Search

Introduction. Increasing vehicle numbers, coupled with their increased consumption of fossil fuels, have drawn great concern about their detrimental environmental impacts. Alternative energy sources have been the subject of extensive research and development. Due to its high energy density, zero emissions, and use of sustainable fuels, the battery is widely considered one of the most promising solutions for automobile applications. A major obstacle to its commercialization is the battery's high cost and low power density. Purpose. Implementing a control system is the primary objective of this work, which is employed to change the energy sources in hybrid energy storage system about the load applied to the drive. Novelty. To meet the control objective, a speed condition-based controller is designed by considering four separate math functions and is programmed based on different speed ranges. On the other hand, the conventional/intelligent controller is also considered to develop the switching signals related to the DC-DC converter’s output and applied the actual value. Methods. According to the proposed control strategy, the adopted speed condition based controller is a combined conventional/intelligent controller to meet the control object. Practical value. In this work, three different hybrid controllers adopted speed condition based controller with artificial neural network controller, adopted speed condition based controller with fuzzy logic controller, and adopted speed condition based controller with proportional-integral derivative controller are designed and applied separately and obtain the results at different load conditions in MATLAB/Simulink environment. Three hybrid controller’s execution is assessed based on time-domain specifications., Вступ. Збільшення кількості транспортних засобів у поєднанні із збільшенням споживання ними викопного палива викликало серйозну заклопотаність з приводу їх згубного впливу на навколишнє середовище. Альтернативні джерела енергії були предметом інтенсивних досліджень та розробок. Завдяки високій щільності енергії, нульовим викидам та використанню екологічно чистих видів палива акумулятор широко вважається одним із найперспективніших рішень для застосувань у автомобілях. Основною перешкодою для його комерціалізації є висока вартість батареї та низька питома потужність. Мета. Впровадження системи управління, яка використовується для зміни джерел енергії в системі гібридної накопичення енергії в залежності від навантаження, прикладеного до приводу, є основною метою цієї роботи. Новизна. Для досягнення мети управління контролер на основі умов швидкості розроблено з урахуванням чотирьох окремих математичних функцій та запрограмовано на основі різних діапазонів швидкостей. З іншого боку, вважається, що звичайний/інтелектуальний контролер виробляє сигнали перемикання, пов'язані з вихідним сигналом перетворювача постійного струму, та застосовує фактичне значення. Методи. Відповідно до запропонованої стратегії управління прийнятий контролер на основі умов швидкості є комбінованим традиційним/інтелектуальним контролером для задоволення об'єкта управління. Практична цінність. У цій роботі три різних гібридних контролери, що використовують контролер на основі умов швидкості з контролером штучної нейронної мережі, контролер на основі адаптованих умов швидкості з контролером з нечіткою логікою та контролер на основі прийнятих умов швидкості з пропорційно-інтегрально-диференціальним контролером, розроблені та застосовуються окремо та отримують результати за різних умов навантаження у середовищі MATLAB/Simulink. Робота трьох гібридних контролерів оцінюється з урахуванням специфікацій у часовій області.

Використання альтернативних джерел енергії, зокрема сонячної енергії, зростає швидкими темпами в останні роки. Ця тенденція спонукає виробників обладнання для сонячних електростанцій збільшувати обсяги виробництва. У той же час виникає питання утилізації використаних модулів, оскільки кожен матеріал має свій термін служби. Згідно з технічними характеристиками, середній термін служби сонячних модулів і панелей становить 25-30 років. Виведення з експлуатації може відбутися раніше цього часу з наступних причин: моральний і фізичний знос, механічні пошкодження, заміна застарілого обладнання, модернізація сонячних електростанцій. Уже в 2030 році необхідно буде замінити сонячні модулі, встановлені у 2000 році. Тому виникають гострі питання не тільки щодо розробки й впровадження технологій переробки відходів обладнання з сонячних електростанцій, а й щодо використання організаційно-економічних методів в цій сфері. У даній статті розглядаються основні проблеми, що виникають при використанні й утилізації сонячних модулів, аналізується досвід інших країн у вирішенні цих проблем. При використанні відновлювальних джерел енергії потрібно мінімізувати негативний вплив на навколишнє середовище на всіх етапах – від виробництва обладнання для електростанцій до утилізації та переробки цього обладнання. Использование альтернативных источников энергии, в частности солнечной энергии, растет быстрыми темпами в последние годы. Эта тенденция побуждает производителей оборудования для солнечных электростанций увеличивать объемы производства. В то же время возникает вопрос утилизации использованных модулей, поскольку каждый материал имеет свой срок службы. Согласно техническим характеристикам, средний срок службы солнечных модулей и панелей составляет 25-30 лет. Вывод из эксплуатации может произойти раньше этого времени по следующим причинам: моральный и физический износ, механические повреждения, замена устаревшего оборудования, модернизация солнечных электростанций. Уже в 2030 году необходимо будет заменить солнечные модули, установленные в 2000 году. Поэтому возникают острые вопросы не только относительно разработки технологий переработки отходов оборудования с солнечных электростанций, но и относительно использования организационноэкономических методов в этой сфере. В данной статье рассматриваются основные проблемы, возникающие при использовании и утилизации солнечных модулей, анализируется опыт других стран в решении этих проблем. При использовании возобновляемых источников энергии нужно минимизировать негативное воздействие на окружающую среду на всех этапах – от производства оборудования для электростанций до утилизации и переработки этого оборудования. The use of alternative energy sources, in particular solar energy, has gained rapid growth in recent years. This trend is prompting manufacturers of equipment for solar power plants to increase production volumes. At the same time, the question arises of the disposal of used modules, because each material has its service life. According to technical specifications, the average life of solar modules and batteries is 25- 30 years. Decommissioning may occur earlier than this time due to the following reasons – moral and physical deterioration, mechanical damage, replacement of obsolete equipment with new, modernization of solar power plants. Already in 2030, it will be necessary to replace the solar modules installed in 2000. Therefore, there are acute questions not only regarding the development of technologies for processing waste equipment from solar power plants but also organizational and economic methods. This article discusses the main problems that arise during the utilization and recycling of solar modules, analyzes the experience of countries in resolving these issues. After all, the use of renewable energy sources should minimize the negative impact on the environment from energy production at all stages – from the production of equipment for a power plant to the disposal and recycling of this equipment.

Світові тенденції щодо збільшення споживання викопних паливно- енергетичних ресурсів та глобальні екологічні проблеми сучасності, обумовлені їх використанням, ставлять перед світовою спільнотою завдання освоєння потенціалу альтернативних джерел енергії.