Search

The article is devoted to a thorough scientific and theoretical analysis of the domestic and foreign scientists works concerning the construction of the psychological foundations of the higher education system modeling in the information and educational environment of higher technical education institutions of Ukraine. Aim of study was to conceptualize and operationalize the psychological and pedagogical foundations of the higher education system modeling of higher technical education institutions under the paradigmatic crisis conditions. Objectives of the study is focused on the definition of theoretical approaches to the study of the modeling problem of the higher technical education system in the information and educational environment of the Ukrainian higher technical education institutions in the conditions of its paradigmatic crisis and diversification of higher professional education; determination of the system-forming principle of the psychological and pedagogical foundations of the modeling of the higher education system within the framework of the humanistic paradigm, which ensure the forecast and achievement of the effectiveness of the functioning of the system in the projection of the goals of all interested participants of the educational process in the HTEI. There were used next research methods for the goal achieving: scientific analysis; systematization; generalization, pedagogical and mathematical modeling with using factor analysis. Results. In the course of the research, it was proved that the application of the higher education system modeling on psychological grounds in the situation of its reformation allows to resolve the main paradigmatic contradictions in the domestic psychological and pedagogical theory by means of interpretive schemes of higher school functioning and transformation: between the value attitudes of the higher technical education system diversification, with on the one hand, and the goals and means of its implementation - on the other. Conclusions. It has been identified that the communicative approach as a system of methodological tools that provide a solution to the "contradiction of the meeting" of normative and humanistic paradigms is the psychological and pedagogical basis for modeling the higher education system; interpretation of the goals (respectively, efficiency criteria or system-forming principles) of the functioning and transformation of the higher professional education (HPE) system within the framework of the humanistic paradigm, i.e. from the position of all interested participants in the educational process in the HTEI and the employment situation, which determine the limitations of the higher education system model. The system-forming principle of modeling the HPE system, determining its limitations, is the concept of competence within the framework of the humanistic approach, which is defined as a state and reflexive mechanism for achieving situational relevance and personal identity of the subject in the context of professional development. Стаття присвячена ґрунтовному науково-теоретичному аналізу праць вітчизняних та зарубіжних вчених щодо побудови психологичних засад моделювання системи вищої освіти в інформаційно-освітньому середовищі закладів вищої технічної освіти України. Мета дослідження полягала у концептуалізаціі і операціоналізації психолого-педагогічних засад моделювання системи вищої освіти ЗВТО в умовах парадигмальної кризи. Завдання дослідження зосереджено на визначенні теоретичних підходів до вивчення проблеми моделювання системи вищої технічної освіти в інформаційно-освітньому середовищі ЗВТО України в умовах її парадигмальної кризи і диверсифікації вищої професійної освіти; визначенні системоутворюючого принципу психолого-педагогічних засад моделювання системи вищої освіти в рамках гуманістичної парадигми, що забезпечують прогноз і досягнення ефективності функціонування системи в проекції цілей всіх зацікавлених учасників освітнього процесу у ЗВТО. Для досягнення поставленої мети були використані наступні методи дослідження: науковий аналіз; систематизація; узагальнення, педагогічне та математичне моделювання з використанням факторного аналізу. Результати. У процесі проведеного дослідження було доведено, що застосування моделювання системи вищої освіти на психологічних засадах в ситуації її реформування дозволяє вирішити основні парадигмальні протиріччя у вітчизняній психолого-педагогічній теорії засобами інтерпретаційних схем функціонування і перетворення вищої школи: між ціннісними установками диверсифікації системи вищої технічної освіти, з одного боку, і цілями та засобами її реалізації – з іншого. Висновки. Встановлено, що психолого-педагогічними засадами моделювання системи вищої освіти виступають комунікативний підхід як система методологічних засобів, що забезпечують вирішення «протиріччя зустрічі» нормативної та гуманістичної парадигм; інтерпретація цілей (відповідно, критеріїв ефективності або системо утворюючих принципів) функціонування і перетворення системи вищої професійної освіти (ВПО) в рамках гуманістичної парадигми, тобто з позиції всіх зацікавлених учасників освітнього процесу у ЗВТО і ситуації працевлаштування, які визначають обмеження моделі системи вищої освіти. Системоутворюючим принципом моделювання системи ВПО, визначаючим її обмеження, виступає концепт компетентності в рамках гуманістичного підходу, який визначається як стан і рефлексивний механізм досягнення ситуативної релевантності та особистісної ідентичності суб’єкта в контексті професійного становлення

Introduction. The article is devoted to the theoretical analysis of the growing personality formation problems in the course of gender socialization at different age stages of acquiring gender identity as the most important personal formation. The topicality of the study is due to the need to construct new perspectives on comprehending and understanding of gender relations in marital and family relations, parent-child relations and the system of national education in connection with gender socialization of the individual, its identification and acquisition of gender identity to prevent gender development. Purpose. The aim of the article is to theoretically substantiate the definition of "gender deprivation" on the example of two agents of gender socialization of a growing personality - the parental family and educational institutions. Methods. Research methods: analysis of synthesis sources and monographic literature, systematization of theoretical positions, comparison and generalization of scientific-theoretical and empirical data for comparison of views on the researched problem and definition of conceptual-categorical apparatus. Originality. The factors of family and educational environment that have a depriving effect on the participants of gender relations in the systems "teacher-pupil", "teacher-student", "parents-children" through the action of gender prejudices, gender stereotypes and gender attitudes present in the mind and reflected in the behavior of the subjects of parent-child and pedagogical interaction are characterized. The scientific novelty of the study lies in the theoretical analysis of the concept of "gender deprivation" and the disclosure of socio-psychological and psychological-pedagogical factors that cause it. The reasons for gender deprivation of a growing personality in family life through the prism of the shortcomings of the patriarchal (dominant) and the advantages of the egalitarian (partner) family and the analysis of the specifics of building marital and family relations and parent-child interaction are revealed. The analysis of the negative impact of the educational environment on the participants of the educational process depending on their gender in the form of unequal treatment, harassment, deprivation, restrictions, exclusions or preferences, hidden or overt discrimination, sexism, any manifestations of gender-based violence is carried out. Emphasis is placed on the importance of finding diagnostic indicators of gender deprivation in marital and family relationships, parent-child interaction and the education system to prevent deprivation of the growing individual and create a gender-sensitive and non-discriminatory gender-based family and educational environment. Conclusion. It is important to create a gender-sensitive family and educational environment with equal conditions for self-affirmation of each growing individual regardless of gender and to determine the prospects of the young generation life creation in building a democratic society in our country with fundamental principles of freedom, equality, owelty and tolerance. Prospects for further research. We see the prospects of research in the need to study gender deprivation from the standpoint of different psychological approaches in the context of a comprehensive analysis of deprivation conditions, deprivation factors, the consequences of growth/stay in these conditions and ways of resocialization, integration into society of gender deprived and its socio-psychological support., В статье представлен теоретический анализ проблем становления личности в ходе гендерной социализации на разных возрастных этапах приобретения гендерной идентичности. Раскрыто дефиницию «гендерная депривация» на примере двух агентов гендерной социализации: родительской семьи и учебных учреждений. Охарактеризованы факторы семейной и образовательной среды, осуществляющие депривационное влияние на участников гендерных взаимоотношений в системах «педагог-воспитанник», «учитель-ученик», «родители-дети» из-за действия гендерных предубеждений, гендерных стереотипов и гендерных установок, имеющихся в сознании и отраженных в поведении субъектов родительско-детского и педагогического взаимодействия., У статті представлено теоретичний аналіз проблем становлення особистості в ході ґендерної соціалізації на різних вікових етапах набуття ґендерної ідентичності. Розкрито дефініцію «ґендерна депривація» на прикладі двох агентів ґендерної соціалізації: батьківської сім᾽ї та закладів освіти. Охарактеризовано чинники сімейного та освітнього середовища, що здійснюють депривуючий вплив на учасників ґендерних взаємин у системах «педагог-вихованець», «учитель-учень», «батьки-діти» через дію ґендерних упереджень, ґендерних стереотипів та ґендерних настановлень, наявних у свідомості та відображених у поведінці суб’єктів батьківсько-дитячої та педагогічної взаємодії.