Search

Preventive control measures are carried out among civilians and military in the area of local armed conflicts, military operations, in the temporary resettlement of people with the main objective — maintaining health and combat capability, the prevention of outbreaks and the emergence of centers of infectious diseases. Complex socio-economic and military conditions in these administrative areas intensify social and environmental risk factors, influencing the development of the epidemic process, determine the trend of the rapid spread of infections and contribute to the deterioration of the epidemiological situation. In these circumstances, the key role is played by the non-specific measures for the prevention of infectious diseases. Regular sanitization of the population and the personnel of the Armed Forces of Ukraine, regular disinfection of the organization of water supply, power supply, waste disposal sites, epidemic safety of medical care, places of residence, as well as the level of hygiene knowledge and skills among the population and the military are of particular importance in ensuring the combat capability of the military and the country’s defense. The structure of infectious diseases among the local population significantly influences its nature in the Armed Forces of Ukraine and vice versa. Therefore, the main task of anti-epidemiological and disinfection work among the population and military is to prevent the emergence and spread of infectious diseases, their drift to the troops and rear areas of the state. Health protection of the population and military is provided by the implementation of a set of preventive measures (medical evacuation, sanitary-hygienic and anti-epidemic measures), which are carried out in the shortest possible time by special, professionally trained civilians and military formations of disinfection services. They involve forces and resources, financial, material and human resources of the structural units of sanitary-epidemiological and disinfection profile, health care facilities, services, disaster medicine, military medical services, civil protection, enterprises of various departmental subordination and all forms of ownership in the local, regional and state levels, as well as the population, the military and refu­gees, according to the sanitary-epidemiological status of the territory and troops. The complex of anti-epidemic preventive disinfection measures is regulated by the current legislation of Ukraine, where the structure of the State Sanitary and Epidemiological and military medical services are identified as the main factors. Service activities at the national and territorial level, as well as military units, while maintaining the tasks in peacetime, are aimed at the implementation of new work, which is caused by additional factors of epidemic risk in the areas of local armed conflicts and military operations in the Donetsk and Luhansk regions and surrounding areas. The strategic issue of national security, epidemic safety of the population and personnel of the Armed Forces of Ukraine, at the moment, is the completion of the reform of the State Sanitary and Epidemiological Service, and improving the performance of the military medical service, the scientific substantiation of improving: legislative and regulatory framework, personnel maintenance of anti-epidemic structures with the introduction of structural changes in the law concerning their performance in peacetime, effective work in the area of local armed conflicts and military operations for the prevention of outbreaks and the emergence of centers of infectious diseases.

Hand hygiene of medical staff plays a significant role in the prevention of nosocomial infections in healthcare facilities. Therefore, there is a need to identify approaches to facilitate proper adherence to hand hygiene. The study aims to substantiate the need for hand hygiene of medical staff, to explore modern methods for evaluating the effectiveness of hand hygiene supplies and problems associated with the use of these supplies along with their solutions. The authors have carried out the general and targeted analysis and expert evaluation of research results regarding measures for the prevention of nosocomial infections in health facilities. Analytical study of a large number of sources (over 50) on modern approaches to ensure hand hygiene of medical staff has been conducted with Content analysis and Open Source Intelligence methods. As a result of the study, authors have identified the need for further development of strategies to facilitate hand hygiene in health facilities and for the improvement of existing educational and motivational programs dedicated to hand hygiene of medical staff. Factors that may affect the effectiveness of antiseptics usage have been highlighted. The authors emphasize adverse reactions associated with the use of hand hygiene supplies (contact dermatitis and contact allergy) and the need for the development of measures to reduce risks of these adverse reactions among medical staff., Гігієна рук медичного персоналу відіграє істотну роль у профілактиці внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я, у зв’язку з чим необхідно виявити підходи, що сприятимуть належному дотриманню правил гігієни рук. Мета роботи — обґрунтувати необхідність забезпечення гігієни рук медичного персоналу, розглянути сучасні методи оцінки ефективності засобів для гігієни рук, пов’язані з використанням цих засобів проблеми і сучасні підходи до їх вирішення. Проведено загальний і цілеспрямований аналіз та виконано експертну оцінку результатів дослідження засобів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я. Проведено аналітичне дослідження великої кількості інформаційних джерел (більше 50) щодо сучасного підходу до різноманітних методів забезпечення гігієни рук медичного персоналу з використанням методів Content analysis і Open Source Intelligence (OSINT). У результаті дослідження виявлено потребу в подальшій розробці стратегій, що сприяють поліпшенню гігієни рук у закладах охорони здоров’я, та вдосконаленні чинних освітніх і мотиваційних програм щодо гігієни рук медичного персоналу. Висвітлені чинники, що можуть впливати на ефективність застосування антисептиків. Автори акцентують увагу на небажаних реакціях, пов’язаних із використанням засобів для гігієни рук (контактний дерматит і контактна алергія), та необхідності розробки заходів, що знижують ризик розвитку цих небажаних реакцій у медичного персоналу.

В статье подробно проанализированы общие потери (безвозвратные и санитарные) среди военнослужащих и населения в многочисленных войнах XIX–XXI веков, которые состоялись во многих странах мира и каждая из которых имеет свои медико-санитарные особенности. Актуальность исследования структуры санитарных потерь заключается в возможности оптимизации организации и оказания экстренной медицинской помощи, выбора необходимых направлений ее улучшения, подготовки медицинских кадров, совершенствовании обеспечения медицинских подразделений табельным имуществом, улучшении взаимодействия военно-медицинской службы с экстренными медицинскими службами здравоохранения. Это позволяет достичь намеченной цели работы и определить многоаспектные организационно-методологические, логистические, управленческие и лечебно-реабилитационные аспекты совершенствования системы лечебно-эвакуационного обеспечения в зоне боевых действий. Исследована профессиональная отечественная и иностранная специальная литература, а также информация из Интернета (более 150 источников) об общих потерях в войнах среди военнослужащих и гражданского населения с использованием методов Content analysis и Open Source Intelligence (OSINT). Выявленные закономерности возникновения, величины и структуры общих потерь в войнах имеют определяющее значение для организации системы лечебно-эвакуационного обеспечения войск (сил) и гражданского населения в зонах чрезвычайных ситуаций военного характера, поскольку предоставление экстренной медицинской помощи раненым и больным, их эвакуация и лечение являются важнейшей составляющей деятельности военно-медицинской службы и территориальной гражданской медицинской службы.

Особливу актуальність набуває подальший технологічний та організаційний розвиток використання можливостей новітньої екстреної тестової маркерної лабораторної діагностики в удосконаленні організації та наданні екстреної медичної допомоги постраждалим при надзвичайних ситуаціях мирного й воєнного характеру, що обґрунтовує мету дослідження — визначення нагальної потреби забезпечення сучасним діагностичним лабораторним обладнанням цивільних і військових медичних служб. Досліджена та проаналізована вітчизняна й іноземна фахова медична наукова література, нормативно-правова база з організації екстреної медичної допомоги та використання сучасного діагностичного лабораторного обладнання маркерної лабораторної експрес-діагностики point of care технології. Дослідження проводились методами контент-аналізу джерел інформації та узагальнення спостережень. Узагальнення світового досвіду використання різноманітних експрес-тестів маркерної лабораторної діагностики дозволяє дослідити і пов’язати їх з різними станами організму людини, використати в удосконаленні організації та наданні екстреної медичної допомоги постраждалим і пораненим з цивільного населення та військовослужбовців у поліпшенні системи лікувально-евакуаційного забезпечення в дошпитальному і шпитальному періодах.

Проаналізовано матеріали офіційної статистики та експертних висновків стосовно безповоротних та санітарних втрат серед військовослужбовців та мирного населення, визначені організаційні та методологічні основи удосконалення спільної діяльності медичної служби Збройних сил України (ЗСУ) з формуваннями Служби медицини катастроф і Служби швидкої медичної допомоги та волонтерів у наданні екстреної медичної допомоги (ЕМД) пораненим у зоні бойових дій. Згідно з офіційною статистикою, співвідношення кількості вбитих українських бійців до поранених у зоні бойових дій становить 1 : 3,8. Серед поранень найбільше зустрічаються травми кінцівок — 62,6 % та травми голови — 37,4 %. До шпиталів надходять військовослужбовці та цивільні особи, поранення яких більше ніж у 60 % є осколковими. Ще близько 30 % — це вогнепальні поранення, решта — опіки від застосування бойових засобів. Найбільше ушкоджуються кінцівки — близько 57 % поранень, серед них 39 % — поранення ніг. Близько 80 % військовослужбовців і цивільного населення в зоні бойових дій мають психолого-психічні порушення — від бойової втоми до гострих психічних травм. Значна частина військовослужбовців потрапила до зони бойових дій, не знаючи елементарних правил та не маючи навичок надання першої медичної допомоги. Досвід надання ЕМД пораненим військовослужбовцям і цивільному населенню зони бойових дій доводить велику залежність конкретних форм організації лікувально-евакуаційного забезпечення від бойової, тилової та медичної обстановки, достатньої кількості підготовленого кваліфікованого медичного персоналу, забезпеченості медичним, санітарно-господарським та спеціальним майном, медичним броньованим автотранспортом і авіаційним транспортом. У наш час, за стандартами НАТО, кожен боєць ЗСУ повинен бути навчений першої невідкладної медичної допомоги і зобов’язаний вміти надавати її. У кожному військовому підрозділі мають бути підготовлені декілька бійців-парамедиків, які вміють надати більш кваліфіковану і в більшому обсязі першу невідкладну медичну допомогу, що дозволяє підтримати пораненому життєво важливі функції організму до прибуття військових медиків та евакуації до шпиталю.

У статті розглянуто проблеми надання медико-санітарної допомоги населенню в умовах воєнних конфліктів. Виділено найважливіші фактори, що визначають особливості медичного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях воєнного характеру. Визначено роль спеціальних медичних формувань, що беруть участь у ліквідації медико-санітарних наслідків в умовах збройних конфліктів. Підкреслюється важливість дотримання міжнародних угод щодо прав і обов’язків медичних працівників, яких залучають до надання медико-санітарної допомоги населенню в надзвичайних ситуаціях воєнного характеру.

Організація діяльності лікувально-профілактичних установ (ЛПУ) в умовах терористичної активності (ТА) вимагає розробки та впровадження комплексу заходів щодо забезпечення безпеки установи, персоналу та хворих. Проведено наукове узагальнення законодавчої та нормативно-правової бази України про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом та медико-соціальної інформації про діяльність формувань та установ Служби медицини катастроф та швидкої медичної допомоги України. Підготовка персоналу лікувально-профілактичних установ до роботи в умовах терористичної активності проводиться шляхом реалізації спеціальної навчальної програми. При терористичній небезпеці залучаються до чергувань посадові особи з числа адміністрації лікувально-профілактичних установ та провідні фахівці, які наділяються спеціальними обов’язками, а черговий лікар використовує заздалегідь підготовлений алгоритм дій. Дається орієнтовний склад медичних формувань лікувально-профілактичних установ — лікарсько-сестринських бригад для роботи в зоні терористичного акту і бригад спеціалізованої медичної допомоги для організації та надання кваліфікованої і спеціалізованої екстреної медичної допомоги в стаціонарі. Покращення діяльності ЛПУ при ТА потребує виконання комплексних науково-дослідних робіт, розробки спеціалізованого автоматизованого робочого місця медичного працівника, використання високих інформаційних технологій (hightechnolodgy, hi-tech) і можливостей електронної мобільної медицини (emHealth).

Метою роботи є наукове обґрунтування та доведення доцільності використання сучасної парадигми логістики та її підходів до оптимізації ресурсного забезпечення діяльності Державної служби медицини катастроф із застосуванням системного підходу, логістичного аналізу, інформаційно-аналітичного методу та методу наукової парадигмальної екстраполяції. Матеріалами дослідження слугували основні матеріальні та інформаційні потоки діяльності служби (сил, засобів, медичного транспорту, постраждалих, медичного і немедичного персоналу служби) у повсякденних умовах та при ліквідації медико-санітарних втрат у надзвичайних ситуаціях. Визначено поняття логістичної системи та перелік її компонентів. Надано характеристику та розкрито мету окремих видів логістики для покращення організації ресурсного забезпечення надання екстреної медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Визначена роль логістики інформаційних потоків у службі. Сформульовано основні завдання логістики та переваги її використання.