Krylov, Eugene; State Enterprise "State Research Institute of Building Construction" Preobrazhenska str., 5/2, Kyiv, Ukraine, 03037, Martynov, Volodymyr; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture Didrihsona str., 4, Odessa, Ukraine, 65029, Mykolaiets, Maksym; State Enterprise "State Research Institute of Building Construction" Preobrazhenska str., 5/2, Kyiv, Ukraine, 03037, Martynova, Olena; Odessa State Agrarian University Panteleimonivska str., 13, Odessa, Ukraine, 65012, Vietokh, Oleksandr; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture Didrihsona str., 4, Odessa, Ukraine, 65029, Krylov, Eugene; State Enterprise "State Research Institute of Building Construction" Preobrazhenska str., 5/2, Kyiv, Ukraine, 03037, Martynov, Volodymyr; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture Didrihsona str., 4, Odessa, Ukraine, 65029, Mykolaiets, Maksym; State Enterprise "State Research Institute of Building Construction" Preobrazhenska str., 5/2, Kyiv, Ukraine, 03037, Martynova, Olena; Odessa State Agrarian University Panteleimonivska str., 13, Odessa, Ukraine, 65012, and Vietokh, Oleksandr; Odessa State Academy of Civil Engineering and Architecture Didrihsona str., 4, Odessa, Ukraine, 65029
This paper reports results of research into the modification of a solid component in the non-autoclaved aerated concrete with a lime-carbonate additive that contains calcium carbonate (calcite), calcium hydroxide (portlandite) and the additive with a plasticizing and accelerating effect in order to improve its strength. Based on an analysis of the scientific literature, it has been suggested that the properties of cellular concretes are defined by the character of a solid component. The object of research that we selected was the non-autoclaved aerated concrete with a density of 500 kg/m3. The list of raw materials and their characteristics is provided. The aerated concrete was molded at a fixed water demand corresponding to the spread of a mixture of 220 mm by a Suttard viscometer. In the course of experimental study we applied both standard and original test methods (mathematical-statistical methods, x-ray phase analysis, determining the equipotential field of the surface of samples of aerated concrete).We have obtained the non-autoclaved aerated concrete with a modified solid component, which has a maximum compressive strength of 3.53 MPa corresponding to concrete of class C2 in line with current standard. The high strength is explained, based on data from an X-ray phase analysis, by the presence of crystalline phases, which are represented by stable new structures in the form of calcium carbonate and its modifications: vaterite ‒ μ-form of СaСO3, aragonite ‒ metastable form of СaСO3 and tobermorite gel. Based on the data obtained, we have constructed experimental-statistical models of the examined properties. A specific relationship has been established between the strength of non-autoclaved aerated concrete and the equipotential field strength. The research results have been implemented industrially for manufacturing articles from non-autoclaved aerated concrete, which are not inferior, in terms of strength, to its autoclaved analogs., Наведені результати досліджень модифікації твердої складової неавтоклавного газобетону вапняно-карбонатною добавкою, що містить карбонат кальцію (кальцит), гідроксид кальцію (портландит) та добавки пластифікуючої і прискорюючої дії з метою підвищення його міцності. За результатами аналізу літературних джерел висловлено припущення, що властивості ніздрюватих бетонів визначаються характером твердої складової. В якості об’єкту досліджень обрано неавтоклавний газобетон густиною 500 кг/м3. Наведено перелік сировинних матеріалів та їх характеристики. Газобетон формували при фіксованій водопотребі, яка відповідала розпливу суміші 220 мм за віскозиметром Суттарда. В процесі експериментальних робіт застосовували як стандартні методи випробувань, так і оригінальні (математико-статистичні методи, рентгенофазовий аналіз, визначення напруженості еквіпотенціального поля поверхні зразків газобетону).Отримано неавтоклавний газобетон з модифікованою твердою складовою, який має максимальну міцність при стиску 3,53 МПа, що відповідає класу бетону С2 згідно діючого стандарту. Висока міцність пояснюється, за даними рентгенофазового аналізу, присутністю кристалічних фаз, які представлені стійкими новоутвореннями у вигляді карбонату кальцію та його модифікацій: фатеріту – μ-форма СaСO3, арагоніту – метастабільної форми СaСO3 і тоберморітового гелю.На основі отриманих даних побудовані експериментально-статистичні моделі досліджуваних властивостей. Встановлено певний зв'язок між міцністю неавтоклавного газобетону та напруженістю еквіпотенціального поля. Результати досліджень запроваджені на виробництві при виготовленні виробів із неавтоклавного газобетону, які за міцністю не поступаються його автоклавним аналогам, Приведены результаты исследований модификации твердой составляющей неавтоклавного газобетона известково-карбонатной добавкой содержащей карбонат кальция (кальцит), гидроксид кальция (портландит) и добавки пластифицирующего и ускоряющего действия с целью повышения его прочности. По результатам анализа литературных источников высказано предположение, что свойства ячеистых бетонов определяются характером твердой составляющей. В качестве объекта исследований выбрано неавтоклавный газобетон плотностью 500 кг/м3. Приведенный перечень сырьевых материалов и их характеристики. Газобетон формовали при фиксированной водопотребности, соответствующей расплыву смеси 220 мм по вискозиметру Суттарда. В процессе экспериментальных работ применяли как стандартные методы испытаний, так и оригинальные (математико-статистические методы, рентгенофазовый анализ, определение напряженности эквипотенциального поля поверхности образцов газобетона.Получен неавтоклавный газобетон с модифицированной твердой составляющей который имеет максимальную прочность при сжатии 3,53 МПа соответствующий классу бетона С2 согласно действующему стандарту. Высокая прочность объясняется, по данным рентгенофазового анализа, присутствием кристаллических фаз, которые представлены стойкими новообразованиями в виде карбоната кальция и его модификаций: фатерита – μ-форма СaСO3, арагонита – метастабильной формы СaСO3 и тоберморитового геля. На основе полученных данных построены экспериментально-статистические модели исследуемых свойств. Установлена определенная связь между прочностью неавтоклавного газобетона и напряженностью эквипотенциального поля. Результаты исследований внедрены на производстве при изготовлении изделий из неавтоклавного газобетона, которые по прочности не уступают его автоклавным аналогам