Background and Study Aim.Researchers since the late 1970s have been interested in finding out the reasons attributed to outcomes. To facilitate attribution research in Croatia we translated and validated The Revised Causal Dimension Scale (CDS-II) and examined its invariance when attributing most and least successful competition performances. Materials and methods.To achieve our stated aim, 384 kinesiology students completed the translated CDS-II. To test the latent structure of the questionnaire, we used CFA and tested two alternative models (orthogonal solution and model with correlated latent variables). Additionally, we examined the CDS-II invariance when attributing the most and the least successful competition performance in sport using longitudinal CFA. The reliability was tested using Cronbach alpha coefficients. Lastly, we tested differences in latent means between most and least successful performance using pairwise t-test. Results.Similar to the originally published findings, CFA indicated the CDS-II structure with correlated latent variables had an adequate and better fit than the orthogonal solution in both situations. Furthermore, we confirmed configural, metric and scalar invariance, as well as partial strict invariance since one item’s residuals differed significantly from the others. Cronbach alpha coefficients were adequate across both situations. Lastly, athletes attributed their most successful performances to more internal, stable and controllable reasons than their least successful performances. Conclusions.We confirmed that the Croatian version of the CDS-II has adequate psychometric properties and is therefore suitable for research in sport situations., Предпосылки и цель исследования.Исследователи с конца 1970-х годов были заинтересованы в выяснении причин, связанных с результатами. Чтобы облегчить исследование атрибуции в Хорватии, мы перевели и утвердили Пересмотренную шкалу причинно-следственных связей (CDS-II) и изучили ее неизменность при атрибуции наиболее и наименее успешных результатов конкуренции.Материал и методы. Для достижения поставленной цели 384 студента-кинезиолога заполнили переведенный CDS-II. Для проверки скрытой структуры анкеты мы использовали CFA и протестировали две альтернативные модели (ортогональное решение и модель с коррелированными скрытыми переменными). Кроме того, мы исследовали инвариантность CDS-II при определении наиболее и наименее успешных соревновательных результатов в спорте с использованием продольной CFA. Надежность проверялась с использованием альфа-коэффициентов Кронбаха. Наконец, мы проверили различия в скрытых средних между наиболее и наименее успешными результатами, используя попарный t-критерий.Результаты.Подобно первоначально опубликованным результатам, CFA показала, что структура CDS-II с коррелированными латентными переменными имеет адекватное и лучшее соответствие, чем ортогональное решение в обеих ситуациях. Кроме того, мы подтвердили конфигурационную, метрическую и скалярную инвариантность, а также частичную строгую инвариантность, поскольку остатки одного элемента значительно отличались от других. Коэффициенты альфа Кронбаха были адекватными в обеих ситуациях. Наконец, спортсмены объясняли свои наиболее успешные выступления более внутренними, стабильными и контролируемыми причинами, чем наименее успешные выступления.Выводы. Мы подтвердили, что хорватская версия CDS-II обладает адекватными психометрическими свойствами и поэтому подходит для исследования в спортивных ситуациях., Передумови та мета дослідження. Дослідники з кінця 1970-х років були зацікавлені в з'ясуванні причин, пов'язаних з результатами. Щоб полегшити дослідження атрибуції в Хорватії, ми перевели і затвердили Переглянуту шкалу причинно-наслідкових зв'язків (CDS-II) і вивчили її незмінність при атрибуції найбільш і найменш успішних результатів конкуренції.Матеріал і методи. Для досягнення поставленої мети 384 студента-кінезіології заповнили переведений CDS-II. Для перевірки прихованої структури анкети ми використовували CFA і протестували дві альтернативні моделі (ортогональное рішення і модель з корельованими прихованими змінними). Крім того, ми досліджували инвариантность CDS-II при визначенні найбільш і найменш успішних змагальних результатів в спорті з використанням поздовжньої CFA. Надійність перевірялася з використанням альфа-коефіцієнтів Кронбаха. Нарешті, ми перевірили відмінності в прихованих середніх між найбільш і найменш успішними результатами, використовуючи попарний t-критерій.Результати. Подібно спочатку опублікованими результатами, CFA показала, що структура CDS-II з корельованими латентними змінними має адекватне і кращу відповідність, ніж ортогональное рішення в обох ситуаціях. Крім того, ми підтвердили конфігураційну, метричну і скалярную инвариантность, а також часткову сувору инвариантность, оскільки залишки одного елемента значно відрізнялися від інших. Коефіцієнти альфа Кронбаха були адекватними в обох ситуаціях. Нарешті, спортсмени пояснювали свої найбільш успішні виступи більш внутрішніми, стабільними і контрольованими причинами, ніж найменш успішні виступи.Висновки. Ми підтвердили, що хорватська версія CDS-II володіє адекватними психометричними властивостями і тому підходить для дослідження в спортивних ситуаціях.