Search

The article raises the problem of enmity among the Volyn nobility in the second half of the 16th – the first half of the 17th century. The place of a nobleman in society, according to the early modern law is analyzed. It is indicated that on the territory of Europe at that time, and therefore also in Volyn, legislative bodies secured a privileged place for the nobility, protecting their personal freedoms and rights, which had a direct impact on the formation of the values of the noble community. It was emphasized that belonging to the society elite did not guarantee a safe and conflict-free life, which was closely related to noble needs that required constant contact with other members of society. The interpretations of the szlachta conflict in historiography are analyzed. It is stated that the majority of historians see the connection of this phenomenon with the nature of the early modern state, and with the features of the social order. The point of view according to which excessive conflict was a consequence of improper functioning of the executive branch of power, which created a field for social confrontations was highlighted. It has been established that in historical research this aspect is interpreted as characteristic of the culture of that time and such that in the perception of the nobility itself, it looked like regularity in which it knew how to navigate, reacting to each subsequent gesture and new stage of the conflict. The caveats regarding acted materials pointed out by Maria Bogucka and the approaches to work with the historical source, Jerzy Topolski drew attention to, were analyzed. All of the above aspects are considered from the local history angle – the case of the murder of the Volyn nobleman Hryhorii Bylynskyi and the trial of the accused. The behavior and statements of the szlachta during the trial, which took place in September–October 1623 in the Lutsk court, were analyzed. Jan Pelygrymovskyi`s motives in committing the crime are highlighted and analyzed. The involvement and interest in its implementation of a possible customer of a murder – Martyn Bohush, was traced. Possible versions of the murder are highlighted and the course of the trial is shown. Attention is drawn to the facts that despite the presence of two versions of the murder in the sources, this does not simplify the task of interpreting the event itself, and even complicates it, since we often do not have necessary evidence at our disposal. In order to cover all possible aspects of the murder, the importance of patron-client and family relationships was considered. Attention is drawn to specific manifestations of the everyday culture of this time, which shed light on szlachta customs in Volyn in the second half of the 16th – the first half of the 17th centuries., У статті порушено проблему ворожнечі в середовищі волинської шляхти в другій половині XVI – першій половині XVII ст. Проаналізовано місце шляхтича у суспільстві відповідно до ранньомодерного права. Вказано, що на теренах тогочасної Європи, а з тим і на Волині, законодавчі зводи закріплювали за знаттю привілейоване місце, захищаючи її особисті свободи та права, що мало безпосередній вплив на формування цінностей шляхетської спільноти. Наголошено, що належність до еліти суспільства не гарантувала безпечного та безконфліктного повсякдення, яке було тісно пов’язане із шляхетськими потребами, котрі вимагали постійних контактів з іншими членами суспільства. Проаналізовано інтерпретації шляхетської конфліктності в історіографії. Вказано, що більшість істориків вбачають зв’язок цього явища із характером ранньомодерної держави, а з тим особливостями суспільного порядку. Виділено погляд, згідно з яким надмірна конфлікт­ність була наслідком неналежного функціонування виконавчої гілки влади, що створювало поле для соціальних конфронтацій. Встановлено, що в історичних дослідженнях цей аспект трактується як властивий для тогочасної культури і такий, що в сприйнятті самої шляхти виглядав як закономірність, в якій вона вміла орієнтуватися, реагуючи на кожен наступний жест та новий етап конфлікту. Проаналізовано застереження щодо актових матеріалів, на які вказувала М. Богуцька, та підходи до роботи із джерелом, на які звертав увагу Є.Топольський.Усі перераховані вище аспекти розглянуті під кутом локальної історії – справи вбивства волинського шляхтича Григорія Билинського та судового процесу над обвинуваченими. Проаналізовано поведінку та висловлювання шляхти під час судового процесу, який відбувався впродовж вересня–жовтня 1623 р. в Луцькому ґродському суді. Висвітлено та проаналізовано мотиви Яна Пелиґримовського у вчиненні злочину. Простежено залученість та інтерес до його здійснення можливого замовника – Мартина Богуша. Висвітлено ймовірні версії вбивства та показано перебіг судового процесу. Звернуто увагу на те, що, незважаючи на наявність у джерелах двох версій вбивства, це не спрощує завдання інтерпретації самої події, а навіть ускладнює, оскільки часто ми не маємо у своєму розпорядженні необхідних свідчень. Задля висвітлення усіх можливих аспектів вчиненого вбивства розглянуто важливість патронально-клієнтарних та родинних стосунків. Звернуто увагу на певні вияви тогочасної повсякденної культури, які проливають світло на шляхетські звичаї на Волині в другій половині XVI – першій половині XVII ст.

Магістерська дисертація присвячена дослідженню впливу професійного вигорання на рівень конфліктності. В роботі узагальнено теоретичні аспекти проблеми професійного вигорання та конфліктності у працях вітчизняних та зарубіжних науковців. Виокремлено специфіку діяльності фахівців ДСНС в рамках професійного вигорання та конфліктності. Третій розділ дисертації присвячено соціальному дослідженню, яке було проведено авторкою дисертації, а саме методом опитування, для подальшого аналізу впливу професійного вигорання на рівень конфліктності фахівців системи ДСНС. В даній роботі викладена програма дослідження та аналіз результатів. The master's thesis goal is to research professional burnout influences on the level of conflict. The domestic and foreign scientist's theoretical aspects of the burnout problem together with the level of conflict are generalized in this work. In the context of professional burnout and the level of conflict the SES specialists' activity specifics have been extracted. The third part of the thesis corresponds to the social research which was made by the thesis author via survey method for further analysis of the SES specialists' professional burnout impact on the level of conflict. This paper presents a research program and analysis of results.

У такого складного феномена, яким є конфлікт, є безліч джерел, що криються в самій природілюдини. Дана стаття присвячена дослідженню класифікації конфліктних особистостей та стратегійспілкування з ними для попередження виникнення конфліктних ситуацій під час управління персона-лом та, взагалі, робочого процесу. У статті виявлені стратегії взаємодії з конфліктними особистостями,враховуючи їх поведінкові характеристики відповідно кожного типу. Також ми приділили увагу такомуважливому фактору, як відмінність темпераменту та характеру особистостей, що впливає на взаємо-дію людей під час співпраці. Наприкінці статті сформований універсальний алгоритм вирішення тру-дових конфліктів, використання якого дозволить уникнути руйнівних наслідків деструктивних конфлік-тів в робочому процесі.

Статтю присвячено висвітленню методологічних основ процедури теоретичної операціоналізації поняття «конструктивна конфліктність» особистості. Операціоналізація поняття «конструктивна конфліктність» спрямована на пошук сутності і наведення емпіричних доказів існування цього словосполучення й послідовне наповнення його теоретичним змістом. Рух за лінією теоретичної операціоналізації феномена розпочато з методології, а не з конкретної теорії, яка спроможна не лише реалізувати власний пояснювальний потенціал, але й обмежити мислення дослідника вихідною аксіоматикою. Методологічним підґрунтям для визначення поняття «конструктивна конфліктність» виступає феномен конфліктності. Виявлено, що конфліктність є неодмінною властивістю особистості, яка виявляється у своєрідному емоційному тяжінні до періодичної драматизації стосунків і посиленні міжособистісного напруження. Конфліктність, як будь-яке конфліктне явище, доцільно розглядати крізь призму дихотомічного, полярного характеру. По відношенню до конфліктності можна виокремити два полюси, з одного боку це деструктивна, а з іншого конструктивна конфліктність. Численні дослідження, пов’язані з проблемами конфлікту, «підживлюють» здебільшого внутрішні передумови та прояви деструктивної конфліктності. З’ясовано, що дотепер не існує єдиного дослідницького підходу до тлумачення поняття «конструктивна конфліктність», яке не має чітких меж та означень. Суттєвим моментом операціоналізації поняття «конструктивна конфліктність» є акцент на позитивному, прагматичному аспекті конфліктності, що сприяє соціальній сміливості, здатності впевнено та аргументовано вирішувати протиріччя. Змістовий аналіз дефініцій, які мають семантичну схожість уможливив значно розширити горизонти для розуміння, а отже чіткої операціоналізації поняття «конструктивна конфліктність». Здійснений аналіз дозволив з’ясувати вузлові аспекти дослідження проблеми конструктивної конфліктності. Теоретична операціоналізація поняття «конструктивна конфліктність» уможливила розуміння її як інтегративної здатності особистості до розгорнутої категоризації предмета конфлікту і рефлексії його наслідків, генерування нових сенсів в конфліктній ситуації, трансформації будь-якого протиріччя в позитивне русло, контекстуального визначення ефективної стратегії поведінки. The article is devoted to the analysis of the methodological bases of the procedure of theoretical operationalization of the concept of «constructive conflict» of the individual and to the identification of its important empirical indicators, which are understandable for observation and measurement. The operationalization of the concept of «constructive conflict» is aimed to find empirical evidence of the existence of this phrase and the consistent filling of its theoretical content and essence. It is revealed that conflict is an essential property of the personality, which is in a kind of emotional attraction to the periodic dramatization of relationships and the strengthening of interpersonal tension. Conflict like any social phenomenon, should be viewed through the prism of a dichotomous, polar character. In relation to conflict, we can distinguish two poles: on the one hand, it is a destructive conflict, and on the other, it is a constructive conflict. Numerous studies related to conflict problems «feed» mainly internal prerequisites and manifestations of destructive conflict. It is found that there is still no single research approach to the interpretation of the concept of «constructive conflict», which does not have clear boundaries and definitions. It is advisable to start the movement along the line of operationalization of the phenomenon with methodology, which not only realizes its own explanatory potential with a specific theory, but also limits thinking of the researcher with the initial axiomatics. The methodological basis for defining such a hypothetical construct as «constructive conflict» is the concept of «conflict». An essential element of operationalization of «constructive conflict» concept is the emphasis on the positive, pragmatic aspect of conflict, which promotes social courage, the ability to confidently and reasonably resolve contradictions. A profound analysis of definitions that have semantic similarity has greatly broadened the horizons for understanding, and hence the clear operationalization of the concept of «constructive conflict». The analysis made it possible to find out the key aspects of the study of the problem of structural conflict. Operationalization of the concept of «constructive conflict» made it possible to understand it as an integrative ability of the individual to comprehensively categorize the subject of the conflict and reflect its consequences. «Constructive conflict» concept operationalization generates new meanings in the conflict situation, transforms any contradiction towards positive direction and contextually defines effective behavior strategy. Статья посвящена рассмотрению методологических основ процедуры теоретической операционализации понятия «конструктивная конфликтность» личности, выявлению важных эмпирических индикаторов, понятных для наблюдения и измерения. Операционализация понятия «конструктивная конфликтность» направлена на поиск сущности и выявление эмпирических доказательств существования этого словосочетания и последовательное наполнение его теоретическим содержанием. Движение по линии операционализации феномена начато с методологии, а не с конкретной теории, которая способна не только реализовать свой объяснительный потенциал, но и ограничить мышление исследователя исходной аксиоматикой. Методологической основой для определения понятия «конструктивная конфликтность» выступает феномен конфликтности. Выявлено, что конфликтность является неотъемлемым свойством личности, которое проявляется в своеобразном эмоциональном тяготении к периодической драматизации отношений и усилению межличностного напряжения. Конфликтность, как любое конфликтное явление, следует рассматривать сквозь призму дихотомического, полярного характера. По отношению к конфликтности можно выделить два полюса, с одной стороны это деструктивная, а с другой конструктивная конфликтность. Многочисленные исследования, связанные с проблемами конфликта, «подпитывают» в основном внутренние предпосылки и проявления деструктивной конфликтности. Установлено, что до сих пор не существует единого исследовательского подхода к толкованию понятия «конструктивная конфликтность», которое не имеет четких границ и определений. Существенным моментом операционализации понятия «конструктивная конфликтность» является акцент на положительном прагматическом аспекте конфликтности, что способствует социальной смелости, способности уверенно и аргументировано снимать и разрешать противоречия. Содержательный анализ дефиниций, которые имеют семантическое сходство позволил значительно расширить горизонты для понимания, а значит четкой операционализации понятия «конструктивная конфликтность». Анализ позволил выяснить узловые аспекты исследования проблемы конструктивной конфликтности. Операционализация понятия «конструктивная конфликтность» сделала возможным понимание ее как интегративной способности личности к развернутой категоризации предмета конфликта и рефлексии его последствий, генерированию новых смыслов в конфликтной ситуации, трансформации любого противоречия в позитивное русло, контекстуального определения эффективной стратегии поведения.

У психологічній науці накопичено великий досвід реалізації принципу системності по відношенню до різноманітних проблем, зокрема конфліктної проблематики. Водночас, потенціал принципу системності по відношенню до розроблення проблеми конфліктності реалізовано недостатньо. Варто відзначити, що численні дослідження, пов’язані з проблемами конфлікту, «підживлюють» здебільшого внутрішні передумови та прояви деструктивної конфліктності. Утім, конструктивна конфліктність залишається, звичай, поза увагою дослідників. Визначено та обґрунтовано основні рівні аналізу дослідження конструктивної конфліктності особистості: ціннісно‐мотиваційний, за критерієм ціннісне ставлення до предмету конфлікту та значущість збереження відносин з партнером; когнітивний, за критерієм обізнаність щодо можливих протиріч та наслідків конфлікту, рефлексивно‐оцінний, за критерієм особливості усвідомлення й самооцінки власних індивідуально‐психологічних властивостей; регулятивний, за критерієм здатність розв’язувати конфлікті ситуації в конструктивній формі. Орієнтація на системний підхід при виборі показників конструктивної конфліктності особистості дозволяє зарахувати до найважливіших такі: прагнення до гідної репрезентації себе світові з урахуванням цілей, інтересів і потреб інших суб’єктів; мотивація щодо засвоєння нових способів реагування та позитивна установка на успішне вирішення конфлікту; толерантність до невизначеності; надситуативне мислення; гнучкість мислення; антиципація; рефлексія; емоційна стійкість; надситуативна активність та самоконтроль. Запропонована теоретична модель дослідження конструктивної конфліктності розширює уявлення про властивості особистості і відкриває нові можливості для різних психологічних практик. In psychological science, a lot of experience has been accumulated in the implementation of the principle of consistency in relation to various problems. This also applies to conflict issues. However, the potential of the principle of consistency in relation to the development of the problem of conflict is not sufficiently realized. It is stated that numerous studies related to the problems of conflict «feed» mainly internal prerequisites and manifestations of destructive conflict. While constructive conflict remains, usually, without attention of researchers. Defined and justified the basic levels of analysis of constructive research conflict of personality: the value‐motivational criterion value relevant to the subject matter of the conflict and the importance of maintaining relations with the partner; cognitive, according to the criterion of awareness of possible contradictions and consequences of conflict, reflexive evaluation, the criterion features of awareness and self‐evaluation of own individual and psychological characteristics; regulatory, according to the criterion of ability to solve conflicts in a constructive way. A focus on the systemic approach in the selection of indicators of constructive conflict personality can be attributed to the most important: the desire to be worthy of presentation to the world with the objectives, interests and needs of other subjects; motivation for mastering new ways of reacting and setting a positive tone for successful conflict resolution; tolerance for uncertainty; notsituation thinking; flexibility of thinking; anticipation; reflection; emotional stability; notsituation activity and self‐control. The theoretical model of the study of constructive conflict expands the idea of the properties of personality and opens up new opportunities for various psychological practices. В психологической науке накоплен большой опыт реализации принципа системности по отношению к различным проблемам. Это касается и конфликтной проблематики. Вместе с тем, потенциал принципа системности по отношению к разработке проблемы конфликтности реализован недостаточно. Считается, что многочисленные исследования, связанные с проблемами конфликта, «подпитывают», в основном, внутренние предпосылки и проявления деструктивной конфликтности. В т же время конструктивная конфликтность остается, как правило, без внимания исследователей. Определены и обоснованы основные уровни анализа исследования конструктивной конфликтности личности: ценностно‐мотивационный, по критерию ценностное отношение к предмету конфликта и значимость сохранения отношений с партнером; когнитивный, по критерию осведомленности относительно возможных противоречий и последствий конфликта; рефлексивно‐оценочный, по критерию особенности осознания и самооценки собственных индивидуально‐ психологических свойств; регулятивный, по критерию способность решать конфликтные ситуации в конструктивной форме. Ориентация на системный подход при выборе показателей конструктивной конфликтности личности позволяет отнести к наиболее важным такие: стремление к достойному представлению себя миру с учетом целей, интересов и потребностей других субъектов; мотивация на усвоение новых способов реагирования и позитивная установка на успешное разрешения конфликта; толерантность к неопределенности; надситуативное мышление; гибкость мышления; антиципация; рефлексия; эмоциональная устойчивость надситуативная активность и самоконтроль. Предложенная теоретическая модель исследования конструктивной конфликтности расширяет представление о свойствах личности и открывает новые возможности для различных психологических практик.

The article presents the 0xFB01ndings of a study of the psychological content of the destructive behaviour of young adolescents in terms of inconstant informa-tion society. It is proved that under the conditions of acceleration of the pace of the modern history and the development of the information society, a need arises to rethink the subjective indicators of the personality­related matu ring of a child. It is stated that the accents are shifting in the direction of the de-velopment of critical thinking, ingenuity, creativity, self­su0xFB03ciency and 0xFB02exi­bility of the formation of logical patetrns of behaviour. The skills of shaping constructive interpersonal relationships are identi0xFB01ed as the most signi0xFB01cant achievement of the child’s personality development in the age of information progress. The author states the most sensitive to the variability of the social en-vironment are those teenagers, whose risks of destructive and, in particular, con0xFB02ict forms of behaviour are on the increase, on the background of the manifestations of the age­speci0xFB01c crisis of development. It is established that the phenomenon of bulling (harassment) as a deliberate, systematically recur-rent aggressive form of behaviour based on the social inequality and / or the ine quality of physical force is common among young adolescents. It is proved that teenage bulling and destructive forms of schoolchildren’s behaviour in the period of transition to adulthood acquire the signs of instrumental aggres-sion, and are a variety of protection from the disrespect to personality. The author describes the results of the research devoted to modern ado-lescents’ behavioral strategies in con0xFB02ict situations. It was empirically investi-gated the substance structure of the personological pro0xFB01le of the propensity for con0xFB02ict and adolescent aggressiveness. It is established that the most sig-ni0xFB01cant personality characteristics of the complex of symptoms of aggressive-ness and the propensity for con0xFB02ict in young adolescents are uncompromising attitude and irascibility; in the complex of aggressiveness, positive aggressive-ness prevails, which is characterized by such distinctive features of behaviour as o0exFB00nsiveness and intransigence. The conclusion is drawn that the purpose of teenagers’ con0xFB02ict is mainly to upset the psychological balance of opponents and to assert oneself, which is explained by the lack of experience in constructive behaviour and dialogic communication skills. It is stated that modelling optimum personality con-structs in adolescence is possible only in the context of acquiring personal experience of successful rational­constructive behaviour and enhancing the psychological culture of dialogic partnership., У статті представлено результати дослідження психологічного кон-тенту деструктивної поведінки підлітків у вимірах несталого інфор-маційного суспільства. Доведено, що в умовах прискорення темпів су-часної історії, розбудови інформаційного суспільства виникає потреба переосмислення суб’єктивних індикаторів особистісного дорослішан-ня дитини. Констатовано, що акценти зміщуються у напрямах роз-витку критичного мислення, творчої винахідливості, креативності, самостійності, гнучкості утворення логічних схем поведінки. Найбільш значущим надбанням особистісного розвитку дитини в епоху інфор-маційного прогресу визнано навички вибудовування конструктивних міжособистісних стосунків. Автором стверджується, що найчутливішими до мінливості со-ціального середовища є підлітки, серед яких на тлі проявів вікової кризи розвитку зростають ризики деструктивних, зокрема – конфліктних, форм поведінки. Зафіксовано значення змістовних характеристик осо-бистості підлітків у розвитку конфліктів. Доведено, що конфліктна поведінка школярів у період дорослішання набуває ознак інструмен-тальної агресії, є своєрідним різновидом захисту від неповаги до осо-бистості. Автором наведено результати дослідження стилів поведінки сучасних підлітків у конфліктних ситуаціях. Емпіричним шляхом було досліджено змістову структуру персонологічного профілю конфлікт­ ності й агресивності підлітків. З’ясовано, що найбільш значущими особистісними характеристиками симптомокомплексу агресивності та конфліктності підлітків є безкомпромісність і запальність; у ви-явленні комплексу агресивності переважає позитивна агресивність, показниками якої є такі особливості поведінки, як наступальність і не-поступливість. Зроблено висновок, що метою підліткової конфліктності пере-важно є порушення психологічної рівноваги опонентів і самоствер-дження, що пояснюється відсутністю досвіду конструктивної поведін-ки й навичок діалогічної комунікації. Констатовано, що моделювання оптимальних особистісних конструктів у підлітковому віці можливе лише у контексті набуття персонального досвіду успішної раціональ-но­конструктивної поведінки і підвищення психологічної культури діа-логічного партнерства.

Стаття розглядає основні, такі поняття як: конфлікт, компетентність,комунікативність та конфліктна компетентність як складова комунікативної компетентності. Розглядаються ряд поглядів різних вчених,які відповідно до структури суспільства розподілили вивченняконфліктності як взаємодії (внутрішньоособистісної та зовнішньоособистісної) в першу чергу. Також виділено основні фактори, яківикликають конфліктну взаємодію між опонентами. Конфліктнакомпетентність розподіляється на два рівні, які в процесі ведутьдо спільного, єдиного та оптимального досягнення цілі, зокрема докомпромісу.

У статті висвітлено результати експериментального дослідженнявпливу сімейних конфліктів на емоційний стан підлітків (ступінь ідинаміку суб’єктивних переживань підлітків, яких він зазнає внаслідоксімейних конфліктів). Виявлено, що тривалі сімейні конфлікти ведутьдо сильної психічної травматизації та є сприятливим джерелом дляформування у підлітка особистісних рис. Емоційне вигорання у підлітківє відбитком пережитого ним стану фізичного, емоційного або психічноговиснаження, зумовленого тривалою включеністю в ситуацію, яка міститьвисокі емоційні вимоги, передусім, внаслідок тривалих сімейнихконфліктів середньої інтенсивності.

Конфліктність у психології розглядається як різнорівневе та інте-гральне об’єктивно-суб’єктивне утворення, що зумовлене певними осо-бистісними властивостями й знаходить прояв у її спілкуванні, взаємо-дії, взаєминах з навколишніми як бурхливий та емоційно гострий типреагування на конфліктогени.Питання нормалізації конфліктності лежить у площині її соціалі-зації, тобто зростання в поведінковому репертуарі частки соціально іморально прийнятних форм реагування на конфліктогени, посиленняконструктивної складової, переходу від біологічно зумовлених і слабоконтрольованих форм конфліктної поведінки до конфліктно компетент-ної.

Одним із наслідків ускладнення соціально-економічної та політичної ситуації, процесу швидкої зміни суспільства є бурхливе зростання кількості та різноманітності соціальних конфліктів та девіантної поведінки. Для того, щоб оцінювати конфліктогенність рішень, що приймаються, попереджувати виникнення та деструктивний розвиток конфліктів кожна людина має володіти необхідними знаннями про конфлікт, як явище, що постійно супроводжує людське життя та загрожує йому. Метою викладання навчальної дисципліни є формування у студентів умінь та навичок подолання психологічних труднощів професійної діяльності в конфліктних умовах, попередження, профілактика девіантної поведінки та вирішення конфліктів з метою забезпечення успішного вирішення професійних завдань. Завданням вивчення дисципліни «Конфліктологія та девіантологія» є: створення умов для опанування студентами знань, вмінь та навичок практичного використання психологічних методів та прийомів профілактики, вирішення та управління конфліктами.

У статті розкрито результати теоретико-емпіричного дослідження.Конфліктність учителя розглянуто як різнорівневе та інтегральнеоб’єктивно-суб’єктивне утворення, що зумовлене певними особистісни-ми властивостями вчителя й знаходить прояв у його спілкуванні, вза-ємодії, взаєминах із навколишніми як бурхливий та емоційно гострийтип реагування на конфліктогени. Отримані емпіричні дані засвідчили,що стиль співпраці у керівника забезпечує оптимальний розподіл вчи-телів за рівнями конфліктності, найбільш сприятливі умови для розви-тку колективу.Стиль боротьби у керівника пригнічує вільне висловлення вчителя-ми своїх позицій, думок, відкриту постановку та колегіальне вирішенняпроблем, розвиток освітнього закладу загальмовується, міжособистіснівзаємини набувають штучного і вимушеного характеру.

У статті аналізуються резуль-тати, отримані в процесі визначення інтернет-залежності підлітківта юнаків за рахунок опитування їх батьків. Визначено відмінності вотриманих показниках в залежності від статі, віку, місця проживання,рівня освіти, стажу роботи в інтернеті. Встановлено специфічні особли-вості прояву інтернет-залежності, її вплив на розвиток молодої людини,зокрема на адаптованість, соціалізованість, комунікабельність, успіш-ність навчальної діяльності, взаємодію з близькими людьми та друзями.

Changing of military-politically situation in the country, its Euro-Atlantic aspiration, NATO cooperation, conducting of hybrid war has raised reformation of Armed Forces of Ukraine. Therefore it is necessary to untie the whole complex of problems predefined by army essence as holistic social and political entity which acted, on the one hand, as a part of Ukrainian society, and from other hand develops and functions of specific laws. Further improvement of system of moral and legal regulation of conflicts in military organization is one of such problems.In the article the philosophical and legal analysis of the moral and legal regulation of conflicts in the military organization is offered. The author considers such concepts, as: conflict, social conflict, as a generic concept, social and military organization. Different positions of theory of conflicts for their further use in research of soldiery collectives as social organization, taking into account the features of her functioning and interacting with Ukrainian society are analyzed. The role of the moral and legal regulation of conflicts is underlined, and ability of their constructive solution. Much attention has focused on the need for social and legal researches to assess the impact of moral and legal regulation of behavior and discipline of the military personnel on conflict proneness in military units., У статті запропонований філософсько-правовий аналіз морально-правового регулювання конфліктів у військовій організації. Автор розглядає такі поняття, як: конфлікт, конфліктність, соціальний конфлікт як родове поняття, соціальна і воєнна організація. Аналізуються різні положення теорії конфліктів для подальшого їх використання в дослідженні військових колективів як соціальної організації з урахуванням особливостей її функціонування і взаємодії з українським суспільством. Підкреслюється роль морально-правового регулювання конфліктів, здатність їх конструктивно вирішувати. Велика увага звертається на необхідність проведення соціально-правових досліджень для оцінки впливу морально-правового регулювання поведінки і дисциплінованості військовослужбовців на стан конфліктності у військових колективах.

У статті досліджено походження поняття «андрогінність», проаналізовано його трактування у філософських і психологічних студіяхВизначено взаємозв’язок фемінності, маскулінності з рівнем тривожності, конфліктності, ригідності та лабільності психіки, креативності у жінок-педагогів. Експериментально перевірено домінування андрогінності, маскулінності чи фемінності у жінок залежно від їхнього віку, сімейного стану, наявності або відсутності у них дітей, місця проживання. Доведено, що маскулінний показник більший у жінок, які розлучені або є вдовами, оскільки вони беруть на себе чоловічі функції й обов’язки. Серед заміжніх і незаміжніх є досить фемінні жінки, хоча домінують особи андрогінного типу. Визначено, що показники андрогінності і фемінності є майже сталими у всі вікові періоди життєвого шляху жінки-педагога, проте рівень маскулінності підвищується після 51 року саме у вчителів сільських шкіл та викладачів вищих навчальних закладів. Підтверджено, що прояви жіночності найбільш притаманні жінкам-педагогам міських шкіл у віці до тридцяти років та після п’ятдесяти. Найнижчим є показник маскулінності майже у всіх вікових групах і домінантним залишається рівень андрогінності. Результати емпіричного дослідження у жінок професорсько-викладацького складу корелюють із показниками вчителів сільських шкіл. У ході більш детального аналізу виявлено, що маскулінні риси притаманні жінкам сільської місцевості. З аналізу науково-психологічних студій та експериментально дослідження визначено, що андрогінний тип особистості жінки має значний потенціал для творення свого життєвого простору в усіх його сферах: особистісній, професійній, сімейній. Креативний потенціал особистості визначає його здатність до життєтворчої активності.

У статті запропонований філософсько-правовий аналіз морально-правового регулювання конфліктів у військовій організації. Автор розглядає такі поняття, як: конфлікт, конфліктність, соціальний конфлікт як родове поняття, соціальна і воєнна організація. Аналізуються різні положення теорії конфліктів для подальшого їх використання в дослідженні військових колективів як соціальної організації з урахуванням особливостей її функціонування і взаємодії з українським суспільством. Підкреслюється роль морально-правового регулювання конфліктів, здатність їх конструктивно вирішувати. Велика увага звертається на необхідність проведення соціально-правових досліджень для оцінки впливу морально-правового регулювання поведінки і дисциплінованості військовослужбовців на стан конфліктності у військових колективах. In the article the philosophical and legal analysis of the moral and legal regulation of conflicts in the military organization is offered. The author considers such concepts, as: conflict, social conflict, as a generic concept, social and military organization. Different positions of theory of conflicts for their further use in research of soldiery collectives as social organization, taking into account the features of her functioning and interacting with Ukrainian society are analyzed. The role of the moral and legal regulation of conflicts is underlined, and ability of their constructive solution. Much attention has focused on the need for social and legal researches to assess the impact of moral and legal regulation of behavior and discipline of the military personnel on conflict proneness in military units. В статье предложен философско-правовой анализ морально-правового регулирования конфликтов в военной организации. Автор рассматривает такие понятия, как: конфликт, конфликтность, социальный конфликт как родовое понятие, социальная и военная организация. Анализируются разные положения теории конфликтов для дальнейшего их использования в исследовании воинских коллективов как социальной организации с учетом особенностей ее функционирования и взаимодействия с украинским обществом. Подчеркивается роль морально-правового регулирования конфликтов, способность их конструктивно разрешать. Большое внимание уделяется необходимости проведения социально-правовых исследований для оценки влияния морально-правового регулирования поведения и дисциплинированности военнослужащих на состояние конфликтности в воинских коллективах.

У статті досліджено конфліктну природу адміністративного процесу через призму аналізу правовідносин адміністративної юстиції та адміністративної відповідальності. Проаналізовано нормативну регламентацію та теоретичні трактування категорії “адміністративний процес”. In the article disputed nature of administrative process is investigational through the prism of analysis of legal relationships of administrative justice and administrative responsibility. Normative regulation and theoretical interpretations of category are analysed “administrative process”. В статье исследовано конфликтную природу административного процесса через призму анализа правоотношений административной юстиции и административной ответственности. Проанализировано нормативную регламентацию и теоретические трактовки категории “административный процесс”.

У статті представлено результати емпіричного дослідженняЗбірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України30психологічної симптоматики феномену «емоційне вигорання» у під-літків. Визначено та проаналізовано зовнішні фактори, що провокуютьемоційне вигорання підлітків: хронічно напружена психоемоційна ді-яльність; дестабілізуюча організація навчальної діяльності; підвищенавідповідальність за виконувані функції; несприятлива психологічнаатмосфера в школі; психологічно важкий контингент, з яким має спра-ву підліток у сфері спілкування; несприятлива психологічна атмосфе-ра вдома. Емпірично визначено внутрішні фактори, котрі зумовлюютьемоційне вигорання: схильність до емоційної ригідності; інтенсивнаінтеріоризація (сприйняття та переживання) обставин навчальної ді-яльності; моральні дефекти та дезорієнтація особистості. Показано, щоемоційному вигоранню підлітків як симптомокомплексу характерні на-ступні ознаки: зміни у поведінці; зміни у мисленні; зміни у почуттях;зміни у здоров’ї. Виявлено пряму залежність між високим рівнем три-воги у підлітка і конфліктністю батька та матері; частотою конфліктіву сім’ї; глибиною конфлікту; примиренням із батьками. Конкретизо-вано «перешкоди» у становленні емоційних контактів у підлітків: не-вміння управляти емоціями, дозувати їх, негнучкість, нерозвиненість,невиразність емоцій і небажання зближуватися з людьми. Виявленоособливості особистості підлітка, котрі приводять її до деформації – цеемоційна нестабільність, яка характеризується нестійкістю настрою,високою особистісною тривожністю, схильністю до драматизації подій,демонстративність, егоцентризм; психастенічні риси характеру, само-імпульсивність, конфліктність, неадекватна самооцінка.

У статті проаналізовано особливості конфліктності за комунікативно-поведінковим компонентом у підлітків, схильних до девіантної поведінки. Досліджено, що найбільш виразними складовими підвищеної конфліктності за комунікативно-поведінковим компонентом є конфліктна тенденція у поведінці, прояви протистояння у спілкуванні та агресивність у взаєминах. Зазначено, що отримання кількісних значень таких показників, як прояви протистояння у спілкуванні, конфліктна тенденція поведінки, агресивність у взаєминах, частота і гострота міжособистісних конфліктів дозволило визначити рівень комунікативно-поведінкового компонента конфліктності молодших підлітків, схильних до девіантної поведінки. Емпірично встановлено, що існують статистично підтверджені відмінності у рівнях конфліктності за комунікативно-поведінковим компонентом серед трьох підгруп досліджуваних: з високим, середнім та низьким рівнями схильності до девіантної поведінки. Показано, що конфліктність підлітків за комунікативно-поведінковим компонентом зростає зі зростанням їх схильності до девіантної поведінки. Зроблено висновок, що особистісні властивості агресивності, прояви протистояння у спілкуванні підлітків, схильних до девіантної поведінки, виступають чинниками конфліктності і детермінують конфліктну поведінку у міжособистісній взаємодії. Встановлено, що корекція конфліктності підлітків за комунікативно-поведінковим компонентом передбачає послаблення проявів протистояння, конфліктної тенденції поведінки, агресивності у взаєминах, зниження частоти і гостроти конфліктів.

Подано визначення поняття “розвиток підприємства”, розглянуто основні проблеми, з якими зіткнеться підприємство, що нехтує соціальною складовою розвитку. Запропоновано заходи щодо зміцнення соціальної складової підприємства в умовах економічної нестабільності. The concept of business development is defined, the basic problems facing the company, that doesn't considere a social component of business development are studied. The measures for strengthening the social component of the enterprise in terms of economic instability are proposed.

Досліджено природу трудових конфліктів. Визначено світові та вітчизняні тенденції розвитку соціально-трудових відносин, їх суперечності. Обгрунтовано напрями регулювання соціально-трудових відносин. The essence of labour conflicts has been researched. World and native tendencies of development of social-labour relations, their contradictions are defined. The directions of regulation of social-labour relations have been proved.

Конфліктність твору досліджується як єдність співвідношення конфлікту і колізії, що дозволяє побачити взаємодію цих чинників та форми прояву конфліктності у творі. The conflictation of works is submitted as unity of a parity of the conflict and collision. It anables to see interaction of these aspects and forms in manifestation of the conflictation.