Search

Актуальність. Бронхообструктивний синдром (БОС), зокрема його повторний перебіг у дітей раннього віку, є актуальною проблемою сучасної педіатрії. Обтяжений алергологічний анамнез, прояви атопії традиційно розглядаються як фактори ризику повторних епізодів БОС, які, однак, присутні не в усіх випадках. Останнім часом обговорюється можлива роль вітаміну D (VD) у формуванні схильності до повторних епізодів БОС з огляду на його протиінфекційну дію, що забезпечується шляхом активації імунних механізмів. Мета: вивчення рівня забезпеченості VD і особливостей продукції інтерферону гамма (INF-g) та інтерлейкіну-4 (IL-4) у сироватці крові в дітей раннього віку з повторними епізодами БОС. Матеріали та методи. Обстежені 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років з клінічним діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (J20), які були розподілені на дві групи (I група — 60 дітей з епізодичним БОС, II група — 60 дітей із повторним БОС). Групу контролю становили 30 клінічно здорових дітей віком від 6 місяців до 3 років. Усім хворим проводили оцінку анамнестичних даних, у тому числі рівня інсоляції, ступеня тяжкості БОС за 12-бальною оціночною шкалою, загальне клінічне обстеження, пульс­оксиметрію, розраховували прогностичний індекс бронхіальної астми (API). Лабораторні дослідження включали визначення на 2–3-й день захворювання концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) у сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина), сироваткових концентрацій IFN-g, IL-4 методом імуноферментного аналізу за допомогою наборів «ІФА-Бест» (виробник «Вектор-Бест», Російська Федерація) та загального кальцію (Са) за загальноприйнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р < 0,05. Результати. Більшість пацієнтів із повторним перебігом захворювання (56,7 %) мали 4 епізоди БОС за останні 12 місяців. Аналіз анамнестичних показників, у тому числі алергологічного анамнезу, не виявив суттєвих відмінностей між групами (p > 0,05). У 78,3 % пацієнтів II групи був негативний API. Тяжкий перебіг БОС удвічі частіше реєструвався серед дітей II групи порівняно з I групою (23,3 і 10,0 % відповідно, c2 = 4,50, р = 0,034). Середній вміст 25(OH)D у сироватці крові у дітей I групи становив 33,0 (28,19; 41,97) нг/мл; II групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (p < 0,001). Рівень забезпеченості VD у 75 % дітей II групи відповідав критеріям дефіциту, тоді як у I групі даний показник становив 6,6 % (c2 = 57,98, p < 0,001). Виявлено обернену залежність між рівнем VD і частотою (r = –0,27, р = 0,002), та тяжкістю перебігу БОС (r = — 0,24, р = 0,008). Рівень загального Са в сироватці крові в обох групах був у межах нормальних величин. Середній рівень IFN-g у дітей І групи становив 22,69 (8,98; 41,44) пг/мл та ІІ групи — 21,08 (8,57; 37,03) пг/мл, обидва показники були вищими, ніж у групі контролю, — 12,18 (5,31; 12,92) пг/мл (p = 0,016 для обох показників). Ми виявили, що досліджувані групи відрізнялись між собою за рівнем саплементації VD, показник якого становив 60 % у I групі та 5 % — у дітей II групи (p

Актуальність. Захворювання органів дихання, і в тому числі бронхообструктивний синдром (БОС), є досить частою патологією дитячого віку. Відомо, що частота і тяжкість респіраторних захворювань корелюють із рівнем забезпеченості вітаміном D (VD), дефіцит якого може сприяти розвитку повторних епізодів БОС у дітей раннього віку поряд з іншими факторами ризику, такими як еозинофілія, обтяжений сімейний та індивідуальний алергоанамнез. Мета. Вивчення рівня забезпеченості VD і прогностичних критеріїв розвитку повторних епізодів БОС у дітей раннього віку. Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей віком від 6 місяців до 3 років зі встановленим діагнозом «гострий обструктивний бронхіт» (1-ша група — 60 дітей з епізодичним БОС, 2-га група — 60 дітей із повторним БОС). Усім дітям проводили оцінку анамнестичних даних, загальне клінічне обстеження з визначенням ступеня тяжкості БОС за шкалою The Seattle Children’s respiratory scoring tool. Лабораторні дослідження включали визначення концентрації 25-гідроксивітаміну D (25(OH)D) в сироватці крові електрохемілюмінесцентним методом на аналізаторі Cobas e411 (серійний номер 1041-24, виробник Roche Diagnostics GmbH, Німеччина) та сироваткової концентрації загального кальцію (Са) за загальнопри­йнятою методикою. При аналізі отриманих даних використовували непараметричні статистичні критерії. Різниця між показниками, що порівнювались, вважалась вірогідною при р < 0,05. Результати. У дітей із повторним БОС на відміну від дітей з епізодичним БОС був значно нижчий рівень саплементації VD (р < 0,01). Перебіг БОС у дітей 2-ї групи вірогідно частіше супроводжувався розвитком синдрому дихальної недостатності порівняно з 1-ю групою (p < 0,01). За наявності повторних епізодів БОС в анамнезі захворювання характеризувалось більш тяжким перебігом. Середній показник 25(OH)D в сироватці крові у дітей 1-ї групи становив 33 (28,1; 41,9) нг/мл, 2-ї групи — 13,68 (7,96; 19,51) нг/мл (U = 152,0; p < 0,01). Достатній рівень забезпеченості VD частіше реєструвався у дітей 1-ї групи, тоді як у 2-й групі переважали діти, які мали дефіцит VD. Виявлено зворотну залежність між рівнем VD і частотою БОС. Рівень Са в сироватці крові в обох групах знаходився в межах нормальних величин. Висновки. Розвиток повторних епізодів БОС асоційований із більш низькими показники 25(OH)D у сироватці крові. Тяжкий перебіг БОС частіше зустрічається у дітей із повторними епізодами та на тлі дефіциту VD, який, однак, не супроводжується порушеннями кальцієвого обміну. Адекватний рівень забезпеченості VD найбільшою мірою забезпечується за рахунок достатнього рівня його саплементації, особливо на першому році життя. Таким чином, перебіг та частота епізодів БОС у дітей раннього віку залежать від рівня забезпеченості VD.