Search

Introduction. The results of theoretical and empirical research on the concept of self-esteem and motivation of students receiving psychological education. The structure and types of self-esteem, as well as factors influencing the formation of self-esteem are analyzed. The scientific value of personal characteristics in the profession of future psychologists is determined. The relevance of the influence of self-esteem on the motivational readiness of students for professional activity is substantiated. Features of professional self-assessment of future psychologists are outlined. Purpose. Thus, the pandemic and the war that affected Ukraine make clear the importance of psychological care and the impact of this profession on millions of people. It is also important to understand that the formation of self-esteem and motivation of modern youth is influenced by socio-cultural and political-economic processes in Ukraine. The demands placed on the new generation will have an impact on the future of society. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental) research methods are used. Originality. The efficiency and quality of work of any specialist, including a psychologist, largely depends on the established system of self-esteem and motivation . Because psychologists are in constant contact with people, it is very important to be guided by socially significant motives for their behavior. Сonsidering the economic orientation of the modern world, which is more self-centered, we were interested in how it affects the modern psychologist motivation system. The empirical study, which was conducted in two stages: in January 2022 and February 2022, allows us to determine the impact of war, as a socio-economic and political factor, on changing the hierarchy of professional motivation and self-esteem in students. Conclusion. Empirical research has shown what the respondents have an adequate level of self-esteem and low level of frustration. These are motivations about a high level of stress, a positive focus on success and average indicators of the need to achieve the goal. The majority of respondents showed a sufficient level of formation of all components of motivation. The need for professional activity is expressed stably, without sharp fluctuations. Average self-esteem is observed in the rest of the respondents and indicates overestimated or underestimated self-esteem. This, in turn, manifests itself in dissatisfaction with themselves, a categorical perception of the world around them, escape from trouble, refusal to fight. In this category of respondents, the motivational pole is not pronounced, or is aimed at waiting for the fear of failure, respectively, there is no stability and the need for professional activity ranges from too high to very low., У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження поняття самооцінки та мотивації студентів, котрі здобувають психологічну освіту. Проаналізовано структуру та види самооцінки, а також фактори, що впливають на формування самооцінки. Визначено наукову цінність особистісних характеристик в професії майбутніх психологів. Обґрунтовано актуальність впливу самооцінки на мотиваційну готовність студентів до професійної діяльності. Окреслено особливості професійної самооцінки майбутніх психологів.

У ході дослідження встановлено пріоритети в мотивах та інтересах студентської молоді при заняттях фізичним вихованням. Визначено рівень фізичної підготовленості студентів за результатами рухових тестів. Визначено індивідуальний профіль фізичного «Я» особистості за допомогою теста-опитувальника Є.М. Боченкової «Самоопис фізичного розвитку», який представляє собою модифікований варіант відомої методики А.М.Прихожан. Встановлено, що при низькому рівні «самооцінки» студенти загалом високо оцінюють «координацію рухів», «витривалість», «гнучкість». При низькій самооцінці «спортивних здібностей» та «фізичної активності» досліджені студенти високо оцінюють «зовнішній вигляд» і вважають себе досить привабливими. Загалом рівень самооцінки за деякими шкалами з віком зростає («глобальне фізичне Я», «сила», «витривалість»). Для формування індивідуальної культури здоров’я студентів потрібне засвоєння учасниками освітнього простору еталонів самозбережувальної поведінки і культури здорового способу життя, підвищення здоров’язберігаючої активності. Показано, що студенти із високим рівнем фізичної підготовленості мають вищі бали за всіма показниками шкали і у них вищий загальний рівень самооцінки. При цьому студенти із низьким рівнем фізичної підготовленості мають завищену самооцінку щодо «зовнішнього вигляду». Relevance. In the physical education of students during the formation of individual physical culture is relevant to the issue of self-assessment of physical development, the study of motivation to engage in various types of physical activity among students. The purpose of the work is to study the self-assessment of physical development and motivation in physical education among student youth in the process of formation of individual physical culture. Methods: analysis and generalization of data of scientific and methodical literature and sources of the Internet; sociological methods; psychological and diagnostic methods; pedagogical methods; methods of statistical data processing. Experimental studies were conducted at Borys Grinchenko Kyiv University. The study involved students of 1-3 grades, 105 people (58 boys and 47 girls). Results. In the course of the research, priorities were established in the motives and interests of student youth during physical education classes. The level of physical conditions of students according to the results of motor tests is determined. The individual profile of the physical «I» of the individual is determined with the help of the test-questionnaire EM Bochenkova «Self-description of physical development», which is a modified version of the known method of A.M. Parishioners. It is established that at a low level of «self-esteem» students generally rate «coordination of movements», «endurance», «flexibility». With a low self-esteem of «sports abilities» and «physical activity», the studied students rate the «appearance» and consider themselves quite attractive. In general, the level of self-esteem on some scales increases with age («global physical self», «strength», «endurance»). In order to form an individual culture of students’ health, it is necessary for the participants of the educational space to master the standards of self-preserving behavior and the culture of a healthy lifestyle to increase healthy activity. It is shown that students with a high level of physical fitness have higher scores on all indicators of the scale and they have a higher overall level of self-esteem. At the same time, students with a low level of physical fitness have an inflated self-esteem in relation to "appearance".

In the article the author describes the results of diagnostic work with firstyearstudents-psychologists. The aim of the article is to highlight the resultsof empirical research of individual typological features of first-year studentspsychologists,taking into account the indicators of professional formation:professional identity, motivation of professional activity and specificity ofprofessional self-realization and activity of the profession of psychologist.A bank of diagnostic tools was used for the study, that included the followingmethods: «Questionnaire for revealing the level of professional orientationand readiness of students to professional activity» (O. Kokun), the technique«Motivation of professional activity» (K. Zamfir, modifications by A. Rean),the technique «The Research of professional identity» (L. Schneider), the test «Who am I?» (M. Kun, T. Markpartland; in Rumiantseva’s modification), the test«Individual-typological questionnaire» (L. Sobchyk). The choice of methods isconditioned by the concept of E. Zeer about four components of professionalformation.Thirty first-year students-psychologists of Kherson State Universityparticipated in the study. According to the results of the study, the correlationswere formed between indices of individual typological characteristics withpronounced motivational component to professional activity, level of professionalidentity and self-esteem of the individual.Conclusions. The first-year students tend to be approved in a social group;social relations, position in the team and relationships with teachers aresignificant at this stage of age development; the achieved professional identityis formed in only one third of the respondents. The first-year students have thebest motivation complexes, at this age period the professional achievement isnot a priority, but the formation of one’s identity is significant., У статті описано результати діагностичної роботи зі студентами перших курсів спеціальності «Психологія». Основна мета роботи – висвітлити результати емпіричного дослідження індивідуально-типологічних особливостей студентів-психологів першого курсу навчання, враховуючи показники професійного становлення: професійну ідентичність, мотивацію професійної діяльності та специфіку професійної самореалізації й діяльності професії психолога. Для дослідження було використано пакет діагностичного інструментарію, що включав такі методики, як: «Опитувальник для виявлення рівня професійної спрямованості та готовності студентів» (О. Кокун), методика «Мотивація професійної діяльності» (К. Замфір; у модифікації А. Реана), методика «Дослідження професійної ідентичності» (Л. Шнейдер), тест «Хто Я?» (М. Кун, Т. Маркпартленд; у модифікації Румянцевої), тест «Індивідуально-типологічний опитувальник» (Л. Собчик). Вибір методик обумовлено концепцією Е. Зеєра про чотири складові професійного становлення, до яких належать: мотиваційні складові професійної діяльності; сукупність знань, умінь і ціннісних орієнтацій для майбутньої професії; професійно важливі якості, що визначають продуктивність професійної самореалізації; особливості формування професійної компетентності. У дослідженні взяло участь 30 студентів перших курсів спеціальності «Психологія» Херсонського державного університету. За результатами дослідження було виявлено кореляційні зв’язки між показниками індивідуально-типологічних характеристик із вираженою мотиваційною складовою до професійної діяльності, рівнем професійної ідентичності та самооцінкою особистості. Висновок. Студенти-першокурсники мають тенденцію до утвердження в соціальній групі; соціальні відносини, становище в колективі та взаємовідносини з викладачами є значущими на цьому етапі вікового розвитку; досягнута професійна ідентичність сформована лише у третини досліджуваних; у студентів першого курсу виражені оптимальні мотиваційні комплекси; загальний рівень фізичного та психічного здоров’я, темпи нервово-психічної діяльності для студентів першого курсу не є перешкодою для навчання; на цьому віковому етапі професійні досягнення не є пріоритетними, а значуще формування власної ідентичності.

У статті розглядається проблема цілеспрямованого розвитку схильності до педагогічної діяльності у підлітків та старшокласників у контексті їхнього професійного самовизначення. Аналізуються результати емпіричного дослідження структури педагогічної схильності учнів із різними проявами самооцінки. Окреслюються методичні засоби розвитку складових схильності до професії вчителя у шкільної молоді., The article deals with the actual problem of professional self-determination at school age. Teacher’s profession is complicated and multifaceted, so its essential features are not always adequately recognized by the pupils. It may affect their preparation for choosing of the profession. In the article there is considered the structure of professional predisposition as a powerful motivating factor of personal activity, which is based on the attractiveness of not only the result of one’s own efforts, but also the process of their implementation. It considers taking into account one’s own features and capabilities to achieve complex goals in different pedagogical situations. That is why pupils self-esteem is the key to successful development of the teacher’s profession and its realization in the future. The article provides an overview of the results of empirical research of predisposition to teaching activity and its structural components: interest to the profession, the practical experience in this area and the necessary skills of teens and high school students with varying self-esteem. There are distinguished specific characteristics of pedagogical predisposition of pupils of different ages and their relationship with the ability to evaluate their own behavior with internal criteria that are the basis of self-regulation in professional activity. There are considered the main ways of development of components of teaching predisposition of pupils with various manifestations of self-esteem in teaching and educational process, which could provide conditions for their understanding and practical realization and optimize the process of professional self-determination of youth.

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми розвитку рівнядомагань молодшого школяра, визначено основні фактори, які на ньоговпливають. Обґрунтовано актуальність програми розвитку рівня домаганьмолодших школярів, представлено її структуру, описано особливостівпровадження та основні результати. Відзначено необхідність ком$плексного підходу до розвитку рівня домагань молодших школярів, якапередбачає роботу з вчителями та батьками. Доведено ефективністьпрограми розвитку рівня домагань молодших школярів. Наміченоперспективи подальших досліджень проблеми розвитку рівня домаганьмолодших школярів.

У статті розглядається проблема впливу особливостей локусуконтролю на досягнення старшокласників у навчанні. Результати до-слідження демонструють залежність успішності і неуспішності учніввід суб’єктивних психологічних факторів, зокрема їх спрямованостіна приписування відповідальності за результати своєї діяльності зо-внішнім силам (для екстернального локусу контролю), і приписуваннявідповідальності власним здібностям (для інтернального локусу контр-олю). Виявлено, що учні із високою навчальною успішністю мають ви-сокий рівень суб’єктивного контролю над емоційно важливими подіямита ситуаціями, на відміну від учнів з низькою успішністю у виконаннінавчальних завдань.

У статті розглянуто та дослідженоосновні компоненти професійної стійкості в контексті розвитку про-фесіоналізму майбутнього практичного психолога. Показано, що осно-вним інструментом впливу психолога, крім засвоєних знань та вмінь,його особистість. У рамках теоретико-методологічного аналізу пробле-ми професійної стійкості психолога виявлено такі основні компонен-ти: когнітивний, мотиваційний, поведінковий, емоційно-вольовий. Наоснові емпіричного дослідження виділено шляхи та методи формуван-ня професійної стійкості майбутнього фахівця. Впроваджений тренінг«Оптимізація процесу формування професійної стійкості майбутньогофахівця» включає методи гуманістичної та когнітивно-біхевіоральноїпсихотерапії, а також сучасні гештальт-технології.

У статті розглядаються теоретичні аспекти професійної адаптації особистості молодого педагога. Виокремлюються регулютори адаптації: мотиви, знання, вміння та навички, воля, здібності. Обгрунтовується роль в адаптації педагога мотивації, самооцінки, самоставлення і професійної Я-концепції. Визначаються причини, ознаки та наслідки дезадаптаційних процесів.

У статті розглядається специфіка домашніх завдань при вивченні іноземної мови у вигляді студентських проектів як забезпечення автономії. The article deals with some peculiarities of home assignment in foreign language learning in the form of students‘ projects which gives more autonomy to students. В статье рассматривается специфика домашних заданий при изучении иностранного языка в виде студенческих проектов как обеспечение автономии студентов.

The motivation of students for physical training while for the period of study at the institute was analyzed. The results of the student self-assessments in the process of training are presented. The influence of physical training and sports on personal qualities of different age-dependent categories of students was investigated and the comparative analysis of the received figures is done. Most students consider health and physical development as one of the basic motivations of the physical training. As the analysis shows the first-year students are the most physically active group of students. The reason may be the absence of physical training classes in the curriculum., Рассмотрена мотивация к занятиям физической культурой у студентов за период учебы в институте. Прослежена самооценка студентами уровня физической подготовленности на протяжении всего учебного процесса. Исследовано влияние физической культуры и спорта на формирование личных качеств студентов разных возрастных категорий и сделан сравнительный анализ полученных данных. Полученные данные показывают, что студенты знают, каким должен быть способ жизни для улучшения и поддержания здоровья, но мало кто придерживается его. Большинство студентов отмечают значение мотивации к занятиям физической культурой – укрепление здоровья и совершенствование физического развития. Физическая активность студентов первых курсов выше, чем старшекурсников. Это связано с отсутствием обязательных занятий по физическому воспитанию., Розглянуто мотивацію до занять фізичною культурою у студентів за період навчання в інституті. Простежено самооцінку студентами рівня фізичної підготовленості впродовж усього навчального процесу. Досліджено вплив фізичної культури та спорту на формування особистих якостей студентів різного віку і зроблено порівняльний аналіз отриманих даних. Отримані дані свідчать, що студенти знають, яким повинен бути спосіб життя для поліпшення та підтримки здоров’я, але мало хто з них його дотримується. Більшість студентів відмічають значимість мотивації до занять фізичною культурою – зміцнення здоров’я та вдосконалення фізичного розвитку. Фізична активність студентів перших курсів більш висока ніж старшокурсників. Це пов’язано з відсутністю обов’язкових занять з фізичного виховання.

У статті розглядається сутність понять "творча самостійність", "педагогічна самоефективність", теоретично обгрунтовується вплив педагогічної самоефективності на процес становлення творчої самостійності майбутніх учителів музики.

У статті розглянуто погляди науковців щодо психолого-педагогічних умов розвитку професійно важливих якостей у процесі професійної підготовки. Визначено умови, які сприяють розвитку цих якостей у майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. The views of scientists on the psychological and pedagogical conditions for the development of professionally important qualities during training were considered in the article. The conditions promoting these qualities in the future educators of preschool educational institutions were defined.

У статті розглянута формуюча роль Я-концепції в процесі формування готовності майбутніх інженерів до професійно-особистісного саморозвитку та вдосконалення особистісних якостей. Надані практичні рекомендації щодо її усвідомлення і використання в навчальному процесі. Описані перспективи подальшого дослідження. The formative role of self-concept in the process of formation of the willingness to professional and personal self-development of future engineers is considered. Authors give the practical recommendations for awareness and use of it in the learning process. The prospects for further research are described.