Background. The aim of the study is to evaluate the quality and safety of the sedative effect of anesthesia in ambulant ophthalmic surgery by using continuous intravenous infusion of Dexmedetomidine. Materials and Methods. Patients were randomized into groups by age (people from 65 to 75 years old, old age 76 years, middle age, young people, children), by gender (men, women). The physical status of patients was assessed using the ASA scale and the dynamics of vegetatic activity by the Kerdo index. Sedation was assessed using the Richmond Sedation Scale RASS.Results. It was found that the difference in the frequency of adverse effects of the appointment of Dexmedetomidine clearly confirms the need to adjust the dose of Dexmedetomidine, depending on the state of the autonomic nervous system. The use of Dexmedetomidine according to the recommendations made it possible to achieve a safe level of sedation and eliminate side effects in ambulant ophthalmic surgery.Conclusions: Parenteral continuous infusion of Dexmedetomidine provides an effective level of sedation for ambulant ophthalmic surgery and maintaining patientsurgeon contact. Safety is confirmed by a low level of critical incidents, no respiratory depression at the target sedation level. The patency of the upper airways was better compared to previous experience with propofol., Цель исследования: оценить качество и безопасность седации при проведении анестезиологического обеспечения при амбулаторных операциях в офтальмохирургии, применяя непрерывную инфузию Дексмедетомидина.Материалы и методы. Пациенты были рандомизированы на группы по возрасту (пожилые люди от 65 до 75 лет, старческий возраст 76 лет, дети, молодые люди, средний возраст), по полу (мужчины, женщины). Проводилась оценка физического статуса пациентов по шкале ASA и оценка динамики вегетативной активности по вегетативному индексу Кердо. Оценка уровня седации проводилась по шкале возбужденияседации Ричмонда RASS.Результаты исследования. Было показано, что разница в частоте неблагоприятных последствий назначения Дексмедетомидина наглядно подтверждает необходимость коррекции дозы Дексмедетомидина в зависимости от состояния автономной нервной системы. Использование Дексмедетомидина согласно рекомендациям позволяло достичь безопасного уровня седации и устранения побочных эффектов в амбулаторной офтальмохирургии.Выводы: В/в непрерывная инфузия Дексмедетомидина обеспечивает эффективный уровень седации офтальмологических пациентов при амбулаторных операциях, сохраняя при этом контакт пациента с хирургом. Безопасность подтверждается низким уровнем критических инцидентов, отсутствующей депрессией дыхания при целевом уровне седации. Проходимость верхних дыхательных путей была лучшей по сравнению с предыдущим опытом использования пропофола в качестве единственного седативного средства., Мета дослідження: оцінити якість і безпечність седації при проведенні анестезіологічного забезпечення при амбулаторних операціях в офтальмохірургії, застосовуючи безперервну внутрішньовенну інфузію ДексмедетомідинуМатеріали і методи: пацієнти були рандомізовані на групи за віком (літні люди від 65 до 75 років, старечий вік 76 років, діти, молоді люди, середній вік), за статтю (чоловіки, жінки). Проводилась оцінка фізичного статусу пацієнтів за шкалою ASA та оцінка динаміки вегетативної активності за вегетативним індексом Кердо. Оцінка рівня седації проводилась за шкалою збудженняседації Річмонда RASS.Результати дослідження. Було показано, що різниця в частоті несприятливих наслідків призначення Дексмедетомідину наочно підтверджує необхідність корекції дози Дексмедетомідину залежно від стану автономної нервової системи. Використання Дексмедетомідину згідно з рекомендаціями дозволяло досягти безпечного рівня седації й усунення побічних ефектів в амбулаторній офтальмохірургії.Висновки: В/в безперервна інфузія Дексмедетомідину забезпечує ефективний рівень седації офтальмологічних пацієнтів при амбулаторних операціях, зберігає при цьому контакт пацієнта з хірургом. Безпека підтверджується низьким рівнем критичних інцидентів, відсутньою депресією дихання при цільовому рівні седації. Прохідність верхніх дихальних шляхів була кращою порівняно з попереднім досвідом використання Пропофолу в якості єдиного седативного засобу.