Search

The treatment of somatotropic insufficiency (SI) remains one of the most important problems in paediatric endocrinology. Since 1985, recombinant growth hormone (rGH) has been widely used to correct the growth of children with SI. Sufficient clinical experience has been gained in the use of rGH preparations, and the efficacy and safety of rGH therapy in children and adolescents with various forms of short stature has been proven. However, there are a number of factors that can have a significant impact on the achievement of final height in adulthood, including a wide range of sensitivity to exogenous growth hormone (GH), the degree of endogenous GH deficiency, patient compliance, and other uncertain factors. Patients with GH deficiency require long-term treatment, the effectiveness of which decreases significantly over time, prompting the search for optimal treatment options. Purpose - to evaluate the effectiveness of combined therapy of pre-pubertal children with SI with rGH and vitamin D drugs. Materials and methods. 23 pre-pubertal children with isolated SI were examined, who took monotherapy with rGH for 3 years. When the effectiveness of monotherapy decreases, vitamin D are added to the treatment complex. The level of 25(OH)D in blood serum is determined by the immunochemiluminescence method on microparticles (Abbott, USA). The levels of GH and insulin-like growth factor-1 were studied by solid-phase enzyme immunoassay using Immulite 2000 XPI kits. Results. At the end of the first year of rGH monotherapy, all patients showed a significant (p, Лечение соматотропной недостаточности (СН) остается одной из важных проблем детской эндокринологии. Начиная с 1985 г., рекомбинантный гормон роста (рГР) широко применяется для коррекции показателей роста детей с СН. Накоплен достаточный клинический опыт применения препаратов рГР, доказана эффективность и безопасность терапии рГР у детей и подростков с разными формами низкорослости. Однако существует ряд факторов, которые могут существенно влиять на достижение финального роста во взрослом возрасте, - широкий диапазон чувствительности к экзогенному гормону роста (ГР), степень дефицита эндогенного ГР. Пациенты с дефицитом ГР нуждаются в длительном лечении, эффективность которого со временем существенно снижается, что побуждает к поиску оптимальных путей лечения. Цель - оценить эффективность комбинированной терапии детей препубертатного возраста с СН препаратами рГР и витамина D. Материалы и методы. Обследованы 23 ребенка препубертатного возраста с изолированной СН, принимавших монотерапию рГР в течение 3 лет. При снижении эффективности монотерапии в комплекс лечения добавлены препараты витамина D. Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови определен иммунохемилюминесцентным методом на микрочастицах («Abbott», США). Уровни ГР и инсулиноподобного фактора роста-1 исследованы методом твердофазного иммуноферментного анализа с использованием наборов «Immulite 2000 XPI». Результаты. В конце первого года монотерапии рГР все пациенты показали существенную (р, Лікування соматотропної недостатності (СН) залишається однією з важливих проблем дитячої ендокринології. Починаючи з 1985 р. рекомбінантний гормон росту (рГР) широко застосовується для коригування показників росту дітей з СН. Накопичено достатній клінічний досвід застосування препаратів рГР, доведено ефективність і безпечність терапії рГРу дітей та підлітків із різними формами низькорослості. Однак існує низка факторів, які можуть доволі суттєво впливати на досягнення фінального росту в дорослому віці - широкий діапазон чутливості до екзогенного гормона росту (ГР), ступінь дефіциту ендогенного ГР, комплаєнтність пацієнта та інші невизначені фактори. Пацієнти з дефіцитом ГР потребують довготривалого лікування, ефективність якого з часом суттєво знижується, що спонукає до пошуку оптимальних шляхів лікування. Мета - оцінити ефективність комбінованої терапії дітей препубертатного віку з СН препаратами рГР та вітаміну D. Матеріали та методи. Обстежено 23 дитини препубертатного віку з ізольованою СН, які застосовували монотерапію рГР протягом 3 років. У разі зниження ефективності монотерапії до комплексу лікування додано препарати вітаміну D. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначено імунохемілюмінесцентним методом на мікрочастинках («Abbott», США). Рівні ГР та інсуліно-подібного чинника росту-1 досліджено методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів «Immulite 2000 XPI». Результати. Наприкінці першого року монотерапії рГР всі пацієнти показали суттєву (р

Growth hormone deficiency (GHD) is a disease caused by a significant disturbance in the growth hormone (GH) /growth factor system, it occures as a result of various hereditary or acquired causes and is characterized, first of all, by a significant delay in the child's growth and physical development. GHD can be isolated or combined with deficiency of other adenohypophysis hormones. The presence of a relationship between the GH /growth factor system and vitamin D (vit D) determines the involvement of genetic changes in the vit D receptor (VDR) in the pathogenesis of GHD. Purpose - to assess the risk of developing GHD based on the investigation of the distribution of allele frequencies and genotypes of the polymorphic locus rs1544410 BsmI of the VDR gene. Materials and methods. The determination of VDR BsmI gene (rs1544410) polymorphism was performed using the polymerase chain reaction method, followed by analysis of the length of restriction fragments upon their detection by agarose gel electrophoresis in 22 prepubertal children with GHD. The serum 25-hydroxycalciferol (25(OH)D) level was determined by immunochemiluminescent method on microparticles (Abbott, USA). Results. G/A allele was most often found in children with isolated GHD and multiple pituitary insufficiency (MPH) (43.8% and 83.3%, respectively). In the presence of G/A and G/G genotypes, the risk of GHD is reliably high: OR=3.60 (95% CI 1.40-9.23); OR=10.69 (95% CI 2.34-48.85) respectively; with the A/A genotype variant the risk of GHD is reliably low OR=0.11 (95% CI 0.04-0.33). Carrying the G allele of the polymorphic locus rs1544410 Bsm I of the VDR gene is associated with the risk of developing GHD OR=5.58 (95% CI 4.51-6.90; p, Соматотропная недостаточность (СН) - заболевание, обусловленное значительным нарушением в системе «гормон роста (ГР) / ростовые факторы», возникает вследствие различных наследственных или приобретенных причин и характеризуется, в первую очередь, существенным отставанием в росте и физическом развитии ребенка. Дефицит ГР может быть изолированным или сочетаться с недостаточностью других гормонов аденогипофиза. Наличие взаимосвязи между системой «ГР / ростовые факторы» и витамином D (вит D) обусловливает участие генетических изменений рецептора вит D (VDR) в патогенезе СН. Цель - оценить риск развития СН на основе изучения распределения частот аллелей и генотипов полиморфного локуса rs1544410 BsmI гена VDR. Материалы и методы. Bsm I полиморфизма гена VDR (rs1544410) определен методом полимеразной цепной реакции с последующим анализом длины рестрикционных фрагментов при обнаружении их путем электрофореза в агарозном геле у 22 детей препубертатного возраста с СН. Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови определен иммунохемилюминесцентным методом на микрочастицах (Abbott, США). Результаты. Чаще всего у детей с изолированной СН и множественной гипофизарной недостаточностью (МГН) встречалась аллель GA (43,8% и 83,3% соответственно). При наличии генотипов G/A и G/G риск СН достоверно высок: соответственно ОШ=3,60 (95% ДИ: 1,40-9,23); ОШ=10,69 (95% ДИ: 2,34-48,85); при варианте генотипа А/А риск СН достоверно низок: ОШ=0,11 (95% ДИ: 0,04-0,33). Носительство аллели G полиморфного локуса rs1544410 Bsm I гена VDR ассоциируется с риском развития СН: ОШ=5,58 (95% ДИ: 4,51-6,90; р, Соматотропна недостатність (СН) - захворювання, обумовлене значним порушенням у системі «гормон росту (ГР) / ростові фактори», виникає внаслідок різних спадкових або набутих причин і характеризується передусім суттєвим відставанням у рості та фізичному розвитку дитини. Дефіцит ГР може бути ізольованим або поєднуватися з недостатністю інших гормонів аденогіпофіза. Наявність взаємозв’язку між системою «ГР / ростові фактори» та вітаміну D (віт D) зумовлює участь генетичних змін рецептора віт D (VDR) у патогенезі СН. Мета - оцінити ризик розвитку СН на основі вивчення розподілу частот алелей і генотипів поліморфного локусу rs1544410 BsmI гена рецептора віт D. Матеріали та методи. Bsm I поліморфізму гена VDR (rs1544410) визначено методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів при виявленні їх шляхом електрофорезу в агарозному гелі у 22 дітей препубертатного віку із СН. Рівень 25(ОН)D в сироватці крові визначено імунохемілюмінесцентним методом на мікрочастинках («Abbott», США). Результати. Найчастіше в дітей з ізольованою СН та множинною гіпофізарною недостатністю (МГН) відмічена алель GA (43,8% і 83,3% відповідно).. За наявності генотипів G/А і G/G ризик СН достовірно високий: відповідно ВШ=3,60 (95% ДІ: 1,40-9,23); ВШ=10,69 (95% ДІ 2,34-48,85); при варіанті генотипу А/А ризик СН достовірно низький: ВШ=0,11 (95% ДІ: 0,04-0,33). Носійство алелі G поліморфного локусу rs1544410 Bsm I гена VDR асоціюється з ризиком розвитку СН: ВШ=5,58 (95% ДІ: 4,51-6,90; р

Цель — определить и сравнить показатели витамина D у детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией и здоровых детей. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 90 детей. Основную группу составили 75 детей, находившихся на стационарном лечении с COVID-19-ассоциированной пневмонией (ПЦР-тест положительный). Пациентов основной группы разделили на две подгруппы: I — 49 пациентов с пневмонией среднетяжелого течения, а II — 26 пациентов с пневмонией тяжелого течения. Контрольную группу составили 15 практически здоровых детей. Схема обследования больных детей включала анамнестические данные, использование клинических, инструментальных, лабораторных, иммунологических методов обследования. Концентрацию витамина D в сыворотке крови больных и здоровых детей определяли методом иммуноферментного анализа. Показатели измеряли на приборе «Stat Fax 4700» с использованием реактивного набора «Pishqaman» (производства Германии). Результаты. Концентрация витамина D в сыворотке крови была ниже в 1,8 раза в I подгруппе и в 2,0 раза во II подгруппе по сравнению с контрольной группой. Средние значения витамина D в сыворотке крови были ниже по сравнению с контрольной группой в 1,1 раза в возрастной группе детей до 1 года, в 1,1 раза — 1–3 лет, в 2,3 раза — старше 3 лет. Выводы. На основании наших исследований можно сделать вывод о наличии взаимосвязи между дефицитом витамина D и COVID-19. Так, средний уровень витамина D был ниже у детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией, причем варьировал в зависимости от тяжести заболевания (более выраженные изменения наблюдались при тяжелом течении пневмонии). Также имеют место различия уровней витамина D в возрастных группах детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией: у детей раннего возраста (младше 1 года и 1–3 года) снижение уровня витамина D в сыворотке крови выражено меньше, чем в возрастной группе старше 3 лет. Основные механизмы участия витамина D в процессе иммуномодуляции при COVID-19 требуют дальнейшего изучения. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.

The prevalence of allergic pathology is increasing significantly in both adults and children, and at the same time, the problem of vitamin D deficiency remains relevant. Recent studies have revealed a close connection between vitamin D deficiency and the development of allergic diseases in children. In addition to its role in bone and calcium metabolism, recent observations have shown its possible role as an immunomodulator in allergic diseases. This is due to the presence of vitamin D receptors in most cells of the human body. One of the most important functions of vitamin D is to modulate the response of the immune system, both innate and adaptive. Currently, there is no consensus on the possible mechanisms of vitamin D involvement in the pathogenesis of allergies. It is believed that the role of vitamin D in the pathogenesis of allergic diseases is due to its regulatory effect on the immune system, participation in antimicrobial protection and ensuring the barrier function of the skin and mucous membranes. In this regard, considerable attention is paid to the study of the role of vitamin D in the development and course of allergic diseases in children. Purpose - to summarize the literature data on the biological role of vitamin D and the impact of its deficiency on the course of allergic diseases in children. Results and conclusions. In most scientific studies, the adverse effect of vitamin D deficiency on the allergic process has been established - an insufficient level of 25(OH)D in blood serum was found in children with asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis and food allergies. Also, a number of authors found a connection between the status of vitamin D and the risk of development and exacerbation of an allergic disease or indicators of a severe course. Although other researchers deny such relationship. Despite the inconsistencies in the literature, it is possible to note the important role of vitamin D in the development and course of allergic diseases in children. No conflict of interests was declared by the authors., Распространенность аллергической патологии значительно увеличивается как у взрослых, так и у детей, при этом проблема дефицита витамина D остается до сих пор актуальной. Необходимо заметить, что в работах последних лет выявлена тесная связь между дефицитом витамина D и развитием аллергических заболеваний у детей. Кроме роли в метаболизме костей и кальция, недавние наблюдения показали его возможную роль в качестве иммуномодулятора при аллергических заболеваниях. Это связано с наличием рецепторов витамина D в большинстве клеток человеческого организма. Одной из важнейших функций витамина D является модулирование реакции иммунной системы, как врожденной, так и адаптивной. В настоящее время нет единого мнения о возможных механизмах участия витамина D в патогенезе аллергии. Считается, что роль витамина D в патогенезе аллергических заболеваний обусловлена его регулирующим действием на иммунную систему, участием в противомикробной защите и обеспечении барьерной функции кожи и слизистых. В связи с этим значительное внимание уделяется изучению роли витамина D в развитии и течении аллергических заболеваний у детей. Цель - обобщить данные научных публикаций о биологической роли витамина D и влиянии его дефицита на течение аллергических заболеваний у детей. Результаты и выводы. В большинстве научных исследований установлено неблагоприятное влияние дефицита витамина D на аллергический процесс. Выявлен недостаточный уровень 25(OH)D в сыворотке крови у детей с астмой, аллергическим ринитом, атопическим дерматитом и пищевой аллергией. Рядом авторов выявлена связь между статусом витамина D и риском развития и обострения или показателями более тяжелого течения аллергического заболевания. Вместе с тем другими исследователями такая связь отрицается. Несмотря на противоречивость данных литературы, можно отметить весомую роль витамина D в развитии и течении аллергических заболеваний у детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Поширеність алергічної патології значно зростає як у дорослих, так і в дітей, водночас із цим проблема дефіциту вітаміну D залишається досі актуальною. Слід зауважити, що в роботах останніх років виявлено тісний зв’язок між дефіцитом вітаміну D і розвитком алергічних захворювань у дітей. Окрім ролі в метаболізмі кісток і кальцію, недавні спостереження показали його можливу роль як імуномодулятора при алергічних захворюваннях. Це пов’язано з наявністю рецепторів вітаміну D в більшості клітин людського організму. Однією з найважливіших функцій вітаміну D є модулювання реакції імунної системи, як вродженої, так і адаптивної. Наразі немає єдиної думки про можливі механізми участі вітаміну D в патогенезі алергії. Вважається, що роль вітаміну D в патогенезі алергічних захворювань зумовлена його регулюючою дією на імунну систему, участю в протимікробному захисті та забезпеченні бар’єрної функції шкіри та слизових. У зв’язку з цим значну увагу приділяють вивченню ролі вітаміну D в розвитку та перебігу алергічних захворювань у дітей. Мета - узагальнити дані наукових публікацій щодо біологічної ролі вітаміну D і впливу його дефіциту на перебіг алергічних захворювань у дітей. Результати та висновки. У більшості наукових досліджень встановлено несприятливий вплив дефіциту вітаміну D на алергічний процес. Виявлено недостатній рівень 25(OH)D у сироватці крові у дітей з астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом і харчовою алергією. Рядом авторів виявлено зв’язок між статусом вітаміну D та ризиком розвитку і загострення або показниками тяжчого перебігу алергічного захворювання. Водночас іншими дослідниками заперечено такий зв’язок. Незважаючи на суперечливість даних літератури, можна зазначити вагому роль вітаміну D у розвитку і перебігу алергічних захворювань у дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The purpose - to identify significant prognostic criteria for the development of a complicated course of oligomenorrhea. Materials and methods. A clinical and hormonal examination of 64 adolescent girls with oligomenorrhea aged 12-18 was carried out. The following were determined: physical with determination of body mass index, sexual development, parameters of the hormonal background, vitamin D status, lipid spectrum and the state of carbohydrate metabolism. Results. The most informative sings regarding the formation of metabolic complications of the course of oligomenorrhea were selected by determining the informative clinical and anamnestic signs, hormonal indicators and the status of vitamin D. The following clinical parameters, which may indicate a complicated course of oligomenorrhea with disturbances in carbohydrate metabolism, had the greatest overall informativeness: macrosomia at birth; the mother’s age is more than 35 years at the time of our patient’s birth; in a girl, the age of menarche is up to 11 years, the presence of comorbid pathology (especially cardiovascular disorders) and body weight deficiency. The greatest prognostic significance from the hormonal parameters had high levels of luteinizing hormone, testosterone, total cholesterol, and low estradiol. The clinical, anamnestic and hormonal indicators that may indicate the formation of complications from lipid spectrum disorders were found. It was: deviation of the body weight at birth in both sides, high serum levels of prolactin, cortisol, normative follicle-stimulating hormone, and a moderate decrease in the level of vitamin D. Conclusions. Significant risk factors for the formation of metabolic complications in girls with oligomenorrhea have been identified. Using them makes it possible to timely determine the prognosis of the course of oligomenorrhea in the majority of patients already at the early stages of the formation of this pathology, to decide on therapy and the implementation of therapeutic and preventive measures in the future. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the SI «Institute of Health Care of Children and Adolescents of the NAMS of Ukraine». The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Цель - выявить значимые прогностические критерии развития осложненного течения олигоменореи. Материалы и методы. Проведено клинико-гормональное обследование 64 девочек-подростков в возрасте 12-18 лет с олигоменореей. Определены: половое, физическое развитие с определением индекса массы тела, параметры гормонального фона, уровень витамина D, липидный спектр и состояние углеводного обмена. Результаты. Путем определения информативных клинико-анамнестических признаков, гормональных показателей и уровня витамина D выделены наиболее информативные из них по формированию метаболических осложнений олигоменореи. Самую большую общую информативность имели следующие клинические параметры, которые могут свидетельствовать об осложненном течении олигоменореи с нарушениями углеводного обмена: макросомия при рождении; возраст матери старше 35 лет к моменту рождения обследуемой пациентки; у девушек - возраст менархе до 11 лет, наличие коморбидной патологии, особенно со стороны сердечно-сосудистой системы, раннее менархе и дефицит массы тела. Из гормональных показателей наибольшую прогностическую значимость имели высокие уровни лютеинизирующего гормона, общего тестостерона, общего холестерина, низкие - эстрадиола. Клинико-анамнестическими и гормональными показателями, которые могут свидетельствовать о формировании осложнений со стороны нарушений липидного спектра, были: отклонения в обе стороны массы тела при рождении, высокое содержание в сыворотке крови пролактина, кортизола, нормативный показатель фолликулостимулирующего гормона и умеренное снижение уровня витамина D. Выводы. Выявлены значимые факторы риска формирования метаболических осложнений у девушек с олигоменореей; а это позволяет своевременно спрогнозировать течение олигоменореи у большинства больных уже на ранних этапах формирования данной патологии, определиться относительно терапии и лечебно-профилактических мероприятий в дальнейшем. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины». На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета - виявити значущі прогностичні критерії розвитку ускладненого перебігу олігоменореї. Матеріали та методи. Проведено клініко-гормональне обстеження 64 дівчат-підлітків з олігоменореєю 12-18 років. Вивчено: статевий, фізичний розвиток із визначенням індексу маси тіла, параметри гормонального фону, статус вітаміну D, ліпідний спектр і стан вуглеводного обміну. Результати. Шляхом визначення інформативних клініко-анамнестичних ознак, гормональних показників і статусу вітаміну D виділено найбільш інформативні з них щодо формування метаболічних ускладнень перебігу олігоменореї. Найбільшу загальну інформативність мали такі клінічні параметри, які можуть свідчити про ускладнений перебіг олігоменореї з порушеннями з боку вуглеводного обміну: макросомія при народженні; вік матері від 35 років на момент народження обстеженої пацієнтки; у дівчини - вік менархе до 11 років, наявність коморбідної патології, особливо з боку серцево-судинних розладів, раннє менархе і дефіцит маси тіла. Із гормональних показників найбільшу прогностичну значущість мали високі рівні лютеїнізуючого гормону, тестостерону, загального холестерину, низькі - естрадіолу. Клініко-анамнестичними та гормональними показниками, які можуть свідчити про формування ускладнень із боку порушень ліпідного спектра, виявилися: відхилення в обидва боки маси тіла при народжені, високий вміст у сироватці крові пролактину, кортизолу, нормативний показник фолікулостимулюючого гормону і помірне зниження рівня вітаміну D. Висновки. Виявлено значущі фактори ризику формування метаболічних ускладнень у дівчат з олігоменореєю; а це дає змогу своєчасно спрогнозувати перебіг олігоменореї в більшості хворих вже на ранніх етапах формування зазначеної патології, визначитися стосовно терапії і лікувально-профілактичних заходів у подальшому. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose - to study the features of vitamin D status and the effect of vitamin D3 supplementation on 25(OH)D in the serum of school-age children with COVID-19, taking into account the genotype of the rs2228570 polymorphism of the vitamin D receptor (VDR) gene. Materials and methods. The pilot, prospective, open-label study included 36 schoolchildren aged 9-16 who experienced asymptomatic (12 children) and mild / moderate (24 children) COVID-19. In all children were studied the content of 25(OH)D in blood serum and its dynamics under the influence of supplementation of 1000 IU per day for 12 weeks, taking into account the genotypes and frequency of distribution of alleles of the rs2228570 polymorphism of the VDR gene (26 children). Results. Children with asymptomatic COVID-19 were characterized by normal values of 25(OH)D (32.68±2.12 ng/ml). Children who underwent mild / moderate COVID-19 were probably more (41.7%) likely to have a state of hypovitaminosis vitamin D (27.36±2.12 ng/ml) and fewer children (58.3%) with an optimal level of 25(OH)D than children with asymptomatic disease. In 80.7% of the examined children, the genotype was determined by the rs2228570 polymorphism of the VDR gene, which includes the G allele with greater transcriptional activity of the VDR receptor. Supplementation of 1000 IU of cholecalciferol per day, regardless of 25(OH)D status and genotype for this polymorphism probably increased the supply of vitamin D in examined children with a tendency to increase 25(OH)D in children with genotype by polymorphism rs2228570 VDR gene, which includes allele G. Conclusions. Vitamin D deficiency can be considered as a risk factor for the symptomatic course of COVID-19 in children, which requires monitoring and correction of vitamin D status, the effectiveness of which can be determined by the genotype of the rs2228570 polymorphism of the VDR gene. Further studies of the role of vitamin D / VDR complex in the development and severity of COVID-19 in children will significantly expand the understanding of the pathogenetic relationship, to suggest and predict the effectiveness of personalized vitamin D supplementation regimens. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Цель - изучить особенности витамина D-статуса и влияния саплементации витамином D3 на 25(OH)D в сыворотке крови детей школьного возраста, перенесших COVID-19, с учетом генотипа по полиморфизму rs2228570 гена витамин D-рецептора (VDR). Материалы и методы. В пилотное, проспективное, открытое исследование включено 36школьников в возрасте 9-16 лет, перенесших бессимптомное (12 детей) и легкое/среднетяжелое (24детей) течение COVID-19. У всех детей исследовано содержание 25(ОН)D в сыворотке крови и его динамику под влиянием саплементации 1000 МЕ/сутки в течение 12 недель с учетом генотипов и частоты распределения аллелей полиморфизма rs2228570 гена VDR (у 26 детей). Результаты. Дети с бессимптомным течением COVID-19 характеризовались нормальными показателями 25(OH)D (32,68±2,12 нг/мл). Дети, перенесшие COVID-19 легкого/среднетяжелого течения, вероятно чаще (41,7%) имели состояние гиповитаминоза витамина D (27,36±2,12 нг/мл) и реже (58,3%) - оптимальный уровень 25(OH)D, чем дети с бессимптомным течением болезни. У 80,7% обследованных детей определен генотип по полиморфизму rs2228570 гена VDR, в состав которого входит аллель G с большей транскрипционной активностью рецептора VDR. Саплементация холекальциферолом 1000 МЕ в сутки независимо от 25(OH)D-статуса и генотипа по данному полиморфизму вероятно повышала обеспеченность витамином D обследованных детей с тенденцией к увеличению прироста 25(OH)D у детей с генотипом по полиморфизму rs22287аллель G. Выводы. Недостаточная обеспеченность витамином D может рассматриваться как фактор риска симптоматического течения COVID-19 у детей, что требует наблюдения и коррекции витамина D-статуса, эффективность которой может определяться генотипом по полиморфизму rs2228570 гена VDR. Дальнейшие исследования роли витамина D/VDR-комплекса в развитии и тяжести течения COVID-19 у детей позволит значительно расширить представление о патогенетической взаимосвязи, предложить и спрогнозировать эффективность персонифицированных схем саплементации витамином D. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета - вивчити особливості вітамін D-статусу та впливу саплементації вітаміном D3 на 25(OH)D у сироватці крові дітей шкільного віку, які хворіли на COVID-19, з урахуванням генотипу за поліморфізмом rs2228570 гена вітамін D-рецептора (VDR). Матеріали та методи. До пілотного, проспективного, відкритого дослідження залучено 36 школярів віком 9-16 років, які перенесли безсимптомний (12 дітей) та легкий/середньотяжкий (24 дітей) перебіг COVID-19. В усіх дітей досліджено вміст 25(ОН)D в сироватці крові та його динаміку під впливом саплементації 1000 МО/добу протягом 12 тижнів з урахуванням генотипів і частоти розподілу алелей поліморфізму rs2228570 гена VDR (у 26 дітей). Результати. Діти з безсимптомним перебігом COVID-19 характеризувалися нормальними показниками 25(OH)D (32,68±2,12 нг/мл). Діти, які перенесли COVID-19 легкого/середньотяжкого перебігу, вірогідно частіше (41,7%) мали стан гіповітамінозу вітаміну D (27,36±2,12 нг/мл) і рідше (58,3%) - оптимальний рівень 25(OH)D, ніж діти з безсимптомним перебігом хвороби. У 80,7% обстежених дітей визначено генотип за поліморфізмом rs2228570 гена VDR, до складу якого входить алель G з більшою транскрипційною активністю VDR. Саплементація холекальциферолом 1000 МО на добу незалежно від 25(OH)D-статусу та генотипу за даним поліморфізмом вірогідно підвищувала забезпеченість вітаміном D обстежених дітей з тенденцією до збільшення приросту 25(OH)D у дітей з генотипом за поліморфізмом rs2228570 гена VDR, до складу якого входить алель G. Висновки. Недостатня забезпеченість вітаміном D може визначатися як фактор ризику симптоматичного перебігу COVID-19 у дітей, що потребує спостереження та корекції вітамін D-статусу, ефективність якої може визначатися генотипом за поліморфізмом rs2228570 гена VDR. Подальші дослідження ролі вітамін D/VDR-комплексу в розвитку й тяжкості перебігу COVID-19 у дітей дадуть змогу значно розширити уявлення про патогенетичний взаємозв’язок, запропонувати та спрогнозувати ефективність персоніфікованих схем саплементації вітаміном D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The rapid growth in the prevalence of allergic diseases among children in the modern world dictates the need for detailed study of pathogenetic mechanisms, the search for new methods of diagnosis, treatment and prevention of this pathology. Recent studies of the important immunological effects of vitamin D in allergic pathology make it important to study its effect on the course of gastrointestinal food allergy (GIFA) in young children. Purpose - to determine the serum concentrations of IL-10 and IL-17 in young children with GIFA, depending on the supply of vitamin D. Materials and methods. We examined 34 children aged from 2 months to 3 years with isolated gastrointestinal symptoms or a combination of gastrointestinal and skin symptoms associated with food. The comparison group consisted of 22 children of the same age with an unencumbered individual and family history of allergies. All examined children had quantified serum cytokine (IL-10, IL-17A) levels by enzyme-linked immunosorbent assays and serum hydroxycalciferol (25(OH)D) levels. Vitamin D deficiency in subjects was considered at a concentration of 25(OH)D in serum 30 ng/ml. Data of clinical and laboratory researches were processed by methods of mathematical statistics accepted in biology and medicine. Results. There was a significantly increase in the average concentrations of IL-17A (180.4±23.0 pg/ml) and IL-10 (113.8±15.0 pg/ml) in children with gastrointestinal food allergy and in the comparison group - 45.7±18.1 pg/ml and 32.1±11.4 pg/ml, respectively, (p, Быстрое повышение уровня распространенности аллергических заболеваний среди детей в современном мире диктует необходимость подробного изучения патогенетических механизмов, поиска новейших методов диагностики, лечения и профилактики данной патологии. Последние исследования значимых иммунологических воздействий витамина D при аллергической патологии делают важным исследование его влияния на течение гастроинтестинальной пищевой аллергии (ГИПА) у детей раннего возраста. Цель - определить концентрации IL-10 и IL-17 в сыворотке крови детей раннего возраста с ГИПА в зависимости от обеспеченности витамином D. Материалы и методы. Обследованы 34 ребенка в возрасте от 2 месяцев до 3 лет с изолированными гастроинтестинальными симптомами или сочетанием гастроинтестинальных и кожного симптомов, связанных с употреблением пищи. Группу сравнения составили 22 ребенка аналогичного возраста с необремененным индивидуальным и семейным аллергологическим анамнезом. Всем обследованным детям проведено количественное определение концентраций цитокинов (IL-10, IL-17А) в сыворотке крови иммуноферментным методом и количественное определение концентрации гидроксикальциферола (25(ОН)D) в сыворотке крови. Дефицит витамина D у обследованных рассмотрен при концентрации 25(ОН)D в сыворотке крови 30 нг/мл. Данные клинических и лабораторных исследований обработаны методами математической статистики, принятой в биологии и медицине. Результаты. Установлено достоверное повышение средних концентраций IL-17А (180,4±23,0 пг/мл) и IL-10 (113,8±15,0 пг/мл) у детей с ГИПА относительно группы сравнения - 45,7±18,1 пг/мл и 32,1±11,4 пг/мл соответственно, (р, Швидке зростання рівня поширеності алергічних захворювань серед дітей у сучасному світі диктує необхідність детального вивчення патогенетичних механізмів, пошуку новітніх методів діагностики, лікування та профілактики цієї патології. Останні дослідження вагомих імунологічних впливів вітаміну D при алергічній патології робить важливим дослідження його впливу на перебіг гастроінтестинальної харчової алергії (ГІХА) у дітей раннього віку. Мета - визначити концентрації IL-10 та IL-17 у сироватці крові дітей раннього віку з ГІХА залежно від забезпеченості вітаміном D. Матеріали та методи. Обстежено 34 дитини віком від 2 місяців до 3 років з ізольованими гастроінтестинальними або поєднанням гастроінтестинальних і шкірного симптомів, пов’язаних із вживанням їжі. Групу порівняння становили 22 дитини аналогічного віку з необтяженим індивідуальним та сімейним алергологічним анамнезом. Усім обстеженим дітям проведено кількісне визначення концентрацій цитокінів (IL-10, IL-17А) у сироватці крові імуноферментним методом та кількісне визначення концентрації гідроксикальциферолу (25(ОН)D) у сироватці крові. Дефіцит вітаміну D в обстежених розглядали при концентрації 25(ОН)D у сироватці крові 30 нг/мл. Данi клінічних і лабораторних досліджень оброблено методами математичної статистики, прийнятої в біології та медицині. Результати. Встановлено вірогідне підвищення середніх концентрацій IL-17А (180,4±23,0 пг/мл) та IL-10 (113,8±15,0 пг/мл) у дітей з ГІХА та в групі порівняння - 45,7±18,1пг/мл та 32,1±11,4 пг/мл відповідно, (р

Purpose - to study risk factors of gastrointestinal food allergy (GIFA) in young children. Materials and methods. 68 young children with GIFA and 22 children of the same age with an unencumbered individual allergy history were examined. A study of children perinatal, family and individual allergy history was conducted, and a survey was conducted on the state of parents’ health. The vitamin D supply of children was determined by quantifying of serum 25-hydroxycalciferol (25(OH)D) concentration by using an immunochemical analyzer. Results. Anamnestic risk factors that showed a significant association with the development of GIFA in young children and reliably differed from the control group were: complicated obstetric history, medical treatment of mothers during pregnancy, early artificial feeding, burdensome family allergy history and gastrointestinal diseases presence in parents. Insufficient supply of vitamin D was in 79.4% of patients with GIFA compared with 13.6% of children in the control group. The average serum 25(OH)D value in children with GIFA was 34.18±1.7 ng/ml, which is significantly lower than in the control group (40.2±2.3 ng/ml; p, Цель - исследовать факторы риска развития гастроинтестинальной пищевой аллергии (ГИПА) у детей раннего возраста. Материалы и методы. Обследованы 68 детей раннего возраста с ГИПА и 22 ребенка аналогичного возраста с неотягощенным индивидуальным аллергологическим анамнезом. Изучены перинатальный, семейный и индивидуальный аллергологический анамнез детей, проведено анкетирование относительно состояния здоровья родителей. Определена обеспеченность витамином D обследованных детей путем количественного определения концентрации 25-гидроксикальциферола (25(ОН)D) в сыворотке крови с помощью иммунохимического анализатора. Результаты. Анамнестическими факторами риска, которые показали достоверную связь с развитием ГИХА у детей раннего возраста и достоверно отличались от контрольной группы, были: отягощенный акушерский анамнез; медикаментозное лечение матери во время беременности; раннее искусственное вскармливание; отягощенный семейный аллергологический анамнез и наличие заболеваний кишечного тракта у родителей. Недостаточная обеспеченность витамином D отмечалась у 79,4% пациентов с ГИПА по сравнению с 13,6% детей контрольной группы. Средний показатель 25(ОН)D в сыворотке крови детей с ГИПА составлял 34,18±1,7 нг/мл, что достоверно ниже, чем в контрольной группе (40,2±2,3 нг/мл; p, Мета - дослідити фактори ризику розвитку гастроінтестинальної харчової алергії (ГІХА) у дітей раннього віку. Матеріали та методи. Обстежено 68 дітей раннього віку з ГІХА та 22 дитини аналогічного віку з необтяженим індивідуальним алергологічним анамнезом. Вивчено перинатальний, сімейний та індивідуальний алергологічний анамнез дітей. Проведене анкетування щодо стану здоров’я батьків. Визначено забезпеченість вітаміном D обстежених дітей шляхом кількісного визначення концентрації 25-гідроксикальциферолу (25(ОН)D) у сироватці крові за допомогою імунохімічного аналізатора. Результати. Анамнестичними факторами ризику, які показали достовірний зв’язок із розвитком ГІХА в дітей раннього віку та вірогідно відрізнялися від контрольної групи, були: обтяжений акушерський анамнез; медикаментозне лікування матері під час вагітності; раннє штучне вигодовування; обтяжений сімейний алергологічний анамнез та наявність захворювань шлунково-кишкового тракту в батьків. Недостатня забезпеченість вітаміном D відмічалась у 79,4% пацієнтів із ГІХА порівняно з 13,6% дітей контрольної групи. Середній показник 25(ОН)D у сироватці крові дітей з ГІХА становив 34,18±1,7 нг/мл, що достовірно нижче, ніж у контрольній групі (40,2±2,3 нг/мл; p

The period of intensive growth of children is accompanied by active processes of modeling and remodeling of bone tissue. The formation of bone tissue depends on many factors, but first of all it is an adequate supply of essential nutrients to the child, which primarily include calcium, phosphorus, magnesium and vitamin D. Depending on the level of mineralization of bone tissue in children during intensive growth will depend on whether the bone tissue reaches the peak of bone mass accumulation. Adequate mineralization of bone tissue is the key to bone health in the future, which will be realized in reducing the number of low-energy fractures and, accordingly - in improving the quality of life in the elderly. Purpose - to establish the peculiarities of the state of bone tissue in children during the growth spurt, depending on the status of vitamin D and indicators of mineral metabolism. Materials and methods. 205 children aged 9-17 years were examined, which were divided into groups depending on the presence of growth spurt (GS) and its intensity. The examination included analysis of anamnesis data, assessment of physical and sexual development levels, ultrasound and X-ray (DXA) densitometry, determination of levels of total and ionized calcium, phosphorus, magnesium and vitamin D. Results. Ultrasound densitometry showed a decrease in bone mineral density (BMD) in 24 children (48.0%) (Z-score -1.8±0.56) I group; 28 children (60.87%) (Z-score -1.96±0.27) group II and 43 children (39.45%) (Z-score -1.68±0.72) group III. 32 children were examined with DXA, 18 of them (56.25%) were diagnosed with decreased BMD. In children of group I who had reduced BMD, the average level of vitamin 25-(OH)-D was 39.04±11.84 nmol/l, while in children with normal BMD - 42.43±6.3 nmol/l. In children of group II BMD in which it was reduced, the average level of 25- (OH)-D was 45.68±5.48 nmol/l; at normal BMD - 45,47±4,69 nmol/l. Children of group III with reduced BMD had an average level of 25-(OH)-D 36.73±8.94 nmol/l; with a normal BMD - 42.91±9.1 nmol/l. The average indicators of calcium supply in the groups are as follows: in children of group I - the level of total calcium was 2.22±0.15 mmol/l, ionized calcium - 1.12±0.28 mmol\l; in children of group II - the level of total calcium 2.13±0.11 mmol/l, the level of ionized calcium 0.99±0.10 mmol/l; in children of group III - the level of total calcium 2.26±0.18 mmol/l, the level of ionized calcium 1.12±0.10 mmol/l. The average levels of magnesium were as follows: Group I - 0.96±0.44 mmol/l; Group II - 0.89±0.11 mmol/l; Group III - 0.85±0.19 mmol/l. When determining the average levels of phosphorus, the following data were obtained: Group I - 1.47±0.22 mmol/l; Group II - 1.5±0.23 mmol/l; Group III - 1.49±0.23 mmol l. Conclusions. Decreased bone mineral density in children during growth spurt is due to deficiency or deficiency of vitamin D and low supply of macronutrients - calcium, phosphorus, magnesium. However, the most significant factor in reducing BMD is the lag in the processes of bone mass accumulation against the background of intensive linear skeletal growth. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors., Период интенсивного роста детей сопровождается активными процессами моделирования и ремоделирования костной ткани. Формирование костной ткани зависит от многих факторов, в том числеот адекватного поступления в организм ребенка необходимых нутриентов, к которым в первую очередь относятся кальций, фосфор, магний и витамин D. От того, на каком уровне проходят процессы минерализации костной ткани у детей в период интенсивного роста, зависит, достигнет ли костная ткань пика минерализации. Адекватная минерализация костной ткани является залогом здоровья костей в будущем, что реализуется в снижении числа низкоэнергетических переломов и, соответственно, в повышении качества жизни людей пожилого возраста. Цель - установить особенности состояния костной ткани у детей в период ростового спурта в зависимости от статуса витамина D и показателей минерального обмена. Материалы и методы. Обследованы 205 детей в возрасте 9-17 лет, которые были распределены на группы в зависимости от наличия ростового спурта и его интенсивности. Обследование включало анализ данных анамнеза, оценку уровней физического и полового развития, ультразвуковую и рентгеновскую (DXA) денситометрию, определение уровня общего и ионизированного кальция, фосфора, магния и витамина D. Результаты. При проведении ультразвуковой денситометрии установлено снижение минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у 24 (48,0%) детей I группы (Z-score -1,8±0,56), у 28 (60,87%) детей (Z-score -1,96±0,27) II группы и у 43 (39,45%) детей (Z-score -1,68±0,72) III группы. С помощью DXA обследованы 32 ребенка, из них у 18 (56,25%) детей подтверждено снижение МПКТ. У детей I группы, которые имели пониженную МПКТ, средний уровень витамина 25-(ОН)-D составлял 39,04±11,84 нмоль/л, тогда как у детей с нормальной МПКТ - 42,43±6,3 нмоль/л. У детей II группы, МЩКТ которых была снижена, средний уровень 25-(ОН)-D составлял 45,68±5,48 нмоль/л; при нормальной МПКТ - 45,47±4,69 нмоль/л. Дети III группы с пониженной МПКТ имели средний уровень 25-(ОН)-D - 36,73±8,94 нмоль/л; с нормальной МПКТ - 42,91±9,1 нмоль/л. Средние показатели обеспеченности кальцием следующие: у детей I группы - уровень общего кальция составлял 2,22±0,15 ммоль/л, ионизированного кальция - 1,12±0,28 ммоль/л; у детей ІІ группы - соответственно 2,13±0,11 ммоль/л и 0,99±0,10 ммоль/л; у детей III группы - 2,26±0,18 ммоль/л и 1,12±0,10 ммоль/л. Средние уровни магния следующие: I группа - 0,96±0,44 ммоль/л; ІІ группа - 0,89±0,11 ммоль/л; ІІІ группа - 0,85±0,19 ммоль/л. Средние уровни фосфора следующие: I группа - 1,47±0,22 ммоль/л; ІІ группа - 1,5±0,23 ммоль/л; ІІІ группа - 1,49±0,23 ммоль/л. Выводы. Снижение МПКТ у детей в период ростового спурта обусловлено недостаточностью или дефицитом витамина D и низкой обеспеченностью макроэлементами - кальцием, фосфором и магнием. Однако наиболее существенным фактором снижения МПКТ является отставание процессов накопления костной массы на фоне интенсивного линейного роста скелета. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Період інтенсивного росту дітей супроводжується активними процесами моделювання та ремоделювання кісткової тканини. Формування кісткової тканини залежить від багатьох факторів, у тому числі від адекватного надходження до організму дитини необхідних нутрієнтів, до яких передусім належить кальцій, фосфор, магній і вітамін D. Від того, на якому рівні проходить мінералізація кісткової тканини в дітей у період інтенсивного росту, залежить, чи досягне кісткова тканина піку накопичення кісткової маси. Адекватна мінералізація кісткової тканини є запорукою здоров’я кісток у майбутньому, що реалізується в зниженні кількості низько енергетичних переломів і, відповідно, у підвищенні якості життя людей похилого віку. Мета - встановити особливості стану кісткової тканини в дітей у період ростового спурту залежно від статусу вітаміну D і показників мінерального обміну. Матеріали та методи. Обстежено 205 дітей віком 9-17 років, які були розподілені на групи залежно від наявності ростового спурту та його інтенсивності. Обстеження включало аналіз даних анамнезу, оцінку рівнів фізичного та статевого розвитку, ультразвукову та рентгенівську (DXA) денситометрію, визначення рівнів загального та іонізованого кальцію, фосфору, магнію та вітаміну D. Результати. Під час ультразвукової денситометрії встановлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у 24 (48,0%) дітей (Z-score -1,8±0,56) I групи, у 28 (60,87%) дітей (Z-score -1,96±0,27) II групи та в 43 (39,45%) дітей (Z-score -1,68±0,72) III групи. За допомогою DXA обстежено 32 дитини, з них у 18 (56,25%) дітей підтверджено зниження МЩКТ. У дітей I групи, які мали знижену МЩКТ, середній рівень вітаміну 25-(ОН)-D становив 39,04±11,84 нмоль/л, тоді як у дітей з нормальною МЩКТ - 42,43±6,3 нмоль/л. У дітей II групи, у яких МЩКТ була зниженою, середній рівень 25-(ОН)-D становив 45,68±5,48 нмоль/л; при нормальній МЩКТ - 45,47±4,69 нмоль/л. Діти III групи зі зниженою МЩКТ мали середній рівень 25-(ОН)-D - 36,73±8,94 нмоль/л; із нормальною МЩКТ - 42,91±9,1 нмоль/л. Середні показники забезпеченості кальцієм такі: у дітей І групи рівень загального кальцію становив 2,22±0,15 ммоль/л, іонізованого кальцію - 1,12±0,28 ммоль/л; у дітей ІІ групи - відповідно 2,13±0,11 ммоль/л і 0,99±0,10 ммоль/л; у дітей ІІІ групи - 2,26±0,18 ммоль/л і 1,12±0,10 ммоль/л. Середні рівні магнію такі: І група - 0,96±0,44 ммоль/л; ІІ група - 0,89±0,11 ммоль/л; ІІІ група - 0,85±0,19 ммоль/л. Середні рівні фосфору такі: І група - 1,47±0,22 ммоль/л; ІІ група -1,5±0,23 ммоль/л; ІІІ група - 1,49±0,23 ммоль/л. Висновки. Зниження МЩКТ у дітей у період ростового спурту обумовлене недостатністю або дефіцитом вітаміну D та низькою забезпеченістю мікроелементами - кальцієм, фосфором і магнієм. Проте найбільш суттєвим чинником зниження МЩКТ є саме відставання процесів накопичення кісткової маси на тлі інтенсивного лінійного росту скелету. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The review article provides data from modern studies confirming the multifaceted effect of vitamin D in the human body. Vitamin D3 receptors (VDRs) have been shown to be present in most organs and tissues of the body. This confirms the importance of vitamin D not only in the formation of the skeletal system, but also in many of its extraosseous effects. Calcitriol affects the modulation of cell growth, neuromuscular conduction, inflammation processes, and is also an important stimulator of innate immunity due to the synthesis of antimicrobial peptides that provide protection against bacteria and viruses. In recent years, the relationship between the concentration of vitamin D in the blood and the incidence of respiratory infections in children has been actively studied. Many studies have shown that low vitamin D status is characteristic of most children with respiratory infections, and an adequate level of 25(OH)D in serum has a positive effect on the frequency of these infections and the severity of their course. Most authors demonstrate the benefits of vitamin D supplementation in the prevention of respiratory diseases in children, but there is no consensus regarding the frequency and dosage of vitamin D. The authors declare that they have no conflicts of interest., В обзорной статье приведены данные современных исследований, подтверждающих многогранное действие витамина D в организме человека. Доказано, что рецепторы к витамину D3 (VDR) присутствуют в большинстве органов и тканей организма. Это подтверждает значение витамина D не только в процессах формирования костной системы, но и во многих его внекостных эффектах. Кальцитриол влияет на модуляцию клеточного роста, нервно-мышечную проводимость, процессы воспаления, а также является важным стимулятором врожденного иммунитета благодаря синтезу антимикробных пептидов, обеспечивающих защиту против бактерий и вирусов. В последние годы активно изучается связь между концентрацией витамина D в крови и уровнем заболеваемости респираторными инфекциями у детей. Во многих исследованиях доказано, что низкий статус витамина D характерен для большинства детей с респираторными инфекциями, а адекватный уровень 25(OH)D в сыворотке крови оказывает положительное влияние на частоту этих инфекций и тяжесть их течения. Большинство авторов демонстрируют преимущества добавления витамина D в профилактике респираторных заболеваний у детей, однако нет единого мнения относительно частоты назначения и дозировки витамина D. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., В оглядовій статті наведено дані сучасних досліджень, що підтверджують багатогранну дію вітаміну D в організмі людини. Доведено, що рецептори до вітаміну D3 (VDR) наявні в більшості органів та тканин організму. Це підтверджує значення вітаміну D не тільки в процесах формування кісткової системи, але й у багатьох його позакісткових ефектах. Кальцитріол впливає на модуляцію клітинного росту, нервово3м'язову провідність, процеси запалення, а також є важливим стимулятором вродженого імунітету завдяки синтезу антимікробних пептидів, які забезпечують захист проти бактерій та вірусів. Останніми роками активно вивчають зв'язок між концентрацією вітаміну D в крові та рівнем захворюваності на респіраторні інфекції в дітей. У багатьох дослідженнях доведено, що низький статус вітаміну D характерний для більшості дітей з респіраторними інфекціями, а адекватний рівень 25(OH)D у сироватці крові має позитивний вплив на частоту виникнення цих інфекцій та тяжкість їх перебігу. Більшість авторів показують переваги додавання вітаміну D у профілактиці респіраторних захворювань у дітей, однак немає одностайної думки щодо частоти призначення та дозування вітаміну D. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose — to determine and compare vitamin D levels in children diagnosed with COVID-19-associated pneumonia and healthy children. Materials and methods. The study involved 90 children. The main group consisted of 75 inpatient children with a diagnosis of COVID-19-associated pneumonia (positive PCR — polymerase chain reaction with reverse transcription). Patients in the main group were divided into 2 subgroups: subgroup I consisted of 49 patients with a pneumonia of moderate course, and subgroup II — 26 patients with a pneumonia of severe course. The control group consisted of 15 practically healthy children. The scheme of examination of sick children included anamnestic data, the use of clinical, instrumental and laboratory, immunological examination methods. The concentration of vitamin D in the blood serum of sick and healthy children was determined by the method of enzyme3linked immunosorbent assay (ELISA). The indicators were measured on a Stat Fax 4700 device using a Pishqaman reactive kit (made in Germany). Results. The concentration of vitamin D in blood serum was 1.8 times lower in subgroup I and 2.0 times in subgroup II, compared with the control group. The average values of vitamin D in blood serum compared with the control group were 3 years. Conclusions. Based on our research, it can be concluded that there is a relationship between vitamin D deficiency and COVID-19. Thus, the average level of vitamin D was lower in children with COVID-19-associated pneumonia, and varied depending on the severity of the disease (more pronounced changes were observed in severe pneumonia). There are also differences in vitamin D levels in the age groups of children with COVID-19-associated pneumonia: in children from age groups under 1 year and 1–3 years old the decrease in serum vitamin D level is less pronounced than in the age group over 3 years old. The main mechanisms of vitamin D involvement in the immune modulation process in COVID-19 require further study. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors., Цель — определить и сравнить показатели витамина D у детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией и здоровых детей. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 90 детей. Основную группу составили 75 детей, находившихся на стационарном лечении с COVID-19-ассоциированной пневмонией (ПЦР-тест положительный). Пациентов основной группы разделили на две подгруппы: I — 49 пациентов с пневмонией среднетяжелого течения, а II — 26 пациентов с пневмонией тяжелого течения. Контрольную группу составили 15 практически здоровых детей. Схема обследования больных детей включала анамнестические данные, использование клинических, инструментальных, лабораторных, иммунологических методов обследования. Концентрацию витамина D в сыворотке крови больных и здоровых детей определяли методом иммуноферментного анализа. Показатели измеряли на приборе «Stat Fax 4700» с использованием реактивного набора «Pishqaman» (производства Германии). Результаты. Концентрация витамина D в сыворотке крови была ниже в 1,8 раза в I подгруппе и в 2,0 раза во II подгруппе по сравнению с контрольной группой. Средние значения витамина D в сыворотке крови были ниже по сравнению с контрольной группой в 1,1 раза в возрастной группе детей до 1 года, в 1,1 раза — 1–3 лет, в 2,3 раза — старше 3 лет. Выводы. На основании наших исследований можно сделать вывод о наличии взаимосвязи между дефицитом витамина D и COVID-19. Так, средний уровень витамина D был ниже у детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией, причем варьировал в зависимости от тяжести заболевания (более выраженные изменения наблюдались при тяжелом течении пневмонии). Также имеют место различия уровней витамина D в возрастных группах детей с COVID-19-ассоциированной пневмонией: у детей раннего возраста (младше 1 года и 1–3 года) снижение уровня витамина D в сыворотке крови выражено меньше, чем в возрастной группе старше 3 лет. Основные механизмы участия витамина D в процессе иммуномодуляции при COVID-19 требуют дальнейшего изучения. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета — визначити і порівняти показники вітаміну D в дітей з COVID-19-асоційованою пневмонією і здорових дітей. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 90 дітей. Основну групу становили 75 дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні з COVID-19-асоційованою пневмонію (ПЛР-тест позитивний). Пацієнтів основної групи поділили на дві підгрупи: I — 49 пацієнтів із пневмонією середньотяжкого перебігу; II — 26 пацієнтів із пневмонією тяжкого перебігу. Контрольну групу становили 15 практично здорових дітей. Схема обстеження хворих дітей включала анамнестичні дані, застосування клінічних, інструментальних і лабораторних, імунологічних методів обстеження. Концентрацію вітаміну D у сироватці крові хворих і здорових дітей визначали методом імуноферментного аналізу. Показники вимірювали на приладі «Stat Fax 4700» із використанням реактивного набору «Pishqaman» (виробництва Німеччини). Результати. Концентрація вітаміну D у сироватці крові була нижча в 1,8 раза в I підгрупі та в 2,0 раза в II підгрупі порівняно з контрольною групою. Середні значення вітаміну D у сироватці крові дітей були нижні порівняно з контрольною групою в 1,1 раза у віковій групі до 1 року, в 1,1 раза — 1–3 років, у 2,3 раза — від 3 років. Висновки. На підставі досліджень можна зробити висновок про наявність взаємозв'язку між рівнем вітаміну D і COVID-19. Так, середній рівень вітаміну D був нижчим у дітей із COVID3193асоційованою пневмонією, причому варіював залежно від тяжкості захворювання (більш виразні зміни спостерігалися при тяжкому перебігу пневмонії). Також спостерігається розбіжність рівнів вітаміну D у вікових групах дітей із COVID-19-асоційованою пневмонією: у дітей раннього віку (до 1 року та 1–3 роки) зниження рівня вітаміну D у сироватці крові виражено менше, ніж у віковій групі від 3 років. Основні механізми участі вітаміну D у процесі імуномодуляції за COVID319 потребують подальшого вивчення. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose — to assess the vitamin D supply in children and adolescents with systemic juvenile scleroderma (JS), taking into account its onset and clinical course at different periods of the child's development. Materials and methods. 14 children of 1 year 3 months —17 years old with systemic JS and 10 healthy children of the control group were examined. The concentration of 25(OH)D was determined in blood serum using commercial kits Vitamin D3 — Screeningkit, Switzerland, according to the manufacturer's instructions. Results. All patients with systemic JS showed a decrease in serum 25(OH)D levels — (24.55±9.32) ng/ml, compared to healthy children — (39.98±3.11) ng/ml. The lowest concentrations of the circulating form of vitamin D in the blood serum were in patients with limited form of systemic JS with Parry–Romberg hemiatrophy and «saber strike» — (14.07±3.38) ng/ml, as well as with the onset of generalized rapidly progressive JS in children at puberty — (16.31±4.6) ng/ml. Conclusions. Children with JS are shown to assess their vitamin D status by monitoring the serum concentration of 25(OH)D in order to decide whether to prescribe vitamin D supplements. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors., Цель — оценить обеспеченность витамином D детей и подростков с системной склеродермией с учетом ее дебюта и клинического течения в разные периоды развития ребенка. Материалы и методы. Обследованы 14 детей в возрасте 1 год 3 месяца — 17 лет с системной ювенильной склеродермией (ЮСД) и 10 здоровых детей контрольной группы. Концентрация 25(ОН)D определена в сыворотке крови с использованием коммерческих наборов Vitamin D3 — Screeningkit, Швейцария, согласно инструкции фирмы производителя. Результаты. У всех пациентов с системной ЮСД выявлено снижение уровня 25(ОН)D в сыворотке крови — (24,55±9,32) нг/мл, по сравнению с показателями здоровых детей — (39,98±3,11) нг/мл. Наиболее низкие концентрации циркулирующей формы витамина D в сыворотке крови определены у пациентов с лимитированной формой системной ЮСД с гемиатрофией по типу Парри–Ромберга и «удара саблей» — (14,07±3,38) нг/мл, а также с дебютом генерализированной быстро прогрессирующей ЮСД у детей в пубертатном возрасте — (16,31±4,6) нг/мл. Выводы. Детям с ЮСД показано проводить оценку витамин-D-статуса путем мониторирования концентрации 25(ОН)D в сыворотке крови для решения вопроса о назначении им препаратов витамина D. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом принимающего участие учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета. Оцінити забезпеченість вітаміном D дітей і підлітків із системною склеродермією з урахуванням її дебюту та клінічного перебігу в різні періоди розвитку дитини. Матеріали та методи. Обстежено 14 дітей віком 1 рік 3 місяці — 17 років із системною ювенільною склеродермією (ЮСД) і 10 здорових дітей контрольної групи. Концентрацію 25(ОН)D визначено в сироватці крові з використанням комерційних наборів Vitamin D3 — Screeningkit, Швейцарія, відповідно до інструкції фірми виробника. Результати. У всіх пацієнтів з ЮСД виявлено зниження рівня 25(ОН)D у сироватці крові — (24,55±9,32) нг/мл, порівняно з показниками здорових дітей (39,98±3,11) нг/мл. Найнижчі концентрації циркулюючої форми вітаміну D у сироватці крові визначено в пацієнтів з лімітованою формою системної ЮСД з геміатрофією за типом Паррі–Ромберга та «удару шаблею» (14,07±3,38) нг/мл, а також з дебютом генералізованої швидко прогресуючої склеродермії в дітей пубертатного віку — (16,31±4,6) нг/мл. Висновки. Дітям з ЮСД слід проводити оцінку вітамін-D-статусу шляхом моніторування концентрації 25(ОН)D у сироватці крові для вирішення питання щодо призначення їм препаратів вітаміну D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose — to investigate the vitamin D supply in children with chronic viral hepatitis B (HBV) depending on the activity of hepatitis and the stage of liver fibrosis. Materials and methods. Fifty children with HBV were examined. All children underwent a comprehensive examination according to the recommendation and elastography of the shear wave of the liver parenchyma to determine the stage of fibrosis. Serum 25(OH)D concentration was determined to verify the diagnosis of vitamin D deficiency. The peculiarities of vitamin D supply in children with HBV, depending on gender, age, hepatitis activity and stage of liver fibrosis, were evaluated. The study included children who did not receive calcium and vitamin D for 6 months. Results. Children of senior scholl age predomnanted among the surveyed. HBV was more often registered in boys 66.0% (n=33), while in girls — only 34.0% (n=17) (χ2=10.24; p=0.01). Among the examined children significantly more often 66.0% (n=33) we observed HBeAg-positive chronic hepatitis, 18.0% (n=9) children were diagnosed with HBeAg-positive chronic infection, HBeAg-negative chronic infection were determined in 14.0% (n=7) of children. In the vast majority (70.0%) of patients with HBV, the concentration of vitamin D in the serum was reduced (χ2=16.0; p=0.01). The average concentration of 25(OH)D was 59.85 [13.4–181] nmol/l and was in the zone of insufficiency. The optimal concentration of 25(OH)D was found in 30.0% (n=15) of children, insufficiency in 42.0% (n=21), vitamin D deficiency was diagnosed in 14 children (28.0%). Gender, age and biochemical activity of hepatitis do not affect the level of vitamin D in the examined children with HBV (p>0.05). The analysis of vitamin D supply depending on the stage of fibrosis did not reveal differences in the median concentration of 25(OH)D between groups of children, but in all groups the number of patients with low concentrations of vitamin D prevailed. Conclusions. HBV in children is characterized mainly by a chronic course, with a predominance of the parenteral route of infection. In most patients with HBV, the concentration of 25(OH)D in the serum is reduced. There was no statistically significant difference between the levels of vitamin D in children with HBV depending on gender, age, and biochemical activity of hepatitis. All children with cirrhosis of the liver were deficient in vitamin D. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of all participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors., Цель — изучить обеспеченность витамином D детей с хроническим вирусным гепатитом В (ХГВ) в зависимости от активности гепатита и стадии фиброза печени. Материалы и методы. Обследованы 50 детей, больных ХГВ. Всем детям проведены комплексное обследование в соответствии с протоколом и эластография сдвиговой волны паренхимы печени для определения стадии фиброза. Для верификации диагноза дефицита и недостаточности витамина D определена концентрация 25(ОН)D в сыворотке крови. Оценены особенности обеспеченности витамином D детей, больных ХГВ, в зависимости от пола, возраста, активности гепатита и стадии фиброза печени. В исследование включены дети, не получавшие препараты кальция и витамина D в течение 6 месяцев. Результаты. Среди обследованных преобладали дети старшего школьного возраста. ХГВ чаще регистрировался у мальчиков — 66,0% (n=33), в то время как у девочек — только 34,0% (n=17) (χ2=10,24; р=0,01). Среди обследованных детей достоверно чаще (66,0%, n=33) имел место HBeAg-позитивный хронический гепатит, в 18,0% (n=9) детей диагностировалась HBeAg-позитивная хроническая инфекция, у 14,0% (n=7) детей — HBeAg-негативная хроническая инфекция. У большинства (70,0%) больных детей с ХГВ концентрация витамина D в сыворотке крови была снижена (χ2=16,0; р=0,01). Средний показатель концентрации 25(ОН)D составлял 59,85 [13,4–181] нмоль/л и находился в зоне недостаточности. Оптимальная концентрация 25(ОН)D установлена у 30,0% (n=15) детей, недостаточность — у 42,0% (n=21), дефицит витамина D — у 14 (28,0%) детей. Пол, возраст и биохимическая активность гепатита не влияли на уровень витамина D у обследованных детей с ХГВ (р>0,05). Анализ обеспеченности витамином D в зависимости от стадии фиброза не выявил различий в медиане концентрации 25(ОН)D между группами детей, однако во всех группах преобладало количество больных со сниженной концентрацией витамина D. Выводы. ХГВ у детей характеризуется преимущественно хроническим течением, с превалированием парентерального пути инфицирования. У большинства больных с ХГВ концентрация 25(ОН)D в сыворотке крови снижена. Не выявлено статистически значимой разницы между показателями обеспеченности витамином D детей с ХГВ в зависимости от пола, возраста, биохимической активности гепатита. Все дети с циррозом печени имели дефицит витамина D. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета — вивчити забезпеченість вітаміном D у дітей з хронічним вірусним гепатитом В (ХГВ) залежно від активності гепатиту та стадії фіброзу печінки. Матеріали та методи. Обстежено 50 дітей, хворих на ХГВ. Усім дітям проведено комплексне обстеження відповідно до протокола та еластографію зсувної хвилі паренхіми печінки для визначення стадії фіброзу. Для верифікації діагнозу дефіциту і недостатності вітаміну D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей, хворих на ХГВ, залежно від статі, віку, активності гепатиту та стадії фіброзу печінки. До дослідження залучено дітей, які не отримували препаратів кальцію та вітаміну D протягом 6 місяців. Результати. Серед обстежених переважали діти старшого шкільного віку. ХГВ частіше реєструвався у хлопчиків — 66,0% (n=33), тоді як у дівчаток — лише 34,0% (n=17) (χ2=10,24; р=0,01). Серед обстежених дітей достовірно частіше (66,0%, n=33) виявлявся HBeAg-позитивний хронічний гепатит, у 18,0% (n=9) дітей діагностувалася HBeAg-позитивна хронічна інфекція, у 14,0% (n=7) дітей — HBeAg-негативна хронічна інфекція. У переважної більшості (70,0%) хворих дітей з ХГВ концентрація вітаміну D у сироватці крові була знижена (χ2=16,0; р=0,01). Середній показник концентрації 25(ОН)D становив 59,85 [13,4–181] нмоль/л і був у зоні недостатності. Оптимальна концентрація 25(ОН)D встановлена у 30,0% (n=15) дітей, недостатність — у 42,0% (n=21), дефіцит вітаміну D — у 14 (28,0%) дітей. Стать, вік і біохімічна активність гепатиту не впливали на рівень вітаміну D в обстежених дітей з ХГВ (р>0,05). Аналіз забезпеченості вітаміном D залежно від стадії фіброзу не виявив відмінностей в медіані концентрації 25(ОН)D між групами дітей, однак у всіх групах переважала кількість хворих зі зниженою концентрацією вітаміну D. Висновки. ХГВ у дітей характеризується переважно хронічним перебігом, з превалюванням парентерального шляху інфікування. У більшості хворих із ХГВ концентрація 25(ОН)D у сироватці крові знижена. Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з ХГВ залежно від статі, віку та біохімічної активності гепатиту. Усі діти з цирозом печінки мали дефіцит вітаміну D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The article presents current data on the prevalence of vitamin D deficiency and criteria for its deficiency in children in different countries. Vitamin D is recognized as one of the most important vitamins involved in many biochemical processes in the body. Its active metabolites play a key role in calcium absorption, bone mineralization and promote phosphate and magnesium metabolism. At the same time, in addition to affecting mineral metabolism, there is a wide range of conditions in which vitamin D also plays a preventive role. Vitamin D has been shown to play a vital role in innate immunity maintenance and is important in prevention of several diseases, including infections, autoimmune diseases, certain forms of cancer, type 1 and 2 diabetes, and cardiovascular diseases. Vitamin D is of particular importance for newborns and young children. This vitamin is involved in important physiological regulatory processes such as bone metabolism, lung development, maturation of the immune system and differentiation of the nervous system. Vitamin D deficiency increases risks of neonatal sepsis, necrotizing enterocolitis, respiratory distress syndrome, and bronchopulmonary dysplasia. Adequate intake of vitamin D and calcium during childhood can reduce the risk of osteoporosis and other diseases associated with vitamin D deficiency in adults. Recently, vitamin D deficiency has shown to be a potential risk factor for COVID-19 propensity. It has been established that to date most scientific pediatric societies have recognized the need to prevent vitamin D deficiency in healthy children of all ages, but data on the dosage of vitamin D in its prophylactic use differ. Most scientific societies recommend an average of 400–600 IU per day of vitamin D for prophylactic purposes. The analysis of published data shows the need to follow a strategy based on an individual approach, taking into account physiological characteristics, individual requirements and lifestyle. No conflict of interest was declared by the authors., Приведены современные данные о распространенности дефицита витамина D и критерии его дефицита у детей в разных странах. Признано, что витамин D является одним из важнейших витаминов, принимающих участие во многих биохимических процессах организма. Активные метаболиты этого витамина играют ключевую роль в усвоении кальция, минерализации костей и способствуют метаболизму фосфатов и магния. В то же время, кроме влияния на минеральный обмен, существует широкий круг состояний, при которых витамин D также выполняет профилактическую роль. Доказано, что витамин D играет жизненно важную роль в поддержании врожденного иммунитета и имеет значение для профилактики некоторых заболеваний, в том числе инфекций, аутоиммунных заболеваний, некоторых форм рака, сахарного диабета 1 и 2-го типов и сердечно-сосудистых заболеваний. Особое значение витамин D имеет для новорожденных и детей раннего возраста. Так, этот витамин участвует в важных физиологических процессах регуляции, таких как костный метаболизм, развитие легких, созревание иммунной системы и дифференциация нервной системы. Дефицит витамина D повышает риск сепсиса новорожденных, некротизирующего энтероколита, респираторного дистресс-синдрома бронхолегочной дисплазии. Адекватное потребление витамина D и кальция в детстве может уменьшить риск развития остеопороза, а также других болезней, связанных с дефицитом витамина D у взрослых. Недавно дефицит витамина D оказался потенциальным фактором риска, дающим склонность к развитию COVID-19. Установлено, что на сегодняшний день большинством научных педиатрических обществ признана необходимость профилактики дефицита витамина D у здоровых детей всех возрастных групп, однако данные по дозировке витамина D при его профилактическом назначении отличаются. Большинство обществ рекомендуют с профилактической целью принимать в среднем 400–600 МЕ в сутки витамина D. Анализ опубликованных данных свидетельствует о необходимости соблюдения стратегии, основанной на индивидуальном подходе, с учетом физиологических особенностей, индивидуальных требований и образа жизни детей, которым проводится профилактика дефицита витамина D. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Наведено сучасні дані щодо поширеності дефіциту вітаміну D і критерії його дефіциту в дітей у різних країнах. Визнано, що вітамін D є одним із найважливіших вітамінів, які беруть участь у багатьох біохімічних процесах організму. Активні метаболіти цього вітаміну відіграють ключову роль у засвоєнні кальцію, мінералізації кісток та сприяють метаболізму фосфатів і магнію. Водночас, крім впливу на мінеральний обмін, існує широке коло станів, при яких вітамін D також виконує профілактичну роль. Доведено, що вітамін D відіграє життєво важливу роль у підтримці вродженого імунітету та має значення для профілактики деяких захворювань, у тому числі інфекцій, аутоімунних захворювань, деяких форм раку, цукрового діабету 1 і 2-го типів і серцево-судинних захворювань. Особливе значення вітамін D має для новонароджених і дітей раннього віку. Так, цей вітамін бере участь у важливих фізіологічних процесах регуляції, таких як кістковий метаболізм, розвиток легенів, дозрівання імунної системи та диференціація нервової системи. Дефіцит вітаміну D підвищує ризик сепсису новонароджених, некротизуючого ентероколіту, респіраторного дистрес-синдрому і бронхолегеневої дисплазії. Адекватне споживання вітаміну D і кальцію в дитинстві може зменшити ризик розвитку остеопорозу, а також інших хвороб, пов'язаних із дефіцитом вітаміну D у дорослих. Нещодавно дефіцит вітаміну D виявився потенційним фактором ризику, який дає схильність до розвитку COVID-19. Встановлено, що на сьогодні більшість наукових педіатричних товариств визнали необхідність профілактики дефіциту вітаміну D у здорових дітей усіх вікових груп, проте дані щодо дозування вітаміну D у разі його профілактичного призначення різняться. Більшість наукових товариств рекомендують із профілактичною метою застосовувати в середньому 400–600 МО на добу вітаміну D. Аналіз опублікованих даних свідчить про необхідність дотримання стратегії, заснованої на індивідуальному підході, з урахуванням фізіологічних особливостей, індивідуальних вимог і способу життя дітей, яким проводять профілактику дефіциту вітаміну D. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The development of the skeletal system occur during childhood. Thyroid hormones play an important role in the skeleton's maturation and maintenance of the structure and mass of bones. Juvenile hyperthyroidism affects bone metabolism. This study aimed to identify abnormalities in bone mineral density and the level of calciotropic hormones in juvenile hyperthyroidism to further improve the diagnosis of complications of juvenile hyperthyroidism. Materials and methods. The study was conducted by 21 health controls and 71 children and adolescents with juvenile hyperthyroidism. Anthropometric indicators were calculated using the WHO Anthro Plus personal computer software. Thyroid status and thyroid antibodies, osteocalcin, parathyroid hormone, vitamin D, calcium, phosphorus, alkaline phosphatase were determined using a closed-type immunochemistry analyzer Cobas e 411 Hitachi company Hoffman Le Roche (Switzerland) and its reagents. Bone mineral density was evaluated by dual-energy absorptiometry on a Stratos X-ray densitometer from Diagnostic Medical Systems, France. Results. In juvenile hypertrichosis, in comparison with the control, significantly low values of vitamin D and calcium in the blood serum were noted, the mean values of osteocalcin and alkaline phosphatase were substantially higher. There was no significant difference in the levels of parathyroid hormone and phosphorus in the blood serum in the compared groups. In 45.1% of patients, a decrease in bone mass was diagnosed compared to the age norm. A reliable direct correlation of vitamin D and calcium with bone density was revealed in all X-ray densitometry parameters and a reliable inverse correlation of osteocalcin, alkaline phosphatase and bone mineral density. Osteocalcin had a stronger inverse correlation with all dual-energy X-ray absorptiometry parameters and became a better biomarker than alkaline phosphatase. Conclusions. There is a decrease in bone mineral density in children with juvenile hyperthyroidism. Changes in the level of calciotropic hormones indicate a deranged bone metabolism. Serum osteocalcin can be used as a biomarker of bone metabolism in children with juvenile hyperthyroidism. It is recommended to assess the bones' condition during the initial examination of children with juvenile hyperthyroidism. The study was carried out following the principles of the Declaration of Helsinki. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the participating institution. The informed consent of the parents of the children was obtained for the research. The author declares no conflicts of interest., В детском возрасте происходит развитие и становление костной системы. Решающую роль в созревании и поддержании структуры и массы костей играют тиреоидные гормоны. Ювенильный гипертиреоз влияет на метаболизм костей. Цель — выявить патологию минеральной плотности кости и определить уровень кальциотропных гормонов у детей с ювенильным гипертиреозом для дальнейшего улучшения диагностики осложнений ювенильного гипертиреоза. Материалы и методы. Исследован 21 здоровый ребенок и 71 — с ювенильным гипертиреозом. Антропометрические показатели рассчитаны с помощью программного обеспечения ВОЗ «Anthro Plus» для персональных компьютеров. Тиреоидные гормоны и антитела, остеокальцин, паратиреоидный гормон, витамин D, кальций, фосфор, щелочная фосфатаза определены на иммунохимическом анализаторе закрытого типа «Cobas e 411 Hitachi» фирмы «HoffmanLeRoche» (Швейцария) и его реагентов. Минеральная плотность костной ткани оценена с помощью двухэнергетической абсорбциометрии на рентгеновском денситометре «Stratos» от компании «Diagnostic Medical Systems», Франция. Результаты. В сыворотке крови детей с ювенильным гипертиреозом по сравнению со здоровыми детьми контрольной группы выявлены достоверно низкие значения витамина D и кальция, а средние значения остеокальцина и щелочной фосфатазы оказались значимо выше. Не было достоверного отличия уровней паратиреоидного гормона и фосфора в сыворотке крови детей в сравниваемых группах. У 45,1% пациентов диагностировано снижение костной массы по сравнению с возрастной нормой. Выявлена достоверная корреляция: прямая — витамина D и кальция с плотностью кости; обратная — остеокальцина, щелочной фосфатазы и минеральной плотности кости. Остеокальцин имел более сильную обратную корреляционную связь со всеми показателями двухэнергетической абсорбциометрии и оказался лучшим биомаркером, чем щелочная фосфатаза. Выводы. У детей с ювенильным гипертиреозом снижается минеральная плотность костной ткани. Изменения уровня кальциотропных гормонов свидетельствуют о нарушении костного метаболизма. Остеокальцин в сыворотке крови детей с ювенильным гипертиреозом может использоваться в качестве биомаркера костного метаболизма. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов., У період дитинства відбувається розвиток і становлення кісткової системи. Вирішальну роль у дозріванні і підтримці структури й маси кісток відіграють тиреоїдні гормони. Ювенільний гіпертиреоз впливає на метаболізм кісток. Мета — виявити порушення мінеральної щільності кісткової тканини і рівень кальціотропних гормонів у дітей з ювенільним гіпертиреозом. Матеріали та методи. Досліджено 21 здорову дитину і 71 — з ювенільним гіпертиреозом. Антропометричні показники розраховано за допомогою програмного забезпечення ВООЗ «Anthro Plus» для персональних комп'ютерів. Тиреоїдні гормони і антитіла, остеокальцин, паратиреоїдний гормон, вітамін D, кальцій, фосфор, лужна фосфатаза визначені на аналізаторі імунохімії закритого типу «Cobas e 411 Hitachi» фірми «HoffmanLeRoche» (Швейцарія) і його реагентів. Мінеральну щільність кісткової тканини оцінено за допомогою двоенергетичної абсорбціометрії на рентгенівському денситометрі «Stratos» від компанії «Diagnostic Medical Systems», Франція. Результати. У сироватці крові дітей з ювенільним гіпертиреозом порівняно зі здоровими дітьми контрольної групи виявлено достовірно низькі значення вітаміну D і кальцію, а середні значення остеокальцину і лужної фосфатази були значуще вищими. Не відмічено достовірної відмінності рівнів паратиреоїдного гормону і фосфору в сироватці крові дітей у порівнюваних групах. У 45,1% пацієнтів діагностовано зниження кісткової маси порівняно з віковою нормою. Виявлено достовірні кореляції: пряма — вітаміну D і кальцію зі щільністю кісток; зворотна — остеокальцину, лужної фосфатази і мінеральної щільності кісток. Остеокальцин мав сильніший зворотний кореляційний зв'язок з усіма показниками двоенергетичної абсорбціометрії і виявився кращим біомаркером за лужну фосфатазу. Висновки. У дітей з ювенільним гіпертиреозом знижується мінеральна щільність кісткової тканини. Зміни рівня кальціотропних гормонів свідчать про порушення кісткового метаболізму. Остеокальцин у сироватці крові дітей з ювенільним гіпертиреозом можна застосувати як біомаркер кісткового метаболізму. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose — to demonstrate the clinical significance of Lactobacillus reuteri DSM 17938 and vitamin D3 in common clinical problems in infants. Materials and methods. Clinical cases in pediatrics of infancy in children with infant colic (G4), infant regurgitation (G1), functional constipation (G7) are presented. Some international recommendations regarding a preventive dose of vitamin D in the first year of a child' life are considered. Results. The behavior of an infant is often a concern for parents and is a reason for seeking medical help. In particular, it has been shown when acute crying of a child is associated with threatening conditions. The prevalence of functional gastrointestinal disorders and the importance of using the Rome IV criteria in practice are emphasized. Clinical examples of infant colic (G4), infant regurgitation (G1), functional constipation (G7) demonstrated the management of patients with the importance of counseling, showing the evidence base for the use of Lactobacillus reuteri DSM 17938 and vitamin D3. Works on the importance of vitamin D for the prevention of respiratory infections and its dosage are presented. Conclusions. For children in the first year of life with infant colic (G4), infant regurgitation (G1), functional constipation (G7), counseling is important, as well as the use of, in particular, Lactobacillus reuteri DSM 17938. Additional benefits are provided by the combined use of Lactobacillus reuteri DSM 17938 with vitamin D3, which is also discussed for the prevention of respiratory infections. Provided international recommendations for a daily preventive dose of 400 IU of vitamin D for infants. No conflict of interest was declared by the author., Цель — показать клиническое значение Lactobacillus reuteri DSM 17938 и витамина D3 при распространенных клинических проблемах детей грудного возраста. Материалы и методы. Приведены клинические случаи в педиатрии грудного возраста у детей, имеющих детские колики (G4), регургитации у младенцев (G1), функциональный запор (G7). Рассмотрены некоторые международные рекомендации относительно профилактической дозы витамина D на первом году жизни ребенка. Результаты. Особенности поведения ребенка грудного возраста часто беспокоят родителей и является поводом для обращения за медицинской помощью. В частности, показано, когда острый плач ребенка ассоциируется с угрожающими состояниями. Подчеркнута распространенность функциональных гастроинтестинальных расстройств и важность применения в практике Римских критериев IV. На клинических примерах детских колик (G4), регургитации у младенцев (G1), функционального запора (G7) продемонстрирована тактика ведения пациентов с важностью консультирования, показана доказательная база использования при этом Lactobacillus reuteri DSM 17938 и витамина D3. Приведены работы о значении витамина D для профилактики респираторных инфекций и его дозировке. Выводы. У детей первого года жизни при детских коликах (G4), регургитации у младенцев (G1), функциональном запоре (G7) важное значение имеют консультирование, а также использование, в частности, Lactobacillus reuteri DSM 17938. Дополнительные преимущества имеет совместное использование Lactobacillus reuteri DSM 17938 и витамина D3, который обсуждается также для профилактики респираторных инфекций. Приведены международные рекомендации по суточной профилактической дозе 400 МЕ витамина D для детей грудного возраста. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов., Мета — показати клінічне значення Lactobacillus reuteri DSM 17938 і вітаміну D3 при поширених клінічних проблемах дітей грудного віку. Матеріали та методи. Наведено клінічні випадки в педіатрії грудного віку дітей, які мають дитячі кольки (G4), регургітації в немовлят (G1), функціональний закреп (G7). Розглянуто деякі міжнародні рекомендації щодо профілактичної дози вітаміну D на першому році життя дитини. Результати. Особливості поведінки дитини грудного віку часто турбують батьків і є приводом для звернення по медичну допомогу. Зокрема, показано, коли гострий плач дитини асоціюється із загрозливими станами. Наведено поширеність функціональних гастроінтестинальних розладів та важливість застосування в практиці Римських критеріїв IV. На клінічних прикладах дитячих кольок (G4), регургітації в немовлят (G1), функціонального закрепу (G7) описано тактику ведення пацієнтів із важливістю консультування, наведено доказову базу застосування при цьому Lactobacillus reuteri DSM 17938 і вітаміну D3. Представлено роботи щодо значення вітаміну D у профілактиці респіраторних інфекцій та його дозування. Висновки. У дітей першого року життя при дитячих кольках (G4), регургітації в немовлят (G1), функціональному закрепі (G7) важливе значення має консультування, а також застосування, зокрема, Lactobacillus reuteri DSM 17938. Додаткові переваги має сумісне застосування Lactobacillus reuteri DSM 17938 із вітаміном D3, який призначається також для профілактики респіраторних інфекцій. Наведено міжнародні рекомендації щодо добової профілактичної дози 400 МО вітаміну D для дітей грудного віку. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

Aim is to investigate vitamin D status in young children with gastrointestinal manifestations of food allergy. Materials and methods. 30 children aged 4 months to 3 years with enterocolitis syndrome induced by dietary proteins were examined. General clinical examination included assessment of physical and somatic status (body weight, height, sleep, appetite), condition of the skin and mucous membranes, skeletal system, internal organs, nature and frequency of bowel movements. To assess vitamin D status in children with gastrointestinal allergy, we used quantitative determination of the concentration of 25 (OH) D (25-hydroxycalciferol) in blood serum using the Architect 2000sr I «ABBOT» immunochemical assay (USA). Complex treatment of the underlying disease involved correction of vitamin D deficiency using the drug «Aquadetrim» containing aqueous solution of colecalciferol for oral administration at a dose of 2000 U/day for 1 month. The comparison group included 20 children aged 12–24 months with non$aggravated individual and family history of allergies, who had functional diseases of the gastrointestinal tract (functional constipation, functional diarrhea, flatulence syndrome) and did not take vitamin D preparations. The data of clinical and laboratory trials were processed by the methods of mathematical statistics adopted in biology and medicine. The reliability of differences in comparative indicators was determined using the Student's t-test and nominal data using Fisher's exact test. Results and conclusions. Based on the results of assessing the vitamin D status in young children with gastrointestinal food allergy by determining serum concentrations of 25-hydroxycalciferol, vitamin D deficiency was established in 86.7% of patients — with average of 26.39 (21.08–29.98) ng/ml. Administration of aqueous solution of colecalciferol (Aquadetrim) at a dose of 2000 IU per day for 1 month to children with gastrointestinal food allergy helped to normalize the concentration of 25-hydroxycalciferol in blood serum of 92.3% of children. Against the background of the use of the vitamin D preparation (Aquadetrim), there were no cases of deterioration of gastrointestinal and skin manifestations of the disease; «Akvadetrim» preparation was well tolerated, without side reactions. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of these Institutes. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors., Цель – изучить обеспеченность витамином D детей раннего возраста с гастроинтестинальными проявлениями проявлениям пищевой аллергии. Материалы и методы. Обследованы 30 детей в возрасте от 4 месяцев до 3 лет с энтероколитическим синдромом, индуцированным пищевыми белками. Общеклиническое обследование предусматривало оценку физического и соматического статуса (масса тела, рост, сон, аппетит), состояние кожи и слизистых оболочек, костной системы, внутренних органов, характера и частоты стула. Для оценки обеспеченности витамином D детей с гастроинтестинальной аллергией использовано количественное определение концентрации 25 (ОН) D (25-гидроксикальциферола) в сыворотке крови на иммунохимическом анализаторе Architect 2000sr I «ABBOT» (США). Комплексное лечение основного заболевания предусматривало корректировки недостаточности витамина D с помощью препарата «Аквадетрим», содержащего водный раствор холекальциферола для перорального применения в дозе 2000 ЕД/сут в течение 1 мес. В группу сравнения вошли 20 детей 12–24 мес с необремененным индивидуальным и семейным аллергологическим анамнезом, имевших функциональные заболевания желудочно$кишечного тракта (функциональный запор, функциональная диарея, синдром метеоризма) и не применяли препаратов витамина D. Данные клинических и лабораторных исследований обработаны методами математической статистики, принятой в биологии и медицине. Достоверность различий сравнительных показателей определены с помощью критерия Стьюдента (t) и номинальных данных с помощью точного критерия Фишера. Результаты и выводы. По результатам оценки обеспеченности витамином D детей раннего возраста с гастроинтестинальной пищевой аллергией путем определения сывороточных концентраций 25-гидроксикальциферолу установлена недостаточность витамина D в 86,7% пациентов — средний показатель 26,39 (21,08–29,98) нг/мл. Назначение водного раствора холекальциферола (Аквадетрим) в дозе 2000 МЕ в сутки в течение 1 мес детям с гастроинтестинальной пищевой аллергией способствовало нормализации концентрации 25-гидроксикальциферола в сыворотке крови 92,3% детей. На фоне применения препарата витамина D (Аквадетрим) не выявлено случаев ухудшения гастроинтестинальных и кожных проявлений заболевания; препарат «Аквадетрим» переносился хорошо, без побочных реакций. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинской Декларации. Протокол исследования утвержден Локальным этическим комитетом указанных в работе учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета — вивчити забезпеченість вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії. Матеріали та методи. Обстежено 30 дітей віком від 4 місяців до 3 років з ентероколітичним синдромом, індукованим харчовими білками. Загально-клінічне обстеження передбачало оцінку фізичного та соматичного статусу (маса тіла, зріст, сон, апетит), стан шкіри та слизових оболонок, кісткової системи, внутрішніх органів, характеру та частоти випорожнень. Для оцінки забезпеченості вітаміном D дітей з гастроінтестинальною алергією використано кількісне визначення концентрації 25(ОН)D (25-гідроксикальциферолу) у сироватці крові на імунохімічному аналізаторі Architect 2000sr I «ABBOT» (США). Комплексне лікування основного захворювання передбачало коригування недостатності вітаміну D за допомогою препарату «Аквадетрим», що містить водний розчин холекальциферолу для перорального застосування, у дозі 2000 ОД/добу протягом 1 міс. До групи порівняння увійшло 20 дітей віком 12–24 міс із необтяженим індивідуальним і сімейним алергологічним анамнезом, що мали функціональні захворювання шлунково-кишкового тракту (функціональний закреп, функціональна діарея, синдром метеоризму) і не застосовували препаратів вітаміну D. Данi клінічних і лабораторних досліджень оброблено методами математичної статистики, прийнятої в біології та медицині. Вірогідність відмінностей порівняльних показників визначено за допомогою критерію Стьюдента (t) і номінальних даних за допомогою точного критерію Фішера. Результати та висновки. За результатами оцінки забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з ГІХА шляхом визначення сироваткових концентрацій 25-гідроксикальциферолу встановлено недостатність вітаміну D у 86,7% пацієнтів — середній показник 26,39 (21,08–29,98) нг/мл. Призначення водного розчину холекальциферолу (Аквадетрим) у дозі 2000 ОД на добу протягом 1 міс дітям із гастроінтестинальною харчовою алергією сприяло нормалізації концентрації 25-гідроксикальциферолу у сироватці крові 92,3% дітей. На тлі застосування препарату вітаміну D (Аквадетрим) не виявлено випадків погіршення гастроінтестинальних і шкірних проявів захворювання; препарат «Аквадетрим» переносився добре, без побічних реакцій. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The aim is to analyze the results of the use of a rehabilitation and prophylactic complex in children with recurrent respiratory pathology (RRP) against the background of stage 2 gastroesophageal reflux disease (GERD) to prevent the risk of developing respiratory diseases.Materials and methods. 120 children of puberty from 10 to 16 years old were examined, the average age was 13.1±2.5 years (90 children with RRP 6–8 times a year and GERD stage 2, 30 practically healthy children). Children with RRP and stage 2 GERD were randomized into three groups: group 1 (30 people) received basic GERD therapy in accordance with the generally accepted protocol by order of the Ministry of Health of Ukraine dated 20.01.2013 No. 59; group 2 (30 people) received basic therapy and rehabilitation and prophylactic complex, which included natural drug «Immunal» (1 pill 3 times/day for 30 days), essential nutrients «Smart-Omega» (1 capsule 2 times/day for 30 days) and fat-soluble preparation of vitamin D3 (cholecalciferol) 8 drops (4000 IU) 1 time/day for 30 days; Group 3 (30 people) received basic therapy and rehabilitation and prophylactic complex, which included homeopathic preparation Mucosa Compositum (1 ampoule 2.2 ml peros 2 times a week for 5 weeks), Smart-Omega and fat-soluble vitamin preparation D3 at the above mentioned dose. Group 4 (control) consisted of 30 practically healthy children. In all children, the total level of 25(OH)D was determined in blood serum by the method of enzyme immunoassay. To examine the state of the immune system, the indicators of the functional activity of peripheral blood neutrophils were determined according to phagocytosis and NBT-test, concentration in serum and saliva of the main classes of immunoglobulins (G, A, M), lysozyme, and additionally in saliva – the level of secretory A (sIgA). The content of circulating immune complexes (CIC) in blood serum was determined separately. All tests were carried out before treatment and in a month after it.Results. According to the results of the study of children of the main group, in 90% of cases (n=90) with RRP against the background of stage 2 GERD, the concentration of 25(OH)D in blood serum was within the limits of vitamin D deficiency, and in the control group (n=30) in 70% corresponded to its insufficiency. Addition of colecalciferol at a dose of 4000 IU/day before rehabilitation and prophylactic complex to children of group 2 and group 3 significantly increased the level of vitamin D (p, Цель — проанализировать результаты применения реабилитационно-профилактического комплекса у детей с рекурентной респираторной патологией (РРП) на фоне гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) II степени для предупреждения риска развития респираторных заболеваний.Материалы и методы. Обследованы 120 детей пубертатного возраста от 10 до 16 лет, средний возраст составил 13,1±2,5 года (90 детей с РРП 6–8 раз в год и ГЭРБ II степени; 30 практически здоровых детей). Дети с РРП и ГЭРБ II степени распределены по методу рандомизации на три группы: группа 1 (30 человек) получала базисную терапию ГЭРБ согласно общепринятому протоколу по приказу МЗ Украины от 20.01.2013 № 59; группа 2 (30 человек) получала базисную терапию и разработанный реабилитационно-профилактический комплекс, который предусматривал лекарственное средство природного происхождения «Иммунал» (1 таблетка 3 раза/сутки в течение 30 суток), эссенциальные нутриенты Смарт Омега (1 капсула 2 раза/сутки в течение 30 суток) и жирорастворимый препарат витамина D3 (холекальциферол) по 8 капель (4000 МЕ) 1 раз/сутки в течение 30 суток; группа 3 (30 человек) получала базисную терапию и реабилитационно-профилактический комплекс, который включал гомеопатический препарат «Мукоза композитум» (по 1 ампуле 2,2 мл per os 2 раза в неделю в течение 5 недель), Смарт Омега и жирорастворимый препарат витамина D3 в указанной выше дозе. Группу 4 (контрольную) составили 30 практически здоровых детей. У всех детей в сыворотке крови определен общий уровень 25(ОН)D методом иммуноферментного анализа. С целью исследования состояния иммунной системы определены показатели функциональной активности нейтрофилов периферической крови по данным фагоцитоза и НСТ-теста, концентрация в сыворотке крови и слюне основных классов иммуноглобулинов (G, A, M), лизоцима и дополнительно в слюне — уровень секреторного A (sIgA). Отдельно определено содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) в сыворотке крови. Все исследования проведены до лечения и через месяц после него.Результаты. По результатам исследования, в 90% случаев у детей основной группы (n=90) с РРП на фоне ГЭРБ II степени концентрация 25(ОН)D в сыворотке крови была в пределах дефицита — недостаточности витамина D, а в группе контроля (n=30) в 70% случаев соответствовала его недостаточности. Включение холекальциферола в дозе 4000 МЕ/сутки в реабилитационно-профилактический комплекс детям группы 2 и группы 3 достоверно повысило уровень витамина D (p, Мета — проаналізувати результати застосування реабілітаційно-профілактичного комплексу в дітей з рекурентною респіраторною патологією (РРП) на тлі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) ІІ ступеня для попередження ризику розвитку респіраторних захворювань.Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей пубертатного віку від 10 до 16 років, середній вік становив 13,1±2,5 року (90 дітей з РРП 6–8 разів на рік і ГЕРХ II ступеня; 30 практично здорових дітей). Дітей з РРП і ГЕРХ ІІ ступеня розподілено за методом рандомізації на три групи: група 1 (30 осіб) отримували базисну терапію ГЕРХ відповідно до загальноприйнятого протоколу за наказом МОЗ України від 20.01.2013 № 59; група 2 (30 осіб) отримувала базисну терапію та розроблений реабілітаційно-профілактичний комплекс, що передбачав лікарський засіб природного походження «Імунал» (1 таблетка 3 рази/добу упродовж 30 діб), есенціальні нутрієнти Смарт Омега (1 капсула 2 рази/добу упродовж 30 діб) і жиророзчинний препарат вітаміну D3 (холекальциферол) по 8 крапель (4000 МО) 1 раз/добу упродовж 30 діб; група 3 (30 осіб) отримувала базисну терапію та реабілітаційно-профілактичний комплекс, що включав гомеопатичний препарат «Мукоза композитум» (по 1 ампулі 2,2 мл per os 2 рази на тиждень упродовж 5 тижнів), Смарт Омега та жиророзчинний препарат вітаміну D3 у зазначеній вище дозі. Групу 4 (контрольна) становили 30 практично здорових дітей. У всіх дітей у сироватці крові визначено загальний рівень 25(ОН)D методом імуноферментного аналізу. Для дослідження стану імунної системи визначено показники функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу та НСТ-тесту, концентрацію в сироватці крові та слині основних класів імуноглобулінів (G, A, M), лізоциму та додатково в слині — рівень секреторного A (sIgA). Окремо визначено вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові. Усі дослідження проведено до лікування та через місяць після нього.Результати. За результатами дослідження дітей основної групи, у 90% випадків (n=90) з РРП на тлі ГЕРХ ІІ ступеня концентрація 25(ОН)D у сироватці крові була в межах дефіциту — недостатності вітаміну D, а у групі контролю (n=30) у 70% відповідала його недостатності. Додавання холекальциферолу в дозі 4000 МО/добу до реабілітаційно-профілактичного комплексу дітям групи 2 та групи 3 достовірно підвищило рівень вітаміну D (p

Objective: to study features of vitamin D status of children with chronic hepatitis C depending upon age, gender, seasonality, place of residence and activity of hepatitis.Materials and methods. In total 28 children with chronic hepatitis C were examined during the period of 2015–2018. A complex of laboratory tests in accordance with the protocol was conducted. To verify the vitamin D status, the 25(OH)D3 serum concentration was determined. The peculiarities of vitamin D status in children depending upon gender, age, seasonality, place of residence were studied, as well as the activity of hepatitis.Results. In the majority of children that made up 60.7% (n=17) a vitamin D level decrease was detected, in 28.6% (n=8) of which insufficiency was diagnosed and deficiency – in 32.1% (n=9). The optimum vitamin D level was found in 39.3% (n=11) of children. The average vitamin D level in children with chronic hepatitis C constituted 23.05 [15.44–38.05] ng/mL and showed its insufficiency. It was found that the optimum vitamin D level was significantly more frequently observed in children with inactive hepatitis as compared to the group of children with ALT-3N (χ2=3.97, р=0.04). A significant negative correlation was found between the activity of hepatitis and vitamin D concentration in the blood serum of children with chronic hepatitis С (R0.05) revealed.Conclusions. In the majority (60.7%) of children with chronic hepatitis C, a reduced 25(OH)D in serum was revealed. It is shown that vitamin D status in children with this disease had an inverse correlation with the biochemical activity of hepatitis (according to transaminases level). There was no statistically significant difference between the vitamin D status of children with chronic hepatitis C, depending upon gender, age, seasonality and place of residence., Цель — изучить особенности обеспеченности витамином D детей с хроническим вирусным гепатитом С в зависимости от возраста, пола, времени года, региона проживания и активности гепатита.Пациенты и методы. Обследованы 28 детей с хроническим вирусным гепатитом С за период 2015–2018 гг. Проведен комплекс лабораторных тестов в соответствии с протоколом. Для выявления обеспеченности витамином D определена концентрация 25(ОН)D в сыворотке крови детей. Исследованы особенности обеспечения витамином D детей с вирусным гепатитом С в зависимости от пола, возраста, времени года, региона проживания и от активности гепатита.Результаты. У большинства детей — 60,7% (n=17) — выявлено снижение уровня витамина D, среди которых недостаточность — у 28,6% (n=8) обследованных, а дефицит — у 32,1% (n=9). Оптимальный уровень витамина D отмечен у 39,3% (n=11) детей. Средняя концентрация витамина D у детей с хроническим вирусным гепатитом С составила 23,05 [15,44–38,05] нг/мл и находилась в поле его недостаточности. Установлено, что оптимальный показатель витамина D достоверно чаще имел место у детей с неактивным гепатитом в сравнении с группой детей с показателями АЛТ>3N (χ2=3,97, р=0,04). Установлена значимая обратная корреляционная связь между активностью гепатита и показателем витамина D в сыворотке крови детей с хроническим вирусным гепатитом С (R0,05).Выводы. У большинства (60,7%) детей с хроническим вирусным гепатитом С выявлено снижение концентрации 25(ОН)D в сыворотке крови. Обеспеченность витамином D у детей с хроническим вирусным гепатитом С имеет обратную корреляционную связь с биохимической активностью гепатита (по показателям трансаминаз). Не установлена статистически значимая разница между показателями обеспеченности витамином D детей с хроническим вирусным гепатитом С в зависимости от пола, возраста, времени года и региона проживания., Мета — вивчити особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С залежно від віку, статі, пори року, регіону проживання та активності гепатиту.Пацієнти та методи. Обстежено 28 дітей з хронічним вірусним гепатитом С за період 2015–2018 рр. Проведено комплекс лабораторних тестів відповідно до протоколу. Для виявлення забезпеченості вітаміном D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей залежно від статі, віку, пори року, регіону проживання та від активності гепатиту.Результати. У більшості дітей — 60,7% (n=17) — виявлено зниження рівня вітаміну D, з яких недостатність — у 28,6% (n=8) обстежених, а дефіцит — у 32,1% (n=9). Оптимальний рівень вітаміну D відмічено у 39,3% (n=11) дітей. Середній рівень вітаміну D у дітей з хронічним вірусним гепатитом С становив 23,05 [15,44–38,05] нг/мл та знаходився в полі його недостатності. Встановлено, що оптимальний рівень вітаміну D вірогідно частіше спостерігався в дітей з неактивним гепатитом порівняно з групою дітей з показниками АЛТ>3N (χ2=3,97, р=0,04). Визначено значущий негативний кореляційний зв'язок між активністю гепатиту та вмістом вітаміну D у сироватці крові дітей з хронічним вірусним гепатитом С (R0,05).Висновки. У більшості (60,7%) дітей з хронічним вірусним гепатитом С встановлено знижену концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Показано, що забезпеченість вітаміном D дітей із цією недугою має зворотний кореляційний зв'язок із біохімічною активністю гепатиту (за показниками трансаміназ). Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С залежно від статі, віку, пори року та регіону проживання.

Epidemiological studies show a high prevalence of vitamin D deficiency in women, including pregnants and lactating mothers. Adequate supply of calcium and vitamin D is of paramount importance for the prevention of the gestation course disorders, perinatal complications and development of a number of diseases in a child. Preconceptional preparation and long-term intake of calcium and vitamin D are also necessary in high&risk pregnant groups, most sensitive to impaired adequate calcium intake. For this purpose, it is feasible to use modern vitamin&mineral complexes containing calcium and vitamin D in sufficient quantities., Эпидемиологические исследования показывают высокую распространенность дефицита витамина D у женщин, включая беременных и кормящих матерей. Адекватное обеспечение кальцием и витамином D особенно важно для профилактики нарушений течения беременности, перинатальных осложнений и развития ряда заболеваний у ребенка. Проведение преконцепционной подготовки и длительный прием кальция и витамина D также необходимы в группах беременных высокого риска, наиболее чувствительных к нарушению адекватного потребления кальция. С этой целью целесообразно применение современных витаминно-минеральных комплексов, содержащих кальций и витамин D в достаточном количестве., Епідеміологічні дослідження показують високу поширеність дефіциту вітаміну D у жінок, у тому числі вагітних і матерів&годувальниць. Адекватне забезпечення кальцієм і вітаміном D особливо важливе для профілактики порушень перебігу вагітності, перинатальних ускладнень і розвитку низки захворювань у дитини. Проведення преконцепційної підготовки і тривалий прийом кальцію і вітаміну D також необхідні у групах вагітних високого ризику, найбільш чутливих до порушення адекватного споживання кальцію. З цією метою доцільно застосовувати сучасні вітамінно-мінеральні комплекси, що містять кальцій і вітамін D у достатній кількості.

Objective — to study features of vitamin D status in children with autoimmune hepatitis.Material and methods. In total 30 children with autoimmune hepatitis were examined during the period of 2015–2017. All children were provided with comprehensive laboratory tests in accordance with the protocol and puncture biopsy of the liver with a morphological study of the biopsy specimen. To verify the diagnosis of vitamin D deficiency, the 25(OH)D serum concentration was determined. The peculiarities of vitamin D status in children with autoimmune hepatitis depending upon the disease activity degree, gender, age, seasonality, and geographical location of place of residence were studied. The children who were not administered calcium and vitamin D supplementation for 6 months were enrolled.Results. The majority of children — 80% (n=24) — had vitamin D deficiency, its insufficiency was noted in 13.3% (n=4) of those surveyed, optimal level of vitamin D revealed 6.7% (n=2) of children. The average level of vitamin D in children with autoimmune hepatitis was in the deficit and made up 12.3 [10.0–19.84] ng/mL. It was revealed that children with vitamin D deficiency had significantly higher activity of the inflammatory process in the liver (χ2=12.59, p0.05) detected.Conclusions. The vitamin D levels depend upon the biochemical activity of hepatitis. Children with high activity of hepatitis have a significantly lower vitamin D level. There was no statistically significant difference between the vitamin D status of children with autoimmune hepatitis, depending upon gender, age, seasonality and place of residence., Цель — изучить особенности обеспечения витамином D детей с аутоиммунным гепатитом.Пациенты и методы. Обследованы 30 детей с аутоиммунным гепатитом за период 2015–2017 гг. Всем детям проведен комплекс лабораторных тестов согласно протоколу, пункционная биопсия печени с морфологическим исследованием биоптата. Для верификации диагноза дефицита и недостаточности витамина D определена концентрация 25(ОН)D в сыворотке крови. Оценены особенности уровня витамина D у детей с аутоиммунным гепатитом в зависимости от пола, возраста, времени года, региона проживания и степени активности гепатита. В исследование включены дети, которые не получали препараты кальция и витамин D в течение 6 месяцев.Результаты. Большинство детей — 80,0% (n=24) — имели дефицит витамина D, его недостаточность отмечалась у 13,3% (n=4) обследованных, оптимальный уровень витамина D был у 6,7% (n=2) детей. Средний уровень концентрации витамина D у детей с аутоиммунным гепатитом составил 12,3 [10,0–19,84] нг/мл. Установлено, что по результатам биохимического исследования крови дети с дефицитом витамина D достоверно чаще имели высокую активность воспалительного процесса в печени (χ2=12,59; р0,05).Выводы. Концентрация витамина D у детей с аутоиммунным гепатитом зависит от биохимических маркеров активности воспалительного процесса в печени. Дети с высокоактивным гепатитом имели достоверно чаще низкий уровень витамина D. Не выявлена статистически значимая зависимость показателей уровня витамина D у детей с аутоиммунным гепатитом в зависимости от пола, возраста, времени года и региона проживания., Мета — вивчити особливості забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом.Пацієнти та методи. Обстежено 30 дітей, хворих на автоімунний гепатит, за період 2015–2017 рр. Усім дітям проведено комплекс лабораторних тестів відповідно до протоколу та пункційну біопсію печінки з морфологічним дослідженням біоптату. Для верифікації діагнозу дефіциту і недостатності вітаміну D визначено концентрацію 25(ОН)D у сироватці крові. Оцінено особливості забезпеченості вітаміном D дітей, хворих на автоімунний гепатит, залежно від активності захворювання, статі, віку, пори року, регіону проживання та ступеня активності гепатиту. У дослідження включено дітей, які не отримували препарати кальцію та вітамін D протягом 6 місяців.Результати. Більшість дітей — 80,0% (n=24) — мали дефіцит вітаміну D, його недостатність відмічалася у 13,3% (n=4) обстежених, оптимальний рівень вітаміну D був у 6,7% (n=2) дітей. Середній рівень вітаміну D у дітей, хворих на автоімунний гепатит, знаходився у полі дефіциту і становив 12,3 [10,0–19,84] нг/мл. Виявлено, що за результатами біохімічного дослідження крові діти з дефіцитом вітаміну D мали достовірно частіше високу активність запального процесу в печінці (χ2=12,59; р0,05).Висновки. Рівень вітаміну D залежить від біохімічної активності гепатиту. Діти з високоактивним гепатитом мають достовірно нижчий рівень вітаміну D. Не виявлено статистично значущої різниці між показниками забезпеченості вітаміном D дітей з автоімунним гепатитом залежно від статі, віку, пори року та регіону проживання.

Objective. To evaluate the nutritional status (NS) in children with juvenile rheumatoid arthritis, taking into account vitamin D status, activity and duration of the disease.Material and methods. Twenty'seven children with juvenile rheumatoid arthritis aged from 2 to 17 years and 20 healthy children of the control group were examined. Body mass index and the nutritional status ratio were calculated for the NS evaluation. The concentration of plasma leptin was determined by solid-phase radioimmune assay, using Belgian sets on the gamma counter STRATES. The 25(OH)D level was detected using an immunoassay kit for measuring 25-hydroxy-vitamin D and other hydroxylated metabolites in serum or plasma manufactured by Immunodiagnostic Systems Ltd (IDS Ltd) (UK).Results. The nutritional status violation of different degree and the decreased vitamin D concentration were observed practically in all patients with juvenile rheumatoid arthritis. A sufficiently high direct correlation between the severity of malnutrition and the degree of activity of juvenile rheumatoid arthritis, low leptin and of vitamin D serum levels were found (r=0.60). Children who suffered for a long time from juvenile rheumatoid arthritis (more than two years) had a less pronounced malnutrition compared to the newly diagnosed children, but more pronounced vitamin D deficiency.Conclusions. Monitoring of 25(OH)D and leptin serum levels is indicated for evaluation of malnutrition and its further correction in children with juvenile rheumatoid arthritis., Цель — оценить трофологический статус у детей, больных ювенильным ревматоидным артритом, с учетом обеспеченности организма витамином D, активности и длительности заболевания.Пациенты и методы. Обследованы 27 детей, больных ювенильным ревматоидным артритом, в возрасте от 2 до 17 лет (основная группа) и 20 здоровых детей (контрольная группа). Для оценки трофологического статуса рассчитан индекс массы тела и коэффициент трофологического статуса. Концентрация лептина плазмы крови определена путем твердофазного радиоиммунологического анализа, Бельгийскими наборами на Гамма-счетчике STRATEС. Уровень 25(ОН)D определен с использованием иммуноферментного набора для количественного определения 25-гидроксивитамина D и других гидроксилированных метаболитов в сыворотке или плазме производства Immunodiagnostic Systems Ltd (IDS Ltd) (Великобритания).Результаты. Нарушение трофологического статуса разной степени, снижение концентрации витамина D отмечено практически у всех больных ювенильным ревматоидным артритом. Выявлена достаточно высокая прямая коррелятивная зависимость тяжести трофологической недостаточности от степени активности ювенильного ревматоидного артрита, низкого уровня лептина и сывороточного уровня витамина D (r=0,60). Дети, которые длительное время болеют ювенильным ревматоидным артритом (более 2 лет), имели менее выраженную трофологическую недостаточность, в отличие от детей, заболевших недавно, но более глубокий дефицит витамина D.Выводы. Детям с ювенильным ревматоидным артритом показано мониторирование уровней 25 (ОН) D и лептина в сыворотке крови для оценки нутритивных расстройств и дальнейшей их коррекции., Мета — оцінити трофологічний статус у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, з урахуванням забезпеченості організму вітаміном D, активності та тривалості захворювання.Пацієнти та методи. Обстежено 27 дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит, віком від 2 до 17 років (основна група) і 20 здорових дітей (контрольна група). Для оцінки трофологічного статусу розраховано індекс маси тіла та коефіцієнт трофологічного статусу. Концентрацію лептину плазми крові визначено шляхом твердофазного радіоімунологічного аналізу, Бельгійськими наборами на Гамма-лічильнику STRATEС. Рівень 25ОНD виміряно з використанням імуноферментного набору для кількісного визначення 25-гідроксивітаміну D та інших гідроксильованих метаболітів у сироватці або плазмі виробництва Immunodiagnostic Systems Ltd (IDS Ltd) (Велика Британія).Результати. Порушення трофологічного статусу різного ступеня, зниження концентрації вітаміну D відмічено майже у всіх хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Виявлено досить високу пряму корелятивну залежність важкості трофологічної недостатності від ступеня активності ювенільного ревматоїдного артриту, низького рівня лептину та сироваткового рівня вітаміну D (r=0,60). Діти, які тривалий час хворіють на ювенільний ревматоїдний артрит (понад 2 роки), мали менше виражену трофологічну недостатність, на відміну від дітей, які захворіли нещодавно, але більш глибокий дефіцит вітаміну D.Висновки. Дітям з ювенільним ревматоїдним артритом показано моніторування рівнів 25(ОН)D і лептину в сироватці крові для оцінки нутритивних розладів та подальшої їх корекції.

In a review article shows the route of entry and the role of vitamin D in the human body. To date the vitamin D deficiency is common to the majority of human population. The medicines that used to correct hypovitaminosis D, in the market of Ukraine, are presented in the form of oil and water solutions of vitamin D, as well as vitamin D-containing vitamin complexes., В обзорной статье показаны пути поступления и роль витамина D в организме человека. В настоящее время дефицит витамина D охватывает большую часть человеческой популяции. Для коррекции гиповитаминоза D применяют препараты, которые на рынке Украины представлены в форме масляного и водного растворов витамина D, а также в виде витамин D-содержащих витаминных комплексов., В оглядовій статті показано шляхи надходження та роль вітаміну D в організмі людини. На даний час дефіцит вітаміну D охоплює велику частину людської популяції. Для корекції гіповітамінозу D застосовують препарати, які на ринку України представлені у формі масляного та водного розчинів вітаміну D, а також у вигляді вітамін D-вмісних вітамінних комплексів.

Цель — оценить эффективность применения препарата витамина D3 в комплексной терапии бронхиальной астмы у детей.Пациенты и методы. Под наблюдением находились 47 детей с персистирующей бронхиальной астмой, из них у 11 детей была тяжелая степень заболевания, у 26 детей — средняя, у 10 детей — легкая. Определение гидроксикальциферола проводили с помощью електрохемилюминисцентного метода.Результаты. Средний показатель 25(ОН)D в сыворотке крови детей с бронхиальной астмой до приема препарата витамина D составил 25,48 нг/мл (Me=25,48; Q1=18,32; Q3=32,29), а после приема холекальциферола дозой 2000 МЕ в течение двух месяцев — 36,14 нг/мл (Me=36,14; Q1=26,79; Q3=41,14). Для повышения терапевтического эффекта пациентам с бронхиальной астмой были назначены повышенные дозы холекальциферола — 4000 МЕ ежедневно в период ремиссии заболевания и 5000 МЕ ежедневно во время обострения болезни курсом два месяца в комплексе терапевтических мероприятий. После приема витамина D3 показатель 25(ОН)D составлял 45,04 нг/мл (Me=45,04; Q1=42,44; Q3=60,79). Ни у одного ребенка не определялся уровень 25(ОН)D в сыворотке крови, превышающий нормальные величины (>80 нг/мл), клинических признаков гипервитаминоза у детей не отмечалось. После длительного применения холекальциферола у детей с бронхиальной астмой отмечалось облегчение течения заболевания, что позволило уменьшить дозы ингаляционных глюкокортикостероидов.Выводы. Длительное применение витамина D3 в комплексной терапии бронхиальной астмы у детей способствует облегчению течения заболевания. Препараты витамина D при бронхиальной астме у детей целесообразно назначать круглогодично, кроме летних месяцев.Ключевые слова: дети, бронхиальная астма, витамин D, лечение., Мета — оцінити ефективність застосування препарату вітаміну D3 у комплексній терапії бронхіальної астми у дітей.Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилися 47 дітей із персистуючою бронхіальною астмою, з них у 11 дітей був важкий ступінь захворювання, у 26 дітей — середній, у 10 дітей — легкий. Визначення гідроксикальциферолу проводили за допомогою електрохемілюмінісцентного методу.Результати. Середній показник 25(ОН)D у сироватці крові дітей з бронхіальною астмою до прийому препарату вітаміну D становив 25,48 нг/мл (Me=25,48; Q1=18,32; Q3=32,29), а після прийому холекальциферолу дозою 2000 МО протягом двох місяців — 36,14нг/мл (Me=36,14; Q1=26,79; Q3=41,14). Для підвищення терапевтичного ефекту пацієнтам з бронхіальною астмою було призначено підвищені дози холекальциферолу — 4000 МО щодня під час ремісії захворювання та 5000 МО щодня під час загострення хвороби курсом два місяці в комплексі терапевтичних заходів, що застосовують в період ремісії та загострення захворювання. Після прийому вітаміну D показник 25(ОН)D становив 45,04 нг/мл (Me=45,04; Q1=42,44; Q3=60,79). У жодної дитини не визначався рівень 25(ОН)D в сироватці крові, що перевищував нормальні величини (>80 нг/мл), клінічних ознак гіпервітамінозу в дітей не відмічалось. Після тривалого застосування холекальциферолу у дітей з бронхіальною астмою спостерігалося полегшення перебігу захворювання, що дозволило зменшити дози інгаляційних глюкокортикостероїдів.Висновки. Тривале застосування вітаміну D3 у комплексній терапії бронхіальної астми у дітей сприяє полегшенню перебігу захворювання. Препарати вітаміну D при бронхіальній астмі у дітей доцільно призначати цілорічно, окрім літніх місяців.Ключові слова: діти, бронхіальна астма, вітамін D, лікування., Purpose. Evaluate effectiveness of vitamin D in the treatment of asthma in children.Materials and methods. Under our supervision there were 47 children with asthma. Among them, 11 children had persistent asthma severe, persistent asthma course of moderate severity were 26 children and persistent course of severity was mild in 10 children. Definition hidroksykaltsyferol performed using elektrochemiluminestsencysi method.Results. Average indicator of 25(ОН)D in the blood serum of children with asthma to ingestion of vitamin D was 25.48 ng/ml (Me=25.48; Q1=18.32; Q3=32.29), and after taking a dose of cholecalciferol 2000 MO over 2 months — 36.14 nh/ml (Me=36.14; Q1=26.79; Q3=41.14). To enhance the therapeutic effect in patients with asthma was appointed higher doses of cholecalciferol — 4000 IU daily during remission and 5,000 IU daily during exacerbation rate of 2 months in the complex therapeutic measures applied in remission and exacerbation. After receiving vitamin D indicator 25(OH)D was 45.04 ng/ml (Me=45.04; Q1=42.44; Q3=60.79). In no child is determined by the level of 25(OH)D in the serum that exceeded normal values (>80 ng/ml) and clinical signs of hypervitaminosis children are not observed. After prolonged use of cholecalciferol in children with asthma was noted relief of the disease and reducing the dose of inhaled corticosteroids, used in the treatment of patients.Conclusions. Thus this study showed that long-term use of vitamin D3 in the treatment of asthma in children contributes to the relief of the disease. Vitamin D in asthma in children is expedient to appoint all year except for the summer months.Keywods: children, bronchial asthma, vitamin D, treatment.

Цель: исследовать эффективность применения витамина D3 в комплексной терапии атопического дерматита (АД) у детей.Пациенты и методы. Обследовано 42 ребенка с АД в возрасте от 3 до 16 лет. У 7 (16,7±5,8%) детей была легкая степень АД, у 22 (52,4±7,7%) — средняя, у 13 (31,0±7,1%) — тяжелая. Определение 25(ОН)D проводили с помощью электрохемилюминисцентного метода.Результаты. Средний показатель 25(ОН)D в сыворотке крови детей с АД до приема препарата витамина D3 составил 19,63 нг/мл (Me=19,63; Q1=12,90; Q3=22,17), а после приема холекальциферола — 29,13 нг/мл (Me=29,13; Q1=22,71; Q3=31,15). Для усиления терапевтического эффекта детям с АД были назначены повышенные дозы холекальциферола — 4000 МЕ ежедневно в период ремиссии заболевания и 5000 МЕ ежедневно во время обострения болезни курсом два месяца в комплексе терапевтических мероприятий. После приема витамина D3 средний показатель 25-гидроксикальциферола составил 42,44 нг/мл (Me=42,44; Q1=40,23; Q3=58,75). Ни у одного ребенка не определялся уровень 25(ОН)D в сыворотке крови, превышающий нормальные величины (>80 нг/мл), и не было клинических признаков гипервитаминоза. После длительного применения холекальциферола у детей с АД отмечалось облегчение течения заболевания.Выводы. Существует корреляционная связь между развитием АД и уровнем 25(ОН)D в сыворотке крови у детей. Детям с АД необходимо назначать витамин D3 круглогодично, кроме летних месяцев, улучшая течение заболевания.Ключевые слова: дети, атопический дерматит, лечение, витамин D., Мета: дослідити ефективність застосування вітаміну D3 у комплексній терапії атопічного дерматиту (АД) у дітей.Пацієнти і методи. Обстежено 42 дитини з АД віком від 3 до 16 років. У 7 (16,7±5,8%) дітей був легкий ступінь АД, у 22 (52,4±7,7%) — середній, у 13 (31,0±7,1%) — важкий. Визначення 25 (ОН)Д проводили за допомогою електрохемілюмінісцентного методу.Результати. Середній показник 25(ОН)D у сироватці крові дітей з АД до прийому препарату вітаміну D становив 19,63 нг/мл (Me=19,63; Q1=12,90; Q3=22,17), а після прийому холекальциферолу — 29,13 нг/мл (Me=29,13; Q1=22,71; Q3=31,15).Для посилення терапевтичного ефекту дітям з АД було призначено підвищені дози холекальциферолу — 4000 МО щодня під час ремісії захворювання та 5000 МО щодня під час загострення хвороби курсом два місяці в комплексі терапевтичних заходів, що застосовують в період ремісії та загострення захворювання. Після прийому вітаміну D середній показник 25-гідроксикальциферолу становив 42,44 нг/мл (Me=42,44; Q1=40,23; Q3=58,75). У жодної дитини не визначався рівень 25(ОН)D у сироватці крові, що перевищував нормальні величини (>80 нг/мл) та не було клінічних ознак гіпервітамінозу. Після тривалого застосування холекальциферолу у дітей з АД відзначалось полегшення перебігу захворювання.Висновки. Встановлено кореляційний зв'язок між розвитком АД та рівнем 25(ОН)D у сироватці крові у дітей. Дітям з АД необхідно призначати вітамін D3 цілорічно, окрім літніх місяців, що покращуватиме перебіг захворювання.Ключові слова: діти, атопічний дерматит, лікування, вітамін D., Purpose. To investigate the efficacy of vitamin D3 in the treatment of atopic dermatitis in children.Materials and methods. We examined 42 children with atopic dermatitis. In 7 (16.7±5.8%) children had mild atopic dermatitis, 22 (52.4±7.7%) children had moderate severity of the disease, and 13 (31.0±7.1%) children diagnosed with severe degree of illness. Patients were aged 3 to 16 years. Definition 25(OH)D was performed using elektrochemiluminestsencysi method.Results. Average indicator of vitamin 25(ОН)D in the blood serum of children with atopic dermatitis to the vitamin D ingestion was 19.63 ng/ml (Me=19.63; Q1=12.90; Q3=22.17), and after taking cholecalciferol — 29.13 ng/ml (Me=29.13; Q1=22.71; Q3=31.15). To improve therapeutic benefit to children with atopic dermatitis was appointed higher doses of cholecalciferol — 4000 IU daily during remission and 5.000 IU daily during exacerbation rate of 2 months in the complex therapeutic measures applied in remission and exacerbation. After receiving vitamin D average 25(ОН)D was 42.44 ng/ml (Me=42.44; Q1=40.23; Q3=58.75). In no child is determined by the level of 25(OH)D in the serum that exceeded normal values (>80 ng/ml) and there was no clinical signs of hypervitaminosis. After prolonged use of cholecalciferol in children with atopic dermatitis was noted facilitate disease.Conclusions. Thus, the results indicate that there is a correlation between the development of atopic dermatitis in children and the level of 25(OH)D in the serum in them. In view of the findings can be considered that children with atopic dermatitis should be prescribed vitamin D3 all year, except summer months, adding treatment to the disease.Key words: children, atopic dermatitis, treatment, vitamin D.

Purpose. Determining the level of 25(OH)D in the serum of children with various forms of allergic diseases. Materials and methods. Under our supervision there were 143 children 3–16 years old with allergic diseases. With asthma — 67 children, 16 children had atopic dermatitis, 10 — allergic rhinitis with asthma and atopic dermatitis were 26 children, 24 patients had both asthma and allergic rhinitis. Determination of 25(OH)D was performed using elektrochemiluminestsencysi method. Assessment of vitamin D status was performed-according to the classification MF Holick (2011). Results. The evaluation of the transport form of vitamin D in the blood serum in children with allergic diseases depending on the nosology, found that children with asthma average 25(OH)D in the serum was 29.32 ng/ml in children atopic dermatitis — 19.63 ng/ml, in children with allergic rhinitis — 26.91 ng/ml, in children who had both asthma and allergic rhinitis average 25(OH)D levels equal to 17.25 ng/ml in children with asthma and atopic dermatitis — 19.71 ng/ml. When comparing groups of children with allergic diseases among themselves regarding the level of 25(OH)D in the serum, it is found that there is a significant difference between the scores (λ2=21.914; p, Цель — определение уровня 25(ОН)D в сыворотке крови детей с различными формами аллергических заболеваний. Пациенты и методы. Под наблюдением находилось 143 ребенка в возрасте 3–16 лет. Определение 25(ОН)D проводили с помощью електрохемилюминисцентного метода. Оценку витамин-D статуса осуществляли согласно классификации M.F. Holick (2011). Результаты. У детей с бронхиальной астмой средний показатель 25(ОН)D в сыворотке крови составил 29,32 нг/мл, у детей с атопическим дерматитом — 19,63 нг/мл, у детей с аллергическими ринитом — 26,91 нг/мл, у детей с сочетанием бронхиальной астмы и аллергического ринита — 17,25 нг/мл, у детей с бронхиальной астмой и атопическим дерматитом — 19,71 нг/мл. При сравнении уровня 25(ОН)D в сыворотке крови разных групп детей с аллергическими заболеваниями обнаружена достоверная разница между показателями по критерию Фридмана (λ2=21,914; p, Мета — визначення рівня 25(ОН)D у сироватці крові дітей з різними формами алергічних захворювань. Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 143 дитини віком 3-16 років. Визначення 25(ОН)D проводили за допомогою електрохемілюмінісцентного методу. Оцінку вітамін-D статусу здійснювали відповідно до класифікації M.F. Holick (2011). Результати. У дітей з бронхіальною астмою середній показник 25(ОН)D у сироватці крові становив 29,32 нг/мл, у дітей з атопічним дерматитом — 19,63 нг/мл, у дітей з алергічними ринітом — 26,91 нг/мл, у дітей з поєднанням бронхіальної астми та алергічного риніту — 17,25 нг/мл, у дітей з бронхіальною астмою та атопічним дерматитом — 19,71 нг/мл. При порівнянні рівня 25(ОН)D у сироватці крові різних груп дітей з алергічними захворюваннями виявлено достовірну різницю між показниками за критерієм Фрідмана (λ2=21,914; p