Search

Сьогодні найбільшою цінністю вважається індивідуальне та громадське здоров’я. Здоров’я нації розглядається як показник цивілізованості держави. Саме такі завдання ставить перед собою Національна доктрина розвитку фізичної культури та спорту, що спрямована на покращення здоров’я нації, що вимагає пошуку нових способів якісного вдосконалення системи фізичного виховання учнівської та студентської молоді. Цей процес концептуально обумовлений змістом основних напрямів сучасного оздоровчого фітнесу (реабілітаційно-профілактичного, навчально-освітнього, кондиційного й спортивно-орієнтованого характеру), у цілому покликаних забезпечити гармонійне поєднання низки сприятливих показників: стану здоров’я, підвищення адаптаційних можливостей організму та фізичної працездатності, психологічну комфортність, пропорційну статуру тощо. Актуальним напрямом такого пошуку є спортивно-оздоровчий фітнес – сучасний і молодий вид спорту, що активно розвивається. У статті проаналізовано зміст програмного матеріалу зі спортивно-оздоровчого фітнесу; визначено вплив специфічних навантажень на фізичну працездатнысть дівчат 18–19 років, які спеціалізуються із спортивно-оздоровчого фітнесу.

Підготовка спортсменок, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції – процес багаторічний та багатогранний. Він уключає фізичну, тактичну, технічну й психологічну підготовку. У статті проаналізовано характеристику фізичних навантажень, що застосовуються в спортивному тренуванні дівчат віком 14–15 років, які спеціалізуються з бігу на середні дистанції. Висвітлено вплив тренувальних навантажень на фізичну підготовленість спортсменок на основі комплексного вивчення динаміки спеціальної працездатності. Установлено вірогідний приріст результатів із бігу на 400 м, 800 м, 1500 м, і 3000 м в ЕГ (р‹0,6), що свідчить про розвиток аеробної та анаеробної витривалості в дівчат, які спеціалізуються з бігу на 800 м. За показниками бігу на 30 м із ходу, 100 м, 200 м та човникового бігу, нами установлено приріст результатів в ЕГ (р›0,06), що свідчить про незначний розвиток їхніх швидкісних і координаційних можливостей. Отже, збільшення обсягу тренувальних навантажень, засобів спеціальної підготовки ефективно вплинули на розвиток спеціальної підготовленості дівчат ЕГ.

У статті висвітлено особливості впливу оздоровчої ходьби на фізичний стан чоловіків другого зрілого віку. У дослідженні взяли участь 12 практично здорових чоловіків 37–58 років, які займаються оздоровчою ходьбою. Заняття проводили протягом шести місяців 5–7 разів на тиждень тривалістю 45–60 хв. Визначено, що після шестимісячних занять оздоровчою ходьбою чоловіки долали дистанцію 3 км вірогідно швидше, із меншою кількістю кроків за рахунок збільшення їх довжини, що вказує на збільшення сили м’язів ніг. Виявлено зниження маси тіла та індексу Кетле до нормальних величин. Значно покращився стан серцево-судинної системи, що свідчить про покращення фізичної працездатності та розвиток витривалості чоловіків.