Search

The article analyzes the legal nature of the concepts «principle of freedom of contract» and «restriction of freedom of contract». An analysis of doctrinal studies in the field of contract law was carried out, which determined the basis of the legal understanding of the principle of freedom of contract. A historical excursion regarding the scientific discussions that preceded the inclusion of this principle in the Civil Code of Ukraine is highlighted. It is emphasized that Clause 3 of Article 6 of the Civil Code of Ukraine expands the understanding of freedom of contract, allowing the parties to deviate from the norms of civil legal acts and independently regulate their relations. Additionally, Article 627 concretizes this freedom, stating that the parties are free to choose counterparties, set terms, and enter into a contract. It is additionally substantiated that the freedom to enter into contracts allows the creation of deeds that may not comply with the current norms of the Civil Code of Ukraine. The relationship between the concepts of «freedom of contract» and «principle of freedom of contract» is analyzed. A study of various approaches to justifying the limits of the restriction of freedom of contract was carried out. It has been proven that the freedom of contract is not limited to the precontractual stage and the period of performance, but also manifests itself after the performance of the contract, for example, if a party improperly performed the contract or did not perform it on time, then the other counterparty has the right to choose different options for presenting demands and even bringing the contractual responsibility. Approaches in judicial practice to understanding the concepts of «freedom of contract» and «restriction of freedom of contract» are analyzed. The positions of the Constitutional Court of Ukraine regarding the understanding of the concepts of «borders» and «restrictions» are highlighted. Various approaches to understanding the limitation of freedom of contract in scientific works have been studied. It has been proven that freedom of contract is the principle and essence of contractual relations, which allows the participants of such relations to freely determine the type and content of the contract, all its essential and optional conditions. Restrictions on freedom of contract are those limits of contractual freedom that are justified, fair, proportionate, determined by law, have a clear legal purpose and their implementation is due to social necessity (for family relations - guaranteeing the balance of private and public interests for the protection of the family and the protection of the weaker participant such relations). [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті здійснено аналіз правової природи понять «принцип свободи договору» та «об­меження свободи договору». Здійснено аналіз доктринальних досліджень у сфері договірного права, які визначили основу праворозуміння принципу свободи договору. Виділено історич­ний екскурс щодо наукових дискусій, які пере­дували включенню до Цивільного кодексу Укра­їни даного принципу. Підкреслено, що пункт 3 статті 6 Цивільного кодексу України розширює розуміння свободи укладання договору, доз­воляючи сторонам відступати від норм цивіль­но-правових актів та самостійно регулювати свої відносини. Додатково, стаття 627 конкре­тизує цю свободу, стверджуючи, що сторони вільні у виборі контрагентів, встановленні умов та укладанні договору. Додатково обґрунтова­но, що свобода укладання договорів дозволяє створювати правочини, які можуть не відповіда­ти чинним нормам Цивільного кодексу України. Проаналізовано співвідношення понять «сво­бода договору» та «принцип свободи догово­ру». Здійснено дослідження різних підходів до обґрунтування меж обмеження свободи дого­вору. Доведено, що свобода договору не об­межується переддоговірним етапом та періодом виконання, а проявляється і після виконання договору, наприклад, якщо сторона неналежно виконала договір чи не виконала у строк, то ін­ший контрагент має право обрати різні варіанти пред’явлення вимог і навіть притягнення до до­говірної відповідальності. Проаналізовано підходи у судовій практиці до розуміння понять «свобода договору» та «об­меження свободи договору». Висвітлено позиції Конституційного Суду України щодо розуміння понять «межі» та «обмеження». Досліджено різ­ні підходи до розуміння обмеження свободи до­говору у наукових працях. Доведено, що свобода договору є принци­пом і сутністю договірних відносин, яка дозво­ляє учасникам таких відносин вільно визначити вид і зміст договору, всі його істотні та факуль­тативні умови. Обмеження свободи договору є тими межами договірної свободи, які є обґрун­товані, справедливі, пропорційні, визначаються законом, мають чітку законну мету і їх впрова­дження обумовлено суспільною необхідністю (для сімейних відносин - гарантування балансу приватних та публічних інтересів задля охорони сім’ї та захисту слабшого учасника таких відно­син).

У статті розглядається поняття "законних очікувань" та пояснюються елементи сімейно-правового механізму захисту законних очікувань членів сім'ї. Проаналізовано національну юридичну літературу щодо використання терміна "законні очікування" та встановлено різні переклади та розуміння. Виправдано, що доцільніше використовувати термін "законні очікування", оскільки законні очікування можуть тлумачитися обмежено і лише в тій мірі, яка передбачена законом. Гарантію законних очікувань пропонується розглядати як принцип, який є частиною верховенства права і який в принципі стосується принципів правової визначеності, рівності, справедливості та добросовісності. На наш погляд, гарантія законних очікувань є принципом, який є частиною верховенства права і, в принципі, пов'язаний з принципами правової визначеності, рівності, справедливості та добросовісності. ЄСПЛ неодноразово тлумачив поняття "законних очікувань". Відповідно до пунктів 21 та 24 судового рішення у справі Федоренко проти України правом власності може бути "існуюче майно" або кошти, включаючи вимоги, щодо яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "розумними очікуваннями" можливості ефективної право власності на право [7]. Досліджено розуміння правомірних очікувань у практиці ЄСПЛ та застосування цього поняття судами України. Виявлено систему норм у Сімейному кодексі України, що спрямовані на охорону правомірних очікувань щодо здійснення особистих немайнових та майнових прав членами сім’ї та іншими учасниками сімейних відносин. Встановлено, що правомірні очікування не є правом, і не є інтересом. Інтерес мотивує до виникнення права та правомірних очікувань, а правомірні очікування передують виникненню праву та можуть виникати у ході здійснення права як очікування певного правомірного результату. Сімейно-правовий механізм охорони правомірних очікувань учасників сімейних відносин включає як інституційні, так і правові елементи. Аналіз норм СК України показав наявність достатніх інструментів для охорони та захисту більшості правомірних очікувань учасників сімейних відносин. При цьому, можливий пріоритет правомірних очікувань одних учасників сімейних відносин (наприклад, дитини), над правомірними очікуваннями інших учасників таких відносин (наприклад, батьків дитини).