Search

Поширення за останні роки практики вживання трав’яних сумішей для паління (так званих спайс) призвело до виникнення в Україні численних отруєнь із смертельними наслідками. Новий різновид психоактивних речовин створив для лікарів суттєві труднощі в проведенні клінічної і лабораторної діагностики та лікуванні постраждалих. Клінічна картина гострого отруєння при вживанні продуктів спайс значно відрізняється від типових симптомів отруєнь героїном і марихуаною, а хімічний склад продуктів постійно змінюється, що практично унеможливлює їх своєчасне визначення в біологічних рідинах. Основними патологічними синдромами, що спостерігаються при отруєнні сумішами спайс, є синдроми збудження, пригнічення, галюцинаторний і змішаний. У випадках отруєння тяжкого ступеня пацієнти госпіталізуються до відділення інтенсивної терапії у тяжкому стані. Типовими проявами смертельно небезпечного отруєння є токсична кома, набряк мозку, судоми, дихальна та серцево-судинна недостатність. Клінічні прояви залежать від композиції токсичних речовин у кожній окремій партії продукту спайс. Це пояснює той факт, що пацієнти протягом декількох діб потрапляють до токсикологічного відділення зі схожою симптоматикою. Сьогодні у вітчизняній і зарубіжній літературі недостатньо систематизованих даних про клінічні прояви отруєнь, диференційну діагностику та лікування невідкладних станів, що обумовлені новими наркотичними засобами. Стаття являє собою спробу короткого огляду практичних питань з клінічної і диференційної діагностики та невідкладного лікування хворих в умовах стаціонару.

Актуальність дослідження обумовлена великою кількістю сезонних грибних отруєнь дикорослими отруйними та умовно їстівними грибами на території Київської області, що супроводжується тяжким перебігом отруєння, особливо серед дітей, високими показниками стаціонарної летальності, надзвичайною вартістю та складністю лікування. Метою даного дослідження був обраний аналіз найбільш поширених токсичних синдромів і невідкладних станів, що виникають при отруєнні дикорослими отруйними та умовно їстівними грибами, поширеними на території Київської області. Матеріалом дослідження були обрані випадки гострих отруєнь дикорослими отруйними та умовно їстівними грибами серед дорослого населення м. Києва та області за 1995–2015 рр. (усього 1587 випадків). Усі пацієнти проходили стаціонарне лікування на базі токсикологічного відділення Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Проведений ретроспективний аналіз результатів клініко-лабораторного обстеження та лікування пацієнтів. Використовувалися методи дослідження: аналітичний та порівняльного аналізу.За результатами проведеного дослідження встановлено, що залежно від виду грибного токсину, фази гострого отруєння та відповідно до клінічних проявів усі випадки гострих отруєнь дикорослими грибами були розподілені на три групи. Перша група об’єднала випадки отруєння грибами з гастроентеротропною дією; друга — з нейротропною дією; третя — з гепатонефротропною дією. За період дослідження отруєння грибами гепатонефротропної дії становили 15,2 % (242 випадки); гастроентеротропної дії — 81,3 % (1314 випадків); нейротропної дії — 1,9 % (31 випадок). Різноманітність і варіабельність симптомів гострих отруєнь дикорослими грибами обумовлюють необхідність проведення ретельної диференційної діагностики з широким спектром соматичних та інфекційних захворювань. Усі патологічні стани, що трактувались як отруєння грибами, були розподілені наступним чином: отруєння високотоксичними грибами (блідою поганкою та аманітальними мухоморами); токсикоінфекції і ботулізм; гострі отруєння пестицидами, металами, радіонуклідами та іншими токсикантами, що містилися у грибах у надмірно високих концентраціях; гострі та хронічні в стадії загострення захворювання органів черевної порожнини.З огляду на те, що в Україні не проводиться лабораторна ідентифікація грибних токсинів через високу вартість досліджень, відсутність обладнання, складність мікологічної ідентифікації, діагноз «отруєння грибами» повинен базуватися на токсикологічному та епідеміологічному анамнезі, клінічних проявах, клініко-біохімічних даних і результатах допоміжних методів дослідження. У складних для діагностики випадках слід залучати суміжних спеціалістів (неврологів, гастроентерологів, хірургів, інфекціоністів).

У публікації висвітлена проблема розповсюдження сумішей для паління спайс на території країн Євросоюзу та окремих країн Східної Європи за останнє десятиріччя. Акцент зроблено на недостатню ефективність заходів щодо контролю обороту сумішей для паління, що були реалізовані в державах — членах Європейського Союзу за останні 10 років. Розглянута історія розробки синтетичних канабіноїдів і токсикологічна характеристика речовин JWH, СР, HU, олеаміду як найбільш поширених синтетичних продуктів із канабіноїдною активністю. Проаналізовані біологічна активність і медичні наслідки вживання продуктів спайс за даними тематичних звітів дослідницьких центрів країн Євросоюзу та США. Розглянута роль сучасної маркетингової стратегії виведення на ринок продуктів спайс, зокрема особливості реалізації продуктів через систему Інтернет в Україні.Проаналізована токсикологічна ситуація, що склалася в Україні за останні роки через поширення «дизайнерських» наркотиків, яка характеризується масштабною рекламою трав’яних сумішей у мережі Інтернет; широким необмеженим доступом до зазначених продуктів у пунктах роздрібної торгівлі, де суміші спайс реалізуються найчастіше під виглядом лікарських засобів альтернативної медицини або харчових добавок і мають помірно невисоку ціну; поширенням практики вживання токсичних наркотичних речовин серед підлітків і молоді; прогресивним збільшенням кількості передозувань та смертельних отруєнь в окремих регіонах України за останні роки. В цьому контексті визначена ключова роль державного регулятора в розробці запобіжних заходів щодо фатальних наслідків застосування сумішей спайс серед молоді на прикладі досвіду окремих країн.Авторами надані пропозиції до негайного об’єднання зусиль уповноважених державних органів (Міністерства охорони здоров’я та відомчих науково-дослідних установ, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та інших зацікавлених служб) з метою розробки державної стратегії та прий­няття управлінських рішень щодо заборони продуктів спайс (і подібних) або суттєвого обмеження їх продажу на території України.

Background. Poisoning by addictive and psychotropic substances is one of the main reasons for the admission of patients to emergency departments in most countries of the world. The purpose of this study was to investigate the current structure of toxic syndromes in patients with acute poisoning and to analyze existing approaches to the diagnosis of addictive and psychotropic substance poisoning based on the syndromic approach. Materials and methods. Medical data of 2987 patients treated with the diagnosis: “Acute drug poisoning” (ICD-10: T40.0-T40.3) in the Kyiv Toxicological Center were studied. Laboratory studies of addictive and psychotropic substances in the biological environment were performed using immunochromatographic analysis (rapid tests) and chromate-mass spectrometry (device Aligent 6850/5973N, column HP-5MS). Statistical analysis was performed using the program Statistica 12.6 (Windows 10/7). Results. According to the Center for Mental Health and Monitoring of Drugs and Alcohol of the Ministry of Health of Ukraine in 2018, the most common substances that result in abuse were: alcohol — 14.6 %, cannabis — 2.8 %, opioids — 2.1 %, sedative agents — 1.1 %, solvents — 0.9 %, amphetamine-type stimulants — 0.2 %, cocaine — 0.1 %, and hallucinogens — 0.1 %. The range of substances that caused severe poisoning in adults in 2016–2020 represented by: ethanol — 29.2 %, opioids — 42.3 %, cannabinoids — 8.4 %, sedative agents and hypnotics — 9.5 %, cocaine, and stimulants, inclu-ding caffeine — 7.4 %, hallucinogens — 5.5 %, solvents — 2.1 %. The following toxidromes were diagnosed: sedative in 46.3 % of patients, opioid — 37.6 %, sympathomimetic — 17.7 %, anticholinergic — 9.5 %, serotonin — 0.4 %, and syndrome of inappropriate diuretic hormone secretion (SIADH) — 0.2 %. During the study period, the number of combined poisonings increased 1.8 times (from 20.5 to 37.1 %), and among the combinations of addictive and psychotropic substances, the most common are methadone + ethanol, methadone + benzodiazepines, methadone + amphetamine, opioids + cocaine + ethanol, opioids + cannabis, as well as other combinations involving methamphetamine, hallucinogens, analgesics. Clinical diagnosis of combined poisonings is difficult, miosis may be absent in tramadol and meperidine poisoning, in cases of combined use of opioids and stimulants, or extremely severe cases, when the patient shows signs of deep post-hypoxic encephalopathy. Modern synthetic opioids (fentanyl and buprenorphine analogues) significantly outweigh the toxic effects of heroin, so there is a fairly common approach to using higher initial doses of naloxone in the treatment of such overdoses. However, approaches to the use of naloxone differ in various scientific sources. The practical experience in the Kyiv Toxicological Center proves that treatment can be started with standard doses of naloxone and quickly increased in the absence of side effects (agitation, convulsions, pulmonary edema). Given the fact that modern test systems are aimed at finding a small range of narcotic and psychotropic substances and do not determine their concentration, considerable attention should be paid to clinical diagnosis based on the definition of pathological symptoms and syndromes. Since the main target for narcotic and psychotropic substances is the nervous system, the identification of biomarkers of its dysfunction at different levels is key in the diagnosis of poisoning. Based on certain biomarkers, an understanding of the existing toxic syndrome (toxidrome) is formed. Today, opioids play a key role in morbidity and mortality from drug poisoning in Ukraine. A threatening trend in recent years is the increase in the proportion of combined poisonings by opioids and other substances, which complicates the determination of the toxidrome. It is important to note that the “fashion” for the use of combinations of narcotic drugs and psychotropic substances among drug users is constantly changing, so doctors try to regularly update information on available drugs and psychotropic substances in the region, which are popular among consumers and characteristic manifestations of poisoning. The universal approach ABCDE should be used in cases where there are no specific tests for toxic substances, and because more than a third of positive tests show the presence of two or more xenobiotics. Conclusions. Identification of toxidrome is important from the standpoint of diagnosis and treatment of acute poisoning. Many researchers note that its importance exceeds the value of rapid tests to determine the toxic substance, and the patient’s vital signs and careful examination are the best clues for choosing treatment tactics. In cases of combined poisoning with drugs or psychotropic substances, or in situations where it is not possible to conduct rapid testing of the patient’s urine for toxic substances, it is necessary to approach the use of antidotes (naloxone) with caution. It is important to remember that the object of medical intervention in any poisoning is the patient, not the toxin or the results of laboratory tests, which do not always correctly indicate the poison. Pharmacological interventions in the treatment of a patient with acute addictive or psychotropic substance poisoning should be aimed at correcting the underlying pathological syndrome (if possible), taking into account not to exacerbate its manifestations, but rather to minimize its severity and duration., Актуальність. Отруєння наркотичними та психотропними речовинами — одна з основних причин надходження пацієнтів до відділень невідкладної допомоги в більшості країн світу. Метою даного дослідження було обрано вивчення сучасної структури токсичних синдромів у пацієнтів із гострими отруєннями та аналіз існуючих підходів до діагностики отруєнь наркотиками і психотропними речовинами на основі синдромного підходу. Матеріали та методи. Досліджені медичні дані 2978 пацієнтів із діагнозом «гостре наркотичне отруєння» (МКХ-10: Т40.0–Т40.3) за період 2016–2020 рр. Лабораторні дослідження здійснено в Київському токсикологічному центрі (імунохроматографічний аналіз, експрес-тестування) та в бюро судово-медичних експертиз (хроматомасспектрометрія, прилад Aligent 6850/5973N, колонка HP-5MS). Використана програма Statistica 12.6 (Windows 10/7). Результати. За даними Центру психічного здоров’я та моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров’я України, у 2018 році найбільш поширеними речовинами, що викликають зловживання, визначені: алкоголь — 14,6 %, коноплі — 2,8 %, опіоїди — 2,1 %, заспокійливі препарати — 1,1 %, розчинники — 0,9 %, стимулятори амфетамінового типу — 0,2 %, кокаїн — 0,1 % та галюциногени — 0,1 %. Спектр речовин, що протягом 2016–2020 рр. обумовив тяжкі отруєння в дорослих, представлений: етанолом — 29,2 %, опіоїдами — 42,3 %, канабіноїдами — 8,4 %, седативними і снодійними засобами — 9,5 %, кокаїном та стимуляторами, включаючи кофеїн — 7,4 %, галюциногени — 5,5 %, розчинники — 2,1 %. Діагностовані такі токсидроми: седативний — у 46,3 % від усіх пацієнтів, опіоїдний — у 37,6 %, симпатоміметичний — у 17,7 %, антихолінергічний — у 9,5 %, серотоніновий — у 0,4 % і синдром невідповідної секреції антидіуретичного гормона — у 0,2 % пацієнтів. За період дослідження кількість комбінованих отруєнь збільшилась у 1,8 раза (із 20,5 до 37,1 %), а серед комбінацій наркотичних та психотропних речовин найбільш поширені такі: метадон + етанол, метадон + бензодіазепіни, метадон + амфетамін, опіоїди + кокаїн + етанол, опіоїди + марихуана, а також інші комбінації за участю метамфетаміну, галюциногенів, знеболюючих засобів. Висновки. Ідентифікація токсидрому є важливою з позиції діагностики та лікування гострого отруєння. Багатьма дослідниками зазначається, що її важливість перевищує значення експрес-тестів на визначення отруйної речовини, а життєві показники пацієнта та уважний огляд є найкращими підказками для обрання тактики лікування.

Авторами досліджені пацієнти, які проходили лікування з приводу гострих отруєнь нелегальним метадоном у Київській міській клінічній лікарні в період 2005–2017 років. Досліджено структуру отруєнь та її динаміку за 12 років. Доведено, що випадки отруєнь пов’язані з внутрішньовенним уживанням нелегального, або «вуличного», метадону. Жодного випадку отруєння медичним метадоном за період дослідження не було зареєстровано. Встановлено, що кількість даного виду отруєнь зростає та не має тенденції до стабілізації. Досліджено, що протягом 2015–2017 років спостерігалося збільшення кількості комбінованих отруєнь «вуличним» метадоном у поєднанні з іншими наркотичними речовинами, алкоголем і медикаментами. Встановлено, що найчастіше реєструвалися випадки вживання мікстів «метадон + алкоголь», «метадон + амфетаміни». Авторами досліджено особливості патологічного симптомокомплексу, що виникає при комбінованих отруєннях мікстами «метадон + амфетаміни». Досліджено також причини передозування та отруєння «вуличним» метадоном серед опитуваних пацієнтів (n = 249), які проходили лікування у 2016–2017 роках. Авторами проаналізовано причини отруєнь, характер ускладнень, визначено основні принципи антидотної терапії із застосуванням налоксону гідрохлориду та загальні принципи детоксикації і симптоматичного лікування.

Статья посвящена анализу употребления наркотических средств среди мобилизованных в условиях проведения операции объединенных сил (ООС) в Украине. Авторами рассмотрено нормативно-правовое регулирование вопросов, касающихся организации профилактики и выявления пьянства, наркомании и токсикомании. Обсуждаются нерешенные вопросы своевременного выявления больных алкоголизмом, токсикомании, наркозависимых и установка наркологических противопоказаний к службе в Вооруженных силах Украины. На основе изучения нормативно-правовой базы Украины по организации выявления больных алкоголизмом, токсикомании, наркозависимых и проведения профилактических наркологических осмотров авторами установлено, что вопросы проведения мер профилактики и выявления пьянства, наркомании и токсикомании в Вооруженных силах Украины сегодня не урегулированы. На основе полученных данных авторами разработаны предложения, предусматривающие законодательные и организационные меры по разработке и утверждению межведомственного приказа о порядке проведения наркологических и психиатрических осмотров в Вооруженных силах Украины; а также по разработке и утверждению межведомственного приказа о координации действий специалистов Министерства здравоохранения Украины и Министерства обороны Украины при оказании психиатрической и медико-психологической помощи участникам ООС. Вместе с тем предлагается усилить контроль за работой военных комиссариатов по изучению призывных контингентов, сбору необходимой информации об алкогольной и наркотической зависимости граждан, призываемых в Вооруженные силы Украины.

Актуальность. Характер вооруженных конфликтов последних лет существенно изменил структуру санитарных потерь, что требует углубленного изучения особенностей организации системы медицинской защиты в случаях возникновения санитарных потерь, связанных в первую очередь с комбинированной травмой. Цель: анализ современных подходов к организации мероприятий медицинской защиты при комбинированных травмах, при которых сочетаются факторы механического и химического поражения, для повышения эффективности медицинской защиты личного состава и гражданского населения в условиях боевых действий. Материалы и методы. Изучена современная структура комбинированных боевых травм на примере войн и вооруженных конфликтов последнего столетия. Проведен анализ научных источников стран СНГ, Европы, США и других стран по этим вопросам. Результаты. Анализ материалов исследований доказывает, что структура санитарных потерь в современных войнах и вооруженных конфликтах характеризуется: увеличением доли механических, термических и комбинированных поражений с одновременным возрастанием количества тяжелых травм и небоевых санитарных потерь. Доказано, что одной из особенностей вооруженных конфликтов в Ираке и Сирии является применение различных высокотоксичных химических веществ и современного химического оружия. Авторами уделено внимание патогенезу комбинированных поражений, этапному лечению комбинированной травмы и обоснована необходимость углубленной подготовки военных врачей в вопросах тактики при комбинированной травме. Выводы. Особенности вооруженных конфликтов последних лет и современные условия боевых действий в Украине обусловили необходимость расширения знаний военных врачей разных специальностей в вопросах медицинской защиты при комбинированных травмах.

Background. In recent years, ozone is increasingly used in medicine as a therapeutic agent, as evidenced by numerous scientific works in Ukraine and abroad. The positive effect of ozone on the oxygen transport function and rheological properties of the blood, activation of humoral immunity and increased analgesia explains the widespread use of ozone therapy in clinical medicine. Purpose of the study: to evaluate the clinical efficacy of parenteral ozone therapy as a component of intensive care for a number of emergency conditions and chronic diseases. Material and methods. The material for the study was the results of treatment of patients in the intensive care and extracorporeal treatment unit of the Kyiv City Clinical Emergency Hospital, who underwent a course of pa­renteral ozone therapy in 2018. Clinical indicators and treatment outcomes were evaluated retrospectively based on the analysis of cases histories. Research methods that were used: bibliosemantic, system analysis, comparative analysis, statistical method. Results. During the study period, 144 patients aged 17–72 years were treated: 84 women (58.3 %) and 60 men (41.7 %). All patients upon admission to the unit underwent a comprehensive clinical and laboratory examination. The clinical diagnosis and treatment plan were formed in accordance with the unified clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine. In accordance with the diagnoses, patients were divided into 5 clinical groups, for each of which key indicators of ozone therapy effectiveness were selected. The authors used a syndrome approach to assess the effectiveness of ozone the­rapy. The assessment was carried out in each group separately. Parenteral blood ozonation was carried out using the apparatus Boson-N plus in accordance with the methodology approved by the Ministry of Health of Ukraine (“Methods of ozone the­rapy”, 2001). A total of 304 medical procedures were carried out using ozone, among them: intravenous administration of ozonized saline solution — 36 people (169 procedures), blood ozonation — 25 people (185 procedures). On average, the total course of ozone treatment ranged from 3 to 10 procedures. The course of parenteral ozone therapy consisted of va­rious procedures: intravenous administration of ozonized saline solution in a volume of 200 ml (dose of ozone — 0.48 mg) daily or every other day. During the procedure of blood ozonation, the patient’s blood was ozonized in a volume of 200 or 400 ml (the ozone dose was 1.8 mg or 1.8 mg + 1.8 mg, respectively). In patients with acute poisoning, ozone therapy was used to treat methaemoglobin formers and other hypoxic poisons (to­xic effects of substances, mainly nonmedical ones (T51-T65), toxic effects of carbon monoxide (T58), toxic effects of other gases, fumes and fumes (T59), toxic effects of other and uni­dentified substances (T65)). In patients with acute infectious diseases, ozone therapy was used in the treatment of: herpes (B00), Lyme disease (A69.2), flu and pneumonia (J09-J18). In chronic diseases: psoriasis (L40), diabetes mellitus (E10-U14), complicated peripheral vascular disease (I79.2*), hypertension (I10) and hypertensive encephalopathy (167.4). In acute surgical pathology, ozone therapy was used in the following groups of diseases: thermal and chemical burns (T20-T32), furunculosis (L02.9), trophic ulcers of the lower extremities of various origins (L98.4) and other individual diseases. Complications during the treatment were not registered. Clinical criteria are the key in assessing the effectiveness of ozone therapy, therefore, the evaluation of pathological symptoms, syndromes and their dynamics is the basis for choosing the type and duration of a course of ozone therapy. Trainings of medical personnel in ozone therapy and safety techniques are an important component of effective treatment. Conclusions. Our experience with ozone therapy suggests that the method has significant prospects for the use in the treatment of a wide range of acute and chronic diseases and emergency conditions. Despite the fact that ozone therapy leads to significant positive changes in the human body, the method requires further study in order to improve and standardize.

Background. Today paracetamol poisoning is one of the most common and most dangerous types of drug poisoning. In Ukraine, the number of suicide attempts involving paracetamol in 2018 has doubled compared to 2017. The purpose was to investigate the dynamics of clinical and laboratory indicators for severe paracetamol poisoning, complicated by the development of acute liver failure, and evaluate the effectiveness of the use of antidotes and pharmacological remedies. Material and methods. The article presents a case of severe paracetamol tablets poisoning in a 22-year old woman. The treatment was conducted in the toxic-therapeutic department of the hospital of emergency medical aid of the city of Mykolaiv in 2018. Data of clinical, laboratory, functional research methods was analyzed. Results. In June 2018, a 22-year woman, a student, admitted to the toxic-therapeutic department of the emergency hospital in Mykolaiv. Relatives informed that on the eve of the evening the woman had swallowed a large number of various pills, mainly paracetamol, for suicidal purposes. She also tried to cut the veins in her forearm. The patient bought paracetamol tablets the same day at various drugstores in the city; 110 tablets (200, 350, and 500 mg) of paracetamol and 10 sleeping pills were purchased. According to approximate estimates, the total dose of paracetamol taken exceeded 250 mg/kg body weight. Diagnosis: acute household drugs poisoning (paracetamol, hypnotics). Suicidal attempt. Cut wounds of forearms of both hands. The gastric lavage and bo­wel cleansing were carried out. There were prescribed the antidote — ACC (acetylcysteine, NAC — 140 mg/kg/day); hepatoprotective remedies: thioctic acid (20 mg/kg/day), silibinin (20 mg/kg/day), ademetionine (400 mg/day), arginine glutamate (40%, 5.0 ml/day), dexamethasone (8 mg/day). After 24 hours, there developed a sharp increase in the level of ASAT — 1073 U/l (normal — up to 32 U/l), ALAT — 1116 U/l (normal — up to 33 U/l), GGTP — 57 (normal — up to 32 U/l) and decrease in prothrombin index (PTI) — 38.0 % (normal — 97–100 %), INR — 2 (normal — 0.85–1.35), APTCH — 34 (normal — 24.0–34.0 sec.). After 48 hours, the indicators reached maximum values: ASAT — 19,740 U/l, ALAT — 14,800 U/l, GGTP — 157 U/l. However, the indicator of PTI critically decreased to 13.0 %, indicators of INR increased — 4, APTCH — 48. At the same time, yellowing of the sclera of the eyes and skin developed; the enlargement of the abdomen, liver, ascites were observed; bloody vaginal discharge and decreased urine output appeared. The neurological status of the patient worsened; drowsiness and negativism were noted. During the ultrasound examination of abdominal organs, enlargement of the liver and the presence of free fluid were noted. After a consultation, it was decided to continue the treatment with antidotes, sorbents, glucose solutions, crystalloids, fresh frozen blood plasma. Besides, there were prescribed vitamin K, etamsylate, furosemide, spironolactone, dexamethasone, and pentoxifylline. On the fifth day of treatment, the positive dynamics of blood biochemical parameters was noted. ASAT — 240 U/l, ALAT — 3,495 U/l, PTI — 61 % stabilized, daily diuresis increased. On the 14th day of treatment, the second examination of abdominal organs showed positive dynamics, the normal size of the liver, pancreas, and kidney had no pathology; free fluid in the abdomen was not detected. A psychiatrist examined the patient. On the 16th day of treatment, the patient was discharged in satisfactory condition. At the time of discharge, the patient did not have any complaints. Consultation of a fami­ly physician, diet, and hepatoprotectors (silibinin) were recommended for one month. Abdominal ultrasound control and laboratory control of blood biochemical parameters were recommended to be performed one month later. The specialist’s focus should be on the clinical signs of poisoning. The basic treatment for acute paracetamol poisoning is a specific antidote therapy, which is most effective in the first twelve hours after taking acetaminophen. In the world and domestic practice, ACC — N-acetylcysteine (N-acetyl-1-cysteine, NAC, acetylcysteine, LNAC) is used as an antidote. The mechanism of the antidote action of acetylcysteine is based on the ability of its SH reactive group to bind chemical radicals. Besides, acetylcysteine enhances the synthesis of glutathione, which is particularly valuable for paracetamol poisoning. Therefore, the use of ACCs is indicated in all cases of taking paracetamol at a dose of 5 g in adults and 100 mg/kg in children. ACC tablets or a solution are given in the first 12–72 hours at a dose of 140 mg/kg every 12 hours, for more than 72 hours after poisoning it is administered at a dose of 70 mg/kg every 12 hours. The estimated daily dose is 3,000–6,000 mg of ACC. Despite the decrease in the effectiveness of specific therapy at a later date, we consider it advisable to conduct even after 24–48 hours from the moment of poisoning for at least 1–3 days under the control of blood biochemical parameters (ASAT, ALAT, PTI). The duration of specific therapy is still a matter of debate. With the oral administration, it is recommended to continue for 72 hours, with intravenous administration within 24–48 hours. Current studies suggest the administration of antidotes throughout the paracetamol presence in a patient’s body. The use of extracorporeal treatment, in our opinion, does not solve the problem of detoxication after paracetamol poisoning. Howe­ver, some of the methods (hemodiafiltration, hemodialysis, and ultrafiltration) can help to correct the water-electrolyte balance, compensate for acidosis, reduce swelling and the effects of intoxication. Conclusions. The problem of acute paracetamol poisoning remains urgent in toxicology practice due to a significant increase in the number of such poisonings among patients of different age groups. Using an antidote, ACC (acetylcysteine, NAC) is effective in case of timely treatment of patients. The development of toxic hepatitis, pancreatitis and renal failure are typical complications of acute paracetamol poisonings and require complex treatment. The biomarkers of the toxic process are ASAT, ALAT, GGTP in blood, PTI, and INR., Актуальность. На сегодняшний день отравление парацетамолом является одним из наиболее распространенных и опасных видов лекарственных отравлений. В Украине количество суицидальных попыток с участием парацетамола в 2018 году выросло вдвое по сравнению с 2017 годом. Цель: исследовать динамику клинических и лабораторных показателей при отравлении парацетамолом тяжелой степени, осло­жненном развитием острой печеночной недостаточности, и оценить эффективность применения антидотов и средств фармакологической коррекции. Материалы и методы. Случай отравления таблетками парацетамола тяжелой степени у женщины 22 лет. Результаты. Гражданка Я., 22 лет, с суицидальной целью приняла 110 таблеток парацетамола и 10 таблеток снотворного средства. Общая доза принятого парацетамола превысила 250 мг/кг массы тела. Проведено промывание желудка и кишечника. Начата инфузионная терапия растворами кристаллоидов, глюкозы, сорбитола, натрия гидрокарбоната 4%. Назначено лечение: ацетилцистеин (АЦЦ) (140 мг/кг/день), тиоктовая кислота (20 мг/кг/день), силибинин (20 мг/кг/день), адеметионин (400 мг/день), аргинина глутамат (40%, 5,0 мл/день), дексаметазон (8 мг/день). Через 24 часа зарегистрированы высокие уровни ферментов АсАт, АлАт, гамма-глутамилтранспептидазы (ГГТП), явления коагулопатии. Изменения достигли максимальных значений через 48 часов после поступления: АсАт — 19 740 Ед/л (норма — до 32 Ед/л), АлАт — 14 800 Ед/л (норма — до 33 Ед/л), ГГТП — 157 Ед/л (норма — до 32 Ед/л); протромбиновый индекс (ПТИ) — 13,0 %, международное нормализованное отношение — 4, активированное частичное тромбопластиновое время — 48. Отмечены пожелтение склер и кожи, увеличение живота, печени, асцит, появились кровянистые выделения из влагалища, уменьшение диуреза. Назначены свежезамороженная плазма, витамин К, этамзилат, фуросемид, спиронолактон, дексаметазон, пентоксифиллин. На 5-е сутки лечения началась нормализация биохимических показателей крови, а на 16-е сутки лечения пациентка была выписана в удовлетворительном состоянии. Выводы. Проблема острых отравлений парацетамолом остается актуальной в практике врача-токсиколога. Использование антидота — АЦЦ дает положительный результат при своевременном обращении пациента за медицинской помощью. Токсический гепатит, панкреатит и почечная недостаточность — типичные осложнения тяжелого отравления парацетамолом и требуют сложного комплексного лечения. Биологическими маркерами токсического процесса являются уровни в крови АсАт, АлАт, ГГТП и ПТИ., Актуальність. На сьогодні отруєння парацетамолом є одним з найбільш поширених і небезпечних видів отруєння лікарськими засобами. В Україні кількість суїцидальних спроб за участю парацетамолу в 2018 році зросла вдвічі порівняно з 2017 роком. Мета: дослідити динаміку клінічних і лабораторних показників при отруєнні парацетамолом тяжкого ступеня, що ускладнилося розвитком гострої печінкової недостатності, та оцінити ефективність застосування антидотів і засобів фармакологічної корекції. Матеріали та методи. Випадок отруєння таблетками парацетамолу тяжкого ступеня у жінки 22 років. Результати. Громадянка Я., 22 років, з суїцидальної метою прийняла 110 таблеток парацетамолу і 10 таблеток снодійного засобу. Загальна доза парацетамолу перевищила 250 мг/кг маси тіла. Проведене промивання шлунка й очищення кишечника. Розпочата інфузійна терапія розчинами кристалоїдів, глюкози, сорбітолу, натрію гідрокарбонату 4%. Призначене лікування: ацетилцистеїн (АЦЦ) (140 мг/кг/добу); тіоктова кислота (20 мг/кг/добу); силібінін (20 мг/кг/добу); адеметіонін (400 мг/добу); аргініну глутамат (40%, 5,0 мл/добу), дексаметазон (8 мг/добу). Через 24 години зареєстровано різке підвищення рівня ферментів АсАт, АлАт, гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП), явища коагулопатії. Зміни набули максимальних значень через 48 годин після надходження: АсАт — 19 740 Од/л (норма — до 32 Од/л), АлАт — 14 800 Од/л (норма — до 33 Од/л), ГГТП — 157 Од/л (норма — до 32 Од/л); протромбіновий індекс (ПТІ) — 13,0 %, міжнародне нормалізоване відношення — 4, активований частковий тромбопластиновий час — 48. Відмічені пожовтіння склери очей і шкіри, збільшення живота, печінки, асцит, з’явилися кров’янисті виділення з піхви, зниження діурезу. Призначено свіжозаморожену плазму, вітамін К, етамзилат, фуросемід, спіронолактон, дексаметазон, пентоксифілін. На 5-ту добу лікування була відмічена позитивна динаміка біохімічних показників крові, а на 16-ту добу лікування пацієнтка була виписана в задовільному стані. Висновки. Проблема гострих отруєнь парацетамолом залишається актуальною в практиці лікаря-токсиколога. Використання антидоту — АЦЦ дає позитивний результат при своєчасному зверненні пацієнта за медичною допомогою. Токсичний гепатит, панкреатит і ниркова недостатність — типові ускладнення тяжкого отруєння парацетамолом і потребують складного комплексного лікування. Біологічними маркерами токсичного процесу є рівні в крові АсАт, АлАт, ГГТП і ПТІ.

Background. Today in Ukraine, acute poisoning by narcotic drugs and psychotropic substances is an extremely urgent medical and social problem, which is far out of being solved, that’s why there is a need for in-depth study of the causes of deaths from poisoning to prevent them. The purpose of this study is to analyze the cases of fatal poisonings by narcotic and psychotropic substances with the involvement of epidemic, clinical, forensic, and laboratory research methods, aimed at finding measures to improve the health care system for acute domestic poisoning. Materials and methods. There were studied the medical data of patients treated with the diagnosis: “Acute drug poisoning” (ICD-10: T40.0–T40.3) in the Kyiv Toxicological Center, the statistical data of the State Statistics Service of Ukraine, the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine, the data from reports of the Bureau of Forensic Medical Examinations. The laboratory studies of narcotic and psychotropic substances in the biological environment were performed using immunochromatographic analysis and chromatography-mass spectrometry (device — Aligent 6850/5973N, column — HP-5MS). The statistical analysis was performed using the program Statistica 12.6 (Windows 10/7): the reliability of the difference in indicators in the study groups was assessed using Student’s t-test with a significance level of p < 0.05. Results. In the last 5 years, the most common narcotic and psychotropic substances are synthetic and semi-synthetic opioids, psychostimulants, smoking mixtures, sedatives, or hypnotics. At the same time, the number of poiso-nings associated with the combined use of drugs and psychotropic substances, pharmaceuticals, and ethanol is increasing. During the period 2015–2019, more than 40 groups of substances that led to acute poisoning were found in the laboratory of the Kyiv Toxicological Center. The number of positive tests increased 2.3 times during the study period. The leaders in the structure of opioid drugs are methadone, heroin, and morphine. According to the State Statistics Service of Ukraine, in 2014–2018, 1365 deaths were registered as a result of poisoning by narcotic and psychotropic substances. In 2018, a total of 399 cases of deaths related to narcotic and psychotropic substances use and poisoning were recorded in Ukraine. Of these, 64 (16.04 %) cases were related to mental and behavioral disorders due to drug and psychotropic substance abuse and 335 (98.82 %) cases were related to external causes of death related to poisoning or overdose. Among those who died in 2018, there were 90.5 % men (361 cases) and 9.5 % women (38 cases). The largest number of deaths, 340 cases (85.2 %), occurred in the age group from 25 to 44 years, 13 ca-ses — in the age group from 15 to 24 years, and 46 cases — from 45 years and older. Three hundred and fifty-five cases of death from poisoning by psychotropic substances were investigated, it was established that opioid poisoning occurred in 153 cases (codeine and morphine — 54 cases (43.1 %), methadone — 76 cases (21.4 %), opium — 15 cases (4.2 %), synthetic opioids — 8 cases (2.3 %)). One hundred and forty-four cases of death from other drug poisonings were studied, including 31 (21.5 %) cases of psychodysleptic poisoning (hallucinogens), 2 (1.4 %) cases of cocaine poisoning, and 5 (3.5 %) cases of psychostimulant poisoning. According to state statistics, the number of deaths from poisoning in 2018 compared to 2017 increased by half and much. In particular, methadone poisoning increased 2.5 times, and unidentified drug poisoning was three-fold increased. According to the intent, the deaths were distributed as follows: 268 deaths — accidental poisoning; 66 deaths — poisoning by indefinite intent; one case — self-poisoning. The opioid poisoning accounted for 28 % of all cases of the psychotropic substances revealed in biological material, 24.4 % cases were drugs containing narcotic and psychotropic substances or precursors, 15 % — of unidentified substances, the rest consisted of other psychoactive substan-ces. The age characteristics of the group of deaths resulted from narcotic and psychotropic substances revealed in the biological material, and in the group of deaths from overdose are the same (p ≤ 0.05). It means that in the samples of both groups, the age group of 25–44 years presented over 75 % of cases. In Ukraine in 2018, the frequency of deaths related to drug and psychotropic substance abuse and poisoning among the population aged 15 to 64 was 10 people per 1,000,000. Conclusions. The results of the epidemic, clinical, forensic, and laboratory studies conducted by various government agencies in the period 2014–2019, demonstrate a threatening dynamic of increasing both the number of cases of narcotic and psychotropic poisoning and their diversity, resulting in a progressive increase in lethality and mortality, mainly among the male population aged 25–44 years. The main way of the use of narcotic and psychotropic substances in Ukraine continues to be the injection of opioids (methadone, heroin, buprenorphine, etc.) and amphetamine-type stimulants. There has been an increase in the number of deaths associated with the simultaneous use of several narcotic and psychotropic substances (methadone, amphetamine, marijuana, benzodiazepines, ethanol, etc.) in various combinations.

In recent years cases of combined poisoning with methadone hydrochloride and ethanol complicated by the development of acute renal failure became more common, and this induced the search for new and more efficient methods of diagnostics and treatment in this category of patients. Objective: to investigate peculiarities of clinical, biochemical parameters and haematological toxicity indices in patients with combined severe poisoning with methadone hydrochloride and assess their predictive value in formation of complications (acute renal failure). Materials and methods. Complex clinical, biochemical and toxicological study of 77 patients with acute poisoning with methadone hydrochloride, who underwent treatment in 2016–2018 in Kyiv Toxicological Centre, was performed. Haematological toxicity indices (nuclear, haematological, leukocytic, systemic response reactivity, sensitization) were studied 24, 48 and 72 hours following admission. Assessment of the confidence of parameters in the study groups was performed by Student's t-test with the significance level of p0.5) between parameters and treatment duration. The level of correlation between treatment duration and parameters of central haemodynamics and biochemical parameters was low (R2