Search

Мета дослідження - виявити особливості прояву довіри до себе в кваліфікованих спортсменів різних видів спорту. Матеріали і методи. У дослідженні брали участь представники спортивних єдиноборств (n = 23), складно-координаційних (n = 25), швидкісно-силових (n = 23) та циклічних видів спорту (n = 38). Загальна вибірка склала 109 спортсменів. Вік досліджуваних 16-18 років, рівень спортивної кваліфікації - кандидат і майстер спорту. Для визначення рівня довіри до себе і виразності особистісних якостей спортсменів в роботі використано батарею психодіагностичних методик. Діагностика рівня довіри до себе здійснювалася за допомогою опитувальника Н.Астаніної, спрямованого на рефлексивний аналіз міри довіри до себе. Для вивчення особистісних якостей в роботі використовувалися: опитувальник суб’єктивного контролю Б.Бажина, Є.Голинкіна, Л.Эткінда, методика самооцінки особистості С.Будассі та опитувальник рефлексивності А.Карпова. Результати. Зафіксовано статистично значущі відмінності у рівні прояву довіри до себе у спортсменів спортивних єдиноборств, складно-координаційних видів спорту і спортсменів циклічних і швидкісно-силових видів спорту. Встановлено, що у представників єдиноборств і складно-координаційних видів спорту рівень довіри до себе є вище за середній. Для спортсменів циклічних і швидкісно-силових видів спорту властивий середній рівень довіри до себе. Абсолютизація довіри до себе, яка призводить до зниження спортивних результатів, у досліджуваній вибірці спортсменів не була зафіксована. Емпіричним шляхом встановлено інгібуючий вплив рефлексії майбутньої діяльності на рівень довіри до себе у спортсменів. Виявлено, що самооцінка виступає тим особистісним утворенням, що актуалізує довіру до себе. Висновки. Довіра до себе є складним конструктом, який можна усвідомлювати під час рефлексивної роботи з самим собою. Цей внутрішньоособистісній конструкт емпірично можна вимірювати. Спортивні єдиноборства та складно-координаційні види спорту за специфікою прояву довіри до себе є найбільш близькими між собою, як у свою чергу, циклічні та швидкісно-силові види спорту. The purpose of the study is to identify the features of the manifestation of self-reliance among qualified athletes of different sports. Material and methods. The study participants were representatives of combat sports (boxing) n = 23, complex-coordination (gymnastics) n = 25, speed-strength (discus throw) n = 23, and also cyclic sports (swimming) n = 38. In total there were 109 sportsmen. The age of the respondents was from 16 to 18 years old. The self-reliance level was diagnosed using the questionnaire (author Astanina) aimed at reflective analysis of self-reliance measures. To study the personal qualities in the work the questionnaire of subjective control (by Bazhina, Golynkina, Etkind), the method of self-assessment of personality (by Budassi), and the questionnaire of self-reflection (by Karpova) were used. Results. There were recorded statistically significant differences in the level of self-reliance among representatives of combat sports, complex-coordination sports and cyclical and speed-strength sports athletes. It has been established that the level of trust in oneself is higher than average for representatives of combat sports and complex-coordinating sports. Representatives of cyclical and speed-strength sports are characterized by an average level of confidence in themselves. The absolutization of self-reliance, which leads to a decrease in athletic performance, was not recorded in this sample of athletes. Empirically, the inhibitory effect of future activity reflection on the level of self-reliance among athletes has been established. Self-esteem is a personal education that actualizes self-reliance. Conclusions. Self-reliance is a complex construct that can be recognized in reflective work with oneself. This inner personality construct can be empirically measured. Combat sports and complex-coordinated sports according to the specifics of self-reliance are the closest to each other, like cyclical and speed-strength types Цель исследования - выявить особенности проявления доверия к себе у квалифицированных спортсменов различных видов спорта. Материалы и методы. В исследовании приняли участие представители спортивных единоборств (n=23), сложно-координационных (n=25), скоростно-силовых (n=23) и циклических видов спорта (n=38). Общая выборка составила 109 спортсменов. Возраст испытуемых 16-18 лет, уровень спортивной квалификации – кандидат и мастер спорта. Для определения уровня доверия к себе и выраженности личностных качеств спортсменов в работе использована батарея психодиагностических методик. Диагностика уровня доверия к себе осуществлялась с помощью опросника Н.Астаниной, направленного на рефлексивный анализ меры доверия к себе. Для изучения личностных качеств в работе использованы: опросник субъективного контроля Б.Бажина, Е.Голынкина, Л.Эткинда, методика самооценка личности С.Будасси и опросник рефлексивности А.Карпова. Результаты. Зафиксированы статистически значимые различия в уровне проявления доверия к себе у представителей спортивных единоборств, сложно-координационных видов спорта и спортсменов циклических и скоростно-силовых видов спорта. Установлено, что представителям спортивных единоборств и сложно-координационных видов спорта присущ уровень доверия к себе выше среднего. Для представителей циклических и скоростно-силовых видов спорта характерен средний уровень доверия к себе. Абсолютизация доверия к себе, которая приводит к снижению спортивных результатов, в данной выборке спортсменов не была зафиксирована. Эмпирическим путем установлено ингибирующее влияние рефлексии будущей деятельности на уровень доверия к себе у спортсменов. Установлено, что самооценка выступает личностным образованием, актуализирующим доверие к себе. Выводы. Доверие к себе является сложным конструктом, который можно осознавать в рефлексивной работе с самим собой. Этот внутри личностный конструкт эмпирически можно измерить. Спортивные единоборства и сложно-координационные виды спорта по специфике проявления доверия к себе являются наиболее близки между собой, как в свою очередь, циклические и скоростно-силовые виды

Вступ і мета дослідження. Стабільність виступів на змаганнях із заданою результативністю при наявності спортивної конкуренції є результатом надійного функціонування психіки спортсмена. Гіпотеза дослідження - психічна надійність пов’язана з певними індивідуально-психологічними властивостями, схожість і відмінність яких визначається рівнем успішності спортсмена. Мета дослідження полягала у виявленні сукупності особистісних детермінант, що впливають на психічну надійність спортсмена. Матеріал і методи. У дослідженні брали участь 58 фехтувальників у віці 17-18 років (M = 17.47 SD = 0.53). Дослідження психічної надійності спортсмена відбувалося за допомогою інтегральної оцінки успішності спортивної діяльності, розробленої Є.В. Мельник і Є.В. Силич. За підсумковим показником успішності загальна вибірка випробовуваних була поділена на 2 групи: «успішних» і «неуспішних». Для вивчення індивідуально-психологічних властивостей особистості в роботі використовувався 16-PF багатофакторний особистісний опитувальник Р. Кеттелла. Для обробки даних застосовувався пакет прикладних програм статистичної обробки SPSS. Результати. Встановлено, що між групами «успішних» і «неуспішних» спортсменів зафіксовані значущі відмінності за більшістю індивідуально-психологічних властивостей. Обґрунтовано важливість сфокусованого аналізу і розвитку індивідуально-психологічних властивостей як внутрішніх передумов психічної надійності фехтувальників. Представлені взаємозв’язки особистісних факторів з успішністю спортивної діяльності. Виявлено високий рівень кореляції між інтегральним показником успішності змагальної діяльності та інтелектом (фактор В), емоційною стійкістю (фактор С), емоційною твердістю (I), упевненістю (О), незалежністю і самостійністю (Q2). Виявлено достовірний взаємозв'язок середнього рівня між підсумковим показником успішності спортивної діяльності і обережністю (F). Це вказує на можливість застосування методів дослідження індивідуально-психологічних властивостей особистості при вивченні причин поразок і передумов помилкових дій спортсмена. Висновки. Успішність спортивної діяльності фехтувальників не залежить лише від однієї індивідуально-психологічної властивості особистості. Це результат комбінації більшості з них. Виявлено більшу кількість достовірних взаємозв’язків між підсумковим показником успішності спортивної діяльності фехтувальників і особистісними факторами, що входять до групи емоційних властивостей у порівнянні з групами комунікативних та інтелектуальних властивостей. Background and Study Aim. Stability of performances at competitions with a preset effectiveness in the presence of sports competition is the result of the reliable functioning of the psyche of an athlete. The hypothesis of the study-mental reliability is associated with certain individual psychological properties, the similarity and difference of which is determined by the level of success of an athlete. The purpose of the study is to identify a set of personality determinants that affect the mental reliability of an athlete. Material and methods. The study involved 58 fencers aged 17-18 years (M= 17.47 SD= 0.53). In this paper, the measurement of the mental reliability of an athlete was carried out using an integral assessment of the success of sports activities developed by EV Melnik and EV Silich. According to the final success rate, the total sample of the subjects was divided into 2 groups:«successful» and «unsuccessful». For the study of the leading individual psychological properties of the personality, 16-PF multifactor personality questionnaire by R. Kettel was used in the work. The data processing package SPSS was used for data processing. Results. Significant differences were established between the groups of «successful» and «unsuccessful» athletes in the majority of individual psychological properties. The importance of focused analysis and the development of individual mental properties as internal prerequisites for the mental reliability of fencers has been acknowledged. The relationship of personal factors with the success in sports activities is presented. A high level of correlation between the integral indicator of the success of competitive Введение и цель исследования. Стабильность выступлений на соревнованиях с заданной результативностью при наличии спортивной конкуренции является результатом надежного функционирования психики спортсмена. Гипотеза исследования - психическая надежность связана с определенными индивидуально-психологическими свойствами, сходство и различие которых определяется уровнем успешности спортсмена. Цель исследования выявить совокупность личностных детерминант, влияющих на психическую надежность спортсмена. Материал и методы. В исследовании приняли участие 58 фехтовальщиков в возрасте 17-18 лет (M = 17.47 SD = 0.53). В данной работе измерение психической надежности спортсмена осуществлялась с помощью интегральной оценки успешности спортивной деятельности, разработанной Е.В. Мельник и Е.В. Силич. По итоговому показателю успешности общая выборка испытуемых была разделена на 2 группы: «успешных» и «неуспешных». Для изучения ведущих индивидуально-психологических свойств личности в работе использовался 16-PF многофакторный личностный опросник Р.Кеттелла. Для обработки данных применялся пакет прикладных программ статистической обработки SPSS. Результаты. Установлено, что между группами «успешных» и «неуспешных» спортсменов зафиксированы значимые различия по большинству индивидуально-психологических свойств. Обоснована важность сфокусированного анализа и развития индивидуально-психических свойств как внутренних предпосылок психической надежности фехтовальщиков. Представлены взаимосвязи личностных факторов с успешностью спортивной деятельности. Выявлен высокий уровень корреляции между интегральным показателем успешности соревновательной деятельности и интеллектом (фактор В), эмоциональной устойчивостью (фактор С), эмоциональной твердостью (I), уверенностью (О), независимостью и самостоятельностью (Q2). Обнаружена достоверная взаимосвязь среднего уровня между итоговым показателем успешности спортивной деятельности и осторожностью (F). Это указывает на возможность применения методов исследования индивидуально-психологических свойств личности при изучении причин поражений и предпосылок к ошибочным действиям спортсмена. Выводы. Успешность спортивной деятельности фехтовальщиков не зависит от одного индивидуально-психологического свойства личности. Это результат комбинации большинства из них. Выявлено большее количество достоверных взаимосвязей между итоговым показателем успешности спортивной деятельности фехтовальщиков и личностными факторами, входящими в группу эмоциональных свойств по сравнению с группами коммуникативных и интеллектуальных свойств.