Objective— toinvestigate theindicators ofthequality oflife inpatients suffering from ahemorrhagic hemispherestroke intheearly recovery period indynamics using SF‑36v2 questionnaire and toreveal thefactors which affect these indicators. Methods and subjects. An open‑label, cohort study of46 patients suffering from ahemorrhagic hemispherestroke (HHS) intheearly recovery period was performed inZSMU nervous diseases clinic. Among thepatients there were 31 (67.4%) men and 15 (32.6%) women. Theaverage age ofthepatients was 57.15±9.53 years. Thepatients underwent comprehensive investigation ofHHS on the30th, 90th, and 180th day ofthedisease using thefollowing scales: National Institutes ofHealth Stroke Scale (NIHSS) toobjectively evaluate thecondition severity; Modified RankinScale (mRS) toassess therate offunctional recuperation and disability; Barthel Index (BI) toevaluate thepossibility ofeveryday skills and self‑care; Motor Assessment Scale (MAS) toindicate themuscle spasticity intheupper and lower limbs; quality oflife assessment according totheSF‑36v2 Health Survey questionnaire. Results. Thestudy found that significant decrease ofall life quality indicators, evaluated on SF‑36v2 scale, was observed on the30th day ofHHS patients. Thephysical functioning, thephysical role functioning, and thesocial role functioning section scores were themost decreased. Areliable improvement ofthephysical and mental part ofhealth during theearly recovery period was observed. Conclusions. Astatistically significant correlation was found between theNIHSS, mRS, BI scores and all quality oflife indicators according toSF‑36v2, except fortheintensity ofpainon the30th day ofthedisease. Astatistically significant effect ofthepresence ofmanifestations ofspasticity on thephysical component ofhealth during theearly recovery period, as well as on theindicator ofpainintensity on the30th day ofthedisease, was established.  , Цель— изучить показатели качества жизни сприменением опросника SF‑36v2 упациентов сгеморрагическим полушарным инсультом (ГПИ) вранний восстановительный период заболевания вдинамике ивыявить факторы, влияющие на эти показатели. Материалы иметоды. Вклинике нервных болезней Запорожского государственного медицинского университета проведено открытое когортное наблюдение 46 пациентов сГПИ ввосстановительный период заболевания. Среди пациентов был 31(67,4%) мужчина и15(32,6%) женщин. Средний возраст больных составил (57,15±9,53) года. Пациентам проведено комплексное обследование на 30, 90 и180‑е сутки ГПИ соценкой тяжести состояния по шкале инсульта Национальных институтов здоровья США (NIHSS), степени функционального восстановления иинвалидизации по модифицированной шкале Рэнкина (mRS), возможностей бытовых навыков исамообслуживания по индексу Бартел (BI), наличия спастических проявлений вмышцах верхних инижних конечностей икачества жизни по опроснику SF‑36v2 HealthSurvey. Результаты. На 30‑е сутки заболевания упациентов сГПИ зарегистрировано значительное снижение всех показателей качества жизни по опроснику SF‑36v2. Внаибольшей степени были снижены показатели физического функционирования, ролевого функционирования, обусловленного физическим состоянием, исоциального функционирования. Отмечено статистически значимое улучшение физического ипсихического компонентов здоровья втечение раннего восстановительного периода. Выводы. Выявлена статистически значимая корреляционная связь между оценками по NIHSS, mRS, BI ивсеми показателями качества жизни по SF‑36v2, кроме интенсивности боли на 30‑е сутки заболевания. Установлено статистически значимое влияние наличия проявлений спастичности на физический компонент здоровья втечение раннего восстановительного периода, атакже на показатель интенсивности боли на 30‑е сутки заболевания.  , Мета— вивчити показники якості життя із застосуванням опитувальника SF‑36v2 упацієнтів із геморагічним півкульовим інсультом (ГПІ) уранній відновний період захворювання удинаміці та виявити чинники, які впливають на ці показники. Матеріали іметоди. Уклініці нервових хвороб Запорізького державного медичного університету проведено відкрите когортне спостереження 46 пацієнтів зГПІ увідновний період захворювання. Серед пацієнтів був 31(67,4%) чоловік та 15(32,6%) жінок. Середній вік хворих становив (57,15±9,53) року. Пацієнтам проведено комплексне обстеження на 30, 90 і180‑ту добу ГПІ зоцінкою тяжкості стану за шкалою інсульту Національних Інститутів здоров’я США (NIHSS), ступеня функціонального відновлення та інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна (mRS), можливостей побутових навичок ісамообслуговування за індексом Бартел (BI), наявності спастичних виявів ум’язах верхніх та нижніх кінцівок та якості життя за опитувальником SF‑36v2 HealthSurvey. Результати. На 30‑ту добу захворювання упацієнтів зГПІ зареєстровано значне зниження всіх показників якості життя за опитувальником SF‑36v2. Найбільшою мірою були знижені показники фізичного функціонування, рольового функціонування, зумовленого фізичним станом, та соціального функціонування. Відзначено статистично значуще поліпшення фізичного та психічного компонентів здоров’я протягом раннього відновного періоду. Висновки. Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок між оцінками за NIHSS, mRS, ВІ та всіма показниками якості життя за SF‑36v2, окрім інтенсивності болю, на 30‑ту добу захворювання. Встановлено статистично значущий вплив наявності виявів спастичності на фізичний компонент здоров’я впродовж раннього відновного періоду, атакож на показник інтенсивності болю на 30‑ту добу захворювання.