Search

Vitamin D has a pronounced metabolic effect on bone and cartilaginous tissue, which can have importance for the maintaining of a structural organization and metabolism of the intervertebral disc.Objective: based on the analysis of literature review, we assessed the impact of the vitamin D deficiency and itʼs lack, polymorphism of the vitamin D receptor on intervertebral disc in normal and with degenerative spine diseases, as well as the manifestation of lower back pain. The review presents the data about the features of the structural organization of intervertebral disc in the normal conditions and with degeneration, risk factors contributing to the degeneration and we evaluated the effect of vitamin D on the intervertebral disc structures. It was mentioned that in patients with degenerative spine diseases, as a rule, there is the deficiency of vitamin D, which affects the prognosis of the surgical treatment. The strategy for the prevention of these diseases can be an estimation of the level of this vitamin followed by its correction. Vitamin D deficiency in patients is associated with nonspecific pain syndrome in the lumbar spine. It was found that hypovitaminosis of vitamin D leads to a violation of bone metabolism and the function of muscle tissue, increased biosynthesis of proinflammatory cytokines, affects the modulating pain sensory neurons. The mechanisms leading to these violations require further studying. Of great importance is the study of polymorphism of the receptor gene vitamin D, which is related to degeneration of intervertebral disc, which is not the same for different populations of patients. Genetic studies of polymorphism of the receptor gene vitamin D gene have crucial for understanding the mechanisms of the degeneration of the intervertebral disc. Genetic information is important for determining of the risk of patients with degenerative spine diseases, in particular, symptomatic manifestations of intervertebral disc degeneration., Витамин D оказывает выраженное метаболическое действие на костную и хрящевую ткани, что может иметь решающее значение для поддержания структурной организации и метаболизма межпозвонкового диска (МД).Цель: на основе анализа источников литературы оценить влияние дефицита и недостаточности витамина D, полиморфизма рецептора витамина D на МД в норме и при дегенеративных заболеваниях позвоночника, а также на проявление боли в нижней части спины.В обзоре представлены данные об особенностях структурной организации МД в норме и при дегенерации, факторах риска, вносящих вклад в дегенерацию и оценено влияние витамина D на структуры МД. Отмечено, что у пациентов с дегенеративными заболеваниями позвоночника, как правило, наблюдается дефицит витамина D, влияющий на прогноз хирургического лечения. Стратегией профилактики указаных заболеваний может быть оценка уровня этого витамина с последующей его коррекцией. Дефицит витамина D у пациентов ассоциируется с неспецифическим болевым синдромом в поясничном отделе позвоночника. Установлено, что гиповитаминоз D приводит к нарушению метаболизма костной и функции мышечной тканей, повышению биосинтеза провоспалительных цитокинов, влияет на модулирующие боль сенсорные нейроны. Механизмы, приводящие к этим нарушениям, требуют дальнейшего изучения. Большое значение имеет исследование полиморфизма гена рецептора витамина D (VDR), имеющего отношение к дегенерации МД, который неодинаков для разных популяций пациентов. Генетические исследования полиморфизма гена VDR имеют решающее значение для понимания механизмов дегенерации МД. Генетическая информация важна для определения группы риска пациентов с дегенеративными заболеваниями позвоночника, в частности, симптоматическими проявлениями дегенерации МД., Вітамін D має виражену метаболічну дію на кісткову та хрящову тканини, що може мати вирішальне значення для підтримки структурної організації та метаболізму міжхребцевого диска (МД).Мета: на підставі аналізу джерел літератури оцінити вплив дефіциту та недостатності вітаміну D, поліморфізму рецептора вітаміну D на МД у нормі та за умов дегенеративних захворювань хребта, а також на прояв болю в нижній частині спини.В огляді наведені дані про особливості структурної організації МД в нормі та за умов дегенерації, чинники ризику, які роблять внесок у дегенерацію та оцінено вплив вітаміну D на структури МД. Відзначено, що в пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта, зазвичай, спостерігають дефіцит вітаміну D, що впливає на прогноз хірургічного лікування. Стратегією профілактики вказаних захворювань може бути оцінювання рівня цього вітаміну з подальшою його корекцією. Дефіцит вітаміну D у пацієнтів асоціюється з неспецифічним больовим синдромом у поперековому відділі хребта. Встановлено, що гіповітаміноз D призводить до порушення метаболізму кісткової та функції м’язової тканин, підвищення біосинтезу прозапальних цитокінів, впливає на сенсорні нейрони, які модулюють біль. Механізми, що спричиняють ці порушення, вимагають подальшого вивчення. Велике значення має дослідження поліморфізму гена рецептора вітаміну D (VDR), що стосується дегенерації МД, який неоднаковий для різних популяцій пацієнтів. Генетичні дослідження поліморфізму гена VDR мають вирішальне значення для розуміння механізмів дегенерації МД. Генетична інформація важлива для визначення групи ризику пацієнтів із дегенеративними захворюваннями хребта, зокрема, симптоматичними проявами дегенерації МД.

The treatment of somatotropic insufficiency (SI) remains one of the most important problems in paediatric endocrinology. Since 1985, recombinant growth hormone (rGH) has been widely used to correct the growth of children with SI. Sufficient clinical experience has been gained in the use of rGH preparations, and the efficacy and safety of rGH therapy in children and adolescents with various forms of short stature has been proven. However, there are a number of factors that can have a significant impact on the achievement of final height in adulthood, including a wide range of sensitivity to exogenous growth hormone (GH), the degree of endogenous GH deficiency, patient compliance, and other uncertain factors. Patients with GH deficiency require long-term treatment, the effectiveness of which decreases significantly over time, prompting the search for optimal treatment options. Purpose - to evaluate the effectiveness of combined therapy of pre-pubertal children with SI with rGH and vitamin D drugs. Materials and methods. 23 pre-pubertal children with isolated SI were examined, who took monotherapy with rGH for 3 years. When the effectiveness of monotherapy decreases, vitamin D are added to the treatment complex. The level of 25(OH)D in blood serum is determined by the immunochemiluminescence method on microparticles (Abbott, USA). The levels of GH and insulin-like growth factor-1 were studied by solid-phase enzyme immunoassay using Immulite 2000 XPI kits. Results. At the end of the first year of rGH monotherapy, all patients showed a significant (p, Лечение соматотропной недостаточности (СН) остается одной из важных проблем детской эндокринологии. Начиная с 1985 г., рекомбинантный гормон роста (рГР) широко применяется для коррекции показателей роста детей с СН. Накоплен достаточный клинический опыт применения препаратов рГР, доказана эффективность и безопасность терапии рГР у детей и подростков с разными формами низкорослости. Однако существует ряд факторов, которые могут существенно влиять на достижение финального роста во взрослом возрасте, - широкий диапазон чувствительности к экзогенному гормону роста (ГР), степень дефицита эндогенного ГР. Пациенты с дефицитом ГР нуждаются в длительном лечении, эффективность которого со временем существенно снижается, что побуждает к поиску оптимальных путей лечения. Цель - оценить эффективность комбинированной терапии детей препубертатного возраста с СН препаратами рГР и витамина D. Материалы и методы. Обследованы 23 ребенка препубертатного возраста с изолированной СН, принимавших монотерапию рГР в течение 3 лет. При снижении эффективности монотерапии в комплекс лечения добавлены препараты витамина D. Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови определен иммунохемилюминесцентным методом на микрочастицах («Abbott», США). Уровни ГР и инсулиноподобного фактора роста-1 исследованы методом твердофазного иммуноферментного анализа с использованием наборов «Immulite 2000 XPI». Результаты. В конце первого года монотерапии рГР все пациенты показали существенную (р, Лікування соматотропної недостатності (СН) залишається однією з важливих проблем дитячої ендокринології. Починаючи з 1985 р. рекомбінантний гормон росту (рГР) широко застосовується для коригування показників росту дітей з СН. Накопичено достатній клінічний досвід застосування препаратів рГР, доведено ефективність і безпечність терапії рГРу дітей та підлітків із різними формами низькорослості. Однак існує низка факторів, які можуть доволі суттєво впливати на досягнення фінального росту в дорослому віці - широкий діапазон чутливості до екзогенного гормона росту (ГР), ступінь дефіциту ендогенного ГР, комплаєнтність пацієнта та інші невизначені фактори. Пацієнти з дефіцитом ГР потребують довготривалого лікування, ефективність якого з часом суттєво знижується, що спонукає до пошуку оптимальних шляхів лікування. Мета - оцінити ефективність комбінованої терапії дітей препубертатного віку з СН препаратами рГР та вітаміну D. Матеріали та методи. Обстежено 23 дитини препубертатного віку з ізольованою СН, які застосовували монотерапію рГР протягом 3 років. У разі зниження ефективності монотерапії до комплексу лікування додано препарати вітаміну D. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначено імунохемілюмінесцентним методом на мікрочастинках («Abbott», США). Рівні ГР та інсуліно-подібного чинника росту-1 досліджено методом твердофазного імуноферментного аналізу з використанням наборів «Immulite 2000 XPI». Результати. Наприкінці першого року монотерапії рГР всі пацієнти показали суттєву (р

Growth hormone deficiency (GHD) is a disease caused by a significant disturbance in the growth hormone (GH) /growth factor system, it occures as a result of various hereditary or acquired causes and is characterized, first of all, by a significant delay in the child's growth and physical development. GHD can be isolated or combined with deficiency of other adenohypophysis hormones. The presence of a relationship between the GH /growth factor system and vitamin D (vit D) determines the involvement of genetic changes in the vit D receptor (VDR) in the pathogenesis of GHD. Purpose - to assess the risk of developing GHD based on the investigation of the distribution of allele frequencies and genotypes of the polymorphic locus rs1544410 BsmI of the VDR gene. Materials and methods. The determination of VDR BsmI gene (rs1544410) polymorphism was performed using the polymerase chain reaction method, followed by analysis of the length of restriction fragments upon their detection by agarose gel electrophoresis in 22 prepubertal children with GHD. The serum 25-hydroxycalciferol (25(OH)D) level was determined by immunochemiluminescent method on microparticles (Abbott, USA). Results. G/A allele was most often found in children with isolated GHD and multiple pituitary insufficiency (MPH) (43.8% and 83.3%, respectively). In the presence of G/A and G/G genotypes, the risk of GHD is reliably high: OR=3.60 (95% CI 1.40-9.23); OR=10.69 (95% CI 2.34-48.85) respectively; with the A/A genotype variant the risk of GHD is reliably low OR=0.11 (95% CI 0.04-0.33). Carrying the G allele of the polymorphic locus rs1544410 Bsm I of the VDR gene is associated with the risk of developing GHD OR=5.58 (95% CI 4.51-6.90; p, Соматотропная недостаточность (СН) - заболевание, обусловленное значительным нарушением в системе «гормон роста (ГР) / ростовые факторы», возникает вследствие различных наследственных или приобретенных причин и характеризуется, в первую очередь, существенным отставанием в росте и физическом развитии ребенка. Дефицит ГР может быть изолированным или сочетаться с недостаточностью других гормонов аденогипофиза. Наличие взаимосвязи между системой «ГР / ростовые факторы» и витамином D (вит D) обусловливает участие генетических изменений рецептора вит D (VDR) в патогенезе СН. Цель - оценить риск развития СН на основе изучения распределения частот аллелей и генотипов полиморфного локуса rs1544410 BsmI гена VDR. Материалы и методы. Bsm I полиморфизма гена VDR (rs1544410) определен методом полимеразной цепной реакции с последующим анализом длины рестрикционных фрагментов при обнаружении их путем электрофореза в агарозном геле у 22 детей препубертатного возраста с СН. Уровень 25(ОН)D в сыворотке крови определен иммунохемилюминесцентным методом на микрочастицах (Abbott, США). Результаты. Чаще всего у детей с изолированной СН и множественной гипофизарной недостаточностью (МГН) встречалась аллель GA (43,8% и 83,3% соответственно). При наличии генотипов G/A и G/G риск СН достоверно высок: соответственно ОШ=3,60 (95% ДИ: 1,40-9,23); ОШ=10,69 (95% ДИ: 2,34-48,85); при варианте генотипа А/А риск СН достоверно низок: ОШ=0,11 (95% ДИ: 0,04-0,33). Носительство аллели G полиморфного локуса rs1544410 Bsm I гена VDR ассоциируется с риском развития СН: ОШ=5,58 (95% ДИ: 4,51-6,90; р, Соматотропна недостатність (СН) - захворювання, обумовлене значним порушенням у системі «гормон росту (ГР) / ростові фактори», виникає внаслідок різних спадкових або набутих причин і характеризується передусім суттєвим відставанням у рості та фізичному розвитку дитини. Дефіцит ГР може бути ізольованим або поєднуватися з недостатністю інших гормонів аденогіпофіза. Наявність взаємозв’язку між системою «ГР / ростові фактори» та вітаміну D (віт D) зумовлює участь генетичних змін рецептора віт D (VDR) у патогенезі СН. Мета - оцінити ризик розвитку СН на основі вивчення розподілу частот алелей і генотипів поліморфного локусу rs1544410 BsmI гена рецептора віт D. Матеріали та методи. Bsm I поліморфізму гена VDR (rs1544410) визначено методом полімеразної ланцюгової реакції з наступним аналізом довжини рестрикційних фрагментів при виявленні їх шляхом електрофорезу в агарозному гелі у 22 дітей препубертатного віку із СН. Рівень 25(ОН)D в сироватці крові визначено імунохемілюмінесцентним методом на мікрочастинках («Abbott», США). Результати. Найчастіше в дітей з ізольованою СН та множинною гіпофізарною недостатністю (МГН) відмічена алель GA (43,8% і 83,3% відповідно).. За наявності генотипів G/А і G/G ризик СН достовірно високий: відповідно ВШ=3,60 (95% ДІ: 1,40-9,23); ВШ=10,69 (95% ДІ 2,34-48,85); при варіанті генотипу А/А ризик СН достовірно низький: ВШ=0,11 (95% ДІ: 0,04-0,33). Носійство алелі G поліморфного локусу rs1544410 Bsm I гена VDR асоціюється з ризиком розвитку СН: ВШ=5,58 (95% ДІ: 4,51-6,90; р

Background. The comorbid pathology characteristic of the elderly and senile people may lead to polypharmacy. The leading role in the metabolism of drugs is played by the cytochrome (CY) P450 system. The use of vitamin D in geriatric patients is of particular importance taking into account their age-specific features of metabolism. The purpose of the review was to analyse the international contemporary information content on the interaction of vitamin D with the system of metabolism of the drugs. Materials and methods. Analysis of American and European scientific sources was performed. Results. More than 11,500 proteins of the CYP system are currently described. In the metabolism of medicines, the following six are involved: CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4, which provide biotransformation of drugs through oxidation. CYP450 is a hemoprotein that provides binding of the substrate molecules with activation of oxygens, resulting in the formation of oxidation, a more hydrophilic product and water molecule. The insufficiency of hydroxylation capacity of the liver and kidneys can lead to D-hypovitaminosis in the body of patients. CYP11A1, СYР27А1, СYР27В1, СYР24А1 are responsible for vitamin D metabolism. Conducted studies have shown that these cytochromes metabolize a number of other drugs that can act as their inhibitors and inducers. Conclusions. The system of cytochrome P450 influences the formation of vitamin D metabolites. Taking into account the physiological ways of its metabolism, multidirectional results of interaction are formed., Актуальность. Коморбидная патология, присущая лицам пожилого и старческого возраста, приводит к полипрагмазии лекарственных средств (ЛС). Ведущую роль в метаболизме ЛС играет система CYP450. Особое значение имеет применение витамина D у гериатрических больных с учетом их возрастных особенностей метаболизма. Целью обзора был анализ международного современного информационного контента по взаимодействию витамина D с системой метаболизма ЛС. Материалы и методы. Проведен анализ современных научных источников. Результаты. В настоящее время описано более 11 500 белков системы CYP. В метаболизме медикаментов принимают участие следующие шесть: CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4, которые обеспечивают биотрансформацию лекарств через окисление. CYP450 — гемопротеины, которые обеспечивают связывание молекулы субстрата с активированием оксигенов, приводя к образованию окисления, более гидрофильного продукта и молекулы воды. Недостаточность гидроксилирующей способности печени и почек может приводить к D-гиповитаминозу в организме больных. За метаболизм витамина D отвечают CYP11А1, CYP27А1, CYP27В1, CYP24А1. Проведенные исследования свидетельствуют о том, что через эти цитохромы метаболизируется ряд других ЛС, которые могут выступать как их ингибиторами, так и индукторами. Выводы. Система цитохрома P450 влияет на формирование метаболитов витамина D. С учетом физиологических путей его метаболизма формируются разнонаправленные результаты взаимодействия., Актуальність. Коморбідна патологія, притаманна особам літнього та старечого віку, призводить до поліпрагмазії лікарських засобів (ЛЗ). Провідну роль у метаболізмі ЛЗ відіграє система СYР450. Особливе значення має застосування вітаміну D у геріатричних хворих з урахуванням їх вікових особливостей метаболізму. Метою огляду був аналіз міжнародного сучасного інформаційного контенту щодо взаємодії вітаміну D із системою метаболізму ЛЗ. Матеріали та методи. Проведено аналіз сучасних наукових джерел. Результати. На сьогодні описано понад 11 500 білків системи CYP, серед яких у метаболізмі медикаментів беруть участь такі шість: CYP1A2, CYP2C19, CYP2C9, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4, що забезпечують біотрансформацію ЛЗ через окиснення. CYP450 — гемопротеїн, що забезпечує зв’язування молекули субстрату з активуванням оксигенів, призводячи до утворення окислення, більш гідрофільного продукту та молекули води. Недостатність гідроксилюючої здатності печінки й нирок може призводити до D-гіповітамінозу в організмі хворих. За метаболізм вітаміну D відповідають CYP11А1, CYP27А1, CYP27В1, CYP24А1. Проведені дослідження свідчать про те, що через ці цитохроми метаболізується ряд інших ЛЗ, які можуть виступати як їх інгібіторами, так і індукторами. Висновки. Система цитохрому P450 впливає на формування метаболітів вітаміну D. З урахуванням фізіологічних шляхів його метаболізму формуються різноспрямовані результати взаємодії.

Background. At the present stage, vitamin D and calcium deficiency among children becomes global as well as the risk of infectious diseases caused by this pathology. Purpose: to study the effect of the combined use of vitamin D and calcium supplements on the level of DEFB4A in the oropharyngeal secretion and the health of young children. Materials and methods. We conducted a study of the effect of the drug Kalcyker in young children on the level of DEFB4A in the oropharyngeal secretion, the status of vitamin D, the serum level of calcium. The basic group consisted of 30 clinically healthy young children, who received Kalcyker 2.5 ml 3 times a day for 2 months. Results. After a course of Kalcyker, young children experienced a significant increase in the serum concentration of calcium (Student’s t-test = 2.01; p = 0.05) and a tendency to increase the level of vitamin D from 32.4 ± 1.9 ng/ml to 37.4 ± 1.7 ng/ml (Student’s t-test = 1.96; p = 0.0658). The content of DEFB4A in the oropharyngeal secretion in young children significantly increased from 28.9 ± 2.3 pg/ml to 58.9 ± 4.7 pg/ml (Student’s t-test = 5.73; p = 0.000001). Based on the follow-up findings (after 6 months), it was found that in children older than one year the number of acute respiratory infections decreased significantly (from 4.5 to 2.3 cases per year) and the percentage of complications due to respiratory diseases significantly reduced. Conclusions. The combination of vitamin D and calcium carbonate is highly effective in maintaining and restoring the required level of calcium in young children and is not accompanied by a risk of developing hypercalcemia. The two-month use of Kalcyker contributes to a significant increase in the concentration of defensin DEFB4A in the oropharyngeal secretion and prevents the development of acute respiratory infections., Актуальность. На современном этапе среди детского населения приобретает глобальный характер недостаточность витамина D и кальция, а также повышение риска развития инфекционных заболеваний. Цель работы: изучить влияние сочетанного применения витамина D и препаратов кальция на уровень DEFB4A в ротоглоточном секрете и состояние здоровья детей раннего возраста. Материалы и методы. Нами было проведено исследование влияния препарата Кальцикер у детей раннего возраста на уровень DEFB4A в ротоглоточном секрете, статус витамина D, уровень кальция в сыворотке крови. Основную группу составили 30 клинически здоровых детей раннего возраста, которые в течение 2 месяцев получали препарат Кальцикер 2,5 мл 3 раза в сутки. Результаты. У детей раннего возраста после курса применения препарата Кальцикер наблюдалось достоверное повышение концентрации кальция в сыворотке крови (t-критерий Стьюдента = 2,01; p = 0,05) и тенденция к повышению уровня витамина D с 32,4 ± 1,9 нг/мл до 37,4 ± 1,7 нг/мл (t-критерий Стьюдента = 1,96; p = 0,0658). Содержание DEFB4A в ротоглоточном секрете у детей раннего возраста достоверно увеличилось с 28,9 ± 2,3 пг/мл до 58,9 ± 4,7 пг/мл (t-критерий Стьюдента = 5,73; p = 0,000001). На основе катамнестического исследования (через 6 месяцев) установлено, что у детей старше одного года достоверно снизилось количество острых респираторных инфекций (с 4,5 до 2,3 случая в год) и значительно уменьшился процент осложнений на фоне заболеваний дыхательной системы. Выводы. Сочетание витамина D и кальция карбоната имеет высокую эффективность в процессе поддержания и восстановления необходимого уровня кальция у детей раннего возраста и не сопровождается риском развития гиперкальциемии. Применение препарата Кальцикер в течение 2 месяцев способствует достоверному повышению концентрации DEFB4A в ротоглоточном секрете и предупреждению развития острых респираторных инфекций., Актуальність. На сучасному етапі серед дитячого населення набуває глобального характеру недостатність вітаміну D і кальцію, а також підвищення ризику розвитку інфекційних захворювань. Мета роботи: вивчити вплив поєднаного застосування вітаміну D та препаратів кальцію на рівень DEFB4A в ротоглотковому секреті і стан здоров’я дітей раннього віку. Матеріали та методи. Нами було проведено дослідження впливу препарату Кальцикер у дітей раннього віку на рівень DEFB4A в ротоглотковому секреті, статус вітаміну D, рівень кальцію в сироватці крові. Основну групу становили 30 клінічно здорових дітей раннього віку, які протягом 2 місяців отримували препарат Кальцикер 2,5 мл 3 рази на добу. Результати. У дітей раннього віку після курсу застосування препарату Кальцикер спостерігалось вірогідне підвищення рівня кальцію в сироватці крові (t-критерій Стьюдента = 2,01; p = 0,05) та тенденція до підвищення рівня вітаміну D з 32,4 ± 1,9 нг/мл до 37,4 ± 1,7 нг/мл (t-критерій Стьюдента = 1,96; p = 0,0658). Уміст DEFB4A в ротоглотковому секреті у дітей раннього віку вірогідно збільшився з 28,9 ± 2,3 пг/мл до 58,9 ± 4,7 пг/мл (t-критерій Стьюдента = 5,73; p = 0,000001). На основі катамнестичного дослідження (через 6 місяців) встановлено, що у дітей старше одного року вірогідно знизилася кількість гострих респіраторних інфекцій (з 4,5 до 2,3 випадку на рік) та значно зменшився відсоток ускладнень на тлі захворювань дихальної системи. Висновки. Поєднання вітаміну D і кальцію карбонату має високу ефективність у процесі підтримки і відновлення необхідного рівня кальцію у дітей раннього віку і не супроводжується ризиком розвитку гіперкальціємії. Застосування препарату Кальцикер протягом 2 місяців сприяє вірогідному підвищенню концентрації DEFB4A в ротоглотковому секреті і запобіганню розвитку гострих респіраторних інфекцій.

Background. Various studies have shown the association of vitamin D deficiency with autoimmune diseases. Studies have found that vitamin D levels in patients with autoimmune thyroid diseases including Graves’ disease were lower than that in patients with non-autoimmune thyroid diseases such as toxic nodular goiter. Some studies have reported no such relationship between vitamin D level and autoimmune thyroid di­seases. The purpose of the study: to compare serum vitamin D level in patients with Graves’ disease versus age and sex matched controls, to assess the correlation of vitamin D with thyroid status and thyrotropin receptor antibody titers. Materials and methods. 48 patients with Graves’ disease and 24 age and sex matched healthy individuals were recruited. Hormonal investigations that included serum thyroid stimulating hormone (TSH), free thyroxine (fT4), free triiodothyronine (fT3), as well as calcium, 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D), parathyroid hormone (PTH), thyroid stimulating hormone receptor antibody (TSH-Ab) were done for all subjects. Results. The patients with Graves’ disease had significantly lower 25(OH)D levels (16.3 ± 1.4 ng/ml) as compared to control subjects (22.8 ± 1.6 ng/ml) (p = 0.024). TSH levels and TSH-Ab titers differed significantly between vitamin D deficient Graves’ disease group (25(OH)D < 20 ng/ml) and vitamin D non deficient Graves’ disease group (25(OH)D ≥ 20 ng/ml). Thyroid volume did not differ significantly between these groups. Serum vitamin D level correlated significantly with TSH and TSH-Ab titers in patients with Graves’ disease. Conclusions. Serum vitamin D levels are significantly lower in patients with Graves’ disease. Significant correlation between vitamin D and TSH and TSH-Ab titers was found in these patients., Актуальность. Во многих исследованиях установлена связь дефицита витамина D с аутоиммунными заболеваниями. Доказано, что уровень витамина D у пациентов с ауто­иммунными заболеваниями щитовидной железы, включая болезнь Грейвса, был ниже, чем у пациентов с неаутоиммунными тиреоидными заболеваниями, например токсическим узловым зобом. В то же время в отдельных статьях сообщают об отсутствии такой зависимости между уровнем витамина D и аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы. Цель исследования: сравнить уровень витамина D в сыворотке крови у пациентов с болезнью Грейвса и лиц контрольной группы, оценить соотношение содержания витамина D с функциональным состоянием щитовидной железы и титром антител к рецептору тиреотропного гормона (ТТГ). Материалы и методы. Под наблюдением находились 48 пациентов с болезнью Грейвса и 24 здоровых лица контрольной группы. Всем обследованным проводили гормональные исследования, содержащие уровень ТТГ сыворотки, свободного тироксина, свободного трийодтиронина, паратиреоидного гормона, а также определяли уровень ионизированного кальция, 25-гидроксивитамина D (25(OH)D), титр антител к рецептору ТТГ. Результаты. У пациентов с болезнью Грейвса наблюдался достоверно более низкий уровень 25(OH)D (16,3 ± 1,4 нг/мл) по сравнению с показателями контрольной группы (22,8 ± 1,6 нг/мл) (p = 0,024). Уровни ТТГ и титры антител к рецептору ТТГ достоверно отличались между группой лиц с болезнью Грейвса с дефицитом витамина D (25(OH)D, Актуальність. У багатьох дослідженнях встановлено зв’язок дефіциту вітаміну D з автоімунними захворюваннями. Доведено, що рівень вітаміну D у пацієнтів з автоімунними захворюваннями щитоподібної залози, включаючи хворобу Грейвса, був нижчим, ніж у пацієнтів із неавтоімунними тиреоїдними захворюваннями, наприклад токсичним вузловим зобом. Водночас в окремих статтях повідомляють про відсутність такої залежності між рівнем вітаміну D та автоімунними захворюваннями щитоподібної залози. Мета дослідження: порівняти рівень вітаміну D у сироватці крові в пацієнтів із хворобою Грейвса та осіб контрольної групи, оцінити співвідношення вмісту вітаміну D із функціональним станом щитоподібної залози і титром антитіл до рецептора тиреотропного гормону (ТТГ). Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 48 пацієнтів із хворобою Грейвса та 24 здорові особи конт­рольної групи. Усім обстеженим проводили гормональні дослідження, які містили рівень ТТГ сироватки, тироксину, вільного трийодтироніну, паратиреоїдного гормону, а також визначали рівень іонізованого кальцію, 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D), титру антитіл до рецептора ТТГ. Результати. У пацієнтів із хворобою Грейвса спостерігався вірогідно нижчий рівень 25(OH)D (16,3 ± 1,4 нг/мл) порівняно з показниками контрольної групи (22,8 ± 1,6 нг/мл) (p = 0,024). Рівні ТТГ і титри антитіл до рецептора ТТГ вірогідно відрізнялися між групою осіб із хворобою Грейвса з дефіцитом вітаміну D (25(OH)D

Background. Celiac disease (CD) is a chronic immune-mediated disorder characterized by growth retardation and malabsorbtion related to mucosal damage and inflammation of small intestine in genetically predisposed people as a result of gluten exposure. In CD treatment, clinical, histological and serological improvement is possible with gluten-free diet. Thus, we aimed to assess the vitamin and trace element levels of CD patients in regard to their compliance with gluten-free diet. Materials and methods. In our study, 77 patients diagnosed with CD were evaluated retrospectively. All individuals were assessed with Marsh classification histopathologically and surveyed when they follow a gluten-free diet. Demographic features, age of disease onset, physical examination findings, anthropometric measurements and laboratory findings along with clinical and laboratory outcomes of patients after a gluten-free diet were compared between compliant to diet and non-compliant to diet groups. Results. A total of 77 individuals, 48 females and 29 males with a diagnosis of CD and mean age of 9.81 ± 4.73 years on admission, were reqruited in our study. Patients were mostly found to have Marsh type 3a (n = 22) and Marsh type 3b (n = 20) histopathologically. The results of serological screening revealed that 40.3 % of people (n = 31) were compliant with diet whereas 59.7 % (n = 46) — non-compliant. Non-compliant group had significantly lower mean vitamin B12, vitamin D, folate, zinc and selenium levels compared to compliant group (p = 0.000; 0.000; 0.000; 0.000 and 0.031, respectively). In addition, a significantly higher mean serum total IgA level was detected in non-compliant group in comparison to compliant group (p = 0.027). Conclusions. High efficacy of gluten-free diet in correcting nutritional insufficiencies and deficiencies was shown. Thus, there is no doubt that informing patients and their families about lifelong gluten-free diet in detail is beneficial although this treatment contains many social and practical difficulties., Актуальность. Целиакия — хроническое заболевание иммунного генеза, характеризующееся задержкой роста и мальабсорбцией, связанной с повреждением слизистой оболочки и воспалением тонкой кишки у генетически предрасположенных людей в результате воздействия глютена. При лечении целиакии достигается клиническое, гистологическое и серологическое улучшение состояния путем соблюдения безглютеновой диеты. Цель исследования: оценить уровень витаминов и микроэлементов у больных целиакией при соблюдении безглютеновой диеты. Материалы и методы. Под наблюдением находились 77 пациентов с диагнозом «целиакия», выявленным ретроспективно. Все случаи были подтверждены гистологически по классификации Marsh, все пациенты обследованы на фоне соблюдения безглютеновой диеты. Демографические особенности, возраст начала заболевания, результаты клинического обследования, антропометрические показатели и лабораторные результаты сравнивали в группах больных, которые придерживались диеты, и при ее отсутствии. Результаты. В исследование были включены 77 больных (48 женщин и 29 мужчин) с целиакией, средний возраст которых составил 9,81 ± 4,73 года. В основном у пациентов обнаружены гистологически по классификации Marsh типы 3a (n = 22) и 3b (n = 20). Результаты серологического скрининга показали, что в 40,3 % случаев (n = 31) больные соблюдали безглютеновую диету, тогда как в 59,7 % (n = 46) — не соблюдали. У больных этой группы отмечались достоверно более низкие показатели содержания витамина В12, витамина D, фолатов, цинка и селена по сравнению с группой больных, которые соблюдали соответствующую диету (p = 0,000; 0,000; 0,000; 0,000 и 0,031 соответственно). Кроме того, был обнаружен достоверно более высокий средний уровень общего IgA в сыворотке крови в группе больных без соблюдения диеты по сравнению с группой больных, которые соблюдали безглютеновую диету (p = 0,027). Выводы. Установлена высокая эффективность безглютеновой диеты для коррекции недостаточности и дефицита витаминов и микроэлементов. Необходимо детально информировать пациентов с целиакией и их семьи о неуклонном пожизненном соблюдении безглютеновой диеты, хотя соблюдение такого питания создает немало социальных и практических трудностей., Актуальність. Целіакія — хронічне захворювання імунного генезу, що характеризується затримкою росту та маль­абсорбцією, пов’язаною з пошкодженням слизової оболонки і запаленням тонкої кишки у генетично схильних людей внаслідок впливу глютену. При лікуванні целіакії досягається клінічне, гістологічне та серологічне поліпшення стану шляхом дотримання безглютенової дієти. Мета дослідження: оцінити рівень вітамінів та мікроелементів у хворих на целіакію за умов дотримання безглютенової дієти. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 77 пацієнтів з діагнозом «целіакія», виявленим ретроспективно. Усі випадки були підтверджені гістологічно за класифікацією Marsh, усі па­цієнти обстежені на тлі дотримання безглютенової дієти. Демографічні особливості, вік початку захворювання, результати клінічного обстеження, антропометричні показники та лабораторні результати порівнювали у групах хворих, які дотримувалися дієти, та за її відсутності. Результати. До дослідження були включені 77 хворих (48 жінок і 29 чоловіків) із целіакією, середній вік яких становив 9,81 ± 4,73 року. Переважно у пацієнтів виявлені гістологічно за класифікацією Marsh типи 3a (n = 22) і 3b (n = 20). Результати серологічного скринінгу показали, що у 40,3 % випадків (n = 31) хворі дотримувалися безглютенової дієти, тоді як у 59,7 % (n = 46) — не дотримувалися. У хворих цієї групи відзначалися вірогідно нижчі показники вмісту вітаміну В12, вітаміну D, фолатів, цинку та селену порівняно з групою хворих, які дотримувалися відповідної дієти (p = 0,000; 0,000; 0,000; 0,000 та 0,031 відповідно). Крім того, був виявлений вірогідно вищий середній рівень загального IgA в сироватці крові у групі хворих без дотримання дієти порівняно з групою хворих, які дотримувалися безглютенової дієти (p = 0,027). Висновки. Встановлена висока ефективність безглютенової дієти для корекції недостатності та дефіциту вітамінів і мікроелементів. Необхідно детально інформувати пацієнтів з целіакією та їх родини про неухильне пожиттєве дотримання безглютенової дієти, хоча дотримання такого харчування створює чимало соціальних і практичних труднощів.

Even centuries after the discovery of vitamin D, there are gaps in understanding the role of its endocrine system. It is clear that vitamin D is important for stimulation of calcium absorption in the intestines in normal/low calcium intake, and, as a result, it is needed to maintain normal calcium homeostasis and bone growth. In addition, numerous pleiotropic actions of vitamin D were identified. This article contains information on vitamin D metabolism, its importance for general health, main directions of examination and optimal treatment strategy, as well as possible complications of treatment. Also, attention was paid to laboratory diagnosis as a method for determining vitamin D deficiency and controlling possible complications in vitamin D treatment., Даже через столетие после открытия витамина D остаются пробелы в понимании роли его эндокринной системы. Понятно, что витамин D имеет большое значение для стимуляции всасывания кальция в кишечнике при нормальном/низком введении кальция и, как следствие, для поддержания нормального гомеостаза кальция и роста костей. Кроме того, были выявлены плейотропные действия витамина D. Эта статья содержит информацию о метаболизме витамина D, его значении для общего здоровья, об основных направлениях обследования, оптимальной тактике лечения и возможных осложнениях при лечении. Также внимание было уделено лабораторной диагностике как методу ­определения недостаточности и дефицита витамина D и контроля возможных осложнений лечения препаратами витамина D., Навіть через століття після відкриття вітаміну D залишаються прогалини в розумінні ролі його ендокринної системи. Зрозуміло, що вітамін D має велике значення для стимуляції всмоктування кальцію в кишечнику при нормальному/низькому введенні кальцію і, як наслідок, для підтримки нормального гомеостазу кальцію й росту кісток. Крім того, були виявлені плейотропні дії вітаміну D. Ця стаття містить інформацію про метаболізм вітаміну D, його значення для загального здоров’я, основні напрями обстеження, оптимальну тактику лікування й можливі ускладнення при лікуванні. Також було приділено увагу лабораторній діагностиці як методу визначення недостатності й дефіциту вітаміну D і контролю можливих ускладнень при лікуванні препаратами вітаміну D.

Background. Recent scientific findings suggest that vitamin D may play a mediated or, in some cases, a direct role in the pathogenesis of vasovagal syncope in children. The purpose of the research was to study the levels of vitamin D in the blood serum of children with vasovagal syncope. Mate­rials and methods. The main group consisted of 30 patients aged 8–17 years with at least one episode of vasovagal syncope during the last month. The control group included 24 apparently healthy children. 25(OH)D in the blood serum was determined by enzyme-linked immunosorbent assay using the Monobind test system (USA). Vitamin D status assessment was performed according to practical guidelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Central Europe: deficiency — 100 ng/ml. Results. Children of the two groups were comparable in terms of demographic and clinical parameters. It helped eliminate the effect of gender, underweight and overweight, obesity or hypertension on 25(OH)D serum level. 25(OH)D in the vasovagal syncope group was 19.17 ± 1.33 ng/ml that was significantly lower compared to healthy children — 30.91 ± 1.20 ng/ml (p = 0.000001). Optimal concentration of vitamin D was recorded only in 6.7 % of patients with vasovagal syncope, whereas insufficiency and deficiency — in 33.3 and 60.0 %, respectively. Values of serum calcium, phosphorus, and alkaline phosphatase in children of both groups did not differ (p > 0.05). Conclusions. There is a significant decrease in serum level of 25(OH)D in 93.3 % of children with vasovagal syncope. The prevalence of vitamin D deficiency is 60.0 %, and suboptimal level of 25(OH)D was observed in 33.3 % of cases. Vitamin D deficiency and insufficiency are associated with maintaining traditional indicators of calcium-phosphorus homeostasis within the reference values., Актуальность. Результаты последних научных исследований позволяют предположить, что витамин D может оказывать косвенное, а в некоторых случаях и прямое действие в патогенезе вазовагальных синкопе у детей. Цель исследования: изучить уровни витамина D в сыворотке крови детей с вазовагальными синкопе. Материалы и методы. Основную группу составили 30 детей в возрасте 8–17 лет с как минимум одним эпизодом вазовагального синкопе в течение последнего месяца. В контрольную группу вошли 24 практически здоровых ребенка. 25(ОН)D в сыворотке крови определяли методом иммуноферментного анализа с использованием тест-системы Monobind (США). Оценку витамин-D-статуса осуществляли в соответствии с практическими рекомендациями по добавкам витамина D и лечению дефицита в Центральной Европе: дефицит — 100 нг/мл. Результаты. Дети обеих групп были сопоставимы по результатам демографических и клинических показателей, что позволило нивелировать влияние пола, возраста, дефицита и избыточной массы тела, ожирения или артериальной гипертензии на уровень 25(ОН)D. Показатель 25(ОН)D в группе вазовагальных синкопе составил 19,17 ± 1,33 нг/мл и был достоверно ниже по сравнению со здоровыми детьми — 30,91 ± 1,20 нг/мл (р = 0,000001). Оптимальный уровень витамина D регистрировали только у 6,7 % больных с вазовагальными синкопе, тогда как дефицит и недостаточность витамина D — у 33,3 и 60,0 %. Показатели кальция, фосфора и щелочной фосфатазы в сыворотке крови обследованных обеих групп не отличались (p > 0,05). Выводы. У 93,3 % детей с вазовагальными синкопе наблюдается достоверное снижение уровня 25(OH)D в сыворотке крови. Распространенность дефицита витамина D составляет 60,0 %, субоптимального уровня 25(ОН)D — 33,3 %. Дефицит и недостаточность витамина D ассоциируются с сохранением традиционных показателей кальций-фосфорного гомеостаза в пределах референтных значений., Актуальність. Результати останніх наукових досліджень дають змогу припустити, що вітамін D може чинити опосередковану, а в деяких випадках і пряму дію у патогенезі вазовагальних синкопе у дітей. Мета дослідження: вивчити рівні вітаміну D у сироватці крові дітей із вазовагальними синкопе. Матеріали та методи. Основну групу становили 30 дітей віком 8–17 років із принаймні одним епізодом вазовагального синкопе впродовж останнього місяця. До контрольної групи увійшли 24 практично здорові дитини. 25(ОН)D у сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи Monobind (США). Оцінку вітамін-D-статусу здійснювали відповідно до практичних рекомендацій щодо добавок вітаміну D та лікування дефіциту в Центральній Європі: дефіцит — 100 нг/мл. Результати. Діти обох груп були порівнянні за результатами демографічних та клінічних показників, що дозволило нівелювати вплив статі, віку, дефіциту та надмірної маси тіла, ожиріння, чи артеріальної гіпертензії на рівень 25(ОН)D. Показник 25(ОН)D у групі вазовагального синкопе становив 19,17 ± 1,33 нг/мл та був вірогідно нижчим порівняно зі здоровими дітьми — 30,91 ± 1,20 нг/мл (р = 0,000001). Оптимальний рівень вітаміну D реєстрували лише у 6,7 % хворих із вазовагальним синкопе, тоді як субоптимальний показник та недостатність — у 33,3 та 60,0 %. Показники кальцію, фосфору та лужної фосфатази у сироватці крові обстежених обох груп не відрізнялися (p > 0,05). Висновки. У 93,3 % дітей із вазовагальним синкопе спостерігається вірогідне зниження рівня 25(OH)D у сироватці крові. Поширеність дефіциту вітаміну D становить 60,0 %, субоптимального рівня 25(ОН)D — 33,3 %. Дефіцит і недостатність вітаміну D асоціюються зі збереженням традиційних показників кальцій-фосфорного гомеостазу в межах референтних значень.

The prevalence of allergic pathology is increasing significantly in both adults and children, and at the same time, the problem of vitamin D deficiency remains relevant. Recent studies have revealed a close connection between vitamin D deficiency and the development of allergic diseases in children. In addition to its role in bone and calcium metabolism, recent observations have shown its possible role as an immunomodulator in allergic diseases. This is due to the presence of vitamin D receptors in most cells of the human body. One of the most important functions of vitamin D is to modulate the response of the immune system, both innate and adaptive. Currently, there is no consensus on the possible mechanisms of vitamin D involvement in the pathogenesis of allergies. It is believed that the role of vitamin D in the pathogenesis of allergic diseases is due to its regulatory effect on the immune system, participation in antimicrobial protection and ensuring the barrier function of the skin and mucous membranes. In this regard, considerable attention is paid to the study of the role of vitamin D in the development and course of allergic diseases in children. Purpose - to summarize the literature data on the biological role of vitamin D and the impact of its deficiency on the course of allergic diseases in children. Results and conclusions. In most scientific studies, the adverse effect of vitamin D deficiency on the allergic process has been established - an insufficient level of 25(OH)D in blood serum was found in children with asthma, allergic rhinitis, atopic dermatitis and food allergies. Also, a number of authors found a connection between the status of vitamin D and the risk of development and exacerbation of an allergic disease or indicators of a severe course. Although other researchers deny such relationship. Despite the inconsistencies in the literature, it is possible to note the important role of vitamin D in the development and course of allergic diseases in children. No conflict of interests was declared by the authors., Распространенность аллергической патологии значительно увеличивается как у взрослых, так и у детей, при этом проблема дефицита витамина D остается до сих пор актуальной. Необходимо заметить, что в работах последних лет выявлена тесная связь между дефицитом витамина D и развитием аллергических заболеваний у детей. Кроме роли в метаболизме костей и кальция, недавние наблюдения показали его возможную роль в качестве иммуномодулятора при аллергических заболеваниях. Это связано с наличием рецепторов витамина D в большинстве клеток человеческого организма. Одной из важнейших функций витамина D является модулирование реакции иммунной системы, как врожденной, так и адаптивной. В настоящее время нет единого мнения о возможных механизмах участия витамина D в патогенезе аллергии. Считается, что роль витамина D в патогенезе аллергических заболеваний обусловлена его регулирующим действием на иммунную систему, участием в противомикробной защите и обеспечении барьерной функции кожи и слизистых. В связи с этим значительное внимание уделяется изучению роли витамина D в развитии и течении аллергических заболеваний у детей. Цель - обобщить данные научных публикаций о биологической роли витамина D и влиянии его дефицита на течение аллергических заболеваний у детей. Результаты и выводы. В большинстве научных исследований установлено неблагоприятное влияние дефицита витамина D на аллергический процесс. Выявлен недостаточный уровень 25(OH)D в сыворотке крови у детей с астмой, аллергическим ринитом, атопическим дерматитом и пищевой аллергией. Рядом авторов выявлена связь между статусом витамина D и риском развития и обострения или показателями более тяжелого течения аллергического заболевания. Вместе с тем другими исследователями такая связь отрицается. Несмотря на противоречивость данных литературы, можно отметить весомую роль витамина D в развитии и течении аллергических заболеваний у детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Поширеність алергічної патології значно зростає як у дорослих, так і в дітей, водночас із цим проблема дефіциту вітаміну D залишається досі актуальною. Слід зауважити, що в роботах останніх років виявлено тісний зв’язок між дефіцитом вітаміну D і розвитком алергічних захворювань у дітей. Окрім ролі в метаболізмі кісток і кальцію, недавні спостереження показали його можливу роль як імуномодулятора при алергічних захворюваннях. Це пов’язано з наявністю рецепторів вітаміну D в більшості клітин людського організму. Однією з найважливіших функцій вітаміну D є модулювання реакції імунної системи, як вродженої, так і адаптивної. Наразі немає єдиної думки про можливі механізми участі вітаміну D в патогенезі алергії. Вважається, що роль вітаміну D в патогенезі алергічних захворювань зумовлена його регулюючою дією на імунну систему, участю в протимікробному захисті та забезпеченні бар’єрної функції шкіри та слизових. У зв’язку з цим значну увагу приділяють вивченню ролі вітаміну D в розвитку та перебігу алергічних захворювань у дітей. Мета - узагальнити дані наукових публікацій щодо біологічної ролі вітаміну D і впливу його дефіциту на перебіг алергічних захворювань у дітей. Результати та висновки. У більшості наукових досліджень встановлено несприятливий вплив дефіциту вітаміну D на алергічний процес. Виявлено недостатній рівень 25(OH)D у сироватці крові у дітей з астмою, алергічним ринітом, атопічним дерматитом і харчовою алергією. Рядом авторів виявлено зв’язок між статусом вітаміну D та ризиком розвитку і загострення або показниками тяжчого перебігу алергічного захворювання. Водночас іншими дослідниками заперечено такий зв’язок. Незважаючи на суперечливість даних літератури, можна зазначити вагому роль вітаміну D у розвитку і перебігу алергічних захворювань у дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The purpose - to identify significant prognostic criteria for the development of a complicated course of oligomenorrhea. Materials and methods. A clinical and hormonal examination of 64 adolescent girls with oligomenorrhea aged 12-18 was carried out. The following were determined: physical with determination of body mass index, sexual development, parameters of the hormonal background, vitamin D status, lipid spectrum and the state of carbohydrate metabolism. Results. The most informative sings regarding the formation of metabolic complications of the course of oligomenorrhea were selected by determining the informative clinical and anamnestic signs, hormonal indicators and the status of vitamin D. The following clinical parameters, which may indicate a complicated course of oligomenorrhea with disturbances in carbohydrate metabolism, had the greatest overall informativeness: macrosomia at birth; the mother’s age is more than 35 years at the time of our patient’s birth; in a girl, the age of menarche is up to 11 years, the presence of comorbid pathology (especially cardiovascular disorders) and body weight deficiency. The greatest prognostic significance from the hormonal parameters had high levels of luteinizing hormone, testosterone, total cholesterol, and low estradiol. The clinical, anamnestic and hormonal indicators that may indicate the formation of complications from lipid spectrum disorders were found. It was: deviation of the body weight at birth in both sides, high serum levels of prolactin, cortisol, normative follicle-stimulating hormone, and a moderate decrease in the level of vitamin D. Conclusions. Significant risk factors for the formation of metabolic complications in girls with oligomenorrhea have been identified. Using them makes it possible to timely determine the prognosis of the course of oligomenorrhea in the majority of patients already at the early stages of the formation of this pathology, to decide on therapy and the implementation of therapeutic and preventive measures in the future. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of the SI «Institute of Health Care of Children and Adolescents of the NAMS of Ukraine». The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Цель - выявить значимые прогностические критерии развития осложненного течения олигоменореи. Материалы и методы. Проведено клинико-гормональное обследование 64 девочек-подростков в возрасте 12-18 лет с олигоменореей. Определены: половое, физическое развитие с определением индекса массы тела, параметры гормонального фона, уровень витамина D, липидный спектр и состояние углеводного обмена. Результаты. Путем определения информативных клинико-анамнестических признаков, гормональных показателей и уровня витамина D выделены наиболее информативные из них по формированию метаболических осложнений олигоменореи. Самую большую общую информативность имели следующие клинические параметры, которые могут свидетельствовать об осложненном течении олигоменореи с нарушениями углеводного обмена: макросомия при рождении; возраст матери старше 35 лет к моменту рождения обследуемой пациентки; у девушек - возраст менархе до 11 лет, наличие коморбидной патологии, особенно со стороны сердечно-сосудистой системы, раннее менархе и дефицит массы тела. Из гормональных показателей наибольшую прогностическую значимость имели высокие уровни лютеинизирующего гормона, общего тестостерона, общего холестерина, низкие - эстрадиола. Клинико-анамнестическими и гормональными показателями, которые могут свидетельствовать о формировании осложнений со стороны нарушений липидного спектра, были: отклонения в обе стороны массы тела при рождении, высокое содержание в сыворотке крови пролактина, кортизола, нормативный показатель фолликулостимулирующего гормона и умеренное снижение уровня витамина D. Выводы. Выявлены значимые факторы риска формирования метаболических осложнений у девушек с олигоменореей; а это позволяет своевременно спрогнозировать течение олигоменореи у большинства больных уже на ранних этапах формирования данной патологии, определиться относительно терапии и лечебно-профилактических мероприятий в дальнейшем. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом ГУ «Институт охраны здоровья детей и подростков НАМН Украины». На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета - виявити значущі прогностичні критерії розвитку ускладненого перебігу олігоменореї. Матеріали та методи. Проведено клініко-гормональне обстеження 64 дівчат-підлітків з олігоменореєю 12-18 років. Вивчено: статевий, фізичний розвиток із визначенням індексу маси тіла, параметри гормонального фону, статус вітаміну D, ліпідний спектр і стан вуглеводного обміну. Результати. Шляхом визначення інформативних клініко-анамнестичних ознак, гормональних показників і статусу вітаміну D виділено найбільш інформативні з них щодо формування метаболічних ускладнень перебігу олігоменореї. Найбільшу загальну інформативність мали такі клінічні параметри, які можуть свідчити про ускладнений перебіг олігоменореї з порушеннями з боку вуглеводного обміну: макросомія при народженні; вік матері від 35 років на момент народження обстеженої пацієнтки; у дівчини - вік менархе до 11 років, наявність коморбідної патології, особливо з боку серцево-судинних розладів, раннє менархе і дефіцит маси тіла. Із гормональних показників найбільшу прогностичну значущість мали високі рівні лютеїнізуючого гормону, тестостерону, загального холестерину, низькі - естрадіолу. Клініко-анамнестичними та гормональними показниками, які можуть свідчити про формування ускладнень із боку порушень ліпідного спектра, виявилися: відхилення в обидва боки маси тіла при народжені, високий вміст у сироватці крові пролактину, кортизолу, нормативний показник фолікулостимулюючого гормону і помірне зниження рівня вітаміну D. Висновки. Виявлено значущі фактори ризику формування метаболічних ускладнень у дівчат з олігоменореєю; а це дає змогу своєчасно спрогнозувати перебіг олігоменореї в більшості хворих вже на ранніх етапах формування зазначеної патології, визначитися стосовно терапії і лікувально-профілактичних заходів у подальшому. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України». На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Purpose - to study the features of vitamin D status and the effect of vitamin D3 supplementation on 25(OH)D in the serum of school-age children with COVID-19, taking into account the genotype of the rs2228570 polymorphism of the vitamin D receptor (VDR) gene. Materials and methods. The pilot, prospective, open-label study included 36 schoolchildren aged 9-16 who experienced asymptomatic (12 children) and mild / moderate (24 children) COVID-19. In all children were studied the content of 25(OH)D in blood serum and its dynamics under the influence of supplementation of 1000 IU per day for 12 weeks, taking into account the genotypes and frequency of distribution of alleles of the rs2228570 polymorphism of the VDR gene (26 children). Results. Children with asymptomatic COVID-19 were characterized by normal values of 25(OH)D (32.68±2.12 ng/ml). Children who underwent mild / moderate COVID-19 were probably more (41.7%) likely to have a state of hypovitaminosis vitamin D (27.36±2.12 ng/ml) and fewer children (58.3%) with an optimal level of 25(OH)D than children with asymptomatic disease. In 80.7% of the examined children, the genotype was determined by the rs2228570 polymorphism of the VDR gene, which includes the G allele with greater transcriptional activity of the VDR receptor. Supplementation of 1000 IU of cholecalciferol per day, regardless of 25(OH)D status and genotype for this polymorphism probably increased the supply of vitamin D in examined children with a tendency to increase 25(OH)D in children with genotype by polymorphism rs2228570 VDR gene, which includes allele G. Conclusions. Vitamin D deficiency can be considered as a risk factor for the symptomatic course of COVID-19 in children, which requires monitoring and correction of vitamin D status, the effectiveness of which can be determined by the genotype of the rs2228570 polymorphism of the VDR gene. Further studies of the role of vitamin D / VDR complex in the development and severity of COVID-19 in children will significantly expand the understanding of the pathogenetic relationship, to suggest and predict the effectiveness of personalized vitamin D supplementation regimens. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Цель - изучить особенности витамина D-статуса и влияния саплементации витамином D3 на 25(OH)D в сыворотке крови детей школьного возраста, перенесших COVID-19, с учетом генотипа по полиморфизму rs2228570 гена витамин D-рецептора (VDR). Материалы и методы. В пилотное, проспективное, открытое исследование включено 36школьников в возрасте 9-16 лет, перенесших бессимптомное (12 детей) и легкое/среднетяжелое (24детей) течение COVID-19. У всех детей исследовано содержание 25(ОН)D в сыворотке крови и его динамику под влиянием саплементации 1000 МЕ/сутки в течение 12 недель с учетом генотипов и частоты распределения аллелей полиморфизма rs2228570 гена VDR (у 26 детей). Результаты. Дети с бессимптомным течением COVID-19 характеризовались нормальными показателями 25(OH)D (32,68±2,12 нг/мл). Дети, перенесшие COVID-19 легкого/среднетяжелого течения, вероятно чаще (41,7%) имели состояние гиповитаминоза витамина D (27,36±2,12 нг/мл) и реже (58,3%) - оптимальный уровень 25(OH)D, чем дети с бессимптомным течением болезни. У 80,7% обследованных детей определен генотип по полиморфизму rs2228570 гена VDR, в состав которого входит аллель G с большей транскрипционной активностью рецептора VDR. Саплементация холекальциферолом 1000 МЕ в сутки независимо от 25(OH)D-статуса и генотипа по данному полиморфизму вероятно повышала обеспеченность витамином D обследованных детей с тенденцией к увеличению прироста 25(OH)D у детей с генотипом по полиморфизму rs22287аллель G. Выводы. Недостаточная обеспеченность витамином D может рассматриваться как фактор риска симптоматического течения COVID-19 у детей, что требует наблюдения и коррекции витамина D-статуса, эффективность которой может определяться генотипом по полиморфизму rs2228570 гена VDR. Дальнейшие исследования роли витамина D/VDR-комплекса в развитии и тяжести течения COVID-19 у детей позволит значительно расширить представление о патогенетической взаимосвязи, предложить и спрогнозировать эффективность персонифицированных схем саплементации витамином D. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Мета - вивчити особливості вітамін D-статусу та впливу саплементації вітаміном D3 на 25(OH)D у сироватці крові дітей шкільного віку, які хворіли на COVID-19, з урахуванням генотипу за поліморфізмом rs2228570 гена вітамін D-рецептора (VDR). Матеріали та методи. До пілотного, проспективного, відкритого дослідження залучено 36 школярів віком 9-16 років, які перенесли безсимптомний (12 дітей) та легкий/середньотяжкий (24 дітей) перебіг COVID-19. В усіх дітей досліджено вміст 25(ОН)D в сироватці крові та його динаміку під впливом саплементації 1000 МО/добу протягом 12 тижнів з урахуванням генотипів і частоти розподілу алелей поліморфізму rs2228570 гена VDR (у 26 дітей). Результати. Діти з безсимптомним перебігом COVID-19 характеризувалися нормальними показниками 25(OH)D (32,68±2,12 нг/мл). Діти, які перенесли COVID-19 легкого/середньотяжкого перебігу, вірогідно частіше (41,7%) мали стан гіповітамінозу вітаміну D (27,36±2,12 нг/мл) і рідше (58,3%) - оптимальний рівень 25(OH)D, ніж діти з безсимптомним перебігом хвороби. У 80,7% обстежених дітей визначено генотип за поліморфізмом rs2228570 гена VDR, до складу якого входить алель G з більшою транскрипційною активністю VDR. Саплементація холекальциферолом 1000 МО на добу незалежно від 25(OH)D-статусу та генотипу за даним поліморфізмом вірогідно підвищувала забезпеченість вітаміном D обстежених дітей з тенденцією до збільшення приросту 25(OH)D у дітей з генотипом за поліморфізмом rs2228570 гена VDR, до складу якого входить алель G. Висновки. Недостатня забезпеченість вітаміном D може визначатися як фактор ризику симптоматичного перебігу COVID-19 у дітей, що потребує спостереження та корекції вітамін D-статусу, ефективність якої може визначатися генотипом за поліморфізмом rs2228570 гена VDR. Подальші дослідження ролі вітамін D/VDR-комплексу в розвитку й тяжкості перебігу COVID-19 у дітей дадуть змогу значно розширити уявлення про патогенетичний взаємозв’язок, запропонувати та спрогнозувати ефективність персоніфікованих схем саплементації вітаміном D. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Vitamin D has been a hot topic in the medical world for the last decade. The classical and non‑classical pathways of this hormone affect calcium metabolism, the immune system, cell proliferation and differentiation, infection. Vitamin D insufficiency and deficiency among pregnant women is frequent in many populations over the world. Research indicates that the adequate vitamin D level in pregnancy is optimal for maternal, fetal, and child health. Vitamin D deficiency is prevalent in Ukraine. There are few data from Ukraine about the prevalence of hypovitaminosis D in pregnancy and in the newborn. Adverse health outcomes during pregnancy are preeclampsia, gestational diabetes mellitus, and caesarean section. Consequences in newborns are low birth weight, neonatal rickets, risk of neonatal hypocalcemia, asthma, and/or type 1 diabetes mellitus. Vitamin D deficiency during pregnancy is the origin of a host of future perils for a child, especially it affects the neurodevelopment and immune system. Some of this damage caused by maternal vitamin D deficiency gets evident after 3–5 years. Therefore, the prevention of vitamin D deficiency among pregnant women is essential. The currently recommended supplementation amount of vitamin D is not sufficient to maintain a value of 25(OH)D above 30 ng/ml during pregnancy. Studies are underway to establish the recommended daily doses of vitamin D in pregnant women. Clearly, further investigation is required to study the effects of vitamin D, vitamin D supplementation for improvement in human health generally and mothers and children specifically. This review discusses vitamin D metabolism, dietary requirements and recommendations, and implications of vitamin D deficiency during pregnancy and lactation., Витамин D остается актуальной темой среди медицинской общественности в течение последних 10 лет. Классические и неклассические эффекты этого гормона влияют на метаболизм кальция, иммунную систему, пролиферацию и дифференциацию клеток, инфекцию. Недостаточность и дефицит витамина D среди беременных женщин наблюдаются во многих странах мира. Исследования показывают, что адекватный уровень витамина D во время беременности является оптимальным для здоровья матери, плода и ребенка. В Украине распространен дефицит витамина D, в то же время существует недостаточно данных о распространенности гиповитаминоза D во время беременности и у новорожденных. Неблагоприятными последствиями дефицита витамина D для здоровья во время беременности являются гестоз, гестационный сахарный диабет и кесарево сечение. К негативным последствиям для новорожденных относят низкую массу тела при рождении, рахит новорожденных, риск гипокальциемии новорожденных, астмы и/или сахарного диабета 1-го типа. Дефицит витамина D во время беременности также рассматривается как фактор риска возникновения в дальнейшем нарушений физического развития и иммунной системы. Эти поражения, обусловленные недостаточностью витамина D у матери, становятся очевидными спустя несколько лет. ­Поэтому профилактика дефицита витамина D среди беременных имеет важное значение. Сейчас рекомендуемая доза дополнительного назначения витамина D недостаточна для поддержания уровня 25(OH)D более 30 нг/мл во время беременности. Продолжаются исследования с целью установления рекомендованных суточных доз витамина D у беременных. Очевидно, что необходимо дальнейшее исследование влияния витамина D, дополнительного его назначения для улучшения здоровья людей в целом, а также матерей и детей. В обзоре обсуждается метаболизм витамина D, суточная потребность и рекомендации по профилактике негативных последствий дефицита витамина D во время беременности и лактации., Вітамін D залишається актуальною темою серед медичної громадськості протягом останніх 10 років. Класичні та некласичні ефекти цього гормону впливають на метаболізм кальцію, імунну систему, проліферацію та диференціацію клітин, інфекцію. Недостатність і дефіцит вітаміну D серед вагітних жінок спостерігаються в багатьох країнах світу. Дослідження показують, що адекватний рівень вітаміну D під час вагітності є оптимальним для здоров’я матері, плода та дитини. В Україні поширений дефіцит вітаміну D, у той же час існує небагато даних про поширеність гіповітамінозу D під час вагітності та в новонароджених. Несприятливими наслідками дефіциту вітаміну D для здоров’я під час вагітності є гестоз, гестаційний цукровий діабет та кесарів розтин. Негативними наслідками для новонароджених є низька маса тіла при народженні, рахіт новонароджених, ризик гіпокальціємії новонароджених, астми та/або цукрового діабету 1-го типу. Дефіцит вітаміну D під час вагітності також розглядається як фактор ризику виникнення в подальшому порушень фізичного розвитку та імунної системи. Ці ураження, зумовлені недостатністю вітаміну D у матері, стають очевидними через декілька років. Тому профілактика дефіциту вітаміну D серед вагітних має важливе значення. Наразі рекомендована доза додаткового призначення вітаміну D недостатня для підтримки рівня 25(OH)D понад 30 нг/мл під час вагітності. Тривають дослідження з метою встановлення рекомендованих добових доз вітаміну D у вагітних. Очевидно, що необхідне подальше дослідження впливу вітаміну D, додаткового його призначення для поліпшення здоров’я людей в цілому, а також матерів та дітей. В огляді обговорюється метаболізм вітаміну D, добова потреба та рекомендації стосовно профілактики негативних наслідків дефіциту вітаміну D під час вагітності та лактації.