Search

The importance of traditional family education, as a necessary conditions of a person’s moral qualities formation is discussed in the article. Moral education can prevent moral decline in society. The purpose of the article is to justify the importance of children moral education on the basis of traditional family values. It is said that a system of true values that characterize child’s development, his character, aspiration and are formed primarily in the family.It is determined that the need to educate a citizen with strong spiritual foundations is noted at the state level. The fundamentals of the formation and priorities of the state family policy are defined in normative acts of Ukraine. To achieve the goal, the following research methods were used: analysis, synthesis, and generalization. The scientists’ views on the meals of moral education in the family are also analyzed. It is emphasized that family values are important elements in the formation of a holistic personality with strong spiritual and moral foundations. The main meals of moral education in the family were identified in the article: providing children with parents’ personal example of mutual love, respect, assistance, sincerity and devotion in the family; respect the right of children and elders in the family; parental responsibility for children’s healthy lifestyle; children’s involvement in the certain labor duties in family life; respect for the ancestors, family, native land, traditions, customs, and rituals; preservation and protection of domestic cultural and spiritual heritage; celebration of traditional and national holidays in the family, respect of folk customs and rituals that each family has kept for generations., У статті розглянута значущість сімейного виховання для становлення особистості з міцними моральними основами. Мета статті полягає в обґрунтуванні необхідності морального виховання дітей на основі традиційних сімейних цінностей. Пріоритети державної політики стосовно сім’ї визначені в нормативних актах України. Аналізуються погляди вчених на засоби морального виховання в сім’ї. Для реалізації мети використано методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення. Були виокремлені основні засоби морального виховання підростаючого покоління у сім’ї.

У статті розглядаються основні характеристики сім’ї як соціально-педагогічної системи.В статте рассматриваются основные характеристики семьи как социально-педагогической системы.The article main characteristics of the family as the socio-educational system.

У статті висвітлено проблему підготовки майбутніх психологів до взаємодії із сім’ями підлітків. Розкрито, що професійна підготовка майбутніх психологів повинна здійснюватись у новій особистісно-орієнтованій парадигмі, передбачати актуалізацію професійно важливих особистісних якостей, орієнтуватись на формування професійної компетентності. Встановлено, що підготовка майбутніх психологів до роботи із сім’ями підлітків, має свою специфіку, яка вимагає включення нового змісту навчання, інтенсивних технологій навчання, орієнтованих на формування творчої активності студентів у процесі професійного становлення і самовдосконалення.

У статті розглянуто історію взаємодії сім’ї і школи у період кінця XIX – початку XX століття. Висвітлено провідні ідеї науковців щодо взаємодії сім’ї і школи в означений період. З’ясовано, що в останній третині XIX століття у вітчизняній та зарубіжній теоріях сімейного виховання з’явилася думка про необхідність коригування недоліків сімейного виховання, про співпрацю батьків і педагогів у становленні особистості. Доведено, що на початку ХХ століття вперше в педагогічній практиці намітився культурноосвітній вплив школи на сім’ю. Осмислення історії взаємодії школи і сім’ї показало, що у заявлений період з’явилися нові педагогічні ідеї виховання, що представляли інтерес для батьківської та педагогічної громадськості. Проаналізовано, що взаємодія сім’ї та школи здійснювалася за такими напрямами: підтримка довірливих відносин між учителями та батьками, участь батьків в управлінні школи, підтримка педагогів у здійсненні контролю за поведінкою і успішністю дитини, взаємоконтроль за результатами такого виховання.

У статті розкрито тему соціально-педагогічної допомоги та особливості проведення психолого-педагогічних заходів у Франції на початку XXI століття. Проаналізовано роль і практичне значення зарубіжних центрів допомоги сім’ям, які виховують дитину з особливими потребами. Представлені способи проведення педагогічної реабілітації не тільки для дитини з особливими потребами, але і для всієї сім’ї, в якій вона виховується, з метою повноцінної реалізації їх інтеграції у суспільство.

У статті здійснено аналіз типології сімей за різними ознаками. Встановлено, що в одних випадках за основу класифікації береться благополуччя сім’ї, в інших ‒ стаж її розвитку, в третіх ‒ спосіб життя тощо. Розкрито, що підходи до типології сімей носять прикладний характер і не дають закінченого уявлення про сімейне «дерево». Встановлено, що сьогодні переважаючий тип сім’ї ‒ це прості нуклеарні сім’ї, що складаються з подружжя з дітьми або без них, неповні сім’ї, сім’ї одиноких матерів, розлучених жінок і вдівців. Здійснено класифікацію неблагополучних сімей: 1 група ‒ сім’ї з відкритою формою сімейного неблагополуччя, 2 ‒ з прихованою формою сімейного неблагополуччя, 3 ‒ «граничні сім’ї».

Ніякі досягнення науково-технічного прогресу не можуть забезпечити розвиток індивіда і суспільства без самого активного включення їх в систему безперервної освіти. Створення умов для розвитку здібностей людини з урахуванням його об’єктивно зростаючих можливостей – це і є мета освіти. У той же час ніякі інші засоби не можуть замінити безпосереднього впливу особистості вчителя на інтелектуальний розвиток і моральне виховання учнів. Педагог формує в суспільній свідомості престиж закладу освіти як найважливішого інституту соціалізації дітей та молоді і стверджує цінність освіти. Як показують спостереження, імідж установи освіти позитивно корелює зі стабільним забезпеченням високого рівня розвитку інтелектуально-пізнавальних та творчих здібностей учнів.

статті представлені особливості формування професійних компетенцій у студентів у процесі проходження соціально-педагогічної практики. Розкрито напрямки практики, які сприяють формуванню даних компетенцій через соціально-педагогічну діяльність в умовах соціально-педагогічних закладів. Представлено форми роботи в рамках діагностичних, профілактичних і корекційних заходів із сім’єю, дітьми та молоддю. Викладено перелік звітної документації і результати ефективності запропонованої програми.

У статті розглядається сімейний побут православного парафіяльного духовенства Київської єпархії в ХІХ – на початку ХХ ст. Зроблено спробу проаналізувати один з головних аспектів повсякденного життя – шлюбно-сімейні стосунки осіб духовного стану, зокрема умови укладення шлюбів, взаємини між подружжям, виховання дітей. Звертається увага на сімейне законодавство Російської імперії. З’ясовано, що безшлюбність парафіяльного духовенства сприймалася виключно як негативне явище, шлюби укладались, як правило, всередині духовного стану, часто з прагматичних розрахунків. Акцентується увага на родинному укладі.