Search

Background: Derivation is an important factor of the lexicon development of every language and Ukrainian in particular. The lexicological aspect of this phenomenon, however, has not been researched in proper manner yet.Purpose: The goal of the article is to enhance the learners’ understanding of the value and opportunities of semantic derivation as a significant factor of the lexicon development of the Ukrainian language in a certain time period as well as to rationalize the employment of a lexicographic approach to the analysis of lexical depository development of the language in diachrony.Discussion: Changes in a language lexicon in different historical periods may differ by quantity of exposed new units, areas of their functioning and further development in the structure of a language. Such changes may reveal themselves in acquiring new meanings by native and borrowed lexemes as a result of metonymic transformations, phrase or set phrase coinage, generalization or particularization of meaning, connotation development, ranking of semantic units. It’s important to understand that lexicon which had existed before new words appeared also changes in the process of the development of new nominative units. Although lexicographical sources do not always reflect new semantic shades of a word, it’s impossible to define this lexicon as unchangeable, since relations between lexemes change. Therefore, semantic evolution is frequently hidden behind formally unchanged lexemes, У статті проведено аналіз лексики українських писемних пам’яток різних часових зрізів, XVI–XVII ст. зокрема, який сприятиме розвитку фахової компетентності студентів. Розбудова лексикону відбувається різними шляхами; їх характеристики не відповідають загальним моделям, оскільки навіть у межах окресленого напряму не враховуються прояви різноманітних факторів появи нових слів. На жаль, ці характеристики у навчальному процесі не засвоюються студентами у повній мірі. Тому авторка доводить важливість пізнання динаміки лексикону мови визначеного часового проміжку, а відтак і усвідомлення цього процесу студентами. У статті визначено дидактичні цілі опанування динаміки української лексики в діахронії, розширення емпіричної бази університетського навчання філологів, залучення такого нового матеріалу, який не був використаний попередніми дослідниками.