Search

Chronic kidney disease (CKD) is currently one of the most common diseases among chronic noncommunicable diseases. The progression of chronic kidney disease leads to the end-stage of the disease, which, in turn, is called end-stage renal failure and is characterized by a sharp decrease in the quality of life of patients, contributes to disability and disability, and also leads to the need to use expensive methods of renal replacement therapy: peritoneal dialysis, hemodialysis, kidney transplantation.

All patients with chronic kidney disease (CKD) must be tested for hepatitis C virus (HCV) infection as the occurrence of HCV infection in those patients is more frequent than in the general population. This is true even for those patients, who do not receive dialysis therapy. It is now known that HCV infection increases the risk of developing CKD and contributes to the progression of CKD. In the absence of sufficient in-depth anti-epidemic measures designed to prevent infection, the latter occurs particularly often in the units performing the renal replacement therapy (RRT). Antiviral treatment is required both for the patients with HCV-associated CKD and the CKD patients at any stage of HCV infection., Всех пациентов с хронической болезнью почек (ХБП) необходимо обследовать на инфицированность вирусным гепатитом С (ВГС), поскольку распространение инфекции, вызванной ВГС, даже у тех, кто не получает диализную терапию, выше, чем в общей популяции. Установлено, что инфицированность ВГС увеличивает риск развития ХБП и способствует прогрессированию ХБП. Особенно часто заражение инфекцией происходит в отделениях заместительной почечной терапии, а противоэпидемические мероприятия по профилактике заражения недостаточно разработаны. Лечению противовирусными препаратами подлежат как пациенты с ХБП, ассоциированной с ВГС, так и пациенты с ХБП и ВГС всех стадий., Усіх пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) необхідно обстежувати на інфікування вірусним гепатитом С (ВГС), оскільки поширеність інфекції, викликаної ВГС, навіть у тих, хто не отримує діалізну терапію, вище, ніж у загальній популяції. Встановлено, що інфікованість ВГС збільшує ризик розвитку ХХН та сприяє прогресуванню ХХН. Особливо часто зараження інфекцією відбувається у відділеннях замісної ниркової терапії, а протиепідемічні заходи щодо профілактики зараження недостатньо розроблені. Лікуванню противірусними препаратами підлягають як пацієнти з ХХН, асоційованою з ВГС, так і пацієнти з ХХН і ВГС усіх стадій.

У статті наведені результати моніторингу вартості застосування засобів для перитонеального діалізу в лікуванні хворих на хронічну хворобу нирок. Станом на вересень 2015 р. за даними реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби розраховані показники вартості проведення постійного та автоматизованого ( інтермітуючого, циклерасоційованого і приливного) перитонеального діалізу. Встановлено, що найбільші витрати при наданні діалізної допомоги припадають на приливний перитонеальний діаліз. Враховуючи значні витрати на надання медичної та фармацевтичної допомоги хворим нефрологічного профілю, проблема забезпечення її доступності у вітчизняній охороні здоров’я має вирішуватись за комплексом напрямків. Одним із зазначених напрямків є розробка та упровадження механізмів відшкодування витрат центрам гемодіалізу за надані послуги з лікування хворих за рахунок державного і місцевих бюджетів., The results of monitoring of the cost of medicines used for peritoneal dialysis in patients with chronic kidney disease are given in this article. As of September 2015, according to the register of wholesale prices for medicines, the indexes of the cost of the permanent and automatic (intermittent, the cyclerassociated and tidal) peritoneal dialysis have been calculated. It has been found that the largest share in the cost of dialysis care is for a tidal peritoneal dialysis. Taking into account the significant costs of providing medical and pharmaceutical care to patients with the renal profile the problem of its availability in the national healthcare should be settled by the complex of directions. One of these directions is development and implementation of the mechanisms of drug reimbursement to provide dialysis care for patients at the expense of state and local budgets., В статье приведены результаты мониторинга стоимости применения средств для перитоне- ального диализа в лечении больных хронической болезнью почек. По состоянию на сентябрь 2015 года по данным реестра оптово-отпускных цен на лекарственные средства рассчитаны показатели стоимости проведения постоянного и автоматизированного (интермиттирую- щего, циклерассоциированного и приливного) перитонеального диализа. Установлено, что наибольшие затраты при оказании диализной помощи приходятся на приливной перитонеальный диализ. Учитывая значительные расходы на оказание медицинской и фармацевти- ческой помощи больным нефрологического профиля, проблема обеспечения ее доступности в отечественном здравоохранении должна решаться по комплексу направлений. Одним из указанных направлений является разработка и внедрение механизмов возмещения расходов на предоставление диализной помощи за счет государственного и местных бюджетов.