Search

The family as an integral unit of society and a unique aspect of social relations is an important means of education and the formation of the moral foundations of the younger generation. It is in it that a complex and important process of the formation of a person’s personality takes place in all directions: physical, labor, spiritual, moral, aesthetic. The family not only lays the foundation, but also surrounds the person, living forever and consistently acquiring strong spiritual values, which expands the possibilities for spiritual upbringing and education, the formation of worldviews and enrichment of the inner world. It is here that the student first enters social life, studies his/her values, norms of behavior, way of thinking and language. In other words, the family is a school of education, the transfer of life experience, worldly wisdom. The main goal of the study is to determine the role and importance of the family in the formation of students as individuals. Awareness and realization of the needs and possibilities of forming a person’s moral principles in the family is one of the conditions for the comprehensive development of the individual. Therefore, it is important to determine the choice of “maternal connection” in the spiritual and moral world of a person in each specific historical period, with which you can show the optimal control effect on the nature of his/her spiritual and moral formation. The family, in turn, is a mechanism that follows from the moral, ethical, and sociocultural norms of society as a whole, laying the foundations for the moral education of the student’s personality and developing a mechanism for controlling his/her behavior. The existence of contradictions between these norms in real life further enhances the role of the family as an intermediary between society and the individual and affects the formation of the values of the young generation, Сім'я як невід'ємна складова суспільства і унікальний аспект суспільних відносин є важливим засобом виховання і формування моральних засад підростаючого покоління. Саме в ній відбувається складний і важливий процес формування особистості людини в усіх напрямках: фізичному, трудовому, духовному, моральному, естетичному. Сім’я не лише закладає основу, а й оточує людину, вічно живе й послідовно набуває міцних духовних цінностей, що розширює можливості для духовного виховання й освіти, формування світогляду та збагачення внутрішнього світу. Саме тут учень вперше вступає в суспільне життя, вивчає свої цінності, норми поведінки, спосіб мислення та мову. Іншими словами, сім’я – це школа виховання, передачі життєвого досвіду, життєвої мудрості. Основною метою дослідження є визначення ролі та значення сім’ї у формуванні учнів як особистостей. Усвідомлення та реалізація потреб і можливостей формування моральних засад особистості в сім’ї є однією з умов всебічного розвитку особистості. Тому важливо визначити вибір «материнського зв’язку» в духовно-моральному світі людини в кожен конкретний історичний період, за допомогою якого можна виявити оптимальний керуючий вплив на характер її духовно-морального становлення. Сім'я, у свою чергу, є механізмом, який випливає з морально-етичних і соціокультурних норм суспільства в цілому, закладаючи основи морального виховання особистості учня, розвиваючи механізм контролю за його\її поведінкою. Існування протиріч між цими нормами в реальному житті ще більше посилює роль сім’ї як посередника між суспільством і особистістю та впливає на формування ціннісних орієнтирів молодого покоління

Parents’ difficult life circumstances can impede the acquisitionof child’s necessary life skills and cause concern about its adequatesocialization and social health. The purpose of the article is to identifyand reveal ways to shape social health of children whose parents are indifficult life circumstances. Specialists should identify children’s problems,assist in solving them and provide social and pedagogical support.It is necessary to carry out therapeutic and corrective actions. In orderto promote socialization and social health, social workers, psychologists,social educators can use art therapy, game therapy, trainings, which arespecially designated for such children. The use of these methods reduceschildren’s level of negative emotions and anxiety, increases their selfconfidence,makes it possible to form sustainable behavioural reactions.The article explains the possibilities of extracurricular activities, theimpact of which on the shaping of social health can be recognized undoubtedly.Children’s participation in various kid’s clubs is an importanttype of activity. Extracurricular educational institutions create a platformfor positive informal communication, and their mentors’ influenceis also important. Participation in contests and competitions developspurposefulness, perseverance, ability to overcome difficulties; teaches tomake every effort to achieve results, to fight according to the rules, toaccept failures and defeats with dignity and aims to success. Due to activeparticipation in extracurricular activities, children create the basisfor further resilience, which involves the recognition of their personalcapabilities and vulnerability and is associated with personal success invarious spheres, especially against the background of stress or adverse circumstances. The process of socialization and shaping of children’s personalitywhose parents are in difficult life circumstances requires comprehensivesupport and participation of various social specialists for along time. If the educational potential of the family is reduced, it isnecessary to involve opportunities of other institutions that contributeto the shaping of social health., В статті досліджується проблема соціального здоров’я дітей, що виховуються в сім’ях, які перебувають в складних життєвих обставинах. Вказано на ризики формування соціального здоров’я дітей за умови зниження виховного потенціалу батьків. Зазначено, що процес соціалізації та становлення особистості потребує комплексної підтримки та участі різних фахівців соціальної сфери впродовж тривалого часу. Розкрито особливості соціально-педагогічного супроводу дітей. Обґрунтовано використання потенціалу закладів позашкільної освіти та необхідність залучення ресурсів інших інститутів, які сприяють формуванню соціального здоров’я.

The relevance of the study is caused by the fact that raising children in a family is a complex process that covers the influence of the whole environment and microclimate in the family to the formation of the child. The article aims to carry out a theoretical analysis of family unhappiness as a factor in juvenile delinquency. The article highlights the causes of social maladaptation of the child-related to the family; states the consequences of the negative influence of the family on the formation of personality; presents the influence of family unhappiness on juvenile delinquency in interaction with other environmental factors; und out the objective and subjective circumstances which promote the incorrect moral formation of the person in a family are; It was found that families that contribute to the formation of the personality of a juvenile offender are divided into families with negative moral and legal characteristics of parents and families with limited educational opportunities of adults. The authors determined that most juvenile offenders were brought up in disadvantaged families; it is noted that minors adopt habits and patterns of their future behavior from their parents in the domestic situations in which they find themselves. Methods used: analysis of socio-pedagogical, pedagogical, and psychological literature to highlight various aspects of the impact of unfavorable family environment on the development of criminal behavior of minors. The study found that early detection of children prone to delinquency and early intervention to prevent and prevent situations in conflict with the law, strengthening their parents' educational competence, and reducing the vulnerabilities of such parents, are crucial. family, and helping to get out of a difficult life situation., Актуальність дослідження обумовлена тим, що виховання дітей у сім’ї – складний процес, що охоплює вплив всієї атмосфери і мікроклімату сім’ї на формування дитини. Вказано, що недоліки сімейного виховання, що посідають провідне місце в системі факторів, впливають на злочинну поведінку підлітка. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз сімейного неблагополуччя як фактору злочинності неповнолітніх. У статті розглянуто причини соціальної дезадаптації дитини, пов’язані із сім’єю; охарактеризовано наслідки негативного спливу сім’ї на становлення особистості; описано вплив сімейного неблагополуччя на злочинну поведінку неповнолітніх у взаємодії з іншими чинниками зовнішнього середовища; з’ясовано об’єктивні та суб’єктивні обставини, що сприяють неправильному моральному формуванню особистості в сім’ї; виявлено, що сім’ї, що сприяють формуванню особистості неповнолітнього злочинця, поділяються на сім’ї з негативною морально-правовою характеристикою батьків та сім’ї з обмеженими виховними можливостями дорослих. Було використано методи теоретичного дослідження, зокрема аналіз соціально-педагогічної, педагогічної та психологічної літератури з метою висвітлення різних аспектів впливу несприятливого сімейного оточення на розвиток злочинної поведінки неповнолітніх. За результатами дослідження було виявлено, що вкрай важливим є раннє виявлення дітей, які схильні до правопорушень, та раннє втручання з метою профілактики та недопущення ситуацій, коли вони вступають в конфлікт з законом, підсилюючи виховну компетентність їхніх батьків, зменшуючи фактори, які спричинюють вразливість такої сім`ї, та допомагаючи вийти із складної життєвої ситуації.

Відзначено, що фундаментальні зміни в політичних, соціальних, економічних умовах та в суспільній свідомості громадян України, які привнесли в суспільне життя чимало позитивного, призвели водночас до загострення суперечностей у сімейному вихованні дітей. Уміння їх вичленовувати, розуміти причини і взаємопов’язаність, передбачати шляхи їх розв’язання в інтересах родин та їх окремих членів на державному (у загальній і сімейній політиці держави), фаховому (зусиллями спеціалістів) та індивідуальному рівнях (зусиллями самих членів сімей) значною мірою могло б поліпшити становище сімей в Україні і можливості реалізації їх виховної функції. Наголошено, що вивчення природи виховного потенціалу сім’ї, його особливостей, наслідків, тенденцій має як наукове, так і практичне значення. Воно повинно бути основою для вдосконалювання соціальних відносин і інститутів громадянського суспільства, зміцнення системи соціального контролю, послідовної реалізації заходів соціалізації, відповідальності. Усі вони спрямовані на те, щоб забезпечити максимальний захист особистості, задоволення інтересів громадян, демократизацію і гуманізацію нашого суспільства. Використано дані дослідження, яке проводилось протягом 5-ти років у Харкові з використанням традиційних методів одержання інформації. Підкреслено, що успішна реалізація виховного потенціалу родини в значній мірі залежить від її типу та рівня матеріального забезпечення, культури сімейних стосунків, педагогічної культури батьків, характеру батьківського контролю та рівня поінформованості про життя дитини поза межами сім’ї, особливостей взаємодії сім’ї з дошкільними закладами і школами. Зазначено, що труднощі виконання родиною виховної функції значною мірою пов’язані із відсутністю загальних стратегій виховання дитини в сім’ї, недостатньою підготовкою молоді до материнства і батьківства. Державна політика допомоги сім’ї, материнству, дитинству – один з основних напрямів внутрішньої політики країни. Ідеться про вплив на процеси, що мають виняткове значення для майбутнього розвитку суспільства.

Дипломна робота присвячена визначенню ролі сім'ї в структурі сучасного освітнього простору. У ній викладено результат вивчення структури освітнього простору як елемента соціокультурного простору, дослідження специфіки сім'ї, як компонента освітнього простору, вивчення питань, що стосуються взаємозв'язку сім'ї та освітнього простору, як необхідних умов формування і розвитку особистості через призму процесів освітнього потенціалу і функцій сім'ї, а також визначені властивості української та азербайджанської сімей в контексті освітнього простору і їх порівняльний аналіз. Thesis is devoted to defining the role of the family in the structure of the modern educational space. It presents the result of studying the structure of the educational space as an element of the socio-cultural space, studying the specifics of the family as a component of the educational space, studying issues relating to the relationship between family and educational space as necessary conditions for the formation and development of the individual through the prism of educational potential processes and family functions, as well as The characteristics of the Ukrainian and Azerbaijani families in the context of the educational space and their comparative analysis are determined.

У статті розглянуті найпоширеніші причини та стадії фор мування девіантної поведінки дітей та молоді, значення сім’ї ташколи для успішної соціалізації молоді в сучасних умовах,необхідність об’єднання зусиль різних держаних, громадськихструктур для профілактики девіантної поведінки.

У статті розглянуто історію взаємодії сім’ї і школи у період кінця XIX – початку XX століття. Висвітлено провідні ідеї науковців щодо взаємодії сім’ї і школи в означений період. З’ясовано, що в останній третині XIX століття у вітчизняній та зарубіжній теоріях сімейного виховання з’явилася думка про необхідність коригування недоліків сімейного виховання, про співпрацю батьків і педагогів у становленні особистості. Доведено, що на початку ХХ століття вперше в педагогічній практиці намітився культурноосвітній вплив школи на сім’ю. Осмислення історії взаємодії школи і сім’ї показало, що у заявлений період з’явилися нові педагогічні ідеї виховання, що представляли інтерес для батьківської та педагогічної громадськості. Проаналізовано, що взаємодія сім’ї та школи здійснювалася за такими напрямами: підтримка довірливих відносин між учителями та батьками, участь батьків в управлінні школи, підтримка педагогів у здійсненні контролю за поведінкою і успішністю дитини, взаємоконтроль за результатами такого виховання.

Сім’я є інститутом первинної соціалізації людини. Вона може бутияк могутнім чинником розвитку, емоційно психологічної підтримкиособистості, так і джерелом психічних травм людини, а також пов’язанимиз ними різноманітними розладами особистості. У статті розкриваютьсятипи, особливості неблагополучних сімей та їх негативний вплив насоціалізацію неповнолітніх.

У статті розглядається процес взаємодії батьків та дітей підлітковоговіку, а також виникнення конфліктності як чинника взаємин старшихшколярів з батьками. Ситуативні передумови конфліктної поведінкипідлітка пов’язані з особливостями самої конфліктної ситуації, щополягають у труднощах морального вибору, який характеризує боротьбумотивів і виникає у процесі спілкування та спонукає до прийняттярішення. Характер дитячо&батьківських стосунків ґрунтується наглибинному аналізі проблем і невирішених конфліктів батьківськоїпсихіки, що визначають форму і зміст ставлення батьків до дитини, щовизначається необхідністю виявлення типу і форми конфлікту вбатьківській психіці в ході аналітичного процесу.

У статті розглядається психологічна характеристика взаємин батьківта дітей підліткового віку в умовах міжособистісного конфлікту.Ситуативні передумови конфліктної поведінки підлітка пов’язані зособливостями самої конфліктної ситуації, що полягають у труднощахморального вибору, який характеризує боротьбу мотивів і виникає упроцесі спілкування та спонукає до прийняття рішення. Психо&профілактика конфліктів у взаєминах батьків і дітей підліткового вікуполягає у використанні циклу тренінгових вправ, що, в свою чергу,сформувало регулятивні, емоційно&вольові якості; сприяє кращомурозумінню себе та інших, формує усвідомлення життєвих перспектив,цілей та шляхи їх досягнення.

Cтатя присвячена вивченню осо-бливостей статево-рольової соціалізації підлітків з повних та неповнихсімей. Емпірично досліджено вплив сім’ї на формування ґендерних ха-рактеристик підлітка. Окреслено теоретичні підходи до статево-рольовоїсоціалізації підлітків, психологічні особливості формування гендернихролей у дівчат та хлопців. Охарактеризовано роль сім`ї у статево-рольо-вій соціалізації дітей підліткового віку. Аналізуються статево-рольовіособливості формування особистості підлітка в неповній родині. Вивченоокремі аспекти взаємин між батьками та дітьми-підлітками. Аналіз ре-зультатів дослідження дав можливість визначити причини формуваннярізної ґендерної ідентичності в залежності від батьківського виховання.

Problems of relations between children and parents have been represented in the article. The term of reluctant orphanhood was implemented in the beginning of XX century. This category refers to children who have parents but, despite this fact, they live on the street. Such problem is always very interesting for politics, sociology and pedagogics as young generation is the natural fund of the social development. The problem of lack of adequate procedures of the child’s personality study is considered to be very important in the modern society, especially for kids who are at the shelters. Special techniques, based on the natural activity, are used by foreign scientists to study individual child’s world, i.e. drawing. In our country, researchers have begun to pay more attention to drawing as a mean of getting knowledge about personality only during recent years. The drawing is the highly informative mean of learning the child’s personality. It shows how kids see themselves or others, their feelings and experiences. Drawing allows the researcher to give more attention to changes in the child’s emotional state and to distinguish the painting processes. The colour by itself can express certain feelings, moods and even describe emotional atmosphere of relations. The image of the family, interpersonal family relationships, values and behaviour are analysed on the basis of empirical material results of the drawing techniques’ use. The research has been conducted in the specialized shelter of Odessa. The main objective of the study is to identify the specifics of family images in the world picture of the orphan. Particular attention has been paid to the problems of emotional experience of the kids. The inner world of the kids with orphan status has been studied during the research. It has been found that the image of the family in the inner world of orphans has such characteristics, which are grounded on the content of life experience. During the research, it has been found out that the image of the family is presented in two opposite ways in children’s pictures. On the one hand, the image of the family is fragmented, characterized by complex interfamilial microclimates, which is typical for kid’s native real family. On the other hand, there is an idealistic image of the family which kid wants to have in future.

The article analyzes the problems of the labor migration of the ukrainian population, in particular it is paid attention to the families of migrant workers; the key changes of the family­role relations, which are the results of the long­term migration, are outlines here. Special attention is focused on the negative effects of such changes for the social institution of the family. Also the author gives and analyzes the statistics of the number of migrant workers, the indicators of migration processes for the last decade and the results of empirical researches conducted by scientists from different branches of social knowledge on this issue. The main directions of a more detailed study of the transformation of family­role relations in the families of migrant workers in Ukraine are defined in the article. Particular attention is paid to the analysis of the family­role relations between the spouses, between grandparents (grandmothers and / or grandfathers) and parents, and between grandparents (grandmothers and / or grandfathers) and grandchildren. It is noted, that in the case of the long­term absence of parents, who are involved in migration, their role in the family is realized by other members, usually grandparents (grandmother and / or grandfather) play their role. The author examines the significance of the role of grandparents as one of the main subjects of the grandchildren’ socialization while their parents are absent. The author considers the significance of the role of grandparents as one of the important subject of the grandchildren’ socialization while their parents are absent. The author highlights the particular features of the transformation of the family­role relations, which are the results of the long­term migration, and the problems connected with the saving of the family integrity.

Відзначено, що фундаментальні зміни в політичних, соціальних, економічних умовах та в суспільній свідомості громадян України, які привнесли в суспільне життя чимало позитивного, призвели водночас до загострення суперечностей у сімейному вихованні дітей. Уміння їх вичленовувати, розуміти причини і взаємопов’язаність, передбачати шляхи їх розв’язання в інтересах родин та їх окремих членів на державному (у загальній і сімейній політиці держави), фаховому (зусиллями спеціалістів) та індивідуальному рівнях (зусиллями самих членів сімей) значною мірою могло б поліпшити становище сімей в Україні і можливості реалізації їх виховної функції. Наголошено, що вивчення природи виховного потенціалу сім’ї, його особливостей, наслідків, тенденцій має як наукове, так і практичне значення. Воно повинно бути основою для вдосконалювання соціальних відносин і інститутів громадянського суспільства, зміцнення системи соціального контролю, послідовної реалізації заходів соціалізації, відповідальності. Усі вони спрямовані на те, щоб забезпечити максимальний захист особистості, задоволення інтересів громадян, демократизацію і гуманізацію нашого суспільства. Використано дані дослідження, яке проводилось протягом 5-ти років у Харкові з використанням традиційних методів одержання інформації.Підкреслено, що успішна реалізація виховного потенціалу родини в значній мірі залежить від її типу та рівня матеріального забезпечення, культури сімейних стосунків, педагогічної культури батьків, характеру батьківського контролю та рівня поінформованості про життя дитини поза межами сім’ї, особливостей взаємодії сім’ї з дошкільними закладами і школами. Зазначено, що труднощі виконання родиною виховної функції значною мірою пов’язані із відсутністю загальних стратегій виховання дитини в сім’ї, недостатньою підготовкою молоді до материнства і батьківства. Державна політика допомоги сім’ї, материнству, дитинству – один з основних напрямів внутрішньої політики країни. Ідеться про вплив на процеси, що мають виняткове значення для майбутнього розвитку суспільства., Освещаются сущность воспитательного потенциала семьи, его особенности, преимущества, влияние на развитие личности ребенка, осуществляется анализ проблем повышения воспитательного потенциала семьи в условиях построения гражданского общества в Украине., The essence of the educational potential of the family, its features, advantages and its influence on the development of a child’s personality has been highlighted and analyses of the problems of the improving of the family educational potential in the conditions of the civil society building in Ukraine has been implemented.

The article deals with the historical and pedagogical aspects of the problem of children’s socialization in the family in the 20th and at the beginning of the 21st century; the role of the family as an original institute of child’s socialization is discussed in the article; the retrospective principles of theoretical and applied family functions and their transformation during the mentioned period are revealed as well. The author points out upbringing influences of the families of the 21st century, raises the issue of reducing their socializing role., В статье представлен историко-педагогический аспект проблемы социализации детей в семье на протяжении ХХ – начала ХХІ ст.; подчёркнута роль семьи как первичного института социализации ребёнка; раскрыты ретроспективные аспекты теоретико-прикладных функций семьи и их трансформации на протяжении указанного периода. Автор указывает на недостатки воспитательного влияния на детей в современных семьях, затрагивает проблему ослабления их социализирующей роли., У статті висвітлено історико-педагогічний аспект проблеми соціалізації дітей в сім’ї у ХХ – на початку ХХІ ст.; окреслено роль сім’ї як первісної інституції соціалізації дитини; розкрито ретроспективні засади теоретико-прикладних функцій сім’ї та їх трансформації протягом означеного періоду. Автор указує на недоліки виховного впливу сімей ХХІ ст., порушує питання зменшення їх соціалізуючої ролі.

In the article the importance of social interaction of school and a family, and its necessity in the process of socialization of a child have been substantiated. Theoretical aspects of organization of social interaction in general and between school and a family in particular have been singled out. Based on the Ukrainian laws and regulations an analysis of the legal principles of the abovementioned interaction has been made, as well as its main forms of manifestations and characteristics have been detected. Certain contradictions have been considered, the solution of which stipulates necessity of social interaction between schools and families. There has been also made a research of technology of organization of effective in the socialization of a child interaction of educational institutions and families. The most common forms and methods of such cooperation have been revealed in this paper.

In the article the importance of social interaction of school and a family, and its necessity in the process of socialization of a child have been substantiated. Theoretical aspects of organization of social interaction in general and between school and a family in particular have been singled out. Based on the Ukrainian laws and regulations an analysis of the legal principles of the abovementioned interaction has been made, as well as its main forms of manifestations and characteristics have been detected. Certain contradictions have been considered, the solution of which stipulates necessity of social interaction between schools and families. There has been also made a research of technology of organization of effective in the socialization of a child interaction of educational institutions and families. The most common forms and methods of such cooperation have been revealed in this paper., Обґрунтовано важливість і актуальність соціальної взаємодії школи та сім’ї, доведено її необхідність у процесі соціалізації дитини. Визначено теоретичні аспекти організації соціальної взаємодії у цілому та між школою і сім’єю зокрема. На підставі діючих в країні законодавчих і нормативних актів проаналізовано правові засади організації означеної взаємодії, виявлено її основні прояви та характеристики. Розглянуто протиріччя, вирішення яких зумовлює необхідність соціальної взаємодії школи та сім’ї. Досліджено технологію організації ефективної у процесі соціалізації дитини взаємодії навчально-виховного закладу і сім’ї, розкрито найпоширеніші форми та способи цієї співпраці.

Обґрунтовано важливість і актуальність соціальної взаємодії школи та сім’ї, доведено її необхідність у процесі соціалізації дитини. Визначено теоретичні аспекти організації соціальної взаємодії у цілому та між школою і сім’єю зокрема. На підставі діючих в країні законодавчих і нормативних актів проаналізовано правові засади організації означеної взаємодії, виявлено її основні прояви та характеристики. Розглянуто протиріччя, вирішення яких зумовлює необхідність соціальної взаємодії школи та сім’ї. Досліджено технологію організації ефективної у процесі соціалізації дитини взаємодії навчально-виховного закладу і сім’ї, розкрито найпоширеніші форми та способи цієї співпраці., In the article the importance of social interaction of school and a family, and its necessity in the process of socialization of a child have been substantiated. Theoretical aspects of organization of social interaction in general and between school and a family in particular have been singled out. Based on the Ukrainian laws and regulations an analysis of the legal principles of the abovementioned interaction has been made, as well as its main forms of manifestations and characteristics have been detected. Certain contradictions have been considered, the solution of which stipulates necessity of social interaction between schools and families. There has been also made a research of technology of organization of effective in the socialization of a child interaction of educational institutions and families. The most common forms and methods of such cooperation have been revealed in this paper.

Головна увага у статті приділяється аналізу соціалізації як процесу цілісного формування, виховання і становлення молоді як особливої соціальної групи на основі суспільних відносин, в які вона включається за допомогою всіх видів всієї суспільно значущої життєдіяльності при умовах одночасної дії різного роду чинників довготривалої та короткотривалої дії, які розділяються на дві основні групи: об’єктивні і суб’єктивні. Автор доходить висновку, що визначальними чинниками цього процесу виступють політико-економічні і соціокультурні тенденції як загальноцивілізаційного (за змістом) і глобального (за масштабами) характеру так і трансформаційні суспільні процеси внутрішнього характеру. The main attention in this article is paid to the analysis of socialization as the process of the complete formation and bringing-up of the youth in a special social group on the background of social relationship. This group is included into the system of the social relationship with the help of different devices of longtime and short time action, which are divided into two main groups: objective and subjective. The author concludes that the main devices of this process are the politic-economical and social-cultural tendencies as a totally-civilization (as to the context) and global (as to the scale) characteristics as well as transformational social process of inner context. Главное внимание в статье уделяется анализу социализации как процесса целостного формирования, воспитания и становления молодежи, особенной социальной группы на основе общественных отношений, в которые она включается с помощью всех видов общественно значимой жизнедеятельности при условиях одновременного действия разного рода факторов долговременного и коротковременного действия, которые разделяются на две основные группы: объективные и субъективные. Автор приходит к выводу, что определяющими факторами этого процесса выступают политико-экономические и социокультурные тенденции как общецивилизационного (по содержанию) и глобального (за масштабами) характера так и трансформационные общественные процессы внутреннего характера.

У статті розглядається проблема соціального виховання в процесі соціалізації людини. Досліджується вплив та значення інститутів виховання на формування соціально здорової особистості, а також пропонуються рекомендації щодо вдосконалення, оновлення державної системи виховання.