9 results on '"HULIAIEVA, Hanna"'
Search Results
2. INFLUENCE OF CITRATE NANOPARTICLES ON PHOTOCHEMICAL ACTIVITY, RESISTANCE TO PATHOGENS AND PRODUCTIVITY OF WHEAT
- Author
-
HULIAIEVA, Hanna, primary, PASICHNYK, Lidiia, additional, TOKOVENKO, Irina, additional, KALINICHENKO, Antonina, additional, PATYKA, Volodymyr, additional, BOHDAN, Mykhailo, additional, PATYKA, Mykola, additional, and MAKSIN, Viktor, additional
- Published
- 2021
- Full Text
- View/download PDF
3. ENHANCEMENT OF WHEAT VIRUS-RESISTANCE AT APPLICATION OF THE SE NANOPARTICLES CITRATES AND CONSORTIUM OF SOIL MICROORGANISMS
- Author
-
BOHDAN, Mykhailo, primary, HULIAIEVA, Hanna, additional, PATYKA, Mykola, additional, KALINICHENKO, Antonina, additional, PATYKA, Volodymyr, additional, and MAKSIN, Viktor, additional
- Published
- 2021
- Full Text
- View/download PDF
4. INFLUENCE OF CITRATES NANOPARTICLES ON MORPHOLOGICAL TRAITS OF BACTERIAL CELLS PSEUDOMONAS SYRINGAE РV. ATROFACIENS
- Author
-
HULIAIEVA, Hanna, primary, PASICHNYK, Lidiia, additional, KHARCHUK, Maxim, additional, KALINICHENKO, Antonina, additional, PATYKA, Volodymyr, additional, BOHDAN, Mykhailo, additional, and MAKSIN, Viktor, additional
- Published
- 2020
- Full Text
- View/download PDF
5. Influence of artificial inoculation by strains of phytopathogenic microorganisms isolated from different sources on physyological and biochemical parameters of galega orientalis plants
- Author
-
Huliaieva, Hanna, Tokovenko, Iryna, Pasichnyk, Lidiia, and Patyka, Volodymyr
- Subjects
Triticum aestivum ,пшеница яровая ,каталаза ,пероксидаза ,хлорофилл ,каротиноиды ,A. laidlawii ,P. syringae pv. atrofaciens ,клубеньки ,индукция флюоресценции хлорофилла ,пшениця яра ,хлорофіл ,каротиноїди ,бульбочки ,індукція флюоресценції хлорофілу ,spring wheat ,catalase ,peroxidase ,nodules ,chlorophyll ,carotenoids ,chlorophyll a fluorescence induction ,food and beverages ,УДК 581.1:58.071:579.64:579.887.12: 632.3 - Abstract
Aim. To evaluate changes in the physiological and biochemical parameters of Galega orientalis plants by the influence of artificial inoculation by phytopathogenic microorganisms, that have been isolated from various sources: strains of phytoplasmas – Acholeplasma laidlawii var granulum 118, isolated from wheat and Acholeplasma laidlawii 101 and 178, isolated from tomato and bacterial strain – P. syringae pv. atrofaciens D13, which have been isolated from wheat.Methods. Microbiological methods – cultivation in the liquid nutrient medium, isolation of phytopathogenic microorganisms from plant material and artificial inoculation of experimental plants (subepidermal injection); biochemical – for the purpose of determination of photosynthetic pigments – chlorophylls a and b and carotenoids and activity of antioxidant enzymes catalase and peroxidase; photochemical – method of chlorophyll a fluorescence inducing to determine the photochemical activity of leaves; biometric – to determine the area of the root system and the number of nodules on the roots; statistical.Results of research. In field experiments on the crops of the Fodder Galega under the conditions of artificial infection with strains of phytopathogenic microorganisms of different taxonomic groups – A. laidlawii var. granulum 118 and P. syringae pv. atrofaciens D13 (both isolated from wheat) and strains – A. laidlawii 101 and 178, isolated from tomatoes, the following changes were observed in the physiological and biochemical parameters of Galega orientalis plants: reduction of chlorophyll a and b content with increasing carotenoid content and inhibition of quantitative efficiency of PSII, especially in mixed A. laidlawii var. granulum 118 and P. syringae pv. atrofaciens D13, which was accompanied by a decrease in the area of the root system and the number of nodules on the roots of the plants. It was found, that the highest total activity of tissue Galega orientalis oxidase reductases – catalase and peroxidase was observed at inoculation with strains, isolated from wheat. The crude protein content of goat leaves was found to be lower at inoculation with strains, isolated from wheat than at inoculation with strains, isolated from tomatoes.Conclusions. 1. By artificial inoculation, all investigated strains of pathogens revealed a decrease in the content of chlorophyll a and b, but most significantly – phytoplasma content of chlorophyll a has been decreased. The carotenoid content increased with respect to intact plants at inoculation of plants with phytopathogenic strains in the following consistency: 101+118>118>118+D13>178.2. It was found, that at inoculation of Galega orientalis with phytopathogenic strains, isolated from wheat: inoculation with phytoplasma (monoinoculation) and especially – mix of strains: phytoplasma and bacterial, along with a decrease in the quantitative efficiency of PSII, an induction coefficient increased, which is probably caused by an increase in photorespiration or the acceptor action of phytopathogens.3. It was found, that the highest total activity of Galega orientalis leaf catalase and peroxidase was observed at inoculation with strains, isolated from wheat – phytoplasma (monoinoculation) and mix of inoculation – phytoplasma and bacterial strains.4. Suppression of the functional activity of the leaves for the destruction of the pigment-protein complexes of PS II at inoculation of phytopathogenic strains led to morphological changes – significant decrease in the area of the root system and the number of nodules: phytoplasma (monoinoculation) and mix phytoplasma and bacterial strains.5. It was shown, that at inoculation with phytopathogenic strains, isolated from wheat: phytoplasma and bacterial inoculation mix and especially – the mono-inoculation of phytoplasma, the crude protein content in the leaves was less than the monoinoculation phytoplasma strain, isolated from tomatoes (178) and at mix inoculation phytoplasma strain, isolated from tomatoes and wheat (101+118), Цель исследования. Оценить изменения физиолого-биохимических параметров растений Galega orientalis под действием искусственной инокуляции фитопатогенными микроорганизмами, выделенными из разных источников: штаммов фитоплазм A. laidlawii var granulum118, выделенных из пшеницы и A. laidlawii 101 и 178, выделенных из томатов, а также возбудителя базального бактериоза – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Д13, изолированного из пшеницы.Методы. Микробиологические методы – культивирование в жидкой питательной среде, выделение фитопатогенных микроорганизмов из растительного материала и искусственного заражения исследуемых растений (субэпидермальная инъекция), биохимические – с целью определения фотосинтетических пигментов – хлорофиллов а и b и каротиноидов, а также активности антиоксидантных ферментов – каталазы и пероксидазы; фотохимические – метод индукции флуоресценции хлорофилла для определения фотохимической активности листьев; биометрические – для определения площади корневой системы и количества клубеньков на корнях; статистические.Результаты исследований. В полевых опытах на посевах козлятника восточного в условиях искусственного заражения штаммами фитопатогенных микроорганизмов различных таксономических групп – A. laidlawii var. granulum 118 и P. syringae pv. atrofaciens Д13, выделенных из пшеницы и штаммов A. laidlawii 101 и 178, выделенных из томатов, отмечали следующие изменения физиолого-биохимических параметров в растениях Galega orientalis – уменьшение содержания хлорофилла а и b при увеличении содержания каротиноидов и угнетении квантовой эффективности ФСII, особенно при смешанном инфицировании A. laidlawii var. granulum 118 и P. syringae pv. atrofaciens Д13, что сопровождалось снижением площади корневой системы и количества клубеньков на корнях. Выявлено, что наибольшая суммарная активность оксидоредуктаз тканей листьев Galega orientalis –- каталазы и пероксидазы наблюдалась при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы. Установлено, что содержание сырого протеина в листьях козлятника восточного при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы было меньшим, чем при инокуляции штаммами, выделенными из томатов.Выводы. 1. При искусственной инокуляции всеми исследуемыми штаммами возбудителей выявлено уменьшение содержания хлорофилла а и b, но наиболее значительно под действием фитоплазмы снижалось содержание хл. а. Содержание каротиноидов выросло по отношению к неповрежденным растениям при инокуляции растений фитопатогенными штаммами в следующей последовательности: 101 + 118> 118> 118 + Д13> 178.2. Выявлено, что при инокуляции Galega orientalis штаммами фитопатогенов, выделенными из пшеницы – фитоплазмовой и бактериальной природы (моно- и смешанной инокуляции) одновременно со снижением квантовой эффективности ФСII, повышался индукционный коэффициент, что, вероятно, вызвано увеличением фотодыхания или акцепторным воздействием фитопатогенов.3. Установлено, что наибольшая суммарная активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев наблюдалась при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы: фитоплазмы (моноининокуляции) и смешанной фитоплазмово-бактериальной инокуляции.4. Подавление функциональной активности листьев в результате разрушения пигмент-белковых комплексов ФСII при инокуляции фитопатогенными штаммами приводило к морфологическим изменениям – существенному уменьшению площади корневой системы и количества клубеньков на корнях наиболее значительно – при инокуляции штаммами, выделенными из пшеницы – моноинфицирования фитоплазмой и смешанной фитоплазмово-бактериальной инокуляции.5. Показано, что при инокуляции штаммами фитопатогенов, выделенных из пшеницы – смешанной фитоплазмово-бактериальной инокуляции и особенно – моноинокуляции фитоплазмой, содержание сырого протеина в листьях было меньше, чем при моноинокуляции штаммом фитоплазмы, выделенным из томатов (178) и смешанной инокуляции штамами фитоплазмы выделенных из томатов и пшеницы (101 + 118), Мета дослідження. Оцінити зміни фізіолого-біохімічних параметрів рослин Galega orientalis за впливу штучної інокуляції фітопатогенними мікроорганізмами, виділеними з різних джерел: штамів фітоплазм –Acholeplasma laidlawii var. granulum 118, виділених з пшениці та Acholeplasma laidlawii 101 і 178, виділених з томатів, а також збудника базального бактеріозу – Pseudomonas syringae pv. atrofaciens Д13, ізольованого з пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – культивування в рідкому поживному середовищі, виділення фітопатогенних мікроорганізмів з рослинного матеріалу і штучного зараження дослідних рослин (субепідермальна ін’єкція); біохімічні – з метою визначення фотосинтетичних пігментів – хлорофілів а і b й каротиноїдів та активності антиоксидантних ферментів – каталази і пероксидази; фотохімічні – метод індукції флюоресценції хлорофілу для визначення фотохімічної активності листків; біометричні – для визначення площі кореневої системи і кількості бульбочок на коренях; статистичні.Результати досліджень. У польових дослідах за штучного зараження козлятника східного штамами фітопатогенних мікроорганізмів різних таксономічних груп, виділених з різних джерел: A. laidlawii var. granulum 118 (з пшениці) і Acholeplasma laidlawii 101 і 178 (з томатів) та P. syringae pv. atrofaciens Д13 (з пшениці), відмічали наступні зміни фізіолого-біохімічних параметрів рослин Galega orientalis: зменшення вмісту хлорофілу а і b за зростання вмісту каротиноїдів та пригнічення квантової ефективності фотосистеми ІІ (ФСІІ), особливо – за змішаного інфікування A. laidlawii var. granulum 118 і P. syringae pv. atrofaciens Д13, що супроводжувалося зниженням площі кореневої системи і кількості бульбочок на коренях рослин. Виявлено, що найбільшу сумарну активність оксидоредуктаз тканин листків Galega orientalis – каталази і пероксидази спостерігали за інокуляції штамами, виділеними з пшениці. Встановлено, що вміст сирого протеїну в листках козлятника східного за інокуляції штамами, виділеними з пшениці, був меншим, ніж за інокуляції штамами, виділеними з томатів.Висновки. 1. За штучної інокуляції всіма досліджуваними фітопатогенними штамами виявлено зменшення вмісту хлорофілу а і b, але найбільш значно – за впливу фітоплазми знижувався вміст хл.а. Вміст каротиноїдів зростав по відношенню до неушкоджених рослин за інокуляції рослин фітопатогенними штамами у наступній послідовності:101+118>118>118+Д13>178.2. Виявлено, що за інокуляції Galega orientalis штамами фітопатогенів, виділеними з пшениці – фітоплазмової і бактеріальної природи одночасно зі зниженням квантової ефективності ФСІІ, спостерігали підвищувавсяення індукційного коефіцієнту, що, ймовірно, може бути викликане зростанням фотодихання або акцепторною дією фітопатогенів.3. З’ясовано, що найбільшу сумарну активність– каталази і пероксидази тканин листків спостерігали за інокуляції штамами, виділеними з пшениці – фітоплазмою (моноінфікування) та за змішаного фітоплазмово-бактеріального інфікування4. Пригнічення функціональної активності листків за руйнування пігмент-білкових комплексів ФС ІІ при інокуляції фітопатогенними штамами призводило до морфологічних змін: суттєвого зменшення площі кореневої системи і кількості бульбочок на коренях, найбільше – за інокуляції штамами, виділеними з пшениці: моноінфікування фітоплазмою і змішаного фітоплазмово-бактеріального інфікування.5. Показано, що за інокуляції штамами фітопатогенів, виділеними з пшениці: змішаної фітоплазмово-бактеріальної інокуляції і особливо – моноінокуляції фітоплазмою вміст сирого протеїну у листках був менший, ніж за інокуляції штамом фітоплазми, виділеним із томатів (178) та змішаної інокуляції штамами фітоплазми з томатів і пшениці (101+118)
- Published
- 2019
6. Influence of pre-sowing seed treatments with biologically active substances on spring wheat rhizosphere microbiocenosis
- Author
-
Huliaieva, Hanna
- Subjects
Triticum aestivum ,пшеница ,микробиоценоз ,микроорганизмы ,каталаза ,пероксидаза ,наночастицы ,азотфиксаторы ,актиномицеты ,микромицеты ,УДК 581.1:58.01/.07:579.64: 631.427.22 ,food and beverages ,wheat ,microbiocenocis ,microorganisms ,catalase ,nanoparticles ,nitrogen-fixers ,actinomycetes ,micromycetes ,пшениця ,мікробіоценоз ,мікроорганізми ,наночастки ,азотфіксатори ,актиноміцети ,мікроміцети - Abstract
Aim of research. To evaluate changes in the spring wheat rhizosphere microbiocenosis at the pre-sowing treatment by citrates of biogenic metals, created based on nanotechnologies and inoculation of the consortium of root microorganisms in soil at the effect of these arrangements on the enzymatic activity of leaf tissues and productivity of wheat plants. Methods. Microbiological methods – inoculation on solid nutritive mediums for determining the content of main groups of soil microorganisms in the rhizosphere of plants; biochemical – for determining the activity of antioxidant enzymes of catalase and peroxidase; biometric – for determining the mass of 1000 seeds and seed productivity on experimental areas; statistical.Results of research. Field experiments of crops of spring wheat Pecheryanka demonstrate that at the pre-sowing treatment of seeds by 1%-solutions of biologically active substances in the content of composite fields of citrates of nanoparticles of Ag+Cu and Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Avatar-1) and ions I-Se and introduction of the consortium of soil-useful microorganisms (biopreparation BP Extrakon), there were observed changes of ratios of main microbial groups in the composition of soil microbiocenocis: aerobic nitrogen-fixers, actinomycetes, fungal microflora, oligotrophic bacteria, that in some way correlated with the seed productivity.Conclusions. 1. It has been established, that the ratio of microbial groups, especially the percent of groups of aerobic nitrogen-fixers increased in the wheat rhizosphere relating to the control in the following succession – in the earing phase: BP Extrakon˃Extrakon+I-Se, and in the milk ripeness phase – in the following succession: BP Extrakon+I-Se˃BP Extrakon˃Avatar-1˃Ag-Cu. Actinomycetes prevailed on the variant with the pre-sowing treatment by I-Se, and the fungal microflora – in the milk ripeness phase. 2. The activity of catalase ad peroxidase in leaf tissues at the pre-sowing treatment by biologically active substances was lower than in the control, except the variant of the pre-sowing treatment by citrates of nanoparticles of Ag-Cu, where the catalase activity a bit grew – by 7.9%.3. It has been revealed, that indicators of the seed productivity improved most essentially at inoculation of the consortium of root microorganisms in soil, and also at the treatment that favored the increase of aerobic nitrogen-fixers in the soil rhizosphere, thus the seed productivity increased on the variants in the succession: BP Extrakon˃BP Extrakon+I-Se˃Avatar-1˃Ag+Cu, decreasing at the variant with the treatment by I-Se, Цель исследования. Оценить изменения в микробиоценозе ризосферы пшеницы яровой в условиях предпосевной обработки семян цитратами биогенных металлов, созданными на основе нанотехнологий и инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов при одновременном действии этих приемов на ферментативную активность тканей листьев и продуктивность растений пшеницы.Методы. Микробиологические методы – посева на твердые питательные среды для определения содержания основных групп почвенных микроорганизмов в ризосфере растений; биохимические – с целью определения активности антиоксидантных ферментов каталазы и пероксидазы; биометрические – для определения массы 1000 зерен и зерновой продуктивности на опытных участках; статистические.Результаты исследования. В полевых опытах на посевах пшеницы яровой сорта Печерянка показано, что при предпосевной обработке семян 1 %-ми растворами биологически активных веществ в составе композитов цитратов наночастиц Ag+Cu и Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) и ионов I-Se, а так же внесения в почву консорциума почвенно-полезных микроорганизмов (биопрепарат (БП) Экстракон) отмечались изменения соотношения основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза почвы: аэробных азотфиксаторив, актиномицетов, грибной микрофлоры, олиготрофных бактерий, что определенным образом коррелировало с зерновой продуктивностью.Выводы. 1. Установлено, что в ризосфере пшеницы яровой менялось соотношение основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза, в частности процент аэробных азотфиксаторов увеличивался относительно контроля, в фазу колошения, в следующей последовательности: БП Экстракон˃Экстракон+I-Se, а в фазу молочной спелости – в следующей последовательности: БП Экстракон+I-Se˃БП Экстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варианте с предпосевной обработкой I-Se преобладали актиномицеты, а в фазу молочной спелости – грибная микрофлора.2. Активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев в условиях предпосевной обработки биологически активными веществами была ниже, чем на контроле, кроме варианта предпосевной обработки цитратами наночастиц Ag-Cu, где каталазная активность несколько возрастала – на 7,9 %.3. Выявлено, что показатели зерновой продуктивности улучшались наиболее существенно при инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов, а так же при обработке, способствующей увеличению в ризосфере аэробных азотфиксаторов, так зерновая продуктивность возрастала по вариантам в следующей последовательности: БП Екстракон˃ БП Екстракон+I-Se˃Аватар-1˃Ag Cu, снижаясь на варианте с обработкой I-Se, Мета дослідження. Оцінити зміни у мікробіоценозі ризосфери пшениці ярої за передпосівної обробки насіння цитратами біогенних металів, створеними на основі нанотехнологій та інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів за дії цих заходів на ферментативну активність тканин листків і продуктивність рослин пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – посіву на тверді поживні середовища для визначення вмісту основних груп ґрунтових мікроорганізмів у ризосфері рослин; біохімічні – з метою визначення активності антиоксидантних ферментів каталази і пероксидази; біометричні – для визначення маси 1000 зерен і зернової продуктивності на дослідних ділянках; статистичні.Результати дослідження. У польових дослідах на посівах пшениці ярої сорту Печерянка показано, що за передпосівної обробки насіння 1 %-ними розчинами біологічно активних речовин у складі композитів цитратів наночасток Ag+Cu та Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) та іонів I-Se і внесення у ґрунт консорціуму ґрунтово-корисних мікроорганізмів (біопрепарат (БП) Екстракон) відмічалися зміни співвідношення основних мікробних угрупувань у складі мікробіоценозу ґрунту: аеробних азотфіксаторів, актиноміцетів, грибної мікрофлори, оліготрофних бактерій, що певним чином корелювало із зерновою продуктивністю.Висновки. 1. Встановлено, що у ризосфері пшениці ярої змінювалося співвідношення мікробних угрупувань, зокрема відсоток груп аеробних азотфіксаторів збільшувався відносно контролю в наступній послідовності – у фазу колосіння: БП Екстракон˃Екстракон+I-Se, а у фазу молочної стиглості – у наступній послідовності: БП Екстракон+I-Se˃БП Екстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варіанті із передпосівною обробкою I-Se переважали актиноміцети, а у фазу молочної стиглості – грибна мікрофлора.2. Активність каталази і пероксидази в тканинах листків за передпосівної обробки біологічно активними речовинами була нижче, ніж на контролі, окрім варіанту передпосівної обробки цитратами наночасток Ag-Cu, де каталазна активність дещо зростала – на 7,9 %.3. Виявлено, що показники зернової продуктивності поліпшувались найбільш істотно за інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів, а також за обробки, що сприяла збільшенню у ризосфері ґрунту аеробних азотфіксаторів, так зернова продуктивність зростала на варіантах у послідовності: БП Екстракон˃БП Екстракон+I-Se˃Аватар-1˃Ag+Cu, знижуючись на варіанті із обробкою I-Se
- Published
- 2019
7. Influence of pre-sowing seed treatments with biologically active substances on spring wheat rhizosphere microbiocenosis
- Author
-
Huliaieva, Hanna; D. K. Zabolotny Institute of Microbiology and Virology of National Academy of Sciences of Ukraine Akademika Zabolotnoho str., 154, Kyiv, Ukraine, 03143 and Huliaieva, Hanna; D. K. Zabolotny Institute of Microbiology and Virology of National Academy of Sciences of Ukraine Akademika Zabolotnoho str., 154, Kyiv, Ukraine, 03143
- Abstract
Aim of research. To evaluate changes in the spring wheat rhizosphere microbiocenosis at the pre-sowing treatment by citrates of biogenic metals, created based on nanotechnologies and inoculation of the consortium of root microorganisms in soil at the effect of these arrangements on the enzymatic activity of leaf tissues and productivity of wheat plants. Methods. Microbiological methods – inoculation on solid nutritive mediums for determining the content of main groups of soil microorganisms in the rhizosphere of plants; biochemical – for determining the activity of antioxidant enzymes of catalase and peroxidase; biometric – for determining the mass of 1000 seeds and seed productivity on experimental areas; statistical.Results of research. Field experiments of crops of spring wheat Pecheryanka demonstrate that at the pre-sowing treatment of seeds by 1%-solutions of biologically active substances in the content of composite fields of citrates of nanoparticles of Ag+Cu and Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Avatar-1) and ions I-Se and introduction of the consortium of soil-useful microorganisms (biopreparation BP Extrakon), there were observed changes of ratios of main microbial groups in the composition of soil microbiocenocis: aerobic nitrogen-fixers, actinomycetes, fungal microflora, oligotrophic bacteria, that in some way correlated with the seed productivity.Conclusions. 1. It has been established, that the ratio of microbial groups, especially the percent of groups of aerobic nitrogen-fixers increased in the wheat rhizosphere relating to the control in the following succession – in the earing phase: BP Extrakon˃Extrakon+I-Se, and in the milk ripeness phase – in the following succession: BP Extrakon+I-Se˃BP Extrakon˃Avatar-1˃Ag-Cu. Actinomycetes prevailed on the variant with the pre-sowing treatment by I-Se, and the fungal microflora – in the milk ripeness phase. 2. The activity of catalase ad peroxidase in leaf tissues at the pre-sowing treatment by biologically active su, Цель исследования. Оценить изменения в микробиоценозе ризосферы пшеницы яровой в условиях предпосевной обработки семян цитратами биогенных металлов, созданными на основе нанотехнологий и инокуляции в почву консорциума коренных микроорганизмов при одновременном действии этих приемов на ферментативную активность тканей листьев и продуктивность растений пшеницы.Методы. Микробиологические методы – посева на твердые питательные среды для определения содержания основных групп почвенных микроорганизмов в ризосфере растений; биохимические – с целью определения активности антиоксидантных ферментов каталазы и пероксидазы; биометрические – для определения массы 1000 зерен и зерновой продуктивности на опытных участках; статистические.Результаты исследования. В полевых опытах на посевах пшеницы яровой сорта Печерянка показано, что при предпосевной обработке семян 1 %-ми растворами биологически активных веществ в составе композитов цитратов наночастиц Ag+Cu и Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) и ионов I-Se, а так же внесения в почву консорциума почвенно-полезных микроорганизмов (биопрепарат (БП) Экстракон) отмечались изменения соотношения основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза почвы: аэробных азотфиксаторив, актиномицетов, грибной микрофлоры, олиготрофных бактерий, что определенным образом коррелировало с зерновой продуктивностью.Выводы. 1. Установлено, что в ризосфере пшеницы яровой менялось соотношение основных групп микроорганизмов в составе микробиоценоза, в частности процент аэробных азотфиксаторов увеличивался относительно контроля, в фазу колошения, в следующей последовательности: БП Экстракон˃Экстракон+I-Se, а в фазу молочной спелости – в следующей последовательности: БП Экстракон+I-Se˃БП Экстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варианте с предпосевной обработкой I-Se преобладали актиномицеты, а в фазу молочной спелости – грибная микрофлора.2. Активность каталазы и пероксидазы в тканях листьев в условиях предпосевной обработки биологически активными веществами была ниже, Мета дослідження. Оцінити зміни у мікробіоценозі ризосфери пшениці ярої за передпосівної обробки насіння цитратами біогенних металів, створеними на основі нанотехнологій та інокуляції у ґрунт консорціуму корінних мікроорганізмів за дії цих заходів на ферментативну активність тканин листків і продуктивність рослин пшениці.Методи. Мікробіологічні методи – посіву на тверді поживні середовища для визначення вмісту основних груп ґрунтових мікроорганізмів у ризосфері рослин; біохімічні – з метою визначення активності антиоксидантних ферментів каталази і пероксидази; біометричні – для визначення маси 1000 зерен і зернової продуктивності на дослідних ділянках; статистичні.Результати дослідження. У польових дослідах на посівах пшениці ярої сорту Печерянка показано, що за передпосівної обробки насіння 1 %-ними розчинами біологічно активних речовин у складі композитів цитратів наночасток Ag+Cu та Co+Cu+Zn+Fe+Mn+Mo+Mg (Аватар-1) та іонів I-Se і внесення у ґрунт консорціуму ґрунтово-корисних мікроорганізмів (біопрепарат (БП) Екстракон) відмічалися зміни співвідношення основних мікробних угрупувань у складі мікробіоценозу ґрунту: аеробних азотфіксаторів, актиноміцетів, грибної мікрофлори, оліготрофних бактерій, що певним чином корелювало із зерновою продуктивністю.Висновки. 1. Встановлено, що у ризосфері пшениці ярої змінювалося співвідношення мікробних угрупувань, зокрема відсоток груп аеробних азотфіксаторів збільшувався відносно контролю в наступній послідовності – у фазу колосіння: БП Екстракон˃Екстракон+I-Se, а у фазу молочної стиглості – у наступній послідовності: БП Екстракон+I-Se˃БП Екстракон˃Аватар-1˃Ag-Cu. На варіанті із передпосівною обробкою I-Se переважали актиноміцети, а у фазу молочної стиглості – грибна мікрофлора.2. Активність каталази і пероксидази в тканинах листків за передпосівної обробки біологічно активними речовинами була нижче, ніж на контролі, окрім варіанту передпосівної обробки цитратами наночасток Ag-Cu, де каталазна активність дещо зростала – на 7,9
- Published
- 2019
8. INFLUENCE OF CITRATES NANOPARTICLES ON MORPHOLOGICAL TRAITS OF BACTERIAL CELLS PSEUDOMONAS SYRINGAE PV. ATROFACIENS.
- Author
-
HULIAIEVA, Hanna, PASICHNYK, Lidiia, KHARCHUK, Maxim, KALINICHENKO, Antonina, PATYKA, Volodymyr, BOHDAN, Mykhailo, and MAKSIN, Viktor
- Subjects
- *
PSEUDOMONAS syringae , *BACTERIAL cells , *WHEAT seeds , *PSEUDOMONAS diseases , *CITRATES , *BACTERIAL cell walls - Abstract
Electron microscope investigations have revealed disintegration of the cell wall of Pseudomonas syringae pv. atrofaciens and subsequent killing of bacterial cells after application of 1% solutions of the citrates of Ag-Cu nanoparticles, the complex Co-Cu-Zn-Fe-Mn-Mo-Mg (Avatar-1) and iodine-selenium. In field conditions, it was revealed that pre-sowing treatment of wheat seeds with the aforementioned 1% solutions significantly inhibited the development of basal glume rot in cereals with artificial infection of Pseudomonas syringae pv. atrofaciens. Consequently, reduction of the typical symptoms of basal glume rot of cereals and the percentage of isolated cells of Pseudomonas syringae pv. atrofaciens D13 were detected in wheat plants upon pre-sowing treatment of wheat seeds by experimental biocides. These results can be explained by structural changes in the bacterial cells of the pathogen that lead to reduction of viable forms of bacteria due to damage of both the cell wall and internal contents. [ABSTRACT FROM AUTHOR]
- Published
- 2020
- Full Text
- View/download PDF
9. Effect of Nanoaquacitrates on Physiological Parameters of Fodder Galega Infected with Phytoplasma
- Author
-
Huliaieva, Hanna, primary, Tokovenko, Iryna, additional, Maksin, Victor, additional, Kaplunenko, Volodymyr, additional, and Kalinichenko, Antonina, additional
- Published
- 2018
- Full Text
- View/download PDF
Catalog
Discovery Service for Jio Institute Digital Library
For full access to our library's resources, please sign in.