Search

Background. Under bronchial obstruction caused by the bronchial asthma (BA), one may observe a change in blood gas factor, development of oxidative stress, electrolyte and metabolic imbalance, which lead to lung emphysema and chronic respiratory failure formation. This was accompanied by changes in respiratory muscles, particularly in the diaphragm, which are characterized by an advanced atrophy and a further loss of muscle strength and mass. The question arises to which extent BA affects the state of skeletal muscles as they determine tolerance for physical activity and quality of life in these patients. The purpose was to determine functional capa­city of skeletal muscles and frequency of sarcopenia in patients with BA. Materials and methods. Seventy people aged 47.82 ± 13.54 years were examined. The first group included 35 persons who had BA, while the second group consisted of 35 healthy persons. An 8-step test for walking speed was applied to assess the functional capacity of skeletal muscles. The skeletal muscle power was evaluated with the help of spring hand dynamometer. Circumference of the tibia determined the criterion of satisfactory muscle mass. Quality of life was assessed by means of O.S. Chaban’s questionnaire. Results. When evaluating skeletal muscle power, wrist dynamometry was reduced by 22 % in case of severe BA compared to moderate BA, the corresponding index made 29 % when compared to the wrist dynamometry of healthy persons. An inverse correlation was found between BA severity and wrist strength in females (r = –0.65) and males (r = –0.3); walking speed in females (r = –0.72) and males (r = –0.6); circumfe­rence of the tibia in females (r = –0.17) and males (r = –0.28). A decrease in skeletal muscle power and tolerance for physical activity were associated with the loss of muscle component among 80 % of patients with BA. Conclusions. Sarcopenia was diagnosed in 5.71 % of persons from the control group, and in 25.71 % of patients with BA. Depending on BA severity and the age of patients, sarcopenia was detected in 9.5 % of patients who had moderate BA, and in 35.71 % of patients with severe BA; in 10.53 % of persons under the age of 45, and in 31.25 % of those over 45.

Population aging remains one of the most important demographic processes in recent decades. Representatives of the older age groups make up a significant proportion of various patient profiles. Among the specific features of these patients there is not only comorbidity, but also age-related changes in the peripheral tissues. Although formally they remain physiological, such changes may significantly burden the patient's condition. One of the processes accompanying aging is the loss of muscle tissue – sarcopenia. At the same time, hypertension is the most common cardiovascular disease, which develops in people over 40 years of age, and among the elderly its prevalence is 30–40%. The development of hypertension-associated complications, comorbidity in the elderly is directly related to disability, loss of self-care capacities and loss of physical independence. Redu­cing physical activity may contribute to the progression of muscle tissue involution, which negatively affects the quality of life, as well as life span prognosis. Taking into account the above mentioned facts, the review deals with the pathogenetic mechanisms of communication of arterial hypertension and sarcopenia, their mutual influence on the clinical course in people of the older age groups. The emphasis lies on the negative effects of potentiating synergism of sarcopenia, sarcopenic obesity, disorders of the hemostasis system and autonomic regulation on the development of hemodynamic disorders associated with hypertension, especially in the elderly. This article is of interest to a wide range of internists, which care for the older patient groups.

Background. The objective of the work is to study the effect of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) on mi­neral density (BMD) and trabecular bone score (TBS), depen­ding on the degree of severity and women's age. Materials and me­thods. We have examined 30 women aged 57.43 ± 7.87 years, patients with COPD of various stages (GOLD 1–4). We have studied the BMD Total, BMD the lumbar spine (L1–L4), BMD Femur, and BMD Radius by means of dual-energy X-ray absorptiometry (DEXA). TBS of the lumbar spine (L1–L4) was determined by the TBS iNsight method (Med-Imaps, Pessac, France). Results. A significant decrease of the BMD was found at every skeletal area star­ting from GOLD 3, whereas at the L1–L4 level the BMD began to decrease at GOLD 2. The correlation was found between the severity of COPD and BMD Femur (r = –0.75, p < 0.05), BMD Radius (r = –0 73, p, Цель — изучение влияния хронической обструктивной болезни легких (ХОБЛ) на минеральную плотность костной ткани (МПКТ) и ее качество в зависимости от тяжести заболевания и возраста женщин. Материалы и методы. Обследовано 30 женщин в возрасте 57,43 ± 7,87 года, больных ХОБЛ различной стадии (GOLD 1–4). Исследовали МПКТ всего скелета, поясничного отдела позвоночника (L1–L4), шейки бедренной кости и дистального отдела костей предплечья с помощью двухэнергетической рентгеновской абсорбциометрии (DЕХА). Показатель trabecular bone score (TBS) поясничного отдела позвоночника (L1–L4) определяли с помощью методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франция). Результаты. Установлено достоверное уменьшение МПКТ на всех исследуемых участках скелета у больных, начиная с GOLD 3, тогда как на уровне L1–L4 МПКТ начинала снижаться при GOLD 2 и в возрастной группе 45–59 лет по сравнению с более молодыми пациентами. Установлены корреляционные связи тяжести ХОБЛ и МПКТ бедренной кости (r = –0,75, p < 0,05), лучевой кости (r = –0 73, p < 0,05), L1–L4 (r = –0,80, p < 0,05), всего скелета (r = –0,73, p < 0,05). Значения TBS, начиная с GOLD 2, а также у женщин старше 45 лет соответствовали частичному нарушению качества кости. TBS прогрессивно снижалась и при GOLD 4 и у женщин старше 60 лет соответствовала значительной потере качества костной ткани. Наиболее выраженные изменения выявлены на уровне TBS L1 и соответствовали значительной потере качества костной ткани уже при GOLD 2. Установлены отрицательные корреляционные связи между тяжестью ХОБЛ и TBS L1–L4 (r = –0,76, p < 0,05) и TBS L2–L4 (r = –0,75, p < 0,05). Выводы. Возраст в равной степени влияет как на МПКТ, так и TBS больных ХОБЛ женщин, и, начиная с 45-летнего возраста, данные показатели прогрессивно снижаются. Влияние ХОБЛ на костную ткань в зависимости от тяжести заболевания неоднородно в разных сегментах аксиального скелета. Самые ранние изменения касаются МПКТ L1–L4 (1,19 ± 0,05) г/см2 по сравнению с GOLD 1 (1,39 ± 0,05) г/см2 (p < 0,05) и TBS L1 (1,17 ± 0,06) по сравнению с GOLD 1 (1,34 ± 0,06; p < 0,05), снижение которых наблюдается уже у больных с GOLD 2., Мета — вивчення впливу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) на мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) та її якість залежно від тяжкості захворювання та віку жінок. Матеріали та методи. Обстежено 30 жінок віком 57,43 ± 7,87 року, хворих на ХОЗЛ різної тяжкості (GOLD 1–4). Досліджували МЩКТ усього скелета, поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки та дистального відділу кісток передпліччя за допомогою двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DЕХА). Показник trabecular bone score (TBS) поперекового відділу хребта (L1–L4) визначали за допомогою методики TBS iNsight (Med-Imaps, Pessac, Франція). Результати. Установлено вірогідне зменшення МЩКТ усіх досліджуваних ділянок скелета, починаючи з GOLD 3, тоді як на рівні L1–L4 МЩКТ починала знижуватись із GOLD 2 та в загальній групі хворих віком 45–59 років порівняно з більш молодими особами. Установлено негативні кореляційні зв’язки тяжкості ХОЗЛ із МЩКТ стегнової (r = –0,75, p < 0,05), променевої кісток (r = –0,73, p < 0,05), L1–L4 (r = –0,80, p < 0,05) та усього скелета (r = –0,73, p < 0,05). Показник TBS, починаючи з GOLD 2, а також у жінок віком старше 45 років відповідав частковому порушенню якості кістки, прогресивно знижувався і при GOLD 4 та в осіб старше 60 років відповідав значній втраті якості кістки. Найбільш виражені зміни відбувались на рівні TBS L1 і відповідали значній втраті якості кістки вже при GOLD 2. Установлено кореляційні зв’язки тяжкості ХОЗЛ і TBS L1–L4 (r = –0,76, p < 0,05) і TBS L2–L4 (r = –0,75, p < 0,05). Висновки. Вік однаковою мірою впливає як на МЩКТ, так і на TBS хворих на ХОЗЛ жінок, і, починаючи з 45 років, дані показники прогресивно зменшуються. Вплив ХОЗЛ на кісткову тканину залежно від тяжкості хвороби є неоднорідним у різних сегментах аксіального скелета. Найперші зміни стосуються МЩКТ L1–L4 (1,19 ± 0,05) г/см2 порівняно з GOLD 1 (1,39 ± 0,05) г/см2 (p < 0,05) і TBS L1 (1,17 ± 0,06) порівняно з GOLD 1 (1,34 ± 0,06; p < 0,05), зниження яких відмічається вже при GOLD 2.