Search

Purpose. To assess the sowing rate effect on the performance and seed quality of pea cultivars in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine. Materials and methods. The study was conducted in the stationary crop rotation of the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev of NAAS in 2018–2021 on basic mineral fertilization at a dose of N30P30K30. The soil was typical mid-humus slightly-leached chernozem. The forecrop was spring cereals. Zoned pea cultivars Oplot and Metsenat were investigated in the experiments. The sowing rate was 0.8 million, 1.0 million, 1.2 million, and 1.4 million seeds/ha. The farming techniques, except for the issues under investigation, were conventional the zone. The data were processed by analysis of variance. Results and discussion. Under the instable weather in 2018–2021, on average, the largest numbers of pods and seeds per plant and the highest 1000-seed weight in the pea cultivars were recorded at the sowing rate of 0.8 million seeds/ha. The increase in the rate to 1.4 million seeds/ha resulted in a significant decline in these parameters: by 10.9−11.4%, 16.0–18.3% and 5.3–7.8%, respectively. The differences in the 1000-seed weight between the ‘1.0 million seeds/ha’ and ‘1.2 million seeds/ha’ variants as well as between ‘1.2 million seeds/ha’ and ‘1.4 million seeds/ha’ variants were insignificant: 2.3−2.4 g and 4.1−9.5 g, respectively. The pre- harvest plant density was vary similar regardless of the sowing rates: 0.75−1.12 million plants/ha in Oplot and 0.74−1.11 million plants/ha in Metsenat. At the same time, the pre-harvest plant survival decreased when the sowing rate was raised: 79.3−80.0% (depending on the cultivar) at 1.4 million seeds/ha vs. 85.0−87.0% at 1.0 million and 1.2 million seeds/ha. The highest pre-harvest plant survival (92.5−93.8%) was recorded when the both cultivars were sown at the rate of 0.8 million seeds/ha. Thus, pea cultivars were able to self-regulate their plant density at different sowing rates. On the average across the four years in the ‘0.8 million seeds/ha’ variant, the performance of Oplot amounted to 2.67 t/ha. When the sowing rate was increased to 1.2 million and 1.4 million seeds/ha, the performance rose by 0.35 t/ha and 0.41 t/ha or by 13.1% and 15.4%, respectively. At the same time, the increase in the sowing density to 1.4 million seeds/ha did not significantly boost the seed yield compared to the ‘1.2 million seeds/ha' variant. In Metsenat, the differences in the yield depending on the sowing rate were smaller (2.51−2.75 t/ha).The biggest yield was noted at the sowing rate of 1.2 million seeds/ha and there was a downward trend in the plant performance as the plant density was increased. Under the most favorable weather in 2020 and 2021, the highest yields were obtained when the cultivars were sown at the rates of 1.2 million and 1.4 million seeds/ha, without any significant difference between them. In 2020, the maximum yield was given by Oplot (4.09 and 4.20 t/ha, respectively, which was by 14.2% and 17.3% higher than that in the ‘0.8 million seeds/ha’ variant). Metsenat responded more weakly to the favorable weather. When the sowing density was raised from 1.0 million seeds/ha to 1.4 million seeds/ha, the yield was 3.59–3.77 t/ha; the desirable gain in the seed yield of 0.20 t/ha or 5.6% was provided at the rate of 1.2 million seeds/ha. In unfavorable 2018, there was no significant difference in the yields from the cultivars between the studied variants. There were differences in the seed quality of the cultivars depending on weather and sowing rate. On average across the sowing rates, Oplot had a higher content of protein in seeds: 21.35%, which was by 0.26% higher than in Metsenat. On average across the study years, a higher content of protein in seeds were noted with the sowing rate of 0.8 million seeds/ha: 1.68% in Oplot and 21.40% in Metsenat. As the sowing rate was increased to 1.0 million and 1.2 million seeds/ha, the protein content in seeds reduced by 0.20–0.37%; when the rate was increased to 1.4 million seeds/ha - by 0.65– 0.67%. Regardless of the sowing rate, Oplot produced a higher yield and accumulated more protein in seeds than Metsenat. Conclusions. On average under the unstable weather in 2018−2021, the highest indicators of the pea performance were recorded at the sowing rate of 0.8 million seeds/ha, and its increase to 1.4 million seeds/ha led to their reduction. The pre-harvest plant density differed insignificantly between the cultivars related to the sowing rates, plant survival rates decreased with increasing sowing density. The pre-harvest highest survival of plants was achieved at the rate of 0.8 million seeds/ha − 92.5−93.8%. The pea cultivars were able to self-regulate their plant density. On the average across the four years in the ‘0.8 million seeds/ha’ variant, the yield from Oplot was 2.67 t/ha, increasing by 0.35 and 0.41 t/ha or by 13.1 and 15.4% at the sowing rates of 1.2 million and 1.4 million seeds/ha, respectively. 1.2 million seeds/ha turned out to be the optimal sowing rate, and an increase in the sowing density led to a reduction in the plant performance. There were differences in the seed quality of the cultivars depending on the weather and sowing rate, in particular, the highest content of protein in seeds was detected in Oplot sown at the rate of 0.8 million seeds/ha., Мета дослідження – встановити вплив норми висіву на продуктивність і якість зерна сортів гороху в умовах східної частини Лісостепу України. Матеріали і методи. Польові дослідження проводили в 2018–2021 рр. у стаціонарній сівозміні Інституту рослинництва імені В.Я. Юрʼєва НААН на фоні основного внесення мінеральних добрив у дозі N30P30K30 згідно методики дослідної справи Б.А. Доспехова та методики кваліфікаційної експертизи. Ѓрунт – чорнозем типовий середньогумусний слабковилугований. Попередник – ярі колосові. Вихідним матеріалом були внесені в Державний реєстр сорти горохуОплот і Меценат, норми висіву схожого насіння 0,8; 1,0; 1,2; 1,4 млн шт./га. Технологія вирощування, за виключенням чинників, які вивчалися, загальноприйнята для зони.Статистичний обробіток експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу. Обговорення результатів. В умовах 2018–2021 рр. у сортів гороху кількість бобів та насіння на одну рослину та маса 1000 насінин були найбільшими за норми висіву 0,8 млн. шт./га. Підвищення норми висіву до 1,4 млн шт./га приводило до істотного зниження згаданих показників на 10,9–11,4%; 16,0–18,3% та 5,3–7,8% відповідно. Маса 1000 насінин у сортів гороху в залежності від норми висіву змінювалася неістотно, а саме: при нормах висіву 1,0 і 1,2 млн. шт./га, а також 1,2 і 1,4 млн. шт./га різниця складала 2,3–2,4 г та 4,1–9,5 г відповідно. Перед збиранням урожаю густота рослин в залежності від норми висіву була практично однаковою – 0,75–1,12 млн шт./га у сорту Оплот та 0,74–1,11 млн шт./га – у сорту Меценат. При цьому збереженість рослин до збирання знижувалася зі збільшенням густоти та складала в залежності від сорту за норми 1,4 млн. шт./га від 79,3 до 80,0%, а за норми 1,0 і 1,2 млн. шт./га – від 85,0 до 87,0%. Найбільш високою (92,5–93,8 %) збереженість в обох сортів була за норми 0,8 млн шт./га. Таким чином, у гороху за різних норм висіву відмічено здатність до саморегулювання густоти рослин. У середньому за чотири роки у варіанті 0,8 млн шт./га врожайність сорту Оплот складала 2,67 т/га, а за умови збільшення норми висіву до 1,2 і 1,4 млн шт./га – підвищувалася на 0,35 та 0,41 т/га (13,1 та 15,4 %) відповідно. При цьому різниця врожайності у варіантах з нормами висіву 1,2 та 1,4 млн/га була неістотною. Урожайність сорту Меценат в залежності від норми висіву змінювалася значно менше – від 2,51 до 2,75 т/га, найвищого рівня досягала за норми висіву 1,2 млн/га, а при збільшенні густоти рослин було відмічено тенденцію до зниження врожайності. За сприятливих погодних умов 2020 і 2021 рр. урожайність гороху була найбільш високою у варіантах 1,2 і 1,4 млн шт./га, без істотних відмінностей між сортами. Максимальну врожайність мав сорт Оплот у 2020 р., 4,09 та 4,20 т/га у залежності від норми висіву, що на 14,2% і 17,3% перевищує норму 0,8 млн шт./га. У сорту Меценат реакція на зміну погодних умов більш слабка. В залежності від норми висіву (1,0−1,4 млн шт./га) урожайність складала 3,59–3,77 т/га, а підвищення врожайності зерна на 0,20 т/га (5,6%) відмічено за норми 1,2 млн шт./га. Установлено відмінності за якістю зерна в залежності від погодних умов та норми висіву. Вміст білка у сорту Оплот складав 21,35%, що на 0,26% вище, ніж у Мецената. В залежності від норми висіву вміст білка є вищим за норми 0,8 млн шт./га – 21,68% у сорту Оплот та 21,40% – у сорту Меценат. Висновки.За різних погодних умов більш високими показники структури врожайності незалежно від сорту були за норми висіву 0,8 млн. шт/га. Збільшення норми висіву призводило до істотного зниження кількості бобів та насіння на одну рослину. При цьому мінливість маси 1000 насінин була неістотною, що свідчить про значно сильнішу залежність цього показника від сорту, аніж від умов вирощування. Передзбиральна густота рослин у обох сортів була однаковою, але збереженість знижувалася зі збільшенням норми висіву та була найбільшою у варіанті 0,8 млн шт./га – 92,5–93,8 %. Тобто, у гороху відмічено здатність до саморегуляції густоти рослин. За чотири роки середня врожайність була вищою у сорту Оплот та складала 2,67 т/га за норми 0,8 млн шт./га, тоді як у Мецената – 2,51 т/га. При цьому сорт Оплот більш сильно реагував на зміну умов вирощування, ніж Меценат. Різниця за врожайністю в обох сортів у варіантах з нормами висіву 1,2 та 1,4 млн/га була неістотною, тому з урахуванням вартості насіння рекомендованою можна визнати норму 1,2 млн шт./га. Незалежно від норми висіву вміст білка в насінні був вищим у сорту Оплот – 21,35%, що на 0,26% вище, ніж у Мецената. Максимальним вміст білка в обох сортів був у варіанті 0,8 млн шт./га – 21,68% у сорту Оплот та 21,40% – у сорту Меценат. Таким чином, незалежно від умов вирощування сорт Оплот має вищу врожайність та вміст білка в зерні, ніж сорт Меценат. При цьому сорт Оплот має більш сильну позитивну реакцію на покращання умов вирощування, що може характеризувати його як сорт інтенсивного типу.

Goal. Based on the results to substantiate the need for a significant increase in legume crops in Ukraine on the basis of analysis of food and feed indicators of their seeds, the impact on soil quality and the environment. Material and methods. Field – determination of features of growth and development of plants, elements of seed productivity; biometric and measuring-weight – accounting of yield and total biomass; biochemical – determination of protein, fat and other components of seeds; statistical – variation, regression and analysis of variance. Results and discussion. The significant nutritional value of legume seeds, which is rich in high-quality protein with a high content of essential amino acids, isoflavones, essential micronutrients, is substantiated. It is distinguished by high taste, quickly swells and boils, has a pleasant aroma. This group of crops is able to fix nitrogen from the air, provide for their own needs and leave a significant amount of it in the soil for subsequent crop rotations. Legumes should be considered in the crop rotation system together with winter wheat as fallow crops. Their synergistic effect on subsequent crop rotations is explained by the peculiarity of the microflora of the root zone, where symbiotic and free-living bacteria are concentrated. Observations indicate the need to increase crops of pea, chickpea and lentil in Ukraine, as there are all the necessary conditions - adapted to insufficient moisture varieties, developed technology for their cultivation, accumulated positive experience for obtaining high yields. Conclusions. Based on our own results and analysis of the experience of many countries around the world revealed the importance of legumes for our country. Their role in providing high-quality food, improving soil quality, increasing the country’s export potential is noted, Цель. Целью исследования было обоснование необходимости существенного увеличения посевов зернобобовых культур в Украине на основе анализа пищевых и кормовых свойств их семян, влияния на качество почвы и окружающую среду. Материалы и методы. Полевые – определение показателей роста и развития растений, элементов семенной продуктивности; биометрические и измерительно-весовые – установление урожайности и общей биомассы; биохимические – содержание протеина, жира и других составляющих семян; статистические – вариационный, регрессионный и дисперсионный анализ. Обсуждение результатов. Значительная продовольственная ценность семян зернобобовых определяется высоким содержанием высококачественного белка, изофлавонов, важных для жизни микроэлементов. Семена характеризуются высокими вкусовыми качествами, быстро набухают и развариваются, имеют приятный аромат. Эта группа культур способна фиксировать азот из воздуха, обеспечивать им собственные потребности и оставлять значительное количество азота в почве для следующих в севообороте культур. Зернобобовые следует рассматривать в системе севооборотов совместно с озимой пшеницей как паровые культуры. Их синергическое влияние на последующие в севообороте культуры объясняется особенностью микрофлоры прикорневой зоны, где сосредоточены симбиотические и свободноживущие бактерии. Проведенные наблюдения свидетельствуют о необходимости наращивания посевов гороха, нута и чечевицы в Украине, так как для этого имеются все необходимые условия – адаптированные к недостаточной увлажненности сорта, наработанная технология их выращивания, положительный опыт получения высокой урожайности. Выводы. На основе собственных результатов и анализа опыта многих стран мира раскрыто значение зернобобовых культур для нашей страны. Отмечена их роль для обеспечения высококачественными продуктами питания, улучшения качества почвы, увеличения экспортного потенциала страны, Мета. Метою дослідження було обґрунтування необхідності суттєвого збільшення посівів зернобобових культур в Україні на основі аналізу харчових і кормових показників їх насіння, впливу на якість ґрунту та навколишнє середовище. Матеріали і методи. Польові – визначення показників росту та розвитку рослин, елементів насіннєвої продуктивності; біометричні та вимірювально-вагові – встановлення врожайності та загальної біомаси; біохімічні – визначення вмісту протеїну, олії та інших хімічних складових насіння; статистичні – варіаційний, регресійний та дисперсійний аналіз. Обговорення результатів. Значна продовольча цінність насіння зернобобових визначається високим вмістом високоякісного білку, ізофлавонів, важливих для життя мікроелементів. Воно виділяється високими смаковими якостями, швидко набухає та розварюється, має приємний аромат. Ця група культур здатна фіксувати азот із повітря, забезпечувати ним власні потреби та залишати значну його кількість в ґрунті для наступних в сівозміні культур. Зернобобові потрібно розглядати в системі сівозмін спільно з озимою пшеницею як парові культури. Їх синергічний вплив на наступні в сівозміні культури пояснюється особливістю мікрофлори прикореневої зони, де зосереджені симбіотичні та вільноживучі бактерії. Висновки. Проведені спостереження свідчать про необхідність нарощування посівів гороху, нуту і сочевиці в Україні, так як для цього є всі необхідні умови – адаптовані до недостатньої кількості вологи сорти, напрацьована технологія їх вирощування, позитивний досвід одержання високої врожайності

Представлено результати проведення доборів у первинних розсадниках методом педігрі. Показано, що гідротермічний режим періоду вегетації має значний вплив на реалізацію потенціалу гібридних рослин. Застосування методу педігрі із урахуванням генетичних закономірностей розщеплення за морфологічними та агрономічними ознаками дозволяє детально опрацювати гібридний матеріал на початкових етапах процесу, що, в свою чергу, підвищує результативність селекції., Цель исследования состояла в определении эффективности методов отбора, применяемых в селекционном процессе, путем обобщения практического опыта.Материалы и методы. Исходный материал выращивали в первичных селекционных питомниках (гибридном, селекционном) лаборатории селекции гороха (с 01.2019 – зернобобовых культур) в течение 2007–2018 гг.Обсуждение результатов. В лаборатории селекции зернобобовых культур отборы в гибридном питомнике гороха (растения F1, схема скрещивания А × Б) направлены на общую оценку комбинации – уровень развития растений, выравненность гибридов, уровень пораженности заболеваниями и вредителями. Пораженные болезнями гибридные популяции полностью выбраковывают. Более тщательно проводят отборы в F1 в комбинациях по схеме (F1(А × Б) × В), в которых один из родительских компонентов (А или Б) был листочкового типа, а остальные – безлисточковые (усатые). В таком случае при отборе на безлисточковость гибриды листочкового типа оставляют на пересев и дальнейшие отборы, а растения безлисточкового типа высевают в селекционном питомнике. Таким же образом из популяций, полученных по подобной схеме, отбирают растения по признакам с моногенным детерминированием (устойчивость к осыпанию – ген df (фуникулятность), длина стебля (ген le) и другие.В течение периода исследований (2007–2018 гг.) процент отобранных из гибридного питомника растений составил в среднем 14,8 % (2424 шт.) с наименьшим показателем в 2014 г. – 0,8 %. Необходимо отметить, что такой небольшой процент отобранных растений в 2014 г. обусловлен крайне высоким повреждением растений гороха тлей, и как следствие, распространением вирусных заболеваний.Отобранные в F1 растения обмолачивают и высевают в селекционном питомнике, где проводят индивидуальные отборы в зависимости от направления селекции.Основным методом работы с гибридной популяцией гороха в лаборатории является индивидуальный отбор с последующей оценкой потомства – метод педигри. Отборы в F2 проводят тщательно, учитывая уровень индивидуальной продуктивности каждого растения, его пораженность болезнями и вредителями. Оценивают длину стебля, количество вегетативных узлов до первого продуктивного, количество продуктивных узлов и бобов на узле, обращая внимание не только на их общее количество, парность, но и на наличие и выполненность бобов на верхних продуктивных узлах. Также оценивают количество семян в бобе. В F3 оценку проводят по выравненности потомства, продолжительности фаз вегетации. В F4–5 отбирают только выравненные высокопродуктивные семьи, их обмолачивают, оценивают общее количество семян. Общие требования к отбору гибридного и селекционного материала зависят только от направления селекции.Выводы. Применение метода педигри в селекции гороха требует от селекционера большого количества времени и тщательности при проведении отборов на всех этапах. Однако такой поход позволяет детально проработать гибридный материал в начале селекционного процесса, что повышает результативность селекции. Эффективность применяемых методов и способов отбора подтверждается уровнем востребованности сортов гороха селекции Института растениеводства им. В.Я. Юрьева и положительными отзывами производственников., Purpose and objective. The study purpose was to determine the effectiveness of the selection methods used in breeding by summarizing practical experience.Material and methods. Initial material was grown in primary (hybrid, breeding) nurseries of the Laboratory of Pea Breeding (Laboratory of Grain Legume Breeding from on 01.2019) in 2007–2018.Results and discussion. In the Laboratory of Grain Legume Breeding, selections in the hybrid pea nursery (F1 plants, A × B crossing design) are aimed at the general assessment of a combination - plant development, evenness of hybrids, affection by diseases and pests. Diseased hybrid populations are completely eliminated. More careful selections are conducted in F1 in combinations designed by (F1 (A × B) × C), in which one of the parents (A or B) was leafy, and the others were leafless. In this case, when selecting for leaflessness, one leaves leafy hybrids for replanting and further selections, and leafless plants are sown in the breeding nursery. In the same way, from populations derived by a similar design, plants are selected for monogenic traits (shedding resistance - the df gene (funicularity); stem length - gene le, etc.).During the study period (2007–2018), the percentage of plants selected from the hybrid nursery averaged 14.8% (2,424 plants), with the lowest figure in 2014 of 0.8%. It should be noted that such a small percentage of the selected plants in 2014 was due to extremely strong aphid-induced damage to pea plants and spread of viral diseases.The plants selected in F1 are threshed and sown in the breeding nursery, where individual selections are conducted, depending on the direction of breeding.The main method of working with a pea hybrid population in the Laboratory is individual selection followed by evaluation of offspring - the pedigree method. Selections in F2 are carefully carried out, with due account for individual productivity of each plant, its affection by diseases and pests. We evaluate the stem length, the number of vegetative nodes before the first productive one, the number of productive nodes and pods per node, paying attention not only to their total number and pairing, but also to the presence and plumpness of beans on the upper productive nodes. We also measure the seed number per pod. In F3, offspring is assessed for evenness and the vegetation phase lengths. In F4-5, only even high-yielding families are selected; they are threshed; and the total number of seeds is estimated. General requirements for the selection of hybrid and breeding material depend only on the direction of breeding.Conclusions. The application of the pedigree method in pea breeding is time-consuming for breeders and demands thoroughness at all stages. However, this approach allows detailed investigating hybrid material at the beginning of the breeding process, which increases the breeding effectiveness. The effectiveness of the applied methods and selection ways is confirmed by demand for pea varieties bred at the Plant Production Institute named after VYa Yuriev and positive feedback from manufacturers.

Представлено результати створення вихідного матеріалу гороху методом бекросу і випробування отриманого селекційного матеріалу впродовж 2013–2018 рр. Аналіз головних господарських ознак створеного матеріалу – врожайності і вмісту білка підтвердив донорські властивості сортів Харківський янтарний і Банан. Зроблено висновок, що для підвищення ефективності селекційного процесу необхідно використовувати донори за певними господарськими ознаками., Цель исследования состояла в создании селекционного материала с повышенным качеством семян (содержание белка) методом беккросса с использованием в качестве материнских компонентов сортов Харьковский янтарный и Банан.Материалы и методы. Была реализована схема скрещиваний, где в качестве материнских компонентов использованы сорта Харьковский янтарный и Банан, а отцовских – высокоурожайные сорта Камелот, Маскара, Мадонна, Царевич и Глянс.Обсуждение результатов. В результате проведенных оценок на выравненность, устойчивость к полеганию, продуктивность и содержание белка, а также отборов по форме семян, цвету семядолей в контрольном питомнике 2013–2015 гг. были выделены четыре линии СЛ 12-191 (Харьковский янтарный х Камелот), СЛ 12-188 (Харьковский янтарный х Камелот), СЛ 12-199 (Харьковский янтарный х Маскара), СЛ 12-186 (В1 (Банан х Царевич). За годы исследования наибольший средний показатель урожайности – 1,70 т/га был у селекционной линии СЛ 12-191 (Харьковский янтарный х Камелот). Следует отметить, что показатели селекционных линий по признаку «содержание белка в семенах» за годы исследований существенно превышали стандарт сорт Девиз, а показатели СЛ 12-191 (Харьковский янтарный х Камелот) и СЛ 12-199 (Харьковский янтарный х Маскара) превышали показатели родительских сортов – 25,59 % та 25,74 % соответственно. В конкурсном сортоиспытании 2017–2018 гг. существенное превышение стандарта сорта Девиз показала линия СЛ 15-37 (В2(Банан х Маскара) –2,60 т/га, но содержание белка было существенно ниже стандарта – 18,39 %. Содержание белка в семенах линий СЛ 15-126 (Харьковский янтарный х Маскара), СЛ 12-199 (Харьковский янтарный х Маскара), СЛ 15-95 (Банан х Камелот) существенно превышало стандарт – 19,66 %, 19,82 % та 19,72 % соответственно против 19,13 % у стандарта сорта Девиз..Выводы. Использование гарантированных доноров в простых схемах скрещивания и беккроссах позволяет в краткие сроки создавать селекционный материал с заданными свойствами, что значительно повышает эффективность селекционного процесса, а также быстро реагировать на запросы рынка. При этом именно работа с мировым генофондом культуры по поиску источников, установления их донорских свойств и выделение гарантированных доноров становится актуальным., The Study purpose was to create breeding material with increased seed quality (protein content) using backcrossing with varieties Kharkovskiy Yantarnyy and Banan as female forms.Materials and methods. We used a crossing design, in which varieties Kharkovskiy Yantarnyy and Banan were taken as female forms and high-yielding varieties Kamelot, Maskara, Madonna, Tsarevich and Hlians –as male ones.Results and discussion. Assessments for evenness, lodging resistance, performance and protein content as well as the 2013–2015 selections by seed form and cotyledon color in the control nursery allowed us to distinguish 4 lines SL 12-191 (Kharkovskiy Yantarnyy x Kamelot), SL 12-188 (Kharkovskiy Yantarnyy x Kamelot), SL 12-199 (Kharkovskiy Yantarnyy x Maskara), SL 12-186 (B1 (Banan x Tsarevich). Over the study years, the highest average yield (1.70 t/ha) was obtained from line SL 12-191 (Kharkovskiy Yantarnyy x Kamelot). It should be noted that the breeding lines were significantly superior to standard variety Deviz in terms of protein content in seeds over the study years and the protein content in seeds of lines SL 12-191 (Kharkovskiy Yantarnyy x Kamelot) and SL 12-199 (Kharkovskiy Yantarnyy x Maskara) exceeded that in the parents (25.59% and 25.74%, respectively). In a competitive trial in 2017–2018, line SL 15-37 (B2 (Banan x Maskara)) gave a significantly higher yield (by 2.60 t/ha) than standard Deviz, however, the protein content was significantly lower than that in the standard (18.39%). The protein content in seeds of lines SL 15-126 (Kharkovskiy Yantarnyy x Maskara), SL 12-199 (Kharkovskiy Yantarnyy x Maskara) and SL 15-95 (Banan x Kamelot) was significantly higher than that in the standard (19.66%, 19.82% and 19.72%, respectively, vs. 19.13% in standard variety Deviz).Conclusions. The use of guaranteed donors in simple crossing and backcrossing designs allows one to quickly create breeding material with desirable features, which significantly increases the efficiency of the breeding process and quickly respond to market demands, and here work with the global gene pool of the crop in order to find sources, to establish their donor properties and to identify guaranteed donors becomes relevant.

Hybridologic analysis is one of the genetic methods, which allows establishing the nature of inheritance patterns of valuable traits by descendants of hybrid generations.The study objective was to investigate the inheritance nature of the most valuable economic traits and to identify the best genotypes for creating promising starting material of pea with a set of valuable traits.Material and methods.The experiments were carried out in an infectious plot of the Laboratory of Plant Immunity against Diseases and Pests of the Plant Production Institute named after VYaYuriev. Phytopathological (creation of artificial infection, registration of plant affection), mycological (isolation of Fusarium pathogens into pure cultures), breeding (hybridization, individual selection) and statistical (determination of the dominance degree and χ2 criterion) methods were used in the research.Results and discussion.To create pea starting material with a set of valuable economic features, hybridization with sources of resistance to Fusarium root rot (Aleks, Svitanok, Temp, Rambel, Millenium), which had been previously selected, was conducted in 2014. The plant height, major components of the plant performance and resistance to Fusarium pathogens were measured in F1 plants and parents of hybrids. Based on the data obtained, the dominance degrees of the performance and resistance traits were calculated. The most valuable hybrid combinations with heterosis for the most valuable economic traits were identified: Svitanok/Shkval, Svitanok/Fokor, Temp/Fokor, Rambel/Shkval, Temp/L-16, Temp/Bonus. Hybridologic analysis of F2 hybrids was carried out to determine the donor properties of the resistance sources. The ratios of resistant and susceptible phenotypes in F2 hybrid populations make it possible to assert the presence of resistance genes in five pea accessions (sources of resistance to Fusarium root rot) with a high probability (0.50, Одним из методов генетических исследований является гибридологическийанализ, позволяющий определить характер закономерностей наследования ценных признаков потомками гибридных поколений.Целью исследований было изучение характера наследования наиболее ценных хозяйственных признаков и выделение лучших генотипов для создания перспективного исходного материала гороха с комплексом ценных признаков.Материал и методика. Опыты проводили на инфекционном участке лаборатории иммунитета растений к болезням и вредителям Институтарастениеводстваим. В.Я. Юрьева НААН. В процессе выполнения исследований использовали фитопатологические (создание искусственного инфекционного фона, учеты пораженности растений), микологические (выделение возбудителей фузариоза в чистую культуру), селекционные (гибридизация, индивидуальный отбор) и статистические (определение степени доминантности и критерия χ2) методы исследований.Результаты и их обсуждение. Для создания исходного материала гороха с комплексом ценных хозяйственных признаков в 2014 году была проведена гибридизация с использованием источников устойчивости к фузариозу, выделенных в предыдущие годы (Алекс, Свитанок, Темп, Рамбел, Миллениум). Урастений F1, а также родительских форм гибридов определяли высоту растений, основные элементы структуры продуктивности растений и устойчивость к возбудителям фузариозной корневой гнили. На основе полученных данных вычисляли степень доминантности признаков продуктивности и устойчивости. Выделены наиболее ценные гибридные комбинации, в которых выявлен гетерозис по большинству ценных хозяйственных признаков – это Свитанок/Шквал, Свитанок/Фокор, Темп/Фокор, Рамбел/Шквал, Темп/Л-16, Темп/Бонус. Для определения донорских свойств источников устойчивости проведен гибридологический анализ F2. Соотношение устойчивых и восприимчивых фенотипов среди популяций F2 дает возможность утверждать о наличии генов устойчивости у пяти образцов гороха (источников устойчивости к фузариозу) с высокой вероятностью (0,50, У статті наведено результати вивчення особливостей успадкування в F1гібридних популяцій гороху висоти рослин, основних елементів продуктивності та ознаки стійкості до збудників фузаріозної кореневої гнилі (Fusariumspp.)за ступенем домінантності. Визначено донорські властивості джерел стійкості та кількість генів, що контролюють ознаку стійкості до фузаріозу. Виділено ряд гібридних комбінацій, у яких прогнозується посилення прояву цінних ознак у наступних поколіннях, що дозволить провести добори та створити стійкий і продуктивний вихідний матеріал для селекції гороху.Визначено перспективи подальших досліджень

У статті наведено результати багаторічного вивчення колекційних зразків зернобобових культур (горох, соя, квасоля, нут, сочевиця) Центру генетичних ресурсів рослин України за комплексом ознак, які характеризу- ють вихідний матеріал за придатністю до механізованого збирання урожаю. Встановлено, що в колекції широко представлений вихідний матеріал, перс- пективний для використання в селекційному процесі при створенні сучас- них сортів зернобобових культур з високими технологічними показниками. Найбільшу цінність для селекційної практики зернобобових культур пред- ставляють зразки за комплексом ознак: горох – 89 зразків, соя – 253, квасоля – 7, нут – 64, сочевиця – 3, В статье приведены результаты многолетнего изучения коллекцион- ных образцов зернобобовых культур (горох, соя, фасоль, нут, чечевица) Центра генетических ресурсов растений Украины по комплексу признаков, характеризующих исходный материал как пригодный к механизированной уборке урожая. Установлено, что в коллекции широко представлен исход- ный материал, перспективный для использования в селекционном процессе при создании современных сортов зернобобовых культур с высокими тех- нологическими показателями. Наибольшую ценность для селекционной практики представляют образцы зернобобовых культур с комплексом при- знаков: горох – 89 образцов, соя – 253 образца, фасоль – 7 образцов, нут – 64 образца, чечевица – 3 образца, The article presents the results of the long-term studies of the collection samples of grain legumes (pea, soybean, bean, chick-pea, lentil) of the Centre of the plant genetic resources of Ukraine under the complex of characteristics which determine the base material available to mechanical harvesting. It is established that the collection extensively represents the base material projected for the use within the selective process when creating the modern grain legumes varieties with high technological indexes. The largest value for selective practice is repre- sented by the samples of grain legumes with its complex of indexes: pea – 89 samples, soybean – 253 samples, bean – 7 samples, chick-pea – 64 samples, lentil – 3 samples

У статті наведено результати 7-річного вивчення екологічної пла- стичності та стабільності 121 колекційного зразка гороху за стійкістю до фузаріозу, аскохітозу, горохової плодожерки та горохового зерноїда. Визначено 19 високостабільних за стійкістю та селекційно цінних гено- типів гороху, що можуть використовуватись як цінний вихідний матері- ал для підвищення адаптивного потенціалу стійкості, В статье приведены результаты 7-летнего изучения экологиче- ской пластичности и стабильности 121 коллекционного образца гороха по устойчивости к фузариозу, аскохитозу, гороховой плодожорке и гороховой зерновке. Выделены 19 высокостабильных по устойчивости и селекционно ценных генотипов гороха, которые могут использоваться как ценный исходный материал для повышения адаптивного потенциа- ла устойчивости, In the paper the outcomes of the 7-year study on ecological plasticity and stability in 121 collection accessions of peas as for resistance to fusari- ose, ascochytose, pea grain-eater and fruit beetle are presented. 19 tall-stalked specimens have been chosen as to their resistance and valuable genotypes for breeding, which can be used as a valuable source for increasing the adaptive capacity of sustainability

У статті наведено результати багаторічних (2000-2012 рр.) досліджень зі створення вихідного матеріалу зернових культур (озимої та ярої пшениці, гороху) на штучних інфекційних, провокаційних та інвазійних фонах інфекційного розсадника лабораторії стійкості до біотичних чинників інституту. Створено 25 ліній пшениці м’якої озимої, 18 ліній пшениці ярої м’якої та 13 ліній гороху. Нові лінії поєднують групову чи комплексну стійкість до біо- та абіотичних чинників з високими показниками цінних господарських ознак.

Наведено результати досліджень у 2011 – 2012 рр. сортів гороху овочевого напряму використання колекції НЦГРРУ загальним обсягом 199 зразків. Виявлено джерела стійкості гороху до збудників хвороб (фузаріоз, аскохітоз) та шкідників в умовах природного та інфекційного фоні і в умовах провокаційного фону (гороховий зерноїд та горохова плодожерка). У результаті досліджень виділено 24 зразки зі стійкістю до хвороб та шкідників: 7 джерел з індивідуальною, 11 джерел з груповою та 6 джерел з комплексною стійкістю. Серед них високу урожайність зеленого горошку в фазу лопатки та високу урожайність стиглого насіння мали чотири зразки, високу урожайність зеленого горошку – п’ять зразків.

The National Centre of Plant Genetic Resources of the Plant Production Institute nd. a V. Ya. Yuryev of NAAS has a basic pea collection comprising 2634 samples from 75 countries. Pea genetic collection of 600 samples was formed as a result of studying the collection samples over the period of 1993-2013. The collection is based on field and laboratory studies on identification of genes of valuable economic and breeding features by morphological description and phenological observations. The collection is based on the following features: phenological (maturity group) and morphological ones (carriers of economic value and markers [presence of anthocyanin pigmentation and green color intensity of plants, growth type, internode length, presence of stem fasciation, leaf type, stipule type, presence of waxy coating, the number of flowers on the anthophore, flower size, corolla color, underripe bean color, degree of bean curvature, seed coat coloration, seed and starch granule shapes, hilum color, shedding resistance]) - in total 22 features by 99 levels of their expression. The standard carriers of genes determining a specific level of feature expression were identified. The pea genetic collection reflects genetic polymorphism of Pisum sativum L. species and represents a significant value for research and education. Using samples of the national collection with the identified genes will improve the breeding efficiency of varieties for traditional (grain, grain and green mass) and specific (vegetable, technical) areas of usage., В Национальном центре генетических ресурсов растений Украины Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН содержится базовая коллекция гороха в составе 2634 образцов из 75 стран мира. В результате изучения коллекционных образцов на протяжении 1993-2013 гг. сформирована генетическая коллекция гороха в количестве 600 образцов, в основу которой заложены полевые и лабораторные исследования по идентификации генов ценных хозяйственных и селекционных признаков методами морфологического описания и фенологических наблюдений. Признаки, на которых базируется коллекция: фенологические (группа спелости), морфологические, несущие как хозяйственную ценность, так и являющие собой маркерный признак (наличие антоциановой пигментации и интенсивность зеленой окраски растения, тип роста, длина междоузлия, наличие фасциации стебля, тип листка, тип прилистника, наличие воскового налета, количество цветов на цветоножке, размер цветка, окраска венчика цветка, цвет недозрелого боба, степень изогнутости боба, окраска семенной оболочки, форма семени и крахмальной гранулы, цвет рубчика, наличие признака устойчивости к осыпанию семян) – всего 22 признака по 99 уровнях их проявления. Выделены эталоны-носители генов, обуславливающие конкретный уровень проявления признака. Генетическая коллекция гороха отображает полиморфизм вида Pisum sativum L. и представляет значительную ценность для научной работы и учебного процесса. Использование образцов национальной коллекции с идентифицированными генами позволит повысить эффективность ведения селекционного процесса создания сортов традиционного (зернового, зерноукосного) и специфического (овощного, технического) направлений использования., В Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН формується базова колекція гороху, яка на 01.03.2014 р. складалася з 2634 зразків походженням з 75 країн світу. В результаті вивчення колекційних зразків протягом 1993-2013 рр. сформована генетична колекція у кількості 700 зразків, яка відображає поліморфізм виду Pisum sativum L. і представляє значну цінність для наукових досліджень і навчального процесу. Використання зразків національної колекції з ідентифікованими генами дозволить підвищити ефективність селекції сортів традиційного (зернового, зерноукісного) та специфічного (овочевого, технічного) напрямів використання.

The results of studying resistance of 70 collection pea samples to a range of hazardous organisms on artificial backgrounds of diseases and provocative backgrounds of pests in the Eastern forest-steppe of Ukraine over the period of 2009-2013 are presented in this article.Purpose. To identify new genetic sources of pea resistances to fusariosis, ascochytosis and pests for further use in breeding programs.Methods, source material. Field studies were carried out in a scientific crop rotation at the Plant Production Institute nd. a V.Ya. Yuryev of NAAS in an infectious nursery for pulses. Sowing and surveillance of crops were carried out according to the conventional techniques using phytopathologic, entomological and mycological methods.Results and Discussion. Pea sources with individual resistance to diseases or pests; group resistance to pests; complex resistance to diseases and pests were identified. During the study period 20 new sources of pea resistance to diseases and pests were identifird, of which 13 samples had individual resistance (two of them are resistant to ascochytosis, seven - to the pea moth, four - to the pea weevil); two samples had group resistance (to the pea moth and pea weevil); and five samples had complex resistance (three of them - to ascochytosis and the pea moth, two - to ascochytosis and pea weevil).Conclusions. Over the five-year study period (2009-2013) 20 new sources of pea resistance to diseases and pests were identified. They are valuable source material and recommended for use in pea breeding to create resistant varieties., В статье приведены результаты изучения устойчивости 70 коллекционных образцов гороха к комплексу вредных организмов на искусственных фонах болезней и провокационных фонах вредителей в условиях восточной части Лесостепи Украины на протяжении 2009–2013 гг.Цель. Выявить новые генетические источники гороха к фузариозу, аскохитозу и вредителям для последующего использования в селекционных программах.Методика, исходный материал. Полевые исследования проводили в научном севообороте Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН в условиях инфекционного питомника зернобобовых культур. Посев и наблюдения за посевом проводили согласно общепринятым методикам с использованием фитопатологических, энтомологических и микологических методов исследований.Результаты и обсуждение. Выделены источники гороха с индивидуальной устойчивостью к болезням и вредителям, групповой устойчивостью к вредителям, комплексной устойчивостью к болезням и вредителям. За период исследований выделены 20 новых источников устойчивости гороха к болезням и вредителям, из которых 13 образцов с индивидуальной устойчивостью (из них два устойчивые к аскохитозу, семь – к гороховой плодожорке, четыре – к гороховой зерновке), два с групповой устойчивостью (к гороховой плодожорке и зерновке) и пять образцов с комплексной устойчивостью (из них три – к аскохитозу и гороховой плодожорке, два – к аскохитозу и зерновке).Выводы. За пятилетний период исследований (2009–2013 гг.) выделено 20 новых источников устойчивости гороха к болезням и вредителям, которые являются ценным исходным материалом и рекомендованы для использования в селекции гороха для создания устойчивых сортов., У статті наведено результати визначення стійкості 70 колекційних зразків гороху до комплексу шкідливих організмів на штучних інфекційних фонах хвороб та провокаційних фонах шкідників в умовах східної частини Лісостепу України впродовж 2009-2013 рр. Виділено джерела гороху з індивідуальною стійкістю до хвороб і шкідників, груповою стійкістю до шкідників та комплексною стійкістю до хвороб і шкідників. За п’ятирічний період досліджень визначено 20 нових джерел стійкості гороху до хвороб та шкідників, з яких 13 зразків з індивідуальною стійкістю (з них два зразки стійкі до аскохітозу, сім – до горохової плодожерки, чотири – до горохового зерноїда), два зразки з груповою (до горохової плодожерки та зерноїда) та п'ять зразків з комплексною стійкістю (з них три – до аскохітозу та горохової плодожерки, два – до аскохітозу та горохового зерноїда).