Search

The article is devoted to the conceptualization of reality in Chinese and Russian linguistic cultures. This thesis discusses the concept of point of reference and its corresponding oppositions, in particular external/ internal. The material used for the comparative analysis is taken from Russian and Chinese dictionaries., Статья посвящена концептуализации действительности в русской и китайской лингвокультурах. Рассматривается понятие точка отсчета и соответствующие ей оппозиции, в частности внешний/внутренний. Для сопоставтельного анализа используется материал русских и китайских словарей.

В статье раскрывается сущность обновлений в концептуальном обосновании, организации содержании музыкально-педагогической подготовки учителя музыки в условиях реформирования в Китае, начиная с первого десятилетия XXI века по программе «Долгосрочная реформа развития образования (2010–2020 гг.)». = The article reveals the essence of updates in the conceptual justification, organization and content of musical and pedagogical training of the music teacher in the conditions of reforming in China, starting from the first decade of the XXI century under the program "Long-term Reform of the Development of Education (2010–2020)".

The purpose of the article is to detect the socio-cultural foundations of the borrowing process of lexical units from English into Russian in the 16th–19th cc. The object of the study is lexical anglicisms, borrowed by the Russian language up to the 20th century. The subject of the study is the reasons for these borrowings and their development in the Russian language. The material for the study was about 300 lexemes, extracted from dictionaries. In the study of the material, sociolinguistic, descriptive, quantitative methods, as well as methods of semantic and pragmatic analysis were used. Groups of Anglicisms that appeared in the Russian language before the 20th century, were identifi ed as a result of the work. The reasons of the borrowing of many of them in diff erent epochs of Russian-English language contacts were proposed. The authors came to the following conclusions. Lexical borrowings from English into Russian up to the 18th century were episodic. These words had not equivalents in the Russian vocabulary, and their denoters had not equivalents in the Russian society of that time. These words referred to the specifi c social, cultural, political, historical realities of England. In the 18th century contours of the system of lexical Anglicisms were outlined in the Russian vocabulary. In addition to Anglicisms of England studies, there were borrowings that referred to some concepts of shipbuilding, navigational, metrological, military discourses, less often — socio-political and innovation-technological discourses. These concepts were new in the Russia of that epoch. In these areas, the UK had a number of characteristics. This was the reason for such borrowing in Russian. In the 19th century, a complete system of lexical Anglicisms was formed in the Russian language. On its basis, the system of social and cultural achievements of Great Britain and other English-speaking countries can be determined. In these achievements, Russian society felt the need for its, Цель статьи — установить социально-культурные основания процесса заимствования лексических единиц из английского языка в русский в XVI–XIX веках. Объект исследования — лексические англицизмы, заимствованные русским языком до ХХ века. Предмет изучения — причины этих заимствований и их освоения в русском языке. Материалом для исследования послужили около 300 лексем, извлечённых из словарей. При исследовании материала были использованы социо лингвистический, описательный, количественный методы, а также методы семантического и прагматического анализа. В результате научной работы были выявлены группы англицизмов, появившихся в русском языке до ХХ века, установлены причины появления многих из них в разные эпохи русско-английских языковых контактов. Авторы пришли к следующим выводам. Лексические заимствования из английского языка в русский до начала XVIII века носили эпизодический характер. Это были безэквивалентные для российского общества той эпохи слова, которые называли специфические социальные, культурные, политические, исторические реалии Англии. В XVIII веке в русском языке наметились контуры системы лексических заимствований из английского языка. Кроме страноведческих заимствований, появились англицизмы, именующие новые для русского социума той эпохи понятия кораблестроительного, судоводительского, метрологического, военного дискурсов, реже — социально- политического и инновационно-технологического. В этих сферах Великобритания имела ряд особенностей. Они стали причиной заимствований в русский язык. В XIХ веке в русском языке сформировалась полноценная система лексических англицизмов, на основе которой можно определить систему социально-культурных достижений Великобритании и других англоязычных стран. Во внедрении этих достижений российское общество испытывало потребность. Особо ценными были успехи в области кораблестроения, судовождения, портового хозяйства, науки, промышленности, экономической и финансовой деятельности, торговли и предпринимательства. Важным стал, Мета статті — встановити соціально-культурні підстави процесу запозичення лексичних одиниць із англійської мови до російської в XVI–XIX століттях. Об’єкт дослідження —лексичні англіцизми, запозичені російською мовою до ХХ століття. Предмет вивчення —причини цих запозичень і їх освоєння в російській мові. Матеріалом спостережень послужили близько 300 лексем, вибраних зі словників. При дослідженні матеріалу було використано соціолінгвістичний, описовий, кількісний методи, а також методи семантичного та прагматичного аналізу. У результаті наукової розвідки було виокремлено групи англіцизмів, що з’явилися в російській мові до ХХ ст., встановлено причини появи багатьох з них у різні епохи російсько-англійських мовних контактів. Автори дійшли наступних висновків. Лексичні запозичення з англійської мови до російської до початку XVIII ст. носили епізодичний характер. Це були безеквівалентні для російського суспільства тієї епохи слова, які називали специфічні соціальні, культурні, політичні, історичні реалії Англії. У XVIII ст. було окреслено контури системи лексичних англіцизмів, що мала певну специфіку. Крім країнознавчих запозичень, з’явилися англіцизми, які називають нові для російського соціуму тієї епохи поняття суднобудівного, судноводійного, метрологічного, військового дискурсів, рідше — соціально-політичного та інноваційно-технологічного. У цих сферах Великобританія мала ряд особливостей. Вони стали причиною запозичень до російської мови. У XIХ ст. сформувалася повноцінна система англійських лексичних запозичень у російській мові, на підставі якої можна визначити систему соціально-культурних досягнень Великобританії та інших англомовних країн. У впровадженні багатьох з цих досліджень російське суспільство відчувало потребу. Особливо цінними були успіхи в галузі суднобудування, судноводіння, портового господарства, науки, промисловості, економічної та фінансової діяльності, торгівлі та підприємництва. Важливим став також досвід у соціальних і гуманітарних дослідженн