Актуальність. У літературі обговорюється застосування метаболічної терапії в пацієнтів із кардіологічною патологією, у тому числі вплив такої терапії на функцію ендотелію. Одним із найбільш популярних метаболічних препаратів є мельдоній. Метою нашого дослідження було вивчити вплив мельдонію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та ішемічною хворобою серця (ІХС) на рівень артеріального тиску (АТ) та цитруліну крові через 1 місяць терапії. Первинною кінцевою точкою були зміни рівня цитруліну крові в пацієнтів групи комбінованої терапії із застосуванням мельдонію (препарат Тризипін для ін’єкцій та таблетки Тризипін лонг). Вторинною кінцевою точкою було зниження та досягнення цільового рівня АТ (< 140/90 мм рт.ст.), покращення якості життя за опитувальником EQ-5D, зміни еректильної функції в чоловіків, покращення прихильності до лікування. Матеріали та методи. Ми проводили спостереження за 38 хворими з АГ та ІХС (24 чоловіки, 14 жінок). Усіх пацієнтів було розподілено на 2 групи терапії. Хворим першої групи (n = 20) призначалася базова терапія АГ та ІХС із додаванням Тризипіну внутрішньовенно протягом 10 днів, далі призначався Тризипін лонг у дозі 1000 мг один раз на добу протягом 1 місяця (виробництва компанії «Мікрохім», Україна). Хворим другої групи (n = 18) призначалася базова терапія АГ та ІХС без додавання Тризипіну. Контрольну групу становили 7 практично здорових осіб. Перед початком лікування та через 1 місяць терапії пацієнти проходили обстеження, що включало електрокардіографію, офісне вимірювання АТ, добове моніторування АТ, ехокардіографію, лабораторне дослідження крові (загальний аналіз крові, К, Na, білірубін, креатинін, кліренс креатиніну, глюкоза, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, холестерин, тригліцериди, холестерин ліпопротеїдів високої щільності, холестерин ліпопротеїдів низької щільності, холестерин ліпопротеїдів дуже низької щільності, визначення вмісту L-цитруліну в плазмі крові), заповнення опитувальників: якості життя EQ-5D, прихильності до лікування, еректильної функції в чоловіків («Міжнародний індекс еректильної функції»). Результати. Середній вік хворих становив 60,43 ± 1,80 року. Середній індекс маси тіла — 28,60 ± 0,90 кг/м2. Середні цифри офісного систолічного (САТ) та діастолічного АТ (ДАТ) на початку дослідження становили 147,03 ± 2,79 мм рт.ст. та 85,34 ± 1,54 мм рт.ст. відповідно. Середня офісна частота серцевих скорочень (ЧСС) — 71,31 ± 1,71 уд/хв. Середні рівні АТ при амбулаторному моніторуванні становили для САТ 128,36 ± 2,45 мм рт.ст., для ДАТ — 78,95 ± 1,72 мм рт.ст. Середня добова ЧСС — 72,41 ± 1,57 уд/хв. У групі базового лікування рівень цитруліну крові достовірно підвищився з 34,36 ± 1,29 мкмоль/л до 41,31 ± 1,51 мкмоль/л (р < 0,05), а в групі пацієнтів, які лікувалися Тризипіном, рівень цитруліну достовірно зменшився з 33,43 ± 1,71 мкмоль/л до 29,33 ± 1,42 мкмоль/л (р < 0,05). Ми порівняли початковий рівень цитруліну в групах лікування та групі практично здорових осіб. Рівні цитруліну в пацієнтів з АГ та ІХС були достовірно вищими порівняно з групою практично здорових осіб — 33,89 ± 1,69 мкмоль/л проти 25,73 ± 1,70 мкмоль/л відповідно (р < 0,05). При порівнянні кінцевих рівнів цитруліну після лікування ми відмітили, що в групі пацієнтів, які лікувалися Тризипіном, рівень цитруліну в кінці лікування наблизився до рівня цитруліну практично здорових осіб, у той час як у групі базової терапії рівень цитруліну значно виріс та достовірно відрізнявся від показника контрольної групи. Прихильність до лікування покращилася лише в групі Тризипіну (р = 0,03). Змін еректильної функції в обох групах не було. Покращувалася якість життя за EQ-5D за рахунок зниження тривоги та депресії в групі Тризипіну. Висновки. Комбінована терапія, що включала Тризипін для ін’єкцій та таблетки Тризипін лонг, сприяла зниженню офісного АТ у пацієнтів з АГ та ІХС, зменшенню рівня цитруліну крові; а також забезпечила покращення якості життя за рахунок зниження тривоги та депресії. Додавання Тризипіну до базової терапії покращувало прихильність до лікування в пацієнтів з АГ та ІХС порівняно з групою базової терапії.