Search

Инородные тела верхних дыхательных путей продолжают оставаться одной из ведущих причин заболеваемости и смертности в раннем детском возрасте, при этом анамнестические данные и клиническая картина заболевания не всегда бывают специфичными для аспирации. В статье представлен клинический случай нетипичной картины инородного тела гортани у ребенка десяти месяцев. Анамнез заболевания и клиническая картина при поступлении ребенка в стационар не дали возможности заподозрить данный диагноз, и более суток ребенок получал лечение по поводу острого стенозирующего ларинготрахеита вирусной этиологии. В связи с неэффективностью лечения сделана попытка интубации трахеи, однако степень сужения просвета гортани вынудила произвести трахеостомию. Только в дальнейшем, при исследовании гортани с помощью фибробронхоскопа, было обнаружено твердое инородное тело в надсвязочном пространстве, проникающее между связками, оттесняющее правую голосовую связку латерально. После извлечения инородное тело было идентифицировано как осколок кости размером около 0,6 × 0,9 см. Таким образом, клиническая картина аспирации инородного тела может быть многообразной, неспецифичной и иногда далекой от классической. Учитывая способность данной патологии к маскировке, подозрение на аспирацию инородного тела, вероятно, должно возникать во всех случаях отсутствия эффекта от стандартной терапии какого-либо заболевания верхних или нижних дыхательных путей., Сторонні предмети верхніх дихальних шляхів продовжують залишатися однією з провідних причин захворюваності та смертності в ранньому дитячому віці, при цьому анамнестичні дані та клінічна картина захворювання не завжди бувають специфічними для аспірації. У статті наведений клінічний випадок нетипової картини стороннього предмета гортані в дитини віком десять місяців. Анамнез захворювання та клінічна картина при надходженні дитини до стаціонару не дали можливості запідозрити цей діагноз, і понад одну добу дитина отримувала лікування з приводу гострого стенозуючого ларинготрахеїту вірусної етіології. У зв’язку з неефективністю лікування виконана спроба інтубації трахеї, однак ступінь звуження просвіту гортані вимусив провести трахеостомію. Лише в подальшому, при дослідженні гортанi за допомогою фібробронхоскопу, бул виявлений твердий сторонній предмет гортані в надзв’язковому просторі, що проникав між зв’язками, відводячи праву голосову зв’язку латеральніше. Після видалення сторонній предмет був ідентифікований як відламок кістки розміром близько 0,6 × 0,9 см. Таким чином, клінічна картина аспірації стороннього предмета може бути різноманітною, неспецифічною і іноді далекою від класичної. Враховуючи здатність цiєї патології до маскування, підозра на аспірацію стороннього предмета, імовірно, повинна виникати у всіх випадках відсутності ефекту від стандартної терапії якогось захворювання верхніх або нижніх дихальних шляхів., Foreign bodies in the upper airway remain one of the leading causes of morbidity and mortality in early childhood, with the medical history and clinical presentation of the disease are not always specific to aspiration. The article presents a clinical case of atypical picture of laryngeal foreign body in a child aged ten months. Case history and clinical presentation on admission to the hospital did not allow to suspect this diagnosis, and for over a day the child received treatment for acute stenosing laryngotracheitis of viral etiology. Due to the treatment failure, the intubation was attempted, but the degree of narrowing of the larynx forced to made a tracheostomy. Only later, during the investigation of the larynx using a fibreoptic bronchoscope, a solid foreign body was found in a space just above the vocal cords, penetrating between the cords, pushing the right vocal cords laterally. After removing the foreign body was identified as a bone fragment about 0.6 × 0.9 cm. Thus, clinical presentation of a foreign body aspiration can be diverse, non-specific and sometimes far from a classic one. Taking into consideration the ability of this disease to masking, foreign body aspiration should probably be suspected in all cases, when the lack of effect of standard therapy for some upper or lower respiratory tract disease occurs.

Актуальность. Несмотря на успехи клинической микробиологии, этиотропная терапия тяжелых инфекций, в том числе пневмоний, на начальном этапе остается эмпирической, при этом ее адекватность играет ключевую роль в спасении жизни больного.Цель работы — усовершенствование лечения тяжелых пневмоний, требующих интенсивной терапии, в детском возрасте.Материалы и методы. Под наблюдением находилось 63 больных от 9 месяцев до 14 лет, получавших лечение в отделении анестезиологии и интенсивной терапии по поводу тяжелых внегоспитальных пневмоний. Первую группу составили 30 детей, в качестве стартовой терапии получавшие пиперациллин/тазобактам (Ауротаз-Р); во второй группе (n = 33) стартовая терапия проводилась цефалоспоринами третьего поколения или комбинацией их с аминогликозидами.Результаты. Выбор препарата Ауротаз-Р в качестве стартового был связан с широким спектром его действия как на грамположительную, так и на грамотрицательную флору. По результатам микробиологического мониторинга чувствительность к пиперациллину/тазобактаму составила 95,5 %. Средний период пребывания в отделении интенсивной терапии у детей первой группы составил 8,5 ± 2,3 дня. Случаев неэффективности назначенной эмпирической антибактериальной терапии у пациентов этой группы не было. В группе контроля средний период пребывания в отделении составил 14,0 ± 3,9 дня — достоверно дольше, чем у больных первой группы. Потребность в более длительном лечении объяснялась необходимостью смены антибиотика в 81,9 % случаев в связи с недостаточной клинической эффективностью. Заключение. Широкий спектр действия, а также удобство дозирования в детском возрасте позволяют рассматривать Ауротаз-Р как препарат выбора для интенсивной терапии тяжелых пневмоний у детей, что подтверждается результатами микробиологического мониторинга и высокой клинической эффективностью по результатам данного исследования., Актуальність. Незважаючи на успіхи клінічної мікробіо-логії, етіотропна терапія тяжких інфекцій, у тому числі пневмоній, на початковому етапі залишається емпіричною, при цьому її адекватність відіграє ключову роль у рятуванні життя хворого. Мета роботи — удосконалення лікування тяжких пневмоній, що потребують інтенсивної терапії, в дитячому віці.Матеріали та методи. Під наглядом перебувало 63 хворих від 9 місяців до 14 років, які отримували лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії з приводу тяжких позалікарняних пневмоній. Першу групу склали 30 дітей, які в якості стартової терапії одержували піперацилін/тазобактам (Ауротаз-Р); у другій групі (n = 33) стартова терапія проводилася цефалоспоринами третього покоління або комбінацією їх з аміноглікозидами.Результати. Вибір препарату Ауротаз-Р в якості стартового був пов’язаний із широким спектром його дії як на грампозитивну, так і на грамнегативну флору. За результатами мікробіологічного моніторингу чутливість до піперациліну/тазобактаму становила 95,5 %.Середній період перебування у відділенні інтенсивної терапії у дітей першої групи становив 8,5 ± 2,3 дня. Випадків неефективності призначеної емпіричної антибактеріальної терапії у пацієнтів цієї групи виявлено не було. У групі контролю середній період перебування у відділенні становив 14,0 ± 3,9 дня — достовірно довше, ніж у хворих першої групи. Потреба в більш тривалому лікуванні пояснювалася необхідністю зміни антибіотика у 81,9 % випадків у зв’язку з недостатньою клінічною ефективністю. Висновок. Широкий спектр дії та зручність дозування в дитячому віці дозволяє розглядати Ауротаз-Р як препарат вибору для інтенсивної терапії тяжких пневмоній у дітей, що підтверджується даними мікробіологічного моніторингу та високою клінічною ефективністю за результатами даного дослідження., Introduction. Despite the success of clinical microbiology, causal treatment of severe infections, including pneumonia, is empirical at the initial stage, and its adequacy is crucial for saving the patient’s life.Objective of the study — to improve the treatment of severe pneumonia requiring intensive care in childhood.Materials and Methods. We observed 63 patients aged 9 months to 14 years who were treated in the department of ane-sthesiology and intensive care for severe community-acquired pneumonia. The first group consisted of 30 children, who received piperacillin/tazobactam (Aurotaz-P) as initial therapy; in the second group (n = 33), the initial treatment was carried out using third-generation cephalosporins or their combination with aminoglycosides.Results. The choice of Aurotaz-P as initial drug has been associated with a wide range of its impact on both Gram-positive and Gram-negative flora. According to the results of microbiological monitoring, the sensitivity to piperacillin/tazobactam was 95.5 %.The average period of stay in the intensive care unit in the first group was 8.5 ± 2.3 days. In this group, there were no cases of empirical antibiotic therapy failure. In the control group, the average period of stay in the department was 14.0 ± 3.9 days — significantly longer than in patients of the first group. The need for more prolonged treatment was due to the need to change the antibiotic in 81.9 % of cases because of the lack of clinical efficacy.Conclusions. A wide range of action, as well as the ease of dosing in childhood, allows us to consider Aurotaz-P as the drug of choice for intensive care of severe pneumonia in children, as evidenced by the results of microbiological monitoring and high clinical efficacy according to the results of this study.