Search

Проаналізовано сучасні наукові дослідження стосовно саморозвитку учнів молодшого шкільного віку. Інтерпретовано погляди науковців стосовно зазначеної проблеми. Розкрито особливості саморозвитку дітей в період переходу з дошкільного дитинства в шкільний світ. Розглянуто педагогічні та методичні основи процесу саморозвитку як показника сформованості життєвої компетентності дітей 6-7-річного віку. Виокремлено компоненти, що складають життєву компетентність особистості цього вікового періоду.

У статті розглядається змістова структура виховання самоповаги у студен­тів коледжів та характеризуються основні компоненти: когнітивний, емоиійно-ціннісний, діяльнісний та самовиховний, детально вивчається самопізнання, самооцін­ка, само ставлення особистості.

Досліджено рівень самооцінки здорового способу життя та здоров’я випускників загальноосвітніх шкіл міста Кривого Рогу. Виявлено низький рівень самоконтролю молоді за станом здоров’я, ігнорування принципів здорового способу життя. За результатами спостережень виявлено, що учні, хоча й оволоділи певними знаннями з проблем здорового способу життя, але більшість не застосовує їх в особистому житті. Запропоновано учителям та батькам учнів допомогти їм в оволодінні новим мисленням щодо формування потреби відповідати за власне здоров’я, здоровий спосіб життя.

Ковальчук І. М. Аналіз стану проблеми розвитку професійно значущих якостей учителя технології в післядипломній освіті. У статті виявлено та проаналізовано результати стану обізнаності вчителів щодо сутності, змісту сучасних професійно значущих якостей учителя технології й методів їх розвитку та рівень готовності вчителя технології до професійного самовдосконалення. Визначено, що в переважної більшості вчителів технології наявний розрив між бажанням бути фахівцем своєї справи і реальними здібностями в досягненні зазначеної мети, між зовнішнім прагненням учителя до професійного зростання та відповідним достатнім рівнем внутрішньої мотивації.

Ключова Л. С. Самопізнання як основа професійно-етичного розвитку педагогічних працівників. У статті проаналізовано зміст поняття «самопізнання», його значення для професійно-етичного розвитку педагогічних працівників. Висвітлено роль образу Я-концепції для виявлення позитивних якостей особистості. Педагогу запропоновано самостійно визначати рівень професійно-етичного розвитку за допомогою: 1) анкетування, 2) тестування, 3) НЛП-методик, 4) виконання творчих завдань. Розглянуто НЛП-методику визначення типу особистості та можливості її використання педагогічними працівниками у фаховій діяльності. Складниками самопізнання визначено: самоаналіз (рефлексію), самооцінку, самоконтроль, саморегуляцію. Запропоновано вважати самопізнання трудомістким процесом щоденної праці педагога над собою.