Search

Вступ. До середини ХХ століття колоректальний рак (КРР) зустрічався рідко порівняно з іншими онкологічними захворюваннями. Суттєве збільшення поширеності даної патології почалося після цього періоду і супроводжувалося подвоєнням показників у кожну наступну декаду. До 2030 року очікується збільшення захворюваності на КРР на 60 % або більше ніж 2.2 мільйони нових випадків і 1.1 мільйони щорічних смертей. Така ситуація обумовлена розвитком країн з перехідною економікою до яких належить і Україна. Мета. Проаналізувати захворюваність на колоректальний рак серед жителів Сумської області впродовж 2009–2018 рр. Матеріали та методи. Первинним статистичним матеріалом виступили дані обласного канцер-реєстру та журнали реєстрації результатів біопсій патологоанатомічного відділення Сумського обласного клінічного онкологічного диспансеру. Для виявлення тенденцій у розвитку колоректального раку серед жителів Сумської області були використані аналіз середніх величин, для оцінки розкиду – стандартне відхилення. Результати. Середня захворюваність на КРР серед жителів Сумської області у період з 2009 по 2018рр. склала 23,02 на 100 000 населення. При цьому, якщо розглядати дане значення за окремими нозологічними одиницями показник для хворих на рак ободової кишки склав 22,76 випадки, прямої кишки – 23,28 випадки на 100 тис. населення, що на 7,4 % та 27 % відповідно більше, ніж середня захворюваність в Україні. На рак ободової кишки в зазначений період частіше хворіли жінки, середній вік яких склав 60.7 років. В той час, як на рак прямої кишки частіше хворіли чоловіки. Їх середній вік 66 років. Загалом найчастіше рак товстої кишки зустрічався у осіб старше 70 років (42,5 % усіх випадків). Слід зазначити, що за останні 10 років було виявлено 2 пацієнти вікової групи 20–29 рр., що захворіли на рак прямої кишки та 5 пацієнтів з раком ободової кишки. В ході проведеного аналізу також з’ясувалося, що ймовірність появи раку ободової кишки серед жителів області у 1,18 разів більше, ніж раку прямої кишки. За ступенем поширеності райони Сумської області розділилися наступним чином: м. Суми, Білопільський та Конотопський райони мали високий рівень поширеності раку ободової кишки (20,01 ‰ і вище). м. Суми, Буринський та Лебединський райони – високий рівень поширеності раку прямої кишки (24,01 ‰ і вище). Середня поширеність раку ободової кишки – 20,10 ± 1,55‰, коефіцієнт варіації – 7,73 %, прямої – 22,24 ± 1,89 ‰, коефіцієнт варіації – 8,48 %. Чіткої тенденції у динаміці показників (зниження чи підвищення) не прослідковується, варіація показників за 10 років є незначною (менше 10 %). Висновки. Дане дослідження дало можливість встановити загальні закономірності захворюваності на рак ободової та прямої кишки серед населення Сумської області та порівняти їх з аналогічними загальноукраїнськими та глобальними тенденціями та прогнозами. Так було встановлено, що середня захворюваність на рак ободової та прямої кишки серед жителів Сумської області вище ніж середня захворюваність в Україні. При цьому зберігається тенденція до превалювання раку прямої кишки над раком ободової кишки. Вікова структура для обох локалізацій не відрізняється від даних загальноукраїнської та світової статистики, але в той же час було виявлено особливість в гендерному розподілі хворих. Сумарна кількість випадків раку ободової та прямої кишки на 1.37 % більша серед жінок області, що потребує подальшого вивчення. В ході аналізу не вдалося виявити загальної закономірності в географічному розподілі обох патологій. Сумарно не зважаючи на глобальний прогноз, аналіз даних за останні 10 років не виявив чіткої тенденції до збільшення числа хворих на рак ободової та прямої кишки серед жителів області. Introduction. Before the middle of the 20th century, colorectal cancer (CRC) was a fairly rare disease. A significant increase in the prevalence of this pathology began after this period and was accompanied by a doubling of indicators in each subsequent decade. By 2030, the incidence rate of colorectal cancer is expected to increase by 60% or more than 2.2 million new cases and 1.1 million annual deaths. This situation is due to the development of countries with transitional economies, to which Ukraine also belongs. Purpose. To analyze the incidence rate of colorectal cancer among residents of the Sumy region during 2009–2018. Materials and methods. The primary statistical material was the data of the regional cancer registry and the journals of the results of biopsies of the pathological department of the Sumy regional clinical oncological dispensary. To identify trends in the development of colorectal cancer among residents of the Sumy region, the analysis of mean values ​​was used, to assess the spread we used the standard deviation. Results. The average incidence rate of CRC among residents of the Sumy region in the period from 2009 to 2018 was 23.02 per 100,000 people. At the same time, if we consider this value for individual pathologies, the indicator for patients with colon cancer was 22.76 cases, rectal cancer – 23.28 cases per 100 thousand people, which is 7.4% and 27%, respectively, more than the average morbidity in Ukraine. Colon cancer is more common among women, whose average age is 60.7 years, while rectal cancer is more common among men. Their average age is 66. In general, colon cancer occurs most often in people over 70 years of age (42.5% of all cases). It should be noted that over the past 10 years, 2 patients of the age group 20–29 had been identified, with rectal cancer and 5 patients with colon cancer. The analysis also revealed that the likelihood of colon cancer among the inhabitants of the region is 1.18 times higher than that of rectal cancer. In terms of prevalence, the districts of the Sumy region were divided as follows: Sumy, Belopolskyi and Konotopskyi districts had a high prevalence of colon cancer (20.01 ‰ and more). Sumy, Burinsky and Lebedinsky districts had high prevalence of rectal cancer (24.01 ‰ and more). The average prevalence of colon cancer is 20.10 ± 1.55 ‰, the coefficient of variation is 7.73%, the direct one is 22.24 ± 1.89 ‰, and the coefficient of variation is 8.48%. There is no clear trend in the dynamics of indicators (decrease or increase); the variation in indicators over 10 years is insignificant (less than 10%). Conclusions. The general patterns of the incidence rate of colon and rectal cancer among the population of the Sumy region were found and compared with similar Ukrainian and global trends and forecasts. It was found that the average incidence rate of colon and rectal cancer among residents of the Sumy region is higher than the average incidence in Ukraine. At the same time the tendency to prevalence of a rectum cancer over a colon cancer remains. The age structure for both localizations does not differ from the national and global trends, but a peculiarity in the gender distribution of patients was revealed. Total number of colon and rectal cancer is 1.37% higher among women, which requires further research. General pattern in the geographical distribution of both pathologies was not found during the analysis. In total, despite the global prognosis, data analysis over the past 10 years did not reveal a clear trend towards an increase in the number of patients with colorectal cancer among the residents of the region.

В роботì проведено аналìз надання стоматологìчної допомоги дитячому населенню на другому рìвнì. Проведено монìторинг дитячої стоматологìчної захворюваностì. Визначено основнì напрямки дìяльностì. Проаналìзовано надання стоматологìчної допомоги дитячому населенню України, Сумської областì та мìста Шостка за перìод 2017-2019 р.р. Вивчено змìни ì тенденцìї стоматологìї України на сучасному етапì та основнì проблеми. Визначено основнì завдання стоматологìчної служби та запропоновано шляхи її удосконалення на сучасному етапì. В работе проведен анализ оказания стоматологической помощи детскому населению на втором уровне. Проведен мониторинг детской стоматологической заболеваемости. Определены основные направления деятельности. Проанализирована оказание стоматологической помощи детскому населению Украины, Сумской области и города Шостка за период 2017-2019 г.г. Изучены изменения и тенденции стоматологии Украины на современном этапе и основные проблемы. Определены основные задачи стоматологической службы и предложены пути ее усовершенствования на современном этапе. The paper analyzes the provision of dental care to the child population at the secondary level. The monitoring of children’s dental sickness rate has conducted. The provision of dental care to the child population of Ukraine, Sumy region and Shostka for the period of 2017-2019 has analyzed. Changes, tendencies and main problems in dentistry of Ukraine at the present stage have studied. The main tasks of the dental service have determined and the ways of its improvement at the present stage have suggested.

У статті розглядається захворюваність та смертність від віспи у Західній Європі та Російській імперії від XVI до початку ХІХ ст., поширені способи лікування та теорії, щодо походження хвороби, а також впровадження засобів для припинення епідемій, таких як щеплення, спочатку людської, а пізніше коров’ячої віспи. Також робиться спроба простежити на місцевому рівні, на матеріалах Пирятинського повіту, які заходи вживалися щодо контролю над захворюваністю, та приблизні масштаби смертності від віспи. В статье рассматривается заболеваемость и смертность от оспы в Западной Европе и Российской империи c XVI до начала XIX в., распространенные способы лечения и теории о происхождении болезни, а также внедрение средств для предотвращения эпидемий, таких как прививание, сначала человеческой, а позже коровьей оспы. Также делается попытка проследить на местном уровне, на материалах Пирятинского уезда, какие меры принимались по контролю над заболеваемостью, и примерные масштабы смертности от оспы. The article deals with the morbidity and mortality of smallpox in Western Europe and the Russian Empire from the 16th to the beginning of the 19th century. At that time smallpox was almost a childhood disease, because before the introduction of vaccination in the 18th century about 80% of its victims were children under the age of 10. Widespread was the theory that the pathogens are present in the human body from birth. Effective treatment for smallpox has never existed, but the main procedures were correspond to the general level of medicine (bloodletting, laxative, herbal treatment). The first thing that really could protect for the disease was variolation. It is an artificial infection of a healthy person with smallpox material from a sick person with the hope that it can cause a mild illness with a small rash. It spread in Europe in the first quarter of the 17th century, thanks to E. Timoni, J. Woodworth and Lady M. Montagu. Vaccination was the inoculation of humans with cowpox material, which also gave immunity from smallpox. It was invented in 1796 by the english doctor E. Jenner. His experiment based on the common belief that milkmaids never get sick with smallpox, but only with the cowpox. Since 1800, this method has spread into the Europe, displacing variolation. In the Russian Empire in 1811 the decree about the spreading the cowpox vaccinations was officially issued. It include the point about origination of the provincial and county smallpox committees to promote vaccination. Imperial officials in the case of the introduction of mass vaccination were relied on a church organization. It allows us to track smallpox control measures in the local level. In particular, the documents about the fight against smallpox in Pyriatyn County are concentrated in the fund of the Pyriatyn Spiritual Board of the State Archives of Poltava region (F. 801). The first official appeal to the Pyriatyn Spiritual Board in the case of encourage the population to vaccinate cowpox took place in 1804. In 1806 in each church was send the book about the usefull of cowpox vaccination and the practice of this procedure. In 1831 the Pyriatyn Spiritual Board, for appeal of the County doctor, was call for priests to practice the vaccination against smallpox himselfs in their parishes. Poltava spiritual consistory established a number of decrees that introduce the duty of parishes clire to sent the semi-annual reports. They‘s content was different in different decree, and include the number of birth, death and vaccine children. The first was issued in 1806, and the next were after the establishment of smallpox commetee in 1812, 1824 and 1833. The last of them provided the fixation of the number of death of smallpox among the children for every 6 month, from the second half of 1832. There was preserved corresponding reports of parish priests for the period from the second half of 1832 to the end of 1841. The most completed they was in 1833. In this year the general number of smallpox victim in the whole county was about 985 person. The following reports show significantly smaller numbers of them - less than 20 deaths per year in 1835, 1837, 1840 and 1841. This issue needs further investigation.

У сучасній Україні спостерігається збільшення захворюваності на гострі кишкові інфекції, харчові токсикоінфекції, як встановленої, так і невстановленої етіології. За офіційними даними, епідеміологічна ситуація в Сумській області є відносно безпечною та стабільною. Проте дуже низькі показники захворюваності на ротавірусний ентерит (майже в 15 разів нижче за середньоукраїнські) опосередковано вказують на неадекватну діагностику кишкових інфекцій вірусної етіології в регіоні та ілюзорну стабільність епідеміологічної ситуації. В современной Украине наблюдается увеличение заболеваемости острыми кишечными инфекциями, пищевыми токсикоинфекциями, как установленной, так и неустановленной этиологии. По официальным данным, эпидемиологическая ситуация в Сумской области является относительно безопасной и стабильной. Однако очень низкие показатели заболеваемости ротавирусным энтеритом (почти в 15 раз ниже среднеукраинских) косвенно указывают на неадекватную диагностику кишечных инфекций вирусной этиологии в регионе и иллюзорную стабильность эпидемиологической ситуации. In today's Ukraine, there is an increase in the incidence of acute intestinal infections, food toxicoinfection both established and unidentified etiology. According to official data, the epidemiological situation in the Sumy region is relatively safe and stable. However, very low rates of morbidity for rotavirus enteritis (almost 15 times lower than the average Ukrainian) indirectly indicate an inadequate diagnosis of intestinal infections of the viral etiology in the region and the illusory stability of the epidemiological situation.

Територія Сумської області з огляду на географічно-кліматичні особливості має сприятливі умови для розвитку та поширення лептоспірозу. Природні умови Сумської області сприятливі для існування осередків лептоспірозу: тут протікає 132 річки, більшість з них заболочені, з густою мережею меліоративних каналів. Резервуаром є гризуни, а саме пацюки, миші-полівки, водяні полівки, землерийки, миші-економки, які своїми екскрементами забруднюють водойми, сільськогосподарські угіддя та лісові масиви, розташовані на зволожених територіях. Серед гризунів, відловлених у населених пунктах, інфікованими були 49,6 %, у природних умовах – 25,2 %. Під час водопою на даних територіях та на пасовиськах відбувається зараження свійських і сільськогосподарських тварин (свиней, великої рогатої худоби). За результатами епідеміологічного аналізу 52,3 % пацієнтів інфікувалися в антропургічних осередках при контакті з гризунами та домашніми тваринами вдома, 31,0 % – у природних умовах (рибалка, купання у відкритих водоймищах, заготівля сіна у заволожених місцях, при випасі худоби), у 16,7 % джерело інфекції не встановлено. На даний час на території області в природних осередках превалюють лептоспіри серогрупи Grippotyphosa, в меншій кількості Pomona, Hebdomadis. В антропургічних осередках при інфікуванні від хворих свиней переважають лептоспіри серогрупи Pomona, при інфікуванні від великої рогатої худоби – Grippotyphosa, Tarasovi. Сірі щури і собаки найчастіше є джерелом L. іcterohaemorrhagiae. В Україні, починаючи з 1993 по 1998 рр., відбувається зростання захворюваності на лептоспіроз (відповідно 728–1574 хворих) з поступовим зниженням у 1999–2013 рр. (відповідно 1361–361 хворих). За даними епідеміологічного моніторингу, на території області за 1994–2015 рр. та 10 місяців 2016 року було зареєстровано 327 випадків захворювання, спричинених 10 серогрупами, з них лабораторно підтверджено 308 (94,2 %), клінічно встановлено діагноз у 19 осіб (5,8 %). Клінічний перебіг лептоспірозу у Сумській області та інших регіонах України суттєво не відрізняється від класичного. Провідними синдромами є інтоксикаційний, геморагічний, ураження нирок і печінки. Территория Сумской области, учитывая географически-климатические особенности, имеет благоприятные условия для развития и распространения лептоспироза. Природные условия Сумской области благоприятны для существования очагов лептоспироза: здесь протекает 132 реки, большинство из них заболочены, с густой сетью мелиоративных каналов. Резервуаром являются грызуны, а именно крысы, мыши-полевки, водяные полевки, землеройки, мыши-экономки, которые своими экскрементами загрязняют водоемы, сельскохозяйственные угодья и лесные массивы, расположенные на увлажненных территориях. Среди грызунов, отловленных в населенных пунктах, инфицированными были 49,6 %, в естественных условиях – 25,2 %. Во время водопоя на данных территориях и на пастбищах происходит заражение домашних и сельскохозяйственных животных (свиней, крупного рогатого скота). По результатам эпидемиологического анализа 52,3 % пациентов заразились в антропургических очагах при контакте с грызунами и домашними животными дома, 31,0 % – в естественных условиях (рыбалка, купание в открытых водоемах, заготовка сена в увлажненных местах, при выпасе скота), в 16,7 % источник инфекции не установлен. В настоящее время на территории области в природных очагах превалируют лептоспиры серогруппы Grippotyphosa, в меньшем количестве Pomona, Hebdomadis. В антропургических очагах при инфицировании от больных свиней преобладают лептоспиры серогруппы Pomona, при инфицировании от крупного рогатого скота – Grippotyphosa, Tarasovi. Серые крысы и собаки чаще всего является источником L. icterohaemorrhagiae. В Украине, начиная с 1993 по 1998 гг., отмечается рост заболеваемости лептоспирозом (соответственно 728–1574 больных) с постепенным снижением в 1999–2013 гг. (соответственно 1361–361 больных). По данным эпидемиологического мониторинга, на территории области за 1994–2015 гг. и 10 месяцев 2016 было зарегистрировано 327 случаев заболевания, вызванных 10 серогруппами, из них лабораторно подтверждено 308 (94,2 %), клинически установлен диагноз у 19 человек (5,8 %). Клиническая картина лептоспироза в Сумской области и других регионах Украины существенно не отличается от классического. Cреди ведущих синдромов – интоксикационный, геморрагический, поражение почек и печени. Leptospirosis remains an issue of common zoonosis in many regions of the world. The level of morbidity depends on climatic conditions, sanitary and hygienic and economic conditions, and remains high every year in many countries, including Ukraine. The aim of the work: to analyze the epidemiological situation and morbidity of leptospirosis in certain regions of Ukraine; to identify the dominant pathogens of the disease; to study the features of the clinical course of the disease and modern approaches to diagnosis. Materials and methods. Official statistics was used, and patients with leptospirosis who were treated at the Sumy Regional Infectious Hospital named after Z. Krasovitsky were examined. A retrospective epidemiological analysis of leptospirosis in the Sumy oblast during 1994–2016 was carried out. Results. In Ukraine, from 1993 to 1999, there was an increase in the incidence of leptospirosis, and since 2000 it has been gradually decreasing. Enzootic territories with leptospirosis are located around 373 settlements (practically in all regions of Ukraine). The most affected are Kyiv, Cherkasy, Kirovograd, Ivano-Frankivsk, Ternopil, Chernihiv oblasts and Kyiv, which account for 35–40 % of the total incidence of this infection in Ukraine. Among patients with leptospirosis, persons of working age (59.4 %), males (69.8 %), and rural residents (69.8 %) dominate. From the late 90's – early 2000's, a tendency towards an increase in the number of diseases caused by leptospirals of serotypes Icterohaemorrhagiae (> 60.0 %) is observed in Ukraine. In the Sumy region, 52.3 % of the patients were infected with tuberculosis, 31.0 % were in the natural, and 16.7 % had no source of infection. Currently, in the territory of the region in natural cells predominate leptospiri serogroups Grippotyphosa, in the smaller number – Pomona, Hebdomadis. In anthropogenesis centers, the leptospirosis of the serogroups Pomona, Grippotyphosa, Tarasovi, and Icterohaemorrhagiae prevail. Leading clinical symptoms: intoxication, fever, kidney and liver damage. To date, modern laboratory diagnostic methods – PCR and ELISA – are used to confirm the diagnosis. Conclusions. Leptospirosis is an important common zoonosis, the level of which depends on climatic conditions, sanitary and hygienic and economic conditions. Among the pathogens, the leptospiri serotypes are dominated by Icterohaemorrhagiae. The leading clinical symptoms are intoxication, fever, kidney and liver damage. Modern diagnostic methods – PCR and ELISA – should be used to confirm the diagnosis. The clinical course of leptospirosis in the Sumy region and other regions of Ukraine is not significantly different from the classical one. The leading syndromes are intoxication, hemorrhagic, kidney and liver damage.

В ході проведеної НДР уточнені та доповнені дані про патогенетичні ланки негативного впливу важких металів на канцерогенез та запальні процеси у молочній залозі, тканинах пародонта, залозистих тканинах які через внутрішньоклітинні посередники стимулюють процеси патологічної біомінералізації та васкуляризації, стабілізують прогностично-несприятливі протеїни, дестабілізують генетичний матеріал та блокують активність прогностично-сприятливих рецепторів. Виявлено взаємозв’язок між якісними змінами в тканинному мікрооточенні та особливостями рецепторного статусу клітин.

В останні роки відмічається ріст злоякісних захворювань щитоподібної залози, що зумовлює підвищений інтерес дослідників до детального вивчення цієї патології. У зв′язку з цим особливого значення набувають дослідження морфологічного профілю злоякісного процесу у щитоподібній залозі. Метою роботи було визначення епідеміологічних та морфологічних особливостей раку щитоподібної залози у Сумській області.

Актуальність. Лептоспіроз - поширений зооноз у багатьох регіонах світу. Щорічно у світі реєструється понад 1 млн. хворих на лептоспіроз та майже 60 тис. смертельних наслідків. Медична та соціальна проблема захворювання визначається інтенсивним проникненням його у ті регіони, де раніше ця патологія не реєструвалася, а також залученням у епідемічний процес різних контингентів населення, значним ростом захворюваності та смертності від цієї інфекції. Рівень захворюваності залежить від кліматичних умов, санітарно-гігієнічного та економічного стану і щорічно залишається високим у багатьох країнах, в тому числі і в Україні.

The health status of the population is an indicator of the country's socioeconomic development, an integral part of the level and quality of life of people. One of the most important tasks of the state is to preserve the health of the population, as the main potential of the country's production resources. The study of trends in the incidence and prevalence of disease among the population is an important component of planning strategic directions for development, both the health system and the state as a whole. Men and women perform different roles in society, determines their predisposition to various diseases. When studying the health care system, it is necessary to objectively assess the health status of men and women, to identify special needs depending on gender. The purpose of this study was to study the dynamic features of prevalence and incidence rates of various diseases in men and women in the Poltava region and in Ukraine as a whole for ten years. The study was conducted by epidemiological and statistical methods. The statistical data of sectoral statistics for ten years, the data of the State Statistics Service of Ukraine, as well as the Main Department of Statistics in the Poltava region were used. As a result of the study, trends were established for primary morbidity and prevalence rates for the main classes of diseases in men and women (18 and over), the structure of the indicators, and the rate of growth and growth rate of these indicators among the population of Poltava region and Ukraine as a whole for the ten years. Stan zdrowia ludności jest wskaźnikiem rozwoju społeczno-gospodarczego, stanowi integralną część poziomu i jakości życia. Jednym z najważniejszych zadań państwa jest utrzymanie zdrowia jako głównych potencjalnych zasobów produkcyjnych. Studiowanie trendów w zachorowalności i częstości występowania choroby w populacji jest ważnym elementem planowania strategicznego kierunki jak system ochrony zdrowia, a państwo jako całość. Mężczyźni i kobiety mają różne role w społeczeństwie, co prowadzi do podatności na różne choroby. Badając system opieki zdrowotnej powinien obiektywnie ocenić stan zdrowia mężczyzn i kobiet, w celu określenia konkretnych potrzeb w zależności od płci. Celem niniejszej pracy było zbadanie właściwości dynamicznych i częstości występowania różnych chorób u mężczyzn i kobiet w regionie Połtawy i na Ukrainie w ogóle w ciągu ostatnich 10 lat. Badanie zostało przeprowadzone metod epidemiologicznych i statystycznych. Używane statystyce przemysłowej statystyki z ostatnich 10 lat, Statystyki Państwowej Służby Ukrainy i Departament Główne statystyki w regionie Połtawy. Badanie zostało ustawione trendów wskaźników podstawowej zachorowalności i chorobowości dla głównych klas choroby u mężczyzn i kobiet (18 i starsi) parametrów struktury i dynamiki i tempa wzrostu tych wskaźników wśród ludności Połtawa regionie i na Ukrainie w ogóle w ciągu ostatnich 10 lat Стан здоров’я населення є показником соціально-економічного розвитку країни, невід’ємною складовою рівня та якості життя людей. Сучасний стан здоров’я населення України можна охарактеризувати, як незадовільний. Стійка тенденція до зниження рівня здоров’я населення країни спостерігається протягом останніх років [6-12]. Одним із найважливіших завдань держави є збереження здоров’я населення як основного потенціалу виробничих ресурсів країни. Вивчення тенденцій захворюваності та поширеності хвороб серед населення є важливою складовою планування стратегічних напрямків розвитку, як системи охорони здоров’я, так і держави в цілому. Чоловіки та жінки виконують різні ролі у суспільстві, що зумовлює схильність до різних захворювань [1; 3]. При вивченні системи охорони здоров’я необхідно об’єктивно оцінювати стан здоров’я чоловіків та жінок, виявляти особливі потреби залежно від статі для подальшого використання отриманих результатів при формуванні політики в галузі охорони здоров’я України [2- 5, 13; 14].

Нами проаналізовано захворюваність на туберкульоз медичних працівників загально-лікувальної мережі та протитуберкульозних закладів області у 2009-2014 роках. У дослідження бралася захворюваність на нові випадки туберкульозу без урахування рецидивів.

На території Сумської та Донецької областей загалом намітилася позитивна тенденція щодо зменшення кількості та питомої ваги хворих на туберкульоз поміж осіб, що відбувають покарання у виправних закладах. Але ці показники перевищують загальнодержавні. Отже, на загальну захворюваність на туберкульоз у регіоні впливає наявність мережі закладів Державної пенітенціарної служби.

За останнє десятиліття у Сумській області відмічається надзвичайне поширення патології щитоподібної залози (ЩЗ), яке перевищує загальноукраїнські показники. Метою роботи є аналіз статистичних даних захворюваності населення Сумської області на рак щитоподібної залози в період 2004–2014 років. Результати дослідження. За даними Національного канцер-реєстру, у період 2004–2014 років було зареєстровано 1131 випадки раку ЩЗ (РЩЗ) (в середньому за рік – 102,82 ± 10,05). За період спостереження 2004–2014 років найвища захворюваність на РЩЗ спостерігалась в Буринському, Краснопільському, Кролевецькому, Тростянецькому, Шосткінському районах та в м. Суми. При проведенні вікового аналізу пацієнтів з РЩЗ виявлено, що найвища захворюваність відмічається у людей віком від 40 до 59 років. При дослідженні гістологічних типів злоякісних пухлин ЩЗ було виявлено, що значну перевагу має папілярний рак ЩЗ, питома частка якого коливається від 70,37 % до 81,75 % від загальної кількості всіх РЩЗ. Помітну частку займає фолікулярний рак ЩЗ, вона коливається в різні роки в межах 13,14–25 %. Захворюваність медулярний рак знаходиться в межах від 1,35 % до 5,83 %, недиференційований та плоскоклітинний рак ЩЗ, в залежності від року спостереження, коливається від 0 до 3,33 %. Співвідношення гістологічних типів РЩЗ відповідає аналогічним даним, характерних для інших країн (World Health Organization, 2004). На зростання кількості хвороб ЩЗ у Сумському регіоні здійснюють вплив комплекс різних факторів: забруднення навколишнього середовища солями важких металів, радіонуклідами, йододефіцит, пов’язаний з геохімічними та кліматичними факторами, а також у значному ступені – покращення клінічної та морфологічної діагностики. The last decade in Sumy region has been marked with extraordinary incidence of malignant tumors of the thyroid gland (TG), which is higher than the nationwide figures. The aim is to analyze the statistics of thyroid cancer incidence in Sumy region during 2004-2014. Research results. According to the National Cancer Registry, during 2004–2014 there were 1 131 cases of thyroid cancer (TC) registered (average is 102.82 ± 10.05 per year). The highest incidence rates in Sumy region are observed in Sumy city and also in Shostka, Krolevets, Trostyanets, Burin, Krasnopillya districts. Age analysis of patients with thyroid cancer showed that the highest incidence was observed in people at the age 40 to 59 years. The study of histological types of malignant tumors of the thyroid demonstrated that papillary thyroid cancer had significant prevalence; it ranged from 70.37 % to 81.75 % among all thyroid cancers. Follicular thyroid cancer had a significant rate, it varied in different years within 13,14–25 %. The ratio of histological types of thyroid cancer corresponds to similar data characteristic of other countries (World Health Organization, 2004). Different factors influence the incidence rate of thyroid disease in Sumy region, such as environmental contamination by salts of heavy metals, radionuclides, iodine deficiency, which is associated with geochemical and climatic factors, as well as significant improvement of clinical and morphological diagnosis. За последнее десятилетие в Сумской области отмечается чрезвычайное распространение патологии щитовидной железы (ЩЖ), превышающее общеукраинские показатели. Целью работы является анализ статистических данных о заболеваемости населения Сумской области раком щитовидной железы в период 2004–2014 годов. Результаты исследования. По данным Национального канцерреестра, в период 2004–2014 годов было зарегистрировано 1131 случаев рака щитовидной железы (РЩЖ) (в среднем за год – 102,82 ± 10,05). Наиболее высокие показатели заболеваемости в Сумской области наблюдаются в Бурынском, Краснопольском, Кролевецком, Тростянецком, Шосткинском районах и в г. Сумы. При проведении возрастного анализа пациентов с РЩЖ обнаружено, что самая высокая заболеваемость отмечается у людей в возрасте от 40 до 59 лет. При исследовании гистологических типов злокачественных опухолей щитовидной железы было выявлено, что значительное преимущество имеет папиллярный рак щитовидной железы, удельный вес которого колеблется от 70,37 % до 81,75 % от общего количества всех РЩЖ. Заметную долю занимает фолликулярный рак щитовидной железы, она колеблется в разные годы в пределах 13,14–25 %. Соотношение гистологических типов РЩЖ соответствует аналогичным данным, характерным для других стран (World Health Organization, 2004). Рост количества болезней щитовидной железы в Сумском регионе оказывают влияние комплекс различных факторов: загрязнение окружающей среды солями тяжелых металлов, радионуклидами, йододефицит, связанный с геохимическими и климатическими факторами, а также в значительной степени – улучшение клинической и морфологической диагностики.

Робота присвячена вивченню захворюваності на рак молочної залози та особливостей експресії рецепторів естрогену, прогестерону та епідермального фактору росту в тканині пухлин у жінок, які мешкають у різних регіонах Сумської області. Виявлено, що в «екологічно-чистих» районах випадки раку зустрічаються майже у два рази рідше. Результати проведеного імуногістохімічного дослідження показали, що у хворих, які мешкають в «екологічно-забруднених» районах спостерігається підвищення частоти гіперекспресії епідермального фактору росту та понижена експресії рецепторів естрогену та прогестерону. Це вказує на несприятливий вплив сполук важких металів на перебіг раку молочної залози та гірший терапевтичний прогноз. Работа посвящена изучению заболеваемости раком молочной железы и особенностей экспрессии рецепторов эстрогена, прогестерона и эпидермального фактора роста в ткани опухолей у женщин, проживающих в разных регионах Сумской области. Выявлено, что в «экологически-чистых» районах случаи рака встречаются почти в два раза реже. Результаты проведенного иммуногистохимического исследования показали, что у больных, проживающих в «экологически-загрязненных» районах наблюдается повышение частоты гиперэкспрессии эпидермального фактора роста и сниженая экспрессия рецепторов эстрогена и прогестерона. Это указывает на неблагоприятное воздействие соединений тяжелых металлов на течение рака молочной железы и худший терапевтический прогноз. The problem of breast cancer is being studied for a long time. Questions reduce morbidity and mortality remain unresolved due to the lack of effective ways of primary prevention. As the etiological factors of breast cancer describe a huge number of reasons, including environmental factors. Some chemical substances in the environment show the estrogen-like activity in the study of biological systems. Unfortunately, relatively few researches were devoted to studying the influence of chemicals on the possibility of carcinogenesis, initiation and progression of breast cancer. We do not know how they affect the expression of important prognostic receptors. The purpose of the study was to examine the expression of receptors estrogen, progesterone and еpidermal growth factor in the tissue of malignant breast tumors under the influence on the body of trace elements. The morbidity of breast cancer in the Sumy region, we determined by histological studies in women for the period from 2009 to 2013. Breast tumor tissue for immunohistochemical study was divided into two groups. The first group (breast cancer tissue of women who live in environmentally contaminated region) included 26 cases, the second (breast cancer tissue of women who live in the environmentally clean areas) - 17 cases. Immunohistochemical reaction took place in two stages using rabbit antibodies. Evaluation of the expression of ER and PR was performed by the method DCAllred. Evaluation of HER-2/neu expression was performed according to the recommendations of American Pathologists Consensus and the Office of the Food and Drug USA. The results of the study show that the morbidity of breast cancer in environmentally contaminated regions almost twice as much than the environmentally clean areas of the Sumy region. In addition, we found increase expression of epidermal growth factor and reduction expression of steroid hormones in environmentally contaminated region. Consequently, іt says about the negative effect of trace elements on the course of breast cancer.

На підставі комплексного аналізу динаміки основних показників здоров’я – поширеність, захворюваність, її структура у дітей до 14 років та підлітків Тернопільського регіону показано високу поширеність ендокринної патології серед дітей та підлітків з одночасною тенденцією до зниження захворюваності, що свідчить про необхідність якісного обстеження дітей з активним виявленням хвороб ендокринної системи первинною медико-санітарною службою – сімейними лікарями, педіатрами. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33211 Основываясь на комлексный анализ динамики основных показателей здоровья - рапростарненность, болезнь, ее стурктура у детей до 14 лет и подростков Тернопольского региона, показано высоку распрстраненность эндокринной патологии среди детей и подростков с одновремененной тенденцией к сокращению уровня заболеваемости, что свидетельствует о необходимости качественного обследования детей с выраженным проявлением болезней эндокринной системы первичной медико-санитарной службой – семейными врачами, педиатрами. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33211 A high prevalence of endocrine diseases in children and adolescents with simultaneous tendency to reduce the incidence is revealed in Ternopil region by a comprehensive analysis of the dynamics of basic health indicators - prevalence, incidence, its structure in children up to 14 years and adolescents. These indicators show the need for a qualitative examination of children with active detection of diseases of the endocrine system of primary health service - family physicians, pediatricians. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33211

У статті розглянута проблема оптимізації використання земельних ресурсів. Проаналізовані наслідки нераціонального землекористування та можливі шляхи виходу із ситуації з метою впровадження принципів сталого розвитку й забезпечення населення у достатній кількості якісними продуктами харчування. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34172 В статье рассмотрена проблема оптимизации использования земельных ресурсов. Проанализированы последствия нерационального землепользования и возможные пути выхода из ситуации с целью внедрения принципов устойчивого развития и обеспечения населения в достаточном количестве качественными продуктами питания. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34172 The article is about the problem of optimizing usage of land resources. The consequences of unsustainable land using and the possible ways of its avoiding were analyzed for the purpose of introduction principles of sustainable development and supplying population with the quality foods in sufficient quantity. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34172