Search

Language activity, and thus broadly understood linguistic communication, occurs on various levels and using diverse linguistic means. One of these tools is metaphor, the use of which helps in better visualization, and subsequently in the reception and understanding of abstract content. This statement also applies to issues within the realm of politics. This article analyzes the role of conceptual metaphor (cf. Lakoff/Johnson 1980), based on opposites (e.g., dark-light, cold-warm, strong-weak etc.), and points out its presence and significance in conceptualizing political struggle. The research material consists of articles from Polish and German online platforms, whose articles address the topic of parliamentary elections in Poland in 2023. The aim of the study is to answer the question of whether concepts expressed in the form of opposites can adequately capture the complexity of this problem. In the theoretical part of the article, we find a characteristic of conceptual metaphor and a description of its functions in press communications.

Emotionen sind, als abstrakte Phänomene, nicht einfach zu verbalisieren. Auf der lexikalischen Ebene werden sie häufig mithilfe von bildlichen Ausdrücken, den Phrasemen, thematisiert oder angezeigt. Der Beitrag verfolgt das Ziel, das relativ wenig diskutierte Problem der Versprachlichung von Emotionen mit-tels Klang-Phrasemen1 zu beleuchten. Im Fokus der kognitiv ausgerichteten Untersuchung stehen Klänge und Geräusche sowohl der belebten als auch der unbelebten Natur, die metaphorisch auf den abstrakten, schwer zugänglichen Zielbereich der Emotionen projiziert werden. Die Analysen werden an deutschen und polnischen Phrasemen durchgeführt. // Emotions as abstract phenomena are not easy to verbalize. On the lexical level, they are most frequently thematized or expressed through imagery. The article aims at elucidating a rarely discussed problem of making emotions lingual employing sound phrasemes. Sounds and noises of animate as well as inanimate nature are in the centre of the cognitive explorations. The sounds and noises are metaphorically mapped on the abstract, hard-to-reach target domain of emotions. The analyses will be conducted on German and Polish phrasemes.

Copyright of Discourse: Journal of Childhood & Adolescense Research / Diskurs Kindheits- und Jugendforschung is the property of Verlag Barbara Budrich GmbH and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Ziel des vorliegenden Beitrags ist ein allgemeines Bild von Ironie sowie ihre Funktionen im öffentlichen Raum darzustellen. Es wird auch angestrebt zu schildern, wie Ironie aus soziologischer und (pragma-)linguistischer Perspektive aufgefasst werden kann. Zu diesem Zweck wird u. a. die Beschaffenheit von ihren Indikatoren kurz besprochen. Im empirischen Teil des Beitrags werden Konzeptualisierungsmög-lichkeiten von Ironie in ausgewählten Aphorismen und anderen humoristischen Kurztexten präsentiert, was verschiedene (subjektive) Möglichkeiten ihrer Interpretation offenlegt. The aim of the article is to present a general image of Irony functioning in the public sphere and pos-sibilities of conceptualization of Irony from a sociological and linguistic perspective. Next, attention is turned to the specificity of its indicators and functions. The empirical part depicts the image of Irony conceptualization in selected aphorisms, proverbs and other short humorous texts and illustrates various (subjective) interpretive models of this category.

Статтю присвячено дослідженню концептуалізації краси людини фразеологічними одиницями сучасної німецької мови. У фразеологічних одиницях відображається наївна картина світу, закріплені пам’ять та історія народу, його досвід пізнавальної діяльності, світогляд та психологія. Концепт SCHÖNHEIT нерозривно пов’язаний з поняттям зовнішності, поведінки, внутрішнього світу людини. SCHÖNHEIT є базовим етнокультурологічним концептом німецької лінгвокультури, зміст якого постійно змінюється, доповнюється та розширюється: від розуміння краси як явища, притаманного виключно богам, фараонам, а також людям, до краси, властивої природі, одягу, спорудам. У сучасній німецькій лінгвокультурі краса сприймається як зовнішня форма – обличчя, одяг, приміщення, предмети побуту, предмети інтер’єру. Відбулося зрушення у системі у національнокультурних цінностей та, власне, у розумінні краси: зміщення від «красивий–божественний– світлий–унікальний» до «красивий–стрункий–спортивний–посередній». Вибірка одиниць фактичного матеріалу здійснювалася відповідно до широкого тлумачення обсягу фразеології, тобто під фразеологічними одиницями розуміється не лише ідіоматика – центр фразеології, а й периферійні типи фразеологічних одиниць, зокрема ті, що мають структуру речення. У розвідці для вивчення усталених виразів, які вербалізують концепт SCHÖNHEIT використано такі методи як фразеологічний аналіз, компонентний та інтерпретативний аналіз, метод фразеологічної ідентифікації та метод структурно-семантичного моделювання. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що підґрунтям концепту SCHÖNHEIT у німецькій мові є знання етносу про красу з позитивною естетичною оцінністю. Реконструйовано культурний архетип концепту SCHÖNHEIT у німецькій мові, а саме: міфічні образи (Афродіти, грацій, Вотана, берсерків, Адоніса), біблійні (Марії, ангелів). Стереотипні ознаки краси як позитивної естетичної оцінності в німецькій мові тотожні войовничому духу, фізичній силі, високому зросту, міцній статурі та стрункій фігурі.

The paper explores the question of the scope of the conceptual metaphors GOOD IS UP and BAD IS DOWN for emotions using the example of the emotions ‘surpriseʼ and ‘angerʼ. It discusses the thesis that positive emotions are localized upper and negative ones lower by the person. The starting point is the study by Marmolejo-Ramos et al. (2017) regarding the spatial localization of the emotion ‘surpriseʼ compared to the spatial localization of the emotions ‘joyʼ and ‘sadnessʼ. Using the example of the emotion ‘angerʼ, it is shown that the generalizing character of this thesis does not apply to all emotions. The paper presents three experiments conducted on Polish subjects. The results are discussed further with regard to the language-thought relation.

Copyright of Zeitschrift für Pädagogik is the property of Julius Beltz GmbH & Co. KG Beltz Juventa and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Polizierende Bürgergruppen stellen einen Akteur in der pluralisierten Sicherheitsproduktion dar. Sie existieren in Deutschland in unterschiedlichen Formen wie beim ehrenamtlichen Polizieren innerhalb der Landespolizei oder als individuelle Nachbarschaftswachen oder Bürgerwehren, die z. T. eine Nähe zum Vigilantismus aufweisen. In ihrer Breite sind diese Gruppen bislang kaum Gegenstand wissenschaftlicher Forschung. Im vorliegenden Artikel soll deshalb aufgezeigt werden, wie sich verschiedene Formen polizierender Bürgergruppen innerhalb drei theoretisch hergeleiteter Dimensionen verorten lassen. Eine solche Heuristik stellt einen theoretisch geführten Zugang zur Thematik dar und kann insbesondere dazu dienen, Unterschiede zwischen konkreten polizierenden Bürgergruppen zu fassen.

Copyright of Kriminologisches Journal is the property of Julius Beltz GmbH & Co. KG Beltz Juventa and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Unser Papier entwickelt Maßnahmen für eine „Just transition“-Governance als Grundlage einer Politischen Ökonomie im Strukturwandel. Für eine Fallstudie im Rheinischen Braunkohlerevier wurden sechs Experteninterviews mit Bürgerinitiativen, Gewerkschaften und Vertreter*innen des Landes Nordrhein-Westfalen durchgeführt. Die Ergebnisse zeigen den Bedarf an politischen Maßnahmen in verschiedenen Bereichen auf: Während für die Traditionsfirmen der Braunkohleindustrie und deren Beschäftigten eine Vielzahl von Förderpolitiken entwickelt wurde und wird, erhalten Beschäftigte von Subunternehmen kaum Unterstützung im Strukturwandel. Letztere sind daher einem hohen Risiko ausgesetzt, durch den Ausstieg aus der Kohleförderung ihren Arbeitsplatz zu verlieren. Die Interviews zeigten auch, dass im Rheinischen Braunkohlerevier aufgrund des geltenden Bergbaugesetzes Flächen zu einer knappen Ressource werden könnten. Der Akteurszentrierte Institutionalismus wird genutzt, um Maßnahmen abzuleiten, die den Bedürfnissen der verschiedenen Interessengruppen entsprechen. Abschließend werden Bezüge sowohl zum Transition Management als auch zur Politischen Ökonomie hergestellt.

Global ecological crises place significant strain on cities at a time of accelerating urbanization. 55% of the world’s population currently lives in urban areas, a proportion that is expected to increase to 68% by 2050. These areas continue to experience rapid development and confront ecological challenges including climate change, biodiversity loss, and environmental degradation. As a result, an increasing number of urban policymakers have turned to sustainability initiatives, and environmental movements have called for greater involvement in decision-making processes at the local and political levels. However, strategies to reduce the ecological footprint of cities and establish ‘green’ development practices remain vigorously debated among policymakers, city dwellers, and researchers. Given the need to implement socially inclusive and environmentally just frameworks of collective action in the built environment, strategies centered on citizen engagement are essential. However, understandings of ‘nature’ and ‘sustainability’ can vary significantly across social and cultural boundaries, so citizen engagement cannot be viewed monolithically. How can effective communication around urgent socio-ecological issues occur within the domain of urban policy making? Here we examine how intercultural communication impacts the perception of socially inclusive and ecologically sustainable urban environments. We offer two distinct disciplinary approaches to examine the complexity of urban environmental identity and point to the dynamic interaction between personal and collective relationships to urban ecologies. The dialogue outlines how socio-cultural perspectives can improve our understanding of the connections between city dwellers and urban nature(s). It emphasizes the need for further research on intercultural engagement in urban policymaking and argues that the complexity of urban environmental identity must be taken into consideration to promote effective, cross-cultural communication. Focusing on the cross-cultural dialogue of the 2022 Autumn School for the Young VDW, the paper provides two perspectives on the issues of interdisciplinarity and interculturality in urban policy making and planning. [ABSTRACT FROM AUTHOR]