Search

Поширення за останні роки практики вживання трав’яних сумішей для паління (так званих спайс) призвело до виникнення в Україні численних отруєнь із смертельними наслідками. Новий різновид психоактивних речовин створив для лікарів суттєві труднощі в проведенні клінічної і лабораторної діагностики та лікуванні постраждалих. Клінічна картина гострого отруєння при вживанні продуктів спайс значно відрізняється від типових симптомів отруєнь героїном і марихуаною, а хімічний склад продуктів постійно змінюється, що практично унеможливлює їх своєчасне визначення в біологічних рідинах. Основними патологічними синдромами, що спостерігаються при отруєнні сумішами спайс, є синдроми збудження, пригнічення, галюцинаторний і змішаний. У випадках отруєння тяжкого ступеня пацієнти госпіталізуються до відділення інтенсивної терапії у тяжкому стані. Типовими проявами смертельно небезпечного отруєння є токсична кома, набряк мозку, судоми, дихальна та серцево-судинна недостатність. Клінічні прояви залежать від композиції токсичних речовин у кожній окремій партії продукту спайс. Це пояснює той факт, що пацієнти протягом декількох діб потрапляють до токсикологічного відділення зі схожою симптоматикою. Сьогодні у вітчизняній і зарубіжній літературі недостатньо систематизованих даних про клінічні прояви отруєнь, диференційну діагностику та лікування невідкладних станів, що обумовлені новими наркотичними засобами. Стаття являє собою спробу короткого огляду практичних питань з клінічної і диференційної діагностики та невідкладного лікування хворих в умовах стаціонару.

Актуальність дослідження обумовлена великою кількістю сезонних грибних отруєнь дикорослими отруйними та умовно їстівними грибами на території Київської області, що супроводжується тяжким перебігом отруєння, особливо серед дітей, високими показниками стаціонарної летальності, надзвичайною вартістю та складністю лікування. Метою даного дослідження був обраний аналіз найбільш поширених токсичних синдромів і невідкладних станів, що виникають при отруєнні дикорослими отруйними та умовно їстівними грибами, поширеними на території Київської області. Матеріалом дослідження були обрані випадки гострих отруєнь дикорослими отруйними та умовно їстівними грибами серед дорослого населення м. Києва та області за 1995–2015 рр. (усього 1587 випадків). Усі пацієнти проходили стаціонарне лікування на базі токсикологічного відділення Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Проведений ретроспективний аналіз результатів клініко-лабораторного обстеження та лікування пацієнтів. Використовувалися методи дослідження: аналітичний та порівняльного аналізу.За результатами проведеного дослідження встановлено, що залежно від виду грибного токсину, фази гострого отруєння та відповідно до клінічних проявів усі випадки гострих отруєнь дикорослими грибами були розподілені на три групи. Перша група об’єднала випадки отруєння грибами з гастроентеротропною дією; друга — з нейротропною дією; третя — з гепатонефротропною дією. За період дослідження отруєння грибами гепатонефротропної дії становили 15,2 % (242 випадки); гастроентеротропної дії — 81,3 % (1314 випадків); нейротропної дії — 1,9 % (31 випадок). Різноманітність і варіабельність симптомів гострих отруєнь дикорослими грибами обумовлюють необхідність проведення ретельної диференційної діагностики з широким спектром соматичних та інфекційних захворювань. Усі патологічні стани, що трактувались як отруєння грибами, були розподілені наступним чином: отруєння високотоксичними грибами (блідою поганкою та аманітальними мухоморами); токсикоінфекції і ботулізм; гострі отруєння пестицидами, металами, радіонуклідами та іншими токсикантами, що містилися у грибах у надмірно високих концентраціях; гострі та хронічні в стадії загострення захворювання органів черевної порожнини.З огляду на те, що в Україні не проводиться лабораторна ідентифікація грибних токсинів через високу вартість досліджень, відсутність обладнання, складність мікологічної ідентифікації, діагноз «отруєння грибами» повинен базуватися на токсикологічному та епідеміологічному анамнезі, клінічних проявах, клініко-біохімічних даних і результатах допоміжних методів дослідження. У складних для діагностики випадках слід залучати суміжних спеціалістів (неврологів, гастроентерологів, хірургів, інфекціоністів).

Актуальність дослідження обумовлена постійними змінами в структурі гострих отруєнь хімічної етіології, що потребує від лікарів швидкого прийняття рішень стосовно призначення антидотів або засобів фармакологічної корекції, особливо на догоспітальному етапі. З метою прискорення процесу прийняття рішень щодо причин отруєння та виду токсиканту у токсикологічних центрах багатьох країн світу широко використовується синдромологічний підхід.Метою цього дослідження було вивчення та узагальнення сучасних підходів до практичного застосування основних токсичних синдромів (токсидромів) у практиці лікаря-токсиколога.Матеріал і методи дослідження. Досліджені класифікації токсичних синдромів, що використовуються в практичній роботі лікарів-токсикологів США, країн Євросоюзу, Російської Федерації протягом останніх 30 років.Результати та їх обговорення. З середини 1970-х років у процесі діагностики гострих отруєнь широко використовується поняття токсидрому, що відображає сутність та масштаб медіаторних змін в організмі під впливом однiєї або декiлькох токсичних речовин. Визначення основних токсидромів (адренергічного, антихолінергічного, холінергічного, опіоїдного, седативно-гіпнотичного та серотонінового) дозволяє лікарям своєчасно розпочати посиндромну терапію, що в багатьох випадках при отруєннях збігається з патогенетичною. Синдромологічний підхід прискорює процес прийняття лікарями рішень стосовно вибору антидоту або засобу фармакологічної корекції функціональних порушень, що особливо важливо на догоспітальному етапі.Висновки. Сьогодні є актуальним впровадження сучасних наукових підходів, що стосуються діагностики гострих отруєнь на догоспітальному етапі за допомогою основних токсидромів, у навчальнi програми до- та післядипломної підготовки лікарів екстреної медичної допомоги та лікарів-токсикологів в Україні.

У публікації висвітлена проблема розповсюдження сумішей для паління спайс на території країн Євросоюзу та окремих країн Східної Європи за останнє десятиріччя. Акцент зроблено на недостатню ефективність заходів щодо контролю обороту сумішей для паління, що були реалізовані в державах — членах Європейського Союзу за останні 10 років. Розглянута історія розробки синтетичних канабіноїдів і токсикологічна характеристика речовин JWH, СР, HU, олеаміду як найбільш поширених синтетичних продуктів із канабіноїдною активністю. Проаналізовані біологічна активність і медичні наслідки вживання продуктів спайс за даними тематичних звітів дослідницьких центрів країн Євросоюзу та США. Розглянута роль сучасної маркетингової стратегії виведення на ринок продуктів спайс, зокрема особливості реалізації продуктів через систему Інтернет в Україні.Проаналізована токсикологічна ситуація, що склалася в Україні за останні роки через поширення «дизайнерських» наркотиків, яка характеризується масштабною рекламою трав’яних сумішей у мережі Інтернет; широким необмеженим доступом до зазначених продуктів у пунктах роздрібної торгівлі, де суміші спайс реалізуються найчастіше під виглядом лікарських засобів альтернативної медицини або харчових добавок і мають помірно невисоку ціну; поширенням практики вживання токсичних наркотичних речовин серед підлітків і молоді; прогресивним збільшенням кількості передозувань та смертельних отруєнь в окремих регіонах України за останні роки. В цьому контексті визначена ключова роль державного регулятора в розробці запобіжних заходів щодо фатальних наслідків застосування сумішей спайс серед молоді на прикладі досвіду окремих країн.Авторами надані пропозиції до негайного об’єднання зусиль уповноважених державних органів (Міністерства охорони здоров’я та відомчих науково-дослідних установ, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та інших зацікавлених служб) з метою розробки державної стратегії та прий­няття управлінських рішень щодо заборони продуктів спайс (і подібних) або суттєвого обмеження їх продажу на території України.

Сучасна токсикологічна ситуація в Україні характеризується різким підвищенням рівня хімічної небезпеки. Існуючий формат військових дій антитерористичного спрямування значною мірою об’єднав завдання медичної служби Збройних сил України та цивільних лікувальних закладів у забезпеченні захисту особового складу військових формувань та цивільного населення від терористичних загроз. У цьому аспекті важливим компонентом системи хімічної безпеки держави має бути наявність науково обґрунтованої номенклатури та економічно обрахованого обсягу централізованого резерву засобів антидотної терапії, передбаченого для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та техногенних катастроф хімічної природи. Разом із тим практичні лікарі в Україні постійно висловлюють занепокоєність із приводу труднощів в отриманні антидотів. Розглянуті питання нормативно-правового забезпечення антидотами та іншими речовинами, що застосовуються при отруєннях в Україні. Обговорюються невирішені питання забезпечення засобами антидотної терапії спеціалізованих токсикологічних відділень та відділень екстреної медичної допомоги, що надають медичну допомогу при гострих отруєннях у різних регіонах України. Авторами робиться акцент на необхідності невідкладного формування національного переліку засобів антидотної терапії відповідно до сучасних потреб Збройних сил України та лікувальних установ системи Міністерства охорони здоров’я України. Пропонуються шляхи вирішення задач щодо забезпечення засобами антидотної терапії з урахуванням міжнародних рекомендацій із питань розробки національного переліку антидотів.

In recent decades, in many countries of Europe and the world, there has been a tendency for an earlier onset of alcohol consumption among adolescents, unfortunately, in this aspect, Ukraine is no exception. Aim. To study various aspects of alcohol use by adolescents and the level of awareness of their mothers to determine measures to prevent adolescent alcoholism in Ukraine. Materials and Methods. As part of the longitudinal study "Family and Children of Ukraine", the personal data of 989 adolescents aged 15-18 years (499 boys and 490 girls) and 1075 mothers were analyzed. Bibliosemantic, sociological and medical-statistical research methods are used. Results and Discussion. During 2014-2019, the share of children and adolescents hospitalized with acute poisoning in the intensive care unit of the National Children's Specialized Hospital "OKHMATDIT" of the Ministry of Health of Ukraine increased from 20.6 to 36.7 %. Research has shown that the vast majority of Ukrainian adolescents (75 %) consume alcohol during their lifetime; 31.0 % of adolescents have done so more than 10 times, and their first attempt to drink alcohol occurs at the age of 9 years and younger among both boys and girls. The survey found that 50.6% of adolescents confirmed that they had consumed alcohol in the past 30 days, of which 7.5% of adolescents admitted that they did so more than once a week. The survey allowed to determine the peculiarities of the use of various alcoholic beverages by adolescents in Ukraine: teenagers first "get acquainted" with beer, wine or champagne at the age of 14-15; alcoholic cocktail teenage girls consume for the first time 2 times more often at the age of 15; strong alcoholic beverages are most often consumed for the first time by adolescents aged 15–16 years. It was found that only half of the surveyed mothers (48.4 %) were aware of the fact of alcohol consumption by their adolescent children, while 40.7 % of mothers categorically forbid their children to drink alcohol, 46.5 % of mothers consider it undesirable, 8.7 % mothers do not prohibit alcohol in small quantities. Conclusions. The results of the study prove that the problem of alcohol consumption by children and adolescents in Ukraine remains relevant and requires immediate development of preventive measures for implementation in both school and family environments. Given the insufficient level of awareness of mothers about the fact of alcohol consumption by their children and the insufficient level of understanding of mothers of the dangers of this phenomenon, the need for further research on the prevention of alcohol dependence in adolescence is justified. Key Words: adolescents, alcoholic beverages, mothers of adolescents.

Ukraine today does not regulate the sale of products made of Kratom (Mitragyna speciosa Korth. (from the family Rubiaceae) and does not take measures to control the quality and safety of this product, despite its rapid spread throughout the country. Аim of the Work is to summarize the results of scientific research on the toxicity of alternative opioids contained in Mitragyna speciosa and combined products based on them. Material and methods. Reports from the World Health Organization (WHO), the European Monitoring Center for Drugs and Drug Addiction (EMCDDA), the United Nations Office on Drugs and Crime, the results of scientific reviews and individual studies on biochemistry, toxicology, forensic identification of substances contained in products made from Mitragyna speciosa, over the past 10 years (Elsevier, PubMed, ToxNet). Results and Discussion. Recently, kratom has been cultivated on different continents and entered the market under the name "Kратом", in English-language sources - "Kratom". Kratom leaves are dried and sold in the form of green powder, tablets, capsules, extracts and gummies. In Ukraine, kratom is sold under hundreds of commercial names on the Internet as "Kratom", "Kratom product", "Kratom organic tea", "Kratom ethnic tea", "Kratom tea" and others. More than 40 structurally related alkaloids, as well as several flavonoids, terpenoid saponins, polyphenols and various glycosides were found in kratom leaves. The pharmacological and toxic effects of kratom for most of its components have not been studied enough. Like other dietary supplements, kratom products should be standardized for alkaloids, microbial contamination, pesticides, heavy metals, residual solvents, benzo(a)pyrene, aflatoxins, etc., with appropriate labeling requirements. Conclusions. Quality products should enter the Ukrainian market - standardized leaf extract of kratom, or other safe products made on its basis. However, recent studies show that mitraginine contained in kratom has great potential for medical science as a model for developing new approaches in very relevant areas of medicine: to treat pain and get rid of opioid dependence. Key Words: Mitragyna speciosa, alternative opioids, toxicity.

The Scientific-practical conference "Experience of military formations in the aftermath of the Chernobyl accident through the prism of modern radiation and chemical threats" (hereinafter - the Conference) was organized by the Ukrainian Military Medical Academy in conjunction with the National Research Center for Radiation Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine and conducted on the basis of SE "Research Center of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety named after Academician L.I. Medved of the Ministry of Health of Ukraine" in Kyiv on April 15-16, 2021. Aim. The Conference was dedicated to the 35th anniversary of the Chernobyl disaster, current issues of CBRN medical care and generalization of experience in eliminating the radiation accident, taking into account the current structure of medical forces and troops of the CBRN protection. The main purpose of the Conference was to spread the scientific and pedagogical experience of the Ukrainian Military Medical Academy as the only medical institution in the country for the training of military medical personnel. The event was attended by representatives of the Department of Military Education and Science of the Ministry of Defense of Ukraine, Command of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine, higher military primary institutions of the Ministry of Defense of Ukraine, radiation, chemical, biological protection of the Armed Forces and Defense Forces of Ukraine, higher medical primary institutions of Ukraine, health care institutions of Ukraine, representatives of the Malaysian Armed Forces and colleagues from Canada. Conclusions. The conference provided an opportunity for military medics, scientists, and civil servants to come together to share experiences on a wide range of issues. Measures to eliminate the radiation accident were discussed; measures of medical protection and rendering of medical care in the conditions of radiation infection; the role of the medical service of the Armed Forces in the elimination of radiation accidents; coordination and interaction between departments and institutions of different subordination in the field of medical care and radiation protection with the involvement of military specialists in the elimination of the consequences of a radiation accident; integration of scientific and educational activities in the system of higher military medical education; application of new scientific and technical knowledge during the training of military medics and the formation of scientific personnel potential. The conference was attended by about 90 experts in the field of theoretical and clinical medicine and CBRN defense, who presented 20 plenary and 10 section reports, prepared 39 abstracts, which were reflected in the scientific journal "Ukrainian Journal of Military Medicine" (Vol. 2. №1. 2021. Appendix). Key Words: radiation accidents, military radiology, military medicine, medical protection.

Vitamin D-related health problems remain a global health problem. The growing number of prescriptions of vitamin D by doctors during the COVID-19 pandemic and the increase in self-intake of vitamin D by the population carries the risk of exogenous hypervitaminosis D, or a syndrome known as vitamin D toxicity. Aim: to summarize the results of scientific research on the vitamin D toxicity, and some aspects related to its overdose. Material and Methods: used methods of content analysis, system and comparative analysis; materials of scientific reviews and separate researches devoted to biochemistry and toxicology of vitamin D (Elsevier, PubMed, ToxNet) with depth of search to 20 years. Results and Discussion. Due to the well-known health risks of vitamin D deficiency, it has become a popular dietary supplement, as evidenced by the progressive growth of both thematic scientific publications (PubMed) and its consumption in many countries around the world. The use of pharmaceuticals and dietary supplements is the most common cause of overdose. A review of cases of vitamin D toxicity caused by errors in prescribing or administering the required dose has shown that they may occasionally be accompanied by the development of intoxication. There are many forms of exogenous and endogenous vitamin D toxicity syndrome. Vitamin D toxicity syndrome includes the following symptoms: loss of consciousness, apathy, intermittent vomiting, abdominal pain, polyuria, polydipsia, dehydration, and hypercalcemia, which, although uncommon, can be life-threatening if not detected timely, and is an important symptom in the differential diagnosis in patients with hypercalcemia. Despite differing opinions on the target concentration of 25(OH)D or recommended doses of vitamin D for the general population, it was determined that the concentration of 25 (OH) D> 150 ng/ml is a significant risk of developing vitamin D toxicity syndrome, and vitamin D deficiency treatment regimens at high doses require regular monitoring. Conclusions: There is a growing public awareness of the health benefits of vitamin D; however, the increase in its consumption carries, inter alia, the risk of a specific syndrome ‒ the vitamin D toxicity. Family physicians should be informed about the danger of exceeding the recommended (age and body weight) doses, and carry out explanatory work with the public to raise awareness of adverse effects vitamin D overdose. Key Words: vitamin D, toxicity.

У статті висвітлені результати обговорення проектів Організації з безпеки та співробітництва в Європі в сфері хімічної безпеки та захищеності у рамках Міжнародної конференції «Забезпечення прав людини на охорону здоров’я, безпечне і захищене середовище життя», що відбулась у Науковому центрі превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України 10–11 грудня 2017 року (м. Київ). Наведені проекти Організації з безпеки та співробітництва в Європі, діяльність за якими нещодавно розпочалася, стосуються ідентифікації небезпечних хімічних речовин і удосконалення національної системи нормативного регулювання у сфері хімічної безпеки та захисту. Обговорено проблемні питання діяльності хімічно-аналітичних і токсикологічних лабораторій, зокрема, рівень технічного оснащення та кваліфікації фахівців для визначення хімічних речовин і ступеня їх токсичності. Узагальнено результати реалізації партнерського проекту у 2017 році між Українською військово-медичною академією, кафедрою військової токсикології, радіології і медичного захисту та Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України в сфері розробки сучасних уніфікованих програм підготовки медичних токсикологів для системи хімічної безпеки та захищеності в Україні, що були наведені в доповіді «Сучасні методи діагностики та розслідування масових хімічних уражень».

Background. Poisoning by addictive and psychotropic substances is one of the main reasons for the admission of patients to emergency departments in most countries of the world. The purpose of this study was to investigate the current structure of toxic syndromes in patients with acute poisoning and to analyze existing approaches to the diagnosis of addictive and psychotropic substance poisoning based on the syndromic approach. Materials and methods. Medical data of 2987 patients treated with the diagnosis: “Acute drug poisoning” (ICD-10: T40.0-T40.3) in the Kyiv Toxicological Center were studied. Laboratory studies of addictive and psychotropic substances in the biological environment were performed using immunochromatographic analysis (rapid tests) and chromate-mass spectrometry (device Aligent 6850/5973N, column HP-5MS). Statistical analysis was performed using the program Statistica 12.6 (Windows 10/7). Results. According to the Center for Mental Health and Monitoring of Drugs and Alcohol of the Ministry of Health of Ukraine in 2018, the most common substances that result in abuse were: alcohol — 14.6 %, cannabis — 2.8 %, opioids — 2.1 %, sedative agents — 1.1 %, solvents — 0.9 %, amphetamine-type stimulants — 0.2 %, cocaine — 0.1 %, and hallucinogens — 0.1 %. The range of substances that caused severe poisoning in adults in 2016–2020 represented by: ethanol — 29.2 %, opioids — 42.3 %, cannabinoids — 8.4 %, sedative agents and hypnotics — 9.5 %, cocaine, and stimulants, inclu-ding caffeine — 7.4 %, hallucinogens — 5.5 %, solvents — 2.1 %. The following toxidromes were diagnosed: sedative in 46.3 % of patients, opioid — 37.6 %, sympathomimetic — 17.7 %, anticholinergic — 9.5 %, serotonin — 0.4 %, and syndrome of inappropriate diuretic hormone secretion (SIADH) — 0.2 %. During the study period, the number of combined poisonings increased 1.8 times (from 20.5 to 37.1 %), and among the combinations of addictive and psychotropic substances, the most common are methadone + ethanol, methadone + benzodiazepines, methadone + amphetamine, opioids + cocaine + ethanol, opioids + cannabis, as well as other combinations involving methamphetamine, hallucinogens, analgesics. Clinical diagnosis of combined poisonings is difficult, miosis may be absent in tramadol and meperidine poisoning, in cases of combined use of opioids and stimulants, or extremely severe cases, when the patient shows signs of deep post-hypoxic encephalopathy. Modern synthetic opioids (fentanyl and buprenorphine analogues) significantly outweigh the toxic effects of heroin, so there is a fairly common approach to using higher initial doses of naloxone in the treatment of such overdoses. However, approaches to the use of naloxone differ in various scientific sources. The practical experience in the Kyiv Toxicological Center proves that treatment can be started with standard doses of naloxone and quickly increased in the absence of side effects (agitation, convulsions, pulmonary edema). Given the fact that modern test systems are aimed at finding a small range of narcotic and psychotropic substances and do not determine their concentration, considerable attention should be paid to clinical diagnosis based on the definition of pathological symptoms and syndromes. Since the main target for narcotic and psychotropic substances is the nervous system, the identification of biomarkers of its dysfunction at different levels is key in the diagnosis of poisoning. Based on certain biomarkers, an understanding of the existing toxic syndrome (toxidrome) is formed. Today, opioids play a key role in morbidity and mortality from drug poisoning in Ukraine. A threatening trend in recent years is the increase in the proportion of combined poisonings by opioids and other substances, which complicates the determination of the toxidrome. It is important to note that the “fashion” for the use of combinations of narcotic drugs and psychotropic substances among drug users is constantly changing, so doctors try to regularly update information on available drugs and psychotropic substances in the region, which are popular among consumers and characteristic manifestations of poisoning. The universal approach ABCDE should be used in cases where there are no specific tests for toxic substances, and because more than a third of positive tests show the presence of two or more xenobiotics. Conclusions. Identification of toxidrome is important from the standpoint of diagnosis and treatment of acute poisoning. Many researchers note that its importance exceeds the value of rapid tests to determine the toxic substance, and the patient’s vital signs and careful examination are the best clues for choosing treatment tactics. In cases of combined poisoning with drugs or psychotropic substances, or in situations where it is not possible to conduct rapid testing of the patient’s urine for toxic substances, it is necessary to approach the use of antidotes (naloxone) with caution. It is important to remember that the object of medical intervention in any poisoning is the patient, not the toxin or the results of laboratory tests, which do not always correctly indicate the poison. Pharmacological interventions in the treatment of a patient with acute addictive or psychotropic substance poisoning should be aimed at correcting the underlying pathological syndrome (if possible), taking into account not to exacerbate its manifestations, but rather to minimize its severity and duration., Актуальність. Отруєння наркотичними та психотропними речовинами — одна з основних причин надходження пацієнтів до відділень невідкладної допомоги в більшості країн світу. Метою даного дослідження було обрано вивчення сучасної структури токсичних синдромів у пацієнтів із гострими отруєннями та аналіз існуючих підходів до діагностики отруєнь наркотиками і психотропними речовинами на основі синдромного підходу. Матеріали та методи. Досліджені медичні дані 2978 пацієнтів із діагнозом «гостре наркотичне отруєння» (МКХ-10: Т40.0–Т40.3) за період 2016–2020 рр. Лабораторні дослідження здійснено в Київському токсикологічному центрі (імунохроматографічний аналіз, експрес-тестування) та в бюро судово-медичних експертиз (хроматомасспектрометрія, прилад Aligent 6850/5973N, колонка HP-5MS). Використана програма Statistica 12.6 (Windows 10/7). Результати. За даними Центру психічного здоров’я та моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України, у 2018 році найбільш поширеними речовинами, що викликають зловживання, визначені: алкоголь — 14,6 %, коноплі — 2,8 %, опіоїди — 2,1 %, заспокійливі препарати — 1,1 %, розчинники — 0,9 %, стимулятори амфетамінового типу — 0,2 %, кокаїн — 0,1 % та галюциногени — 0,1 %. Спектр речовин, що протягом 2016–2020 рр. обумовив тяжкі отруєння в дорослих, представлений: етанолом — 29,2 %, опіоїдами — 42,3 %, канабіноїдами — 8,4 %, седативними і снодійними засобами — 9,5 %, кокаїном та стимуляторами, включаючи кофеїн — 7,4 %, галюциногени — 5,5 %, розчинники — 2,1 %. Діагностовані такі токсидроми: седативний — у 46,3 % від усіх пацієнтів, опіоїдний — у 37,6 %, симпатоміметичний — у 17,7 %, антихолінергічний — у 9,5 %, серотоніновий — у 0,4 % і синдром невідповідної секреції антидіуретичного гормона — у 0,2 % пацієнтів. За період дослідження кількість комбінованих отруєнь збільшилась у 1,8 раза (із 20,5 до 37,1 %), а серед комбінацій наркотичних та психотропних речовин найбільш поширені такі: метадон + етанол, метадон + бензодіазепіни, метадон + амфетамін, опіоїди + кокаїн + етанол, опіоїди + марихуана, а також інші комбінації за участю метамфетаміну, галюциногенів, знеболюючих засобів. Висновки. Ідентифікація токсидрому є важливою з позиції діагностики та лікування гострого отруєння. Багатьма дослідниками зазначається, що її важливість перевищує значення експрес-тестів на визначення отруйної речовини, а життєві показники пацієнта та уважний огляд є найкращими підказками для обрання тактики лікування.

Стаття присвячена актуальній на сьогодні проблемі — створенню в Україні сучасної системи підготовки лікарів-токсикологів, адаптованої до міжнародних стандартів і відповідної національним особливостям. Автором підкреслено, що, незважаючи на важливість проблеми збереження здоров’я людини та сталості середовища її життєдіяльності, токсикологія як самостійний предмет на рівні додипломної освіти в Україні протягом усіх років незалежності не викладається. Система цілеспрямованої підготовки медичних фахівців токсикологічного профілю не створена. Внаслідок такої ситуації сучасний лікар-токсиколог в Україні має шанси отримати необхідні знання та вміння лише частинами в межах інших медичних дисциплін. Автором проаналізовані компоненти існуючої системи підготовки лікарів-токсикологів з огляду на міжнародний досвід. Обговорено питання нормативного регулювання освіти за спеціальністю «токсикологія», проведено аналіз ініціатив останніх років, спрямованих на підвищення якості підготовки спеціалістів за фахом «токсикологія». Автором надано пропозиції щодо удосконалення післядипломної підготовки лікарів-токсикологів в Україні шляхом впровадження нової модульної програми післядипломної підготовки токсикологів на основі освітніх стандартів Європейського регістру токсикологів (European Register of Toxicology). На думку автора, освітня програма, побудована за модульним принципом, стане ефективним інструментом на шляху створення нового формату спеціаліста — медичного токсиколога, задовольнить у недалекому майбутньому потреби не тільки лікувально-профілактичних і науково-практичних закладів Міністерства охорони здоров’я України, але і сформує спеціалістів для потреб служби Держпродспоживнагляду, лабораторних центрів Держсанепідслужби та новоствореної в Україні служби громадського здоров’я.

Актуальність. Актуальність дослідження отруєнь метадону гідрохлоридом в м. Києві обумовлена значним збільшенням кількості отруєнь серед населення останніми роками та високими показниками летальності. Мета. Визначення факторів, що спричинили летальні наслідки при отруєнні метадону гідрохлоридом, з метою розробки заходів зниження летальності серед цієї категорії хворих. Матеріали та методи. Предметом дослідження є 35 летальних випадків, що сталися внаслідок отруєння «вуличним» метадоном у період 2005–2017 рр. і результати їх судово-медичного дослідження. Результати. Авторами встановлено, що в середньому кількість отруєнь метадону гідрохлоридом становить 20 % від загальної кількості пролікованих пацієнтів із гострими отруєннями. Найбільші показники летальності були зареєстровані у 2009 (8,33 %) та 2015 (7,82 %) роках. Основні причини смерті: висока доза отрути, наявність супутніх захворювань у пацієнтів із наркотичною залежністю; наявність ускладнень у токсикогенній фазі отруєння; розвиток ускладнень у соматогенній фазі отруєння. Аналіз частоти і термінів настання летальних випадків у хворих із гострими отруєннями метадону гідрохлоридом демонструє, що 38 % летальних випадків було зареєстровано в першу добу після отруєння. Серед інфекційних ускладнень найчастіше виявлено гнійну пневмонію — 80 %, серед неінфекційних — токсичну гепатонефропатію (34,3 %) і синдром тривалої компресії м’яких тканин, ускладнений розвитком гострої ниркової недостатності, — 22,9 %. За результатами морфологічного дослідження встановлено ознаки системного запального процесу — сепсису (14,2 % випадків). Висновки. Сьогодні в Україні отруєння метадону гідрохлоридом є найбільш небезпечним видом отруєння, що підтверджується найвищою серед інших отруєнь кількістю смертельних випадків, раннім розвитком смертельних ускладнень, тривалим періодом лікування, що потребує застосування складних методів штучної детоксикації та тривалого періоду реабілітації.

Авторами досліджені пацієнти, які проходили лікування з приводу гострих отруєнь нелегальним метадоном у Київській міській клінічній лікарні в період 2005–2017 років. Досліджено структуру отруєнь та її динаміку за 12 років. Доведено, що випадки отруєнь пов’язані з внутрішньовенним уживанням нелегального, або «вуличного», метадону. Жодного випадку отруєння медичним метадоном за період дослідження не було зареєстровано. Встановлено, що кількість даного виду отруєнь зростає та не має тенденції до стабілізації. Досліджено, що протягом 2015–2017 років спостерігалося збільшення кількості комбінованих отруєнь «вуличним» метадоном у поєднанні з іншими наркотичними речовинами, алкоголем і медикаментами. Встановлено, що найчастіше реєструвалися випадки вживання мікстів «метадон + алкоголь», «метадон + амфетаміни». Авторами досліджено особливості патологічного симптомокомплексу, що виникає при комбінованих отруєннях мікстами «метадон + амфетаміни». Досліджено також причини передозування та отруєння «вуличним» метадоном серед опитуваних пацієнтів (n = 249), які проходили лікування у 2016–2017 роках. Авторами проаналізовано причини отруєнь, характер ускладнень, визначено основні принципи антидотної терапії із застосуванням налоксону гідрохлориду та загальні принципи детоксикації і симптоматичного лікування.

Background. During the past 20 years, the effective system of antidote supply to healthcare facilities and special units providing medical care to people with chemical injuries has not been established in Ukraine, and doctors are constantly worried about the difficulties in obtaining antidotes. The purpose was to perform the analysis of international recommendations on the regulation of antidotes at the national level; to confirm the urgency of developing scientifically grounded state strategy for regulation of antidotes as an integral element of the chemical safety system. Materials and methods. The analysis of publications related to the topical issues in providing antidotes in Ukraine over the past 20 years has been carried out. The recommendations of the International Program on Chemical Safety of the World Health Organization on the development of the national list of antidotes used in the treatment of acute poisoning have been worked out. The last resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine and the orders of the Ministry of Health of Ukraine, which regulate the National List of Essential Medicines, in particular the section “Antidotes and other substances used in poisoning”, are considered. Results. The toxicological centers in developing countries today are faced with numerous problems in obtaining even the most widespread antidotes. The scientific aspects of antidote availability are that the efficacy of the substance (potential antidote) must be scientifically verified, first in experiments on animals. The distribution of antidotes at the national level is an important aspect of their availability, so the presence of antidotes may depend on demographic, geographi­cal and economic factors. A high price caused by low demand and short shelf life of these substances can hinder their widespread distribution. For expensive antidotes, an effective step can be the creation of a centralized “antidote bank”. Health authorities should ensure that in any case the poisoning victim could get an antidote urgently. The presence of antidotes depends largely on their distribution in the territory of a particular country, as well as on a source of their receipt, in particular import. The issue of import is best conveyed to the competence of the central organization or institution, therefore, a central authority responsible for importing antidotes is needed; alternatively, this task may be assigned to a national toxicological center. Conclusions. Providing antidotes is an important and complex issue for any country. A solution to this issue can be made exclusively at the state level. Public authorities should ensure the development of legal and regulatory framework; technical regulations; scientific research and development; financial mechanisms, including public-private partnerships, with the aim of introducing domestic antidotes, or import them to efficiently distribute antidotes throughout the country and to ensure control over their use.

Актуальность. В Украине в последние годы все больше ощущается необходимость в новом формате профессиональной подготовки врачей-токсикологов для реализации государственных задач в направлении создания эффективной системы химической безопасности и защиты в условиях террористических угроз и риска возникновения чрезвычайных ситуаций, сопровождающихся действием химических агентов. Цель: анализ системы профессиональной подготовки врачей-токсикологов в системе Вооруженных сил Украины и подтверждение актуальности разработки новой модели профессиональной подготовки кадров по специальности «токсикология». Материалы и методы. Изучены рекомендации международных организаций по вопросам подготовки токсикологов. Проведен анализ периодических научных источников стран СНГ, Европы, США и других стран по этим вопросам. Результаты. Авторами рассмотрена возможность создания единой межведомственной системы подготовки врачей-токсикологов в соответствии с международными стандартами. Проведен сравнительный анализ действующих программ последипломной подготовки по направлению «токсикология» в отдельных странах Европейского союза, разработанных по рекомендациям Европейской ассоциации токсикологов. Проанализированы основы профессиональной подготовки врачей-токсикологов в Украине. Определенная роль кафедры военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии в последипломной подготовке врачей-токсикологов в направлении создания кадрового компонента системы химической безопасности. Авторами сформулированы предложения по совершенствованию программ последипломной подготовки врачей-токсикологов в Украине. Выводы. Обеспечение эффективной системы химической безопасности в Украине сегодня возможно при условии создания единой межведомственной системы подготовки врачей-токсикологов, основанной на международных стандартах и объединяющей потребности широкого спектра министерств и государственных служб., Актуальність. В Україні останніми роками все більше відчувається необхідність у новому форматі професійної підготовки лікарів-токсикологів для реалізації державних завдань у напрямі створення ефективної системи хімічної безпеки й захисту в умовах терористичних загроз і ризику виникнення надзвичайних ситуацій, що супроводжуються дією хімічних агентів. Мета: аналіз системи професійної підготовки лікарів-токсикологів у системі Збройних сил України й підтвердження актуальності розробки нової моделі професійної підготовки кадрів за спеціальністю «токсикологія». Матеріали та методи. Вивчено рекомендації міжнародних організацій з питань підготовки токсикологів. Проведено аналіз періодичних наукових джерел країн СНД, Європи, США та інших країн із цих питань. Результати. Авторами розглянута можливість створення єдиної міжвідомчої системи підготовки лікарів-токсикологів за міжнародними стандартами. Проведено порівняльний аналіз діючих програм післядипломної підготовки за напрямом «токсикологія» в окремих країнах Європейського Союзу, що розроблені за рекомендаціями Європейської асоціації токсикологів. Проаналізовані основи фахової підготовки лікарів-токсикологів в Україні. Визначена роль кафедри військової токсикології, радіології й медичного захисту Української військово-медичної академії в післядипломній підготовці лікарів-токсикологів у напрямі створення кадрового компонента системи хімічної безпеки держави. Авторами сформульовані пропозиції щодо удосконалення програм післядипломної підготовки лікарів-токсикологів в Україні. Висновки. Забезпечення ефективної системи хімічної й радіаційної безпеки в Україні сьогодні можливе за умов створення єдиної міжвідомчої системи підготовки лікарів-токсикологів, що базується на міжнародних стандартах і об’єднує потреби широкого спектра міністерств і державних служб., Background. The rapid development of the industry of chemical, radiation-nuclear technologies and the emergence of the chemical and radiation environment surrounding virtually all spheres of the human activity causes urgent need to solve complex problems of medical supply of chemical and radiation safety in Ukraine. There is an increase in the role of vocational training of toxicologists according to the needs of the health care system of Ukraine in providing toxicological assistance to both the civilian population and individual special medical units providing medical care under conditions of terrorist threats and emergencies and accompanied by the action of chemical, radiation and biological agents. The purpose of the study was to analyze the current system of chemical safety in the country in terms of existing external and internal chemical threats and to develop a modern model of professional training in the field of toxicology. Material and me­thods. The recommendations of international organizations on the formation of an effective system of chemical safety, in particular training of specialists in the field of medical toxicology for the last 20 years (Food and Agriculture Organization, International Labor Organization, Organisation for Economic Cooperation and Development, United Nations Environment Programme, United Nations Industrial Development Organization, United Nations Institute for Training and Research, World Health Organization), were studied. The analysis of the periodical scientific sources of the Commonwealth of Independent States, Europe, the USA, Japan and other countries on these issues was carried out. Results. In Ukraine, the training system of toxicologists in the health care system has not been established. For example, there are no specialized departments in institutions of postgraduate education. In the institutions of higher education, the number of training hours on toxicology has been reduced from 2 weeks to 3–5 hours. The necessity to provide the appropriate level of training of toxicologists for the needs of the health care system in Ukraine determined in 2017 the development and implementation of the educational and scientific training program for masters at the premises of the department of military toxicology, radio­logy and medical protection of the Ukrainian Military Medical Academy was stipulated (master’s) level of higher education in the field of toxicology. This program of specialization in toxicology developed according to EUROTOX standards is relevant not only for medical officers and officials of state structures responsible for medical support of special forces for combating chemical (biological) terrorism and specialists in the field of medical devices, but also for emergency care experts, and the heads of health care institutions of the Ministry of Health of Ukraine. The main sections of the programs for postgraduate education of toxicologists at training courses in many countries of the world are: general principles of medical toxicology (types and circumstances of poisoning, basic principles of toxicology, clinical diagnosis, general principles of treatment for poisoning, organizations and groups — participants of poison control programs); toxic effects of chemicals on the human body (systematic monitoring and evaluation of the most widespread and severe cases of poisoning and toxic substances, monitoring and evaluation of toxicants); human toxicology in the aspect of rare-earth chemical research (toxicity prognosis, statistical and epidemiological programs for evaluation of acute and chronic effects of specific substances), etc. The developed master’s program is based on the methodological principles of EUROTOX. Conclusions. Ensuring an effective system of chemical and radiation safety in Ukraine is possible under the conditions of creating a unified system of training toxicologists in the health care system of Ukraine according to EUROTOX standards. A practical step in this direction could be the creation at the premises of department of military toxicology, radiology and medical protection of the Ukrainian Military Medical Academy of an interdepartmental educational, methodological and scientific center to train toxicologists for the Armed Forces of Ukraine on the standards of North Atlantic Treaty Organization, for medical and preventive and scientific-practical institutions of Ukraine according to EUROTOX standards and receiving internationally recognized certificate of a toxicologist that will give the automatic right to enter the European register of toxicologists and increase the competitiveness of national experts.

Background. The accumulation of huge quantities of chemical weapon in certain countries of the world, the continuing research work on its improvement and cases of use in terrorist activities make the problem of the protection of military personnel of the Armed Forces of Ukraine from toxic warfare agents extremely relevant. The research aimed to assess the current state of medical protection and provision of antidotes from toxic warfare agents of neuro-paralytic action to servicemen of the Armed Forces of Ukraine. Material and methods. The provision of antidotes to servicemen in the Armed Forces of Ukraine for the past 20 years has been analyzed. The orders of the Ministry of Defense and the Ministry of Health of Ukraine regarding the full-board equipment of the medical service of the Armed Forces of Ukraine are considered. The research methods applied were as following: historical, bibliosemantic and systematic approaches. Results. The authors review the historical aspects of the development and use of chemical weapons. The global danger of the use of nerve agents such as Novichok is defined. The characteristic of losses from the use of organophosphorus toxic substances depending on the level of the organization of medical care at different stages of its delivery was given. The main directions of the development of medical protection means from organophosphorus toxic substances are analysed. The last orders of the Ministry of Defense and the Ministry of Health of Ukraine regarding the complete and standard equipment of the medical service for the Armed Forces of Ukraine are considered. The authors conducted a comparative analysis of the individual kit (different sets) used in Ukraine and the USA. The first-aid medical kit of the general medical personnel was found to be intended for reducing the impact of the striking factors of firearms and first aid through self-help and mutual assistance. There are no means for preventing or reducing the damaging effect of military toxicants and for the provision of medical care in case of injury by them (therapeutic antidote). In the serviceman's individual first-aid kit of the Special Operations Forces, there are no medicines (antidotes) for the provision of medical assistance in case of damage due to the paralytic action of toxicants. Only in the first-aid kit for the group of Special Operations Forces, there is atropine sulphate (solution for injection 0.1% ampoule 1.0). The authors emphasize that in the US Armed Forces a serviceman has the individual medical tools. These tools include the MARK I Kit, a set of therapeutic antidotes for nerve agents Nerve Agent Antidote Kit. It is a double container, in which two auto-inverters with antidotes are inserted. The newer model, ATNNA (Antidote Treatment Nerve Agent Auto-Injector), contains both preparations — atropine and pralidoxime chloride in a single injector, which simplifies the injection. The most important requirement for individual sets of medical protection is the presence of preventive use that eliminates the effects of mass destruction weapons or significantly reduces them. The preventive antidotes for organophosphorus substances have been developed based on the reversible inhibitors of cholinesterase. Such antidote in the United States is pyridostigmine — a pill (30 mg) used before the contact with an organophosphorus substance, and repeatedly, if necessary, after 6–8 hours. Authors stated that in the late 1990s and early 2000s, all the necessary medical preparations for military use were scarce in the kits of the Armed Forces of Ukraine. Today, there are no prophylactic antidotes for organophosphorus agents in the individual medical kits. Also, there are no necessary antidotes. The authors note that today in the East of Ukraine, many industrial enterprises have been taken by the terrorists. Terrorist diversion can cause man-made and war-time emergencies with after-effects close to those of chemical weapons. Therefore, the medical protection of the personnel of the armed forces is one of the key factors determining the ability to conduct combat in the context of a modern war that has the risk of using mass destruction weapons. Conclusions. The complete absence of the medical equipment of the Armed Forces of Ukraine for the medical prophylaxis, assistance, and treatment of the people affected by the toxic agents was revealed. Today, in the context of a modern armed conflict, where the probability of using mass destruction weapons including toxic nerve agents is extremely high, the presence of antidotes to toxic warfare agents is a critical condition for the preservation of life and combat capability of the personnel.

Актуальність. З початком гібридної війни на Донбасі хімічна терористична загроза в Україні стала реальністю. За таких умов військова дисципліна «токсикологія, радіологія та медичний захист» набула особливої актуальності в підготовці лікарів різних спеціальностей. Мета дослідження: обґрунтувати актуальність післядипломної підготовки лікарів на циклі тематичного вдосконалення «Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак» в межах навчальної дисципліни «військова токсикологія, радіологія та медичний захист». Матеріали та методи. Проведено аналіз джерел наукової інформації з питань медичного забезпечення при ураженні токсикантами, що застосовуються при сучасних військових конфліктах і терористичних актах. Розглянуто рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Агентства зі скорочення військової загрози міністерства оборони США, Організації з заборони хімічної зброї, Національного центру біотехнологічної інформації США з цих питань. Застосовані методи дослідження: системного підходу, історичний, бібліосемантичний, контент-аналізу. Результати. Необхідність розширення знань у сфері сучасної військової токсикології для лікарів різних спеціальностей обумовила розробку нової програми тематичного удосконалення за напрямком «Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак». В умовах гібридної війни медичну допомогу має надавати персонал з високим рівнем підготовки в питаннях медичного сортування, визначення специфічних токсичних синдромів, застосування заходів протихімічного захисту тощо. Однак сьогодні ми стикаємося з багатьма проблемами в цій сфері. Більша частина рекомендованих ВООЗ антидотів відсутня в Україні, тому головний акцент слід зробити на заходи інтенсивної терапії. В даній роботі ми зосередили увагу на основних проблемних питаннях, що можуть виникнути під час лікування постраждалих від різних хімічних агентів (легеневих, кров’яних, нервових, шкірних) в умовах відділень реанімації та інтенсивної терапії звичайних районних і міських лікарень. Висновки. Підвищення обізнаності лікарів про особливості клінічної дії найбільш поширених хімічних агентів є умовою надання своєчасної і ефективної медичної допомоги та збереження здоров’я медичного персоналу, який потенційно наражається на ризик хімічного ураження під час виконання професійної діяльності.

Background. Currently, the Ministry of Defense of Ukraine is working hard to improve combat equipment, which is an equal element of the military security system. The control of the safety of military uniforms or special clothing that has been exposed to the skin surface for a long time is an important safety factor for health and high combat readiness. The purpose of this study was to study the toxicological and hygienic characteristics of special clothing — summer-weight field uniform, consisting of jackets and trousers. Materials and methods. The research was conducted on 9 samples of field uniforms in accordance with the requirements of the State Sanitary Standards and “Materials and products of textile, leather and fur. Basic hygiene requirements” (the Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1138 dated December 29, 2012, registered in the Ministry of Justice of Ukraine No. 87/22618 dated January 9, 2013) and Methodological Recommendations for the Hygienic Assessment of Clothing and Footwear of Polymer Materials No. 66-13-5/161 dated April 17, 1986. Results. Modern military clothing should meet special requirements that would ensure that it can be effectively used for intended purposes during a certain time in a combat environment. The performance of clothes in accordance with the tasks depends on a number of factors: the conditions of clothing use, the properties of materials, the clothing design, special processing. Hygienic requirements for clothing are to protect the human body from the adverse effects of environmental factors, as well as provide normal livelihoods of the organism, creating a favorable microclimate in the space under the clothes. The criteria for safety of special clothing were studied using hygienic methods (odorimetric) and toxicological methods (study of the content of chemicals in air and water). The results of the odorimetric experiment investigated the intensity of smell of products. The studies included determination of migration levels of formaldehyde, acetaldehyde, phenol, organic solvents (benzene, toluene, xylene), heavy metal ions in aqueous model environment; formaldehyde, acetaldehyde, phenol, organic solvents (benzene, toluene, xylene) into air extraction. In the preparation of water extracts no waste was determined, staining of products was stable. Water extracts were transparent, without siege, haze, no foaming. From the prototype samples, the migration of acetaldehyde, organic solvents (benzene, toluene, xylene), heavy metal ions (nickel, copper, cadmium) into water extract was not detected. From the prototypes, the migration of acetaldehyde, organic solvents (benzene, toluene, xylene, methyl acetate) into the air extract was not revealed. According to the research, 5 out of 9 samples did not meet the established medical criteria (indicators) for the suits manufactur, which, in conditions of combat use, have permanent and direct contact with the skin of a military. The concentration of formaldehyde in water extracts exceeded the maximum permissible limits. After washing the products, the migration of formaldehyde decreased and did not exceed the hygienic requirements. The use of these samples can be recommended only after the obligatory washing before application. To determine the origin of high content of formaldehyde in tissues, it is necessary to conduct additional studies of fabric of different stages of textile processing (hard fabric, dyed fabric, finite processing with apretas, etc.). Taking into account the levels of formaldehyde extraction that were obtained as a result of toxic-hygienic studies, the samples can cause skin irritating, allergic effects in case of prolonged, direct, permanent contact with human skin. Establishing the facts of detecting these effects depends on the individual sensitivity of a person and requires additional specific research. According to the results of the research, 5 out of 9 tissue samples were identified as such that can not be used as a summer-weighted field uniform because of a high level of formaldehyde migration. Conclusions. One of the most important characteristics of modern military clothing is a high level of functionality, wear resistance and especially the safety of military health. The modern methods of toxicogenic evaluation allows quickly and objectively determine the level of fabric safety by studying the content of various chemicals (benzene, toluene, xylene, heavy metal ions, formaldehyde, acetaldehyde, phenol, organic solvents, etc.). The use of modern methods of toxic and hygienic research allows operatively obtain objective information on the quality of experimental samples of a special uniform for making informed decisions regarding the possibility of their acquisition and use in modern combat conditions.

Статья посвящена анализу употребления наркотических средств среди мобилизованных в условиях проведения операции объединенных сил (ООС) в Украине. Авторами рассмотрено нормативно-правовое регулирование вопросов, касающихся организации профилактики и выявления пьянства, наркомании и токсикомании. Обсуждаются нерешенные вопросы своевременного выявления больных алкоголизмом, токсикомании, наркозависимых и установка наркологических противопоказаний к службе в Вооруженных силах Украины. На основе изучения нормативно-правовой базы Украины по организации выявления больных алкоголизмом, токсикомании, наркозависимых и проведения профилактических наркологических осмотров авторами установлено, что вопросы проведения мер профилактики и выявления пьянства, наркомании и токсикомании в Вооруженных силах Украины сегодня не урегулированы. На основе полученных данных авторами разработаны предложения, предусматривающие законодательные и организационные меры по разработке и утверждению межведомственного приказа о порядке проведения наркологических и психиатрических осмотров в Вооруженных силах Украины; а также по разработке и утверждению межведомственного приказа о координации действий специалистов Министерства здравоохранения Украины и Министерства обороны Украины при оказании психиатрической и медико-психологической помощи участникам ООС. Вместе с тем предлагается усилить контроль за работой военных комиссариатов по изучению призывных контингентов, сбору необходимой информации об алкогольной и наркотической зависимости граждан, призываемых в Вооруженные силы Украины.

Актуальность. Характер вооруженных конфликтов последних лет существенно изменил структуру санитарных потерь, что требует углубленного изучения особенностей организации системы медицинской защиты в случаях возникновения санитарных потерь, связанных в первую очередь с комбинированной травмой. Цель: анализ современных подходов к организации мероприятий медицинской защиты при комбинированных травмах, при которых сочетаются факторы механического и химического поражения, для повышения эффективности медицинской защиты личного состава и гражданского населения в условиях боевых действий. Материалы и методы. Изучена современная структура комбинированных боевых травм на примере войн и вооруженных конфликтов последнего столетия. Проведен анализ научных источников стран СНГ, Европы, США и других стран по этим вопросам. Результаты. Анализ материалов исследований доказывает, что структура санитарных потерь в современных войнах и вооруженных конфликтах характеризуется: увеличением доли механических, термических и комбинированных поражений с одновременным возрастанием количества тяжелых травм и небоевых санитарных потерь. Доказано, что одной из особенностей вооруженных конфликтов в Ираке и Сирии является применение различных высокотоксичных химических веществ и современного химического оружия. Авторами уделено внимание патогенезу комбинированных поражений, этапному лечению комбинированной травмы и обоснована необходимость углубленной подготовки военных врачей в вопросах тактики при комбинированной травме. Выводы. Особенности вооруженных конфликтов последних лет и современные условия боевых действий в Украине обусловили необходимость расширения знаний военных врачей разных специальностей в вопросах медицинской защиты при комбинированных травмах.

Background. In recent years, ozone is increasingly used in medicine as a therapeutic agent, as evidenced by numerous scientific works in Ukraine and abroad. The positive effect of ozone on the oxygen transport function and rheological properties of the blood, activation of humoral immunity and increased analgesia explains the widespread use of ozone therapy in clinical medicine. Purpose of the study: to evaluate the clinical efficacy of parenteral ozone therapy as a component of intensive care for a number of emergency conditions and chronic diseases. Material and methods. The material for the study was the results of treatment of patients in the intensive care and extracorporeal treatment unit of the Kyiv City Clinical Emergency Hospital, who underwent a course of pa­renteral ozone therapy in 2018. Clinical indicators and treatment outcomes were evaluated retrospectively based on the analysis of cases histories. Research methods that were used: bibliosemantic, system analysis, comparative analysis, statistical method. Results. During the study period, 144 patients aged 17–72 years were treated: 84 women (58.3 %) and 60 men (41.7 %). All patients upon admission to the unit underwent a comprehensive clinical and laboratory examination. The clinical diagnosis and treatment plan were formed in accordance with the unified clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine. In accordance with the diagnoses, patients were divided into 5 clinical groups, for each of which key indicators of ozone therapy effectiveness were selected. The authors used a syndrome approach to assess the effectiveness of ozone the­rapy. The assessment was carried out in each group separately. Parenteral blood ozonation was carried out using the apparatus Boson-N plus in accordance with the methodology approved by the Ministry of Health of Ukraine (“Methods of ozone the­rapy”, 2001). A total of 304 medical procedures were carried out using ozone, among them: intravenous administration of ozonized saline solution — 36 people (169 procedures), blood ozonation — 25 people (185 procedures). On average, the total course of ozone treatment ranged from 3 to 10 procedures. The course of parenteral ozone therapy consisted of va­rious procedures: intravenous administration of ozonized saline solution in a volume of 200 ml (dose of ozone — 0.48 mg) daily or every other day. During the procedure of blood ozonation, the patient’s blood was ozonized in a volume of 200 or 400 ml (the ozone dose was 1.8 mg or 1.8 mg + 1.8 mg, respectively). In patients with acute poisoning, ozone therapy was used to treat methaemoglobin formers and other hypoxic poisons (to­xic effects of substances, mainly nonmedical ones (T51-T65), toxic effects of carbon monoxide (T58), toxic effects of other gases, fumes and fumes (T59), toxic effects of other and uni­dentified substances (T65)). In patients with acute infectious diseases, ozone therapy was used in the treatment of: herpes (B00), Lyme disease (A69.2), flu and pneumonia (J09-J18). In chronic diseases: psoriasis (L40), diabetes mellitus (E10-U14), complicated peripheral vascular disease (I79.2*), hypertension (I10) and hypertensive encephalopathy (167.4). In acute surgical pathology, ozone therapy was used in the following groups of diseases: thermal and chemical burns (T20-T32), furunculosis (L02.9), trophic ulcers of the lower extremities of various origins (L98.4) and other individual diseases. Complications during the treatment were not registered. Clinical criteria are the key in assessing the effectiveness of ozone therapy, therefore, the evaluation of pathological symptoms, syndromes and their dynamics is the basis for choosing the type and duration of a course of ozone therapy. Trainings of medical personnel in ozone therapy and safety techniques are an important component of effective treatment. Conclusions. Our experience with ozone therapy suggests that the method has significant prospects for the use in the treatment of a wide range of acute and chronic diseases and emergency conditions. Despite the fact that ozone therapy leads to significant positive changes in the human body, the method requires further study in order to improve and standardize.

Сегодня в Украине сложилась крайне нестабильная ситуация в сфере химической, ядерной и радиационной безопасности. Авторами проведен анализ системы медицинской защиты военнослужащих в условиях радиационно-ядерных и химических угроз и терроризма. Изучена система мониторинга потенциально опасных ситуаций, который осуществляется передвижными санитарно-эпидемиологическими группами Службы превентивной медицины Министерства обороны Украины в зоне АТО. Проводится оценка и прогнозирование влияния угроз на объекты критической инфраструктуры, экспертиза продовольствия, питьевой воды, источников водоснабжения и других объектов внешней среды на загрязнение радиоактивными, ядовитыми и опасными химическими веществами; осуществляются организация и контроль проведения дезактивации, дегазации. Однако остаются проблемные вопросы: устаревшая материально-техническая база (автомобильная техника, лабораторное оборудование, нехватка приборов для обследования факторов окружающей среды и т.д.); отсутствие производства в Украине отдельных средств медицинской защиты военнослужащих при воздействии опасных радиационных и химических факторов для профилактики поражения и уменьшения вредного воздействия. За предыдущие годы снизилась численность специалистов Службы превентивной медицины Министерства обороны Украины по военной токсикологии, радиологии и медицинской защите. В этих условиях особую актуальность приобретает специальная подготовка военных врачей по вопросам военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты.

Background. The widespread use of coumarin-based anticoagulant rodenticides in most countries of the world and in Ukraine determines the regular occurrence of poisonings among the population. Purpose of the work: to familiarize general practitioners with the biological and toxic effects of 4-hydroxycoumarin derivatives using a separate clinical observation. Materials and methods. The analysis was performed of modern sources of scientific information about the biological and toxic effects of coumarins over the past 20 years. A clinical case of poisoning with 4-hydroxycoumarin derivatives in a 40-year-old woman undergoing treatment at the toxicology department of City Emergency Hospital in Mykolaiv was considered. The methods of analytical, systemic and comparative analysis were applied. Results. On the basis of 4-hydroxycoumarin, a number of substances with anticoagulant properties of different efficacy were synthesized: brodifacoum, dicoumarol, warfarin, which are used as drugs for the prevention of thrombosis and embolism in a number of diseases, and pesticides — means of deratization. Rodenticides belonging to the 4-hydroxycoumarin group (superwarfarins) are used to kill rats and mice. Superwarfarins block vitamin K-dependent γ-carboxylation of glutamic acid residues in prothrombin precursors 100 times stronger (in equimolar ratio) than warfarin. In addition, their half-life reaches 120 days, and for warfarin it is 42 hours. The plasma content of factors II, VII, IX and X is reduced. As the concentration of coagulation factors decreases, clinical manifestations of their deficiency occur (usually on day 2 or day 3). Swallowing a small amount of poison can hardly harm the body. Multiple doses over several days or weeks can lead to serious poisoning and even death. Bleedings in the urogenital system, gastrointestinal tract, nosebleeds occur most often. The mechanism of coumarin anticoagulant intoxication is disrupting the cellular recirculation of the blood clotting factor — vitamin K, which results in secon­dary coagulopathy. This class of substances is characterized by high biological activity and toxicity. Case study. Patient D., a 40-year-old woman, was urgently admitted to the ENT department of the Mykolaiv City Hospital 4 with nosebleed in June 2018. The patient was treated in the ENT department during 2 days, but nosebleed recurred. Due to the negative changes in urine tests, acute haemorrhagic cystitis was diagnosed. The patient was examined by urologist and gynaecologist, but she refused hospitalization to the urological department and was referred to the therapeutic department for further treatment. However, due to the progressive coagulopathy (prothrombin index 65 %), the patient D. was transferred to the intensive care unit. Haemostatics, antibio­tics, intravenous injection of crystalloids, single-donor plasma were used. However, the patient’s condition continued to worsen, coagulopathy was progressing (prothrombin index < 5 %; international normalized ratio > 10). The cause of severe coagulopathy remained unclear. The medical history of the patient was re-examined by doctors, and it was found that patient D. had schizophrenia. One year before, she has similar symptoms and was treated in the haematology department with the symptoms of coagulopathy during one week. Combining these facts, doctors suspected poisoning with unknown substance with a clear anticoagulant effect. A detailed survey of the patient’s mother revealed that shortly before the di­sease, patient D. had purchased a rat poison based on 4-hydroxycoumarin derivatives, and may have taken it for several days. This version was later confirmed. In the intensive care unit, patient D. was treated for 14 days, and after that she was transferred to the toxicology department of the Mykolaiv City Emergency Hospital, where she was treated and underwent rehabilitation for 25 days. Unfortunately, it was not possible to accurately determine the dose and period of poison use. During the entire period of stay in the toxicology department, symptomatic treatment for coagulopathy was performed with the use of vitamin K (vikasol, 20 mg, 3–4 times a day) and other haemostatics and symptomatic therapy. Prolonged nasal tamponade caused complications such as nasal septum perforation and pressure ulcer of the upper lip and nostrils on the left, which led to a long period of treatment by the ENT doctor. After wound healing and stabilization of laboratory parameters, patient D. was transferred to a psychiatric hospital with the diagnosis: acute rodenticide (4-hydroxycoumarin derivative) poisoning. Suicidal attempt. Toxic coagulopathy. Repeated nosebleeds. Haemorrhagic cystitis. Post-haemorrhagic anaemia. Pressure ulcer of the left sinus and upper lip on the left. Nasal septum perforation. Mental illness. This case demonstrated that clinical diagnosis of secondary coagulopathy is sometimes challenging. If it is impossible to carry out chemical and analytical studies (liquid chromatography — mass spectrometry) on the coumarin content in the patient’s blood, then the quality of collecting anamnesis vitae and anamnesis morbi, dynamic monitoring of haemostatic parameters, blood biochemical indices and clinical parameters of the blood and urine play a key role in establishing the diagnosis. Conclusions. The problem of acute poisonings with 4-hydroxycoumarin derivatives remains relevant in clinical practice. The use of an antidote (vitamin K) gives a positive result with timely treatment of a patient. Biological markers of the toxic process are international normalized ratio, prothrombin index, platelet count, and other haemostatic parameters, which characterize the coagulation system. It should be remembered that severe coagulopathy with the development of internal bleeding complicates the diagnosis of acute poisoning with anticoagulants and is often the reason why surgical complications such as bleeding are interpreted as the underlying disease., Актуальность. Широкое применение антикоагулянтных родентицидов на основе кумаринов в большинстве стран мира и в Украине определяет регулярное возникновение случаев отравлений среди населения. Цель — ознакомление практических врачей с биологическими и токсическими эффектами производных 4-гидроксикумарина на примере отдельного клинического наблюдения. Материалы и методы. Проведен анализ современных источников научной информации за последние 20 лет, посвященных исследованию биологических и токсических эффектов кумаринов. Рассмотрен клинический случай отравления производными 4-гидроксикумарина у женщины 40 лет, проходившей лечение на базе токсикологического отделения больницы скорой медицинской помощи г. Николаева. Применены следующие методы: аналитический, системного и сравнительного анализа. Результаты. Пациентка Д., 40 лет, доставлена в ургентном порядке в лор-отделение городской больницы № 4 г. Николаева с носовым кровотечением в июне 2018 года. После осмотра врачом пациентка была госпитализирована, назначена гемостатическая, антибактериальная терапия и выполнена передняя тампонада носовых ходов. Через двое суток на фоне прогрессирующей коагулопатии (протромбиновый индекс (ПТИ) < 5 %; международное нормализованное соотношение (INR) > 10) пациентка была переведена в реанимационное отделение, где начато усиленное введение гемостатических препаратов (витамин К 20 мг 3–4 раза в сутки), антибиотиков, кристаллоидов, донорской одногруппной плазмы. На 4-е сутки с момента поступления в больницу выяснилось, что пациентка Д. страдает шизофренией и, по словам матери, вероятно, приняла неизвестную дозу крысиного яда на основе производных 4-гидроксикумарина. В реанимационном отделении пациентка находилась в течение 14 дней и после стабилизации состояния была переведена в токсикологическое отделение больницы скорой медицинской помощи г. Николаева, где продолжила лечение и реабилитацию еще в течение 25 суток, после чего была переведена в психиатрическую больницу. Выводы. Проблема острых отравлений производными 4-гидроксикумарина остается актуальной в клинической практике. Использование антидота (витамина К) дает положительный результат при своевременном обращении пациента за медицинской помощью. Биологическими маркерами токсического процесса являются показатели INR, ПТИ, число тромбоцитов, а также другие показатели, характеризующие систему свертывания крови. Следует помнить, что тяжелая коагулопатия с развитием внутренних кровотечений затрудняет диагностику острого отравления антикоагулянтами и нередко является причиной, по которой хирургические осложнения в виде кровотечения трактуются как основное заболевание., Актуальність. Широке застосування антикоагулянтних родентицидів на основі кумаринів у більшості країн світу і в Україні обумовлює регулярне виникнення випадків отруєнь серед населення. Мета — ознайомлення практичних лікарів із біологічними і токсичними ефектами похідних 4-гідроксикумарину на прикладі окремого клінічного спостереження. Матеріали та методи. Проведено аналіз сучасних джерел наукової інформації за останні 20 років, присвячених дослідженню біологічних і токсичних ефектів кумаринів. Розглянуто клінічний випадок отруєння похідними 4-гідроксикумарину в жінки 40 років, яка лікувалася на базі токсикологічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва. Застосовані такі методи: аналітичний, системного і порівняльного аналізу. Результати. Пацієнтка Д., 40 років, доставлена в ургентному порядку до лор-відділення міської лікарні № 4 м. Миколаєва з носовою кровотечею в червні 2018 р. Після огляду лікарем па­цієнтка була госпіталізована, призначена гемостатична, антибактеріальна терапія і виконана передня тампонада носових ходів. Через дві доби на фоні прогресуючої коагулопатії (протромбіновий індекс (ПТІ) < 5 %; міжнародне нормалізоване відношення (INR) > 10) пацієнтка була переведена до реанімаційного відділення, де розпочато введення гемостатиків (вітамін К 20 мг 3–4 рази на добу), антибіотиків, кристалоїдів, донорської одногрупної плазми. На 4-ту добу від моменту надходження до лікарні було з’ясовано, що пацієнтка Д. страждає від шизофренії і, зі слів матері, ймовірно, прийняла невідому дозу щурячої отрути на основі похідних 4-гідроксикумарину. У реанімаційному відділенні пацієнтка Д. проходила лікування протягом 14 діб, після стабілізації стану була переведена до токсикологічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, де перебувала на лікуванні та реабілітації ще 25 діб, після чого була переведена до психіатричної лікарні. Виснов­ки. Проблема гострих отруєнь похідними 4-гідроксикумарину залишається актуальною в клінічній практиці. Використання антидоту (вітаміну К) дає позитивний результат при своєчасному зверненні пацієнта за медичною допомогою. Біологічними маркерами токсичного процесу є показники INR, ПТІ, число тромбоцитів, а також інші показники, що характеризують систему згортання крові. Слід пам’ятати, що тяжка коагулопатія з розвитком внутрішніх кровотеч ускладнює діаг­ностику гострого отруєння антикоагулянтами і нерідко є причиною, з якої хірургічні ускладнення у вигляді кровотечі трактуються як основне захворювання.

Background. The problem of acute poisoning by illegal or “street” methadone in Ukraine today has gone beyond drug or psychiatric practice, and has become a real test for intensive care units specializing in the treatment of poisonings. Acute methadone poisoning in combination with other psychoactive substances, including ethanol, is often accompanied by soft tissue ischemia and acute kidney damage, which requires the use of extracorporeal treatment methods. The purpose was to study the effectiveness of the early use of hemodialysis with ultrafiltration, membrane plasmapheresis and blood ozonation in the comprehensive therapy of acute methadone poisoning. Materials and methods. One hundred and eighty-six cases of methadone poisoning were studied. Patients of both sexes, aged 21 to 43 years, were treated in the intensive care and extracorporeal treatment unit of the Kyiv City Clinical Emergency Hospital in 2018–2019. Based on Poisoning Severi­ty scale (PSS) (Persson H.E., 1998) all patients were divided into three groups. Group I: n = 21, moderate poisoning (PSS: from 0 to 2.0 points); group II: n = 79, severe poisoning (PSS: more than 2.0 up to 3.0 points); group III: n = 86, extremely severe poiso­ning (PSS: more than 3.0 up to 4.0 points). Clinical, biochemical, functional, chemical-analytical, statistical research methods are used. Indicators in the groups were compared using Student’s t-test for independent samples; differences were considered statistically significant at p ≤ 0.05. Results. According to the results of clinical, functional and laboratory examination of patients with combined methadone poisoning, toxic hepatopathy and nephropathy was revealed in 34.3 % of patients, soft tissue ischemia syndrome with oliguria-anuria — in 22.9 %. The causes of renal failure were both prerenal (hypovolemia, low cardiac output, decreased renal vascular tone) and renal factors (toxic damage to the renal parenchyma). Indications for hemodialysis in patients with severe methadone poisoning were: oliguria-anuria for 24 hours; increase of creatinine, urea, lactate, creatine phosphokinase, aspartate aminotransferase, alanine aminotransferase, lactate dehydrogenase le­vels; water-electrolyte imbalance; brain edema; soft tissue ischemia syndrome (≥ 5 % of body area) and the risk of vascular thrombosis. Continuous venous-venous hemodialysis and ultrafiltration were used in 86 patients with acute renal damage. Conclusions. A variety of disorders of homeostasis in combined methadone poisoning, in particular with soft tissue ischemia syndrome, requires the early use (within 24–48 hours) of extracorporeal therapy methods. Among these methods, continuous veno-venous hemodialysis with ultrafiltration, membrane plasmapheresis and ozone therapy (intravenous saline and autohemotransfusion of ozonated blood) were effective., Актуальность. Острые отравления метадоном в сочетании с другими психоактивными веществами, в частности этанолом, нередко осложняются синдромом компрессии мягких тканей и острым повреждением почек, что требует использования методов экстракорпоральной детоксикации. Цель исследования — изучение эффективности раннего применения гемодиализа с ультрафильтрацией, мембранного плазмафереза и озонирования крови в комплексной терапии острых отравлений метадоном тяжелой степени. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 186 пациентов с отравлением метадоном в возрасте от 21 до 43 лет обоих полов, которые составляли три группы исследования. Лечение проводилось на базе отделении интенсивной терапии и экстракорпоральной детоксикации Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи в 2018–2019 гг. Использованы клинические, биохимические, функциональные, химико-аналитические, статистические методы исследования. Показатели в группах сравнивали с помощью t-критерия Стьюдента для независимых выборок; различия считали статистически значимыми при р ≤ 0,05. Результаты. По результатам проведенного клинического, функционального и лабораторного обследования пациентов с комбинированными отравлениями метадоном выявлена токсическая гепатонефропатия у 34,3 % пациентов, синдром ишемии мягких тканей и олигурия/анурия — у 22,9 %. Причинами развития почечной недостаточности были как преренальные (гиповолемия, низкий сердечный выброс, снижение тонуса почечных сосудов), так и ренальные факторы (токсическое поражение паренхимы почек). Показанием для гемодиализа был симптомокомплекс: олигурия/анурия в течение 24 часов, повышение уровня КФК плазмы крови, увеличение уровня креатинина, мочевины, лактата, АСАТ, АЛАТ, ЛДГ, водно-электролитный дисбаланс, ишемия мягких тканей (≥ 5 % площади тела), отек мозга, угроза сосудистого тромбоза вследствие усиления компрессии в зоне ишемии мягких тканей. Применены вено-венозный гемодиализ и ультрафильтрация (CVVHD) у 86 пациентов с острым повреждением почек. Выводы. Разнообразие нарушений гомеостаза при комбинированном отравлении метадоном, в частности с наличием синдрома ишемии мягких тканей, требует раннего использования (в течение 24–48 часов) методов экстракорпоральной терапии. Среди таких методов эффективными являются пролонгированный вено-венозный гемодиализ с ультрафильтрацией, мембранный плазмаферез и озонотерапия (внутривенное введение физиологического раствора и аутогемотрансфузия озонированной крови)., Актуальність. Гострі отруєння метадоном у поєднанні з іншими психоактивними речовинами, зокрема етанолом, нерідко ускладнюються синдромом тривалої компресії м’яких тканин і гострим пошкодженням нирок, що потребує застосування методів екстракорпоральної детоксикації. Мета дослідження — вивчення ефективності раннього застосування гемодіалізу з ультрафільтрацією, мембранного плазмаферезу й озонування крові в комплексній терапії гострих отруєнь метадоном тяжкого ступеня. Матеріали та методи. Проведений аналіз результатів лікування 186 пацієнтів з отруєнням метадоном віком від 21 до 43 років обох статей, які становили три групи дослідження. Лікування проведено у відділенні інтенсивної терапії та екстракорпоральної детоксикації Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у 2018–2019 рр. Використані клінічні, біохімічні, функціональні, хіміко-аналітичні, статистичні методи дослідження. Показники в групах порівнювали за допомогою t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок; відмінності вважали статистично значущими при р ≤ 0,05. Результати. За результатами проведеного клінічного, функціонального і лабораторного обстеження пацієнтів із комбінованими отруєннями метадоном виявлено токсичну гепатонефропатію в 34,3 % пацієнтів, синдром ішемії м’яких тканин й олігурію/анурію — у 22,9 %. Причинами розвитку ниркової недостатності були як преренальні (гіповолемія, низький серцевий викид, зниження тонусу ниркових судин), так і ренальні чинники (токсичне ураження паренхіми нирок). Показанням для гемодіалізу був симптомокомплекс: олігурія/анурія протягом 24 годин, збільшення рівнів КФК плазми крові, збільшення рівня креатиніну, сечовини, лактату, АСАТ, АЛАТ, ЛДГ, водно-електролітний дисбаланс, ішемія м’яких тканин (≥ 5 % площі тіла), загроза набряку мозку, загроза судинного тромбозу внаслідок посилення компресії в зоні ішемії м’яких тканин. Застосовано вено-венозний гемодіаліз й ультрафільтрацію у 86 пацієнтів із гострим пошкодженням нирок. Висновки. Різноманітність порушень гомеостазу при комбінованому отруєнні метадоном, зокрема з наявністю синдрому ішемії м’яких тканин, вимагає раннього використання (протягом 24–48 годин) методів екстракорпоральної терапії. Серед таких методів ефективними є пролонгований вено-венозний гемодіаліз з ультрафільтрацією, мембранний плазмаферез й озонотерапія (внутрішньовенне введення фізіологічного розчину й автогемотрансфузія озонованої крові).

Background. Today paracetamol poisoning is one of the most common and most dangerous types of drug poisoning. In Ukraine, the number of suicide attempts involving paracetamol in 2018 has doubled compared to 2017. The purpose was to investigate the dynamics of clinical and laboratory indicators for severe paracetamol poisoning, complicated by the development of acute liver failure, and evaluate the effectiveness of the use of antidotes and pharmacological remedies. Material and methods. The article presents a case of severe paracetamol tablets poisoning in a 22-year old woman. The treatment was conducted in the toxic-therapeutic department of the hospital of emergency medical aid of the city of Mykolaiv in 2018. Data of clinical, laboratory, functional research methods was analyzed. Results. In June 2018, a 22-year woman, a student, admitted to the toxic-therapeutic department of the emergency hospital in Mykolaiv. Relatives informed that on the eve of the evening the woman had swallowed a large number of various pills, mainly paracetamol, for suicidal purposes. She also tried to cut the veins in her forearm. The patient bought paracetamol tablets the same day at various drugstores in the city; 110 tablets (200, 350, and 500 mg) of paracetamol and 10 sleeping pills were purchased. According to approximate estimates, the total dose of paracetamol taken exceeded 250 mg/kg body weight. Diagnosis: acute household drugs poisoning (paracetamol, hypnotics). Suicidal attempt. Cut wounds of forearms of both hands. The gastric lavage and bo­wel cleansing were carried out. There were prescribed the antidote — ACC (acetylcysteine, NAC — 140 mg/kg/day); hepatoprotective remedies: thioctic acid (20 mg/kg/day), silibinin (20 mg/kg/day), ademetionine (400 mg/day), arginine glutamate (40%, 5.0 ml/day), dexamethasone (8 mg/day). After 24 hours, there developed a sharp increase in the level of ASAT — 1073 U/l (normal — up to 32 U/l), ALAT — 1116 U/l (normal — up to 33 U/l), GGTP — 57 (normal — up to 32 U/l) and decrease in prothrombin index (PTI) — 38.0 % (normal — 97–100 %), INR — 2 (normal — 0.85–1.35), APTCH — 34 (normal — 24.0–34.0 sec.). After 48 hours, the indicators reached maximum values: ASAT — 19,740 U/l, ALAT — 14,800 U/l, GGTP — 157 U/l. However, the indicator of PTI critically decreased to 13.0 %, indicators of INR increased — 4, APTCH — 48. At the same time, yellowing of the sclera of the eyes and skin developed; the enlargement of the abdomen, liver, ascites were observed; bloody vaginal discharge and decreased urine output appeared. The neurological status of the patient worsened; drowsiness and negativism were noted. During the ultrasound examination of abdominal organs, enlargement of the liver and the presence of free fluid were noted. After a consultation, it was decided to continue the treatment with antidotes, sorbents, glucose solutions, crystalloids, fresh frozen blood plasma. Besides, there were prescribed vitamin K, etamsylate, furosemide, spironolactone, dexamethasone, and pentoxifylline. On the fifth day of treatment, the positive dynamics of blood biochemical parameters was noted. ASAT — 240 U/l, ALAT — 3,495 U/l, PTI — 61 % stabilized, daily diuresis increased. On the 14th day of treatment, the second examination of abdominal organs showed positive dynamics, the normal size of the liver, pancreas, and kidney had no pathology; free fluid in the abdomen was not detected. A psychiatrist examined the patient. On the 16th day of treatment, the patient was discharged in satisfactory condition. At the time of discharge, the patient did not have any complaints. Consultation of a fami­ly physician, diet, and hepatoprotectors (silibinin) were recommended for one month. Abdominal ultrasound control and laboratory control of blood biochemical parameters were recommended to be performed one month later. The specialist’s focus should be on the clinical signs of poisoning. The basic treatment for acute paracetamol poisoning is a specific antidote therapy, which is most effective in the first twelve hours after taking acetaminophen. In the world and domestic practice, ACC — N-acetylcysteine (N-acetyl-1-cysteine, NAC, acetylcysteine, LNAC) is used as an antidote. The mechanism of the antidote action of acetylcysteine is based on the ability of its SH reactive group to bind chemical radicals. Besides, acetylcysteine enhances the synthesis of glutathione, which is particularly valuable for paracetamol poisoning. Therefore, the use of ACCs is indicated in all cases of taking paracetamol at a dose of 5 g in adults and 100 mg/kg in children. ACC tablets or a solution are given in the first 12–72 hours at a dose of 140 mg/kg every 12 hours, for more than 72 hours after poisoning it is administered at a dose of 70 mg/kg every 12 hours. The estimated daily dose is 3,000–6,000 mg of ACC. Despite the decrease in the effectiveness of specific therapy at a later date, we consider it advisable to conduct even after 24–48 hours from the moment of poisoning for at least 1–3 days under the control of blood biochemical parameters (ASAT, ALAT, PTI). The duration of specific therapy is still a matter of debate. With the oral administration, it is recommended to continue for 72 hours, with intravenous administration within 24–48 hours. Current studies suggest the administration of antidotes throughout the paracetamol presence in a patient’s body. The use of extracorporeal treatment, in our opinion, does not solve the problem of detoxication after paracetamol poisoning. Howe­ver, some of the methods (hemodiafiltration, hemodialysis, and ultrafiltration) can help to correct the water-electrolyte balance, compensate for acidosis, reduce swelling and the effects of intoxication. Conclusions. The problem of acute paracetamol poisoning remains urgent in toxicology practice due to a significant increase in the number of such poisonings among patients of different age groups. Using an antidote, ACC (acetylcysteine, NAC) is effective in case of timely treatment of patients. The development of toxic hepatitis, pancreatitis and renal failure are typical complications of acute paracetamol poisonings and require complex treatment. The biomarkers of the toxic process are ASAT, ALAT, GGTP in blood, PTI, and INR., Актуальность. На сегодняшний день отравление парацетамолом является одним из наиболее распространенных и опасных видов лекарственных отравлений. В Украине количество суицидальных попыток с участием парацетамола в 2018 году выросло вдвое по сравнению с 2017 годом. Цель: исследовать динамику клинических и лабораторных показателей при отравлении парацетамолом тяжелой степени, осло­жненном развитием острой печеночной недостаточности, и оценить эффективность применения антидотов и средств фармакологической коррекции. Материалы и методы. Случай отравления таблетками парацетамола тяжелой степени у женщины 22 лет. Результаты. Гражданка Я., 22 лет, с суицидальной целью приняла 110 таблеток парацетамола и 10 таблеток снотворного средства. Общая доза принятого парацетамола превысила 250 мг/кг массы тела. Проведено промывание желудка и кишечника. Начата инфузионная терапия растворами кристаллоидов, глюкозы, сорбитола, натрия гидрокарбоната 4%. Назначено лечение: ацетилцистеин (АЦЦ) (140 мг/кг/день), тиоктовая кислота (20 мг/кг/день), силибинин (20 мг/кг/день), адеметионин (400 мг/день), аргинина глутамат (40%, 5,0 мл/день), дексаметазон (8 мг/день). Через 24 часа зарегистрированы высокие уровни ферментов АсАт, АлАт, гамма-глутамилтранспептидазы (ГГТП), явления коагулопатии. Изменения достигли максимальных значений через 48 часов после поступления: АсАт — 19 740 Ед/л (норма — до 32 Ед/л), АлАт — 14 800 Ед/л (норма — до 33 Ед/л), ГГТП — 157 Ед/л (норма — до 32 Ед/л); протромбиновый индекс (ПТИ) — 13,0 %, международное нормализованное отношение — 4, активированное частичное тромбопластиновое время — 48. Отмечены пожелтение склер и кожи, увеличение живота, печени, асцит, появились кровянистые выделения из влагалища, уменьшение диуреза. Назначены свежезамороженная плазма, витамин К, этамзилат, фуросемид, спиронолактон, дексаметазон, пентоксифиллин. На 5-е сутки лечения началась нормализация биохимических показателей крови, а на 16-е сутки лечения пациентка была выписана в удовлетворительном состоянии. Выводы. Проблема острых отравлений парацетамолом остается актуальной в практике врача-токсиколога. Использование антидота — АЦЦ дает положительный результат при своевременном обращении пациента за медицинской помощью. Токсический гепатит, панкреатит и почечная недостаточность — типичные осложнения тяжелого отравления парацетамолом и требуют сложного комплексного лечения. Биологическими маркерами токсического процесса являются уровни в крови АсАт, АлАт, ГГТП и ПТИ., Актуальність. На сьогодні отруєння парацетамолом є одним з найбільш поширених і небезпечних видів отруєння лікарськими засобами. В Україні кількість суїцидальних спроб за участю парацетамолу в 2018 році зросла вдвічі порівняно з 2017 роком. Мета: дослідити динаміку клінічних і лабораторних показників при отруєнні парацетамолом тяжкого ступеня, що ускладнилося розвитком гострої печінкової недостатності, та оцінити ефективність застосування антидотів і засобів фармакологічної корекції. Матеріали та методи. Випадок отруєння таблетками парацетамолу тяжкого ступеня у жінки 22 років. Результати. Громадянка Я., 22 років, з суїцидальної метою прийняла 110 таблеток парацетамолу і 10 таблеток снодійного засобу. Загальна доза парацетамолу перевищила 250 мг/кг маси тіла. Проведене промивання шлунка й очищення кишечника. Розпочата інфузійна терапія розчинами кристалоїдів, глюкози, сорбітолу, натрію гідрокарбонату 4%. Призначене лікування: ацетилцистеїн (АЦЦ) (140 мг/кг/добу); тіоктова кислота (20 мг/кг/добу); силібінін (20 мг/кг/добу); адеметіонін (400 мг/добу); аргініну глутамат (40%, 5,0 мл/добу), дексаметазон (8 мг/добу). Через 24 години зареєстровано різке підвищення рівня ферментів АсАт, АлАт, гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП), явища коагулопатії. Зміни набули максимальних значень через 48 годин після надходження: АсАт — 19 740 Од/л (норма — до 32 Од/л), АлАт — 14 800 Од/л (норма — до 33 Од/л), ГГТП — 157 Од/л (норма — до 32 Од/л); протромбіновий індекс (ПТІ) — 13,0 %, міжнародне нормалізоване відношення — 4, активований частковий тромбопластиновий час — 48. Відмічені пожовтіння склери очей і шкіри, збільшення живота, печінки, асцит, з’явилися кров’янисті виділення з піхви, зниження діурезу. Призначено свіжозаморожену плазму, вітамін К, етамзилат, фуросемід, спіронолактон, дексаметазон, пентоксифілін. На 5-ту добу лікування була відмічена позитивна динаміка біохімічних показників крові, а на 16-ту добу лікування пацієнтка була виписана в задовільному стані. Висновки. Проблема гострих отруєнь парацетамолом залишається актуальною в практиці лікаря-токсиколога. Використання антидоту — АЦЦ дає позитивний результат при своєчасному зверненні пацієнта за медичною допомогою. Токсичний гепатит, панкреатит і ниркова недостатність — типові ускладнення тяжкого отруєння парацетамолом і потребують складного комплексного лікування. Біологічними маркерами токсичного процесу є рівні в крові АсАт, АлАт, ГГТП і ПТІ.

Background. Today in Ukraine, acute poisoning by narcotic drugs and psychotropic substances is an extremely urgent medical and social problem, which is far out of being solved, that’s why there is a need for in-depth study of the causes of deaths from poisoning to prevent them. The purpose of this study is to analyze the cases of fatal poisonings by narcotic and psychotropic substances with the involvement of epidemic, clinical, forensic, and laboratory research methods, aimed at finding measures to improve the health care system for acute domestic poisoning. Materials and methods. There were studied the medical data of patients treated with the diagnosis: “Acute drug poisoning” (ICD-10: T40.0–T40.3) in the Kyiv Toxicological Center, the statistical data of the State Statistics Service of Ukraine, the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, the data from reports of the Bureau of Forensic Medical Examinations. The laboratory studies of narcotic and psychotropic substances in the biological environment were performed using immunochromatographic analysis and chromatography-mass spectrometry (device — Aligent 6850/5973N, column — HP-5MS). The statistical analysis was performed using the program Statistica 12.6 (Windows 10/7): the reliability of the difference in indicators in the study groups was assessed using Student’s t-test with a significance level of p < 0.05. Results. In the last 5 years, the most common narcotic and psychotropic substances are synthetic and semi-synthetic opioids, psychostimulants, smoking mixtures, sedatives, or hypnotics. At the same time, the number of poiso-nings associated with the combined use of drugs and psychotropic substances, pharmaceuticals, and ethanol is increasing. During the period 2015–2019, more than 40 groups of substances that led to acute poisoning were found in the laboratory of the Kyiv Toxicological Center. The number of positive tests increased 2.3 times during the study period. The leaders in the structure of opioid drugs are methadone, heroin, and morphine. According to the State Statistics Service of Ukraine, in 2014–2018, 1365 deaths were registered as a result of poisoning by narcotic and psychotropic substances. In 2018, a total of 399 cases of deaths related to narcotic and psychotropic substances use and poisoning were recorded in Ukraine. Of these, 64 (16.04 %) cases were related to mental and behavioral disorders due to drug and psychotropic substance abuse and 335 (98.82 %) cases were related to external causes of death related to poisoning or overdose. Among those who died in 2018, there were 90.5 % men (361 cases) and 9.5 % women (38 cases). The largest number of deaths, 340 cases (85.2 %), occurred in the age group from 25 to 44 years, 13 ca-ses — in the age group from 15 to 24 years, and 46 cases — from 45 years and older. Three hundred and fifty-five cases of death from poisoning by psychotropic substances were investigated, it was established that opioid poisoning occurred in 153 cases (codeine and morphine — 54 cases (43.1 %), methadone — 76 cases (21.4 %), opium — 15 cases (4.2 %), synthetic opioids — 8 cases (2.3 %)). One hundred and forty-four cases of death from other drug poisonings were studied, including 31 (21.5 %) cases of psychodysleptic poisoning (hallucinogens), 2 (1.4 %) cases of cocaine poisoning, and 5 (3.5 %) cases of psychostimulant poisoning. According to state statistics, the number of deaths from poisoning in 2018 compared to 2017 increased by half and much. In particular, methadone poisoning increased 2.5 times, and unidentified drug poisoning was three-fold increased. According to the intent, the deaths were distributed as follows: 268 deaths — accidental poisoning; 66 deaths — poisoning by indefinite intent; one case — self-poisoning. The opioid poisoning accounted for 28 % of all cases of the psychotropic substances revealed in biological material, 24.4 % cases were drugs containing narcotic and psychotropic substances or precursors, 15 % — of unidentified substances, the rest consisted of other psychoactive substan-ces. The age characteristics of the group of deaths resulted from narcotic and psychotropic substances revealed in the biological material, and in the group of deaths from overdose are the same (p ≤ 0.05). It means that in the samples of both groups, the age group of 25–44 years presented over 75 % of cases. In Ukraine in 2018, the frequency of deaths related to drug and psychotropic substance abuse and poisoning among the population aged 15 to 64 was 10 people per 1,000,000. Conclusions. The results of the epidemic, clinical, forensic, and laboratory studies conducted by various government agencies in the period 2014–2019, demonstrate a threatening dynamic of increasing both the number of cases of narcotic and psychotropic poisoning and their diversity, resulting in a progressive increase in lethality and mortality, mainly among the male population aged 25–44 years. The main way of the use of narcotic and psychotropic substances in Ukraine continues to be the injection of opioids (methadone, heroin, buprenorphine, etc.) and amphetamine-type stimulants. There has been an increase in the number of deaths associated with the simultaneous use of several narcotic and psychotropic substances (methadone, amphetamine, marijuana, benzodiazepines, ethanol, etc.) in various combinations.

Introduction. Despite large experience in the use of basic therapies for acute poisoning by organophosphorus compounds (OPs)of anticholinesterase action and the results of research conducted in the world, the current methods of treatment of such poisonings are insufficient and do not meet requirements for effective treatment and health. Purpose. Based on the analysis of scientific publications to outline the main directions of modern developments of drugs for basic therapy and prevention of acute OPs poisoning at the stages of their experimental assessment. Methods. A systematic content analysis of literature data using the PubMed database was performed. Results. Modern principles of pharmacotherapy of acute anticholinesterase OPs poisoning are based on the use of anticholinergic drugs (mainly atropine), cholinesterase reactivators and anticonvulsant action. M-cholinolytic therapy remains a mandatory basic component of the treatment of acute OPs poisoning. Today, research is aimed at finding less toxic M-cholinolytics with a wider range of therapeutic effects. A cholinesterase reactivator has not yet been developed that has such a spectrum of action that is able to prevent the central effects of OPs poisoning. The effectiveness of the combined action of AChE reactivators has also been insufficiently studied. One approach to solving the problem of protecting the central nervous system in OPs poisoning may be to find a combination of peripheral cholinesterase reactivators with neuroprotectors capable of overcoming the blood-brain barrier. The development of anticonvulsant therapeutic agents requires further study of the mechanism of status epilepticus in acute OPs poisoning. Conclusions. There is an intensive search for OPs poisoning treatments around the world. But in time the relevance and importance of finding and implementing a unified methodology for studying the therapeutic efficacy of a wide range of pharmacological agents at the stage of their preclinical evaluation. Efforts to find means of pharmacologically correcting OPs poisoning should be accompanied by the development of a more prudent regulatory policy in the field of pesticide use. It is also necessary to create a clear and consistent policy on information measures that would focus on the dangers of OPs, as well as contribute to the prevention of mental disorders that provoke suicidal consequences. Key Words: organophosphorus compounds, acute poisoning, means of basic therapy, means of prevention.

The hierarchical structures were created on the surface of anodized aluminium. The micro-level of the structure was obtained in a mesh and point patterns by laser ablation using a femtosecond laser followed by polymethylhydrosiloxane. The nano-level of the structure was created using pre-hydrophobized pyrogenic silica coating. The Zisman Plot method was used to determine the critical energy of surface wetting. It is shown that a decrease in the values ​​of the contact angle with a decrease in the surface tension of the mixture occurs stepwise. The first stage is observed at a surface tension of the mixture below 44 mN / m, the second stage at 42–38 mN / m. It was shown that the mesh structure is more stable than the point structure.

Minimizing the effects of chemical, biological, radiation and nuclear (CBRN) incidents requires the simultaneous efforts of different specialists not only within one state, so recently international projects have been chosen for the purpose of developing and implementing not only national measures to minimize CBRN threats, but also coordination at the international level. The Aim of the Research. Substantiation of the relevance of a permanent international training center organization for the training of specialists in the field of CBRN security (direction — chemical security) for the needs of the power and special structures of Ukraine. Methods. Results of the instruction and trainings conducted within the framework of the project on the establishment of a network of training centers for minimizing the risks related to the CBRN threats in the countries of the region of Southeast and Eastern Europe, held on the basis of State Enterprise “Research Centre of Preventive Toxicology, Food and Chemical Safety named after L. I. Medved”, Ministry of Healthcare of Ukraine” (Science Center) in July 2019. Results and Discussion. Project 57: Strengthening the crime scene forensics capabilities in investigating CBRN incidents in the South East and Eastern Europe Centers of Excellence Region (Ref: Europe Aid / IFS / 2016/374993) came into action in 2019. The objective of Project 57 is to introduce a system of trainings on the investigation of CBRN incidents and the gradual formation of relationships between forensic experts and organizations with experience in the field of CBRN materials at the national level. Successful fulfillment of the tasks of investigating CBRN incidents requires constant professional improvement of specialists in various fields and development of the system of communication and interaction at the interdisciplinary level. Project 57 from Ukraine involved Ukrainian experts instructed and trained in EU countries as national forensic trainers in crime scene investigations. These candidates, after conducting the relevant exercises, were involved in conducting trainings on raising the level of knowledge of law enforcement officers of Ukraine. In July 2019, a team-based training (July 5) and national exercises (July 22–25) were held under Project 57 at the Science Center. Law enforcement experts from Ukraine and Moldova participated in the team and staff training. Exercises were performed in groups, and the results of the work were demonstrated and discussed via Skype conference mode. National exercises were conducted in the form of practical exercises in a specially prepared territory of the Science Center. The participants of the training worked with imitation material evidence in protective suits using technical means in real-time situations. In addition to the acquisition of practical skills, there was an exchange of knowledge and experience between the various agencies involved in the field of chemical threat. The participants gained experience that will help to improve management skills and improve coordination and communication between the actors involved in the response to the CBRN incidents. Conclusions. The conducted trainings proved the necessity of introducing a system of continuous professional instruction and advanced training of the staff of special and security structures of Ukraine involved in the investigation of CBRN incidents. Key Words: chemical, biological, radiation and nuclear safety, continuous professional development.

Coronavirus disease COVID-19 is currently a global problem for humanity, becoming a pandemic. From the standpoint of toxicologists, there is a need to summarize the literature on the pathogenetic and pathophysiological mechanisms of the main clinical manifestations about COVID-19 and to justify ways to optimize treatment strategies using detoxification therapy. Purpose. Based on the analysis of literature data to identify pathogenetic mechanisms of the main clinical COVID-19 syndromes, to summarize the results of clinical and laboratory studies, clinical and hematological criteria for predicting severe cases with fatalities and to justify ways to optimize detoxification therapy. Material and Methods. Analytical review of scientific publications was performed using abstract databases of scientific libraries PubMed, Medline and text databases of scientific publishers Elsevier, PubMed Central, BMJ Group and other VIP-databases and covers the period from January 1, 2020 to April 30, 2020. Methods of system, comparative and content analysis are used. Results and Conclusions. Publications on the identification of infection ways with SARS-CoV-19 virus, mechanisms in formation for clinical manifestations of COVID-19 different disease variants to identify the most informative predictors of the severe disease forms that lead to fatalities are analyzed. Literature data on the mechanisms of viremia development of SARS-CoV-19, pathogenetic and pathophysiological mechanisms of virus-induced hemoglobinopathies, toxic pneumonitis, systemic hypoxemia, hyperferritinemia, cytokine “storm”, oxidative stress and endotoxicosis are summarized; improvement of detoxification therapy which included efferent treatments, the complexing agents to remove excess levels of iron and ferritin, antioxidants and antihypoxants, oxygen therapy, transfusion of immune plasma convalescents, donor blood components and stem cells, was justified. Key Words: coronavirus disease, COVID-2019, virus-induced hemoglobinopathies, pneumonitis, detoxification therapy.

Ukraine is among the countries with a high prevalence of acute chemical etiology poisoning in the countries of the European region, taking the penultimate place according to WHO (2017). The Aim of the Research. To study the risk factors for acute domestic poisoning among children and adolescents in Ukraine and to identify measures to improve it. Methods and Materials. The annual statistical reports of WHO, the data of the State Statistics Committee of Ukraine, the Center for Medical Statistics of the Ministry of Healthcare of Ukraine, and statistics of the Department of acute poisoning of the NCSH «Okhmatdyt» were analyzed. Research methods: system approach and benchmarking were applied. Results and Discussion. A comparative estimate of the incidence of acute poisoning over the last 15 years in Ukraine indicates an overall tendency for their growth as a whole: in the group of children 0–14 years, an average of 10.4% (from 13.8 ± 0.05 cases / 10000 in 1996–1998 to 15.4 ± 0.1 cases / 10000 pediatric population in 2006–2010). Among children aged 0–4 years, the rate of increase in the number of acute poisonings was the highest, i.e. it increased from 31.7 ± 0.1 to 37.1 ± 0.2 cases / 10000 of the pediatric population of this age. The incidence of primary diseases of the pediatric population, according to the data of the Injury and Poisoning statistical group, has been practically at the same level in recent years, with a slight upward trend. Thus, over the last 20 years the incidence has fluctuated within 39.6–51.4 cases / 10000 population. Conclusions. An important factor in the emergence of household poisoning is the lack of motivation of the population, including children and adolescents, to lead a healthy lifestyle (including maintaining a healthy diet). Key Words: chemical safety, food safety, toxicology, acute poisoning.

Modern chemical-warfare (CW) reconnaissance tasks require a fundamentally new approach to the development of methods and technologies to create a database of technical means that provide the necessary sensitivity, responsiveness and specificity. This phase of the study involves chemical control equipment that is in operational service with EU and NATO armies. Objective: analysis of current international technological standards in the field of control of chemical warfare agents, which are in operational service with EU and NATO armies. Materials and Мethods. Domestic and foreign sources of scientific information, covering current issues of CBRN security in terms of chemical substances control equipment in EU and NATO countries and review of the prospects of their introduction into the arsenal of the Armed Forces of Ukraine. The following methods of scientific research were applied: analytical, historical, bibliographic, systematic and informational approach, expert assessments. Results and Discussion. The analysis of foreign chemical control equipment showed that the most priority are portable gas alarms, robotic and air complexes of CW reconnaissance with the possibility of remote detection of the contaminated area, their integration into automated control systems, which provide prompt collection, processing and transfer of information on changing the chemical environment. As for modern chemical control tools in EU and NATO countries in the field of detection and identification of chemical warfare agents and hazardous chemicals, chemical, physical and chemical, biochemical and spectrometric methods are the most applied due to the speed and high reliability of the results. Currently, there is a need to equip the units of the tactical branch of the Armed Forces of Ukraine and the Preventive Medicine Service of the Ministry of Defense of Ukraine with a multi-purpose warning system of radiation and chemical threats. The compatibility of the warning and troop commanding system will reduce the loss of military personnel and machines during possible combat operations using weapons of mass destruction, as the systems will increase the speed of decision making on the use of individual and collective protective equipment. Conclusion. Harmonization of the standards of the Armed Forces of Ukraine with NATO standards in the field of chemical control is a complex task that requires changes in the system of standards of medical care, which include regulatory, engineering, tactical, medical, educational, and other processes. National scientific and technical potential may be the basis for the creation of new and improved technologies for the production of CW reconnaissance devices and means to indicate chemical warfare agents (CWA) for the needs of the Armed Forces of Ukraine. Keywords: military toxicology, chemical weapon, identification of chemical warfare agents.

In the context of increasing anthropogenic load, the ability of the body to maintain high-level resistance to various harmful factors is essential. Thus, the creation of effective tools that can increase the level of adaptive capacity of the human body under conditions of the environmental hazards is a topical issue of modern medicine. Objective. Scientific substantiation of the technology of creation of enriched natural honey containing bioactive substances — adaptogens, capable to increase adaptive capabilities of the body under conditions of environmental hazards. Materials and Methods. The material for this study were Ukrainian breed bees. The process of enriching the natural properties of natural honey was carried out in a natural way through the bee family, by feeding colonies of bees with a special composition of natural origin components based on common oat (Avtina satHva) and milk thistle (Silybum marianum). Results. The analysis of the regulatory framework governing the use of honey with phytoadditives and bee products in Ukraine has proved that currently there is a lack of scientifically grounded technology of natural honey enrichment, which is realized through the bee family by feeding optimally selected qualitative and quantitative composition of high-quality components of natural origin. The authors proposed a model of toxicological and hygienic evaluation of raw materials and finished product based on enriched natural honey, which allows carrying out toxicological support of the process of creating an innovative product — enriched natural honey, and developing a modern technological standard of the finished product according to the evaluation results. Study results have proved that the most promising medicinal raw material for the creation of enriched natural honey is milk thistle (Silybum marianum) extract. Conclusion. The results of the first stage of the study confirm the prospect of further research on natural adaptogens for the development of innovative products based on natural honey and bioactive substances of plant origin, which will allow obtaining new useful varieties of honey and significantly improving the economic performance of enterprises producing these products. Key Words: biotechnologies, honey, bioactive substances, adaptogens.

The article is devoted to the topical issues of the world scientific-practical cooperation in management of consequences of chemical, biological, radiation and nuclear (CBRN) threats. Materials of the World Congress on CBRN threats consequence management (Croatia, Cavtat, 2–4 September 2018) were summarised. World tendencies and international approaches to the methodology and system of detection, identification of chemical, biological, radiation substances; system of individual and collective protection and deactivation; approaches to the assessment of possible consequences and medical protection against CBRN threats were described. Special role of international communications, collaborative trainings and workshops for the development of modern national scientific-practical and educational programs in the field of CBRN safety is emphasized. Key Words: chemical, biological, radiation and nuclear safety, preventive toxicology.

In recent years cases of combined poisoning with methadone hydrochloride and ethanol complicated by the development of acute renal failure became more common, and this induced the search for new and more efficient methods of diagnostics and treatment in this category of patients. Objective: to investigate peculiarities of clinical, biochemical parameters and haematological toxicity indices in patients with combined severe poisoning with methadone hydrochloride and assess their predictive value in formation of complications (acute renal failure). Materials and methods. Complex clinical, biochemical and toxicological study of 77 patients with acute poisoning with methadone hydrochloride, who underwent treatment in 2016–2018 in Kyiv Toxicological Centre, was performed. Haematological toxicity indices (nuclear, haematological, leukocytic, systemic response reactivity, sensitization) were studied 24, 48 and 72 hours following admission. Assessment of the confidence of parameters in the study groups was performed by Student's t-test with the significance level of p0.5) between parameters and treatment duration. The level of correlation between treatment duration and parameters of central haemodynamics and biochemical parameters was low (R2

Relevance. Nowadays, Ukraine, where armed conflict takes place, has the highest risk of chemical hazard among countries of European region that induces the need for completing medical service and specialforces of Ukrainian Armed Forces with modern chemical-warfare reconnaissance means. Objective: analysis of modern methods for identification of chemical warfare agents and chemical-warfare reconnaissance means that are assured by the Ukrainian Armed Forces in terms of correspondence with current EU and NATO standards. Materials and methods. Analysis of domestic and foreign sources of scientific information in terms of use of chemical warfare agents and chemical weapon in modern warfare and armed conflicts was performed. Traditional methods and means for identification of chemical warfare agents were reviewed. The following methods of scientific study were applied: analytical, historical, bibliographic, systemic and informational approach. Results and discussion. Authors have performed the analysis of technical characteristics of chemical-warfare reconnaissance means and controls used in the Ukrainian Armed Forces, and have determined promising trends in retooling of outmoded devices. It has been emphasized that historical problem for Ukraine is the lack of own industrial production basis for technical modernization and development of novel devices for chemical-warfare reconnaissance, chemical analysis and appropriate consumables (indicator kits, indicator tubes, chemical reagents, etc.). Proposals are provided in terms of improvement of the abilities of the medical service for the assurance of medical protection of military servants under conditions of terrorist threats and warfightings, when an enemy uses mass destruction weapons. Authors underline that current technical chemical-warfare reconnaissance and chemical control means that are in the operational service of medical service and Special Forces of the Ukrainian Armed Forces require refitting and modernization via import phase-out of the current Soviet (Russian) pieces with analogues that are produced and are in the operational service of NATO countries. The specified way will significantly reduce time to retool the military forces and will not require special retraining of professionals. Conclusion. Modern tasks of chemical-warfare reconnaissance require principally new approach to the development of the methods and technologies for creation of the technical means basis in Ukraine that would provide the required sensitivity, efficiency and specificity in terms of identification of chemical warfare agents and chemical weapons. Key words: military toxicology, chemical weapon, identification of chemical warfare agents.

Актуальность. Химикаты двойного назначения и их потенциальное воздействие являются постоянным объектом наблюдения со стороны многих международных организаций, однако данная информация до сих пор не нашла должного отражения в учебных программах подготовки военных токсикологов. Цель. Подтверждение актуальности расширения спектра знаний по токсикологии химикатов двойного назначения и разработки цикла тематического усовершенствования по этому вопросу. Материалы и методы. Проанализированы материалы Организации по запрещению химического оружия, Австралийской группы, Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе по вопросам международного регулирования химического и токсичного оружия. Результаты. Автором обобщены ключевые компоненты системы международного наблюдения за химическими веществами — компонентами химического оружия, дана характеристика химикатов двойного назначения. Представленные списки химикатов подразделяются в зависимости от степени потенциального риска и масштаба коммерческого применения. Подчеркивается, что в учебных программах последипломной подготовки военных врачей преимущественно уделяется внимание изучению оружия массового поражения на основе методологии, разработанной еще во времена Второй мировой войны. Учитывая вышеизложенное, существует необходимость пересмотра учебных программ последипломной подготовки военных врачей с целью создания возможности приобретения слушателями знаний по токсикологии химикатов двойного назначения и современных международных норм их наблюдения и регулирования. Выводы. В современных условиях существует необходимость совершенствования учебных программ последипломной подготовки военных врачей в аспекте изучения токсикологии химикатов двойного назначения и международных норм их контроля., Актуальність. Хімікати подвійного призначення та їх потенційний вплив є постійним об’єктом спостереження з боку багатьох міжнародних організацій, однак дана інформація досі не знайшла належного відображення у навчальних програмах підготовки військових токсикологів. Мета. Підтвердження актуальності розширення спектра знань з токсикології хімікатів подвійного призначення та розробки циклу тематичного удосконалення з цього питання. Матеріали та методи. Проаналізовано матеріали Організації із заборони хімічної зброї, Австралійської групи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі з питань міжнародного регулювання хімічної та токсичної зброї. Результати. Автором узагальнено ключові компоненти системи міжнародного нагляду за хімічними речовинами, що можуть бути застосовані як компоненти хімічної зброї, надано характеристику хімікатів подвійного призначення. Наведено списки хімікатів, що підрозділяються залежно від ступеня потенційного ризику та масштабу комерційного застосування. Підкреслено, що в навчальних програмах післядипломної підготовки військових лікарів переважно приділяється увага вивченню зброї масового ураження на основі методології, розробленої ще за часів Другої світової війни. З огляду на вищезазначене існує потреба перегляду навчальних програм післядипломної підготовки військових лікарів з метою створення можливості здобуття слухачами знань із токсикології хімікатів подвійного призначення та сучасних міжнародних норм їх спостереження та регуляції. Висновки. В сучасних умовах існує потреба удосконалення навчальних програм післядипломної підготовки військових лікарів в аспекті вивчення токсикології хімікатів подвійного призначення та міжнародних норм їх контролю., Background. Recently, international regulators, in particular the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW), the Australian Group, the Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE), are increa­singly focusing on dual-use chemicals, which are widely used in industry in many countries of the world, but under certain conditions, can be used as chemical weapons. Information on dual-use chemicals is open-access, constantly updated, but not adequately reflected in the postgraduate training curricula of military doctors. The purpose of the study is to confirm the rele­vance of expanding the range of knowledge on the toxicology of dual-use chemicals and to develop the thematic improvement cycle for military doctors of various specialties as a component of the gene­ral program of post-graduate training of doctors, conducted by the Department of Military Toxicology, Radiolo­gy and Medical Protection of the Ukrainian Military Medical Academy. Materials and methods. Materials of the bulletins of the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW), the Australian Group press releases, materials of the international conferences of the OSCE over the past 10 years on the international regulation of chemical and toxin weapons been analyzed. The components of the global chemical oversight system that can be used as components of chemical weapons been generalized. Results. Convention on the Prohibition of the Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and on their Destruction signed on behalf of Ukraine on January 13, 1993 in Paris, Ukraine, was ratified by Law No. 187-XIV of October 16, 1998.Today, The Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons acts as an international legal framework for clarifying the provisions of the Convention. In addition, the organization carries out inspections of military-industrial facilities to ensure compliance with the requirements of the Convention by the participating countries. The Convention not only prescribes the destruction and prohibition of chemical weapons and related objects, but also sets limits on the international trade in toxic chemicals and precursors that can be used for military purposes. According to the Analytical review of the state of technogenic and natural safety in Ukraine for 2016, there are high risks in emergencies in Ukraine related to accidents with emission or hazardous release of hazardous chemicals. Potential risks are related to the operation of 711 facilities, in which more than 285 thousand tons of hazardous chemicals are stored or used in the production activity, including more than 3 thousand tons of chlorine, 183 thousand tons of ammonia and about 99 thousand tons of hazardous chemicals. Among the objects that store or use chemicals in their activities, the most potentially dangerous are: the production of explosives and the disposal of unsuitable ammunition; large-scale production of inorganic substances (mineral fertilizers, chlorine, ammonia, acids); oil and gas refineries; production of organic synthesis products; production using chlorine and ammonia; Warehouses and bases with reserves of pesticides for agriculture; main ammonia and ethylene pipelines. The foregoing makes Ukraine the subject of special attention from the international organizations dealing with issues of chemical safety and control over chemical wea­pons.It should be noted that the post-graduate trainings of military doctors focus on studying of weapons of mass destruction, in particular chemical weapons. The presentation of the educational material is based on the methodology developed during the Second World War. Traditional educational material reveals only certain aspects of chemical weapons of previous decades. At the same time, it would be advisable to reflect on contemporary aspects of chemical safety in the programs of postgraduate training of military toxicologists, in particular potential threats involving dual-use chemicals and international mechanisms for their research and regulation. Conclusions. Observing dual-use chemicals is an important aspect of the international chemical safety and security. Taking into account the scale of chemical production in Ukraine, where dual-use substances are used, and the nature of existing chemical threats, dual-use monitoring is a matter of increasing relevance. In view of the above, there is a need to revise certain sections of the training programs of post-graduate training of military toxicologists in order to acquire theoretical knowledge of dual-use chemicals and international standards for their control.

Over the years of independence, the list of various insecticides, fungicides, herbicides, rodenticides, which are commercially available, has broadened in Ukraine. The wide availability of pesticides, extensive use of them in everyday life and in individual farms caused a certain spectrum of poiso­nings in 1993–2013. The objective of the research was to study the structure and features of the clinical course of acute household poisoning with pesticides that do not contain organophosphates.According to the Kyiv city poison control center, annually acute pesticide poisoning range from 0.25 to 1.5 % of all household poisonings, of them 80 % — organophosphate poisonings, 15 % — carbamates, pyrethroids, neonicotinoids and other substances, and 5 % — unidentified pesticides. An analysis of 287 cases of pesticide poisonings in 1993–2013 has been carried out, of them 44 cases were caused by toxic effects of carbamates, pyrethroids, neonicotinoids. Among this group of patients, men accounted for 59.1 % (26 observations) and women — 40.9 % (18 observations), aged 16 to 88 years. In the structure of pesticides, insecticides made up 9 % (26 cases), fungicides — 3 % (8 cases), herbicides — 2 % (7 cases). Among insecticides, the most common was a group of synthetic pyrethroids — 8 observations (Arivo, Decis, Karate), among pyrethroids there were substances not containing cyano group (bifenthrin, permethrin), and cyanopyrethroids (alpha-cypermethrin, beta-cypermethrin, cypermethrin, deltamethrin). Also, in the structure of insecticides, there is a group of neonicotinoids — 7 cases, the representatives were Confidor — imidacloprid, Calypso — thiacloprid, Ratibor — imidacloprid, Prestige — imidacloprid + pencycuron. The main representatives of fungicide group were carbamates — 3 observations, Previcur — propamocarb hydrochloride and Tattoo — mancozeb + propamocarb hydrochloride.The clinical picture of pesticide poisoning is characterized by neurotoxic syndrome (in pyrethroid poisoning), mainly by hepatotoxic syndrome and toxic gastroenteritis (in case of neonicotinoids poisoning), cholinergic syndrome (in carbamate poisoning) and general intoxication syndrome, typical for all groups of pesticides. In all cases, we have carried out detoxification therapy, including fluid therapy with method of forced diuresis, enterosorption in a mode of provocative diarrhea, symptomatic therapy, cholinesterase reactivators were not used.Studies have revealed that acute pesticide household poiso­nings in urban settings differ greatly from those associated with production activities in rural areas. Despite the weak toxicity of new pesticides for humans (neonicotinoids, pyrethroids, etc.), acute poisonings with these substances may require an urgent intensive care and monitoring in toxicology or intensive care units. Organization of continuous monitoring and evaluation of such poisonings will accelerate the development of effective methods for clinical diagnosis and prevention of pesticide poisonings., За годы независимости в Украине существенно расширился перечень различных инсектицидов, фунгицидов, гербицидов, родентицидов, находящихся в свободной продаже. Широкая доступность пестицидов, активное применение их в быту и в индивидуальных хозяйствах обусловили определенный спектр отравлений за период 1993–2013 гг. Целью исследования стало изучение структуры и особенностей клинического течения острых бытовых отравлений пестицидами, которые не содержат фосфорорганических соединений.По данным Киевского городского токсикологического центра, ежегодно острые отравления пестицидами составляют 0,25–1,5 % всех бытовых отравлений, из них 80 % — отравления фосфорорганическими соединениями, 15 % — карбаматами, пиретроидами, неоникотиноидами и другими веществами, и 5 % — неидентифицированными пестицидами. Проведен анализ 287 случаев отравлений пестицидами за период 1993–2013 гг., из них 44 случая были обусловлены токсическим действием карбаматов, пиретроидов, неоникотиноидов. Среди пациентов данной группы в возрасте от 16 до 88 лет мужчины составили 59,1 % (26 наблюдений) и женщины — 40,9 % (18 наблюдений). В структуре пестицидов инсектициды составили 9 % (26 случаев), фунгициды — 3 % (8 случаев), гербициды — 2 % (7 случаев). Среди инсектицидов наиболее распространенной была группа синтетических пиретроидов — 8 наблюдений («Ариво», «Децис», «Каратэ»), среди пиретроидов определялись вещества, не содержащие цианогруппу (бифентрин, перметрин), и цианопиретроиды (альфа-циперметрин, бета-циперметрин, циперметрин, дельтаметрин). Также в структуре инсектицидов выделялась группа неоникотиноидов — 7 наблюдений, представителями были «Конфидор» — имидаклоприд, «Калипсо» — тиаклоприд, «Ратибор» — имидаклоприд, «Престиж» — имидоклоприд + пенсикурон. Основными представителями группы фунгицидов были карбаматы — 3 наблюдения, вещества «Превикур» — пропамокарб гидрохлорид и «Татту» — манкоцеб + пропамокарб гидрохлорид. Клиническая картина при отравлении пестицидами характеризовалась нейротоксическим синдромом (при отравлении пиретроидами), преимущественно гепатотоксическим синдромом и токсическим гастроэнтеритом (при отравлении нео­никотиноидами), холинергическим синдромом (при отравлении карбаматами) и общим интоксикационным синдромом, типичным для всех групп пестицидов. Во всех случаях проводилась детоксикационная терапия, включающая инфузионную терапию в режиме форсированного диуреза, энтеросорбцию в режиме провокационной диареи, симптоматическую терапию, реактиваторы холинэстеразы не использовались.Проведенные исследования позволили установить, что острые бытовые отравления пестицидами в городских условиях существенно отличаются от аналогичных отравлений, связанных с производственной деятельностью в сельской местности. Несмотря на слабую токсичность новых видов пестицидов для человека (неоникотиноиды, пиретроиды и др.), острые отравления данными веществами могут требовать проведения срочной интенсивной терапии и наблюдения в условиях отделения токсикологии или отделения интенсивной терапии. Организация постоянного мониторинга и оценки подобных отравлений будет способствовать скорейшей разработке эффективных методов клинической диагностики и профилактики отравлений пестицидами., За роки незалежності в Україні істотно розширився перелік різних інсектицидів, фунгіцидів, гербіцидів, родентицидів, що знаходяться у вільному продажу. Широка доступність пестицидів, активне застосування їх в побуті і в індивідуальних господарствах зумовили певний спектр отруєнь за період 1993–2013 рр. Метою дослідження стало вивчення структури та особливостей клінічного перебігу гострих побутових отруєнь пестицидами, що не містять фосфорорганічних сполук. За даними Київського міського токсикологічного центру, щорічно гострі отруєння пестицидами складають 0,25–1,5 % всіх побутових отруєнь, з них 80 % — отруєння фосфорорганічними сполуками, 15 % — карбаматами, піретроїдами, неонікотиноїдами та іншими речовинами, і 5 % — неідентифікованими пестицидами. Проведено аналіз 287 випадків отруєнь пестицидами за період 1993–2013 рр., з них 44 випадки були обумовлені токсичною дією карбаматів, піретроїдів, неонікотиноїдів. Серед пацієнтів цієї групи у віці від 16 до 88 років чоловіки склали 59,1 % (26 спостережень) і жінки — 40,9 % (18 спостережень). У структурі пестицидів інсектициди склали 9 % (26 випадків), фунгіциди — 3 % (8 випадків), гербіциди — 2 % (7 випадків). Серед інсектицидів найбільш поширеною була група синтетичних піретроїдів — 8 спостережень («Ариво», «Децис», «Карате»), серед піретроїдів визначалися речовини, що не містять ціаногрупу (біфентрин, перметрин), і ціанопіретроїди (альфа-циперметрин, бета-циперметрин, циперметрин, дельтаметрин). Також у структурі інсектицидів виділялася група неонікотиноїдів — 7 спостережень, представниками були «Конфідор» — імідаклоприд, «Каліпсо» — тіаклоприд, «Ратибор» — імідаклоприд, «Престиж» — імідаклоприд + пенсикурон. Основними представниками групи фунгіцидів були карбамати — 3 спостереження, речовини «Превікур» — пропамокарб гідрохлорид і «Тату» — манкоцеб + пропамокарб гідрохлорид.Клінічна картина при отруєнні пестицидами характеризувалася нейротоксичним синдромом (при отруєнні піретроїдами), переважно гепатотоксичним синдромом і токсичним гастроентеритом (при отруєнні неонікотиноїдами), холінергічним синдромом (при отруєнні карбаматами) і загальним інтоксикаційним синдромом, типовим для всіх груп пестицидів. У всіх випадках проводилася детоксикаційна терапія, що включає інфузійну терапію в режимі форсованого діурезу, ентеросорбцію в режимі провокаційної діареї, симптоматичну терапію, реактиватори холінестерази не використовувалися.Проведені дослідження дозволили встановити, що гострі побутові отруєння пестицидами в міських умовах суттєво відрізняються від аналогічних отруєнь, пов’язаних із виробничою діяльністю в сільській місцевості. Незважаючи на слабку токсичність нових видів пестицидів для людини (неонікотиноїди, піретроїди та ін.), гострі отруєння цими речовинами можуть вимагати проведення термінової інтенсивної терапії та спостереження в умовах відділення токсикології або відділення інтенсивної терапії. Організація постійного моніторингу та оцінки подібних отруєнь сприятиме швидкій розробці ефективних методів клінічної діагностики та профілактики отруєнь пестицидами.

Різноманіття прийнятих на озброєння отруйних речовин несмертельної дії істотно ускладнює створення ефективних засобів протихімічного захисту, особливо антидотних препаратів, систем індикації й оповіщення. Метою роботи було обрано вивчення токсикологічних характеристик найбільш поширених військових та поліцейських засобів, особливостей клінічної картини гострої інтоксикації та принципів надання невідкладної медичної допомоги. З’ясовано, що спеціальні міліцейські підрозділи в Україні мають різноманітні сльозогінні та подразнюючі засоби: аерозольні упаковки із сльозогінним газом («Черемуха-10», «Черемуха-110М», «Терен-4» та інші); аерозольні розпилювачі з подразнюючим складом («Сирень-10»); аерозольні розпилювачі («Контроль-М» (10% ОС), «Контроль-МК», ­«Контроль-ММ», «Резеда-10», «Резеда-10М», «Зверобой-10», «Зверобой-10М»). Бойова отруйна речовина в засобі «Сирень» — хлорбензальмалонодинітрил (CS), теж сльозогінна речовина. Також на озброєнні спеціальних підрозділів міліції є балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та подразнюючої дії на основі природних капсаїциноїдів, морфоліду пеларгонової кислоти, ортохлорбензальмалонодинітрилу (CS) і речовини «Алгоген». Основні принципи надання медичної допомоги полягають переважно в симптоматичному лікуванні. Заходи медичної допомоги повинні бути направлені на запобігання подальшій дії отруйної речовини, вилучення часток токсиканту із слизових дихальних шляхів та кон’юнктиви очей, лікування ускладнень із боку дихальної та серцево-судинної системи, що обумовлені інтоксикацією.

Подготовка профессиональных кадров в сфере медицинской токсикологии представлена в мире различными моделями, которые формировались в ответ на внешние и внутренние химические угрозы, в соответствии с особенностями систем здравоохранения отдельных стран. Цель исследования: определение современной модели последипломной подготовки врачей-токсикологов на основе анализа факторов, формирующих уровень химической безопасности в Украине. Материал и методы исследования. Обобщен опыт ряда стран Европы и мира в аспекте профессиональной подготовки врачей-токсикологов и клинических токсикологов. Изучены статистические данные о масштабах и характере химических угроз в Украине. Результаты и их обсуждение. Ретроспективный анализ мероприятий по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций показал, что до 30 % пострадавших подвергаются воздействию токсических веществ. В регионах часто отсутствуют врачи-токсикологи, подготовленные для работы в условиях чрезвычайных ситуаций. В целом высокие показатели распространенности и смертности от острых отравлений химической этиологии в Украине подтверждают актуальность формирования современной модели кадровой подготовки специалистов в области клинической токсикологии. Необходимость в качественной и своевременной подготовке токсикологов для гражданских лечебных учреждений определила в 2013 году разработку и внедрение на кафедре военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии новой программы специализации по токсикологии для врачей различных специальностей (терапевтов, анестезиологов, специалистов социальной медицины и экстренной медицинской помощи). Существенной преградой на пути развития токсикологической помощи в Украине сегодня является то, что существующая система последипломной подготовки врачей в системе Министерства здравоохранения Украины не предусматривает последипломный этап подготовки врачей-токсикологов, а ранее утвержденные квалификационные требования к профессии врача-токсиколога нуждаются в существенном пересмотре. Заключение. Основой для развития экстренной токсикологической помощи в Украине является достижение баланса между потребностью в получении специализированной медицинской помощи и кадровым потенциалом токсикологической службы. Это возможно путем создания единого образовательного пространства между Министерством здравоохранения Украины и Министерством обороны Украины как межведомственного научно-практического и учебно-методического центра по подготовке врачей-токсикологов (клинических токсикологов) на базе кафедры военной токсикологии, радиологии и медицинской защиты Украинской военно-медицинской академии.

У статті подані патогенетичні особливості механізму токсичної дії, клінічні прояви та принципи невідкладної допомоги при отруєнні чадним газом.

This article provides an overview of acute pesticide poisoning incidence among the Kyiv population for the 1993–2013 period. Forty four cases of acute pesticide poisonings in adults (insecticides, fungicides, herbicides, rodenticides) were retrospectively studied. The patients were treated in Poison Control Center of the Kyiv Clinical Emergency Hospital. The structure of pesticide poisoning and its dynamics for 20 years were studied. The authors studied the causes of acute pesticides poisoning (non-organophosphates) among the urban population, the clinical picture of poisoning with carbamates, pyrethroids and neonicotinoids was described. The basic principles of diagnosis and intensive therapy of pesticides poisoning were proposed., В статье представлен обзор острых отравлений пестицидами среди населения г. Киева за период 1993–2013 гг. Ретроспективно изучены 44 случая острых бытовых отравлений пестицидами у взрослых (инсектицидами, фунгицидами, гербицидами, родентицидами), проходивших лечение на базе токсикологического центра Киевской городской клинической больницы скорой медицинской помощи. Проведен анализ структуры отравлений пестицидами и ее динамики за 20 лет. Авторами рассмотрены причины острых отравлений пестицидами (нефосфорорганическими) среди городского населения. Описаны особенности клинической картины при отравлениях карбаматами, пиретроидами и неоникотиноидами, изложены основные принципы диагностики и интенсивной терапии отравлений пестицидами., У статті наведено огляд гострих отруєнь пестицидами серед населення м. Києва за період 1993–2013 рр. Ретроспективно вивчено 44 випадки гострих побутових отруєнь пестицидами в дорослих (інсектицидами, фунгіцидами, гербіцидами, родентицидами), які проходили лікування на базі токсикологічного центру Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Проведено аналіз структури отруєнь пестицидами та її динаміки за 20 років. Авторами розглянуто причини гострих отруєнь пестицидами (нефосфорорганічними) серед міського населення. Описано особливості клінічної картини при отруєннях карбаматами, піретроїдами та неонікотиноїдами, викладено основні принципи діагностики та інтенсивної терапії отруєнь пестицидами.

The emergence of new smoking herbal products laced with synthetic cannabinoids can be considered as a new development in the field of designer drugs. In many countries, where spices and similar substances are available, they have become a significant problem. Government measures to control smoking blends for the last 10 years have been actively deve­loped and implemented in Austria, Germany, France, Luxembourg, Poland, Lithuania, Sweden and are under consideration in other member states of the European Union. Nevertheless, a huge number of available and at the same time potentially dangerous psychotropic synthetic cannabinoids means that the activities carried out by states to control are ineffective.Currently, little is known about the pharmacology, toxico­logy and safety of these compounds for humans. Types and amount of added synthetic cannabinoids in products may vary considerably, and some of the compounds may be active in very low doses that forms the possibility of accidental overdose with risk of severe psychiatric complications. In addition, the emergence of full cannabinoid receptor antagonists may lead to life-threatening conditions. Increase in the number of acute poisonings with synthetic cannabinoids and high hospital mortality require immediate search for effective methods of intensive care and laboratory diagnosis, bringing today the problem of synthetic cannabinoids in priority task of clinical toxicology and intensive care.Cases of acute poisonings with smoking blends are observed in Kyiv over the past 5 years. In the group of poisonings with psychotropic drugs, herbal mixtures comprise about 1 %. Deaths during the period of 2012–2014 were not observed. Age of victims, predominantly males, was recorded in the range of 18 to 39 years. The clinical picture is characterized by lesions of the central nervous system, hallucinations, agitation, motor activity. Intensive therapy consists of a symptomatic treatment aimed at preventing complications from respiratory and cardiovascular systems; specific antidotes and pharmacological antagonists were not used. Test systems for detecting narcotic drugs and psychotropic substances in the urine didn’t give positive results, in a few cases there was a positive test for marijuana. According to the regional departments for the treatment of poisonings, there are registered very severe cases of poisonings with lethal outcome. In severe cases, the characteristic pattern is brain edema, respiratory and circulatory failure. In the described clinical manifestations of acute central nervous system damage, an analogy with severe and irreversible damages ari­sing in cases of poisoning with inhaled drugs (glue BF) has been noted.Free distribution of smoking mixtures is a significant toxicological problem. Complexity of toxic-chemical identification of products does not allow timely detection of toxic components and development of appropriate therapeutic measures. Variability of the chemical composition of smoking mixtures makes them potentially dangerous to the consumer. Such effects of mixtures as carcinogenicity, the ability to form a physical dependency remain unexplored. Mass poisonings among young people, high levels of deaths require to consider the problem of the distribution of dangerous products with the participation of all interested parties. Collaborative researches of toxicologists, forensics, clinicians, state control bodies will help to create an effective system to prevent undesirable consequences which may occur as a result of the use of designer drugs., Появление новых курительных травяных продуктов с добавкой синтетических каннабиноидов можно рассматривать как новую разработку в области дизайнерских наркотиков. Во многих странах, где доступны спайсы и подобные вещества, они стали существенной проблемой. Государственные мероприятия по контролю курительных смесей за последние 10 лет были активно разработаны и реализованы в Австрии, Германии, Франции, Люксембурге, Польше, Литве, Швеции и Эстонии и находятся в стадии рассмотрения в других государствах — членах Евросоюза. Тем не менее огромное количество доступных и вместе с тем потенциально опасных психотропных синтетических каннабиноидов означает, что мероприятия, осуществляемые государствами по контролю, являются неэффективными. В настоящее время почти ничего неизвестно о фармакологии, токсикологии и безопасности таких соединений для человека. Виды и количество добавленных синтетических каннабиноидов в продуктах могут значительно варьировать, и некоторые из соединений могут быть активными в очень малых дозах, что формирует возможность случайной передозировки с риском серьезных психических осложнений. Кроме того, появление полных агонистов CB-рецепторов может привести к опасным для жизни состояниям. Рост числа острых отравлений синтетическими каннабиноидами и высокие показатели госпитальной летальности требуют безотлагательного поиска эффективных методов интенсивной терапии и лабораторной диагностики, выводя сегодня проблему синтетических каннабиноидов в приоритетную задачу клинической токсикологии и интенсивной терапии. Случаи острых отравлений курительными смесями наблюдаются в Киеве в течение последних 5 лет. В группе отравлений психотропными веществами травяные смеси составляют около 1 %. Летальных случаев за период 2012–2014 гг. отмечено не было. Возраст пострадавших регистрировался в пределах от 18 до 39 лет, преимущественно мужчины. Клиническая картина характеризуется поражением функции центральной нервной системы, галлюцинациями, возбуждением, двигательной активностью. Интенсивная терапия состоит из симптоматического лечения, направленного на профилактику осложнений со стороны дыхательной и сердечно-сосудистой систем; специфические антидоты и фармакологические антагонисты не использовались. Тест-системы для диагностики наркотиков и психотропных веществ в моче положительных результатов не дали, в единичных случаях наблюдался положительный тест на марихуану. По сообщениям региональных отделений по лечению отравлений, отмечаются крайне тяжелые случаи отравлений, имеющие летальный результат. В тяжелых случаях характерна картина отека мозга, дыхательной и циркуляторной недостаточности. В описанных клинических проявлениях острого поражения центральной нервной системы усматривалась аналогия с тяжелыми и необратимыми нарушениями, возникшими при отравлении ингаляционными наркотиками (клей БФ).Свободное распространение курительных смесей представляет существенную токсикологическую проблему. Сложности токсико-химической идентификации продуктов не позволяют своевременно выявлять токсические компоненты и разрабатывать адекватные лечебные мероприятия. Изменчивость химического состава курительных смесей делает их потенциально опасными для потребителя. Остаются неизученными такие эффекты смесей, как канцерогенность, способность формировать физическую зависимость. Массовые случаи отравлений среди молодежи, высокие показатели летальных исходов требуют рассматривать проблему распространения опасных продуктов с участием всех заинтересованных сторон. Совместные исследования токсикологов, криминалистов, клиницистов, государственных органов контроля помогут сформировать эффективную систему профилактики нежелательных последствий, возможных в результате употребления дизайнерских наркотиков., Появу нових курильних трав’яних продуктів із добавкою синтетичних канабіноїдів можна розглядати як нову розробку в сфері дизайнерських наркотиків. У багатьох країнах, де доступні спайси і подібні речовини, вони стали суттєвою проблемою. Державні заходи щодо контролю курильних сумішей за останні 10 років були активно розроблені та реалізовані в Австрії, Німеччині, Франції, Люксембурзі, Польщі, Литві, Швеції та Естонії і знаходяться в стадії розгляду в інших державах — членах Євросоюзу. Проте величезна кількість доступних і водночас потенційно небезпечних психотропних синтетичних канабіноїдів означає, що заходи з контролю, які здійснюються державами, є неефективними.У даний час майже нічого невідомо про фармакологію, токсикологію та безпеку таких з’єднань для людини. Види та кількість доданих синтетичних канабіноїдів у продуктах можуть значно варіювати, і деякі із сполук можуть бути активними в дуже малих дозах, що формує можливість випадкового передозування з ризиком серйозних психічних ускладнень. Крім того, поява повних агоністів CB-рецепторів може призвести до небезпечних для життя станів. Зростання числа гострих отруєнь синтетичними канабіноїдами та високі показники госпітальної летальності вимагають невідкладного пошуку ефективних методів інтенсивної терапії та лабораторної діагностики, виводячи сьогодні проблему синтетичних канабіноїдів у пріоритетну задачу клінічної токсикології та інтенсивної терапії.Випадки гострих отруєнь курильними сумішами спостерігаються в Києві протягом останніх 5 років. У групі отруєнь психотропними речовинами трав’яні суміші становлять близько 1 %. Летальних випадків за період 2012–2014 рр. відзначено не було. Вік постраждалих реєструвався в межах від 18 до 39 років, переважно чоловіки. Клінічна картина характеризується ураженням функції центральної нервової системи, галюцинаціями, збудженням, руховою активністю. Інтенсивна терапія складається з симптоматичного лікування, спрямованого на профілактику ускладнень із боку дихальної та серцево-судинної систем; специфічні антидоти та фармакологічні антагоністи не використовувалися. Тест-системи для діагностики наркотиків і психотропних речовин у сечі позитивних результатів не дали, у поодиноких випадках спостерігався позитивний тест на марихуану. За повідомленнями регіональних відділень із лікування отруєнь, відзначаються вкрай тяжкі випадки отруєнь, що мають летальний результат. У тяжких випадках характерна картина набряку мозку, дихальної та циркуляторної недостатності. В описаних клінічних проявах гострого ураження центральної нервової системи вбачалася аналогія з тяжкими та незворотними порушеннями, що виникли при отруєнні інгаляційними наркотиками (клей БФ).Вільне поширення курильних сумішей представляє істотну токсикологічну проблему. Складності токсико-хімічної ідентифікації продуктів не дозволяють своєчасно виявляти токсичні компоненти і розробляти адекватні лікувальні заходи. Мінливість хімічного складу курильних сумішей робить їх потенційно небезпечними для споживача. Залишаються невивченими такі ефекти сумішей, як канцерогенність, здатність формувати фізичну залежність. Масові випадки отруєнь серед молоді, високі показники летальних результатів вимагають розглядати проблему поширення небезпечних продуктів за участю всіх зацікавлених сторін. Спільні дослідження токсикологів, криміналістів, клініцистів, державних органів контролю допоможуть сформувати ефективну систему профілактики небажаних наслідків, можливих у результаті вживання дизайнерських наркотиків.