Search

The main purpose of the study is to identify the significance of civic identity for young people and its impact on modern socio-cultural processes in Kyrgyzstan. The methodology of the research is represented by systematic, sociocultural, comparative, semiotic analyses, as well as the synthesis method. A survey of 117 university students was conducted to provide additional data on the civic identity of Kyrgyz youth. In addition, the development of civic identity among young people in China and Turkey was analysed for comparison. Despite differences in historical and cultural contexts, factors like education, media, and government policies impacted youth civic identity in all three countries. The study results showed that the civic identity of young people is one of the key factors in modern socio-cultural transformations of society, determining the lifestyle and value orientations of young people, influencing their perception of public roles and responsibility. It is determined that periods of social transformations, civic identity is able to take on a variety of manifestations, influencing the processes of socialisation among young people, and, ultimately, their ability to perceive and join the values prevailing in a particular society. In addition, the findings indicate that it is important to understand the level of influence of the cultural and historical context on the development of the civil identity of certain countries. The results emphasise the importance of adapting policies and government programmes to current socio-cultural realities. The significance of the findings is expressed in the actualisation of the issue under study. The results obtained enrich the theoretical understanding of civic identity and its role in the modern socio-cultural processes of Kyrgyzstan and the world, contributing to the field of socio-cultural transformations and the study of youth identity. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Digital marketing is a key strategic component of the modern business environment, contributing to the competitiveness of companies. The purpose of the study is to analyse the impact of digital marketing on product quality and competitiveness of organisations. Considering the various aspects of digital marketing, the article reveals its role in improving the product, attracting a new audience and retaining loyal customers. Digital marketing helps to create content aimed at the individual needs of consumers and ensures the effective use of online communication channels. Research clearly demonstrates the strong link between digital marketing and product quality improvement. This strategy provides businesses with the opportunity to actively engage with their audience, obtain feedback from customers, and adjust product features to meet their needs. Among the key advantages of digital tools is the ability to analyse consumer demand and anticipate market trends, which in turn allows for timely and effective responses to changes. Improving product quality is not the only beneficiary of digital marketing. It also helps to attract a new audience and retain loyal customers. This is achieved through meaningful, personalised customer service, helping to highlight their unique requirements and ensure that the product meets their expectations. All in all, digital marketing is an important strategy that helps businesses not only improve the quality of their products but also achieve high competitiveness. Its ability to engage with the audience, adapt to changes, and improve customer experience makes it central to the modern business environment. The main conclusion of the study is that digital marketing determines business development in the modern digital world. It provides companies with an opportunity to attract the attention of the target audience and increase their interest and interaction with the product. The results of the analysis confirm that digital marketing is essential for achieving success in a dynamic competitive environment. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Зроблено критичний огляд видавничої продукції, яку створюють редакції галузевих медіа. Встановлено, що система редакцій галузевих періодик об’єднує не лише електронні, друковані журнали та газети, а й книжки, каталоги, плакати, сайти й інші електронні видання (зокрема, програмні продукти та маркетплейси, соціальні мережі). Аргументовано, що хоча друковані журнали та газети продовжують функціонувати для фахової спільноти, а вебсайти — як окреме гіпертекстове середовище для підвищення кваліфікації професіоналів, аналіз лише вищевказаних видань не є вичерпним задля розуміння специфіки функціонування суб’єктів цього ринку. Українські галузеві журнали та газети неодноразово були об’єктом наукових розвідок, проте в нинішніх кризових умовах для українського видавничого бізнесу дедалі більше уваги приділяється пошуку якомога комфортнішої форми подання інформації для аудиторії, дослідженню впливу нових технологій та змін у медіапросторі. Необхідність розглянути видання в контексті сучасності зумовлена зростанням їх ролі як суб’єкта фахової та позафахової комунікації. Кожен з інформаційних продуктів має власне унікальне функціональне призначення. Для більшості видань важливо слугувати джерелом доходів, привертати увагу до галузевого видання. Каталоги, соціальні мережі, виставкові газети спроможні забезпечити рекламну, іміджеву, фінансову взаємодію із суміжними аудиторіями періодичного видання. Книги, програмні продукти покликані задовольнити інтерес до певної теми чи явища, розширюючи можливості редакції з акумулювання інформації. У кризових умовах, якщо випуск електронного чи друкованого видання неможливий, інші видавничі продукти можуть стати основними для отримання доходів редакції та утримання цільової аудиторії видання.

Мета статті — з’ясувати сутність та особливості впливу соціальних мереж на масову культуру. Дослідження ґрунтується на застосуванні загальнонаукових методів системного аналізу, а також теорії соціальних мереж; для з’ясування сутності взаємовпливу соціальних мереж і культурних цінностей використано метод логічної реконструкції. Результати дослідження. Звернено увагу на потребу з’ясування ролі одного з найпопулярніших сервісів інтернету — віртуальних універсальних соціальних мереж у перевизначенні масової культури. Наголошено, що основою дослідження впливу соціальних мереж на масову культуру мають стати дві теорії: вибіркового сприйняття та соціального впливу. На основі цих теорій розробляються спеціальні алгоритми, які не лише передбачають, що люди робитимуть, а й змінюють культурні відносини, формують культурні ландшафти, змушують віддавати перевагу конкретним речам, діям тощо. Акцентовано, що алгоритми соціальних мереж — це, по суті, прогнозні аналітичні коди, які надають інтернет-користувачам контент на основі їхнього біологічного профілю, геолокації та онлайн-звичок. Наукова новизна одержаних результатів полягає у з’ясуванні суті алгоритмів соціальних мереж, специфіки їхнього впливу на масову культуру і навпаки — масової культури на контент соціальних мереж, що дає підстави вести мову про так звану «алгоритмічну соціалізацію». Висновки. Підсумовано, що соціальні мережі є сьогодні інструментом трансформації масової культури — цінності та досвід передаються через публікації, коментарі, лайки та репости, а також інші форми спілкування на сайтах соціальних мереж. Сьогодні ці процеси знаменують початок нової ери, коли масова культура та нові медіа вимірюють щоденну взаємодію людей із представниками інших культур, спонукаючи до з’ясування специфіки вироблення алгоритмами інформації, знань про світ, які згодом використовуються для рекурсивної зміни останнього.

Мета статті – проаналізувати статистику і тенденції функціонування соціальних мереж у світі та в Україні за різними критеріями. Методи дослідження. Застосовано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, що дало змогу досягти поставленої мети. Наукова новизна одержаних результатів полягає в з’ясуванні на основі аналізу широкої статистичної бази тенденцій функціонування соціальних мереж у світі та в Україні за різними критеріями. Висновки. З появою Web 2.0 кінцеві користувачі беруть безпосередню участь у зміні майбутнього WWW з погляду його структури, дизайну та корисності. У цьому контексті соціальні мережі стають застосунком, здатним не тільки встановлювати, а й управляти явними відносинами між користувачами. Наголошено, що причини популярності соціальних мереж полягають у тому, що вони просувають бачення мережі, орієнтованої на людину, де мережа людей та їхні інтереси стають джерелом інформації, яке постійно перебуває в цій же мережі. На основі аналізу наявних статистичних даних підсумовано, що основними тенденціями функціонування соціальних мереж останніх років в Україні є такі: стрімке зростання кількості користувачів соціальних мереж, утім кількість часу, проведеного користувачами в мережі у 2023 р., знижується; під час російсько-української війни однією з важливих функцій соцмереж стала інформаційна, зокрема для надання новин; за віковою категорією більше соціальними мережами користується молоде покоління, менше – люди похилого віку; якщо взяти до уваги населені пункти, то кількість користувачів соціальних мереж значно вища у великих містах, ніж у сільській місцевості; найбільший інтерес для українських користувачів соцмереж становить розважальна та пізнавальна тематика; збільшується кількість інфлюенсерів у соцмережах тощо.

В статті досліджено соціальні медіа як невід’ємну складову маркетингової комунікаційної політики будь-якого підприємства на сучасному етапі розвитку ринкових відносин. Визначено головну мету соціальних медіа для просування товарів підприємства, зокрема встановлено, що соціальні медіа дозволяють підприємству залучити та утримувати увагу цільової аудиторії, формувати позитивний імідж компанії, формувати бренд, просувати товари та послуги на ринку. Також визначено завдання соціального медіа маркетингу, які полягають в інформуванні цільової аудиторії або потенційних споживачів про появу нового товару, про зміну ціни, пояснення особливостей товару та його застосування, а також в формуванні лояльності споживачів до бренду, товару, підприємства, нагадування споживачам про те, що товар може стати їм потрібним у найближчому майбутньому, забезпечення підтримки поінформованості про товар або послугу на вищому рівні. Також соціальні медіа використовуються з метою підкріплення рішення споживачів про здійснення правильного вибору.

Цифровий маркетинг є ключовою стратегічною складовою сучасного бізнес-середовища, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності компаній. Метою дослідження є аналіз впливу цифрового маркетингу на якість продукту та конкурентоспроможність організацій. Розглядаючи різні аспекти цифрового маркетингу, автори статті розкривають його роль у вдосконаленні продукту, залученні нової аудиторії та утриманні лояльних клієнтів. Зокрема, цифровий маркетинг допомагає створювати зміст, спрямований на індивідуальні потреби споживачів, та забезпечує ефективне використання онлайн-каналів комунікації. Аналіз досліджень переконливо демонструє тісний зв’язок між цифровим маркетингом та поліпшенням якості продукту. Ця стратегія надає підприємствам можливість активно взаємодіяти зі своєю аудиторією, здобувати відгуки від клієнтів, а також налагоджувати продуктові характеристики згідно з їхніми потребами. Серед ключових переваг цифрових інструментів варто відзначити здатність аналізувати споживчий попит і передбачати ринкові тенденції, що в свою чергу дозволяє реагувати на зміни вчасно та ефективно. Поліпшення якості продукту не є єдиним бенефіціантом цифрового маркетингу. Крім цього, він сприяє залученню нової аудиторії та зберіганню лояльних клієнтів. Це досягається завдяки змістовному індивідуальному зверненню до потреб споживачів, допомагає визначити їхні унікальні вимоги та переконати, що продукт відповідає їхнім очікуванням. Не менш важливо відзначити роль івент-маркетингу в цьому контексті. Цифровий маркетинг може підсилити ефективність івент-заходів, поліпшуючи їх поширення та залучення аудиторії. Події можуть бути спеціально налаштовані на збільшення взаємодії зі споживачами, що сприяє не лише підвищенню свідомості про продукт, а й глибшому залученню аудиторії до бренду. Загалом, цифровий маркетинг є важливою стратегією, що допомагає підприємствам і поліпшувати якість своїх продуктів, і досягати високої конкурентоспроможності. Його можливості в забезпеченні взаємодії з аудиторією, адаптації до змін і поліпшенні клієнтського досвіду визначають його центральну роль у сучасному бізнес-середовищі. Основними висновками дослідження є те, що цифровий маркетинг визначає розвиток бізнесу в сучасному цифровому світі. Він забезпечує компаніям можливість залучити увагу цільової аудиторії, підвищити її зацікавленість та взаємодію з продуктом. Результати аналізу підтверджують, що цифровий маркетинг є необхідним для досягнення успіху в динамічному конкурентному середовищі.

The purpose of the article is to reveal the essence of the mutual influence of social and cultural values and norms. The research methodology is based on the application of general scientific methods of system analysis, as well as the theory of social networks; to clarify the essence of the mutual influence of social and cultural values and norms, the method of logical reconstruction was used. The scientific novelty of the results obtained consists in a comprehensive analysis of the specifics of the manifestation of the mutual influence of social and cultural values and norms. Conclusions. The entire modern global socio-cultural space is built on the network principle, and society is dominated by various network structures, the spread of which is due to the development of digital technologies, the emergence of which, in turn, is due to the needs of society and people to overcome spaces and various restrictions in communication and obtaining information. At the same time, each network structure has its own cultural dimension. Social networks are characterised by accessibility, globality, the presence of feedback, which indicates their constructive potential in the modern socio-cultural space. It is emphasised that the influence of social networks on culture is obvious - social networks have changed not only how people interact with each other, build relationships, consume information and make decisions, but also determined the mutual influence of social networks and culture. It has been concluded that in modern society social networks are a mechanism for preserving and simultaneously transmitting cultural values and norms, as well as for consolidating, self-organising and cultural identification of social groups. Social networks are changing cultural values and norms, manifested in intercultural and international communication, the way people interact with each other; perceptions of oneself and one's relationships with others. At the same time, cultural values influence social networks, dictating to them the need to comply with certain social norms. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article substantiates the relevance of digital communications at this stage of development of human society in general and higher education in particular. Attention is focused on such a tool for attracting and retaining customers in the long term as branding. Accordingly, the purpose of the publication is to study the meaning and results of the practical use of digital marketing and branding in the development of the higher education segment in Ukraine and European countries. The author emphasized that in modern conditions, the online presence of higher education institutions in the media environment is gaining priority, which is especially relevant due to today's uncontrollable multi-crises, such as Covid-19 and Russia's military aggression. Federation launched against Ukraine in 2022. To achieve the goal, general scientific methods were used: statistical and calculationmathematical, with the help of which all the necessary initial information for digital and educational analytics was formed; theoretical - for the development of a conceptual scheme of digital marketing and branding of higher education based on an integration approach; analysis - to assess the presence of domestic and foreign higher education institutions in social networks, which are one of the channels of digital marketing communications; graphic method for the purpose of developing a conceptual scheme of integration of digital marketing and branding of higher education institutions. The main results of the research, which represent scientific novelty, were: identification of the popularity of marketing communication channels of domestic and foreign higher education institutions; determining the role of influencers in digital marketing and branding, positioning and promotion of HEIs in the market of educational services; substantiation of the main metrics for evaluating the effectiveness of digital marketing communications and branding of higher education institutions. The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their implementation in higher education at the current stage of development of higher education in Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Mediaforum: Analytics, Forecasts, Information Management is the property of Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Статтю присвячено особливостям репрезентації в соціальних мережах образу Харкова під час воєнних дій 2022 р. Загалом було проаналізовано 87 дописів під загальною назвою «листи до Харкова», розміщених на платформах Telegram та Instagram. Усі досліджувані дописи були позначені хештегами #листхаркову та #письмохарькову. Перший «лист» датовано 20 березня 2022 р. й розміщено в соціальній мережі Instagram. У межах дослідження було проаналізовано 18 дописів цієї соціальної мережі. 24 березня харківський Telegram-канал «Где в Харькове» запустив рубрику під назвою «лист до Харкова», яка тривала до 5 квітня 2022 р. Загалом у межах цієї рубрики було опубліковано 69 дописів. Дослідження передбачало фіксацію міських об’єктів, які згадуються в «листах», що дозволило визначити знакові місця для мешканців і ті ознаки, які харків’яни приписують місту. Було визначено, що серед міських об’єктів найчастіше згадують Міський сад імені Т. Г. Шевченка, Центральний парк культури і відпочинку імені М. Горького, Харківський національний академічний театр опери і балету імені М. В. Лисенка, Харківський зоопарк, Саржин яр. Часто в дописах фігурує Харківський метрополітен, зокрема в його новому статусі бомбосховища. Водночас нерідко трапляються такі слова, як «руйнування» та «вибухи», але при цьому харків’яни неодноразово називають у «листах» воєнні дії «хворобою» для міста, а руйнування та інші пошкодження внаслідок обстрілів — «ранами». Крім того, більшість авторів листів пише про те, що місто обов’язково відбудують, і вірить у перемогу. Загалом образ воєнного Харкова завдяки цим дописам визначається як «незламне місто». Епітети «незламний», «нескорений», «стійкий» та інші подібні набувають у «листах» особливого значення в описі сучасного життя Харкова. Автори «листів» пишаються містом, його мужністю та стійкістю. Проаналізовані дописи соціальних мереж дають можливість краще зрозуміти трансформацію сприйняття міста його мешканцями, яка відбулася від початку широкомасштабної військової російської агресії проти України. Серед сучасних героїв міста автори дописів відзначають військових, комунальників, волонтерів, лікарів, рятувальників, а також усіх харків’ян загалом.

У статті проаналізовано захист персональних даних на основі зарубіжного досвіду. Визначено, що соціальні мережі є одним із найвидатніших культурних явищ, які виникли в епоху Web 2.0. Вони забезпечують зв’язок користувачів і полегшують обмін інформацією між ними. З’ясовано, що Європейський Союз прийняв нову систему захисту персональних даних під назвою Загальний регламент захисту даних (GDPR), основними цілями якого є: надання особам інструментів для контролю їхніх персональних даних, впровадження сучасних стандартів захисту особистої інформації, розвиток цифрового простору Європейського Союзу для захисту персональних даних, забезпечення суворого дотримання правил усіма сторонами та юридичний супровід міжнародної передачі особистої інформації. Проаналізовано законодавчі документи США, які стосуються основних аспектів захисту даних і конфіденційності, а саме: Закон Каліфорнії про конфіденційність споживачів (CCPA); Закон про захист конфіденційності дітей в Інтернеті (COPPA); Закон про перенесення та підзвітність медичного страхування (HIPAA); Закони штату про повідомлення щодо порушення даних. Визначено, що у Китаї діє комплексна правова база, яка регулює захист персональних даних і включає такі нормативно-правові акти, як: Закон про захист персональної інформації (PIPL) і Закон про безпеку даних (DSL). Сформовані висновки, згідно з якими терміновість і важливість захисту персональних даних у соціальних мережах зумовлені швидким технологічним прогресом, зростанням загроз кібербезпеці та глобальним розповсюдженням цих платформ. Захищаючи особисті дані, люди можуть зберегти власну конфіденційність, запобігти несанкціонованому використанню даних, зберегти довіру користувачів, зменшити ризики порушень та дотримуватися взятих на себе юридичних зобов’язань. Питання забезпечення мобільності та сумісності в соціальних мережах надає особливого значення захисту персональних даних, оскільки вони стосуються саме цих даних, а не лише технологій, як це може бути в секторі телекомунікацій. Вказане вимагає додаткових роздумів та заходів забезпечення конфіденційності та безпеки даних. Тому при розробці правових механізмів захисту для онлайн-соціальних мереж необхідно враховувати і вирішувати проблеми, пов’язані з захистом персональних даних.

Метою статті є висвітлити дійові гейміфіковані механіки в інтернет-маркетингу інформаційно-бібліотечної галузі для стимулювання створення новітніх форм користувацького контенту, або User Generated Content (UGC), що може покращити позиції та органічне охоплення офіційного облікового запису бібліотеки у Web 2.0. Методи дослідження базувалися на загальнонаукових принципах єдності теорії і практики, системності, комплексності, усебічності пізнання. Досягненню поставленої мети сприяло використання загальнонаукових (опису, аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення) та спеціальних (бібліографічного, вибіркового спостереження, групування, контент-аналізу) методів на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження. Наукова новизна дослідження полягає у: виявлених гейміфікованих механіках стимулювання UGC, які сприяють результативності діяльності інтернет-маркетолога інформаційно-бібліотечної галузі; пропозиціях використання перевірених в інших галузях типів гейміфікації та характерних рис гри у залученні користувачів до взаємодії з бібліотечними закладами у Web 2.0. Основні висновки. Серед пріоритетних завдань інтернет-маркетологів бібліотек – підтримка взаємодії з наявною користувацькою базою та залучення нових клієнтів до інформаційно-бібліотечних закладів. Використання новітніх форматів контенту, а також задіяння до його створення та розповсюдження користувачів Web 2.0 сприяють цим пріоритетним завданням. Незалежно від того, залучена авдиторія до створення UGC шляхом гейміфікованої активації, іншої механіки чи власної ініціативи, користувацький контент підвищує довіру до бібліотеки тих людей, які втомилися від прямої реклами і не реагують на неї. Гейміфіковані механіки – лише один із можливих способів залучення авдиторії до UGC, але на досвіді міжнародних та українських компаній доводить свою ефективність і необхідність використання інтернет-маркетологами будь-якої сфери, в тому числі інформаційно-бібліотечної галузі.

Висвітлено ключові методологічні підходи до вивчення інформаційного впливу в соціальних мережах. Проведено дослідження концепцій та методів, що використовуються для наукового аналізу цього феномену. Розглянуто історію становлення й розвитку соціальних мереж. Аналізуються точки зору щодо вивчення феномену інформаційного впливу в соціальних мережах українських та зарубіжних учених, розглядаються дефініції й аспекти вивчення явища інформаційного впливу в різних галузях науки. Проведено аналіз методів, за допомогою яких вивчається цей феномен. Виконаний аналіз і приведені випадки ініціативної побудови систем інформаційного впливу свідчать про актуальність дослідження та надають змогу виявити найефективніші методики висвітлення явища інформаційного впливу в інформаційній галузі та в подальшому розробити методи протидії інформаційному впливу, що підсилить обороноздатність сучасного інформаційного простору. Це є вкрай важливим на тлі військової російської агресії проти Україні.

Розглянуто історію напівпублічних щоденників, які писали, зокрема, для того, аби поділитися своїми записами з іншими. Проаналізовано спільні ознаки та відмінності практик записування й осмислення особистого досвіду в напівпублічних щоденниках доінтернетної доби та сучасних соцмережах. Виокремлено дві головні інтенції персонального письма в щоденниках та соцмережах: записати й осмислити події особистого життя для приватних цілей, зокрема задля кращого усвідомлення подій, які відбулися, та формування власної ідентичности, поділитися записаним з іншими. Розглянуто проблему конфлікту між цими двома інтенціями в ширшому контексті конфлікту між приватним і публічним у щоденниках та соцмережах. Показано трансформації ролі щоденника та комплексність функцій соцмереж порівняно з функціями щоденника щодо записування та осмислення особистого досвіду.

Relevance and novelty of the topic: The information provided to the client by modern organizations moves to the external space, so it is very important to understand the meaning and influence of external communication on the organization, to find out what types of external communication exist and how they differ with each other. Stanišauskienė (2016) defines the company's external communication - providing information to companies or organizations and ensuring feedback when interacting with the environment: partners, consumers, suppliers, government representatives, media and other public and interested groups The research raises the problem of how a football club communicates in social networks and what means to improve communication in social networks from the point of view of followers. This problem has already been reviewed by researchers in their articles (Esen, E., et al., 2021), but social networks are still gaining popularity at a high speed and occupying an increasing part of people's lives. Therefore, it is possible to analyse this topic constantly and constantly look for new subtleties of social network communication. Some authors focus only on one social network (Winand et al., 2019), others conduct qualitative research (Siguenciaa et al., 2016). This research will be quantitative, we will pay more attention to the opinions of social media followers, and we will look at more social networks. The research uses the following methods: analysis of scientific literature; quantitative research - questionnaire survey; statistical descriptive data analysis. The processing of research results will be carried out by the SPSS program. The collected information will be presented in diagrams, the data will be described, and the conclusions will be presented. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Physical Education Theory & Methodology is the property of OVS LLC and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article analyzes the protection of personal data based on foreign experience. Social networking has been identified as one of the most prominent cultural phenomena to emerge in the Web 2.0 era. They keep users connected and facilitate the exchange of information between them. The European Union has adopted a new personal data protection system called the General Data Protection Regulation (GDPR). Its main goals include providing individuals with tools to control their personal data, implementing modern standards for the protection of personal information, developing the digital space of the European Union to safeguard personal data, ensuring strict compliance by all parties, and providing legal support for the international transfer of personal information. United States legislative documents related to aspects of data protection and privacy were analyzed, namely: California Consumer Privacy Act (CCPA); Children's Online Privacy Protection Act (COPPA); Health Insurance Portability and Accountability Act (HIPAA); State data breach notification laws. It is noted that China has a comprehensive legal framework that regulates the protection of personal data, and includes the following legal acts: Personal Information Protection Law (PIPL) and Data Security Law (DSL). Conclusions were made that the urgency and importance of protecting personal data in social networks is due to rapid technological progress, the growth of cyber security threats and the spread of these platforms. By protecting personal data, people can maintain privacy, prevent abuse, maintain user trust, reduce risk, and comply with legal obligations. The issue of ensuring mobility and interoperability in social networks gives particular importance to the protection of personal data, as it relates to this particular data, and not just to technology, as it may be in the telecommunications sector. This requires additional thought and measures to ensure privacy and data security. Therefore, when developing legal protection mechanisms for online social networks, it is necessary to take into account and solve problems related to the protection of personal data. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Дослідження пропонує комплексний аналіз ринку цифрового маркетингу, висвітлює різні інструменти та технології, а також надає рекомендації щодо послідовного впровадження маркетингових стратегій для бізнесу. Це дослідження може бути корисним для бізнесу в удосконаленні маркетингових зусиль та досягненні успіху в цифрову епоху. Метою статті є аналіз ринку цифрового маркетингу, визначення інструментів та технологій, а також розробка послідовності впровадження маркетингових стратегій для бізнесу. Методологія дослідження ґрунтується на статистичному аналізі даних, зокрема статистичних звітів, публікацій та наукових досліджень. Результати дослідження свідчать, що цифровий маркетинг має значний вплив на бізнес-процеси, зокрема на залучення та утримання клієнтів, підвищення ефективності рекламних кампаній та аналіз ринкових тенденцій. Аналіз ринку цифрового маркетингу показав ключові тенденції та переваги використання цифрових інструментів, таких як соціальні мережі, контент-маркетинг та пошукова реклама. Крім того, такі технології, як штучний інтелект, машинне навчання та аналітика даних відіграють вирішальну роль у реалізації стратегій цифрового маркетингу. Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що воно дає бізнесу розуміння процесу розробки та впровадження стратегій цифрового маркетингу. Результати дослідження можуть бути використані бізнесом для підвищення ефективності маркетингових кампаній, залучення нових клієнтів та посилення конкурентних позицій на ринку.

У цій публікації здійснено спробу подати проміжний фактологічний зріз стану українського суспільства крізь призму його репрезентацій у ТОП-10 за кількістю підписників акаунтів популярних соціальних платформ YouTube, Instagram, TikTok наприкінці 2022 — на початку 2023 р. в умовах повномасштабної війни. Замість спрощеного, пов’язаного винятково з мовою, підходу, визначено інтегральний рівень «проукраїнськості» цих профілів, одночасно українізованості та суспільної актуальності, на основі як формальних (заставка/слоган/мова), так і змістовних (зміст відеоконтенту) маркерів. Використання мінімальних критеріїв (один показник із 3–4) надало задовільні результати, жорсткіших (відповідність принаймні двом критеріям) — незадовільні. Визначено, що за останні три місяці прискорення динаміки проукраїнськості в топових профілях YouTube та TikTok не відбувається. В Instagram вона так само стабільно висока. Найвищий рівень проукраїнськості instagram-акаунтів можна пояснити тим, що їх ведуть celebrities, котрі давно і тісно пов’язані з діяльністю у сфері української культури.

Дане дослідження визначає значення інформації, яка поширюється в соціальних мережах для оцінки персонального ставлення до об’єкту цієї інформації. Зокрема ми проаналізували індивідуальні ставлення людей на негативну інформацію та визначити значення джерела інформації щодо ступеня довіри до нього. Наш основний акцент в даному дослідженні зводиться до оцінки ефекту негативної інформації та вивченні можливих способів виправлення шкоди, яку завдає ця інформація. Ми визначили що шкоду, завдану негативною інформацією, можна виправити якщо така інформація надходить з недостовірного джерела. Також ми дійшли висновку, що цінність сфери життєдіяльності позитивно корелює з кількістю негативної інформації. Отримані результати свідчать про значну позитивну залежність між початковою оцінкою (ставленням до сфери життєдіяльності) та шкодою, заподіяною негативною інформацією. Результати досліджень підтверджують те, що люди здатні розпізнати достовірне з ненадійного джерела інформації.

The purpose of the article is to reveal the peculiarities of speech and behavioural stereotypes of mass speech culture in social networks. The research methodology. The typological method is applied, which has contributed to identification of the peculiarities of mass speech culture development in social networks. The method of systemic analysis and synthesis, the descriptive method and the method of cultural analysis have enabled the consideration of social networks in the context of the modern media space, with their inherent originality. The scientific novelty. Peculiarities of the speech culture in social networks are studied; the specifics of Internet communication as a unique means of global communications are considered; the peculiarities of influence of the language of Internet communications on the development of modern mass speech culture are revealed. Conclusions. Internet slang produced by users has now become widespread in the general consumer vocabulary, and the game conditions of the virtual space contribute to the approach of communication to the game, which at the level of mass speech culture is manifested in the tendency to the manner of spoken language even on serious websites. The study has found that media texts of social networks, due to a unique combination of verbal and visual expressiveness, have a tangible impact on the user. The analysis of contemporary content of social networks confirms the trend of depopularisation of diminutives (diminutive nouns), transfer of foreign (primarily English) words and phrases in Ukrainian graphics, integration of foreign vocabulary into the media text in the form of barbarisms, introduction of elements of thieves' slang, computer jargon, and specific Internet vocabulary in media texts (as a stylistic game), manifestation of original humour in accordance with personal speech qualifications. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Amidst the backdrop of the ongoing war in Ukraine and the surge of warrelated content on social media platforms, this article delves into the evolving landscape of content moderation on Meta platforms - Facebook and Instagram. The purpose of the article is to explore the peculiarities, identify the challenges, and suggest policy recommendations for improving the moderation of Ukrainian war-related content on Facebook and Instagram following the full-scale Russian invasion. The research demonstrates that Meta platforms apply the following restrictions for moderating content (including war-related content): limiting certain functions on social media, reducing content distribution, removing content, disabling accounts, removing Pages and groups, and providing warning screens on sensitive or misleading content. The restrictions affected Ukrainian media, journalists, bloggers, activists, and ordinary users documenting Russia's aggression. The most censored content included epithets to describe Russians, war-related satire, posts about the Azov Regiment, calls for violence against Russians, and violent and graphic content related to the war in Ukraine. To address existing content moderation challenges, it is recommended that Facebook and Instagram increase the transparency of their community standards and guidelines, stop blocking satirical content, and adapt/update their policies to fit the geopolitical realities of international armed conflicts. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The country's foreign policy activity involves decision-making, building coordination and communication with using information and communication technologies, and in the first head with the aim to influence the formation of foreign public opinion regarding the creation of a positive image of the state at the international level. The image of the state acts as a strategic resource of national interests on the geopolitical map of the world, presents its geographical, economic, historical and cultural features and is oriented towards international actors: states, transnational corporations, international and regional organizations and the world public. The most powerful tools for forming the image of the state are the information and communication technologies of social networks, which are characterized by the instantaneous transmission of information from the original source to a wide audience. At the same time, the global information space began to be actively used as a field for conducting informational and psychological operations and information wars with the aim of pressure on opponents. And social networks have turned into a tool for creating both a positive and a negative image of the state. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті досліджено соціальні медіа в умовах російсько-українського інформаційного протистояння. Окреслено основні завдання російської інформаційної пропаганди, наведено приклади проросійських наративів, що просувалися у соціальних медіа впродовж 2020–2021 рр. Зазначено, що на сьогодні російська пропаганда змальовує Україну виключно у негативному дискурсі: як країну, вражену корупцією, безладом, еміграцією та бідністю. Такі меседжі просувають як вітчизняні медіаресурси, так і блогери – лідери громадської думки з проросійською риторикою. Окрема увага приділяється аналізу антивакцинаторських меседжів, які масово поширюються через групи у соціальних мережах, що адмініструються з РФ. Відкритість і нецензурованість соціальних медіа, з одного боку, надають їм статусу альтернативних засобів масової комунікації, а з другого – створюють умови як для проявів деструктивної поведінки учасників мереж (тролінг, ельфінг), так і для маніпулятивних зовнішніх впливів, зокрема проведення спланованих інформаційних акцій, спрямованих на поширення паніки і зневіри серед населення, підрив державного суверенітету, руйнування територіальної цілісності держави та ін. Зазначено, що одним з інструментів просування «потрібних» меседжів є не лише створення фейкових новин, але й фейкових прихильників, тобто використання віртуальних «людей» (ботів чи тролів). Емоційні дописи чи відео з провокативними заголовками, посилені «потрібними» коментарями ботів та тролей, чинять непомітний, але потужний керований вплив на свідомість та волю користувачів. Розглянуто методи конструювання та поширення фейкової інформації, окреслено шляхи протидії інформаційній пропаганді та дезінформації (державне врегулювання, громадські ініціативи, усвідомлене споживання медіапродукту пересічними громадянами). Ефективними засобами протистояння російському пропагандистському дискурсу можуть бути збільшення україномовного патріотичного контенту у соціальних мережах, створення науково-просвітницьких проектів, впровадження навчальних дисциплін з інформаційної безпеки та медіаграмотності у закладах загальної середньої та вищої освіти, залучення до проектів з підвищення медіаграмотності широкого кола громадян.

Cфера освітніх послуг тривалий період часу була надбанням внутрішньої політики держави, національним інститутом, зі специфічно національними або регіональними традиціями. Лише з XX ст. можна відзначити початок активних інтеграційних процесів та інтернаціоналізацію освіти, а також створення єдиного освітнього простору. Разом з тим, міжнародні зв'язки в галузі університетської освіти значно активізувались, що зумовлено глобалізаційними процесами. Незважаючи на те, що існує значна кількість досліджень у сфері міжнародного обміну освітніх послуг, все ще обмежені знання про значення іміджу бренду навчального закладу та довіри до нього зі сторони споживачів освітніх послуг. Саме тому в цьому дослідженні ми зосередили увагу на визначенні впливу реклами та комунікації в соціальних мережах на імідж бренду навчального закладу та формування довіри до нього перед етапом споживання; а також його вплив на сприйняття та ставлення здобувачів освіти до якості послуг, задоволеності та поведінкових намірів на етапі пост-споживання. Дані були зібрані від 294 здобувачів освіти з України, які обирали програми міжнародного обміну освітніх послуг і для перевірки гіпотез була використана методика моделювання структурних рівнянь. Результати показали, що реклама та спілкування в соціальних мережах позитивно впливають на сприйняття здобувачами освітніх послуг (ЗОП) іміджу бренду Університету, що впливає на їхню довіру до бренду навчального закладу (НЗ). Також було встановлено, що сприйнята ЗВО цінність та довіра до професорсько-викладацького складу НЗ опосередковує взаємозв'язок між якістю їхніх послуг та задоволеністю. Загалом, дослідження сприяє розвитку наукових досліджень, надаючи докази та розуміння особливостей формування брендингу НЗ та його впливу на сприйняття та ставлення ЗОП до та після навчання.

У роботі аналізуються особливості комунікаційного процесу судів і громадськості. На основі моделі (формули) комунікації Г.Д. Лассуела розглядаються основні елементи комунікаційної діяльності судів ‑ відправник інформації (комунікатор), отримувач (цільова аудиторія), зміст повідомлень, засоби і канали передачі інформації. Зазначається, що ефективність комунікації залежить від ретельної підготовки повідомлень з урахуванням інтересів та цінностей цільової аудиторії, а також адекватно підібраних каналів та форм передачі інформації.

Актуальність. Брендинг та комунікації нерозривно пов’язані. PR-комунікації активно використовуються відомими брендами, які формують власний позитивний імідж продукту чи послуги. Нині, в умовах обмеженої офлайн-комунікації, головною комунікативною платформою для брендингу є мережа Інтернет. Особливої актуальності останнім часом набули технології комунікацій, основані на месенджерах і чат-ботах. Розвиток цих програмних засобів привів до того, що нині в режимі реального часу через інтернет можна відправляти як текстову інформацію, так аудіо- і відеоповідомлення. Зручність використання чат-ботів полягає в тому, що вони доступні передусім як у самому месенджері, так і в соціальних мережах. Саме чат-боти в мобільних пристроях на один крок ближче до цільової аудиторії бренду, ніж сам мобільний додаток, і на два кроки ближче, ніж вебсайт торгової марки. У цьому контексті актуальності набуває аналіз використання чат-ботів у бренд-комунікаціях та використання цього інструменту для завоювання довіри до бренду. За останній рік чат-боти стали надзвичайно популярними. Експерти прогнозують грандіозне зростання використання чат-ботів у найближчі кілька років і пов’язують це із мегапопулярністю соціальних мереж та додатків до них. Для багатьох компаній впровадження чат-ботів стало одним з засобів підвищення ефективності бізнесу. Telegram, Viber, Facebook Messenger, WhatsApp — це також бізнес-платформи, які надають змоги використовувати віртуальні менеджери, щоб досягти нового рівня спілкування з клієнтами. Мета статті. Метою статті є аналіз використання віртуальних менеджерів, як інструментів завоювання довіри до брендів з урахуванням їх комунікативних можливостей. Методологія. Для виконання дослідження використано аналітичний метод, методи опису, зіставлення та узагальнення. Результати. Описано функції та комунікативні можливості чат-ботів. На основі проведеного опитування отримано статистику про зростання ролі віртуальної комунікації між брендами та споживачами їхніх продуктів і послуг. Результати опитування продемонстрували, що користувачі надають перевагу використанню чат-ботів у Telegram та Viber. Обґрунтовано, що зростання ролі віртуальної комунікації між брендами та споживачами їх продуктів і послуг не лише зумовлює попит на впровадження чат-ботів у спілкування з цільовою аудиторією, а й дозволяє розглядати чат-бот як важливий інструмент формування довіри до бренду. Новизна. На основі проведено опитування та отриманої статистики проаналізовано основні комунікативні особливості використання чат-ботів як інструментів збільшення лояльності до брендів. Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можна використовувати для вдосконалення комунікаційної стратегії в брендингу та іміджуванні. Висновки. У сучасному світі успішний маркетинг безпосередньо залежить від ефективного використання всього спектра бренд-комунікацій. Проте чим більше нових технологій практикують у комунікаціях, тим більшої актуальності набуває психологічна складова та індивідуальний підхід. На основі проведеного опитування можемо висновувати про те, що практика комунікації через чат-бот відома більшості українських користувачів. Відповідно до статистики, 61,3% осіб вважають, що чат-бот здатен впливати на репутацію бренду. 77,5% респондентів відзначають, що в спілкуванні за допомогою віртуальних менеджерів, використовуючи емотикони, фрази ввічливості та комунікаційні стратегії мотивації до наступних дій, не лише підтримується емоційний зв’язок, а формується почуття прихильності та довіри до торгової марки, бренду чи організації. Отже, завдяки глибоко продуманій комунікаційній стратегії з використанням чат-боту репутація бренду поліпшується, оскільки клієнт отримує відповідь миттєво, що сприяє ефективній комунікації та задоволенні індивідуальних запитів користувачів.

In the 21st century, the European banking system is going through a period of fundamental structural changes caused by global challenges that will determine its future ability to serve the financial needs of the economy on digital platforms. The aim of this research is to study how electronic social media influence the effectiveness of e-banking in the context of banking sector instability. The empirical model for determining the impact of digital media was developed on the basis of theoretical concepts and tested on a sample of 307 respondents from banking institutions (UniCredit, Raiffeisen, PrivatGroup) and 2,800 consumers of banking services through quantitative methods, as well as economic and statistical calculation methods. The obtained results show that digital social media have a quite strong effect (r=0.788) on creating consumer loyalty and increasing indicators of digital trade in banking services. The theoretical significance of this study is the synthesis of scientific approaches to the creation of a conceptual method for determining the effectiveness of engaging digital media resources as a marketing tool for improving the effectiveness of digital trade in banking services. The key practical aspect is the combination of theoretical approaches and business experience in optimizing and improving the use of electronic social media in the trade in banking services in a difficult period of economic development. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose of the study is to reveal the peculiarities and trends of the development of intercultural communications in the context of the specifics of the space of social networks at the current stage. Research methodology. The method of comparative analysis is applied (to consider the interaction of cultures in the traditional space and the space of social networks); analysis of open sources of information, which are information resources on the Internet (to identify the mechanisms of formation of cultural borders, as well as their overcoming). Scientific novelty. The specifics, forms, and functions of intercultural interaction in social networks have been studied; the nature and trends of the development of intercultural communications in social networks at the beginning of the third decade of the 21st century have been revealed. Conclusions. Modern network communications (especially social networks) are a universal socio-cultural mechanism that arose as a result of the genesis and functioning of culture in interaction with social parameters, in which the use of information and communication technologies creates conditions for easy overcoming of cultural boundaries. Social networks, which are represented by web applications that allow people to interact with each other, provide an environment for sharing all types of content created by other media tools. They are an effective tool for the development of intercultural communication, as they provide a person with the opportunity not only to communicate freely, but also to discover intercultural values for yourself and easily adapt to them. Social media tools that cultivate cross-cultural communication are expanding and diversifying every day. In addition to the usual use of Facebook and other similar popular applications, many users communicate through microblogs and new applications. Because of the organic development of social networks, the concept of sustainable intercultural dialogue was formed: users get the opportunity to solve their own problems within the boundaries of another culture quite effectively, make friends faster, follow various events in a certain socio-cultural space, to be a part of cultural values, and to adapt. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The authors of the article based on a review of scientific sources, documents of international organizations, and legislation conducted a comparative analysis of different approaches to the definition of cyberbullying. According to the authors, cyberbullying is individual or group actions of aggression or violence against the individual, harassment using information technology, e-mail, messengers, chats, social networks, websites, mobile phones in order to humiliate, intimidate or cause moral harm. In contrast to traditional bullying, in cyberbullying the advantage of physical strength and higher social status becomes unimportant, while the uneven distribution of technological power increases, time and space constraints disappear, and the emotional threshold of social reactions reduces. Pupils and students are the first to be at risk of being victims of aggression on the Internet. Based on a review of foreign sources, strategies for minimizing and overcoming the negative consequences of cyberbullying at various levels — individual, organizational, institutional and systemic (legal and moral norms) — are considered. According to the authors, cyberbullying is a component of the broader concept of cyberviolence, which includes both proactive and reactive aggressiveness. Based on the data of the research «Prevention of violence against women in online resources during the elections in Ukraine», it was found that the use of various forms of online violence against women in Ukraine is a common and destructive factor that has a very negative impact on their participation in political life. In this context cyberbullying is based upon historically determined socio-cultural stereotypes, as well as prejudices and myths about the social roles and opportunities of women to participate in civic and political life. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Враховуючи залежність від онлайн-технологій, зростання дезінформації, спричиненої пандемією, політикою та іншими соціальними факторами, зростання кібератак, актуальними та нагальними є питання дослідження цифрової довіри та взаємодії факторів, що її визначають. В статті обґрунтовано наявність конвергенційних процесів сфери цифровізації країн світу, враховуючи чисельність користувачів Інтернет, осіб, які мають передові навички, та показники інфраструктури (покриття мережі, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 3G, населення, охоплене принаймні мобільною мережею 4G), доступу (доступ до інформаційно-комунікаційних технологій вдома, активні підписки на мобільний широкосмуговий доступ, підписки на фіксований широкосмуговий доступ), стимуляторів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю більше 10 Мбіт/с, кошик мобільного передавання даних і голосу, високе споживання) та бар’єрів (фіксований широкосмуговий доступ зі швидкістю від 256 кбіт/с до 2 Мбіт/с та від 2 Мбіт/с до 10 Мбіт/с кошик мобільного передавання даних і голосу, низьке споживання) цифрового розвитку. Методологічну основою визначення сігма-конвергенції процесів цифровізації складає коефіцієнт варіації. Проведений аналіз канонічних кореляцій з використанням програмного забезпечення Statgraphics 19 між факторами цифрової довіри, а саме між цифровим середовищем та ставленням до цифрової довіри, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим середовищем, між поведінкою в цифровому просторі та цифровим досвідом користувачів, між цифровим середовищем та цифровим досвідом користувачів дозволив сформувати п’ять пар моделей, що мають високий ступінь взаємозв’язку. Практична значущість результатів полягає у їх можливості застосування як на рівні аналітичних відділів, IT-секторів підприємств так і службами безпеки соціально-економічних об’єктів (банків, фінансових установ, фірм, організацій, компаній) з метою виявлення резервів щодо підвищення рівня цифрової довіри.

Метою статті є дослідження популярності та ефективності таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій. Для досягнення визначеної мети використано комплекс методів: теоретичних – аналіз, синтез і систематизація наукової літератури з проблематики застосування таргетованої реклами в якості інструменту маркетингових комунікацій – для з’ясування сучасного стану дослідженості проблеми, наявності платформ для таргетингу у соціальних мережах, видів таргетованої реклами; емпіричних – бесіда, спостереження, опитування - для з’ясування основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога, необхідних у професійній діяльності. Інформаційну базу даного наукового дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних науковців, статистичні дані, дані веб-аналітиків, експертів-фахівців. Доведено популярність, а також ефективність таргетованої реклами у соціальних мережах. Сформовано основні вимоги щодо навичок і компетенцій таргетолога, а саме вміння проводити маркетинговий аналіз, писати тексти, які «продають», працювати в графічних і відеоредакторах, в системах веб-аналітики. Охарактеризовано та систематизовано таргетовану рекламу за видами, зокрема до основних видів віднесено: націлювання на поведінку (націлювання на аудиторію), контекстне націлювання, пошуковий ретаргетинг, ретаргетинг сайту, прогнозне націлювання, демографічне та географічне націлювання. Проведено оцінювання ефективності таргетованої реклами у соціальних мережах та проаналізовано соціальні мережі як основні майданчики для запуску таргетованої реклами (Facebook, Instagram, Twitter, Viber, Telegram, Tik Tok, QQ, WeChat, Tumblr, Sina Weibo). Окреслено основні платформи для таргетингу у соціальних мережах – Facebook та Instagram. Наведено приклади використання таргетованої реклами роздрібною мережею Sephora, Tesco та благодійним фондом «Аманда». Наукова новизна одержаних результатів полягає у формуванні основних навичок і компетенцій сучасного таргетолога. Одержані результати дослідження можуть бути використані при підготовці фахівців-таргетологів та при організації процесу підготовки до запуску таргетованої реклами.

У статті запропоновано алгоритм створення рекламних креативів у відеоформаті. Акцент зроблено на тезі, що в процесі прийняття рішення щодо купівлі, споживач проходить ряд етапів: звертає увагу на оголошення, відчуває зацікавленість та бажання дізнатись більше, хоче спробувати продукт, вивчає переваги продукту й продавця, приймає рішення щодо купівлі. До цієї низки подій можуть додаватись й інші проміжні етапи, а інформаційний шум навколо споживача створює додаткові перешкоди. Саме тому, визначення чіткого алгоритму створення креативу у відеорекламі допоможе мінімізувати час на комунікації, привернути та утримати увагу споживача. Адже відеоконтент, як телевізійний, так і онлайновий залишається основним рекламним драйвером. Автором запропоновано наступні етапи розробки креативної відеореклами: вивчення аудиторії, дослідження собливостей рекламованого продукту, ефективний плейсмент, вибір формату рекламного креативу, а також налаштування та реалізація комунікаційної стратегії. У статті розглянуті основні аспекти створення креативного контенту. Доведено, що ключовий полягає в активному використанні технологій та інновацій, особливо в тих випадках, коли йдеться про аудиторію до 40-45 років. На прикладі креативних рекламних кампаній, створених рекламною агенцією Screenlife для компанії Київстар продемонстровано можливості ефективного застосування запропонованого алгоритму із використанням новітніх технологій на перетині різних жанрів.

Схарактеризовано види візуалізації, які використовують у різних соціальних мережах, зокрема фото, ілюстрації (комікси, меми, художні картини, карикатури тощо), інфографіку (карти, таблиці, графіки, схеми, діаграми, тощо) і різні форми мультимедійного контенту, як-от відеоролики, gif-анімацію тощо, та їх вплив на цільову авдиторію. Якісний візуальний контент суттєво спрощує та пришвидшує сприймання складної інформації, яку зручно переглядати на будь-якому пристрої та за різних умов сприйняття. Зазначено, що ефективність того чи іншого виду візуального контенту безпосередньо залежить від інтересів користувачів та формату комунікаційної платформи. Для кожної соціальної мережі діють свої правила, тому необхідно зважати на те, що візуальні інструменти не є універсальними, тобто вони успішно виконують свої функції лише за певних умов. Зроблено висновок, що специфіка поширення візуальних елементів залежить від інтересів цільової аудиторії та від технічних характеристик соціальної мережі. Найпопулярнішими візуальними технологіями в соціальних мережах є фото та відео. Вони впливають на емоції користувачів, створюють атмосферу довкола основної новини та загалом підвищують загальний рейтинг медіа. За допомогою цих інструментів користувач почувається безпосереднім учасником подій. У соціальних мережах, як і в будь-якому медіа, фотографічні зображення мають бути якісними, адже від сюжетно-композиційної та технічної якості фотознімків безпосередньо залежить і кількість переглядів того чи іншого матеріалу та відвідуваність інформаційного ресурсу в цілому. Візуалізація в інформаційному повідомлені буває ефективною лише в тому разі, якщо на початковому етапі було чітко визначено її мету і завдання, проаналізовано дані стосовно цільової аудиторії та обрано правильний інструмент наочного представлення. Запорукою активного впливу на сприйняття відеоконтенту аудиторією є здатність коректно добирати відеоролики, адже вони дозволяють маніпулювати емоціями сильніше ніж фотосюжети в добірках.

Розвиток цифрових технологій призвів до активного створення та поширення соціальних мереж, де кожен охочий може продукувати та розміщувати інформаційний контент, миттєво обмінюватись повідомленнями з друзями, колегами, однодумцями та родичами. Налагоджування комунікацій зі своїми споживачами в соціальних мережах надає бізнесу широкі можливості для розвитку, більш детального вивчення своєї цільової аудиторії, міжнародного співробітництва та соціально-економічної глобалізації. SMM активно впроваджується в практику бізнесу, став одним з каналів соціальних комунікацій та інструментом інтернет-маркетингу, елементом бізнес-культури. Ми розглянули найсуттєвіші, з нашої точки зору, переваги спілкування компанії з потенційними споживачами в соціальних мережах. Дослідили активність українців в інтернеті та те, яким соціальним мережам вони надають перевагу. Знайшла численні підтвердження настанова, що перед початком своєї рекламної діяльності у соціальних мережах комерційним підприємствам необхідно ретельно продумати свою стратегію комунікацій з потенційною цільовою аудиторією. Більшість учених та практиків поділяють думку, що розробляти названу стратегію потрібно поетапно. Назагал поділяємо цю думку, проте вважаємо за необхідне структурувати та конкретизувати кожен етап за видами робіт, відповідно до елементів комерційної комунікації. У статті розглянуто авторську модель розробки ефективної SMM-стратегії, відповідно до елементів контенту, який зазвичай поширюється в соціальних мережах. Ми виділяємо такі елементи: місія та цілі стратегії, профіль, тип публікацій, теми публікацій, рубрики публікацій, частота і вид публікацій, використання ґештегів, створення мережі взаємопосилань (лінкбілдинг), робота з коментарями та стимулювання активності підписників, використання інструментів статистики сайтів та вебмоніторингу для аналізу ефективності стратегії. Вважаємо, що така модель допоможе в роботі фахівцям-практикам та сприятиме покращенню комунікації з цільовою аудиторією, адже дозволить побудувати надійні соціальні зв’язки та сприятиме процесам соціально-економічної глобалізації.

Метою статті є розкриття можливостей розвитку туризму завдяки використанню інструментарію соціальних мереж. Для відновлення та подальшого розвитку туристичної сфери та індустрії гостинності необхідно посилити туристичні дестинації та інфраструктуру, запропонувати нові туристичні продукти, налагодити ефективну комунікацію між туристичними підприємствами та споживачами туристичних послуг. Представлена методика дослідження базується на застосуванні комплексу наукових методів як загального спрямування, так і спеціальних. Має місце систематизація значного обсягу наукової, статистичної, аналітичної інформації, проведення аналогій між науковими засадами та власним досвідом використання соціальних мереж у туризмі. Застосовано метод оцінки, контент-аналізу, спостереження та системно структурний підхід. Продемонстровано авторську методику оцінки якості стану соціальних медіа ключових туристичних операторів, які мають економічну активність на території України. Також сформовано та прослідковано взаємозалежності впливу соціальних медіа на розвиток туристичного бренду дестинацій. Практична значимість статті полягає у розкритті вагомості соціальних медіа як інструменту комунікації виробників та споживачів туристичних послуг в умовах кризових ситуацій та під час війни росії в Україні. Соціальні мережі виступають в якості одного з ключових інструментів привернення уваги туристів, а потенціал ефективного використання SMM в туризмі можна розглядати у якості драйверу стрімкого відновлення туристичних потоків після Перемоги над державою-агресором росією.

Аргументовано роль соціальних мереж у формуванні SMM стратегії бізнесу. Проведено дослідження основних тенденцій розвитку та мотивів використання соціальних мереж користувачами та показано, що соціальні медіа є ефективним інструментом з просування бізнесу та вдосконалення маркетингових комунікацій. Розглянуто основні аргументи на користь різних соціальних мереж, висловлені користувачами. Проведено дослідження рівня залученості до контенту серед підписників сторінок брендів у соціальних мережах за різними галузями та визначено потенціал для просування бізнесу. Виявлено основні метрики, які використовуються для оцінки ефективності маркетингових зусиль у соціальних медіа. Проведено практичне дослідження ефективності використання соціальних мереж на прикладі брендів спортивного одягу. Надано рекомендації щодо вдосконалення просування бізнесу в соціальних медіа для покращення показників залученості підписників, а також формування та розвитку системи цифрових маркетингових комунікацій.

The impact of social networks on the promotion of a tourism product is researched in the article. In our time, when people are trying their best to keep up with everything, it is important to use those tools that facilitate the performance of some tasks. Among such tools are the Internet and social networks. The two most popular social networks – Instagram and YouTube are described. Using IT, it is possible to significantly facilitate the work of tourism enterprises. Online booking systems and travel sites help you arrange a tour without leaving home. It is noted that the main task of enterprises in the tourism industry is the ability to make the client to wish to buy a tour. And in this case, Internet marketing, as well as social networks, are created to be one of the effective tools for promoting the tourist product. It is stated that nowadays there are many different advertising media. Among them there are: mass media, television and radio, outdoor advertising, advertising in transport, etc. It has been identified that advertising in the field of tourist services should cover the peculiarities of the region and country of potential customers, their customs and culture. However, traditional advertising media are losing their popularity every day, because society does not stand still. For a modern traveler, the following components are important: speed and quality, price and the possibility of self-realization. In such cases, leading travel firms should use more effective marketing tools. Іt can be argued that the process of promoting a tourist product in social networks is an effective, but rather complex process that requires special knowledge and skills. It is important to note that social networks have already become a full-fledged platform for conductingbusiness, including tourism. These networks successfully combine functions that are necessary for building effective marketing: accurate target audience; availability and availability of information about potential consumers of services; possibility of communication with clients; simple form of proposal creation. It is determined that speed and ease of access to information are the main advantages of social networks. More and more tourism businesses are using the Internet to increase their profits. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті аналізується персональний бренда журналіста. Мета статті – навести найважливіші характеристики ПБ журналіста, які дають змогу сформувати успішність його як частини медіа. Особлива увага приділена розвитку ПБ журналіста через соціальні мережі. Серед методів дослідження слід зазначити пошуково-аналітичний – для виявлення наукових розробок на задану тему, конкретизації - для деталізації та систематизації наукових знань, абстрагування – для виокремлення складників ПБ, контент-аналізу – для дослідження конкретних ПБ медіаособистостей, екстраполяції – задля формулювання характеристик ПБ журналіста. ПБ журналіста ширше за бренд медіа, включає емоційну складову, переваги та недоліки комунікації з аудиторією. Індивідуальні характеристики ПБ – це образ, за допомогою якого журналіст доносить суть, декларує принципи і вподобання, сильні та слабки сторони, демонструє індивідуальні якості і відношення до подій в світі, приналежність до медіаресурсу. Образ ПБ журналіста не завжди відповідає реальній персоні. Частиною ПБ є акаунти у соціальних мережах. ПБ включає візуальні, поведінкові, вербальні складники.

Максимальне використання архівними установами інтернет-комунікації може забезпечити двосторонню взаємодію між архівом і користувачами її послуг. У цій інтернет-екосистемі відбуватиметься своєчасний взаємозв’язок архіву із суспільством, через призму цього взаємозв’язку архівна установа отримає можливість самореклами, створення нового іміджу серед інтернет-аудиторії і залучення потенційних донорів. Така результативність може бути досягнута через власний унікальний контент на онлайн-платформах, що входять до системи мережевої інтернет-комунікації архівної установи. Метою дослідження є визначення ефективних засобів архівної інтернет-комунікації через призму акаунтів у соціальних мережах. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів, а саме синтезу, опису, пояснення, аналізу, порівняння. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано контент акаунтів соціальних мереж українських архівних установ, подано рекомендації щодо його удосконалення для поліпшення архівної інтернет-комунікації. За основу дослідження взято акаунти соціальних мереж архівів (Facebook, Instagram, Twitter, YouTube) як джерело архівної інтернет-комунікації. Було проаналізовано мережеву активність 9 центральних державних архівів, 24 державних обласних архіви і Державний архів м. Києва. Для порівняння проведено аналіз соціальних мереж Національних архівів США, за допомогою яких здійснюється мережева інтернет-комунікація. Дослідження показало, що 9 центральних архівів, 24 обласні архіви та архів у м. Києві мають акаунти у Facebook, 16 архівних установ присутні в Instagram, YouTube – 17 каналів, у Twitter представлено 2 архіви. Висновки. Отже, архівні установи можуть акумулювати свій потенціал для продукування якісного, цікавого, а головне – унікального контенту в одній із соціальних мереж, щоб досягти максимальних результатів у популяризації своєї сторінки у соціальній мережі. Пропонується активно займатися просуванням акаунтів у Facebook, оскільки стартові дані профілів у цій соціальній мережі є найбільш високими, враховуючи кількість підписників і наявний досвід адміністрування сторінок.

Ідеться про значення рекламної діяльності бібліотек. Наведені основні завдання і функції бібліотечної реклами, висвітлено особливості застосування її різних форм. Акцентується на ролі реклами як інструменту комунікативної взаємодії. Виявлено рівень ефективності бібліотечної реклами, ступінь її сприйняття користувачами та співробітниками, проаналізовано нові підходи до формування іміджу бібліотеки через соціальні мережі. Розглянуто сучасні підходи науковців у галузі рекламної діяльності бібліотек. Акцентовано на формуванні фотоіміджу бібліотечних установ в інтерактивному просторі. Проаналізовано специфіку представлення бібліотек у соціальних мережах через візуальний образ.

Розглянуто особливості проведення просвітницьких заходів сучасними бібліотеками, визначено основні напрями використання соціальних мереж бібліотеками. Означено, що більшість сторінок публічних бібліотек у соціальних мережах публікують дописи про проведені чи заплановані заходи культурно-просвітницького спрямування, відповідні на інформаційні запити користувачів, оголошення про новинки бібліотечного фонду тощо. Проаналізовано особливості культурно-просвітницької діяльності та морально-інформаційної підтримки користувачів бібліотек із початку повномасштабної російсько-української війни (період аналізу 24.02.2022–30.04.2022 рр.). Аналіз виконано на основі дописів на сторінках у соціальній мережі п’яти українських бібліотек з різних регіонів держави. Подано результати дослідження у вигляді детальної характеристики дописів бібліотек та в табличній формі за такими критеріями: кількість дописів, регулярність дописів, характер дописів, кількість проведених просвітницьких заходів.

В даній статті аналізується дослідження відомого американського бізнесмена, венчурного капіталіста, музиканта, одного з перших інвесторів Facebook та на початковому етапі наставника Марка Цукерберга – Роджера Макнамі «Зафейсбучені: як соціальна мережа штовхає світ до катастрофи». Автор розкриває об’єктивні факти ролі сучасних технологій, завдяки яким найбільш популярні соціальні мережі маніпулюють увагою мільйонів людей, згубним чином впливають на психологічне здоров’ю та втручаються у політичні процеси світових держав. Акцентує увагу на загрозах демократії через технічні і бізнес рішення власників соціальних мереж, а також застерігає про небезпечні наслідки діяльності відомих Інтернет платформ на суспільство. Книга наповнена фактичним матеріалом і цікавими прикладами, підсилює інтерес і те, що аналізуючи теперішню дійсність Роджер Макнамі ділиться власним досвідом і наводить переконливі приклади, тим самим вибудовує своє бачення проблем та шляхів їх уникнення в майбутньому.

Мета статті – проаналізувати ефективність основних диджитал-інструментів і технологій у процесах здійснення маркетингової діяльності компанії в професійному віртуальному середовищі. Методи дослідження. У процесі дослідження використано загальнофілософські методи пізнання (аналіз і синтез – у роботі над виявленням стану використання диджитал- інструментів у маркетинговій діяльності), загальнонаукові (інформаційне моделювання, системний метод – під час вивчення досліджуваної проблеми та розробки маркетингової диджитал-концепції) і спеціальні методи (контент-аналіз – аналіз вебсайтів й облікових записів у соціальних мережах). Наукова новизна. У дослідженні набули подальшого розвитку теоретико-практичні аспекти використання сучасних диджитал-технологій у професійному віртуальному середовищі фірми. Розроблений диджитал-базований маркетинговий концепт для ІТ-компанії. Висновки. Поєднання цифрових технологій із сучасними видами маркетингової діяльності в ІТ-компаніях базується насамперед на використанні новітніх інструментів для забезпечення продуктивних програмних рішень, які відповідають потребам інформаційного ринку. А також представляють високоякісні результати, які базуються на галузевому досвіді й успішних методологіях їх реалізації в ІТ-сфері, що вже довели свою ефективність у багатьох проєктах. Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані у прикладних аспектах здійснення маркетингової діяльності ІТ-компанією COAX Software з метою досягнення поставлених маркетингових цілей. Технології та інструменти диджиталізації мають своє практичне застосування в компаніях, які готові до сучасних цифрових трансформацій, прагнуть розвиватися, інтегруватися в професійний віртуальний простір, зміцнювати свої позиції на ринку, розширювати клієнтську аудиторію та партнерські відносини засобами віртуальних комунікацій.

Стаття присвячена дослідженню впливу цифрового маркетингу на розвиток підприємництва України в умовах війни. Мета дослідження – розглянути напрями розвитку підприємництва в умовах війни засобами цифрового маркетингу, використовуючи інноваційні інструменти та ринкові можливості. Для досягнення мети в процесі дослідження виконані такі завдання: визначено динаміку використання цифрових технологій в Україні; показано суть цифрового маркетингу та його основні види; розроблено основні принципи цифрового маркетингу під час війни; систематизовано переваги використання цифрового маркетингу для підприємництва в умовах війни; розглянуто можливості розвитку підприємництва в умовах війни з використанням цифрового маркетингу; показано практичний досвід застосування інноваційних маркетингових технологій для розвитку підприємництва. З метою проведення дослідження використовуються загальнонаукові методи пізнання. Зокрема, проводиться критичний аналіз наукової літератури з теми дослідження, систематизація даних щодо застосування цифрового маркетингу з метою розвитку підприємництва, а також індуктивні та дедуктивні методи, що дозволяють визначити особливості цифрового маркетингу в умовах війни. За результатами дослідження показано, що український ринок цифрового маркетингу має всі передумови для позитивного розвитку в умовах війни, оскільки в умовах різко змінного ринку населення вимагає оперативних пропозицій від бізнесу. Застосування цифрового маркетингу дозволяє швидше взаємодіяти із клієнтами та формувати ціленаправлені (більш ефективні продажі). Окрім цього, використання цифрового маркетингу дозволяє економити кошти підприємства, шукати нові ринки та клієнтів, побудувати досконалу взаємодію з клієнтом, що в результаті дозволить отримати постійних покупців. Розвиток цифрового маркетингу стимулюється і зі сторони міжнародних організацій та навіть корпоративного бізнесу, що створює додаткові можливості. Усе це в результаті створює комплекс можливостей, що дозволяє шляхом стимулювання підприємництва підтримувати економіку під час війни та відновити її в післявоєнний період. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування основних положень у побудові маркетингових стратегій підприємств та стратегій післявоєнного відновлення держави.

Мета статті — виявити основні чинники впливу когнітивних технологій, імплементованих у сферу засобів масової інформації, та дослідити ефективність їх використання. В статті досліджується використання когнітивних технологій, імплементованих у ЗМІ, що впливають на весь комплекс роботи мас-медіа. Актуалізує це питання необхідність прогнозу наслідків для суспільства активного їх використання. Методологія дослідження полягає у системному і логічному аналізі, а також методах порівняння, синтезу, дедукції та класифікації, що дали змогу детально розглянути об’єкт дослідження як систему, виявити рушійні сили в галузі мас-медіа та категорії різноманітних когнітивних технологій, їх ключових особливостей. Наукова новизна полягає у розкритті імплементації когнітивних технологій у мас-медіа, які можуть формувати не лише лояльність споживача, а й визначати вподобання аудиторії на значний проміжок часу завдяки системі самонавчання. Висновки. Визначено, що інтеграція когнітивних технологій у професійні сфери діяльності мас-медіа захоплює все більше її галузей, допомагаючи в створенні сучасних продуктів та процесів, перебираючи на себе обчислювальні, розпізнавальні, відтворювальні та інші завдання, які раніше робилися вручну зі значною втратою часу. Доведено, що використання сучасних інформаційних технологій у мас-медіа дає змогу підвищити лояльність цільової аудиторії, розширити власну присутність на ринку за допомогою нових платформ розміщення та соціальних мереж, здійснювати клієнтську підтримку та деякі супровідні й допоміжні функції для працівників, суттєво зменшивши витрати на операційну діяльність компанії, автоматизувавши її, та виконати безліч інших завдань. Зауважено, що хоча когнітивні технології є потужним бізнес-інструментом, однак темпи інновацій супроводжуються ризиками, які вони створюють на способи їх розуміння, стримування та контролю.

У статті розглянуто теоретичні та прикладні аспекти застосування хмарних технологій навчання та соціальних мереж у системі організації та проведення тренінгів для менеджерів середньої ланки. Застосування зазначених технологій та мереж були показані на прикладі підготовки менеджерів, що працюють у страховому бізнесі. Для дослідження був взятий важливий аспект системи менеджменту – формування та забезпечення зворотного зв’язку в управлінській діяльності засобами ІКТ. Під час дослідження проаналізовано використання хмаро орієнтованих технологій при цифровій підготовці менеджерів до організації та забезпечення оцінки зворотного зв’язку від клієнтів страхових компаній – страхувальників, сформульовано та розкрито рекомендації щодо проведення навчання з метою підвищення ефективності оцінки зворотного зв’язку. Наведено приклади хмарних сервісів та соціальних мереж для створення, аналізу та використання опитувань. Розкрито доцільність використання цифрової підготовки, а також структуру і контент моделі «Використання хмаро орієнтованих технологій навчання для цифрової підготовки менеджерів із урахуванням оцінки зворотного зв’язку». Також обґрунтовано та розроблено хмаро орієнтовану технологію проведення тренінгу для цифрової підготовки менеджера до визначення впливу оцінки зворотного зв’язку на якість роботи управлінського персоналу. Для забезпечення обробки статистичних даних опитувань проведено перевірку через електронні таблиці Microsoft Excel, зокрема за допомогою пакету аналізу Analysis ToolPak, графіків та діаграм. Розкрито зміст кожного з етапів тренінгу та окремих складових цих етапів, які поєднують у собі підготовку менеджера до диджиталізації засобами використання хмарних сервісів та соціальних мереж та передбачають здійснення тренінгу за такими напрямами, як цифрова складова та управлінська складова. Обов’язковими до виконання і захисту є реалізація, згідно встановлених тренерами критеріїв, зворотного зв’язку, формування (та прийняття) управлінських рішень засобами хмарних сервісів та соціальних мереж. У даній роботі зазначено, що застосування хмаро орієнтованих технологій в освітньому процесі передбачає не тільки проведення тижневого тренінгу для менеджерів, а і післятренінговий моніторинг для закріплення набутих знань. Для цього було запропоновано варіант організації централізованої електронної системи отримання та опрацювання побажань клієнтів.

The purpose of the work is to determine the peculiarities of body identification practices in social networks based on the national experience. The research methodology is based on the application of axiological, comparative analysis, hermeneutic interpretation, and structural and functional methods. The stated methodological instruments allow identifying the influence of consumption culture on the nature and specifics of representation of identification practices in social networks. The scientific novelty lies in theoretical analysis, firstly, of the morphosis of body identification practices in social networks, secondly, of the body deviations in the context of contraposition Me/Other, and thirdly, of up-to-date trends of body practices construction based on acceptance of the own body not depending on any characteristics, peculiarities, beauty canons propagated by the pop culture. Conclusions. The dynamics of changes in body identification practices in social networks are related to the globalization processes, constant acceleration of the “pop culture pulse”, commercialization of values, and society's escape to a virtual world. The body broadcasting on social networks is influenced by the culture of consumption, stereotypes, images, and standards popularized by the mass media. The alternative way of body identification practices is the refusal from the body canons propagated by the pop culture and focus on the inner world of the personality. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The current state of the economy of Ukraine forces businesses to take measures to reduce the impact of existing factors of the changing environment on the activities of the enterprise, by reviewing the implemented marketing strategy. The article defines the system characteristics inherent in the concept of “digital marketing”. The key factors influencing the performance of a company that promotes goods (services) on social networks are listed. Based on the results of the study, the feasibility of using digital marketing as a tool to promote goods and services on social networks is substantiated. The necessity of following the rules of promotion of goods (services) in social networks is given and substantiated, the obligatory consideration of which should be the basis for the formation of business strategy of a business developing in a digital economy: omnichannel; identification of key performance indicators (KRIs); personalization; availability of online commerce on social networks digital digital marketing technologies should be comparable to the demands and needs of the target audience; consumer experience vs influencer advice. The list of key performance indicators (KPIs) that should be monitored and used by marketers when promoting goods (services) on social networks is proposed to consider the following indicators. Depending on the type of business and target audience, a set of models that marketers use when building communication strategies is defined. The mechanism of development and implementation of the strategy of integrated digital marketing communications is built. Based on the allocation of system characteristics and digital marketing tools, following the outlined rules of promotion of goods (services) in social networks, he is able to implement the procedure of translating management strategy into a regular process. To do this, it is necessary to build a model of a coherent digital marketing strategy and communication strategy. As a result, this will affect the effectiveness of the strategy of integrated digital marketing communications. [ABSTRACT FROM AUTHOR]