Search

Метою статті є аналізування наявних досліджень ідентифікації інтелектуального капіталу підприємства, тенденцій їх розвитку та визначення основних складових інтелектуального капіталу у контексті інноваційного розвитку вітчизняних промислових підприємств. Для проведення дослідження використовувалися наступні методи: абстрактно-логічний метод; метод узагальнення. Викладено результати порівняльного аналізування праць українських та зарубіжних вчених, економістів та експертів з вивчення інтелектуального капіталу промислового підприємства. Систематизовано й уніфіковано такі ключові поняття, як: інтелектуальний капітал, нематеріальні активи, інтелектуальні ресурси, людський і організаційний капітал. Проаналізовано значення та роль інтелектуального капіталу. Запропоновано авторське визначення поняття “інтелектуальний капітал підприємства”. Окреслено головні завдання формування людського капіталу за умов інноваційного розвитку промислового підприємства. Структуровано критерії формування людського капіталу як важливої складової інтелектуального капіталу у контексті інноваційного зростання промислового підприємства. Виявлено особливості формування людського капіталу за умови інноваційному розвитку промислового підприємства. У процесі дослідження інтелектуального капіталу підприємств промисловості висновки та пропозиції здійснені під призмою специфіки формування його складових елементів в епоху становлення та розвитку економіки знань. Провідним вектором подальшого розвитку інтелектуального капіталу підприємств в умовах такої економіки мають стати питання проєктування процесу кумуляції, класифікації, вимірювання та трансформування знаннєвого капіталу, а також розроблення інструментів переведення його елементів у матеріалізовані та інноваційні активи підприємства. Практична значущість дослідження полягає у можливості використання запропонованих положень для забезпечення ефективності формування, розвитку та використання інтелектуального капіталу з метою підвищення ефективного функціонування промислових підприємств та формуванні конкурентоспроможності в умовах активізації інноваційних процесів.

During the years of the COVID-19 pandemic and martial law, there have been fundamental changes in the role and perception of skills, both in society of countries and in their economy. Digital technologies have played a pivotal role in accelerating skill development across various domains such as education, the workplace, entertainment, communication, retail, and consumer services. Consequently, there arises an urgent need to research and adapt skills and competencies to these changing landscapes. Today, providing up-to-date education and professional (re)training for individuals of all ages, genders, and functional responsibilities is more crucial than ever. In order to make effective proposals in the field of education and training, there is a need to assess the real state of skills inherent in modern workers. The article is devoted to the study of an innovative approach to managing the skills of a specialist. The calculation of the skills index allows to determine the level of soft, hard, self and digital skills of a specialist and group them into three conditional sectors: blue, yellow and pink. The expert survey found that the skills index of a specialist serves as a coefficient indicator enabling a clear assessment of the level of skills in four groups of skills (soft, hard, self and digital skills) and set a value from 0 to 1. The study found that the experts gereally fell into the favorable range, as none of them received a value lower than 0.5. If a specialist falls into the pink sector, it indicates that the person has minimal skills, is monotonous and unable to make effective decisions. This study proved that it is advisable to evaluate a specialist’s skills not only using qualitative but also quantitative methods, which allows identifying problems and developing hypotheses for their elimination. In addition, the study confirmed the relationship between different groups of specialist skills and the need for their synergy. The findings of this srudy can be used by business managers to analyze and build models of staff competence. This, in turn, can aid in establishing cooperation between enterprises and stakeholders and building consumer confidence. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Статтю присвячено дослідженню поняття «інформаційна економіка» в системі знань прогнозування та сценарування розвитку міст. Визнано та доведено, що наступила цифрова епоха з цілісним баченням змін в усьому різноманітті та наповнені управлінських практик з залученням новітніх знань, інновацій та формуванням інформаційної економіки. Наведено трактування терміну «інформаційна економіка», його особливості та методологічні надбання в перспективах впровадження в технологіях прогнозування та сценарування з точки зору різних науковців та інституцій. Сформовано низку принципів залучення категорії «інформаційна економіка» в практичну діяльність регіонального менеджменту з позиції покращення процесу планування та прогнозування, моделювання та сценарування розвитку міст України. Визначено значення категорії «інформаційна економіка» в системі знань менеджменту і особливо прогнозування та сценарування розвитку міст в різних напрямах.

Urgency of the research. The modern education system, which was founded in the Modern era, contains a contradiction between the proclaimed ideals of human emancipation and the actual practice of enslavement. This contradiction is represented in the form of freedom and enslavement, creativity and adaptation, personal principle and instrumental depersonalization as defining principles of the constitution of educational space. Currently, the search for a way out of the crisis state of all levels of education requires an understanding of the shortcomings and advantages of the pedagogical project of Enlightenment. Target setting. Modern studies of critical pedagogy consider the existing education system as repressive and enslaving people. However, the existing education system is the result of the pedagogical project of the Enlightenment, which was inspired by the ideas of comprehensive human emancipation. Therefore, it is necessary to investigate the reasons and ways of transforming the spirit of Enlightenment into the spirit of enslavement. Actual scientific researches and issues analysis. The study is based on the works of I. Kant, H. Hegel, P. Freire, W. Wozniak, G. Bist, T. Adorno, D. Dewey, J. Rancière, M. Foucault, G. Arendt, M. Heidegger, S. Kierkegaard. The research objective. The article attempts to trace the logic of the development of education as liberation in the context of the pedagogical project of the Enlightenment and to identify the reasons for its transformation into a repressive instance of enslavement. The statement of basic material. One of the fundamental ideas of the Enlightenment was the idea of freedom. The Enlightenment laid the foundations for the Western education system and ideas about freedom. The Enlightenment connects the idea of freedom and the development of the human personality with the effectiveness of one's ideals. Thus, it can be argued that the Enlightenment is both a historical period and a process of liberation (“exit”) of man through the formation of the ability and conditions to use his reason. Conclusions. A teacher who accepts the risk of education as a practice of freedom realizes that it’s not he who really educates and teaches, but the depth of that cultural content, to the objectification of which he managed to attract students. In this case, education is always a process of finding freedom in order to interact with the subjective dimension of culture. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті розглянуто онтологічний підхід до створення та використання інтелектуальних навчальних систем з елементами гейміфікації. Розроблену багаторівневу онтологічну модель доцільно використовувати при реалізації процесів навчання у закладах вищої освіти. Запропоновано онтологічне моделювання інтелектуальних навчальних систем на основі багатовимірних моделей. Запропонований підхід дає можливість розробити багаторівневу онтологічну модель будь-якої інтелектуальної навчальної системи, яка повністю відображає прагматику досліджуваної предметної області. Запропонована багаторівнева онтологічна модель інтелектуальної навчальної системи з елементами гейміфікації фіксує та структурує знання, загальні для предметної галузі, що вивчається. Це дозволяє повторно використовувати її як основу єдиної моделі знань, що забезпечує логічну узгодженість між окремими онтологіями при об’єднанні для створення навчального контенту (наприклад, онлайн-курсу) із ширшим переліком тем і завдань. Застосування онтологічного підходу є ефективним способом проєктування та розробки інтелектуальних навчальних систем. Побудовані індивідуальні онтологічні моделі (навчального контенту, тестів, онтології результатів і дій студентів, оцінювання знань студентів, компонентів гейміфікації) сприяють проєктуванню єдиного інформаційного навчального середовища (навчального контенту), в рамках якого реалізуються інтелектуальні навчальні системи, що використовують елементи гейміфікації. Запропонована в роботі багаторівнева онтологічна модель сприяє підвищенню ефективності процесів навчання, збереженню інтересу та мотивації до вивчення запропонованого навчального контенту, що містить елементи гейміфікації. Результатом використання елементів гейміфікації та онтологічного моделювання в інтелектуальних навчальних системах є можливість внесення необхідних коректив щодо цілей і завдань навчального процесу, процессів навчання, вимог до рівня та компетентності студентів.

Метою статті є аналіз сучасного сприйняття знань як ключового фактору зростання та виділення сучасних доктрин соціально-економічних розвитку підприємств в умовах економіки знань. Дослідження актуальне, оскільки воно визначає суттєві зміни в економічних парадигмах та підкреслює необхідність переосмислення шляхів розвитку, покладаючись на зростання ролі знань, інновацій та інтелектуального капіталу як ключових елементів виробництва та конкурентоспроможності і вказує на важливість пристосування компаній до нових виробничих практик. Дослідження вказує на актуальність перегляду економічної стратегії та наголошує на важливості інновацій та розвитку людського капіталу як ключових чинників економічного успіху. У результаті дослідження визначено, що економічне зростання в умовах економіки знань вимагає не лише наявності знань, але і їхньої ефективної мобілізації та використання для створення додаткової вартості. Зміни в ролі людського капіталу та підвищення значення креативного класу вказують на трансформацію, яка вимагає перегляду підходів до соціально-економічного розвитку. Такий перехід визначає необхідність стратегічного підходу до освіти, інновацій та інфраструктури для успішного впровадження нових економічних парадигм. Виділено сучасні доктрини соціально-економічного розвитку підприємств в умовах економіки знань: інноваційна доктрина, розвиток відповідно до економіки заснованій на знаннях, соціально-екологічна доктрина, цифрова трансформація, гнучка стратегія та економіка соціальної взаємодії. Результати дослідження вказують на те, що розвиток економіки знань вимагає від підприємств розробки успішних стратегій, спрямованих на стале використання та створення знань, з особливим акцентом на інновації, освіту та гнучкість.

У статті досліджено сучасні практики управління мережами створення знань та інновацій у багатонаціональних підприємствах (БНП). Показано, що знання є ключовим активом таких підприємств, а здатність створювати та поширювати знання всередині мережі компанії є однією з головних конкурентних переваг. Проаналізовано еволюцію підходів БНП до створення інновацій. Розглянуто структурні особливості міжнародних мереж знань, зокрема їх поділ на мережі виробничих та науково-дослідних підрозділів. Визначено основні фактори, що впливають на роботу мереж знань: інформаційні технології, системи та процедури управління, організаційна культура. Досліджено географічний розподіл інноваційної діяльності багатонаціональних компаній, показано посилення спеціалізації країн в певних технологіях. Проаналізовано сучасні тенденції та виклики розвитку міжнародних мереж створення знань БНП.

Мета статті полягає в дослідженні та вирішенні проблем використання базових принципів сучасного формалізму дескриптивних (термінологічних) логік в інтелектуальних навчальних системах, що використовують бази знань навчального контенту. Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби для розробки інтелектуальних навчальних систем. Зокрема, системний і порівняльний аналізи – для виявлення особливостей інтелектуальних навчальних систем, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів з інформаційно-технологічної галузі та математичної логіки, а також процес розробки й тестування інтелектуальної системи. Науковою новизною проведеного дослідження є розробка системи отримання експертних знань для інтелектуальної системи, що поєднує в собі формування бази експертних знань, формалізмом для представлення яких є дескриптивні логіки. Запропонований підхід формалізованого представлення знань з використанням дескриптивних логік можна застосовувати під час розробки авторських інтелектуальних навчальних систем у сфері онлайн-освіти та розвитку когнітивних навичок. Висновки. Сфери застосування дескриптивних логік в інтелектуальних системах постійно розширюються, збільшуючи можливості цих систем щодо формалізованого виведення нових знань, у тому числі й в умовах неповної визначеності. Дескриптивна логіка, яку використовують в інтелектуальних навчальних системах, надає широкі можливості побудови висновку (тобто формування відповіді), зокрема в таких ситуаціях, як формування та надання відповіді на різні види запитів до бази знань системи (наприклад, повністю визначений і чітко сформульований, неповністю визначений і нечітко сформульований, повністю невизначений, неповністю визначений і чітко сформульований, повністю нечітко сформульований, повністю невизначений і нечітко сформульований), допомагаючи конкретизувати запит. Для цього необхідно строго сформулювати відповідну систему числення (побудувати аксіоматичну теорію). Отже, як засіб вирішення семантичних та логічних завдань дескриптивна логіка стала унікальним і важливим механізмом представлення знань. Успішне використання дескриптивної логіки в авторській інтелектуальній навчальній системі забезпечить підвищення якості освітнього процесу; моніторинг процесу навчання та контроль його результатів; сприятиме інтеграції цієї системи до багатьох сучасних інформаційних навчальних систем; забезпечить надання різноманітних консультацій, порад, тлумачень, пояснень щодо навчального контенту чи освітнього процесу, а також широкого спектра тем навчального контенту й тестів різного рівня.

The article analyzes the processes related to the management of innovative changes, the formation and development of intellectual capital in Ukraine. The purpose of the research is to reveal the peculiarities and specifics of the relationship between the management of innovative changes, the growth of intellectual capital and the growth of the gross domestic product of Ukraine. The essence of the theory of change management and management of intellectual capital is revealed. The strong and weak positions of Ukraine in 2020-2021 are substantiated according to the ratings of innovative development of the Bloomberg agency, the Global Innovation Index, and the Global Competitiveness of Talents. Scientific hypotheses are considered: the relationship between the management of innovative changes and the development of intellectual capital. A correlation-regression relationship between the growth of intellectual capital and the innovative development of the national economy has been established. The conducted correlation analysis for the years 2015-2019 allowed the authors to determine the stimulating and restraining factors of the intellectual-innovative development of Ukraine. The dependence of the Index of the physical volume of the gross added value of Ukraine on the gross added value of the results of educational, information-communication, scientific and professional activities was determined. The correlationregression dependence between the share of gross domestic product expenditures on research and development works, as well as the share of innovation implementation in Ukraine, was determined. The authors proposed their own economicmathematical model for determining the potential gross domestic product, taking into account the intellectual and innovative indicators of the socio-economic development of Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the determination of the main trends in the development of scientific research in the sphere of startups using the methods of bibliometric and content analyses. In accordance with the set goal, the dynamics of publication activity and the structure of publications in the direction of «startup» in the scientometric databases Scopus and Web of Science were analyzed; the sectoral structure of publication activity on the startup topics is studied; the TOP-5 of scientific publications by the number of citations in the scientometric databases Scopus and Web of Science have been formed; the geographical structure of affiliations of scientists with high publication activity on the startups issues, including individual institutions, is analyzed. In order to identify trends and key areas of research in the sphere of startups, a bibliometric analysis of scientific publications presented in the Scopus and Web of Science was carried out using VOSviewer software, and the main clusters of research were identified, along with the dynamics of their development. According to the results of the study, the author determined the following: 1 – the number of publications on startup topics has been gaining increasing popularity since the 90s of the twentieth century; 2 – the startup topics are of interdisciplinary nature; 3 – 9 clusters of key areas of the startup research (innovation, lean startups, productivity, management, innovative business model, knowledge, growth, ecosystem, business incubator) are identified; 4 – the leaders in the number of publications in this area are the USA, China, Germany; 5 – in 2017–2018 the vast majority of publications were aimed at modeling startups, while in 2018-2020 – innovation and entrepreneurship, and recently there have been studies that are mainly related to the startup ecosystem; 6 – the close relationship between the keywords «Startup» and «Ecosystem» is substantiated, which can be considered a promising direction for the development of scientific research in this area. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Urgency of the research. The increasing use of visual content in everyday life, educational, and scientific activities requires a more detailed scientific understanding of the issues of visual epistemology. The relevance of ways of knowing the new, information-digital reality is due to the emergence of visuality or the sphere of vision. Video, photos, graphics, and other visual elements are used as the primary mode of communication and learning. Understanding and analysing visual information is becoming a key skill for intellectual and social development. As a result, a scientific analysis of the problems of visual culture formation is becoming increasingly important. Target setting. Cognitive activity expands the toolkit of its own practices and along with analytical, hermeneutic, and phenomenological, cognitive practices of productive cognition of the world poses the task of including the visual paradigm. There is a need for scholarly reflection on the inclusion and application of visual practices in the teaching and learning process. Actual scientific researches and issues analysis. Visual culture is studied by N. Brighton, A. Boylen, K. Jenks, M. Sturken, and L. Cartwright. The theoretical theory of "visual studies" is represented by the research of T. Mitchell, N. Mirzoyev, M. Dykovitska, and D. Elkins. Social visualism is studied by K. V. Bataieva. The culture of visual thinking is analysed by G. V. Ilyina. The research objective. To analyse the epistemological content of visual culture and visual practices and their influence on the formation of modern man's perception and understanding of the world. The statement of basic materials. A modern person is an active consumer of visual images, through which he/she forms his/her worldview and discourses. This leads to the search for new approaches to the presentation and assimilation of knowledge. As a result of involving visualisation in cognition, this or that problem situation was solved more productively. The formation of visual perception is directly influenced by the social environment, which determines the appropriate conditions of existence, influences the effect of cultural and linguistic traditions, and takes into account intellectual, emotional, and mental characteristics. The information boom caused by the development of technology and the availability of the internet is overloading humans with the sheer volume of information they must process. The cognitive sphere is inseparable from technological progress and is subject to all the innovations of the age, both in the use of these innovations and in their creation. Therefore, we are moving to a new epistemological interpretation of science, education, and the learning process. Consequently, it is necessary to focus on the issues of the formation of digital humanities, mosaic, and iconicity in the presentation of visual information, analysing the perception and processing of visual information, formation of visual literacy, visual thinking, and visual culture. Conclusions. In the context of the "visual turn" in culture, there is an expansion of the ways of knowledge transmission - from the language of texts to the screen, media-visual language. In the study of the problem of visuality a set of scientific researches concerning the processing of visual information, ways of using conscious visual perception in communication processes, application of various techniques of argumentation on the basis of visual information, etc. is gaining development. The epistemological turn of the digitalised society implies the search for new methods of presenting, processing, and assimilating information. The basis of the new education is multimedia screen communication, which forms visual literacy and visual thinking, requiring the assimilation of visual culture. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Background. Core stability and good running mechanics are fundamental components required for running, including those running for leisure with or without a competitive aspect. Thus, adequate knowledge, attitude, and practice (KAP) of core stability exercises (CSE) are necessary to minimize the incidence of low back pain (LBP). Therefore, this study intended to determine recreational runners' KAP toward CSE to prevent LBP and reveal the association between their demographic characteristics and levels of practice toward CSE. Materials and methods. A cross-sectional study design was adopted, and three hundred recreational runners were selected using a simple random sampling approach. A semi-structured questionnaire was distributed among them using Google Forms. It consisted of 28 items capturing the participants' demographic characteristics and KAP toward CSE. Out of 300, 257 completed questionnaires were received, indicating an 86% of response rate. Data analysis was carried out using Statistical Package for the Social Science (SPSS) 28.0. Results. The correct response to the knowledge-related items in the questionnaire was from 65% to 91%. Precisely, 91.4% of study participants understood CSE. Furthermore, most participants showed a positive attitude toward CSE, considering that it is essential for running (79%), improving fitness (76%), reducing the risk of injuries (71%), and boosting their appearance (54%). Most participants (>85%) performed CSE for recommended frequency and duration to strengthen their core muscles and prevent LBP. The recreational runners had good practice toward CSE. Conclusions. Recreational runners possess adequate knowledge, a positive attitude, and good practice toward CSE. This study suggested that motivational strategies and awareness programs can be conducted to improve recreational runners' KAP toward CSE preventing LBP. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті проаналізовано розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й. Ґ. Фіхте (1762–1814), а саме у його «Вченні про науку» 1813 року. Дослідження зрілого доробку філософського проєкту Фіхте, що є маловивченим, дає змогу зруйнувати більшість стереотипів і викривлень, якими обросла філософія Фіхте аж до другої половини ХХ ст. здебільшого через геґелівську інтерпретацію. Пояснюючи природу знання, а саме яким воно є в собі, Фіхте намагається відмежуватись від філософії Б. Спінози, при цьому розробивши вчення про образ як маніфестацію Абсолюту. Образ для нього не є копією буття, він має певну автономність і, водночас, здатність до формування, творення. Сам Абсолют (Бог) проявляється через образ, але не зводиться до нього. Фіхте має труднощі, коли намагається пояснити, наскільки Абсолют є присутній у своєму прояві. У статті досліджено також Фіхтеву ідею «я» як образу Бога. Філософ розуміє обмеженість тлумачення свідомості з позиції самого суб’єкта, тому вдається до багатої метафоричної мови, яка має на меті в дещо інший спосіб поглянути на свідомість і рефлексію. У цій спробі пояснити природу знання останнє слово не завжди є за самим суб’єктом. Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, розширюється до розуміння знання як образу Бога.

У статті аналізуються процеси, пов’язані з управлінням інноваційними змінами, формуванням та розвитком інтелектуального капіталу в Україні. Мета дослідження - розкрити особливості та специфіку взаємозв’язку між управлінням інноваційними змінами, нарощуванням інтелектуального капіталу та зростання валового внутрішнього продукту України. У роботі розкрито сутність теорії управління змінами та управління інтелектуальним капіталом. Обґрунтовано сильні та слабкі позиції України у 2020-2021 роках за рейтингами інноваційного розвитку агентства Bloomberg, глобального інноваційного індексу, глобальної конкурентоспроможності талантів. Розглянуто наукові гіпотези: взаємозв’язку між управління інноваційними змінами та розвитком інтелектуального капіталу. Встановлено кореляційного-регресійний зв'язок між нарощуванням інтелектуального капіталу та інноваційним розвитком національної економіки. Проведений кореляційний аналіз дозволив визначити авторам стимулюючі та стримуючі фактори інтелектуально-інноваційного розвитку України. Визначено залежність індексу фізичного обсягу валової доданої вартості України від валової доданої вартості результатів освітньої, інформаційно-комунікаційної, наукової та професійної діяльності. Встановлено кореляційно-регресійну залежність між часткою витрат валового внутрішнього продукту на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також часткою впровадження інновацій в Україні. Авторами запропоновано власну економіко-математичну модель визначення потенційного валового внутрішнього продукту з урахуванням інтелектуальних та інноваційних показників соціально-економічного розвитку України. Незважаючи на пандемію COVID-19 та тяжкі наслідки воєнного стану в Україні, зовнішні загрози економічній безпеці, подальший інтелектуально-інноваційний розвиток України є актуальним та необхідним явищем в наш час.

У статті визначено вплив еволюції теорій та концепцій управління персоналом та розвиток інтелектуального капіталу підприємства. Інтелектуальний капітал розглядається як основний ресурс, забезпечення унікальних конкурентних переваг підприємства. Знання виступають основною цінністю підприємства в умовах техноглобалізму, глобалізації та системних криз. Проаналізовано розвиток наукових поглядів, теорій та концепцій на управління персоналом підприємства та розуміння впливу якості роботи працівника на кінцевий результат діяльності підприємства. Розглянуто погляди науковців на поняття «інтелектуальний капітал підприємства», досліджено концепції та теорії управління інтелектуальним капіталом, наведено основні принципи управління персоналом підприємства. Наголошено, що персонал підприємства, його вміння та знання є основним ресурсом забезпечення безперервного функціонування, системного розвитку, стабільності діяльності та формування ключових переваг над конкурентами.

Мета статті – конкретизація місця цифрової економіки в широкому термінологічному просторі. Для досягнення поставленої мети використано загально наукові та специфічні методи дослідження: метод контент-аналізу й монографічний метод – для вивчення наукових підходів до тлумачення різних типів та видів економічних систем; методи синтезу та систематизації – для узагальнення результатів дослідження дефініцій, сформульованих іноземними й українськими вченими; методи наукового абстрагування та аналізу – для виявлення схожих рис і відмінностей у наукових підходах. Дослідження тенденцій розвитку й особливостей цифрової економіки потребує першочергового визначення її сутності, а, відповідно, вивчення наявних наукових підходів до трактування. У статті проаналізовано деякі наукові підходи до трактування сутності інформаційного суспільства, інформаційної економіки, економіки знань, інноваційної економіки, а також виокремлено їхні основні характеристики. Проведене дослідження дозволило співвіднести поняття цифрової економіки з наведеними вище категоріями, показати їх взаємозалежність або підпорядкованість. Акцент у статті поставлено на визначенні синонімічних понять та термінів, що є пов’язаними між собою. Це дозволило виокремити цифрову економіку як повністю самостійну економічну категорію, що трактується як новий тип економічної системи, у межах якої процеси виробництва, обміну, розподілу та споживання базуються на сучасних інформаційних технологіях, а основні суб’єкти якої спроможні до генерації, трансферу та ефективного використання інформаційних ресурсів. Автор доходить висновку, що цифрова економіка – це такий тип економічної системи, що ґрунтується на інформації, базованій на знаннях і генерованій інтелектуальними ресурсами, а також визначається розвитком інноваційних інформаційних технологій, впровадження яких у діяльність господарюючих суб’єктів спричинює трансформацію їх бізнес-моделей, економічних процесів і каналів комунікації зі стейкхолдерами. Перспективами подальших досліджень визначено дослідження основних факторів розвитку цифрової економіки.

Стаття присвячена актуальним питанням визначення конкурентних переваг використання менеджменту знань у міжнародних компаніях. Менеджмент знань всередині будь-якої міжнародної компанії є процесом організації, зберігання та розповсюдження інформації. Проаналізовано та систематизовано інструменти управління знаннями для міжнародних компаній. Досліджено світовий досвід використання менеджменту знань у міжнародних компаніях. Доведено, що якщо міжнародні компанії використовують стратегію управління знаннями, то досягають найліпших результатів швидше за інші. Виокремлено основні сучасні особливості «знання» та розглянуто основні перешкоди на шляху до успіху міжнародних компаній.

У даній статті розглянуто роль процесу управління знаннями в компанії на її стратегію та головні цілі. В умовах постійної мінливості та невизначеності, коли інноваційні процеси відіграють значну роль у розвитку організації, питання створення та обміну знаннями між співробітниками є надзвичайно актуальним. В дослідженні розкрито поняття корпоративної культури та її основні критерії, які впливають на становлення процесу обміну знаннями між співробітниками. Проаналізовано процес управління знаннями як систему з 4 взаємопов’язаних складників. Розглянуто основні одиниці обміну знаннями і надано для них визначення. Виявлено основні проблеми на шляху до становлення процесу управління знаннями та шляхи щодо їх вирішення.

The growing air, water, and plastic pollution, wastage of food, deforestation, and chemical manufactured products have given rise to the concept of green marketing. Nowadays, consumers are more aware of their environment and health, and they look for eco-friendly products that are free of toxic materials. Many brands have looked into these issues. Keeping in mind the consumer's desire, they have started manufacturing eco-friendly, free of toxic and recyclable products. This study aims to determine the antecedents that will affect the purchase decisions of Generations Y and Z consumers purchasing green products from the beauty and personal care industry, which can finally lead them to become brand loyal. An explanatory research design was carried out to develop an empirical result for the study. A self-administered questionnaire was elaborated. The responses were measured through a 5-point Likert scale. The questionnaires were distributed through online mode to the respondents. The sample for the study was selected through self-selection sampling. A total of 250 responses were analyzed. The data was analyzed through structural equation modeling with the help of the statistical tool Smart-PLS version 3.3.9. The study's findings showed that green marketing mix, brand knowledge, and culture positively affect green purchase intention and finally lead to brand loyalty. The results also depicted that the reference group moderates between green purchase intention and brand loyalty. The overall understanding of green marketing and its impacts on the consumer's purchase decisions, which leads to brand loyalty, would help the brands establish different marketing strategies for attracting and engaging the consumer with higher consumer retention. It would help the brands to create brand image, consumer satisfaction, and trust among the consumer towards the brand. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Urgency of the research. The program documents of the UN World Summit on Information Society lay the theoretical foundations of the future information society, built on the principles of pluralism, tolerance, freedom of speech, free access and equal access to information. Humanity is entering a fundamentally new era, in which the possibility of fulfilling the Christian narrative that true knowledge makes a person free opens up. At the same time, the colossal masses of information to which society has access presupposes freedom in combination with global thinking and global responsibility. The ideal of the information society is the transformation of the quantity of information into quality, that is, knowledge and wisdom. Target setting. The basis of the information society, according to the idea of its creators-architects, should be fundamental science and continuous education. The goal of the information society is a well-rounded and educated personality. This goal cannot be achieved without the humanitarian component of education, which is often ignored. Moreover, the availability of information may conflict with confidentiality, personal privacy – with publicity. Moral and legal mechanisms for regulating the information society at the level of state strategy are necessary. Actual scientific researches and issues analysis. Leading Western and Ukrainian scientists studied the problems of the formation and development of the information society: D. Bell, E. Toffler, M. Popovych, A. Konverskyi, V. Andrushchenko, E. Bystrytskyi, S. Proleev, S. Pirozhkov, N. Khamitov. V. Beh, A. Morozov, N. Shust, Yu. Kulagin and others. The research objective. The purpose of the article is to analyze the information society as a concept and the peculiarities of its realization and implementation in Ukrainian realities. The statement of basic materials. It is noted that the knowledge society is the main factor of competitiveness. For its construction, it is necessary to realize the importance of the principles of classical education, in particular its humanitarian component, continuous training, constant improvement and updating of knowledge. The «Strategy for the development of the information society in Ukraine» is analyzed, which emphasizes Ukraine’s loyalty to the chosen Western geopolitical course. Conclusions. Full membership in the modern digital civilization involves the implementation of the national strategy for the development of the information society, the purpose of which is to improve the quality of life of citizens, ensure the competitiveness of the state, its cyber security and digital sovereignty, comprehensive development of the economic, socio-political, cultural and spiritual spheres of society. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті проведений аналіз сучасного стану та визначені основні напрями формування культури ведення здорового способу життя під час освітнього процесу майбутніми офіцерами-прикордонниками. Проблема здорового способу життя в українському суспільстві з інституційного рівня перейшла на загальнодержавний і міждержавний, що свідчить про її виняткову актуальність і першочергову важливість. Результати аналізу напрямів наукових досліджень свідчать, що у контексті підготовки майбутніх фахівців до здорового способу життя вчені обґрунтовували теоретичні та методичні основи формування культури здоров’язбереження з позицій поглядів і переконань майбутнього фахівця, визначали професійно-прикладні основи формування здорового способу життя майбутніх фахівців і використовували педагогічні здоров’язбережувальні технології в системі підготовки майбутніх фахівців. У сучасних умовах прикордонної служби, які пов’язані з великим навантаженням на персонал, складними умовами служби, перенапруженням упродовж робочого дня, актуальними стають загальні складові здорового способу життя, що включають систематичні фізичні вправи, правильне харчування, відмову від куріння і наркотичних засобів, обмежене вживання алкоголю, здатність долати стреси, уміння розслаблятися, профілактичні обстеження, відсутність несприятливих для здоров’я звичок. Здійснення усіх цих складових можливе лише за умови певних кроків, які досягаються високим рівнем самосвідомості у вигляді мотивів, інтересів, ціннісних орієнтацій, що активно скеровують практичну діяльність на формування здорового способу життя. Оскільки проблема формування здорового способу життя як складової частини культури здоров’язбереження майбутніх фахівців-прикордонників стосується найрізноманітніших сфер життя, вважаємо, що підхід до її вирішення повинен бути інтегративним .Готовність до здорового способу життя формується під час освітнього процесу в НАДПСУ упродовж усього періоду навчання практично на усіх кафедрах. Водночас формування основних складових проходить на кафедрі психології, педагогіки та соціально-економічних дисциплін, кафедрі фізичного виховання. Зокрема, курсанти, які навчаються за першим (бакалаврським) рівнем вищої освіти за різними спеціальностями, основні знання та навички щодо формування здорового способу життя отримують за рахунок навчальних дисциплін: психологія здоров’я; психогігієна та психопрофілактика; педагогіка і психологія; професійна педагогіка та морально-психологічне забезпечення; фізичне виховання. Формування компетентностей майбутнього офіцера-прикордонника, який веде здоровий спосіб життя, відбувається як під час реалізації заходів по роботі з персоналом, так і в освітньому процесі навчального закладу. За результатами проведеного аналізу зроблено висновок, що формування здорового способу життя – складний процес, який потребує залучення якнайбільшої кількості відділів, служб та кафедр, і насамперед – самих майбутніх прикордонників.

У статті розглянуто cутність науково-дослідної діяльності, її специфіку та особливості, розкрито значення в розрізі сучасних тенденцій таких понять як: наука та наукове дослідження. Розглянуто етапи та рівні наукового дослідження. Визначено істинне значення та підкреслено фундаментальну сутність методології та методів наукових досліджень, виявлено структуру методів наукового дослідження. Розглянуто історичне підґрунтя науково-дослідної діяльності та визначено, що така діяльність негайно вимагає нових проривних ідей. Зазначені сучасні тренди до розвитку та покращення підходу до розробки наукових досліджень. Виокремлено специфіку сучасної науково-дослідної діяльності.

Предметом дослідження є процеси побудови пояснень щодо запропонованих інтелектуальною інформаційною системою рішень. Пояснення подає в упорядкованому вигляді знання щодо результатів роботи інтелектуальної системи з урахування контексту його побудови. Мета полягає в розробці підходу до побудови опису знань для представлення пояснення, що забезпечує можливість тлумачення рішень інтелектуальної системи у онлайн-режимі, з використанням найбільш актуальних залежностей щодо стану предметної області та потреб користувача. Для досягнення поставленої мети вирішуються такі задачі: постановка узагальненої задачі формування пояснення та формулювання принципів її вирішення; визначення принципів побудови опису знань для пояснення; розробка підходу до побудови пояснення на основі інтеграції декларативного опису предметної області та темпорального опису процесу прийняття рішення. Запропоновано узагальнену постановку задачі формування пояснення у формі знаходження моделі тлумачення, що дає можливість мінімізувати неточність опису процесу отримання рішення відносно моделі процесу функціонування інтелектуальної системи в умовах обмежень на складність пояснення. Сформульовано принципи вирішення задачі побудови пояснення, які передбачають послідовне формування декларативного опису предметної області у вигляді відповідної онтології, а також опису процесу прийняття рішення в інтелектуальній системі на основі темпоральних правил, що дає можливість адаптувати пояснення на основі формального опису змін у предметній області. Запропоновано декларативно-темпоральний підхід до побудови пояснення в інтелектуальній інформаційній системі. Згідно даного підходу послідовно вирішуються задачі деталізації цілей пояснення в рамках визначеної концепції на основі використання онтології предметної області, формування пояснення з урахуванням структури інтелектуальної системи та взаємодії її складових, персоналізації пояснення у відповідності до вподобань користувача. Даний підхід дає можливість оперативно актуалізувати витлумачення, що створює умови для побудови пояснень в режимі онлайн.

The paper presents the arguments and counterarguments within the scientific discussion on the issue of the development of female entrepreneurship in tourism. Today female entrepreneurs consider being the driving force of economies. Many governments try to promote female engagement in many economies to cover the gender gap. The tourism sphere has a great significance in the economy of the Republic of Armenia. For Armenia, it is crucial to foster female entrepreneurship in tourism that leads to sustainable and equitable development of regions and contributes to social, economic, and environmental development. Today women face many problems for starting a business in tourism in Armenia. The problems are connected with the lack of finance, necessary knowledge, and skills in management, marketing, business organization, etc. The research aims to explore the main competencies and needs of sustainable entrepreneurship and female entrepreneurial skills in the tourism sector. Systematization literary sources and approaches for solving the problem unveiled many studies on promoting female entrepreneurship in tourism. Investigation of the topic in the paper is carried out in the following logical sequence. Firstly, some literature sources were discussed, then the current tourism situation in Armenia was analyzed, and finally, the main results of surveys were presented. The methodological tool of the research was mainly a survey based on a questionnaire, which includes about 50 questions and 45 questions regarding the main skills. The study applied quantitative and statistical methods to analyze the survey results. The survey engaged women who have or plans to start a business in tourism. The results indicate that women have many problems with starting a business. Also, they have difficulties in business development, doing innovations, marketing and attracting tourists, etc. They rate their skills level at a medium-rare, and the majority want to improve their skills for doing business, marketing, communication, analytical, decision-making, and other skills. The results could be the basis on which many steps are taken to promote sustainable female entrepreneurship in tourism. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Author analyses Fichte's understanding of knowledge as image that related to his late period of creativity, precisely Doctrine of Science 1813. The appeal to the late period of Fichte's work is necessary because these texts are little researched. They are also pre-mortal, so they can safely be called a mature work of Fichte's philosophical project. The study of the late period allows us to destroy most of the stereotypes and deformations that overgrown Fichte's philosophy until the second half of the twentieth century through dominant Hegelian interpretation. Explaining nature of knowledge, how it is in itself, Fichte tries to dissociate from philosophy of Spinoza at the same time, developing doctrine of the image as a manifestation of the Absolute. The image for him is not a copy of being, but possesses some autonomy, and at the same time, possesses the formative and creative capacity. The Absolute (God), who manifest himself through the image, but is not reduced to him and Fichte has difficulties with explanation how the Absolute is present in his manifestation. The article also investigates the idea of "I" as image of God. Philosopher understands limitation of the explanation of consciousness from the point of the same subject, therefore he appeals to rich metaphorical language, which has an aims to look on consciousness and reflection in different way. In this attempt to explain the nature of knowledge, the last word is not always told by the subject himself. Theological perspective over which the philosopher builds his doctrine of image broadens the understanding of knowledge like image of God. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The main problem in the general problem of knowledge manipulation is the problem of determining the composition and content of the subject area for which this problem is being solved. It has been established that there are two fundamentally different approaches to solving knowledge manipulation problems. The first approach consists in the application of methods of automatic data processing using computers and corresponding algorithms based on the rules of formal logic to obtain new knowledge about objects in the subject area. For the first approach, the objects of the domain are precisely the physical objects of animate and inanimate nature in their existence, which have their characteristics and between which the corresponding relations are established. The second approach is to use the ability of the human intellect to measure things and their properties based on the laws of dialectical logic. The second approach is characterized by the cognition of knowledge about the activity of objects of living nature, primarily humans. In this case, computers are used, as a rule, to represent already established knowledge in an appropriate form. One such form of knowledge representation is a logical model of a Cartesian coordinate system. The analysis of this model has shown that the logical principle of its formation is the principle of the dialectical unity of the concepts of “general” and “unit”, which is used to form the composition and content of diametrically opposite coordinate axes from numerical sets. On the other hand, there are a significant number of logical models in which the composition and content of the elements of the sets that form the coordinate axes correspond to certain knowledge about human activity. These models also implement the principle of their formation in the form of a dialectical unity of the concepts of “general” “unit”, which is used to form the composition and content of diametrically opposite coordinate axes from the sets of which certain knowledge is. It should be noted that in each of the studied approaches to knowledge manipulation, the concept of “measure” is not applied. On the other hand, this concept is decisive in the formation of knowledge about human activities and their manipulation. The research of the properties of the logical model of the meta-knowledge measure has been carried out. For this model, the content of the concepts “measure of meta-knowledge”, “unit of measure of meta-knowledge” and “unit of measure of knowledge” is established. The graphical representation of the logical model of knowledge representation about human activity in the logical model of the meta-knowledge measure is the architecture of the matrix representation. The main advantage of this view is that it implements a many-to-many (M: N) relationship, which is prohibited in relational databases. The analysis of the level of compliance of the proposed logical model of the meta-knowledge measure with certain requirements for knowledge manipulation models is carried out. A high level of compliance with these requirements has been established. Taking into account the established properties of the architecture of the logical model of meta-knowledge, it is proposed to define this model in the form of a post-Descartes representation of meta-knowledge about the activity.

Предметом дослідження є процеси побудови пояснень щодо отриманих результатів в інтелектуальних інформаційних системах. Пояснення роблять прозорим процес створення результуючої рекомендації, формують умови для створення користувачем причинно-наслідкових зв’язків між результатом виводу та поточними задачами, для вирішення яких була використана інтелектуальна система. Мета полягає в розробці моделі пояснення в інтелектуальній системі з можливістю забезпечити узгоджене з результатами роботи такої системи витлумачення з урахуванням контекстно-орієнтованих вимог щодо потреб користувачів. Для досягнення поставленої мети вирішуються задачі визначення вимог до пояснення щодо результатів роботи інформаційної системи, та розробки моделі пояснення на базі принципів узгодження знань з тим, щоб отримати рекомендації на основі відповідності фактів, гіпотез, результатів. Показано, що при узгодженні інтересів користувача та можливостей інтелектуальної системи необхідно визначити деталізацію знань з урахуванням інтервалу актуальності даних та знань, а також фінансових та технічних та інших особливостей використання отриманих результатів. Запропоновано модель пояснення в інтелектуальній системі на базі узгодження знань та даних. Модель містить множини узгоджених фактів, гіпотез та результатів. Узгодження виконується для гіпотез, які є підмножинами інших гіпотез, на основі пояснень гіпотез через факти та інші гіпотези, а також на базі відповідн ості між собою отриманих результатів та гіпотез. Моделі дає можливість обмежити використання неявних та неточних знань в рамках виводу лише їх узгодженою підмножиною. У практичному плані використання моделі орієнтовно на побудову пояснень згідно ступеню абстракції, рівня деталізації опису предметної області, а також з урахуванням вибраного аспекту витлумачення отриманої рекомендації. В цілому формування пояснень на основі узгодження знань підвищує довіру користувачів та створює умови для ефективного використання отриманих рекомендацій.

The purpose of this study is to solve the following problems. The first task concerns the determination of the form of correspondence of factors that model the technological activity of the “process” and “resource” with factors that are subjected to simultaneous processing according to the central regularity of the integrative activity of the brain. The second task concerns the determination of possible forms of relationships for technological activity factors “process” and “resource” with concepts that characterize thinking processes, namely: “reflection”, “data”, “information”, “knowledge”, “meaning”, “thinking”, “intelligence”, “semantic thinking”, “understanding”. From the above analysis of the problems of representation, processing, and acquisition of knowledge, it follows that the main problem is the mismatch of the laws of formal logic with logic, which is realized in the thinking processes of living beings. Human intelligence in the theory of artificial intelligence is perceived as an auxiliary tool. In the theory of artificial intelligence, the model of an artificial neuron copies its structure but does not reproduce the processes that are realized in it. From a philosophical point of view, the basic concepts that reveal the content of thinking processes are the concepts of “reason” and “mind”. Moreover, the main property of the mind is its dialectics, which is manifested through the concept of "measure". The content of the concept of “measure” is defined in the form of a dialectical unity of the concepts of “general” (qualitative definition) “single” (quantitative definition). The methodological basis for the construction of all logical models is the methodology of a holistic approach based on which a logical model of holistic semantic activity is formed. In this model, the content of "duality" of the content of the concept of "activity" is disclosed. This ensured the definition of the principle of organizing the intellectual system into an organized whole in the form of the dialectical unity of certain tasks, as well as the principle of self-organization of its activities in the form of a mechanism to ensure compliance with the results of solving these problems. Based on the hypothesis about the equivalence of the technological activity of the natural intellectual system using the “process” and “resource” factors and the process of semantic thinking based on the central regularity of the integrative activity of the brain, a logical model for structuring excitations on the theory of functional systems has been developed. This model, along with the logical model of semantic activity (process), serves as the basis for the formation of logical models of levels 0 - 4. The principle of heuristic self-organization in the form of a fourth heuristic, namely, dialectical self-organization for the concepts of “general” “single”, is a fundamental principle of heuristic self-organization of pairs of factors for logical models. The architectures of these logical models are formed using two pairs of factors defined for each model. The fifth principle of heuristic self-organization follows from this: the architecture of logical models of semantic thinking and semantic activity are formed using two pairs of factors defined for each logical model, the elements of each of which are connected by cause-effect relationships, which in meaning correspond to pairs of process and resource factors, and correspond to the architecture of the Cartesian coordinate system.

In a post-industrial society, sustainable and long-term competitive advantages of the business entities are formed on the basis of intangible assets that create unique competitive advantages that determine the uniqueness of the business entities in a competitive environment and generate additional consumer value for goods and services. For higher education institutions, one of such unique assets that creates competitive advantage is competence. The article presents the author's definition of the competence of higher education institutions as a unique combination of knowledge, skills, experience and organizational ties, which, combined with resources and technologies, create competitive advantages of higher education institutions and ensure its market success. The competence of higher education institutions is embodied in new products, processes, educational and scientific services with new consumer properties. Competence is always based on knowledge resources. The article reveals the dual nature of the competence of higher education institutions, which consists in the combination of individual and corporate competencies, which have similar components, but are manifested at different levels of corporate governance. The classification of sources of competence of higher education institutions as a combination of various knowledge resources has been formed. Factors that influence the choice of higher education institution, which should be considered in the formation of competence were identified on the basis of an expert survey. The key features of the competence of a higher education institutions are identified. The process of identification of sources of competence of a higher education institution is disclosed. The procedure for identifying sources of competence of higher education institutions basic on analyze the movement of knowledge in the knowledge cycle has been formed.

У статті розкрито проблему формування педагогічної і психологічної компетентностей майбутніх учителів початкових класів. Подано, що змістовий аспект формування педагогічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів полягає в формуванні дидактичної, виховної і організаційної компетенцій, кожна з яких формується у внутрішньому і зовнішньому взаємозв’язку знань та відповідних їм умінь. Проаналізовано змістовий аспект формування психологічної компетентності майбутніх вчителів початкових класів, який полягає в формуванні диференційно-психологічної, соціально-психологічної і аутопсихологічної компетенцій, кожна з яких формується у взаємозв’язку встановлених знань та відповідних їм умінь. Враховуючи, що формування педагогічної і психологічної компетентностей ґрунтується на вивченні теоретичного матеріалу і вмінні його подальшого педагогічного застосування, нами було виокремлено 5 етапів реалізації змістової і процесуальної діяльності, а саме: мотиваційний, який обумовлюється необхідністю розуміння студентами практичної значущості для них тієї частини предметного змісту, що вивчається, та способів її застосування для вдосконалення їхньої професійної діяльності; рецептивний, мета якого полягає в засвоєнні тієї частини предметного змісту матеріалу, що вивчається, на рецептивному рівні, тобто володіння здатностями сприймати інформацію на слух, осмислювати її, зіставляти нові відомості з наявними з цієї та суміжної науки, а також відрізняти нову інформацію від подібної, що вже перебуває у свідомості студентів; репродуктивний, мета якого полягає в засвоєнні тієї частини предметного змісту матеріалу, що вивчається, на репродуктивному рівні, що являє собою здатність відтворювати здобуті знання в різних видах їх прояву і відповідає репродуктивним вмінням студентів; продуктивний, мета якого полягає в засвоєнні тієї частини предметного змісту матеріалу, що вивчається, на продуктивному рівні, тобто володіння здатностями відтворювати здобуті знання в їх власній інтерпретації з обов’язковою аргументацією власної точки зору, що відповідає розвитку продуктивних вмінь студентів; творчий, мета якого полягає в застосуванні тієї частини матеріалу, що вивчається, на творчому рівні, тобто володіння здатністю застосовувати здобуті знання в їх розширеному обсязі і в ускладнених видах навчальної діяльності, що відповідає розвитку творчих умінь студентів. Усі ці етапи програмуватимуть увесь подальший процес засвоєння змісту, що вивчається (як педагогічного, так і психологічного).

The purpose of this study is to compare methods of self-organization for two forms of cybernetic systems, namely: intelligent systems based on the theory of functional systems, as organized whole; automated control systems. Each of these systems can be divided into two parts. Moreover, for intelligent systems, the problem of self-organization is posed as the problem of determining the principle of combining the selected parts into an organized whole. It has been established that the principle of such a combination is the dialectical connection between the results of the tasks being solved in each of the parts. The dialectical connection is realized in the form of a dialectical unity of the concepts of “general” and “single”. It is proposed to consider this principle of combining parts of the intellectual system as the principle of heuristic dialectic self-organization. At the same time, automated control systems are characterized by the division of the system into two parts, namely: the human operator; management object. However, with this approach, each of these parts is considered separately. Therefore, for each of the parts it is proposed to determine its own principle of self-organization. In the course of the study, it was proposed to move on to establishing the principle of self-organization for parts of the intellectual system. At the same time, it is proposed to change the method for solving this problem. If for automated systems it is proposed to first determine the characteristic signs of activity and to propose appropriate heuristics for their processing, then for intelligent systems it is proposed to recognize the principle of heuristic self-organization as a dialectical unity of concepts. The principle of dialectical unity of the concepts of “common” and “single” is proposed to be used to study the mechanisms of self-organization of activities to solve problems in the relevant parts of the intellectual system. The first part of the intellectual system that solves the problem of implementing the established project of the future result is technological activity. An important circumstance, this activity is also divided by us into organizational and technological. It is clear that any process should be organized. Internally. Since we have already chosen the principle of heuristic self-organization, it remains to establish the characteristic features for this form of activity. To reveal the content of factors for this form of activity, we have chosen the concept of “process” and “resource”. Based on this, four forms of factors were established, and dialectic pairs of these factors were formed, for which a model architecture was established for the factor representation of the project of the future result of activity. Studying the technological activities for the implementation of the established project of the future result, we actually solved the problem of forming a model for the project of the future result, which is the result of solving the first problem and is the basis for solving the second problem. It should also be noted that the development of intelligent production control systems for Industry 4.0 is impossible outside the theory of intelligent systems, which in turn is based on the principles of heuristic self-organization.

Copyright of Continuing Professional Education: Theory & Practice is the property of Continuing Professional Education: Theory & Practice and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The peculiarity of modern social production is that the scope of mental labor in comparison with previous periods has increased significantly, which requires an increase in the number of specialists in production. The development of information technologies positively affects the expansion of knowledge and its use in the process of production. Accordingly, a modern specialist must have a high level of education and quality that would increase its professional qualifications. Intelligence of man, its knowledge, the ability to strategically correctly use information is an integral condition for effective production. Strengthening the role of intellectual capital of a person among factors of production will increase in the future. Target setting. Analysis of modern scientific researches and consideration of generalized interpretations regarding the essence of human capital, intellectual capital, knowledge indicates insufficient illumination of the defining features of these concepts, their interconnection. Consequently, the study of intellectual and human capital today is quite natural, taking into account those changes that are related to socio-economic processes and the development of philosophical thought. Actual scientific researches and issues analysis. Research on the issues of formation and development of intellectual capital devoted to the works of V. Bazylevich, M. Bratnitsky, O. ButnicSiverskiy, V. Geets, N. Gavkalovoy, O. Grishnovoy, G. Zavoronkova, N. Kilchevskoy, B. Leontieva, N. Markovoy, N. Ushenko, L. Fedulovoy, Yu. Fiyalkovskoy, A. Chuhno, A. Yarugovoy. The research objective. The purpose of the study is to determine the role of knowledge as the main element of human capital in the development of modern social production, the logic of interconnections of such concepts as human capital, knowledge, intellectual capital, social production. The statement of basic materials. Formation and application of intellectual, professional abilities and knowledge, determining their role in the production process has always been the focus of the research of domestic and foreign scholars. Accelerated development of information technologies, globalization of public life has created conditions for collecting, accumulation, dissemination and preservation of various information and knowledge. As a result of professional activity, selfexpression and self-realization of personality occurs, it not only realizes itself as a specialist, but also as a creative personality. The result of human creative activity is new material and spiritual values, acquired experience and assimilation of new knowledge. Individual capital form personal qualities, individual and social skills, experience, abilities, knowledge, obtained in the process of training and advanced training. Changes that occur in various production spheres indicate that for the development of individual intellectual capital, a prerequisite is a general capital of knowledge that forms not only human theoretical and practical knowledge of man, but also spiritual knowledge. The person who is guided by spiritual values uses intellectual, professional knowledge and skills, for the implementation of socially significant tasks. In our opinion, the main component of intellectual capital is human capital. During his life, a person develops creative abilities, talent, gradually occurs their intellectualization. Thus, it can be assumed that individual intellectual capital is a well-developed person of knowledge and capital of professional competencies. Conclusions. It is determined that knowledge form human capital and is a special productive resource, this social product is the result of collective, mental labor. A larger share of modern production is mental labor, activity that has signs of a creative nature. The assertion is substantiated, according to which individual intellectual capital is a developed capital of human knowledge and obtained in the process of social activity of competencies that form such qualitative characteristics of the person as creativity, communicative and creativity. Human capital is a set of knowledge, skills, skills, practical achievements, professional experience, creative abilities, it can not be assigned. The human capital belongs to knowledge, level of education of workers, their qualifications, professional training, which includes skills and skills, practical experience, creative potential, as well as motivation. The difference between human capital is that its value does not decrease over time, but, on the contrary, increases, special value acquires professional and professional experience. Personal knowledge, experience, developed abilities can be used effectively in the future. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті досліджується актуалізація проблеми процесу управління знаннями, що зумовлена необхідністю мобілізації наукової діяльності, практичного впровадження наукових результатів та підвищення якості вищої освіти. В новітніх умовах пандемічної кризи відбуваються суттєві зміни в організації культури управління знаннями та підвищення якості в сучасній системі вищої освіти. На перший план виходить ефективність дистанційного навчання та дистанційної організації вищої освіти. Це зумовлює необхідність вдосконалення моделей управління вищими навчальними закладами та зміни функцій ключових суб’єктів моделей управління. Досягнуто висновків про те, що сучасне управління знаннями в системі вищої освіти не може обмежуватися процесом створення знань, обміну знаннями та їх впровадження. Наразі система вищої освіти стикається з необхідністю вирішити проблему впливу культури управління знаннями на результати діяльності індивіда, групи та організації з метою покращення якості освіти. Культура управління знаннями тісно пов’язана з організаційною культурою вищих навчальних закладів. В межах системи вищої освіти можна спостерігати різну динаміку розвитку та взаємозв’язок між організаційною та інформаційною культурою. Цілі менеджменту якості в управлінні вищою освітою зазвичай виконуються низкою невеликих додаткових проєктів. Філософія загального управління якістю за своєю суттю є масштабною, надихаючою та всебічною, але її практичне впровадження здійснюється поетапно та послідовно. Результативні та довговічні зміни базуються на значній серії невеликих та досяжних проєктів.

The article analyzes the role of historical and archaeological museums as public institutions in the formation and promotion of historical and cultural memory in modern conditions of constant change: from the functions of museums through technology to public expectations and needs of the audience. The historical and archaeological museum is considered a socio-cultural institution that fulfills the mission of preserving, broadcasting, and interpreting historical and cultural memory. Based on the properties of historical and cultural memory defined by the author, the functions of museums are established, which ensure its preservation, transition, and interpretation. The article analyzes the dependence of the functions of historical and archaeological museums on changes in the field of communications, technological integration, and the post-epidemic crisis. Given that education and culture are the greatest values of mankind, the author considers one of the main tasks of historical and archaeological museums in the education and cultural development of society based on historical and cultural heritage. And hence the concept of modern historical and archaeological museums is considered in the direction of scientific and sociocultural centers. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

It is proposed as part of the concept of the “cybernetic system” to distinguish the following components: - cybernetic systems impervious to information, as a control system; - cybernetic systems permeable to information: intelligent functional systems based on natural intelligence; Intelligent information systems based on artificial intelligence. From an analysis of the content of the concept of “artificial intelligence,” it follows that at present there is no unambiguous definition of the content of this concept. Almost all authors agree that artificial intelligence should be similar to human intelligence. From an analysis of the content of the concept of “natural intelligence,” it follows that its basis is the central regularity of the integrative activity of the brain. It is proposed to define thinking as the possibility of representing things in measure, and intelligence as the ability to implement the process of measuring things. The measure is the presentation of a thing in the form of a dialectical unity of concepts general (qualitative definition) – single (quantitative definition). It is shown that the main problem that has not been solved so far for artificial neural networks is the problem of the formation of a capable mathematical model of a natural neuron based on the central regularity of integrative brain activity. The second problem requiring its solution is the need to teach the artificial intelligence system to "measure" things, as well as their properties. Without mastering this ability, no artificial intelligence system can implement the actions that characterize the activity of the natural neural network. The third problem is the need to train the artificial intelligence system to remember the previous experience. Manipulating knowledge is possible only by applying the laws of natural intelligence. Therefore, to form the knowledge base, experts are involved as a source of knowledge and knowledge engineers, as specialists in the extraction of knowledge from experts. Moreover, between the concepts of “data” and “information”, as well as “information” and “knowledge”, there is a dialectical connection in the form of “single” – “general”. Intelligent information technology can be the basis for the implementation of cybernetic systems permeable to information: intelligent functional systems; intelligent information systems. The fundamental task that needs to be solved is the task of establishing the composition and content of the concept of “unit of knowledge”.

Представлено освітню програму та навчальний план підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні за всіма формами навчання для спеціалізації «Медична та біологічна інформатика і кібернетика». Навчання в аспірантурі та поза нею відбувається відповідно до Закону України «Про вищу освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)» та від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти». Кінцеві цілі з навчальної дисципліни «Медична та біологічна інформатика і кібернетика» спрямовані на здобуття глибинних знань зі спеціальності, за якою здобувач проводить дослідження, зокрема засвоєння основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем, оволодіння термінологією з досліджуваного наукового напряму тощо. Відомо, що навчальний план відповідно до наказу МОН України є нормативним документом (стандартом) закладу вищої освіти. Проте освітня програма та навчальний план складено на кафедрі медичної інформатики, що є опорною в системі післядипломної медичної освіти, тому запропоновані документи можуть розглядатись як уніфікована освітня програма та навчальний план.

The purpose of the article is to identify the basic digital competencies necessary for fullfledged communication and performance of official duties in the conditions of modern information technology development. Research methods are the review and analyse of existing requirements for common specialists in different fields of activity, and the definition of the necessary skills and abilities for communication, performance of official duties, training. The novelty of the conducted research is the information technology role definition for the society development and the active citizen in society. Conclusion. Digital skills and competences are the basis of a modern person development who has been already in the digital world. The next step is to make this world a place where they can succeed.

Показано, що предметом фуколдіанського дослідження ризиків є дискурси ризику, які можуть включати як раціональний, так і ірраціональний компоненти, як експертне знання, так і знання простих людей. Відповідно до цих уявлень ризик розуміється як гавернментальна стратегія, що заснована на ризик-сприйнятті індивідів, які здійснюють постійний моніторинг своєї тілесності, керуючись цілями неоліберальної біополітики. Саме ж ризик-сприйняття, по суті, соціально і культурно сконструйоване структурами, які претендують на виробництво експертного знання як «істини». Відповідно, змінюється характер соціальної стратифікації: тепер населення постає у вигляді різних груп ризику в залежності від його ступеня.

Стаття присвячена ролі інформаційної культури в забезпеченні ефективності управління знаннями в університеті. Спираючись на ідеї П. Друкера та І. Нонака про необхідність безперервної самоосвіти особистості з використанням професійного колективного досвіду в процесі практичного навчання, розглядаються засоби підвищення ефективності управління знаннями, зокрема, впровадження інноваційних моделей лідерства, розширення науково-дослідницької діяльності, створення умов задля вдосконалення системи підвищення кваліфікації, формування електронної бази знань як відображення колективного інтелектуального потенціалу і аналітика ринку праці з подальшим залученням передових ідей для вдосконалення професійних компетенцій випускників. Інформаційна культура в управлінні знаннями університету виконує ряд важливих функцій - освітню, світоглядну, комунікативну, технологічну, функцію збереження соціальної пам'яті. Запропоновані підходи до аналізу інформаційної культури - інформаційний (як сукупність знань, умінь і навичок, для ефективного задоволення інформаційних потреб), комунікаційний (володіння необхідним рівнем комунікаційної компетентності), культурологічний (забезпечення цілісного бачення світу, заснованого на ціннісних засадах його духовного освоєння), технологічний (вміння і навички роботи в галузі ІТ), методологічний (методика оперування інформаційними масивами), управлінський (ефективне управління інформаційними ресурсами). У висновках підкреслюється, що інформаційна культура в університеті формується когнітивними та епістемічними очікуваннями, закладеними у виконання завдань та прийняття рішень. Інформаційна культура університету основана на організаційних цінностях, лідерстві, нормах і поведінці щодо обміну та використанню інформації, а можливість цифрового переосмислення управління знаннями в значній мірі визначається чіткою організаційною стратегією, спрямованою на інновації. Заходи, спрямовані на підвищення рівня інформаційної культури студентів, мобілізують аналітичні підходи в оцінці інформації, сприяють поліпшенню якості роботи з інформаційними ресурсами і мережевими системами, сприяють генерації знань і їх практичного використання в майбутньому професійному досвіді. Ключові слова: інформаційна культура; управління знаннями; університет; інформація; знання; інформаційні потреби; база знань.

Copyright of System Research & Information Technologies / Sistemnì Doslìdžennâ ta Ìnformacìjnì Tehnologìï is the property of Institute for the Applied System Analysis at the NTUU KPI and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Urgency of the research. Modern society is becoming increasingly dependent on the media. If the processes of social modernization at one time were due to the influence of education, which became widespread in the Enlightenment, the social postmodernization, which has been intensive in recent decades, is due to the spread of mass media. But while education did not experience intense media pressure during the days of television, as its impact was more on adults and its impact on children was fairly easy to control, the Internet era erased virtually all boundaries and prohibitions, and children from an early age were dominated by Internet content, and not educational programs of preschool and school. Target setting. To determine the relationship of education to the media space, it is necessary to find out to what extent the media in general change the social reality, to what extent this reality is constructed, and only then to decide how education interacts with the media reality. Actual scientific researches and issues analysis. The issue of media is widely represented in the world and domestic literature, but the connection between the media and education is not fully covered. To identify this connection, it is important to refer to the works of phenomenological sociology A. Schutz, P. Berger and T. Luckmann, media researcher Canadian philosopher M. McLuhan, American public opinion researcher W. Lippman, French philosopher-postmodernist J. Baud rillard, German theorist, author of the theory of social systems N. Luhmann, creator of metaphorology H. Blumenberg, authors of the concept of establishing the agenda M. McCombs and D. Shaw. Also of interest are modern studies by E. Dyakova and A. Trachtenberg, T. Krasikova, I. Lysak, V. Mansurova, and A. Ulanovsky. The research objective is to identify the main effects of modern media on education and the possible effects of modern education on the media. The statement of basic materials. The article analyzes the extent to which social reality can be considered as constructed. The main causes and consequences of the media's influence on the construction of social reality are analyzed. The main risks and benefits of the influence of the media on education are identified and the main directions of constructive interaction between the media and education are indicated. Conclusions. The mutual penetration of education and the media opens up greater opportunities for the reverse impact of education with its potential for critical thinking in the media – but to gain such a tangible impact and effect, this impact must first acquire a media-acceptable format – the system can only be changed from within. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Urgency of the research. A significant qualitative breakthrough in domestic education can occur only with introducing new innovationhumanistic, personality-oriented technologies of teaching and education. Today, the most favorable environment for applying such technologies is created only through a competencybased approach in school. Simultaneously, the question remains what this approach means and whether it leads to excessive displacement of knowledge from the educational process in favor of the practical component. Target setting. Different, sometimes very contradictory, points of view are heard when developing new principles and guidelines for modern Ukrainian school work. Proponents of the traditional knowledge paradigm of learning argue that the end-to-end application of the school’s competency approach will prevent students from grasping the necessary set of knowledge vital for a fundamental scientific worldview. This article argues that the competency approach does not mean a simple, direct, mechanical preparation of the individual to perform any professionally or vitally useful actions. Actual scientific researches and issues analysis. Axiological principles of the modern education system of Ukraine have been studied by V. Goncharov, L. Hrynevych, L. Gubersky, A. Yevdotyuk, S. Lupinovych, and others. Socio-philosophical studies of the phenomenon of competence and philosophical and educational studies of the place of competencies in the modern educational paradigm are represented by O. Bushchan, S. Kostyuchkov, J. Raven, N. Semenyuk, A. Fedorov, and others. The research objective. The study provides a philosophical justification for the possibility of ensuring the unity of knowledge, competencies, and values in the implementation of the principles of the New Ukrainian School. The statement of basic material. The formation of a powerful, active, and dynamic axiological foundation of personality is one of the essential tasks of the competency approach because even a high level of knowledge and skills acquired in the process of learning and education cannot ensure the integrity and progressively oriented unity of personal and professional competencies for future successful life, socio-cultural and professional self-realization. Given this, within the competence paradigm of education, qualitatively new content is the unity of learning and education. If before a significant amount of theoretical knowledge, detached from real life, had a shallow educational potential, now any pedagogical action, even focused on the cognitive assimilation of basic scientific knowledge, will have a worldview. An essential characteristic of the competency approach in education is that it can ensure each student’s unique structure the unity of knowledge, competencies, and values. Conclusions. The article proves the urgent need to bridge the gap between education's cognitive, axiological, and praxeological function. Such a gap is quite firmly rooted in domestic pedagogical practice due to the strong tradition of the dominance of the knowledge and information paradigm in education. The competence approach in education is designed to ensure the implementation of such pedagogical principles. A child or young person would be instilled with a deep psychological sense and rational awareness that knowledge should be value-based and suitable for practical, vital, creative use. First of all, in the new school's educational process, the general cultural, general civilizational competencies necessary for full-fledged life in the modern world must be realized. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Мета статті – визначення основних проблем реалізації та методичного забезпечення практичної складової на уроках географії в 11 класі для подальшого обґрунтування авторської системи дидактичного забезпечення практичних робіт в 11 класі з географії (рівень стандарту). Основний матеріал. У статті викладений аналіз методичного забезпечення виконання практичних робіт, теоретичні аспекти їх проведення; визначені проблеми порушення принципів науковості і послідовності при вивченні окремих тем наскрізного курсу географії 6-11-х класів. Аналіз тематик практичних робіт, що виконуються у різних класах, показав проблеми щодо послідовності і поглиблення знань, особливо за такими темами 11-го класу, як «Топографія», «Атмосфера та система Землі», «Економіка України в міжнародному поділі праці». Методичне забезпечення проведення практичних робіт є різноманітним і запропоновано всіма провідними видавництвами навчальної літератури. Але структура та підходи до формулювання змісту кардинально відрізняються, майже не звертається увага на сучасні методи опанування географічною інформацією. На основі аналізу теоретичних і практичних аспектів проведення практичних робіт в 11 класі (рівень стандарту) запропоновано авторську структуру і наповненість таких практикумів, основними відмінностями при цьому є варіативність часу й індивідуалізація роботи учнів. Висновки та подальші дослідження. Виконання практичних робіт створює сприятливі умови для розвитку розумових здібностей учнів та творчого підходу до роботи вчителів. Діюча програма з географії переважно є неузгодженою з принципами сучасної освіти, зокрема науковості, послідовності і формування наукової картини світу, а методичне забезпечення практичних робіт не дозволяє реалізувати принципи індивідуалізації освітнього процесу, економії навчального часу та не перевантаженості учнів. Запропоновані методичні розробки практичних робіт 11-го класу дозволяють якісно реалізувати зазначені принципи. Подальші дослідження слід спрямувати на наукове обґрунтування методичних вимог до виконання практичних робіт і головне - приведення наскрізної системи практичних робіт, що виконуються у закладах середньої освіти, до логічної структури за принципами посилення науковості, ґрунтовності, складності, різноманітності, системності.

Надана розмітка некласичних умов викладання філософії в університеті у вигляді комунікативного трикутника: викладач – предмет – студенти, де одним з ключових та об’єднуючих виступає поняття суб’єктності. З’ясовані основні концептуальні проблемні поля викладання філософії в університеті, а саме: а) некласичний та постнекласичний стани присутності філософії у вищій освіті; b) межі самовизначення філософії о двох напрямках – перехід від охоронця місця до інтерпретатора (Ю. Габермас) та перехід від «сови Мінерви, яка вилітає у північ» до «жайворонка» (М. Епштейн); с) відповідальність філософії за гуманітарну складову освіти у концептуальному, інтенціальному, загальнонауковому, критичному, мнемонічному, комунікативному аспектах. Обґрунтована необхідність змістовної реорганізації викладання філософії в університеті через розуміння важливості праксеологічного виміру філософського знання як такого, що встановлює певні схеми мислення. Показані певні аспекти риторичної підготовки студентів через застосування дихальної гімнастики О. Стрельнікової, скоромовок, біомеханіки В. Мейєрхольда, темпоральної організації монологічних та діалогічних виступів на семінарах. Показані деякі аспекти розвитку методологічних навичок у таких складових методології як дескрипція, структуралізм, компаративістика, повільне читання тощо. Запропоноване власне бачення інституту кураторства як певної наукової майстерні або комунікативного простору в якому відбувається оволодіння загальнонауковою і спеціально-філософською професійною культурою.

Встановлено, що зародження знань про елементи органічного землеробства на території сучасної Українизапочатковано у добу неоліту та розширено давньою землеробською трипільською культурою. Визначено, що трипільці застосовували трипільні сівозміни зерно-парової системи землеробства, в яких чергували зернові колосові та бобові культури і вносили органічні добрива. З розвитком органічного землеробства для додаткового надходження органічної речовини у ґрунт вирощували сидеральні культури на зелене добриво та використовували солому пшениці для заорювання.

У статті обґрунтовується структура готовності майбутнього керівника загальноосвітнього навчального закладу до стратегічного управління. Означена структура включає такі компоненти, як мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний і особистісний.

The features of knowledge and technology as factors of modern economic development have been analyzed, as well as their essential characteristics in the public goods theory. It has been proven that knowledge and the results of fundamental scientific research are characterized by the properties of non-competitiveness and indivisibility in consumption, as their consumption by one subject does not reduce their consumption by others. It is substantiated that knowledge of applied nature and the results of applied research lose the properties of public goods due to the recording of intellectual property rights. The expenditure budget on scientific research in some countries has been analyzed. It has been found out that constant reduction of the R&D expenditures share in the GDP and significant reduction of fundamental research funding preserves Ukraine’s scientific and technological lag behind the world’s leading countries and makes rapid technological renewal of the domestic economy impossible. It has been found out that economic entities receive the innovation rent at the first lifecycle phase of the technology, given the existence of a mechanism for patenting research and development results and the monopoly rights of the owners of new technologies for their exclusive use. However, the monopoly on new technologies is not an absolute one due to the threat of information leakage in the process of interaction with potential buyers and copying or imitation of new products or new processes at the stage of getting them into actual practical use. It has also been proven that at the accelerated diffusion phase, such technologies acquire the features of a mixed public good. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of NaUKMA Research Papers in Philosophy & Religious Studies is the property of National University of Kyiv-Mohyla Academy, Faculty of Humanities and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

У статті проаналізовано погляди Джона Дьюї на релігієзнавчу частину його філософських знань; виокремлені вчення про релігію та ставлення до Бога в біографічному контексті Джона Дьюї; розглянуто поняття досвіду, віри в релігійному розумінні вченого, а також визначено еволюцію його поглядів на релігійні знання. Систематизовано періоди зацікавлення вченого питаннями релігії. Показано, що найбільший вплив на погляди Джона Дьюї щодо релігії та Бога справили роботи німецьких класиків, дарвінізм та соціальне життя вченого.