Search

Досліджено специфічну токсичність препарату «Декасан» – 0,02% розчину декаметоксину для перорального застосування при кишкових інфекціях. Встановлено, що препарат не чинить мутагенної дії, сенсибілізації, токсичного впливу на гуморальну та клітинну імунну відповідь, місцевоподразнювального ефекту. У десятиразово збільшеній умовнотерапевтичній дозі «Декасан» виявляє гонадотоксичну дію у самок (але не у самців), негативно впливає на перебіг вагітності у ранні терміни, в періоди імплантації та органогенезу, але не порушує репродуктивну функцію самців та самок (не чинить ембріолетальної дії, негативного впливу на розвиток нащадків). Субстанція декаметоксину не виявляє здатності до кумуляції., Исследована специфическая токсичность препарата «Декасан» – 0,02% раствора декаметоксина для перорального применения при кишечных инфекциях. Установлено, что препарат не оказывает мутагенного действия, сенсибилизации, токсического влияния на гуморальный и клеточный иммунный ответ, местнораздражающего действия. В 10-кратно увеличенной условнотерапевтической дозе «Декасан» оказывает гонадотоксическое действие у самок (но не у самцов), негативно влияет на течение беременности на ранних сроках и в период имплантации и органогенеза, но не нарушает репродуктивную функцию самцов и самок (не вызывает эмбриолетального действия и негативного влияния на развитие потомства). Субстанция декаметоксина не проявляет способности кумулировать., This study aimed to investigate specific toxicity of the drug “Decasan” that is 0.02% decamethoxinum solution for peroral use in intestinal infections. It has been shown that the drug does not exert mutagenic action, as well as sensibilization and toxic influence on the cell-mediated and humoral immunity and local irritation. Аt a conventional increased tenfold therapeutic dose “Decasan”demonstrates gonadotoxicity in females (but not in males), exerts a negative influence on the course of pregnancy at early stages as well as during the period of implantation and organogenesis, but does not lead to the disorders of reproduction in males and females (does not cause embryolethality and negative influence on the development of the next generation). Decamethoxinum substance does not show an ability to cumulate.

Topicality. Combined use of herbal originated substances with the conventional drugs is a promising area of therapy improvement. The tincture and the extract obtained from goutweed (Aegopodium podagraria L.) are able to normalizecarbohydrate and lipid metabolism, the tincture partially increases the efficacy of metformin in the experiment. The aim of this study was to evaluate the influence of goutweed tincture and the extract as well as their combinationswith metformin on the histological structure of the internal organs of rats with lipid metabolism disorders.Materials and methods. Combined use of atherogenic diet and protamine sulfate administration was applied.Results and discussion. In the untreated group the histological examination allowed identifying the changes in kidneys (granular dystrophy of tubular epithelium, focal perivascular lymphocytic infiltration, focal sclerosis of the arterial walls); heart (granular dystrophy of cardiomyocytes, perivascular sclerotic with limited lymphohistiocytic infiltration and foci of ischemic changes in myocardium); liver (expressed granular dystrophy of hepatocytes, widening of space of Disse, signs of compensatory hypertrophy); while there were no changes in aorta. Metformin (50 mg/kg intragastrically) failed to demonstrate a normalizing influence on the liver structure, and necrobiosis and vacuolar dystrophy of hepatocytes were evident, it did not influence significantly of the kidney structure, and exerted a protective effect on the structure of the blood vessels of the heart, still not eliminating ischemic changes. Goutweed extract (1 g/kg intragastrically) and the tincture (1 ml/kg intragastrically) counteracted the changes in the structure of the kidney vessels and myocardium, including ischemic changes, while the liver histopathological changes were similar to those in metformin group. After combined administration of goutweed tincture and metformin as well as the extract and metformin at doses stated above the protective activity in regard to the heart structure was maintained, against the background of metformin with the tincture such activity in regard to the kidney structure was also evident; the toxicity of the investigated drugs was not enhanced, and there was no increase in the severity of the liver changes.Conclusions. Further ivestigation of goutweed preparations with metformin is expedient., Актуальность. Использование комбинаций субстанций растительного происхождения с лекарственными препаратами – перспективное направление совершенствования терапии. Настойка и экстракт сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) способны к нормализации обмена углеводов и липидов, настойка частично повышает эффективность метформина в эксперименте.Цель исследования – оценить влияние настойки и экстракта сныти, а также их комбинаций с метформином на гистоструктуру внутренних органов крыс с нарушениями липидного обмена.Материалы и методы. Модель предусматривала сочетанное применение атерогенного рациона и протамина сульфата.Результаты и их обсуждение. У животных группы модельной патологии выявлялись изменения гистоструктуры почек (зернистая дистрофия эпителия канальцев, очаговая периваскулярная лимфоцитарная инфильтрация, очаговый склероз стенок артерий); сердца (зернистая дистрофия кардиомиоцитов, периваскулярный склероз с ограниченной лимфогистиоцитарной инфильтрацией и участками ишемизации миокарда); печени (выраженная зернистая дистрофия гепатоцитов, расширение пространств Диссе, явления компенсаторной гипертрофии); изменений аорты не выявлено. Метформин (50 мг/кг внутрижелудочно) не обеспечивал норма-лизации гистоструктуры печени при выявлении некробиоза и вакуольной дистрофии, существенно не влиял на гистоструктуру почек, оказывал защитное действие на гистоструктуру сосудов сердца, не устраняя признакиишемизации. Экстракт сныти (1 г/кг внутрижелудочно) и настойка сныти (1 мл/кг внутрижелудочно) предотвращали изменения сосудов почек и структуры миокарда, в т. ч. признаки ишемизации, изменения гистоструктуры печени были сходны с таковыми в группе метформина. При сочетанном введении настойки сныти и метформина или экстракта сныти и метформина в указанных выше дозах сохранялось защитное влияниепрепаратов на гистоструктуру сердца, на фоне комбинации метформина с настойкой – также и на гистоструктуру почек, токсичность исследуемых препаратов не возрастала, усиления выраженности изменений печенине происходило.Выводы. Целесообразно дальнейшее исследование комбинаций препаратов сныти с метформином., Актуальність. Використання комбінацій субстанцій рослинного походження з лікарськими препаратами є перспективним напрямком вдосконалення терапії. Настойка та екстракт яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) здатні до нормалізації порушень обміну вуглеводів та ліпідів, настойка частково підвищує ефективність метформіну в експерименті.Мета дослідження – визначення впливу настойки та екстракту яглиці, а також їх комбінацій з метформіном на гістоструктуру внутрішніх органів щурів із порушеннями ліпідного обміну.Матеріали та методи. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Досліджено гістоструктуру нирок, серця, печінки, аорти.Результати та їх обговорення. У тварин групи модельної патології були наявними зміни гістоструктури нирок (зерниста дистрофія епітелію канальців, вогнищева периваскулярна лімфоцитарна інфільтрація, вогнищевийсклероз стінок артерій); серця (зерниста дистрофія кардіоміоцитів, периваскулярний склероз із обмеженою лімфогістіоцитарною інфільтрацією та ділянками ішемізації міокарда); печінки (виражена зерниста дистрофіягепатоцитів, розширення просторів Діссе, явища компенсаторної гіпертрофії); змін аорти не виявлено. Метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково) не забезпечував нормалізації гістоструктури печінки за наявності некробіозута вакуольної дистрофії, суттєво не впливав на гістоструктуру нирок, чинив захисну дію на гістоструктуру судин серця, не усуваючи ознаки ішемізації. Екстракт яглиці (1 г/кг внутрішньошлунково) та настойка яглиці (1 мл/кгвнутрішньошлунково) протидіяли змінам ниркових судин та структури міокарда, у т. ч. ознакам ішемізації, зміни гістоструктури печінки були подібні до таких у групі метформіну. За поєднаного введення настойки яглиціта метформіну або екстракту яглиці та метформіну в зазначених вище дозах зберігався захисний вплив препаратів на гістоструктуру серця, на тлі комбінації метформіну з настойкою – також на гістоструктуру нирок,токсичність досліджуваних засобів не зростала, посилення змін гістоструктури печінки не відбувалося.Висновки. Є доцільним подальше дослідження комбінацій препаратів яглиці з метформіном.

The tincture obtained from the goutweed (Aegopodium podagraria L.) aerial part is characterized by favourable metabolic and organoprotective effects and can partially increase the efficacy of metformin in the animals receiving high doses of dexamethasone. The aim of this study was to assess the effect of the goutweed tincture combined with metformin on the excretory renal function and the state of mineral metabolism in dexamethasone-treated rats. The animals were divided into 5 groups as follows: intact control, dexamethasone (untreated), dexamethasone + metformin, 50 mg/kg intragastrically; dexamethasone + goutweed tincture, 1 ml/kg intragastrically; dexamethasone + metformin, 50 mg/kg intragastrically + goutweed tincture, 1 ml/kg intragastrically. Dexamethasone was administered in the dose of 5 mg/kg subcutaneously for 5 days. On day 5 the status of the excretory renal function (ERF) was assessed in the water-loading test. No evidence of the abrupt changes in the functional state of the kidney was observed under the effect of dexamethasone. Combination of the goutweed tincture with metformin did not cause an unfavourable effect on the kidney function; it was evident from the stability of partial kidney function markers, including the indices of sodium transport, as well as the plasma electrolyte content. The advantages of the combination studied (compared to the monotherapy with metformin) are reduction of proteinuria and enzymuria, as well as normalization of the blood potassium content increased against the background of dexamethasone. The results substantiate the expedience of combining the goutweed tincture with metformin and the further studies of such combination., Настойка надземной части сныти обыкновенной (Aegopodium podagraria L.) характеризуется благоприятными метаболическими и органопротекторными эффектами и частично повышает эффективность метформина у животных с нарушениями обмена веществ, вызванными высокими дозами дексаметазона. Цель настоящего исследования – установить эффективность настойки сныти в сочетании с метформином на выделительную функцию почек и состояние минерального обмена у крыс, получающих дексаметазон. Животных рандомизировали на 5 групп: интактный контроль, дексаметазон (модельная патология); дексаметазон + метформин, 50 мг/кг внутрижелудочно (в/ж); дексаметазон + настойка сныти, 1 мл/кг в/ж; дексаметазон + метформин, 50 мг/кг в/ж + настойка сныти, 1 мл/кг в/ж. Дексаметазон вводили в дозе 5 мг/кг подкожно в течение 5 дней. На 5 день определяли состояние выделительной функции почек в условиях водного диуреза. На фоне дексаметазона резкие изменения функционального состояния почек не наблюдались. При сочетанном введении настойки сныти и метформина также не регистрировали неблагоприятных изменений парциальных функций почек при неизменных показателях транспорта натрия, как и электролитного состава крови. Преимущества исследуемой комбинации (по сравнению с монотерапией метформином): снижение протеинурии и ферментурии, а также нормализация содержания калия в плазме крови (повышенного на фоне дексаметазона). Результаты обосновывают целесообразность сочетанного применения настойки сныти с метформином после дальнейших исследований этой комбинации., Настойка надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуєтся сприятливими метаболічними та органопротекторними ефектами і частково підвищує ефективність метформіну у тварин із порушеннями обміну речовин, спричиненими дексаметазоном. Мета даного дослідження – встановити ефективність настойки яглиці в поєднанні з метформіном на видільну функцію нирок та стан мінерального обміну у щурів, які отримують дексаметазон. Тварин рандомізували на 5 груп: інтактний контроль, дексаметазон (модельна патологія); дексаметазон + метформін, 50 мг/кг внутрішньошлунково (в/ш); дексаметазон + настойка яглиці, 1 мл/кг в/ш; дексаметазон + метформін, 50 мг/кг в/ш + настойка яглиці, 1 мл/кг в/ш. Дексаметазон вводили у дозі 5 мг/кг підшкірно впродовж 5 днів. На 5 день визначали стан видільної функції нирок в умовах водного діурезу. На тлі дексаметазону не спостерігали різких зсувів функціонального стану нирок. За поєднаного введення настойки яглиці та метформіну також не реєстрували несприятливих змін парціальних функцій нирок за незмінних показників транспорту натрію, як і електролітного складу крові. До переваг досліджуваної комбінації (порівняно з монотерапією метформіном) слід віднести зниження протеїнурії та ферментурії, а також нормалізацію вмісту калію у плазмі крові (підвищеного на тлі дексаметазону). Результати обґрунтовують доцільність поєднаного застосування настойки яглиці з метформіном після подальших досліджень цієї комбінації.