Search

Objectives. This study aimed to investigate the impact of gamification in physical education on enhancing the selfesteem, satisfaction, and motor skills of 7-9-year-old elementary school students. Materials and methods. This study employed a pre-experimental method using a one-group pretest-posttest design without a control group. The participants were 90 elementary school students aged 7-9 years in Salatiga City (Indonesia), selected through purposive sampling. The research instruments included self-esteem, sports satisfaction, and motor skills assessment tools that have been validated and tested for reliability. The gamified intervention was implemented in physical education instruction over eight weeks. The statistical analysis was conducted using descriptive statistics, prerequisite tests, analysis of variance (ANOVA), and paired samples t-tests. Results. The study's findings indicate significant changes in the observed variables following the intervention, with a significance value (Sig) of 0.000 < 0.05. The calculated t-values for all three variables were more significant than the critical t-value of 1.990, with a significance level (Sig. 2-tailed) < 0.05. Therefore, this implies that gamification in elementary physical education instruction has a statistically significant positive impact on students' self-esteem, satisfaction, and motor skills. Conclusions. The findings elucidate that the implementation of a gamification intervention has proven effective in enhancing students' self-esteem, satisfaction with learning, and motor skills abilities. The practical implications of these findings underscore the importance of considering the integration of gamified process into instructional design as a strategy to enhance the quality of physical education learning in elementary schools. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Мета. У статті пропонується визначення місця емоційної безпеки в структурі професійної безпеки особистості, а також емпіричних референтів емоційної безпеки. Важливим завданням бачиться визначення зв’язків загального емоційного фону та схильності до стресу з самооцінкою та професійним вигоранням за трьома шкалами: емоційне виснаження, деперсоналізація та редукція особистих досягнень; ми припускаємо, що емоційна безпека особистості пов’язана із специфікою професійної діяльності: роботою з людьми або з документами, керівною діяльністю тощо. Методи. З метою вивчення психологічних особливостей прояву емоційної безпеки особистості, зокрема таких емпіричних референтів як схильність до стресу, емоційна виснаженість, деперсоналізація, редукція професійних досягнень, вираженість базових емоцій та рівень самооцінки, нами було використано наступні психодіагностичні методики: «Визначення ступеня схильності до стресу» (за Є. О. Тарасовим); «Професійне вигорання» (за К. Маслач, С. Джексон в адаптації Е. Водоп’янової); «Шкала диференціальних емоцій» (за К. Ізардом); «Визначення рівня своєї самооцінки» (за Г.М. Казанцевою). Результати. Емоційна безпека професіонала розглядається як почуття впевненості щодо володіння внутрішніми психологічними ресурсами для протистояння загрозам і небезпекам, пов’язаним з професійною діяльністю. З одного боку, емоційна безпека професіонала підтримується внутрішніми психологічним ресурсам, а з іншого боку, безпечним середовищем і довірливими стосунками в організації. Якщо розглянути ресурси емоційної безпеки через призму небезпеки, то схильність до стресу, емоційний фон, рівень професійного вигорання та рівень самооцінки гіпотетично можуть бути тими емпіричними референтами, які дозволять виявити наявність чи відсутність цих ресурсів. Представлено результати дослідження, метою якого було вивчення зв’язку схильності до стресу та загального емоційного фону з рівнем самооцінки та професійним вигоранням. Доведено, що стан емоційної безпеки пов’язаний не стільки з психологічними особливостями досліджуваних, скільки з специфікою провідної професійної діяльності: роботою з документами, роботою з людьми, змішана форма (люди та документи), а також керівною діяльністю. Висновки. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між показниками базових емоцій та показниками професійного вигорання (емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція професійних досягнень) і рівнем самооцінки та між показниками професійного вигорання та стресостійкістю і рівнем самооцінки працівників комерційної організації. Подальше вивчення феномену емоційної безпеки особистості професіонала бачиться в контексті організаційного середовища та міжособистісної взаємодії персоналу організації. Важливим завданням та викликом для організаційних психологів сьогодні є віднайдення ефективних інструментів та програм забезпечення емоційної стабільності та безпеки персоналу на робочому місці, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.

Проаналізовано сучасні наукові дослідження стосовно саморозвитку учнів молодшого шкільного віку. Інтерпретовано погляди науковців стосовно зазначеної проблеми. Розкрито особливості саморозвитку дітей в період переходу з дошкільного дитинства в шкільний світ. Розглянуто педагогічні та методичні основи процесу саморозвитку як показника сформованості життєвої компетентності дітей 6-7-річного віку. Виокремлено компоненти, що складають життєву компетентність особистості цього вікового періоду.

У статті розглядається змістова структура виховання самоповаги у студен­тів коледжів та характеризуються основні компоненти: когнітивний, емоиійно-ціннісний, діяльнісний та самовиховний, детально вивчається самопізнання, самооцін­ка, само ставлення особистості.

Досліджено рівень самооцінки здорового способу життя та здоров’я випускників загальноосвітніх шкіл міста Кривого Рогу. Виявлено низький рівень самоконтролю молоді за станом здоров’я, ігнорування принципів здорового способу життя. За результатами спостережень виявлено, що учні, хоча й оволоділи певними знаннями з проблем здорового способу життя, але більшість не застосовує їх в особистому житті. Запропоновано учителям та батькам учнів допомогти їм в оволодінні новим мисленням щодо формування потреби відповідати за власне здоров’я, здоровий спосіб життя.

Метою роботи є культурна адаптація та апробація короткої версії опитувальника особистісного нарцисизму (NPI-16) українською мовою на основі семантичного аналізу мовленнєвих конструкцій як маркерів нарцисизму в різних культурах. Для вимірювання нарцисизму обрано «Опитувальник особистісного нарцисизму» (NPI-16) (Ames, Rose, & Anderson, 2006), що складається із 16 пар тверджень. Відповідно до теорій нарцисизму Еммонса (1987), Раскіна і Террі (1988) NPI-16 відображає чотири теоретичні конструкти: експлуатативність/винятковість, самозаглиблення/самозахоплення, владу і самовдосконалення. Використано також «Опитувальник нарцистичного захоплення і суперництва» (NARQ-S) (Backetal., 2013), «Опитувальник вразливого нарцисизму» (HSNS) (Hendin, & Cheek, 1997) та Шкалу самооцінки Розенберга (RSE) (Rosenberg, 1965). У дослідженні взяли участь 992 особи віком від 17 до 60 років (M=24,97), з них 26,3 % чоловіків і 71,5 % жінок (2,2 % досліджуваних не зазначили своєї статі). З огляду на результати статистичного аналізу українську версію опитувальника скорочено до чотирнадцяти пар тверджень (NPI-14), оскільки твердження №5 і №16, що стосуються показника «винятковість» (entitlement), не роблять значущого внеску в загальний показник нарцисизму в українськомовній вибірці. Показник α-Кронбаха для NPI-14 становить 0,69. Перевірка ретеcтової надійності NPI-14 свідчить про високий рівень надійності української версії. Отримані кореляції NPI-14 зі шкалами опитувальника нарцистичного захоплення і суперництва (NARQ-S) та шкалою вразливого нарцисизму (HSNS) свідчать на користь конструктної валідності української версії NPI. Однофакторна структура, ретестова надійність та внутрішня узгодженість шкали «Опитувальника особистісного нарцисизму» (NPI-14) дають підстави констатувати стійкість отримуваних результатів у часі та можливість отримати фаховий інструмент для наукового дослідження зростаючих нарцистичних тенденцій в українському суспільстві.

У статті розглядається процес використання інформаційно-комунікаційних технологій у рамках реалізації технології педагогічного стимулювання майбутнього вчителя до самооцінки навчальної діяльності. Здійснюється аналіз основних можливостей Веб-сервісів, що використовуються на операційно-виконавчому етапі зазначеної технології. Наведено приклади використання деяких Веб-сервісів при покроковій реалізації дій, спрямованих на формування самооцінних умінь у майбутніх учителів: ознайомлення студентів з еталонами і критеріями оцінювання, залучення їх до індивідуального і колективного оцінювання завдань, аргументація самооцінки навчальної діяльності, робота у складі групи з колективного вироблення критеріїв оцінки, обговорення результатів виконаного навчального завдання та розв’язування професійних ситуацій.

Метою статті є порівняльний аналіз розвитку «Я-концепції» дітей молодшого та середнього шкільного віку, які залучені до інформальної освіти у вигляді курсів англійської мови в Україні та В’єтнамі. У дослідженні брали участь 25 українських та 18 в’єтнамських школярів (це їхня загальна чисельність на даній освітній програмі). Діти були у віці від 7 до 12 років. Нами було використано наступні методики – «Самооцінка за Дембо-Рубінштейн», тест Куна – Макпартленда «Хто Я?» та проективний малюнок «Я на курсах англійської мови». Заняття на курсах в Україні відбувалися у малих групах, по 4 -8 осіб, у В’єтнамі – так само. Крім вивчення англійської мови на курсах, всі школярі відвідували загальноосвітні школи у своїх містах. Виявлено достовірні розбіжності за критерієм Мана-Уїтні (на рівні 0,05) за шкалами компетенцій («Вміння малювати» та «Вміння розмовляти англійською») та за шкалою «Рівень щастя». Показники індивідуальних характеристик, таких як «Краса», «Розум», «Доброта» не мають достовірних відмінностей. Ймовірно, що більша особистісна залученість українських дітей до інформальної освіти та суб’єктивна значущість навичок, отриманих під час навчання у гуртках позитивно впливає на оцінку дітьми своїх навичок. Незважаючи на те, що українські діти позитивно оцінюють свої вміння, вони в цілому нижче оцінюють свої індивідні характеристики та рівень щастя.

Environmental sustainability importance increases, the environmental degradation problems attract the discussions around the world concerning many areas of life, consumption and disposition of goods. Green marketing and advertisement have become a popular choice by companies to influence the consumer buying process. This study aimed to examine the moderated role of green advertisement among the influence of environmental concern, social impact and self-image on green purchase behaviour. The survey sample is 458 responses from various consumers. The methodological tools were quantitative research methods. The study applied confirmatory factor analysis and moderation analysis to evaluate the six hypotheses developed and proposed in the conceptual framework. The authors performed regression and moderation analysis after achieving the model fit indices and Cronbach's alpha. The regression analysis reveals that independent variables environmental concern, self-image and social impact had a significant influence on green purchase behaviour. Furthermore, environmental concern and selfimage have a more substantial influence on green purchase behaviour. The moderation results revealed that green advertisement has a positive and significant moderated relationship among environmental concern, self-image, social influence and green purchase behaviour. The obtained results indicated that marketers could increase green purchase behaviour. In turn, it will allow supporting the green environment by taken above determinants of green purchase behaviour into consideration for developing green policies and strategies which are mutually beneficial for the consumer as well as for the safe environment. The findings of this study suggest that green advertisement could increase green purchase behaviour. Herewith, people become greener and environment-conscious in their routine life. The authors suggested practical implications for the strategists and marketers who are willing to go green. The study results present an overview on how marketers could devise more effective strategies and advertisement to endorse the green purchase behaviour. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p

Copyright of Sociology: Theory, Methods, Marketing is the property of Institute of Sociology NAS of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article presents the results of theoretical analysis and experimental research of the emotional-evaluative component of pedagogue's professional self-consciousness. The main directions of scientific research in the field of personal self-consciousness and professional self-consciousness in particular are distinguished. The analysis of theoretical approaches to definition of self-consciousness and professional self-consciousness, as well as the highlighting of their structure are presented. In addition, the article addresses the problem of self-esteem as a leading phenomenon that affects the development of professional self-consciousness of the personality. It was found that self-esteem serves as the foundation upon which all purposeful activity of the personality is built and which determines the result of that activity largely. The data of the experimental research of the peculiarities of the development of the emotional-evaluative component of educators' professional self-consciousness are analyzed. We reached a conclusion that the vast majority of pedagogues have a positive general self-attitude and high self-esteem, feel self-sympathy, are in harmony with internal motivations. Educators accept themselves in general, but are critical to their own achievements. They are active and sociable, but are prone to impulsive behavior, lack of self-control, and dependence on external circumstances and assessments. The nature of the relationship between the self-sympathy of educators and the peculiarities of their self-esteem, including self-respect as one of the components of a specialist's professional self-consciousness, is analyzed. It was found that high self-sympathy, credibility and positive self-esteem of pedagogical staff correlate with their general acceptance of themselves, self-satisfaction, critical evaluation of own capabilities and level of achievement. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The paper presents the analysis o f results o f professional self-assessment o f first year interns in the specialty "general practice - family medicine" in comparison with the reference assessment o f their professional competencies by the teachers o f the family medicine department. Specific problems in the method o f mastering such skills as ECG interpretation, CPR, breast examination, ophthalmoscopy, otoscopy and neurological examination o f the patient were identified, this allowed to develop recommendations fo r further training o f interns by correspondence in the internship. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті виявлено самооцінку рівнів самовиховання морально-етичних цінностей майбутніх учителів фізичної культури.

У статті проаналізовано моральну свідомість та моральну самосвідомість студентів – майбутніх спортивних педагогів. Визначено рівні розвиту розуміння категорій моральної свідомості й моральної самосвідомості студентів залежно від форми навчання.

У статті виявлено рівні знань майбутніх учителів фізичної культури про сутність морально-етичних цінностей.

Проаналізовано систему підготовки спортивних резервів. Вивчено динаміку мотивів до занять спортом юних бігунів на середні дистанції. Проведено самооцінку фізичної підготовки спортсменів протягом педагогічного експерименту. Досліджено вплив спеціальних бар’єрних вправ на покращення навчально-тренувального процесу, фізичної підготовки й підвищення мотивації юних спортсменів до занять спортом.

Стаття присвячена історії виникнення та огляду праць сучасних науковців з питань полікультурної освіти у зарубіжних країнах на питання використання даних термінів з метою виявлення семантичного поля та сфери вживання кожного з термінів та встановлення, чи є вони взаємозамінними у певних контекстах і в яких саме. У статті розглядаються погляди американських, європейських та російських учених на проблему; встановлюється принципова різниця між поняттям «мультикультурний» та «полікультурний», визначається розбіжність поглядів американських та європейських дослідників на поняття «мультикультурний» і встановлюється можливість використання даних термінів в українському науковому дискурсі. Автором виявлено схожості й розбіжності значення цих термінів в американському та європейському науковому дискурсі. Запропоновано вживання одного терміну в українському науковому дискурсі.

Автор у статті визначив значущість складових самооцінки особистості, пов’язаної з навчальною діяльністю, де підліток намагається самоствердитись. Наголошено, що невдачі викликають у підлітка переживання, примушують переглянути свої можливості, здібності, знизити рівень вимогливості або розпочати роботу із самовдосконалення. Адекватна самооцінка підлітка формується за сприятливих зовнішніх умов: вимогливості, справедливого ставлення та доброзичливості до підлітка в родині, об’єктивній педагогічній оцінці якостей особистості, результатів навчальної діяльності підлітка, адекватної громадської думки.

У статті розглядається поняття «рівень домагань» як елемент цільової структури діяльності, що пов’язаний з постановкою складних, але досяжних цілей. Суб’єктивна важкість досягнення цілі визначає ступінь мобілізації людини, рівень її старанності, терпіння, наполегливості, і, в кінцевому випадку, обумовлює прояв її цілеспрямованої активності. Проаналізовано емпірично виявлене неспівпадіння прояву рівня домагань як індикатора самооцінки та як показника мотивації, пов’язаної з досягненням в підлітковому віці. Доведена необхідність корекції рівня домагань в підлітковому віці для формування цілеспрямованої активності та запобігання внутрішньо особистісних конфліктів.

Ковальчук І. М. Аналіз стану проблеми розвитку професійно значущих якостей учителя технології в післядипломній освіті. У статті виявлено та проаналізовано результати стану обізнаності вчителів щодо сутності, змісту сучасних професійно значущих якостей учителя технології й методів їх розвитку та рівень готовності вчителя технології до професійного самовдосконалення. Визначено, що в переважної більшості вчителів технології наявний розрив між бажанням бути фахівцем своєї справи і реальними здібностями в досягненні зазначеної мети, між зовнішнім прагненням учителя до професійного зростання та відповідним достатнім рівнем внутрішньої мотивації.

Ключова Л. С. Самопізнання як основа професійно-етичного розвитку педагогічних працівників. У статті проаналізовано зміст поняття «самопізнання», його значення для професійно-етичного розвитку педагогічних працівників. Висвітлено роль образу Я-концепції для виявлення позитивних якостей особистості. Педагогу запропоновано самостійно визначати рівень професійно-етичного розвитку за допомогою: 1) анкетування, 2) тестування, 3) НЛП-методик, 4) виконання творчих завдань. Розглянуто НЛП-методику визначення типу особистості та можливості її використання педагогічними працівниками у фаховій діяльності. Складниками самопізнання визначено: самоаналіз (рефлексію), самооцінку, самоконтроль, саморегуляцію. Запропоновано вважати самопізнання трудомістким процесом щоденної праці педагога над собою.

The University student is claimed to be one of the most important ?gure today whо deter mines the future of the society and its progressive development and democratic transformations. In the dif?cult conditions of life, characterizing the situation in the country nowadays contemporary students are often uncertain about their future and in connection with this, experience negative emotional states which might cause intrapersonal con?icts. The contemporary youth is characterized nowadays by numerous con?icts in which the development of the age speci?c achievements takes place, namely: self-actualization, self-expression, competition, defending one’s own values, attitudes and passions. The paper presents the results of an anonymous survey in testing of Ternopil National university students aimed at de?ning the relationships between the frequency of the intrapersonal con?icts experienced by the young people and psychological factors causing them. The proneness to the con?ict behavior of the personality has been shown to be caused by such psychological characteristics of the individual as the level of self-esteem, the level of aggression, anxiety, frustration, rigidity and locus of control. It is postulated in the paper that high proneness of the personality to the con?ict behavior can be adequately described with reference to a set of personality properties which jointly de?ne and enhance the levels of con?ict. This set of characteristics act as psychological determinants of con?icts. The analysis of the survey designed to de?ne the sources of the students’ proneness to the con?ict behavior shows that the problem requires further theoretical research and empirical studies to obtain a more comprehensive picture of the possible causes of proneness to this type of behavior.

У статті обґрунтовується необхідність активізації професійного самовизначення старшокласників у процесі технологічної підготовки та розкривається рівень сформованості самооцінки й професійних домагань в учнів старшого шкільного віку на констатувальному етапі наукового дослідження.

Розглянуто цілісний підхід до особистості в контексті вальдорфської педагогіки, що дозволяє формувати позитивну Я-концепцію школяра, перш за все за рахунок розвитку її емоційно-оціночної складової й позитивної самооцінки, зокрема. Проаналізовано на­вчальний процес у вальдорфській школі з точки зору його впливу на розвиток емоційної сфери дитини та формування її особистості.