Search

Objective. The research is aimed at the representation of distance learning as an efficient way to stimulate self-education of librarians of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. The research results were obtained due to the application of a complex of general and special methods of scientific knowledge, among which the systematic and logical approach, structural-functional and information-analytical methods were decisive. Results. The library is substantiated as a conceptual component of a fundamental stabilizing society development factor in Ukraine under the conditions of global challenges of the 21st century. The work reveals functioning of the advanced training system for librarians of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine under the quarantine. The conclusions reasoned the expediency and for the first time proposed the necessity of creating a virtual university on the basis of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine., Мета. Дослідження зосереджене на репрезентації дистанційного навчання як дієвого засобу стимулювання самоосвіти бібліотечних працівників наукових установ Національної академії наук України. Методика. Результати дослідження отримані завдяки застосуванню комплексу загальних та спеціальних методів наукового пізнання, визначальними серед яких були системний підхід, логічний, структурно-функціональний та інформаційно-аналітичний методи. Результати. Обґрунтовано бібліотеку як концептуальний складник фундаментального стабілізуючого фактора розвитку суспільства в Україні в умовах глобальних викликів ХХІ ст. Розкрито функціонування особливостей системи підвищення кваліфікації бібліотечних працівників наукових установ Національної академії наук України в умовах карантинних обмежень. У висновках аргументовано доцільність і вперше запропоновано необхідність створення віртуального університету на базі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.&nbsp

The article analyzes the essence of the concepts "independent work", "self-education", "independence" and their relationship and interdependence. The types of independent work in the process of educational and extracurricular activities are characterized. Approaches to their classification according to various criteria are presented. The organization of independent work in institutions of higher education is characterized, including its purpose, content, forms, methods, and conditions of effectiveness, which are determined. The higher school is gradually but steadily moving from the transfer of information to the management of educational and cognitive activities, the formation of the abilities and skills of independent work in the students of higher education. According to the Regulation on the Organization of the Educational Process in Higher Education Institutions, the independent work of students of higher education is the main means of mastering educational material in the time that is free from compulsory educational classes. The study time allocated for the independent work of higher education seekers is regulated by the curriculum and must be no less than 1/3 and no more than 2/3 of the total study time of students devoted to the study of specific disciplines. The conditions-factors of the effectiveness of the organization of independent work of higher education seekers have been determined. They include: organizational (time management, educational literature and corresponding facilities); methodical (planning, teaching methods of acquiring information and managing the independent work); psychological and pedagogical (taking into account the individual psychological qualities and properties of the higher education seekers); information-technology (the degree of accessibility of new information systems, the level of computer literacy); organization of control and assessment (observance of systematicity and phasing in the organization and conduct of independent work). The results of a study among higher education applicants regarding the effectiveness of organizing independent work in universities are highlighted., У статті проаналізовано сутність понять "самостійна робота", "самоосвіта", "самостійність" та їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Охарактеризовані види самостійної роботи у процесі навчальної та позааудиторної діяльності. Подано підходи до їх класифікації за різними критеріями. Схарактеризовано організацію самостійної роботи в закладах вищої освіти, визначено їх мета, зміст, форми, методи та умови ефективності. Вища школа поступово, але неухильно переходить від передачі інформації до управління навчально-пізнавальною діяльністю, формуванню у здобувачів вищої освіти умінь і навичок самостійної роботи. Відповідно до Положення про організацію навчального процесу у закладах вищої освіти, самостійна робота здобувачів вищої освіти є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи здобувачів вищої освіти, регламентується навчальним планом і повинен становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу здобувачів, відведеного на вивчення конкретних дисциплін. Визначено умови-фактори ефективності організації самостійної роботи здобувачів у закладі вищої освіти. До них віднесено: організаційні (бюджет часу, навчальна література та навчально-лабораторна база); методичні (планування, навчання методам оволодіння інформацією й управління самостійною роботою здобувачів); психолого-педагогічні (врахування індивідуальних психологічних якостей і властивостей здобувачів); інформаційно-технологічні (ступінь доступності здобувачів до нових інформаційних систем, рівень їх комп'ютерної грамотності); організації контролю (дотримання системності та етапності в організації та проведенні самостійної роботи). Висвітлено результати дослідження серед здобувачів вищої освіти щодо ефективності організації самостійної роботи у вишах.

The concept of higher medical education is an integrated approach to the formation of a harmoniously and comprehensively developed personality of a specialist. The training of modern specialists should be at such a level that tomorrow they will confidently and on equal terms compete professionally not only in Ukraine but also abroad, be able to creatively and quickly solve non-standard production, scientific, educational tasks with the best possible result. Today, independent work of students is an obligatory part of the educational process, the importance of which is constantly growing in the conditions of the credit-modular system of education and is considered as one of the active forms and methods of teaching. During the educational process in higher medical institutions, various types of independent work of students are used, such as individual preparation for practical, seminar classes and final module controls, preparation for the defense of case histories, participation in the work of the student scientific circle, speeches and participation in scientific and practical conferences, forums, master classes, practically oriented competitions, etc. Information about the content, amount of time allocated, evaluation of students’ independent work is given in the curriculum and syllabus of the discipline and aims to expand and deepen knowledge and skills in this course, help to form clinical thinking, creative imagination and modeling of doctor’s tactics in a specific clinical situation, improve the assimilation of interdisciplinary integration of knowledge and skills, teaches to work with literary sources - to analyze, generalize, compare, thereby activating the creative component. Purpose - to analyze the forms of organization and to determine ways to improve the independent work of students as a component in the system of the educational process during the study at a medical university. Results and conclusions. Therefore, independent work of students is a mandatory, important form of the educational process, which allows to significantly increase the effectiveness of the training of a future specialist, helps to form the student’s skills of clinical thinking, independence and creative imagination. It provides an opportunity for the student to acquire new knowledge at the same time, to master the methods of analysis, synthesis, generalization of information and to practically improve them. No conflict of interests was declared by the authors., Концепция организации высшего медицинского образования заключается в комплексном подходе к формированию гармонично и всесторонне развитой личности специалиста. Подготовка современных специалистов должна быть на таком уровне, чтобы завтра уверенно и на равных условиях они составляли профессиональную конкуренцию не только в Украине, но и за рубежом, умели творчески, оперативно решать нестандартные производственные, научные, учебные задачи с максимально лучшим результатом. Сегодня самостоятельная работа студентов является обязательной частью образовательного процесса, значение которой постоянно растет в условиях кредитно-модульной системы обучения и рассматривается как одна из активных форм и методов обучения. Во время учебного процесса в высших медицинских учреждениях применяются различные виды самостоятельной работы студентов, такие как индивидуальная подготовка к практическим, семинарским занятиям и итоговым модульным контролям, подготовка к защите историй болезней, участие в работе студенческого научного кружка, выступление и участие в научно-практических конференциях, форумах, мастер-классах, практически ориентированных конкурсах и т.д. Информация о содержании, объеме выделенного времени, оценке самостоятельной работы студентов представлена в учебной рабочей программе и силабусе дисциплины, имеет цель расширить и углубить знания и умения по данному курсу, помочь сформировать клиническое мышление, творческое воображение и моделирование тактики врача в конкретной клинической ситуации, улучшить усвоение межпредметной интеграции знаний и умений, а также учит работать с литературными источниками - проводить анализ, обобщение, сопоставление, сравнение, тем самым активизировать творческую составляющую. Цель - проанализировать формы организации и определить пути улучшения самостоятельной работы студентов как составляющей в системе образовательного процесса при обучении в медицинском вузе. Результаты и выводы. Итак, самостоятельная работа студентов является обязательной, важной формой учебного процесса, что позволяет значительно повысить эффективность подготовки будущего специалиста, помогает формировать у студента навыки клинического мышления, самостоятельности, творческого воображения. Она предоставляет возможность студенту одновременно получать новые знания, овладевать методами анализа, синтеза, обобщения информации и практически их совершенствовать. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Концепція організації вищої медичної освіти полягає в комплексному підході до формування гармонійно та всебічно розвиненої особистості фахівця. Підготовка сучасних спеціалістів має бути на такому рівні, щоб вже завтра впевнено і на рівних умовах вони становили професійну конкуренцію не тільки в Україні, але й за кордоном, уміли творчо, оперативно вирішувати нестандартні виробничі, наукові, навчальні завдання з максимально кращим результатом. Сьогодні самостійна роботи студентів є обов’язковою частиною освітнього процесу, значення якої постійно зростає в умовах кредитно-модульної системи навчання та розглядається як одна з активних форм і методів навчання. Під час навчального процесу у вищих медичних закладах застосовуються різні види самостійної роботи студентів, такі як індивідуальна підготовка до практичних, семінарських занять і підсумкових модульних контролів, підготовка до захисту історій хвороб, участь у роботі студентського наукового гуртка, виступи та участь у науково-практичних конференціях, форумах, майстер-класах, практично орієнтованих конкурсах тощо. Інформація про зміст, обсяг виділеного часу, оцінювання самостійної роботи студентів наведена в навчальній робочій програмі та силабусі дисципліни і має на меті розширити і поглибити знання та вміння за даним курсом, допомогти сформувати клінічне мислення, творчу уяву та моделювання тактики лікаря в конкретній клінічній ситуації, поліпшити засвоєння міжпредметної інтеграції знань та вмінь, навчає працювати з літературними джерелами - проводити аналіз, узагальнення, зіставлення, порівняння, тим самим активізувати творчу складову. Мета - проаналізувати форми організації та визначити шляхи поліпшення самостійної роботи студентів як складової в системі освітнього процесу під час навчання в медичному вузі. Результати та висновки. Отже, самостійна робота студентів є обов’язковою, важливою формою навчального процесу, що дає змогу значно підвищити ефективність підготовки майбутнього спеціаліста, допомагає формувати в студента навички клінічного мислення, самостійності, творчої уяви. Вона надає можливість студентові водночас отримувати нові знання, опановувати методи аналізу, синтезу, узагальнення інформації та практично їх удосконалювати. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The article considers the peculiarities of using V.Sukhomlynsky's self-education ideas in the students’ extracurricular activities organization in labor training to prevent difficulties and shortcomings, provide students with assistance in learning rational organization and their self-educational activities implementation. The experience of an outstanding teacher is analyzed, who proved that the need for self-educational activities development in labor training in extracurricular activities occurs only based on the interests and hobbies of students. Ways to solve one of the most difficult types of students’ self-education tasks are identified as follows an independent study of certain topics and sections of labor training in extracurricular activities. The main task of extracurricular independent activities, according to V. Sukhomlinsky, is the development of students’ abstract thinking in the process of tasks performing. The purpose is to encourage students to think about what has not yet been studied. The tasks of independent extracurricular study by students of certain topics from the curriculum in the educational literature are formulated. It forms the desire for reflection and reasoning in students. It is determined the means of independent study by students the separate topics and sections of labor training with the help of educational literature and instructional materials of the teacher. It is proposed to develop plans for extracurricular activities for independent study of labor training according to the method of independent work with educational literature. Based on V. Sukhomlynsky's recommendation on the correct choice of literature for reading the technique of advanced independent work for pupils on a new theme is described. It gave the chance to spend labor training lessons on the same subject at the level of problem generalization. It is considered the peculiarities of students' performance of individual project-technological tasks during the independent extracurricular study of separate topics of labor training. The results of an independent extracurricular study of labor training topics are proposed to be considered during laboratory-practical work and extracurricular consultations, interviews, written works, where the questions of the study plan are revealed by students discussing problematic questions., Розглядаються особливості використання ідей самоосвіти В.Сухомлинського в організації позаурочної роботи учнів із трудового навчання щодо раціональної організації та здійсненні своєї самоосвітньої діяльності. Аналізується досвід видатного педагога з формування потреби в самоосвітній діяльності на основі інтересів і захоплень школярів. Визначені шляхи самостійного вивчення окремих тем і розділів трудового навчання в позаурочний час на основі розвитку абстрактного мислення, прагнення школярів до роздумів і міркувань. Описано методику випереджувальної самостійної робота школярів над новою темою, особливості виконання школярами індивідуальних проєктно-технологічних завдань і розгляду результатів самостійного позаурочного вивчення тем трудового навчання під час проведення лабораторно-практичних робіт, позаурочних консультацій, співбесід, письмових робіт, на яких питання плану вивчення теми розкриваються учнями шляхом відповідей на проблемні питання.

The article examines the peculiarities of the formation of the main components of a teacher’s ICT competence, outlines the tasks for their implementation. Factors that influence the choice of methods and forms of increasing the level of ICT competence of a teacher during course retraining are analyzed. An example of the application of the activity principle of adult education is presented. In the process of forming ICT competence, the teacher must: acquire knowledge and skills in the field of informatics and ICT; develop your communication skills, which are based on Internet technologies; be able to navigate in a professional information environment; perceive and analyze new information, carry out introspection of one’s activities; actively use and change the external information space; create and edit your own information center as part of a global educational network. ICT competence is an attribute of a teacher who competently, i.e. purposefully and independently, with knowledge of the requirements for professional activity in the conditions of informatization of the educational space and his opportunities and limitations, is able to apply ICT in the process of learning, education, methodical and research activities and his own continuous professional pedagogical activity, and based on the analysis of pedagogical situations can see and formulate pedagogical tasks and find optimal ways to solve them with the maximum use of ICT capabilities. Educators of the new generation must be able to competently choose and apply exactly those technologies that will fully contribute to the achievement of the goal, namely the harmonious development of students, taking into account their individual characteristics. It should be noted that the formation of ICT competence of teachers consists not only and not so much in mastering the skills of operating information technology tools, but in the formation of experience in the use of ICT in their professional activities oriented towards modern educational results. The problem of professional ICT competence of a modern teacher in in the field of information and communication technologies is relevant and together with therefore, a number of issues need to be resolved. Since for the educational sector in Ukraine does not yet have unified state standards for use ICT, it is necessary to implement an individual approach to education teachers., У статті розглядаються особливості формування основних складових ІКТ-компетентності педагога, окреслено завдання щодо їх реалізації. Аналізуються фактори, які впливають на вибір методів та форм підвищення рівня ІКТкомпетентності педагога під час проходження ним курсової перепідготовки. Наведено приклад застосування діяльнісного принципу навчання дорослих. У процесі формування ІКТ-компетентності вчитель має: освоїти знання і уміння в галузі інформатики та ІКТ; розвивати комунікативні здібності, які базуються на інтернет-технологіях; уміти орієнтуватися в професійному інформаційному середовищі; сприймати та аналізувати нову інформацію, здійснювати самоаналіз своєї діяльності; активно використовувати та змінювати зовнішній інформаційний простір; створювати і коригувати власний інформаційний осередок як частину глобальної освітньої мережі.

The article covers the self-education of future music art teachers in the process of professional training. The researches on the impact of students’ independent work in the process of future music art teachers training are analyzed. It is stated that the aspect of self-educational process involves psychological analysis of student age, which involves the following sequence of certain factors, namely: 1) motivation of future music art teachers to self-education in the process of training, which anticipates the needs of future professionals; 2) setting the goals and objectives for the future music art teachers self-educational process during their professional training, which involves the formation and improvement of their own professional parameters to increase the level of pedagogical influence on the students’ feelings; 3) diagnosis of the future music art teachers’ self-educational process during the professional training through self-observation, self-analysis, self-assessment, which involves obtaining results. It is proved that the use of information and communication technologies in the future music art teachers’ self-educational process creates a mechanism of personal educational space, which allows them to become subjects of independent work and professional growth. The pedagogical principles in the self-educational process of future specialists are determined, namely: 1) the principle of motivational purposefulness to the self-education of the future music art teacher in the process of professional training; 2) the principle of content; 3) the principle of reflexive evaluation. Summarizing the above mentioned, we can make a conclusion that self-education of the future music art teachers in the process of professional training is developed in science and does not lose its relevance in modern conditions. Socio-cultural processes taking place in the domestic educational space, in particular, new trends in the culture of the information society necessitate a rethinking of future professionals’ music education system in general., У статті висвітлюється самоосвіта майбутніх учителів музичного мистецтва у процесі професійної підготовки. Аналізуються дослідження щодо впливу самостійної роботи студентів у процесі підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Визначено педагогічні принципи в самоосвітньому процесі майбутніх фахівців. Узагальнюючи вищевикладене, можемо стверджувати, що сучасні тенденції зумовлюють потребу в переосмисленні музичної системи освіти майбутніх фахівців загалом.

The article is devoted to the study of the didactic role of independent experiment in the educational process in physics and the establishment of its main types and possibilities of use during the organization of education in general secondary education., Стаття присвячена дослідженню дидактичної ролі самостійного експерименту в освітньому процесі з фізики та встановленню основних його видів і можливостей використання впродовж навчання у закладах загальної середньої освіти.

The purpose of the article is to consider the main components of motivation in learning and identify ways to increase the cognitive motivation of students to self-education; to characterize the process of improving the training of future professionals in modern education and the concept of motivating students to self-education. The research methodology consists of a systematic approach, principles of scientific and pedagogical research and pedagogical observation, as well as methods of systematization and generalization (to understand the set of factors, mechanisms and processes, covering the concept of motivation; analysis of basic concepts of motivating students to self-education). The scientific novelty is to determine ways to form the motivation of cognitive independence as a dynamic process that determines human behaviour. Conclusions. The concept of motivation covers a set of factors, mechanisms, and processes that stimulate the emergence of real or potentially directed activity, particularly the formation of motivation for self-learning. It is emphasized that the scientific-cognitive motive contributes to a high level of independence in a person who does not need external stimuli. At the same time, it is necessary to take into account the methodology of increasing students’ cognitive motivation for self-education, considering motivation as a process of motivating action to achieve a certain goal. It is proved that the ways of forming cognitive independence can be ways of mastering educational material, the order of staffing students in groups, the relationship between motive and purpose, the availability and accessibility of educational and methodological support, the use of interactive technologies, creating a problem situation and finding solutions, procedural theory of expectation, organization of motivational effect, as well as introspection methods, game technologies, psychological and pedagogical training, methodical means of communicative attack, proof and persuasion, suggestion, overcoming obstacles, delegation, consolidating positive impressions, solving problems through dialogic conversation, the use of interactive technologies., Мета статті – розглянути основні складові мотивації в навчанні та визначити шляхи підвищення пізнавальної мотивації студентів до самоосвіти; схарактеризувати процес удосконалення підготовки майбутніх фахівців в умовах сучасної освіти та концепції формування мотивації студентів до самоосвіти. Методологію становлять принципи науково-педагогічного дослідження і педагогічного спостереження, системний підхід, а також методи систематизації та узагальнення (для розуміння сукупності чинників, механізмів і процесів, що охоплює поняття мотивації; аналізу основних концепцій формування мотивації студентів до самоосвіти). Наукова новизна полягає у визначенні шляхів формування мотивації пізнавальної самостійності як динамічного процесу, що визначає людську поведінку. Висновки. Поняття мотивації охоплює сукупність чинників, механізмів, процесів, які стимулюють виникнення реальної або потенційно направленої активності, зокрема формування мотивації до самонавчання. Наголошено, що науково-пізнавальний мотив сприяє високому рівню самостійності особи, яка не потребує зовнішніх стимулів. Водночас варто враховувати методологію підвищення пізнавальної мотивації студентів до самоосвіти, розглядаючи мотивацію як процес спонукання до дії для досягнення певної мети. Доведено, що шляхами формування пізнавальної самостійності можуть бути способи засвоєння навчального матеріалу, порядок комплектування студентів у групи, відношення між мотивом і метою, наявність і доступність навчально-методичного забезпечення, застосування інтерактивних технологій, створення викладачем проблемної ситуації та винайдення шляхів її розв’язання, процесуальна теорія очікування, організація мотиваційного ефекту, а також методи інтроспекції, ігрові технології, психолого-педагогічні тренінги, методичні засоби комунікативної атаки, доведення та переконання, сугестія, долання перешкод, делегування, закріплення позитивного враження, розв’язання проблемних завдань за допомогою діалогічної розмови, застосування інтерактивних технологій.

The article is devoted to the analysis of pedagogical skills as the main component of pedagogical action; teacher - the main actor in the reform of modern education. The state of state management of continuing education of pedagogical workers in Ukraine is analyzed, the problems of realization of continuous education in the Ukrainian educational space are noted. Стаття присвячена аналізу педагогічної майстерності як головна складова педагогічної дії; вчитель - основна дійова особа у реформуванні сучасної освіти. Проаналізовано стан державного управління неперервною освітою педагогічних працівників в Україні, зазначені проблеми реалізації неперервної освіти в українському освітньому просторі.

The proceedings of the XX International Scientific and Practical Conference “Adult education under uncertainty: encouragement, motivation, tendencies” held on 11 February 2022, at Kharkiv University of Humanities “People’s Ukrainian Academy” include a variety of articles on the issues of adult education under uncertainty investigating the concept of “adult learning” and its modern interpretations. The collected articles highlight the global trends and Ukrainian peculiarities of educational programmes for adults; national strategies, models, and best practices of adult education; academic paths for adult learners: learning organization and plotting; priorities, and areas of education for older adult learners, and major challenges and barriers to their development. Special attention is paid to the conceptual foundations and priorities of andragogy., Статті присвячено освіті дорослих – визначенню та сучасній інтерпретації цього поняття в освітній науці. Аналізуються світові тенденції та вітчизняні особливості освітніх програм для дорослих; національні стратегії, моделі й успішні практики освіти дорослих; форми організації й побудови освітніх траєкторій для дорослого населення; пріоритети й напрями навчання людей старших вікових груп та основні виклики й бар’єри на шляху їх розвитку. Окрему увагу приділено концептуальним засадам і пріоритетам андрагогіки.

The key idea of our study is to identify the ways of equal access to educational opportunities for primary school teachers in Ivano-Frankivsk region in the modernization of postgraduate education through positions of answers to questions about reconciling the contradictions between the real content of pedagogical education, school requirements and state challenges. Teachers are a special group of professionals who improve their skills not for the sake of career growth or the desire to meet the requirements of the labor market. They are motivated to learn by more altruistic things: the school’s attitude towards professional growth, a sense of responsibility for student learning, the desire to help each child master modern knowledge and skills, and to enjoy their work, respect and pride in their profession. In view of this, we understand that a teacher who teaches not only the mind but also the heart needs to be able to improve their own professional level, to form modern competencies. Pedagogical activity cannot be set within certain instructional frameworks, because only with the establishment of professional freedom can the effective organization of professional growth be possible. Through participation in various forms of learning, creative approach to teaching, development of scientific and methodological literature, their own pedagogical research, self-education – teachers become initiators and active participants in creative changes in school reality. In turn, everyone involved in the challenges of modern education must not only recognize the importance of the primary school teacher profession, but also promote and support its work. Therefore, we offer recommendations addressed to three groups of institutions and organizations for their effective implementation at the regional level: first, the Department of Education, school principals; secondly, training institutions; third, methodological associations, schools of excellence., Ключова ідея нашого дослідження – виявити шляхи політик рівного доступу до освітніх можливостей вчителів початкової школи територіальних громад Івано-Франківщини в умовах модернізації системи післядипломної освіти через позиції відповідей на запитання про узгодження суперечності між реальним змістом педагогічної освіти, вимогами школи та викликами держави. Завдяки участі в різних формах навчання, творчому підходу до викладання, опрацюванню наукової та методичної літератури, власним педагогічним пошукам, самоосвіті – педагоги стають ініціаторами й активними учасниками творчих змін в шкільній реальності. Зі свого боку, кожен причетний до викликів сучасної освіти повинен не тільки визнавати важливість професії вчителя початкової школи, але й сприяти та підтримувати його діяльність. Відтак пропонуємо рекомендації, які адресовані трьом групам установ та організацій задля ефективного їх впровадження на регіональному рівні: по-перше, відділу освіти, директорам шкіл; по-друге, закладам підвищення кваліфікації; по-третє, методичним об’єднанням, школам передового досвіду.

Актуальність теми дистанційного навчання як засобу стимулювання самоосвіти зумовлена ​​тим, що це одна з форм таких послуг, які найбільш активно обговорюються в останні роки - це навчання з використанням глобальної мережі Internrt або дистанційне навчання. У статті представлено відмінність дистанційного навчання від традиційного з точки зору форм взаємодії викладача та випускника, а також послідовності вивчення предметів та темпу роботи. Розглянуто особливості дистанційної освіти в умовах спілкування викладач – студент, визначено її характерні особливості. Розглянуто елементи механізму самовиховання. До механізмів, які можуть активізувати та стимулювати розвиток навичок самоорганізації учнів, належать: цілепокладання, усвідомлений характер пізнання, позитивне закріплення результатів навчання, планування часу, залучення до активних методів навчання, взаємоперевірка та самооцінка набутих знань та навичок, залучення студентів до дистанційного навчання курси. Переваги дистанційного навчання порівняно з традиційним: доступність джерел інформації, індивідуалізація навчання, зручність система консультування та інші. The relevance of the topic of distance learning as a means of stimulating self-education is due to the fact that this is one of the forms of such services that are most actively discussed in recent years - is learning using the global network Internrt or distance learning. The article presents the difference between distance learning from the traditional in terms of forms of interaction between teacher and graduate, as well as the sequence of study of subjects and pace of work. Peculiarities of distance education in terms of teacher - student communications are considered, its characteristic features are determined. Elements of the mechanism of self-education are considered. The mechanisms that can activate and stimulate the development of self-organization skills in students include: goal setting, conscious nature of cognition, positive reinforcement of learning outcomes, time planning, involvement in active learning methods, peer review and self-assessment of acquired knowledge and skills, involvement of students in distance learning. courses. The advantages of distance learning compared to traditional: the availability of sources of information, individualization of learning, convenient counseling system and others.

The article deals with the issue of improving the preparation of pre-service teachers of choreographic course of study for the independent arrangement of their educational activities in the process of professional education. The author defines that the ability to self-organization is one of the key competencies of pre-service teachers, which is based on the skills of educational self-organization. With these skills, students gain the opportunity to effectively plan, diagnose, monitor, adjust and evaluate their learning and its effectiveness. The paper substantiates the essence of the concept of «skills of educational self-organization» and discloses its content, taking into account the specifics of special disciplines and the nature of educational (scientific-theoretical, methodological, creative-interpretive, pedagogical, ballet-master, artistic and performing) activities of pre-service teachers-choreographers. Focusing on the current trends in the increase in the number of academic hours planned for independent work, and the gradual transition in the training of specialists to distance and mixed forms of education, the article emphasizes the importance of developing and applying special pedagogical principles and conditions for organizing vocational education of students-choreographers based on educational self-organization and self-education. It has been determined that scientific principles underlie the study of pedagogical theories, processes and phenomena and guide the strategy of their development. In the context of the formation of the skills of educational self-organization of pre-service teacher of choreographic course of study, expedient pedagogical principles are determined: the principle of personal-semantic coordination, the principle of professional self-presentation, the principle of personalization of training. It is indicated that the developed special pedagogical conditions can create favorable circumstances in the educational process for achieving the set goal. Effective pedagogical conditions for the successful formation of the skills of educational self-organization of pre-service teacher of choreographic course of study are: activation of students’ motivation for independent activity, support for the initiative of self-education of future specialists, ensuring the development of the volitional sphere of students., У статті розглядається проблема удосконалення підготовки майбутніх викладачів хореографічних дисциплін до самостійної організації власної навчальної діяльності в процесі освітньої діяльності. Автором визначено, що здатність незалежно і свідомо керувати своєю освітою виступає однією з ключових фахових компетентностей майбутніх педагогів, основою якої виступають вміння навчальної самоорганізації. За допомогою означених умінь студенти стають спроможними ефективно планувати, діагностувати, контролювати, коригувати та оцінювати своє навчання і його результативність. У роботі обґрунтовано сутність поняття «уміння навчальної самоорганізації» та розкрито його зміст з урахуванням специфіки фахових дисциплін і характеру освітньої (науково-теоретичної, методичної, творчо-інтерпретаційної, педагогічної, балетмейстерської, художньо-виконавської) діяльності майбутніх викладачів-хореографів. Акцентуючи увагу на існуючих тенденціях щодо збільшення частки навчальних годин, відведених на самостійну роботу, та поступового переходу в підготовці фахівців до дистанційних і змішаних форм навчання, у статті наголошується на важливості розроблення і застосування спеціальних педагогічних принципів та умов організації професійної освіти студентів-хореографів з опорою на навчальну самоорганізацію та самоосвіту. Визначено, що наукові принципи лежать в основі дослідження певних педагогічних теорій, процесів та явищ та спрямовують стратегію їх розвитку. У контексті формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін доцільними педагогічними принципами визначено: принцип особистісно-смислової координації; принцип професійної самопрезентації; принцип персоналізації навчання. Зазначено, що розроблені спеціальні педагогічні умови можуть створювати сприятливі обставини в освітньому процесі для досягнення поставленої мети. Ефективними педагогічними умовами успішного формування умінь навчальної самоорганізації майбутніх викладачів хореографічних дисциплін визначено активізацію мотивації студентів щодо самостійної діяльності; підтримку ініціативи самоосвіти майбутніх фахівців; забезпечення розвитку вольової сфери студентів.

The urgency of the article is studied due to contradictions between the traditional content, forms and methods of preparation of students and social orders regarding the innovative direction of the teacher’s personality. And therefore, the issue of forming self-education readiness for future primary school teachers and the search for pedagogical conditions that would contribute to the most effective course of this process is relevant.The purpose of the article is to analyze the pedagogical conditions of formation of readiness for self-education in future teachers of elementary school.The article analyzes the concept of “readiness for self-education” and defines its interdependent and interconnected structural components: motivational, evaluative, cognitive, active and productive. It is theoretically substantiated that the process of formation of such readiness should be carried out through a set of pedagogical conditions that promote the development of students’ abilities of independent educational activity, self-organization, and self-analysis. On the basis of theoretical analysis of scientific sources, the essence of the concept of pedagogical conditions as a means of designing the real conditions for the professional activity of future teachers of elementary classes is determined on their subjective perception of the educational process.The results of practical research have allowed to allocate a number of the following pedagogical conditions which are determined by the structure of readiness for self-education and provide effective formation of self-educational competence,such as: motivation of students’ educational, cognitive and self-educational activities, professionalization of self-educational values, research and character of studying, creation of research environment in university, monitoring of self-educational activities. The article analyzes in detail the ways and conditions for the successful implementation of each of the pedagogical conditions for the formation of self-educational competence. Pedagogical conditions are considered by the author as a series of interdependent, complementary components as forming a unified system. At the same time, a number of special conditions have been clarified that significantly affect the whole process of formation of readiness for self-education, namely: taking into account psycho-physiological features of personality formation during adolescence; taking into account the specifics of the future professional activity of the elementary school teacher; taking into account research work as an effective factor of self-education; creative direction of self-education of the future teacher; subjective-objective unity of the self-educational process., Проведено теоретичний аналіз понять: «готовність до самоосвіти», «педагогічні умови». Теоретично обґрунтовано, що процес формування готовності має здійснюватися через сукупність педагогічних умов. Згідно з результатами практичних досліджень виділено ряд наступних педагогічних умов, які обумовлені структурою готовності до самоосвіти й становлять єдину систему а саме: мотивація навчально-пізнавальної й самоосвітньої діяльності студентів, професіоналізація цінностей самоосвіти, дослідницько-пошуковий характер навчання, створення науково-дослідницького середовища у ЗВО, моніторинг самоосвітньої діяльності. У статті детально проаналізовано методи та умови успішної реалізації кожної з педагогічних умов.

The article considers the content of formal, non-formal, and informal learning of foreign languages. It is noted that formal education is education that is institutionalized, intentional, and planned through public organizations and recognized private institutions and together they create a system of state formal education. Non-formal education is education that is institutionalized, intentional, and planned by the subject of educational activity. Informal education is a form of education that is intentional or conscious, but not institutionalized. The author analyzes the main differences between formal, non-formal, and informal learning. It has been emphasized that learning, whether formal or informal, is intentional and partly accidental, but informal learning is purely accidental. It has been outlined that in the short term it makes more sense and, of course, more accessible to involve volunteers in the organization of social activities that promote non-formal and informal language learning, instead of immediately organizing official language courses. If such measures are properly designed and effectively implemented, they can motivate and encourage students to participate in formal language courses at a later stage. It has been noted that formal education characterizes education on the negative side due to certain limitations, namely the curriculum is based on norms and laws approved by the government/institution, while the students’ needs and interests are not taken into account. When the students’ needs and interests are taken into account, the students will be more interested and more willing to participate in various activities. On the other hand, non-formal education manages to transform the interests and needs of students into a flexible and adapted form of learning., У статті розглянуто зміст формального, неформального та інформального навчання іноземним мовам. Автором проаналізовано основні відмінності формального, неформального та інформального навчання. Наголошено, що у короткостроковій перспективі має більший сенс і, безумовно, доступніше залучати волонтерів до організації соціальних заходів, які сприяють неформальному та інформальному вивченню мов, замість того щоб відразу організовувати офіційні мовні курси. Якщо такі заходи розроблені належним чином та ефективно виконані, вони можуть вмотивувати та заохотити студентів брати участь в офіційних мовних курсах на більш пізньому етапі.

The article considers the problem of the future diplomat self-development professional training. With the development of the humanistic paradigm of education the forming an active, creative personality became relevant. The personality of a specialist in the field of international relations must distinguish between clear goals and socially significant value orientations, a creative attitude to work, the desire for high productivity, for continuous self-development. It is found that the main feature of man, which determines the significant characteristics of his nature, is the system-forming unity of a special objectively given creative activity – activity and subjectivity, which contains the need, need, ability and ability to change, expand, design such activities, attitude to it as a condition of their existence and their growth and development in it. A clear idea of the future diplomat about his professional future, the ability to build their professional and educational space at different stages of professional development and willingness to be realized in it is a diagnosed result of personal self-development during training. The self-development of the future diplomat promotes a high level of self-improvement and self-realization in future professional activity. The complexity of a diplomat's professional activity involves a specially organized space for professional training. The formation of such a space consists of several conditions: strategic – approaches, conceptual positions that determine the result, and technical – technologies of professional training in higher education institutions. Introspection is an important thing in self-realization. First, it helps the future diplomat to adapt to the conditions of the living environment. Secondly, it is the basis of the dynamics and development of self-awareness of the future diplomat, which allows you to change your perception of yourself and attitude to yourself in the process of life. Thirdly, it puts the future diplomat in an active position concerning his life, making him a subject of his life (a subjective life position is formed)., У статті розглянуто проблему саморозвитку майбутнього дипломата у процесі професійної підготовки. З’ясовано, що чітке уявлення майбутнього дипломата про своє професійне майбутнє, уміння вибудовувати свій професійно-освітній простір на різних етапах професійного становлення та готовність реалізуватися у ньому фактично є діагностованим результатом саморозвитку особистості в період професійної підготовки. Саморозвиток майбутнього дипломата сприяє високому рівню самовдосконалення та самореалізації у майбутній професійній діяльності.

At the present stage, the problem of implementing a personalized approach during the physical activity of girls and boys in higher education in order to solve various tasks in terms of content, including the implementation of physical self-development. The purpose of the study was to determine the characteristics of students of different institutions of higher education in the motivation of their activities to physical self-development for implementation indivsdual approach. Material and research methods. This goal achived using a set of adequate research methods. Analysis, synthesis, systematization were used to process sources of information; the necessary empirical data were obtained by the method of psychodiagnostic testing (L. Berezhnov’s test “Reflection on self-development”); to organize the study used the method of experiment, to process the data – adequate methods of mathematical statistics. The study involved 168 girls who were students of various higher education institutions, their age was 18,5±1,3. Results. The education of girls in various institutions of higher education to some extent affects the state of formation of their motivation for physical self-development and self-education. High and medium levels of such motivation are found in almost the same number of girls – future officers and future teachers of physical education; the former have a significantly higher number of low-level results dsfferent than the last one. The number of respondents who spend less than one and more than 2 hours on self-development differed significantly: girls – future officers, respectively, more and less than girls – future specialists in physical education. Conclusion. Using the results of last one as model values іs impractical. It is necessary to increase the attention of physical education teachers to the practical provision of girls with self-development and self-education, taking into account the tasks of physical education., На сучасному етапі актуалізується проблема реалізації персоналізованого підходу під час фізичної активності дівчат і хлопців у закладі вищої освіти задля вирішення різних за змістом завдань, у тому числі зі здійснення фізичного саморозвитку. Мета дослідження полягала у визначенні особливостей студенток різних закладів вищої освіти в мотивації їхньої діяльності до здійснення фізичного саморозвитку задля сприяння реалізації персоналізованого підходу. Матеріал і методи дослідження. Досягали поставленої мети використанням комплексу адек ватних методів дослідження. Аналіз, синтез, систематизацію використовували для опрацювання джерел інформації; необхідні емпіричні дані одержували методом психодіагностичного тестування (тест Л. Бережнова «Рефлексія на саморозвиток»); для організації дослідження використали метод експерименту, для опрацювання одержаних даних – адекватні методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 168 дівчат, які були студентками різних закладів вищої освіти, їхній вік становив 18,5±1,3 років. Результати. Навчання дівчат у різних закладах вищої освіти певною мірою позначається на стані сформованості їх мотивації до фізичного саморозвитку і самоосвіти. Високий та середній рівні такої мотивації виявлено практично в однакової кількості дівчат – майбутніх офіцерів та майбутніх учителів фізичного виховання; у перших значно більша кількість результатів низького рівня, ніж у других. Суттєво відрізнялася кількість респондентів, які скеровують на саморозвиток менше однієї та понад 2 години: дівчат – майбутніх офіцерів відповідно більше та менше, ніж дівчат – майбутніх спеціалістів із фізичного виховання. Висновок. Використання результатів останніх, як модельних значень, недо- цільно у зв’язку з їх відмінністю від необхідних. Потрібно підвищити увагу викладачів фізичного виховання до практичного забезпечення дівчатами саморозвитку і самоосвіти, враховуючи завдання фізичного виховання

The aim of the article is to present results of an empirical research of self-education motivation of students. The following methods are used: empirical: «Method for studying the motivation for success and avoidance of failure» by A.О. Rean, «Method for studying the motivation of higher education» by T.I. Iliina, «Test for assessing the ability to self-development and self-education» by V.I. Andreev, «Personal Orientation Inventory» by E. Shostrom; mathematical and statistical methods of data processing. The results of the research. The data of studying the components of self-education motivation (motivation for achieving success, motivation of learning, the ability to self-education and self-actualization) have been presented. Diagnostics of the motivation for success and avoidance of failure has shown that in the group of the first and third year undergraduate students, motivation for success prevails, but it is not marked, and in the 1–2nd year of magistracy, most students have a stable motivation for success. An empirical study of the motivation of educational activity has shown that the motive «Acquisition of knowledge» is the leading motive for students, and the motives «Mastering a profession» and «Getting a diploma» are almost at the same level. This demonstrates that students show curiosity, interest in acquiring knowledge, but still formally assimilate them. It has been found that the motivation for self-education of students grows during the course of study – from the level below average (at the 1st year of the higher education level «Bachelor») to above the average (at the 1st year of the higher education level «Master»). Diagnostics of the degree of self-actualization has shown that students of the first and third years of the baccalaureate have an average degree of self-actualization, and the first year of the magistracy – a high one, which indicates the desire to develop personal capabilities. Conclusions. Results of the empirical research and correlation analysis of components of the self-education motivation have confirmed the research hypothesis in that part that the self-education motivation of students increases during the course of education; it has been stated the ability for self-education leads to the desire to achieve success and depends on self-actualization., Мета статті – презентувати результати емпіричного дослідження мотивації самоосвіти студентів. Методи дослідження. Емпіричні: «Методика вивчення мотивації успіху і остраху невдачі А.О. Реана, «Методика вивчення мотивації навчання у закладі вищої освіти» Т.І. Ільїної, «Тест оцінки здатності до саморозвитку та самоосвіти» В.І. Андрєєва, «Опитувальник особистісної орієнтації» Е. Шострома; математико-статистичні методи обробки даних. Результати дослідження. Представлено дані вивчення складових мотивації самоосвіти (мотивація досягнення успіху, мотивація навчання, здатність до самоосвіти та самоактуалізація). Діагностика мотивації успіху й остраху невдачі показала, що у групі студентів першого і третього курсів бакалаврату переважає мотивація на успіх, але не яскраво виражена, а на 1–2-му курсах магістратури більшість студентів мають стійку мотивацію на успіх. Емпіричне дослідження мотивації навчальної діяльності засвідчило, що для студентів основним є мотив «Набуття знань», а мотиви «Оволодіння професією» та «Отримання диплома» знаходяться майже на одному рівні. Це демонструє те, що студенти виявляють допитливість, зацікавленість у здобутті знань, але все-таки засвоюють їх формально. Установлено, що мотивація самоосвіти студентів зростає упродовж навчання – від рівня нижчого за середній (на 1-му курсі рівня вищої освіти «Бакалаврський») – до вище середнього (на 1-му курсі рівня вищої освіти «Магістерський»). Діагностика ступеня самоактуалізації показала, що студенти першого і третього курсів бакалаврату мають середній ступінь самоактуалізації, а першого курсу магістратури – високий, що свідчить про прагнення до розвитку своїх особистісних можливостей. Висновки. Результати емпіричного дослідження та кореляційного аналізу складових мотивації самоосвіти підтвердили гіпотезу дослідження у тій частині, що мотивація самоосвіти студентів зростає упродовж навчання; встановлено, що здатність до самоосвіти зумовлює прагнення досягнення успіху та залежить від самоактуалізації.

The article is devoted to the consideration of the problem of forming complex knowledge of high school students on the basis of intersubject connections and professional orientation. The problem posed is not new. Certain aspects are disclosed in the works of domestic and foreign teachers. However, it is actively transforming over time, and, therefore, requires a mobile approach to its consideration in time. This is due to many factors. The student’s activity always requires the teacher’s activity, which means the second must be ready for self-education in the direction of the interests of the first. The ability to fully and versatile disclose a topic, to navigate freely in it is the key to the successful organization of a conscious approach of students to education. The teacher’s readiness for educational innovations, the ability to integrate pedagogical methods, the mobility of his approaches and views, based on the design of general education for further vocational training, is considered by modern pedagogy as an opportunity for productive cooperation in the future. Educational activity based on conversation, dialogue, discussion, as well as joint activities of all participants in the educational process is a powerful motivator for the conscious formation of skills in organizing further professional self-education. On the example of a non-standard lesson-conference “World of Mirrors”, the practical possibilities of organizing teaching physics are revealed, taking into account the entire spectrum of interests of an ordinary student collective of different levels. Taking into account the interests and abilities of students, as well as their involvement in their feasible active participation in the preparation and conduct of a lesson provides awareness and a deeper understanding of the importance of the problem considered in the lesson, the need to use knowledge of related academic subjects for its further research or general awareness. The feasibility of practical tasks and their close connection with life and everyday life is a clear proof of the advisability of studying physics as a general educational discipline in an educational institution. The saturation of the lesson-conference with material and its characteristic variety allows for a higher efficiency of the lesson for students with different levels of educational achievements in physics. By tying the interests of the student to the physics lesson, the teacher simultaneously ties physics to the interests of the student, thus additional connecting chains appear that provide a certain level of general preparation of the senior pupil for further education and obtaining special education. The approach to organizing and conducting lessons presented in the article makes it possible to fully fulfill the requirements provided for by the curriculum in physics. The reliance on interdisciplinary and professional orientation of students provides the formation of complex practical knowledge., У статті розглянуто проблему формування комплексних знань старшокласників на основі міжпредметних зав’язків та професійної орієнтації. На прикладі нестандартного уроку-конференції «Світ дзеркал» висвітлено практичні можливості організації навчання фізиці з урахуванням спектру інтересів звичайного різнорівневого учнівського колективу. Врахування інтересів та здібностей учнів, а також їх залучення до посильної активної участі у підготовці та проведенні навчального заняття забезпечує усвідомлення й глибше розуміння важливості розглядуваної на уроці проблеми та необхідність використання суміжних знань для подальшого її дослідження або загальної обізнаності особистості. Посильність практичних завдань та їх невідривний зв'язок із життям та побутом є переконливим доказом доцільності вивчення фізики як загальноосвітньої навчальної дисципліни у закладах загальної середньої освіти.

The article emphasizes the importance of education in human life; its close connection with democracy and its development. The peculiarities of the organization of the educational process of higher education institutions through democracy and for democracy are analyzed. The main factors influencing the development of positive traits and qualities, basic skills, competencies of future teachers are identified; formation of their democratic values. The results of the study revealed the main conditions for the organization of effective professional activities of future teachers, namely: recognition of their own freedoms and respect for rights; raising the professional level through support in the professional environment, through partnership and cooperation; compliance with only those rules in relation to others that are implemented in relation to them; prevalence of personal interests (career growth, opening a private school, etc.) over public ones. The criteria of democratic values establish a fair assessment; freedom of speech; responsibility; transparent expression of will; social harmony in the team; pluralism. An assessment of the main motives for professional choice and training of students at different stages of the study; study of value priorities. The educational environment of the institution of higher education regarding the organization of the educational process on the basis of democracy is diagnosed; differentiate between professional and personal interests and needs of higher education students. Various forms, receptions, methods of the organization, technologies of training of students are tested; the most effective of them in the formation of democratic values have been identified. It is established that during professional training young people should experience the benefits of democracy, try and implement democratic values; education is designed to provide favorable conditions for meeting the needs, requests, interests of each participant in the educational process, taking into account its individual characteristics and capabilities. To this end, a tolerant, democratic educational environment should be organized; to use in practice various technologies, teaching methods, forms and methods of work, to carry out innovative activities., У статті наголошено на значенні освіти у життєдіяльності людини; її тісному зв’язку з демократією та її розбудовою. Проаналізовано особливості організації навчально-виховного процесу закладів вищої освіти через демократію і задля демократії. Виокремлено основні чинники впливу на розвиток позитивних рис та якостей, базових умінь та навичок, компетентностей майбутніх учителів; формування їх демократичних цінностей. Здійснено оцінку основних мотивів професійного вибору та підготовки студентів на різних етапах дослідження; вивчення ціннісних пріоритетів. Діагностовано освітнє середовище закладу вищої освіти щодо організації навчально-виховного процесу на засадах демократії; розмежовано професійні та особистісні інтереси та потреби здобувачів вищої освіти. Апробовано різні форми, прийоми, методи організації, технології навчання студентів; встановлено найбільш ефективні із них щодо формування демократичних цінностей.

The article presents the modern approaches to ways of generalizing the teacher’s own experience, dissemination of professional achievements, self-presentation of pedagogical activities as a result of continuous support of methodological structures and creation of necessary conditions that contribute to the formation of each teacher’s needs for self-development. The development of the competence of the specialist is to form in him a system of knowledge and personal qualities necessary to perform various functions of professional activity, as an opportunity to realize the potential of the teacher on the basis of self-development. At the same time, it is a dynamic process of “unfolding” the qualities of the teacher’s personality, which are manifested in the formation of interest in pedagogical activities, in mastering professionally important and socially significant personality qualities. The process of self-realization of the teacher’s personality begins with professional self-determination. The result of the teacher’s self-realization should be the formed need for continuous self-improvement. The creation of an effective management system for the development of professional suitability of teachers is determined by the task of the current methodological structures of institutions of postgraduate pedagogical education and the newly established Centers for Professional Development of Teachers. The system is aimed at creating conditions for successful professional development, professional self-preservation of the teacher, and practical confirmation of the criteria of his professional productivity, professional identity and professional maturity. The situation of success can be an impetus for further development of the teacher, and personal need – stimulates the setting of appropriate goals and methods of implementation. Pedagogical success – the concept is ambiguous, on the one hand it is the optimal relationship between own expectations and the results of the activities performed by the individual; on the other hand – it is a feeling of joy, satisfaction with the result, the goal achieved. This feeling will be the basis for the formulation of new goals, self-assessment of the level of professional competence by a specialist., У статті представлено сучасні підходи до способів узагальнення власного досвіду педагога, поширення професійних досягнень, самопрезентації педагогічної діяльності в результаті неперервного супроводу методичними структурами та створення необхідних умов, які сприяють формуванню у кожного вчителя потреб до саморозвитку у конкретному виді педагогічної діяльності. Розвиток компетентності фахівця полягає у формуванні в нього системи знань і особистісних якостей, необхідних для виконання різних функцій професійної діяльності. Охарактеризовано можливості реалізації потенціалу педагога на основі саморозвитку.

Self-education in modern educational process acquires great importance both for society and for the individual. Aim of the research was to determine how to achieve certain goals for students through deliberate and focused motivation for self-development and self-education. Material and methods of the research. Achieving this goal was due to the use of a set of adequate research methods: in the processing of various sources of information was used analysis, synthesis, systematization; to obtain the necessary empirical data by Interview methods and as well as «Diagnostics of self-development level» by L. Berezhnov for identifying the ability to unlock and mobilise one’s own efforts under any circumstances, successful work performance with the aim of self-realisation of hidden capabilities. Investigated were 60 students of higher establishment. Results. It was revealed that 21.7 % students have a high level of desire for self-education and self-development. The average level was shown by 58.3 % students. They are quite realistic, which determines the desire for self-realization in the field of physical education and sports. Weak motivation for learning and self-education showed 20 % respondents. The program of self-education and self-development is presented, during the project activity of which future specialists in the field of physical education and sports learn: to plan their work, predicting its results in advance; use various sources of information; analyze and compare facts; make a decision. That is why the knowledge acquired through their own efforts will be an intrinsic motivation for successful action. Conclusion. Specialist training and professional activity require continuous education committed to lifelong learning in your chosen field, conscious guidance of the process of personal development., В умовах сучасного освітнього процесу самоосвіта та саморозвиток набувають великого значення як для суспільства в цілому, так і для певної особистості. Мета дослідження полягала у визначенні рівня мотивації до самоосвіти та саморозвитку у майбутніх фахівців галузі фізичної культури та спорту. Матеріал і методи дослідження. Досягнення поставленої мети відбулося завдяки використанню комплексу адекватних методів дослідження: при опрацюванні різних джерел інформації було використано аналіз, синтез, систематизацію; для одержання необхідних емпіричних даних використовували психологічне тестування за методикою Л. Бережнова «Діагностика рівня саморозвитку» та інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 60 студентів закладу вищої освіти. Результати. Було встановлено, що високий рівень прагнень до самоосвіти та саморозвитку мають 21,7 % студентів. Середній рівень показали 58,3 % студентів. Вони достатньо реалістично налаштовані, що зумовлює прагнення до самореалізації в галузі фізичного виховання та спорту. Слабку мотивацію до навчання та самоосвіти показали 20 % респондентів. Представлено програму самоосвіти та саморозвитку, в процесі проектної діяльності якої, майбутні фахівці галузі фізичного виховання та спорту навчаються: планувати свою роботу, заздалегідь прогнозуючи її результати; використовувати різноманітні джерела інформації; аналізувати та порівнювати факти; приймати рішення. Висновок. Підготовка фахівця і професійна діяльність потребують освіти впродовж життя, свідомого керівництва процесом особистісного розвитку.

Створення В. О. Курінським автодидактики як універсальної системи самоосвіти відкрило нові, невідомі на початок ХХ століття перспективи та можливості реалізації парадигми «Освіта впродовж життя. Освіту здобувають під час навчання, головним і центральним елементом якого є процес учіння. Необхідною передумовою для нього є розроблення і запровадження зв’язаної системи заходів з ініціювання і розвитку актуального інтересу. Детонатором зацікавленості та інтересу є здивування. У статті подається спроба вирішення питання актуалізації інтересу на основі організації здивування у навчальному процесі з дисципліни «Загальна хімія»., The transition of Ukrainian education, science and technology to European integration on the Bologna principles necessitates the need to seek optimization and development of a methodological system for organizing students' independent work. The author proposes the principles of autodidactics as a technology of self-education to address the problem of organizing students' independent work, in particular chemists.Autodidactics developed as a universal system of self-education by V. O. Kurinskiy gave a way to new, unknown as of XX century beginning, perspectives and possibilities to implement paradigm "Lifelong learning".Education is received during learning, whose main and central element is the process of training. A necessary condition for this is to suggest and embed an entire system of actions in initiating and developing an actual interest. A primer of the concern and interest is an astonishment.The paper proposes an attempt to solve the problem of actualization of the interest based on organizing the astonishment in an educational process of subject "General chemistry".

KUZMENKO Vasyl – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of Pedagogy and Management of Education Department, Kherson Academy of Continuing Education, Pokrysheva Str., 41, Kherson, 73000, UkraineE-mail address: kuzmenkovasiliy@gmail.comORCID: http://orcid.org/0000-0002-0211-5173ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/C-9659-2019PRYMAKOVA Vitaliia – Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of Education, Psychology and Inclusive Education Department, Kherson Academy of Continuing Education, Pokrysheva Str., 41, Kherson, 73000, UkraineE-mail address: pran703@gmail.comORCID: http://orcid.org/0000-0002-8914-6748ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/C-9339-2019 To cite this article: Kuzmenko, V., & Prymakova, V. (2019). Postgraduate training of primary school teachers through the forming of the pupils’ scientific picture of the world. Liudynoznavchi studii. Seriia «Pedahohika» – Human Studies. Series of «Pedagogy», 8/40, 57–67. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164396. Article history Received: October 13, 2018Received in revised form: December 2, 2018Accepted: February 18, 2019Available online: April 22, 2019Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039 © 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).Abstract. The article substantiates the problem of teachers’ postgraduate training through the forming of junior pupils’ scientific picture of the world. The analysis of publications devoted to this research and similar topics made it possible to state that in contemporary literature there are a lack of significant works on the above-mentioned question. To solve the problem, we analyzed its theoretical aspects, identified methods, specified pedagogical conditions, implementation of which can ensure the readiness of primary school teachers to form pupils’ scientific picture of the world.The article clarifies the essence of «the junior pupils՚ scientific view of the world» concept and characterizes the features of its formation. To realize these features, the teacher of elementary school should create a favorable environment for individual development of schoolchildren in primary school, organize various types of integrated educational and cognitive activities, in particular creative, research, labor, etc.; to implement the principle of the nature compliance in order to take into account the age peculiarities of junior pupils; be able to find effective forms and methods of optimizing the educational process; to provide the development of cognitive mental processes for the development of which the junior school age is a sensitive period (perception, memory, imagination, attention, speech, thinking).After analyzing the possibilities of the postgraduate pedagogical education system in solving the above-mentioned tasks, we defined the stages of appropriate specialists training, which include the coursework, between the course periods and the self-education of teachers, the systematic work during which the readiness to perform such activity is determined. The structural components of readiness are motivational, cognitive, activity, reflexive and corrective; their content is described in the publication.On the basis of developed criteria and levels of teachers’ readiness formation to solve this educational task (high, medium, low), its pedagogical diagnostics was carried out, after which the efficiency and effectiveness of the pedagogical conditions substantiated by authors were experimentally tested. Thus, we determined the pedagogical conditions of postgraduate teacher training to the forming of junior pupils’ scientific picture of the world, namely: the motivation of primary schools teachers in this direction of pedagogical activity; mastering theoretical knowledge about the essence of key concepts and forming of junior pupils’ scientific picture of the world peculiarities; formation of the necessary skills for the teachers; improvement of reflexive skills and working skills to adjust further work taking into account the results obtained, were recognized effective.Acknowledgments. Sincere thanks to the pedagogical staff at Kherson schools № 7, № 16, № 28, № 45 and students of Communal Higher Educational Establishment «Kherson Academy of Continuing Education» of Kherson Regional Council.Funding. The authors received no financial support for the research, authorship, and/or publication of this article.No potential conflict of interest was reported by the authors., КУЗЬМЕНКО Василь – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогіки та менеджменту освіти, КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», вул. Покришева, 41, Херсон, 73000, УкраїнаE-mail address: kuzmenkovasiliy@gmail.comORCID: http://orcid.org/0000-0002-0211-5173ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/C-9659-2019 ПРИМАКОВА Віталія – доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії й методики виховання, психології та інклюзивної освіти, КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», вул. Покришева, 41, Херсон, 73000, УкраїнаE-mail address: pran703@gmail.comORCID: http://orcid.org/0000-0002-8914-6748ResearcherID: http://www.researcherid.com/rid/C-9339-2019 Бібліографічний опис статті: Кузьменко, В., & Примакова, В. (2019). Postgraduate training of primary school teachers through the forming of the pupils’ scientific picture of the world. Людинознавчі студії. Серія «Педагогіка», 8/40, 57–67. doi: 10.24919/2413-2039.8/40.164396. Історія статті Одержано: 13 жовтня 2018Прорецензовано: 2 грудня 2018Подано до редакції: 18 лютого 2019Доступ он-лайн: 22 квітня 2019Journal homepage: http://lssp.dspu.edu.ua/ p-ISSN 2313-2094e-ISSN 2413-2039 © 2019 The Authors. Human studies. Series of «Pedagogy» published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University & Open Journal Systems. This is an open access article under the CC BY-NC-SA 4.0 license (http://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/).Анотація. У статті обгрунтовано актуальність проблеми післядипломної підготовки вчителів до формування наукової картини світу в молодших школярів. Аналіз публікацій, присвячених дослідженням з цієї та подібних тем дав змогу констатувати, що в сучасній літературі бракує вагомих напрацювань з окресленого питання. Для вирішення проблеми нами було проаналізовано її теоретичні аспекти, виявлено методи, конкретизовано педагогічні умови, реалізація яких зможе забезпечити готовність вчителів початкової школи до формування в учнів наукової картини світу. З цією метою було уточнено сутність понять «наукова картина світу молодшого школяра», схарактеризовано особливості її формування учнів початкової школи. Для реалізації цих особливостей учитель початкових класів має створити сприятливе середовище для індивідуального розвитку школярів в початковій школі, організувати різні види інтегрованої навчально-пізнавальної діяльності, зокрема творчої, дослідницької, самостійної, трудової тощо; реалізовувати принцип природо відповідності щодо урахування вікових особливостей розвитку молодших школярів; уміти добирати ефективні форми і методи оптимізації освітнього процесу; забезпечувати розвиток пізнавальних психічних процесів (сприймання, пам’ять, уява, увага, мовлення, мислення), для розвитку яких молодший шкільний вік є сенситивним періодом. Проаналізувавши можливості системи післядипломної педагогічної освіти у розв’язанні окреслених завдань, визначено етапи відповідної підготовки фахівців, до яких віднесено курсовий, міжкурсовий періоди та самоосвіту педагогів, системна робота впродовж яких має забезпечити готовність до виконання такої діяльності. Структурними компонентами готовності визначено мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивно-коригувальний, їх зміст схарактеризовано в публікації.На основі розроблених критеріїв і рівнів сформованості готовності педагогів до розв’язання зазначеного освітнього завдання (високий, середній, низький), здійснено її педагогічну діагностику, після чого експериментально перевірено дієвість й ефективність обґрунтованих нами педагогічних умов. Тож, педагогічні умови постдипломної підготовки вчителів до формування наукової картини світу в молодших школярів, а саме: мотивування вчителів початкових класів щодо цього напряму педагогічної діяльності; опанування теоретичними знаннями про сутність ключових понять та особливості формування в молодших школярів наукової картини світу; формування у вчителів необхідних для цього фахових умінь і навичок; удосконалення рефлексивних умінь та відпрацювання навичок коригувати подальшу роботу з урахуванням отриманих результатів, було визнано дієвими й ефективними.

В статті визначено, що розвитку духовності у майбутніх лідерів машинобудівного профілю у процесі навчання в закладах вищої освіти (ЗВО) може сприяти розвиток особистісних якостей: вольових, рефлексивних, усвідомлення своїх цілей і можливостей, освоєння навичок самопізнання і саморегуляції, розвиток самостійності. Формування духовності студентів технічних ЗВО безпосередньо залежить від тих смислів і цінностей, які вони знаходять у професійній діяльності. В статті доведено, що формування професійної свідомості студентів є підґрунтям для формування духовності студента-майбутнього лідера ТЗВО. Зроблений детальний аналіз самопізнанню як спрямованості людини на пізнання своїх фізичних, духовних можливостей і якостей. Особлива увага при формуванні духовності приділяється самооцінці, самосвідомості, самоконтролю, самовдосконаленню так як формування духовності вимагає наявності вольових якостей з боку студента-майбутнього лідера машинобудівного профілю. В статті підкреслений зв'язок самовдосконалення особистості з її самовихованням, самопрограмуванням на успіх. Доведено, що самопізнання – одне з найскладніших і наваж-ливіших завдань виховання духовності , оскільки воно зумовлює саморозвиток і самовдосконалення особистості студента - майбутнього лідера машинобудівного профілю. It is stipulated in the article that the development of spirituality in future leaders of engineering in the process of studying in higher education institution (HEI) can contribute to the development of the following personal qualities: volitional, reflective, awareness of their goals and capabilities, skills of self-knowledge and self-regulation, and independence. The formation of the spirituality of students of technical higher education institution directly depends on the meanings and values that they find in their professional activities. It is proved in the article that the formation of professional students' consciousness is the basis for the formation of the spirituality of the student-future leader of THEI. A detailed analysis of self-knowledge as a person's focus on knowledge of his physical, spiritual capabilities and qualities is made. Particular attention in the formation of spirituality is paid to self-esteem, self-awareness, self-control, and self-improvement as the formation of spirituality requires the presence of strong-willed qualities of the student-future leader of the engineering field. The connection of self-improvement of the individual with his self-education, self-programming for success is emphasized. It is proved that self-knowledge is one of the most difficult and important tasks of spiritual education, as it determines the self-development and self-improvement of the student's personality - the future leader of the machine-building field.

The article reveals the content and peculiarities of self-educational competence formation of future primary school teachers. The formation of self-educational competence of future primary school teachers as a modern pedagogical problem is investigated. The results of scientific studies of domestic and foreign scientists are presented, which substantiate various approaches to determining the essence of the concepts of “self-education”, “self-educational competence”.The analysis of theoretical and methodological aspects of the formation of self-educational competence of students is made. It is proved that self-educational activity is a component of the professional competence of specialists. It is proved that self-education, as a focused cognitive activity is aimed at improving the special psychological, pedagogical and methodological training, is the basis of the self-educational competence of a future elementary school teacher. The main characteristic features of self-education and the structure of self-educational competence are determined. It is proved that the formation of self-educational competence of future primary school teachers must be considered through the presence of psychological, pedagogical and methodological readiness.Based on the analysis of psychological and pedagogical literature, we determine the self-educational competence of future primary school teachers as a multidimensional problem, considering it from the perspective of the concept of personality-oriented technology and acquires special significance in the context of recognizing fundamentally new requirements for the professional training of a new generation of teachers., У статті розкрито зміст та особливості формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів початкової школи. Досліджено формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів початкової школи як сучасну педагогічну проблему. Представлено результати наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних учених, що обґрунтовують різні підходи до визначення сутності понять «самоосвіта», «самоосвітня компетентність». Здійснено аналіз теоретико-методологічних аспектів формування самоосвітньої компетентності студентів. Обґрунтовано, що самоосвітня діяльність виступає складовою професійної компетентності фахівців. Визначено основні характерні ознаки самоосвіти та структуру самоосвітньої компетентності. Доведено, що формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів початкової школи доцільно розглядати крізь призму психолого-педагогічної та методичної готовності до професійної діяльності.

Ukrainian education’s conversion, euro‐integration of science and technology, educational system formation, being at high rates of continuous improvements, makes necessity to develop and optimize a methodical system of organization of beyond‐class self‐independent students’ work. This work is treated as a mechanism which ensures fulfilling tasks stated within higher education by the Law of Ukraine “On higher education”. Difficulty of tasks in organizing educational process in higher education institutions by Bologna’s principles requires new approaches which give perspectives to search optimal technologies in educational activity. In Ukraine, no theoretical and methodological basis has been created for organizing national self‐ learning. The existing scientific and methodical materials in self‐education didactics do not correspond to requirements of such projects as “Long Life Learning”, distance learning, and Bologna’s initiatives, neither at scientific nor methodological and methodical levels, in order to ensure the right of nationals to receive higher education. The author suggests directing principles of auto‐didactics as a self‐education technology at solving the problem in organization of beyond‐class self‐independent students’ work. Auto‐didactics as a branch of education pedagogics is a new one in pedagogical science. It also reflects a new paradigm in the higher education system. Particularly, this concerns the system of organization of beyond‐class self‐ independent students’ work. This is a theory of self‐education which has never existed before, and which opens educational space named self‐learning. That allows, within national educational space, developing auto‐didactics’ application in a series of separate scientific specialities. Scientific and methodological approaches of auto‐didactics are to be directed at solving the problem in organization of beyond‐class self‐independent students’ work., Перехід української освіти, науки й технології до євроінтеграції зумовлює необхідність звернутися до оптимізації та розроблення методичної системи організації позааудиторної самостійної роботи студентів. Складність завдань з організації навчального процесу у вищих закладах освіти, заснованих на Болонських принципах, потребують нових ідей і підходів, що розвивають перспективи пошуку оптимальних технологій освітньої діяльності. Автор пропонує принципи автодидактики як технології самоосвіти спрямувати на вирішення проблеми організації позааудиторної самостійної роботи студентів.

The aim of the article is a theoretical and methodological analysis of the possibilities of distance learning in the activation and development of self-organization skills in the educational and cognitive activities of students. To achieve this goal, theoretical research methods were used: analysis of psychological literature, systematization, generalization, modeling and scientific interpretation. The results of the research. Attracting students to independent work ensures the development of the student’s personality, manifests itself in the formation of such qualities as the ability to self-organize cognitive activity, the creative search and deepening of acquired knowledge, methods of their application, the ability to put forward a hypothesis, determine the goal of work, look for alternative means and methods of solving problems, systematize, summarize the results, presenting the final result. These skills are better reflected in the independent choice of one’s own actions and their planning in time (self-organization). Among the main mechanisms of activation and development of self-organization skills in distance learning were identified: goal-setting, conscious nature of cognition, positive reinforcement of learning outcomes, time planning, involvement in active learning methods, cross-checking and self-assessment of acquired knowledge and skills, attracting students to adjust distance learning courses). Summarizing the various scientific points of view, we have come to the conclusion that the use of distance learning forms enhances the student’s creative and intellectual potential, supports the interest and self-motivation for learning through self-organization (goal-setting, planning, introspection, self-control) and the formation of the ability to make responsible decisions independently., Фахівець XXI століття – це людина, яка вільно володіє сучасними інфор­маційними технологіями, здатна працювати самостійно (розвинуті на­вички самоорганізації та саморегуляції) та готова постійно підвищува­ти й удосконалювати свій професійний рівень упродовж усього життя. Метою статті є теоретико-методологічний аналіз можливостей дистанційного навчання в активізації та розвитку навичок самооргані­зації в навчально-пізнавальній діяльності студентів. Для реалізації поставленої мети використано систему загальнона­укових методів і прийомів наукового пізнання – аналіз, синтез, порівнян­ня, класифікація, систематизація й індуктивне узагальнення релевант­них до теми та мети дослідження теоретичних даних, які поєднали на­уково-категорійний аналіз понять «дистанційна освіта», «самоорганіза­ція» та «навчально-пізнавальна діяльність», установлення родо-видових зв’язків і ретроспективний аналіз наукових джерел. Результати дослідження. Залучення студентів до самостійної ро­боти забезпечує розвиток особистості студента, що проявляється у формуванні таких якостей, як здатність до самоорганізації пізнаваль­ної діяльності, творчого пошуку і поглиблення набутих знань, способів їх застосування; уміння висувати гіпотезу, визначати мету роботи, шу­кати альтернативні засоби і способи вирішення завдань, систематизу­вати, узагальнювати результати, представляючи кінцевий результат. Ці вміння найкраще відображаються у самостійному виборі власних дій і плануванні їх у часі (самоорганізації). До механізмів, здатних активізувати і стимулювати розвиток на­вички самоорганізації у студентів, нами віднесені: цілепокладання, усві­домлений характер пізнання, позитивне підкріплення щодо результатів навчання, планування часу, залучення до активних методів навчання, взаємоперевірка та самооцінка набутих знань і навичок, залучення сту­дентів до коригування дистанційних курсів. Узагальнюючи різні наукові точки зору, ми дійшли висновку, що само­організація – це процес свідомої роботи над собою (через цілепокладання, планування, аналіз і критичне мислення, самооцінку і самоконтроль) із метою подальшого самовдосконалення.Аналіз літератури показав, що застосування дистанційних форм навчання сприяє підвищенню творчого й інтелектуального потенціалу студента, підтримує інтерес і самомотивацію до навчання за рахунок самоорганізації, пізнавальної активності, саморегуляції, формування вміння самостійно приймати відповідальні рішення.

The importance of independent thinking formation and promotion of the desire to discover new knowledge and ways of mastering them while studying in educational institutions is considered.Forming the need for self-education is the highest form of self-expression, an indicator of professionalism of a specialist. The urgency and necessity of introducing self-educational activities in the preparation of the future teacher of labor training and technology are emphasized. It is highlighted that self-educational activity in the sphere of education is to increase the level of professional mobility and competitiveness of the specialist in all spheres of social production.The analysis of students’ readiness for self-educational activity is presented in detail.It has been found out that with the development of information technology, self-education is becoming easier and more accessible. Self-education of a person is characterized as a complex, multicomponent, cognitive activity on a voluntary basis, which occurs in the presence of developed self-awareness and an appropriate level of personality culture. The purpose and the result of self-educational activity is to broaden the outlook, replenish knowledge, enhance self-esteem, form cognitive interests and needs, professional and personal self-improvement.It is noted that it is important to identify and disclose the main factors of self-education, determine the driving forces of personality development in this context, as well as to determine the conditions for quality assurance of self-educational activities., Розглянуто важливість формування самостійності мислення, сприяння прагненню відкривати нові знання і способи оволодіння ними ще під час навчання у закладах освіти. Підкреслено актуальність і необхідність впровадження самоосвітньої діяльності під час підготовки майбутнього вчителя трудового навчання і технологій. Детально представлено аналіз готовності студентів до самоосвітньої діяльності. Зазначається, що важливим є визначення та розкриття основних чинників самоосвіти, окреслення рушійних сил розвитку особистості у цьому контексті, а також визначенні умов якісного забезпечення самоосвітньої діяльності.

The article is devoted to the influence of the research environment on the formation of future teachers’ readiness for self-education in the future teachers. The views of scientists on the phenomenon of the environment in the vocational training system are analyzed. It is established that realization of certain pedagogical conditions is necessary for the effective formation of students’ self-educational competence, such as: creation of a research environment in HEIS; research and search character of training; motivation of educational self-educational activity; professionalization of values of self-education; monitoring of self-educational activity. The expediency of formation of future primary school teachers’ readiness for self-education by immersion in conditions that are as close as possible to the teacher’s creative and research activity is substantiated. The creation of a research environment is ensured by involving students in research work from the first days of study by selecting methods and forms of study according to individual needs and opportunities. Creating a research environment ensures the effectiveness of the author’s pedagogical conditions and the effectiveness of the process of forming the readiness of future primary school teachers to self-education., Статтю присвячено питанню впливу науково-дослідницького середовища на формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до самоосвіти. Проаналізовано погляди науковців на феномен середовища у системі професійної підготовки. Встановлено, що для ефективного формування у студентів самоосвітньої компетенції необхідна реалізація певних педагогічних умов, а саме: створення науково-дослідницького середовища у ЗВО; дослідницько-пошуковий характер навчання; мотивація навчально-дослідної самоосвітньої діяльності; професіоналізація цінностей самоосвіти; моніторинг самоосвітньої діяльності. Обґрунтовано доцільність формування готовності майбутніх учителів початкової школи до самоосвіти шляхом занурення в умови, максимально наближені до творчої, дослідницької діяльності педагога. Створення науково-дослідницького середовища забезпечується залученням студентів до науково-дослідної роботи з перших днів навчання шляхом підбору методів та форм навчання, відповідно до індивідуальних потреб та можливостей. Створення науково-дослідницького середовища забезпечує дієвість означених автором педагогічних умов та ефективність процесу формування готовності майбутніх учителів початкової школи до самоосвіти.

У статті розглядаються педагогічні проблеми формування навичок самоосвіти у школярів із використанням сучасних інтерактивних методів навчання. Також розкривається зміст і значення самоосвітньої діяльності старшокласників і акцентується увага на проблемі самоосвіти на сучасному етапі.В статье рассматриваются педагогические проблемы формирования навыков самообразования у школьников с использованием современных интерактивных методов обучения. Также раскрывается смысл и значение самообразовательной деятельности старшеклассников и акцентируется внимание на проблеме самообразования на современном этапе.The article reveals pedagogical problems of pupils self education skills formation ith the modern interactive methods of education. The article covers the essence and importance of self-education. Much attention is paid to the problem of self-education at the contemporary stage.

У статті розглядаються історичні погляди відомих учених-педагогів на процес самоосвіти. Також розкривається зміст і значення самоосвітньої діяльності старшокласників і акцентується увага на проблемі самоосвіти на сучасному етапі.В статье рассматриваются исторические взгляды известных ученых-педагогов на процесс самообразования. Также раскрывается смысл и значение самообразовательной деятельности старшеклассников и акцентируется внимание на проблеме самообразования на современном этапе.The historical viewpoints of the famous pedagogues on the self-education process are described in the article. The article covers the essence and importance of self-education. Much attention is paid to the problem of self-education at the contemporary stage.

Здійснено аналіз поняття «самоосвіта», його роль у системі післядипломної освіти та у професійній діяльності фахівців у галузі екології. Охарактеризовано структурно-функціональні етапи організації самоосвіти у формуванні професійних компетентностей фахівців, виокремлено основні принципи та форми самоосвітньої діяльності. Розроблено структуру та зміст курсової роботи з моніторингу довкілля як форми самоосвіти у міжкурсовий період під час підвищення кваліфікації, During the study there was analyzed the notion “self-education” as a component of the development model of professional competences of ecological specialists in the system of post-graduate education. Self-education is considered as a separate structure beyond the system of education and as a part of professional life. There were characterized structural-functional stages of self-education organization in the formation of specialists’ professional competences: diagnostic, educational-organizational, practical-research, resulting-generalizing, summarizing-controlling. Main principles and forms of self-educational activity were separated. The structure and content of a course work on elaborating the environment monitoring system for the “Little motherland” as a form of self-education in the inter-course period at the qualification improvement that includes cameral, methodological, experimental, resulting-recommending stages of its preparation was elaborated. The course work realization as a form of self-education in the system of post-graduate education forms specialists’ ability to independence, self-determination, self-realization, self-management, self-development. At the same time the acquired professional experience becomes a source of education of his/her colleagues

Objective: to point out the importance of systematic self-education work in the process of continuous improvement of the professional competence of the dentist.The article discusses the current issues of modern postgraduate education of dentists: self-education and continuous professional development. Different aspects of self-education of the doctor are considered, which are important components of postgraduate training during all professional activity, as well as the purpose and main forms of self-education of a dentist are determined. Conclusions. Modern requirements to the dentists such as the systematic independent work on the development of professional competence, deepening of theoretical knowledge and practical skills are in the first place. That is why the continuous process of self-education and improvement of the skills of the dentist in the conditions of rapid progress of modern medical technologies is the key point to his high professional competence in the diagnosis and treatment of dental diseases., Цель работы – указать на важность систематической самообразовательной работы в процессе непрерывного повышения профессиональной компетентности врача-стоматолога.В работе обсуждаются актуальные вопросы современного последипломного образования врачей-стоматологов: самообразование и непрерывное профессиональное развитие. Рассматриваются различные аспекты самообразования врача, являющиеся важной составной частью последипломного обучения в течение всей профессиональной деятельности, а также определено цель и основные формы самообразования врача-стоматолога.Выводы. Современные требования к врачу-стоматологу на первое место ставят систематическую самостоятельную работу по усовершенствованию теоретических знаний и практических умений. Именно поэтому, непрерывный процесс самообразования и улучшения умений врача-стоматолога в условиях стремительного прогресса новейших медицинских технологий является залогом его высокой профессиональной компетентности в диагностике и лечении стоматологических заболеваний., Мета роботи — вказати на важливість систематичної самоосвітньої роботи в процесі безперервного підвищення професійної компетентності лікаря-стоматолога.У роботі обговорюються актуальні питання сучасної післядипломної освіти лікарів‑стоматологів: самоосвіта та безперервний професійний розвиток. Розглядаються різні аспекти самоосвіти лікаря, що є важливою складовою частиною післядипломного навчання протягом усієї професійної діяльності, а також визначено мету та основні форми самоосвіти лікаря-стоматолога.Висновки. Сучасні вимоги до лікаря-стоматолога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу в удосконаленні теоретичних знань і практичних вмінь. Саме тому, безперервний процес самоосвіти та поглиблення вмінь лікаря-стоматолога в умовах стрімкого прогресу новітніх медичних технологій є запорукою його високої професійної компетентності в діагностиці та лікуванні стоматологічних захворювань.

У статті обґрунтовується ідея застосування синергетичного підходу для окреслення шляхів оптимізації освітньої системи, розглядаються особливості впливу синергетики на процес самоорганізації людини, на розвиток її творчих здібностей, на формування способів розширення власного кругозору та оновлення знань у процесі самоосвіти., В статье обосновывается идея применения синсргетического подхода для определения путей оптимизации образовательной системы, рассматриваются особенности влияния синергетики на процесс самоорганизации человека, на развитие его творческих способностей, на формирование способов расширения личного кругозора и обновления знаний в процессе самообразования., Problem setting. The process of search of the most optimum educational paradigm requires the serious humanitarian and philosophical comprehension of problem of man. Absolutely obviously, that and education shows by itself the very difficult system which exists in the conditions of unstable society. A traditional paradigm of education is in a that kind, as it was formed within the framework of the European culture for a few last hundred years, too static, monologue, oriented to the disciplinary differentiating of knowledge on the off-line, reserved systems storages of information, which must be "inlaid" in the heads of students.Recent research and publications analysis. Sinergistical methods and going near the rozv''yazannya problems of evolution in the frames of society were examined K.Beyli, O. Dzeban, M. Moiseeva, Dzh. Skott, O. Subetto, Yu.Yakovec. Development of education from positions of synergetics is interpreted by such scientists, as In. Budanov, N. Bulgakova, V. Vandishev, V. Kushnir, V. Lutay, O. Ponomarev.Paper objective. The purpose of this article is to attempt to analyse essence of education from the sinergetical point of view.Paper main body. The article emphasizes that in the synergetic sense, education is the self-organization of man as a holistic, orderly system that co-evolves with the ideals of culture and correlates with the images of the modern world. Self-organization in the synergetic sense - is the creation of his "I" in the system of man - society. The modern model of education should develop not only the mechanisms and methods of understanding a person as a self-developing system, but also actively, effectively contribute to the formation of the individual as an interested and creative participant in the development and restoration of society, and not as an external observer of this process. The synergetic approach makes it possible to realize the idea of creative involvement of a person into sociocultural reality.The article substantiates that the role of the synergetic approach in education provides an opportunity to determine the mechanism of functioning of the system student - teacher; to discover the logic of interaction in such a system; to find concrete conditions for self-development of students. The synergetic approach in education stimulates the student to search for one of his own and favorable ways of development for him, as to ensure self-directed and self-sustaining development. Synergetics represents training in the form of "adaptive modification" of genetically innate behavior. There is a matrix transmission of integral samples of knowledge, which forms the basis for the subsequent creative research of the individual mind.Conclusions of the research. The synergetic approach to higher education manifests itself in the following main areas: interdisciplinarity in education; expansion of the nomenclature of disciplines of the humanitarian cycle; ensuring the interpenetration of humanitarian and non-human (natural sciences and technical) knowledge; enrichment of natural sciences and technical disciplines with knowledge; learning solutions to scientific and technical problems on the brink of technical and humanitarian spheres.

Статтю присвячено аналізу сутності та виокремленню особливостей самоосвіти студентів у процесі їхньої професійної підготовки упродовж навчання у вищому навчальному закладі. Наведено основні етапи самоосвіти студентів та розглянуто умови їхньої самоосвітньої діяльності. Акцентовано на важливості даного виду роботи у професійному становленні, розширенні горизонтів навчальної і професійної підготовки, уможливленні змішування різних форм і методів навчання (традиційних та новітніх) у межах однієї дисципліни та на рівні спеціальності. Наголошено на важливості інтеграції масових відкритих онлайн-курсів в освітній процес. The article is devoted to the analysis of the essence and determination of the peculiarities of students’ self-education during their professional training at higher educational establishment. Self-education is defined as a systematic and conscious independent activity of students aimed at acquiring and developing professional knowledge and skills, improving cultural and educational levels. The effectiveness of students’ self-education depends on their needs, motives, self-awareness and readiness for active, purposeful and systematic independent work. The author describes the main stages of the process of self-education such as goal setting, work planning, organization, practical implementation of the self-education program, self-control, self-assessment and self-correction. The most effective forms of students’ self-education are described. It is stressed that the role of a teacher is to build a cooperative learning environment, facilitate students’ initiatives for learning and help students to develop self-directed learning skills. Special attention is paid to the conditions of students’ self-educational activity. The importance of such type of work in the professional development, broadening educational and professional training horizons, making it possible to mix different forms and methods of education (traditional and innovative) within the limits of one subject and at the level of the specialty are highlighted. The importance and necessity of massive open online courses integration into educational process are emphasized. The benefits of massive open online courses in students’ self-education are outlined.

This article deals with the problem of professional self-development of educators. As a result of the analysis, several definitions of the concept of “professional self-development” were proposed, factors, goals and criteria for students 'self- development were highlighted, and factors that hinder students' self-development were outlined.The theoretical foundations of self-management as the basis of effective self-education activities of future teachers of natural sciences are reviewed, its basic theoretical concepts, functions and stages are analyzed.The article highlighted the role of self-management in the professional and personal development of university students as future teachers of natural sciences. Analyzed the use of innovative technologies in the development of students' self-management.The range of rules and functions that help organize effective self-management are identified and problems that hinder the achievement of certain goals are given., У статті розглядається проблема професійного саморозвитку майбутніх педагогів. У результаті аналізу запропоновано декілька визначень поняття «nрофесійний саморозвиток», виділено чинники, напрями, мету та критерії саморозвитку студентів, а також наведено фактори, які перешкоджають саморозвитку студентів.

Various approaches to understanding the essence of self-education make it possible to determine that self-education is based on the knowledge, skills, abilities and methods of learning activities acquired in the process of learning, manifested as an independent cognitive activity carried out by those who study.The article outlines the main approaches to the essence of self-education, identifies the essential characteristics of self-education (goals of self-education, management of self-education, peculiarities of activity, conditions for the implementation of self-education) and components of self-education, defines the concept of "self-educational competence" – an integrated personality characteristic that includes knowledge, skills, and experience of self-education, personal qualities that manifest themselves in the need, ability and readiness to implement a certain type of activity aimed at achieving personal, professional and social self-realization of a person, is characterized by personal and professional values that determine the readiness and ability of an individual to carry out self-education activities successfully, describes the main components of the process of forming self-educational competence of future qualified workers It was emphasized that the main criteria of the effectiveness of the process of self-education is the formation of the intellectual sphere of the individual, his/her readiness for self-education, professionalization, self-regulation, subjectivity and socialization.The structure of self-education competence of future skilled workers of the machine-building industry is presented, in which the components are represented, which are grouped into two blocks: variative (molding) and invariant. In turn, the variational consists of five interrelated components: needs-motivational, orientational-cognitive, operational-activity, reflexive-estimating, and organizational-volitional. Their characteristics are presented.The structural components of self-educational competence are guidelines, which determine the direction of further scientific research, vectors of the substantiation of theoretical and methodological aspects of the development of self-educational competence of a future skilled worker, Различные подходы к пониманию сути самообразования позволяют определить, что самообразование основана на знаниях, умениях, навыках и способах учебной деятельности, приобретенных в процессе обучения, проявляется как самостоятельная познавательная деятельность, осуществляемая учащимся.В статье показаны основные подходы к сути самообразования, определены сущностные характеристики самообразования (цели самообразовательной деятельности, управления самообразованием, особенности деятельности, условия осуществления самообразования) и составляющие самообразовательной деятельности, дано определение понятию «самообразовательная компетентность» – это интегрированная характеристика личности, которая включает в себя знания, умения, навыки и опыт самообразования, личностные качества, которые проявляются в необходимости, способности и готовности к реализации определенного вида деятельности, направленной на достижение личной, профессиональной и социальной самореализации человека, характеризуется личностными и профессиональными ценностями, которые обусловливают готовность и способность личности успешно осуществлять самообразовательную деятельность, охарактеризованы основные составляющие процесса формирования самообразовательной компетентности будущих квалифицированных рабочих. Подчеркнуто, что основными критериями эффективности процесса самообразования является формирование интеллектуальной сферы личности, ее готовность к самообразованию, профессионализация, саморегуляция, субъективность и социализация.Приведенная структура самообразовательной компетентности будущих квалифицированных рабочих машиностроительной отрасли, в которой отражаются составляющие, сгруппированные в два блока: вариативный (формовочный) и инвариантный. В свою очередь, вариативный состоит из пяти взаимосвязанных компонентов: потребностно-мотивационного, ориентационно-когнитивного, операционно-деятельностного, рефлексивно-оценочного и организационно-волевого. Подано их характеристики.Структурные компоненты самообразовательной компетентности являются ориентирами, которые определяют направление дальнейшего научного поиска, векторы обоснование теоретических и методических аспектов развития самообразовательной компетентности будущего квалифицированного рабочего, Різноманітні підходи до розуміння суті самоосвіти дозволяють визначити, що самоосвіта ґрунтується на знаннях, вміннях, навичках та способах навчальної діяльності, набутих у процесі навчання, проявляється як самостійна пізнавальна діяльність, яка здійснюється тим, хто навчається.У статті унаочнено основні підходи до суті самоосвіти, визначені сутнісні характеристики самоосвіти (цілі самоосвітньої діяльності, управління самоосвітою, особливості діяльності, умови здійснення самоосвіти) та складові самоосвітньої діяльності, дано визначення поняттю «самоосвітня компетентність» – це інтегрована характеристика особистості, яка містить у собі знання, уміння, навички та досвід самоосвіти, особистісні якості, які проявляються у потребі, здатності та готовності до реалізації певного виду діяльності, спрямованої на досягнення особистісної, професійної та соціальної самореалізації людини, характеризується особистісними та професійними цінностями, які зумовлюють готовність і здатність особистості успішно здійснювати самоосвітню діяльність, охарактеризовано основні складові процесу формування самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників. Підкреслено, що основними критеріями ефективності процесу самоосвіти є формування інтелектуальної сфери особистості, її готовність до самоосвіти, професіоналізація, саморегуляція, суб’єктивність та соціалізація.Наведена структура самоосвітньої компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівної галузі, в якій відображаються складові, що згруповано у два блоки: варіативний (формувальний) та інваріантний. У свою чергу, варіативний складається з п’яти взаємозалежних компонентів: потребнісно-мотиваційного, орієнтаційно-когнітивного, операційно-діяльнісного, рефлексивно-оцінного та організаційно-вольового. Подано їх характеристики.Структурні компоненти самоосвітньої компетентності є орієнтирами, які визначають напрям подальшого наукового пошуку, вектори обґрунтування теоретичних і методичних аспектів розвитку самоосвітньої компетентності майбутнього кваліфікованого робітника

Significant changes concerning new technologies and its use in all spheres of life characterize recent decades of the world society development. A modern citizen of Europe and the world cannot imagine his/her functioning in a society without digital technologies having become an integral part of communication, information and experience exchange and new knowledge acquisition.Nowadays the professional teachers’ development is a topical problem within management departments of higher educational institutions in the Republic of Poland, since the requirements to it are reflected in the legal framework and documents of higher educational institutions. E-learning is becoming a very popular form of information gain and teachers competencies development considering large amount of responsibilities, performed by a teacher and taking into account the rapid development of information and communication technologies.It should be noted that 57,1% of the interviewed teachers indicated that they use e-learning in scientific and didactic, research and organizational activities and 42,9% of teachers use e-learning as students receiving new information, new knowledge and improving professional competence. The same key figures were obtained asking questions about the use of information and communication technologies by teachers during classes: 57,1% of teachers answered that they used it if necessary, 42,9% of teachers reported the answer "yes", no one chose the answer "no".Therefore, self-administration plays an important role in the process of professional development of the teachers’ competence within management departments of polish higher educational institutions. Lifelong learning takes an important place in self-administration: courses, training, seminars, postgraduate education, self-education, blogging, websites, portfolio. The analysis of questionnaires of teachers and official sites of state polish higher educational institutions leads to the conclusion that at the present stage the teachers give a preference to digital technologies and e-learning in the process of raising their professional level. This regards to the fact that this form of education saves time, money, suggests various forms and ways of competences development, allows studying on the job. Both lecturers and students of higher education institutions of the Republic of Poland note that self-management will be considered in the form of e-learning in the future as professional development, Значительные изменения, касающиеся новых технологий и их применения во всех сферах жизни, характеризуют последние десятилетия развития мирового сообщества. Современный гражданин Европы и мира не может представить себе функционирование в обществе без цифровых технологий, которые станут неотъемлемой частью коммуникации, информации и обмена опытом и новыми знаниями.На сегодняшний день профессиональное развитие преподавателей кафедр высших учебных заведений Республики Польша является актуальной проблемой, поскольку требования к ним отражены в нормативно-правовых актах и в документах высших учебных заведений.Е-обучение становится очень популярной формой получения информации и развития компетентности преподавателей, так как оно учитывает большое количество обязанностей, которые они выполняют, и учитывает быстрое развитие информационно-коммуникационных технологий.Следует отметить, что 57,1 % интервьюированных преподавателей ответили, что они используют электронное обучение в научно-дидактических, исследовательских и организационных мероприятиях, а 42,9 % преподавателей используют электронное обучение как студенты, получающие новую информацию, новые знания и совершенствуют свои профессиональные навыки, компетентность; 57,1 % преподавателей ответили, что они использовали это при необходимости, 42,9 % преподавателей ответили «да», никто не избрал ответ «нет»Самоуправление играет важную роль в процессе профессионального развития компетентности преподавателей кафедр менеджмента польских государственных высших учебных заведений. Обучение в течение всей жизни занимает важное место в самоуправлении: курсы, тренинги, семинары, последипломное образование, самообразование, блоги, веб-сайты, портфолио. Анализ анкетирования преподавателей и официальных сайтов государственных польских высших учебных заведений позволяет сделать вывод, что на современном этапе преподаватели предпочитают цифровые технологии и электронное обучение на профессиональном уровне. Это связано с тем фактом, что такая форма образования экономит время, деньги, предполагает развитие различных форм и способов компетентности, без отрыва от работы.Как преподаватели, так и студенты государственных высших учебных заведений Республики Польша отмечают, что самоуправление профессиональным развитием в будущем они рассматривают в форме электронного обучения, Значні зміни, що стосуються нових технологій та їх застосування в усіх сферах життя, характеризують останні десятиріччя розвитку світової спільноти. Сучасний громадянин Європи та світу не може уявити собі функціонування в суспільстві без цифрових технологій, які стануть невід'ємною частиною комунікації, інформації та обміну досвідом і новими знаннями.На сьогоднішній день професійний розвиток викладачів кафедр закладів вищої освіти Республіки Польща є актуальною проблемою, оскільки вимоги до них відображені в нормативно-правових актах і в документах закладів вищої освіти. Е-навчання стає дуже популярною формою отримання інформації та розвитку компетентності викладачів, враховуючи велику кількість обов'язків, яку вони виконують, і враховуючи швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій.Слід зазначити, що 57,1 % інтерв'юйованих викладачів зазначили, що вони використовують електронне навчання в науково-дидактичних, дослідницьких та організаційних заходах, а 42,9 % викладачів використовують електронне навчання як студенти, які отримують нову інформацію, нові знання та вдосконалюють свої професійні навички, компетентність; 57,1 % викладачів відповіли, що вони використовували це при необхідності, 42,9 % викладачів відповіли «так» жоден не обрав відповідь «ні».Самоуправління відіграє важливу роль у процесі професійного розвитку компетентності викладачів польських державних закладів вищої освіти. Навчання протягом усього життя займає важливе місце в самоуправлінні: курси, тренінги, семінари, післядипломна освіта, самоосвіта, блоги, веб-сайти, портфоліо. Аналіз анкетування вчителів та офіційних сайтів державних польських закладів вищої освіти дозволяє зробити висновок, що на сучасному етапі вчителі віддають перевагу цифровим технологіям та електронному навчанню на професійному рівні. Це стосується того факту, що така форма освіти економить час, гроші, передбачає розвиток різних форм і способів компетентності, без відриву від роботи. Як викладачі, так і студенти державних закладів вищої освіти Республіки Польща відзначають, що самоуправління професійним розвитком у майбутньому вони розглядають у формі електронного навчання

The article discusses the concept of mobile learning m-learning in the Z-generation environment, which actively evolves into the concept of ubiquitous learning, a continuous self-improvement process using a variety of information devices from a computer to a smartphone or tablet. Proceeding from the orientation of the representatives of the Z generation for self-education and the advantage of "clip" thinking in them, the question of the effective use of modern information technologies for the creation of information-processing forms adapted to their requests is being updated.The use of mobile information and communication technologies as an effective means of providing access to educational content has been analyzed.The use of mobile applications of promising and effective means of access to educational resources in the process of self-education is explored in detail. It is proved that the use of mobile applications remains relevant in the process of self-education, as an important factor in obtaining and replenishing knowledge, self-improvement in the professional and nonprofessional spheres. Through the analysis of mobile educational applications, statistics and feedback on their use, the popularity of educational mobile applications that provide access to free online courses by leading scholars, think tanks, and universities in the world has proven to be popular.The importance of interactivity as a factor of the integrated approach to providing educational process, creation of information products at the intersection of science, art and virtual reality, is introduced, introducing into the educational process of game technologies and technologies of the complementary reality., У статті розглянуто концепцію мобільного навчання m-learning у середовищі покоління Z, яка активно еволюціонує в концепцію повсюдного навчання u-learning (ubiquitous learning), безперервного процесу самовдосконалення за допомогою різноманітних інформаційних пристроїв від комп’ютера до смартфона чи планшета. Виходячи з орієнтованості представників покоління Z на самоосвіту та перевагу в них «кліпового» мислення, актуалізується питання ефективного використання сучасних інформаційних технологій для створення адаптованих під їх запити форм представлення інформації.Проаналізовано використання мобільних інформаційно-комунікаційних технологій як ефективного засобу надання доступу до освітнього контенту.Детально досліджено використання мобільних застосунків як перспективних та ефективних засобів доступу до освітніх ресурсів у процесі самоосвіти. Доведено, що використання мобільних застосунків зберігає актуальність у процесі самоосвіти, як важливий чинник отримання та поповнення знань, самовдосконалення особистості у професійній і непрофесійній сферах. Шляхом аналізу мобільних застосунків освітнього спрямування, статистичних даних та відгуків щодо їх використання доведено популярність освітніх мобільних застосунків, які надають доступ до безкоштовних онлайн-курсів провідних науковців, лідерів думок та університетів світу.Обгрунтовано значення інтерактивності як чинника комплексного підходу до забезпечення освітнього процесу, створення інформаційних продуктів на перетині науки, мистецтва та віртуальної реальності, запровадження в освітній процес ігрових технологій та технологій доповненої реальності.

Проаналізований сучасний стан науково-теоретичного підґрунтя проблеми самовдосконалення майбутнього вчителя. Досліджена сутність самовдосконалення. Встановлено, що вчені розглядають самовдосконалення: по-перше, як синтез самопізнання, самоосвіти та саморозвитку; по-друге, як сукупність самоосвіти та самовиховання; по-третє, як єдність самоосвіти, саморозвитку та самовиховання. Доведено, що результатом підготовки майбутніх учителів до самовдосконалення є відповідна готовність, яка є інтегративною особистісно-професійною здатністю майбутнього вчителя, що передбачає його саморозвиток і самореалізацію. Наголошено, що самовдосконалення, як активна специфічна діяльність особистості майбутнього вчителя, спирається на індивідуальність студента., The modern condition of the scientific-theoretical subsoil of the problem of the modern teacher’s development is analyzed in the article. The essence of self-improvement is discovered. It’s determined that the scholars consider self-improvement: Firstly, as a synthesis of self-knowledge, self-education and self-development; and secondly, as a set of self-education and self-upbringing; and thirdly, as the unity of self-education, self-development and self-upbringing. It is proved that the result of the training of future teachers for self-improvement is the appropriate readiness, which is an integrative the future teacher’s personal- professional ability, which implies his or her self-development and self-realization. It’s emphasized that self-development the active specific activity of future teacher’s personality is based on the student's individuality., Проанализировано современное состояние научно-теоретической основы проблемы самосовершенствования будущего учителя. Исследована сущность самосовершенствования. Установлено, что ученые рассматривают самосовершенствования: во-первых, как синтез самопознания, самообразования и саморазвития; во-вторых, как совокупность самообразования и самовоспитания; в-третьих, как единство самообразования, саморазвития и самовоспитания. Доказано, что результатом подготовки будущих учителей к самосовершенствованию является соответствующая готовность, которая является интегративной личностно-профессиональной способностью будущего учителя, предполагает его саморазвитие и самореализацию. Отмечено, что самосовершенствование, как активная специфическая деятельность личности будущего учителя, опирается на индивидуальность студента.

Розкрито зміст поняття «саморозвиток» словесника у світлі сучасної парадигми. Проаналізовані різні шляхи та засоби щодо вдосконалення методичної майстерності словесника, які використовував у своїй діяльності Карпо Остапович Ходосов., Раскрыто содержание понятия «саморазвитие» словесника в свете современной парадигмы. Проанализированы различные пути и средства по совершенствованию методического мастерства словесника, которые использовал в своей деятельности Карп Остапович Ходосов., In the offered article the meaning of the concept of "self-development" of the translator in the light of the modern paradigm is revealed. The author analyzes various ways and means to improve the methodological skills of the vocabulary,which was used in his activity, Karpo Ostapovich Khodosov.

Магістерська дисертація: 63 сторінки, 10 слайдів для проектора, 16 першоджерел. Об’єктом дослідження роботи є дистанційні курси з математики в Україні та за кордоном. Предметом дослідження є впровадження дистанційних курсів з математики. Мета дослідження: актуальність впровадження дистанційних курсів з математики в Україні. Відповідно до мети поставлені завдання: – визначити теоретичні основи курсів дистанційного навчання; – проаналізувати особливості курсів дистанційного навчання в Україні; – дослідити дистанційні курси з математики в Україні та за кордоном; – провести опитування серед респондентів; – проаналізувати отримані дані. Master’s thesis: 63 pages, 10 slides for a projector, 16 original sources. The object of the study: distance learning courses in Ukraine and abroad. The subject of the study: implementation of distance learning courses in mathematics. The purpose of the study – the relevance of the implementation of distance learning courses in mathematics in Ukraine According to the purpose of the study the main objectives are: – to define theoretical basis of distance learning courses; – to analyze the features of distance learning courses in Ukraine; – to study distance learning courses in mathematics in Ukraine and abroad; – to carry out a survey among respondents; – to analyze collected data. Магистерская диссертация: 63 страницы, 10 слайдов для проектора, 16 первоисточников. Объектом исследования работы являются дистанционные курсы в Украине и за рубежом. Предмет исследования – внедрение дистанционных курсов по математике. Цель исследования – актуальность внедрения дистанционных курсов по математике в Украине. В соответствии с целью поставлены задачи: – определить теоретические основы курсов дистанционного обучения; – проанализировать особенности курсов дистанционного обучения в Украине; – исследовать дистанционные курсы по математике в Украине и за рубежом; – провести опрос среди респондентов; – проанализировать полученные данные.

At the research there was realized the theoretical analysis of the notion “post-graduate education” in normative-legal and scientific-methodological sources. Interpretations of post-graduate education in law-making documents in the historical retrospective don’t essentially change, but great attention is paid to reforming and modernization of this system. There are separated structural elements of continuous ecological education by different approaches and ecological completeness of each subsystem was characterized. The system and subsystems of post-graduate education of ecological specialists were characterized. The detail analysis favors theoretical-methodological and scientific-practical studies of problems of professional training of ecological specialists including monitoring questions.At the study there was proved the importance of self-education as the ability to self-improvement during the whole life for solving difficult ecological problems, faced by mankind. As a result of the theoretical analysis, there was determined a necessity to create educational programs within the system of post-graduate education, based on the competence approach for different categories of the managerial, controlling, production and pedagogical staff of the ecological direction, Здійснено теоретичний аналіз поняття «післядипломна освіта» у нормативно-правових джерелах. Виокремлено структурно-змістовну складову базових понять у післядипломній екологічній освіті. Охарактеризовано організаційні форми системи післядипломної освіти фахівців з екології. Розглянуто проблему забезпечення неперервності у післядипломній освіті фахівців екологічного спрямування. Розроблено ієрархічну структуру у неперервній освіті з галузі екології та виділено екологічну наповненість кожної структурної одиниці

The article highlights the main features of the modern educational process at the university. The purpose of the university is not only to provide students with deep theoretical knowledge and practical skills, and above all to create a mobile person, capable to self-development, self-education and using creative approach to solve any problem. The article emphasizes the importance and necessity of using interactive teaching methods, among which the multimedia presentation takes the special place. Its main functions, features and capabilities illustrate its undeniable advantages. There are four main stages in the preparation of any presentation: plan development, scientific research, direct preparation and rehearsing the presentation. The article describes the main requirements for text components of slides. It presents and illustrates examples of opening and closing demonstrative techniques. The authors, based on their own experience of teaching, demonstrate how the presentation can be used in the study of foreign languages in higher technical education., В статье освещаются основные особенности современного учебного процесса в университете. Цель высшей школы не только в том, чтоб обеспечить студентов глубокими теоретическими знаниями и практическими навыками, но и стимулировать их саморазвитие и самообучение, творческий подход при решении любой проблемы. Мультимедийная презентация занимает особое место среди всех активных методов обучения. Ее основные характеристики и функциональные возможности иллюстрируют её неоспоримые преимущества. Есть четыре основных этапа при подготовке любой презентации: разработка плана, научное исследование (подбор материала), собственно подготовка и репетиции представления. Статья содержит перечень основных требований к текстовому компоненту слайдов; в ней также представлены примеры основных демонстрационных методов, которые используют для начала и окончания презентации. Авторы, основываясь на собственном опыте преподавания, демонстрируют, как презентация может быть использована в учебном процессе при изучении иностранных языков в высших технических учебных заведениях., У статті висвітлюються основні особливості сучасного навчального процесу в університеті. Мета вузу не тільки забезпечити студентів глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками, а насамперед сформувати мобільну особистість, здатну до самостійного розвитку і творчого підходу при вирішенні будь-якої проблеми. Стаття підкреслює важливість та необхідність використання інтерактивних методів навчання,серед яких чільне місце займає мультимедійна презентація. Її основні функції, особливості і можливості ілюструють її незаперечні переваги. Існує чотири основні етапи при підготовці будь-якої презентації: розробка плану, проведення наукового дослідження, суто підготовка та репетиції її представлення. В статті описані основні вимоги до текстового компоненту слайдів, представлені і проілюстровані приклади основних демонстраційних технік для початку і закінчення презентації. Автори, ґрунтуючись на власному досвіді викладання, демонструють, як презентація може бути використана в процесі вивченні іноземних мов у вищих технічних навчальних закладах.

Самостійна робота-планується як частина розвитку навчання включені в зміст освітньої програми, реалізованої для виконання цього завдання, з керівництвом і наглядом викладача, але без його безпосередньої участі. Цілі організації складається з CP, щоб мотивувати студентів до розробки навчальних програм; підвищення відповідальності студентів за своє навчання; Вони сприяють розвитку загальних і професійних студентів; створити умови для формування здатності студентів до самоосвіти, самоврядуванню і саморозвитку. Самостійна робота як форма навчання і типу підготовки спланованою і розробленої програми вчителів ПМ і ДМ кожна школа ETA, Individual work-plans as part of training content included in the educational program implemented for the task, with the guidance and supervision of a teacher, but without his direct involvement. The objectives of the organization consists of CP, to motivate students to develop training programs; students increased responsibility for their learning; They contribute to the development of general and professional students; create the conditions for students' ability to self-education, self-management and self. Independent work as a form of training and type of training program designed and delivered Teachers PM and DM each school ETA