Цель статьи заключается в исследовании западной картины мира в аспекте представлений о возможности сверхъестественного вмешательства в бытийные процессы. Методология. Я исхожу из тезиса, что каждая культурно-историческая общность обладает набором присущих ей представлений о принципах реальности, на основании которых возникают уникальные «вселенные смыслов». Историческое пространство приобретает неевклидовые свойства, которые определяют специфические культурные установки соответствующих обществ и присущая им мифология. Новизна. Проблема чуда была рассмотрена в контексте психологической потребности в религиозном авторитете, которая находит свое выражение в религиозных и нерелигиозных (научных) картинах мира, на глубинном уровне связанных между собой посредством инвариантных шаблонов мышления. Доказано, что полноценное существование религии невозможно без чудесной составляющей. Продемонстрировано, что под влиянием развития общества происходит трансформация представлений как о богах, так и творимых ими чудесах. Выявлены теологические истоки научных представлений о необходимости и закономерности естественных процессов. Выводы. Религия предполагает эмоциональную вовлеченность и доказательство, что реализуется посредством чуда. Наука Нового времени воспроизводит на своем уровне теологическую концепцию неизменности Бога и Его воли. На протяжении истории человечества меняются не только характер чудесного (общий тренд здесь - расширение границ «обыденного»), но и предполагаемый субъект чуда (и здесь тренд - абстрагирование)., Мета статті полягає в дослідженні західної картини світу в аспекті уявлень про можливості надприродного втручання в буттєві процеси. Методологія. Я виходжу з тези, що кожна культурно-історична спільнота має набір властивих їй уявлень про принципи реальності, на базі яких виникають унікальні «всесвіти смислів». Історичний простір набуває неевклідові властивості, які визначають специфічні культурні установки відповідних суспільств і притаманна ним міфологія. Новизна. Проблема чуда була розглянута в контексті психологічної потреби в релігійному авторитеті, яка знаходить своє вираження в релігійних і нерелігійних (наукових) картинах світу, на глибинному рівні пов'язаних між собою за допомогою інваріантних шаблонів мислення. Доведено, що повноцінне існування релігії неможливо без чудової складової. Продемонстровано, що під впливом розвитку суспільства відбувається трансформація уявлень як про богів, так і про чудеса, які вони творять. Виявлено теологічні витоки наукових уявлень про необхідність і закономірність природних процесів. Висновки. Релігія передбачає емоційну залученість і доказ, що реалізується за допомогою чуда. Наука Нового часу відтворює на своєму рівні теологічну концепцію незмінності Бога і Його волі. Протягом історії людства змінюються не тільки характер чудесного (загальний тренд тут - розширення меж «буденного»), а й суб’єкт дива (і тут тренд - абстрагування)., Purpose of the article is to study the Western worldview as a framework of beliefs in probable supernatural encroachment into the objective reality. Methodology is underpinned with the idea that every cultural-historical community envisions the reality principles according to the beliefs inherent to it which accounts for the formation of the unique “universes of meanings”. The space of history acquires the Non-Euclidean properties that determine the specific cultural attitudes as well as part and parcel mythology of the corresponding communities. Originality consists in the approach to the miracle as a psychological need in a religious authority, expressed through the religious and non-religious (scientific) worldviews, which are interconnected by invariant thinking patterns deeply inside. It has been proven that the full-fledged existence of the religion is impossible without a miraculous constituent. It has been illustrated that the development of society causes a transformation of beliefs in gods and in miracles they do. The theological origins of the scientific beliefs stating the importance and regularity of the natural processes have been outlined. Conclusions. Religion suggests emotional involvement and reasoning which is realized by means of a miracle. The modern science reproduces the theological concept of the permanence of God and His will at own level. Through the history of humankind not only the nature of miracle (whereof the common tendency belongs to the daily reality expansion) underwent changes but also its suggested subject (wherein abstraction is in trend).