Search

Враховуючи несприятливий стан в галузі забруднення біосфери хромовмісними стоками від гальванічного виробництва, доцільно вивчити його роль в розвитку нейродегенеративних захворювань сітківки в експерименті. Мета. Дослідити вплив Ентеросгелю на гістоструктуру та динаміку морфометричних змін в сітківці щурів з Cr(VI) – індукованою ретинопатією. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження проведено на 72 безпородних білих статевозрілих щурах - самцях, які були розділені на 3 групи: I – контрольна група інтактних щурів (n = 24), II група – щури (n = 24), які отримували питну воду збагачену Cr(VI) (K2Cr2O7) – 0,02моль/л і III група – тварини (n=24), які вживали воду насичену K2Cr2O7 і в якості коректора гідрогель метилкремнієву кислоту (Ентеросгель) в дозі 0,8 мг/кг на добу. Контрольні щури отримували звичайну воду. Тварин декапітували під ефірним наркозом і проводили у них енуклеацію очних яблук на 20, 40 і 60 добу експерименту з подальшим аналізом морфологічних змін. Результати. За даними гістологічних та гістоморфометричних досліджень доведено, що Cr(VI) викликає дистрофічно – дегенеративні зміни в усіх шарах сітківці щурів, які наростають, по мірі пролонгації терміну експерименту. Використання в якості коригувальної терапії Ентеросгелю показало позитивні результати відновлення морфологічної структури сітківки щурів. Через 20 діб одночасного застосування Cr(VI) та Ентеросгелю залишається ледве помітний набряк зовнішнього та внутрішнього ядерних шарів. Інші шари сітківки, морфологічно, виглядають не ушкодженими. Через 40 діб після лікування зберігається, але не посилюється перицелюлярний набряк зовнішнього та внутрішнього ядерних шарів сітківки тварин. Стає помітним легкий набряк зовнішнього та внутрішнього сітчастих шарів, але без ознак ушкодження відростків клітинних популяцій ядерних шарів. Стан гангліонарного шару та шару нервових волокон цілком задовільний. Перелічені патологічні перебудови не є критичними. Через 60 діб від початку навантаження Cr(VI) та застосування Ентеросгелю в сітківці щурів зявляються початкові дегенеративні зміни в фотосенсорному шарі. На всьому протязі помітні вакуольно розширені зовнішні сегменти паличок і колбочок, де-не-де спостерігали ділянки їх фрагментації. Гангліонарні нейроцити не ушкоджені, проте їх аксони виглядають дещо потовщені та розпушені. Але загалом, типова структура сітківки збережена. Висновки. Cr(VI) – індукована ретинотоксичність у щурів характеризується вираженими гістологічними та морфометричними змінами цитоархітектоніки та товщини сітківки, які з’являються через 20 діб, посилюються на 40 дібу і набувають максимальних трансформацій через 60 діб експерименту. Застосування Ентеросгелю покращує морфологічну картину структури сітківки у щурів з індукованою Cr(VI) ретинотоксичністю, які краще були виражені на 20 та 40 добу, що свідчить про наявність у нього ретинопротекторних властивостей

Chromium galvanic production have leaded to biosphere pollution. Therefore advisable to study of role in the neurodegenerative development in retinal diseases under experimental conditions. The aim is to study the Enterosgel effect on morphological changes in rats retina with Cr(VI) – induced retinopathy. Materials and methods. An experimental study had carried out on 72 outbred white male rats. The rats had divided into 3 groups: I – control group of intact rats (n = 24). Control rats were received drinking water, II group – rats (n = 24), were received drinking water with Cr (VI) (K2Cr2O7) – 0.02 mol/L, III group – animals (n = 24) were received drinking water with K2Cr2O7– 0.02 mol/L and hydrogel methylsilicic acid (Enterosgel) at a dose of 0.8 mg/kg per day as a corrector. The animals had been decapitated under ether anesthesia. The retina had been studied on days 20, 40 and 60 of the experiment. Morphologically and morphometrically they had analyzed. Results. According to histological studies, it has proved that Cr (VI) causes dystrophic and degenerative changes in all rats retina layers. They increase as the duration of the experiment. The use of Enterosgel as a corrective therapy showed positive results in restoring the morphological structure of rats retina. After Enterosgel 20 days using as a corrector of Cr (VI) exposure, there is a barely noticeable swelling of the outer and inner nuclear layers. Other layers of the retina, morphologically, look undamaged. Forty days Enterosgel treatment have outer and inner nuclear layer edema of retina of animals persists but does not increase. It is easy noticeable swelling of the outer and inner layers of mesh, but no signs of damage processes of cell populations nuclear layers. State ganglionic layer and nerve fiber layer entirely satisfactory. These pathological changes are not critical. After 60 days from the beginning of loading of Cr (VI) and application of Enterosgel in the retina of rats there are initial degenerative changes in the photosensory layer. Cystic dilated outer segments of rods and cones were visible throughout, and areas of their fragmentation were observed. Ganglion neurons are not damaged, but their axons appear somewhat thickened and fluffy. But in general, the typical structure of the retina is preserved. Conclusions. Chromium-induced toxicity in rats is characterized by pronounced histological and morphometric changes and retinal thickness, which appear after 20 days, increase by 40 days and acquire maximum transformations after 60 days of the experiment. The use of Enterosgel improves picture morphological structures of the retina in rats under the influence of Cr (VI). The changes were expressed on days 20 and 40, which indicates the presence of protective properties for the retina, Учитывая неблагоприятное состояние в области загрязнения биосферы стоками, содержащими шестивалентный хром [Cr(VI)] от гальванического производства, целесообразно изучить его роль в развитии нейродегенеративных заболеваний сетчатки в эксперименте. Цель. Исследовать влияние Энтеросгеля на гистоструктуры и динамику морфометрических изменений в сетчатке крыс с Cr(VI) – индуцированной ретинопатией. Материалы и методы. Экспериментальное исследование проведено на 72 беспородных белых половозрелых крысах - самцах, которые были разделены на 3 группы: I – контрольная группа интактных крыс (n = 24), II группа – крысы (n = 24), которые получали питьевую воду обогащенную Cr (VI) (K2Cr2O7) – 0,02моль/л и III группа – животные (n = 24), которые употребляли воду насыщенную K2Cr2O7 и в качестве корректора гидрогель метилкремниевой кислоту (Энтеросгель) в дозе 0,8 мг/кг в сутки. Контрольные крысы получали обычную воду. Животных декапитировали под эфирным наркозом и проводили в них энуклеацию глазных яблок на 20, 40 и 60 сутки эксперимента с последующим анализом морфологических изменений. Результаты. По данным гистологических и гистоморфометричних исследований доказано, что Cr (VI) вызывает дистрофически – дегенеративные изменения во всех слоях сетчатке крыс, которые усиливаются по мере пролонгации срока эксперимента. Использование в качестве корригирующей терапии Энтеросгеля показало положительные результаты восстановления морфологической структуры сетчатки крыс. Через 20 суток одновременного применения Cr(VI) и Энтеросгеля остается едва заметный отек внешнего и внутреннего ядерных слоев. Другие слои сетчатки, морфологически, выглядят неповрежденными. Через 40 суток после лечения сохраняется, но не усиливается перицеллюлярный отек внешнего и внутреннего ядерных слоев сетчатки животных. Становится заметным легкий отек внешнего и внутреннего сетчатых слоев, но без признаков повреждения отростков клеточных популяций ядерных слоев. Состояние ганглионарного слоя и слоя нервных волокон вполне удовлетворительное. Перечисленные патологические изменения не являются критическими. Через 60 дней от начала нагрузки Cr(VI) и применения Энтеросгеля в сетчатке крыс появляются начальные дегенеративные изменения в фотосенсорных слое. На всем протяжении заметны вакуольно расширенные внешние сегменты палочек и колбочек, кое-где наблюдали участки их фрагментации. Ганглионарные нейроциты не повреждены, однако их аксоны выглядят несколько утолщенными и разрыхленными. Но в целом, типовая структура сетчатки сохранена. Выводы. Cr(VI) – индуцированная ретинотоксичность у крыс характеризуется выраженными гистологическими и морфометрическими изменениями цитоархитектоники и толщины сетчатки, которые появляются через 20 суток, усиливаются через 40 дней и приобретают максимальных трансформаций через 60 суток эксперимента. Применение Энтеросгеля улучшает морфологическую картину сетчатки крыс на 20 и 40 сутки, с индуцированной Cr(VI) – ретинопатией, что свидетельствует о наличии у него ретинопротекторних свойств, Враховуючи несприятливий стан в галузі забруднення біосфери хромовмісними стоками від гальванічного виробництва, доцільно вивчити його роль в розвитку нейродегенеративних захворювань сітківки в експерименті. Мета. Дослідити вплив Ентеросгелю на гістоструктуру та динаміку морфометричних змін в сітківці щурів з Cr(VI) – індукованою ретинопатією. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження проведено на 72 безпородних білих статевозрілих щурах - самцях, які були розділені на 3 групи: I – контрольна група інтактних щурів (n = 24), II група – щури (n = 24), які отримували питну воду збагачену Cr(VI) (K2Cr2O7) – 0,02моль/л і III група – тварини (n=24), які вживали воду насичену K2Cr2O7 і в якості коректора гідрогель метилкремнієву кислоту (Ентеросгель) в дозі 0,8 мг/кг на добу. Контрольні щури отримували звичайну воду. Тварин декапітували під ефірним наркозом і проводили у них енуклеацію очних яблук на 20, 40 і 60 добу експерименту з подальшим аналізом морфологічних змін. Результати. За даними гістологічних та гістоморфометричних досліджень доведено, що Cr(VI) викликає дистрофічно – дегенеративні зміни в усіх шарах сітківці щурів, які наростають, по мірі пролонгації терміну експерименту. Використання в якості коригувальної терапії Ентеросгелю показало позитивні результати відновлення морфологічної структури сітківки щурів. Через 20 діб одночасного застосування Cr(VI) та Ентеросгелю залишається ледве помітний набряк зовнішнього та внутрішнього ядерних шарів. Інші шари сітківки, морфологічно, виглядають не ушкодженими. Через 40 діб після лікування зберігається, але не посилюється перицелюлярний набряк зовнішнього та внутрішнього ядерних шарів сітківки тварин. Стає помітним легкий набряк зовнішнього та внутрішнього сітчастих шарів, але без ознак ушкодження відростків клітинних популяцій ядерних шарів. Стан гангліонарного шару та шару нервових волокон цілком задовільний. Перелічені патологічні перебудови не є критичними. Через 60 діб від початку навантаження Cr(VI) та застосування Ентеросгелю в сітківці щурів зявляються початкові дегенеративні зміни в фотосенсорному шарі. На всьому протязі помітні вакуольно розширені зовнішні сегменти паличок і колбочок, де-не-де спостерігали ділянки їх фрагментації. Гангліонарні нейроцити не ушкоджені, проте їх аксони виглядають дещо потовщені та розпушені. Але загалом, типова структура сітківки збережена. Висновки. Cr(VI) – індукована ретинотоксичність у щурів характеризується вираженими гістологічними та морфометричними змінами цитоархітектоніки та товщини сітківки, які з’являються через 20 діб, посилюються на 40 дібу і набувають максимальних трансформацій через 60 діб експерименту. Застосування Ентеросгелю покращує морфологічну картину структури сітківки у щурів з індукованою Cr(VI) ретинотоксичністю, які краще були виражені на 20 та 40 добу, що свідчить про наявність у нього ретинопротекторних властивостей

This paper reports the results of studying epoxy compositions with gypsum taken in the form of dispersed powders in the original and water-hardened form. The exact pattern has been shown in the way the introduction of a gypsum additive in the amount of 50 % by weight affects the strength, chemical stability, and morphology of the composites.Under conventional heat treatment (60‒110 °C) of the hardened composites, the maximum stress at compression σm and the elasticity module at compression Ес, as well as wear resistance, decrease after the introduction of gypsums (of both types). At the same time, after a hard (destructive) heating at 250‒260 °C, the elasticity module Ес of the hardened composites increases. The maximum stress at compression σm is also increased. The same applies to the wear resistance, which grows especially noticeably after 250 °C.The micro-hardness after filling is prone to increase but the fragility of epoxy-gypsum composites does not make it possible to measure it when a punch (a steel hemisphere) penetrates it deeper than 20 µm. However, after the heat treatment at 250‒260 °C, the unfilled polymer, on the contrary, is embrittled while the filled ones are plasticized, thus showing a high micro-hardness at significant (30‒50 µm) immersion.The composites with gypsum, in contrast to the unfilled ones, do not disintegrate in acetone and retain integrity at any aging duration (up to 75 days and beyond). In this case, the original gypsum produces a composite with less swelling in acetone than the hardened gypsum. Based on the data from atomic-strength microscopy (ASM) microscopy, the morphologies of the non-filled composite, the composites with the hardened gypsum and original gypsum are different. The original gypsum forms a composite with a more pronounced (possibly crystalline) filler structure; the morphology for the hardened composite reflects the distribution of inert particles; for the unfilled composite (H-composite), only pores are visible against the background of a relatively smooth relief, Представлены результаты исследования эпоксидных композиций с гипсом, взятым в виде дисперсных порошков в исходном и водо-отверждённом виде. Показано, как именно введение 50 мас. % добавки гипса влияет на прочность, химстойкость и морфологию композитов.При обычной термообработке (60–110 °С) отверждённых композитов максимальное напряжение при сжатии σм и модуль упругости при сжатии Ес, а также стойкость к истиранию, снижаются после введения гипсов (обоих типов). В то же время после жёсткого (деструктирующего) прогрева 250–260 °С отверждённых композитов модуль упругости Ес повышается. Также повышается и максимальное напряжение при сжатии σм. То же – для стойкости к истиранию, которая после 250 °С растёт особенно заметно.Микротвёрдость после наполнения склонна к повышению, однако хрупкость эпокси-гипсовых композитов не позволяет измерить её при погружениях пуансона (стальная полусфера) свыше 20 мкм. Но после термообработки 250–260 °С наоборот – ненаполненный полимер охрупчивается, тогда как наполненные – пластифицируются, показывая высокую микротвёрдость при значительных (30–50 мкм) погружениях.Композиты с гипсом, в отличие от ненаполненного, в ацетоне не распадаются и сохраняют цельность при любом времени выдержки (до 75 суток и далее). При этом гипс исходный даёт композит с меньшим набуханием в ацетоне, чем гипс отверждённый. Согласно данным атомно–силовой (АСМ) микроскопии, морфология композитов ненаполненного, с отверждённым и исходным гипсом отличается. Исходный гипс формирует композит с более выраженной (возможно кристаллической) структурой наполнителя, морфология для отверждённого отражает распределение инертных частиц; для ненаполненного композита (Н-композита) – видны лишь поры на фоне сравнительно гладкого рельефа, Представлені результати дослідження епоксидних композицій з гіпсом, узятим у вигляді дисперсних порошків в початковому і водо-затверділому стані. Показано, як саме введення 50 мас. % добавки гіпсу впливає на міцність, хімстійкість і морфологію композитів.При звичайній термообробці (60–110 °С) композитів максимальна напруга при стискуванні σм і модуль пружності при стисканні Ес, а також стійкість до стирання знижуються після введення гіпсів (обох типів). У той же час після жорсткого прогріву 250–260 °С композитів модуль пружності Ес підвищується. Також підвищується і максимальна напруга при стискуванні σм. Те ж – для стійкості до стирання, яка після 250 °С зростає особливо помітно.Мікротвердість після наповнення схильна до підвищення, однак крихкість епокси-гіпсових композитів не дозволяє виміряти її при зануреннях пуансона (сталева півсфера) понад 20 мкм. Але після термообробки 250–260 °С навпаки – ненаповнений полімер стає крихким, тоді як наповнені – пластифікуються, показуючи високу мікротвердість при значних (30–50 мкм) зануреннях.Композити з гіпсом, на відміну від ненаповненого, в ацетоні не розпадаються і зберігають цілісність при будь-якому часі витримки (до 75 діб і далі). При цьому композит із гіпсом, як наповнювачем, має менше набухання в ацетоні, ніж гіпс. Згідно з даними атомно-силової (АСМ) мікроскопії, морфологія композитів ненаповненого та з гіпсом відрізняється. Гіпс формує композит з більш кристалічною структурою наповнювача. Морфологія відображає розподіл інертних частинок; для ненаповненого композиту (Н-композит), де видно лише пори на тлі порівняно гладкого рельєфу. Введення гіпсу в епоксидну смолу змінює консистенцію композиції і морфологію композитів, яка також залежить від типу гіпсу (вихідний напівводяний або затверділий двохводний

Using conventional and high-temperature metallography, micro-X-ray spectroscopy and mass spectral analyzes, as well as the petrographic method, the study explores the effect of silicon on the morphology of graphite inclusions in gray cast irons.So far, the role of silicon in the theory of graphite formation during the crystallization of cast irons remains unclear. Therefore, the disclosure of the mechanism of the influence of silicon on the formation of graphite inclusions can help fully control the structure and properties of cast iron castings and develop optimal technological processes for their production.It has been established that the reaction in the silicon interaction with carbon monoxide in iron-carbon alloys, leading to the formation of a surface-active silicon monoxide, is caused by the temperature and physicochemical conditions of the melt. In gray cast iron, the rate and intensity of the course of this reaction have a direct effect on the morphology of lamellar graphite. The study has revealed four morphological forms of primary graphite (rosette, rectilinear-plate, ramiform, and vermicular), formed in various physicochemical conditions of the crystallization of gray cast iron, Исследовано влияние кремния на формообразование графита в серых чугунах. Установлено, что морфология пластинчатого графита обуславливается образованием в жидком чугуне поверхностно–активной монооксиси кремния. Скорость протекания реакции кремния с окисью углерода определяется изменением температуры и физико-химическими свойствами расплава чугуна. Предложенный механизм формообразования включений графита объясняет большое разнообразие его морфологии в серых чугунах, Досліджено вплив кремнію на формоутворення графіту у сірих чавунах. Встановлено, що морфологія пластинчастого графіту обумовлюється утворенням у рідкому чавуні поверхнево-активного монооксиду кремнію. Швидкість протікання реакції кремнію з окисом вуглецю визначається зміною температури та фізико-хімічними властивостями розплаву чавуну. Запропонований механізм формоутворення включень графіту пояснює велику різноманітність його морфології у сірих чавунах

A general procedure is devised to control the process of formation of porous layers on semiconductor surfaces by the method of electrochemical etching. When controlling the process of pore formation on the surface of crystal, it is necessary to consider: conditions of pore formation, requirements that are put forward to quality of the obtained nanostructures, and mechanisms that underlie the process of pore formation. It is shown that the built scheme could be used for different cases of the synthesis of nanostructured semiconductors. We investigated the processes that underlie pore formation and define morphological properties of nanostructures. A thermodynamic analysis of processes at the boundary of contact "semiconductor–electrolyte" was performed. We examined a relative drop in potential in the Helmholtz layer, which is an important characteristic of the process of pore formation on the surface of crystal. Main morphological criteria are selected of quality of porous nanostructures for their application in solar batteries. These include diameter and depth of the pore, a degree of porosity of the surface of a nanostructured crystal. Taking into account these criteria, we received porous spaces on the surface of semiconductors A3V5 that could be used for solar cells. We determined the value of boundary voltage of the early pore formation for semiconductors of group A3V5 during etching in the electrolyte HF:C2H5OН:H2O=1:2:1 for 15 min. It was established that at chosen conditions of etching. the largest capacity to pore formation is displayed by crystals of indium phosphide. The results obtained demonstrate that at the same conditions of etching semiconductors possess different ability to form pores, Разработана схема управления процессом формирования пористых слоев на поверхности полупроводников методом электрохимического травления. Показано, что построенная схема может быть применена для различных случаев синтеза наноструктурированных полупроводников. Исследованы процессы, лежащие в основе порообразования, которые определяют морфологические свойства наноструктур. Исследовано относительное падение потенциала в слое Гельмгольца. Выделены основные морфологические критерии качества пористых наноструктур для применения их в солнечных батареях. С учетом этих критериев были получены пористые пространства на поверхности полупроводников А3В5, Розроблено схему керування процесом формування поруватих шарів на поверхні напівпровідників методом електрохімічного травлення. Показано, що побудована схема може бути застосована для різних випадків синтезу наноструктурованих напівпровідників. Досліджено процеси, що лежать в основі пороутворення і визначають морфологічні властивості наноструктур. Досліджено відносне падіння потенціалу в шарі Гельмгольца. Виділено основні морфологічні критерії якості поруватих наноструктур для застосування їх у сонячних батареях. З урахуванням цих критеріїв було отримано поруваті простори на поверхні напівпровідників А3В5