Search

Inherited disorders of fibrinogen are rare and can be quantitative (hypofibrinogenemia), qualitative (dysfibrinogenemia), or both (hypodysfibrinogenemia). Moreover, variants in fibrinogen have been described that associated with a bleeding, thrombotic, or combined phenotype. Although several genetic variations leading to hypodysfibrinogenemia have been identified, few clinically described cases have been molecularly characterized. In this report we describe a 16-year-old female who presented with an unprovoked portal vein thrombosis. At the time of presentation, she appeared to have hypofibrinogenemia based on quantitation using the Clauss method. Immunoreactive testing demonstrated in a discrepancy between fibrinogen antigen and activity level consistent with dysfibrinogenemia. Single gene sequencing of FGA, FGB, and FGG revealed a heterozygous mutation in FGB, the gene encoding the fibrinogen beta chain (p.Tyr356Cys;). This variant (fibrinogen Villeurbanne) was previously described in a family with a clinical diagnosis of hypofibrinogenemia and a bleeding phenotype. This variant results in an unpaired cysteine residue near the beta chain hole, potentially resulting in abnormal protein synthesis or folding leading to intracellular protein degradation, protein instability within circulation, and/or abnormal polymer formation. It is also conceivable that this mutation could lead to aggregate formation via this unpaired cysteine between individual fibrinogen molecules or between fibrinogen and other proteins. To better characterize this fibrinogen, we generated fibrin clots using purified fibrinogen from the patient and normal control. Clot structures were analyzed using scanning electron microscopy. The patient's fibrin clots, as compared to the control, were poorly formed, consisting of long, thin fibers with little bundling and irregular spaced branch points. These results indicate that the mutant fibrinogen is sufficiently stable in circulation to significantly impair polymer formation. Albumin is the most prevalent plasma protein and is known to have an unpaired cysteine residue, making it a reasonable candidate to aggregate with the mutant fibrinogen. Plasma from the patient and control samples underwent co-immunoprecipitation followed by Western blot analyses in order to determine if we could detect albumin aggregation with the mutant fibrinogen. We found evidence of interaction between the mutant fibrinogen and albumin that was not observed in normal controls, suggesting that this patient's fibrinogen forms aggregates with albumin. These findings contradict a previous conclusion that fibrinogen Villeurbanne results in hypofibrinogenemia, and indicate that it is a hypodysfibrinogenemia. Moreover, our laboratory findings together with the patient's presentation of an unprovoked portal vein thrombosis suggest the possibility that this mutant fibrinogen may, in some contexts, lead to pathological thrombosis. Figure Disclosures Palumbo: Ionis Pharmaceuticals: Research Funding.

Introduction: The final events of the activated clotting cascade include the conversion of fibrinogen to fibrin and stabilization of the growing fibrin clot by factor XIII (FXIII). A missense variant in the alpha chain of fibrinogen, α-fibrinogen (FGA) Thr312Ala (rs6050, NM_000508.3:c.991A>G, NP_000499.1:p.[Thr331Ala]), has been previously shown to interfere with FXIII-dependent cross-linking, leading to stiffer blood clots. It is believed this pathophysiology underlies the increased risk of venous thromboembolism (VTE) associated with the variant. The Thr312Ala variant has been shown to be significantly associated with VTE among White, Non-Hispanic populations. The only investigation of the variant in a Black population (Rasmussen-Torvik et al 2007) found no significant relationship between Thr312Ala and VTE, but the authors cite the relatively small number of participants included in the analysis as a possible reason for a null finding. We investigated the association between FGA Thr312Ala and VTE in a case-control study enrolling a relatively large racially diverse study population. Methods: Conditional logistic regression was used to assess the association between FGA Thr312Ala and VTE among enrollees in the Genetic Attributes and Thrombosis Epidemiology (GATE) study, a case-control study enrolling 1,042 VTE cases and 1,213 controls with no history of VTE, frequency-matched on age, sex, and race. Crude models conditioned on the matching factors, and adjusted models conditioned on the matching factors and controlled for patient characteristics found to be associated with both case/control status and FGA Thr312Ala genotype. Among all patient characteristics evaluated, the β-fibrinogen (FGB) promoter region variant -455 G>A (rs1800790, NM_001184741.1:c.-463G>A) was the only patient characteristic associated with both case/control status and FGA Thr312Ala genotype. Potential effect modification was assessed using likelihood ratio tests. Results: Among 660 White controls and 528 White cases in the GATE study, carrying at least one FGA rs6050 G (Ala) allele was associated with increased odds of VTE compared to not carrying a G allele (odds ratio (OR) and 95% confidence interval (CI) 1.2 [1.0-1.5]) in a crude model. This association was strongest when restricting to n=205 idiopathic (unprovoked) cases, n=125 recurrent cases, or n=112 cases exhibiting both deep vein thrombosis (DVT) and pulmonary embolism (PE) (Table 1). This association was modified by obesity status, with the effect among obese enrollees being multiplicative (Table 2). In contrast, there was no association between carrying at least one FGA rs6050 G (Ala) allele and VTE among 553 Black controls and 514 Black cases in the GATE study (OR and 95% CI 1.0 [0.8-1.2]) when assessing the association among all cases (Table 1). However, the odds of VTE was higher among Black participants carrying the G allele compared to those not carrying the allele when restricting to n=103 PE only cases (OR and 95% CI 1.5 [1.0-2.4]). The association between FGA Thr312Ala and VTE did not appear to be modified by obesity status among Black participants (Table 2). Conclusions: These results indicate that the FGA Thr312Ala (rs6050, NM_000508.3:c.991A>G, NP_000499.1:p.[Thr331Ala]) polymorphism is associated with VTE among White participants in the GATE study, with the strongest effect seen in participants exhibiting both DVT and PE. However, the association among Black participants appears limited to PE, indicating further exploration of genetic risk factors for VTE in Black populations is warranted in order to better understand genetic risk factors for all types of VTE in this population. Disclosures Payne: Bayer: Other: treatment product donation; Bioverativ: Other: treatment product donation; Novo Nordisk: Other: treatment product donation; Shire: Other: treatment product donation; Genentech: Membership on an entity's Board of Directors or advisory committees. Patel:Daiichi Sankyo: Other: DSMB member.

Регенерація кістки — це каскад клітинних і молекулярних подій, що призводять до утворення в ділянці перелому кісткової тканини, яка ідентична початковій. Процес поділяють на стадії, між якими неможливо провести чітку межу. Мета : виділити ключові клінічні та морфологічні явища, які визначають стадійність процесу зрощення відламків після перелому кістки, уточнити сутність першої стадії, встановити терміни кожної стадії в людини. Методи : експерименти виконані на 8 дорослих вівцях породи каракульська курдючна масою 35–40 кг, яким виконували закритий перелом правої стегнової кістки. Ділянку перелому досліджували за допомогою методів гістології через 5 год, 1, 4 і 15 діб. Вивчено навколовідламковий простір у 43 постраждалих із закритими переломами довгих кісток кінцівок, яким виконували відкриту репозицію відламків. Ретроспективно оцінено клінічний матеріал 546 постраждалих з діафізарними переломами кісток кінцівок, накопичений за останні 30 років. Результати : доведено, що фібрин-кров’яний згусток є закономірно необхідною структурою для проліферації та диференціації клітин і утворення нової кісткової тканини. У результаті проведення УЗД встановлено, що форма та локалізація кісткового регенерату відповідає формі й локалізації фібрин-кров’яного згустку. На підставі дослідження кутової рухомості кісткових відламків та утворення кісткового регенерату встановили терміни загоєння переломів плечової кістки в період від 4 до 8 тижнів, стегнової — від 8 до 12, кісток гомілки — від 8 до 17. Висновок : як першу важливу стадію регенерації кістки запропоновано виділити формування фібрин-кров’яного згустку, що заповнює повністю або частково навколовідламковий простір. Приблизний термін утворення і стабілізації його структури становить від 12 до 24 год. Встановлені терміни стадій загоювання діафізарних переломів довгих кісток у людини.

Авторы исследовали венозную кровь трех добровольцев и определили время формирования (45-60 мин) фибрин-кровяного сгустка в замкнутом пространстве in vitro, а также изучили влияние на скорость его формирования механических факторов (сдавливания и перемешивания). Установлена зависимость структуры и механических свойств сформированного фибрина от указанных факторов. Изучены гистоморфологические особенности фибрин-кровяных сгустков, полученных из околоотломковых зон 12 пострадавших с закрытыми переломами конечностей, в сроки от 2 ч до 12 суток после травмы. Выявлено, что через 2–4 ч после перелома в сформированную фибриновую сеть по периферии проникают малодифференцированные клетки и фибробласты, начинается врастание кровеносных капилляров. Через 6–12 суток отмечена реорганизация сгустка., The authors examined venous blood of three volunteers and determined the time of the formation (45-60 minutes) of a fibrin-blood clot in closed space in vitro, as well as they studied the effects of mechanical factors (pressure and mixing) on the rate of this formation. Dependence of the structure and mechanical properties of the formed fibrin upon the above factors was revealed. Histomorphological peculiarities of fibrin-blood clots, obtained from perifragmental regions in 12 cases with closed fractures of their extremities from 2 hours to 12 days after the injury, were studied. It was found out that poorly differentiated cells and fibroblasts entered the formed fibrin mesh on its periphery 2-4 hours after the fracture, and ingrowth of blood capillaries began. Reorganization of the clot was observed after 6-12 days., Автори дослідили венозну кров трьох добровольців та визначили час утворення (45–60 хв) фібрин-кров’яного згустку в замкненому просторі in vitro, а також вивчили вплив на швидкість його формування механічних факторів (тиску та перемішування). Встановлено залежність структури та механічних властивостей сформованого фібрину від зазначених факторів. Вивчені гістоморфологічні особливості фібрин-кров’яних згустків, отриманих із навколовідламкових зон 12 постраждалих із закритими переломами кінцівок, у терміни від 2 год до 12 діб після травми. Виявлено, що через 2–4 год після перелому в утворену фібринову сітку по периферії проникають малодиференційовані клітини і фібробласти, починається вростання кровоносних капілярів. Через 6–12 діб відмічена реорганізація згустку.