Search

Наразі, враховуючи соціально-економічний стан транскордонних країн, екологічна ситуація в басейні Дніпра є стабільно нестійкою. Тому для вирішення екологічних проблем транскордонної ріки найбільш перспективним є практичне науково-обґрунтоване впровадження басейнових принципів природокористування, яке передбачає використання комплексного підходу до організації земле- та водоохоронних заходів, з урахуванням системності досліджень здійснення типізації території басейну ріки Дніпро за ступенем агрогенної трансформації ландшафтних територіальних структур із застосуванням ГІС та технологій ДЗЗ. Структура просторової диференціації співвідношення розораності і лісистості у водозборі вказує на значну трансформацію ландшафтних структур більше ніж 60 % території басейну Дніпра. Проведена типізація території басейну ріки Дніпро за рівнем агрогенної трансформації і водно-ерозійної деструкції ландшафтних структур дозволила виділити три групи за основними класифікаційними ознаками (лісистість, еродованість і розораність території, в т.ч. схилів). До першої групи увійшли суббасейни із непорушеними та слабко порушеними ландшафтними структурами із загальною площею 224,2 тис.км2 (43,9 %), до другої групи – із високим ступенем агрогенної трансформації ландшафтних структур загальною площею 116,6 тис.км2 (22,8 %), до третьої групи увійшли суббасейни загальною площею 170,2 тис.км2 (33,3 %) агрогенно трансформовані ландшафтні структури із високою грунтово-ерозійною небезпекою. За дестабілізуючими показниками (розораність загальна, еродованість пашні, розораність схилів, частка схилів південної експозиції) було виділено 6 категорій суббасейнів за ступенем агрогенного порушення з урахуванням проявів водно-ерозійних процесів. Визначено, що 463 суббасени із загальною площею 338,5 тис. км2 (66,3%) входять до категорій із середнім, сильним, дуже сильним і катастрофічним ступенем агрогенної трансформації. Раціональне землекористування повинно враховувати властивості і особливості ландшафту, сприяти охороні і відтворенню ґрунтового, рослинного покриву та інших природних компонентів в єдиній згоді між державами транскордонного басейну. Тому необхідним є розробка концептуальної моделі еколого-раціональної експлуатації водозбірної території транскордонної ріки на основі басейнових принципів природокористування., Therefore, in order to solve the ecological problems of the transboundary river, the most promising is the practical scientifically grounded implementation of basin principles of nature using, which involves the usage of a complex approach to the organization of land and water preservation measures, considering the systematic research, implementation of the Dnieper River basin typization by the degree of agrogenic transformation of landscape territorial structures with the use of GIS technologies and Remote sensing of Earth. The structure of spatial differentiation of the ratio of plowed and forested areas in the catchment area indicates a significant transformation of landscape structures over 60% of the Dnipro basin territory. The typization of the territory of the Dnipro River basin by the degree of agrogenic transformation and water-erosion destruction of landscape structures allowed to distinguish three groups by the main classification features (forested areas, eroded and plowed areas, including slopes). The first group included sub-basins with undisturbed and weakly disturbed landscape structures with a total area of 224.2 thousand km2 (43.9%), the second group with a high degree of agrogenic transformation of landscape structures with a total area of 116.6 thousand km2 (22, 8%), the third group included sub-basins with a total area of 170.2 thousand km2 (33.3%) agrogenicaly transformed landscape structures with high soil erosion risk. In terms of destabilizing indicators (general plowing, arable land erosion, plowed slopes, proportion of slopes of southern exposition), 6 categories of sub-basins were allocated according to the degree of agrogenic disturbance, considering the manifestations of water-erosion processes. It has been determined that 463 sub-basins with a total area of 338.5 thousand km2 (66.3%) are in the categories with medium, strong, very strong and catastrophic degree of agrogenic transformation. Rational land using should consider the properties and features of the landscape, promote the protection and reproduction of soil, vegetation and other natural components in a single agreement between the countries of the transboundary basin. Therefore, it is necessary to develop a conceptual model of ecological and rational exploitation of the catchment area of the transboundary river, on the basis of basin principles of nature using., Сейчас, учитывая социально-экономическое положение трансграничных стран, экологическая ситуация в бассейне Днепра стабильно неустойчива. Поэтому для решения экологических проблем трансграничной реки наиболее перспективным является практическое научно-обоснованное внедрение бассейновых принципов природопользования, которое предусматривает использование комплексного подхода к организации земле- и водоохранных мероприятий, с учетом системности исследований осуществления типизации территории бассейна реки Днепр по степени агрогенной трансформации ландшафтных территориальных структур с применением ГИС и технологий ДЗЗ. Структура пространственной дифференциации соотношения распаханности и лесистости в водосборе указывает на значительную трансформацию ландшафтных структур более 60% территории бассейна Днепра. Проведена типизация территории бассейна реки Днепр по уровню агрогенной трансформации и водно-эрозионной деструкции ландшафтных структур позволила выделить три группы по основным классификационным признакам (лесистость, эродированность и распашка территории, в т.ч. склонов). В первую группу вошли суббасейны с ненарушенными и слабо нарушенными ландшафтными структурами с общей площадью 224,2 тыс.км2 (43,9%), ко второй группе - с высокой степенью агрогенной трансформации ландшафтных структур общей площадью 116,6 тыс.км2 (22,8%), в третью группу вошли суббасейны общей площадью 170,2 тыс.км2 (33,3%) агрогенно трансформированные ландшафтные структуры с высокой почвенно-эрозионной опасностю. По дестабилизирующим показателям (распашка общая, эродированность пашни, распашка склонов, доля склонов южной экспозиции) было выделено 6 категорий суббасейнов по степени агрогенного нарушения с учетом проявлений водно-эрозионных процессов. Определено, что 463 суббасейна с общей площадью 338,5 тыс.км2 (66,3%) входят в категории со средней, сильной, очень сильной и катастрофической степенью агрогенной трансформации. Рациональное землепользование должно учитывать свойства и особенности ландшафта, способствовать охране и воспроизводству почвенного, растительного покрова и других природных компонентов в едином согласии между государствами трансграничного бассейна. Поэтому необходимо разработка концептуальной модели эколого-рациональной эксплуатации водосборной территории трансграничной реки на основе бассейновых принципов природопользования.

Представлено аналіз захворюваності населення за 1995–2015 рр. та еколого-демографічні аспекти землекористування за 1989–2015 рр. на українській частині території транскордонного басейну Дніпра. Встановлено, що найбільш інформативними індикаторами захворюваності, які значно реагують на порушення цілісності гідрогеоекосистеми і як слідство забруднення вод басейну Дніпра, є прояви злоякісних пухлин та захворюваність сечової системи у людини. Співвідношення кількості уперше зареєстрованих випадків людей із злоякісними новоутвореннями до загальної чисельність постійно проживаючого населення в містах басейну Дніпра за період спостережень підвищилося в 1,2–1,8 раза. В структурі онкозахворювання населення України найбільша частка припадала на злоякісні новоутворення органів травлення – близько 28 %, статевих органів – до 21 %. Захворюваність сечостатевої системи за останні 26 років збільшилося у 1,7 раза. Дослідженнями визначено, що навантаження на ландшафт басейну річки Дніпро, яке визначається сільськогосподарською освоєністю території та розораністю угідь із підвищеною «хімізацією» агровиробництва, продукти яких (хімічні елементи, біогени, важкі метали та радіонукліди) в результаті ерозійних процесів акумулюються у водних об’єктах і потрапляють із питною водою до організму людини. Це має суттєвий негативний вплив на просторово-часову тенденцію зміни демографічних показників: збільшення смертності (r2 = 0,51) та зменшення народжуваності (r2 = 0,92) населення. Встановлено, що запобігти захворюваності і смертності населення України можливо лише на основі впровадження нових методологічних підходів до оптимізації системи взаємодії «суспільство-природа», особливо в аграрному секторі, яка забезпечить діючий захист гідрогеоекосистеми в результаті розробки і впровадження обґрунтованих грунто- та водозахисних геоінформаційних проектів на території басейну Дніпра. Це зменшить збитки від інтенсивного використання земельних угідь, підвищить якість водних ресурсів та здоров’я населення, забезпечить екологічну стійкість гідрогеоекосистеми всього транскордонного басейну., Were presented the analysis of the morbidity of the population during 1995-2015 and environmental and demographic aspects of land using during 1989-2015. on the Ukrainian part of the transboundary basin of the Dnieper river. It has been established that the most informative indicators of morbidity, significantly react to the violation of the integrity of the hydrogeoecosystem and as a result the pollution of the waters of the Dnipro Basin, there are manifestations of malignant tumors and the incidence of the urinary system of people. The ratio of newly registered cases of people with malignant neoplasms to the total number of resident population in the cities of the Dnieper basin during the observation period increased by 1.2-1.8 times. In the structure of cancer of the Ukrainian population, the greatest part was due to malignant neoplasms of the digestive organs - about 28%, of the genitals - to 21%. The incidence of the genitourinary system over the past 26 years has increased by 1.7 times. Studies have established that the load on the landscape of the Dnipro basin, which is determined by the agricultural development of the territory and the plowing of lands with increased «chemicalization» of agricultural production, whose products (chemical elements, biogenes, heavy metals and radionuclides) as a result of erosion processes accumulate in water bodies and fall from drinking water into the human body. This has a significant negative impact on the spatiotemporal trend of changing demographic indicators: an increase in mortality (r2 =0.51) and a decrease in the birth rate (r2 = 0.92) of the population. It has been established that it is possible to prevent the morbidity and mortality of the Ukrainian population only on the basis of introducing new methodological approaches to optimize the system of «society-nature» interaction, especially in the agricultural sector, which will ensure the effective protection of the hydrogeoecosystem as a result of the development and implementation of well-grounded soil and water protection geoinformation projects on the Dnipro Basin. This will reduce losses from intensive use of land, improve the quality of water resources and public health, and ensure the environmental sustainability of the hydrogeoecosystem of the entire transboundary basin., Представлен анализ заболеваемости населения за 1995–2015 гг. и эколого-демографические аспекты землепользования за 1989–2015 гг. на украинской части трансграничного бассейна Днепра. Установлено, что наиболее информативными индикаторами заболеваемости, значительно реагируют на нарушение целостности гидрогеоэкосистемы и, как следствие, загрязнения вод бассейна Днепра, являются проявления злокачественных опухолей и заболеваемость мочевой системы у человека. Соотношение впервые зарегистрированных случаев людей со злокачественными новообразованиями к общей численности постоянно проживающего населения в городах бассейна Днепра за период наблюдений повысилось в 1,2–1,8 раза. В структуре онкозаболевания населения Украины наибольшая часть приходилась на злокачественные новообразования органов пищеварения – около 28 %, половых органов – до 21 %. Заболеваемость мочеполовой системы за последние 26 лет увеличилось в 1,7 раза. Исследованиями установлено, что нагрузка на ландшафт бассейна реки Днепр, которая определяется сельскохозяйственной освоенностю территории и распаханностью угодий с повышенной «химизацией» агропроизводства, продукты которых (химические элементы, биогены, тяжелые металлы и радионуклиды) в результате эрозионных процессов аккумулируются в водных объектах и попадают с питьевой водой в организм человека. Это оказывает существенное негативное влияние на пространственно-временную тенденцию изменения демографических показателей: увеличение смертности (r2 = 0,51) и уменьшение рождаемости (r2 = 0,92) населения. Установлено, что предотвратить заболеваемость и смертность населения Украины возможно только на основе внедрения новых методологических подходов к оптимизации системы взаимодействия «общество-природа», особенно в аграрном секторе, которая обеспечит действующую защиту гидрогеоэкосистемы в результате разработки и внедрения обоснованных почвенно- и водозащитных геоинформационных проектов на территории бассейна Днепра. Это уменьшит убытки от интенсивного использования земельных угодий, повысит качество водных ресурсов и здоровья населения, обеспечит экологическую устойчивость гидрогеоэкосистемы всего трансграничного бассейна.

The paper presents the internal structure of the geomorphological system and performs geo-modeling of water-erosion processes in the basin of the Dnieper river. The aim of research – spatial prediction of soil erosion hazard within the boundaries of the Dnieper River catchment basin using the revised universal soil loss equation and GIS technologies. To simulate potential soil erosion loss caused by precipitation we used a modified empirical and statistical model RUSLE. Determined that land of erosion hazard makes up 20,4 % or 560 thousand ha of the total arable land area. The largest number of sub-basins with high erosive-accumulative potential are in the forest-steppe and steppe zones, in the middle and lower reaches of the Dnieper, respectively; the specific area of land at erosion risk in some sub-basins amounts to 47%. The results of the spatial prediction of water-erosion processes presented make it possible to identify discretely distributed priority needs for the implementation of adaptive-landscape anti-erosion design with elements of soil conservation agriculture on the whole territory of the transboundary Dnieper basin., Представлена внутрішня структура геоморфологічної системи та здійснено геомоделювання водно-ерозійних процесів в басейні річки Дніпро. Мета досліджень – здійснити просторове прогнозування ерозійної небезпеки грунтів в границях водозбірного басейну річки Дніпро із використанням модифікованого універсального рівняння ґрунтових втрат (Revised Universal Soil Loss Equation) і ГІС-технологій. Визначено, що ерозійно небезпечні землі складають 20,4 % або 560 тис. га. від загальної площі ріллі. Найбільша кількість суббасейнів із високим ерозійно-акумулятивним потенціалом розміщені в лісостеповій та степовій зонах, відповідно в середній та низькій течії річки Дніпро, питома площа ерозійно небезпечних земель в окремих суббасейнах досягає до 47%. Представлені результати просторового прогнозування водно-ерозійних процесів дають можливість визначити дискретно-розподілені першочергові потреби впровадження адаптивно-ландшафтного протиерозійного проектування з елементами ґрунтозахисного землеробства на всій території транскордонного басейну Дніпра., Представлена внутренняя структура геоморфологической системы и осуществлен геомоделирование водно-эрозионных процессов в бассейне реки Днепр. Цель исследований – осуществить пространственное прогнозирование эрозионной опасности почв в границах водосборного бассейна реки Днепр с использованием модифицированного универсального уравнения грунтовых потерь (Revised Universal Soil Loss Equation) и ГИС-технологий. Определено, что эрозионно опасные земли составляют 20,4 % или 560 тыс. га. от общей площади пашни. Наибольшее количество суббасейнів с высоким эрозионно-аккумулятивным потенциалом размещены в лесостепной и степной зонах, соответственно в средней и низкой течению реки Днепр, удельная площадь эрозионно-опасных земель в отдельных суббасейнах достигает до 47%. Представлены результаты пространственного прогнозирования водно-эрозионных процессов дают возможность определить дискретно-распределенные первоочередные потребности внедрения адаптивно-ландшафтного проектирования противоэрозионной с элементами почвозащитного земледелия на всей территории трансграничного бассейна Днепра.