This paper considers the effect of structural parameters and saturation pressure on the intensity of heat transfer from boiling on porous structures made of copper metal fibers. The study involved changing the structural and geometric characteristics of porous samples and saturation pressure. The study regime parameters were chosen based on the conditions of operation of steam chambers, namely the horizontal orientation of the work area, the capillary transport of the heat carrier to the work area. It was determined that reducing saturation pressure from 0.1 MPa to 0.012 MPa leads to a reduction in heat transfer by 15‒20 % depending on the parameters of porous structures. This pattern has been explained in this paper by the increased detachable diameters of steam bubbles that thus overlap part of the capillary structure's vaporization area, which leads to a decrease in the values of the discharged heat flux at the same temperature gradient values. The influence of values of the porosity and diameters of fibers, which the samples of a capillary structure were made from, was ambiguous. The parameter chosen for generalizing the data obtained was an effective diameter of the samples' pores, which is a more general characteristic. The generalization of the experimental data has demonstrated that the efficiency of heat transfer increases with an increase in the effective diameter of pores in the examined range from 20 to 90 µm. Estimation dependences have been built to determine the intensity of heat transfer under sub-atmospheric pressures for metal-fibrous porous structures at a deviation of up to ±30 %. It turned out that the resulting dependences could be used to determine the intensity of heat transfer by the examined powder structures under the sub-atmospheric pressure conditions. Applying these dependences would make it easier to design thermal stabilization systems based on steam chambers., Рассмотрено влияние структурных параметров и давления насыщения на интенсивность теплоотдачи при кипении на пористых структурах, изготовленных из медных металлических волокон. При проведении исследований изменялись структурные и геометрические характеристики пористых образцов и давление насыщения. Режимные параметры проведения исследований выбирались исходя из условий функционирования паровых камер, а именно горизонтальная ориентация рабочего участка, капиллярный транспорт теплоносителя к рабочей области. Было определено, что снижение давления насыщения с 0,1МПа до 0,012МПа приводит к снижению эффективности теплоотдачи на 15–20% в зависимости от параметров пористых структур. Авторы объясняют эту закономерность увеличением отрывных диаметров паровых пузырей, которые, тем самым, перекрывают часть площади парообразования капиллярной структуры, что и приводит к уменьшению значений отведенного теплового потока при одинаковых значениях градиента температур. Влияние значений пористости и диаметров волокон, из которых изготовлены образцы капиллярной структуры, оказался неоднозначным. Параметром обобщения полученных данных был выбран эффективный диаметр пор образцов, который является более общей характеристикой. Обобщение экспериментальных данных показало, что эффективность теплоотдачи возрастает с увеличением эффективного диаметра пор в исследуемом диапазоне от 20 до 90мкм. Получено расчетные зависимости, позволяющие определить интенсивность теплоотдачи в условиях субатмосферных давлений для металловолокнистых пористых структур с отклонением до ±30%. Оказалось, что полученные зависимости можно использовать для определения интенсивности теплоотдачи исследованных порошковых структур в условиях субатмосферного давления. Использование этих зависимостей позволит упростить процесс проектирования систем термостабилизации на базе паровых камер, Розглянуто вплив структурних параметрів і тиску насичення на інтенсивність тепловіддачі при кипінні на пористих структурах виготовлених з мідних металевих волокон. При проведені досліджень змінювались структурні та геометричні характеристики пористих зразків та тиск насичення. Режимні параметри проведення досліджень обирались виходячи з умов функціонування парових камер, а саме горизонтальна орієнтація робочої ділянки, капілярний транспорт теплоносія до робочої області. Було визначено, що зниження тиску насичення з 0,1МПа до 0,012МПа призводить до зниження ефективності тепловіддачі на 15–20% у залежності від параметрів пористих структур. Автори пояснюють цю закономірність збільшенням відривних діаметрів парових бульбашок, які, тим самим, перекривають частину площі пароутворення капілярної структури, що і призводить до зменшення значень відведеного теплового потоку при однакових значеннях градієнту температур. Вплив значень пористості та діаметру волокон, з яких виготовлено зразки капілярної структури, виявився неоднозначним. Параметром узагальнення отриманих даних було обрано ефективний діаметр пор зразків, який є більш загальною характеристикою. Узагальнення експериментальних даних показало, що ефективність тепловіддачі зростає зі збільшенням ефективного діаметру пор в дослідженому діапазоні від 20 до 90мкм. Отримано розрахункові залежності, що дозволяють визначити інтенсивність тепловіддачі в умовах субатмосферних тисків для металоволокнистих пористих структур з відхиленням до ±30%. Виявилось, що отримані залежності можна використовувати для визначення інтенсивності тепловіддачі досліджених порошкових структур в умовах субатмосферного тиску. Використання цих залежностей дозволить спростити процес проектування систем термостабілізації на базі парових камер