Search

Неформальні комунікації набувають особливої ваги в умовах інформаційного суспільства, впливових соціальних мереж та постмодерного суспільства. Наукове дослідження неформальних комунікацій вимагає відповідної методології. Пред- метом дослідження стали методологічні підходи до вивчення неформальних со- ціальних комунікацій. Мета статті — окреслити їх у контексті як загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи), так і специфічних методів, які характеризують соціальні комунікації у су- часному постмодерному світі. Системний підхід до дослідження було забезпечено завдяки аналізу методів, застосованих в українських та зарубіжних наукових робо- тах, та синтезу для розуміння процесу їх вивчення в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виокремлення методів вивчення неформальних комуніка- цій з соціокомунікативної точки зору. Назване явище заслуговує на особливу увагу серед науковців, оскільки в умо- вах постмодерного суспільства та збройних конфліктів чутки перетворюються на потужну зброю у руках протидіючих сторін. Зазанчена проблематика є недостат- ньо розробленою і дослідженою, особливо в Україні, де вона не була об’єктом спеціального вивчення, натомість фрагментарно висвітлювалася у науковій лі- тературі. Уважного ставлення дослідників останнім часом вимагає питання ко- ректної методології автоматизованого дослідження неформальних комунікацій у соціальних мережах, адже правила регулювання приватності обмежують доступ дослідників до матеріалу і можуть вплинути на результати. Відтак питання вибору методології зводиться до визначення методів, найбільш релевантних меті конкрет- ного дослідження. Підсумком роботи є низка пропозицій щодо подальших дослід- жень у зазначеному напрямку. Informal communications gain special importance in the conditions of the information society, influential social networks and postmodern society. The scientific study of informal communications requires an appropriate methodology. The subject of the study was methodological approaches to the study of informal social communications. The purpose of the article is to outline them in the context of both general scientific methods (analysis, synthesis, generalization) and approaches (systemic, socio-communicative approaches), as well as specific methods that characterize social communications in the modern postmodern world. A systematic approach to research was provided thanks to the analysis of methods used in Ukrainian and foreign scientific works, and synthesis for understanding the process of their study as a whole. The socio-communicative approach is used to identify methods of studying informal communications from a socio-communicative point of view. This phenomenon deserves special attention among scientists, because in the conditions of postmodern society and armed conflicts, rumors turn into a powerful weapon in the hands of unscrupulous players. As the analysis of relevant scientific works shows, this issue is insufficiently developed and researched, especially in Ukraine, where it was not the object of a special study, but was covered fragmentarily in the scientific literature. Recently, the issue of the correct methodology for the automated research of informal communications in social networks requires the attention of researchers, because privacy regulations limit researchers' access to the material and can affect the results. Therefore, the issue of choosing a methodology comes down to determining the methods most relevant to the purpose of a particular study. The result of the work is a number of proposals for further research in the specified direction.

Informal communications gain special importance in the conditions of the information society, influential social networks and postmodern society. The scientific study of informal communications requires an appropriate methodology. The subject of the study was methodological approaches to the study of informal social communications. The purpose of the article is to outline them in the context of both general scientific methods (analysis, synthesis, generalization) and approaches (systemic, socio-communicative approaches), as well as specific methods that characterize social communications in the actual postmodern world.&nbsp, Komunikacja nieformalna nabiera szczególnego znaczenia w warunkach społeczeństwa informacyjnego, wpływowych sieci społecznych i społeczeństwa ponowoczesnego. Naukowe badanie komunikacji nieformalnej wymaga odpowiedniej metodologii. Przedmiotem badań były metodyczne podejścia do badania nieformalnej komunikacji społecznej. Celem artykułu jest ich zarysowanie w kontekście zarówno ogólnych metod naukowych (analiza, synteza, uogólnienie), jak i ujęć (podejścia systemowe, społeczno-komunikacyjne), także konkretnych metod charakteryzujących komunikację społeczną we współczesnym ponowoczesnym świecie. Systematyczne podejście do badań zostało zapewnione dzięki analizie metod stosowanych w ukraińskich i zagranicznych pracach naukowych oraz syntezie dla zrozumienia procesu ich badania jako całości. Podejście społeczno-komunikacyjne służy do identyfikacji metod badania komunikacji nieformalnej z społeczno-komunikacyjnego punktu widzenia., Неформальні комунікації набувають особливої ваги в умовах інформаційного суспільства, впливових соціальних мереж та постмодерного суспільства. Наукове дослідження неформальних комунікацій вимагає відповідної методології. Предметом дослідження стали методологічні підходи до вивчення неформальних соціальних комунікацій. Мета статті – окреслити їх у контексті як загальнонаукових методів (аналіз, синтез, узагальнення) та підходів (системний, соціокомунікативний підходи), так і специфічних методів, які характеризують соціальні комунікації у сучасному постмодерному світі. Системний підхід до дослідження було забезпечено завдяки аналізу методів, застосованих в українських та зарубіжних наукових роботах, та синтезу для розуміння процесу їх вивчення в цілому. Соціокомунікативний підхід застосовано для виокремлення методів вивчення неформальних комунікацій з соціокомунікативної точки зору.

В статье проводится анализ методики и принципов обучения терминологической лексике в вузах. Отмечается, что внедрение оптимальных методов планирования и управления обусловлено тем, что в последние десятилетия наблюдается резкое возрастание значения подготовки педагогических, инженерно-технических кадров инновационной России, а также кадров социально-экономического развития. Для правильного понимания научно-технической речи первостепенную роль играет знание терминов, так как именно в них выражаются наиболее важные для данной области понятия, цель и состав сообщений, основная доля информации, содержащая смысл этих сообщений. Поэтому при обучении иностранному языку на старшей ступени в вузах одно из важнейших мест приобретает проблема рационального отбора терминологической лексики и, в том числе, задача выбора оптимального веса терминов в общем объеме вводимого в процессе обучения материала, распределение наиболее важного, целесообразного и приемлемого с точки зрения практики критерия оценки объема выборки. Статистический метод как наиболее точный позволяет получить частотный терминологический словарь, который является объективной основой отбора терминов в учебных целях. Не менее значимым является определение критерий отбора терминологической лексики, на их основе разработать систему упражнений, практических заданий для оптимизации процесса овладения терминологической лексикой., The article analyzes the methodology and principles of teaching terminological vocabulary in universities. It is noted that the introduction of optimal planning and management methods is due to the fact that in recent decades there has been a sharp increase in the importance of training pedagogical, engineering and technical personnel of innovative Russia, as well as personnel of socio-economic development. For the correct understanding of scientific and technical speech, the knowledge of terms plays a primary role, since it is in them that the most important concepts for this field are expressed, the purpose and content of messages, the bulk of the information reflecting the meaning of these messages. Therefore, when teaching a foreign language at the senior level in universities, one of the most important places is the problem of rational selection of terminological vocabulary, including the task of choosing the optimal weight of terms in the total volume of the material introduced in the learning process. Distribution of the most important appropriate and acceptable from the point of view of practice criterion for estimating the sample size. The statistical method, as the most accurate, allows to obtain a frequency terminological dictionary, which is an objective basis for the selection of terms for educational purposes. Equally important is the definition of criteria for the selection of terminological vocabulary, based on them to develop a system of exercises, practical tasks to optimize the process of mastering terminological vocabulary.

eligranados@nysnet.com.ar; marferahumada@yahoo.com.ar Las investigaciones específicas en torno a la concepción de la Psicología han indicado que uno de los atributos esenciales que se le asigna es su carácter científico. Acceder a las concepciones de ciencia y método científico que tienen un colectivo social posibilita aproximarnos a representaciones cognitivas con el objeto de comprender los supuestos que subyacen y determinan un hacer particular. En esta investigación lo realizamos con 169 estudiantes de la carrera de Psicología, a los cuales se les administró Redes Semánticas Naturales. Para precisar las fundamentaciones que sobre ciencia y método científico presentan los alumnos durante tres momentos de su formación (al principio, a la mitad y al final) se aplicaron entrevistas en profundidad y cuestionario. Los resultados muestran escasas variaciones del concepto ciencia, presentando una fuerte impronta del modelo tradicional. Respecto al método científico, se destaca la incorporación de terminología específica y alusiones a procedimientos metodológicos, según corrientes teóricas de la Psicología. La investigación aporta elementos conceptuales para favorecer la reflexión docente en torno a la enseñanza de las competencias en el área de la investigación en Psicología. Revisión por pares