Search

Based on an analysis of the results of a complex examination of 118 school-age children with bronchial asthma the clinico-anamnestic and immunological characteristics of the disease in patients with a different acetylatic phenotype were established. It is shown that in children with a slow growing acetylatic phenotype and the lack of efficiency by asthma standard basic therapy there occur a growing importance of neutrophilic inflammation in the bronchi, which is accompanied with more pronounced severity of the disease and requires a correction of therapeutic measures, such as drugs of the methylxanthemic series. In contrast to this, in case of a fast acetylatic phenotype the role of eosinophilic inflammation is more evident, that‟s why, a treatment correction can be achieved by using of a combination with antihistamine drugs from the last generation., На основании результатов комплексного обследования 118 школьников, страдающих бронхиальной астмой, установлены клинико-анамнестические и иммунологические особенности заболевания у больных при различном ацетиляторном фенотипе. Показано, что при недостаточной эффективности стандартной базисной терапии астмы у детей с медленным ацетиляторным фенотипом возрастает значение нейтрофильного воспалительного процесса в бронхах, что сопровождается более выраженной тяжестью заболевания и требует коррекции лечебных мероприятий, например, препаратами метилксантинового ряда. В отличие от этого, при быстром ацетиляторном фенотипе более выраженной является роль эозинофильного характера воспаления, поэтому коррекция лечения может достигаться комбинацией с антигистаминными препаратами последнего поколения., На підставі аналізу результатів комплексного обстеження 118 школярів, хворих на бронхіальну астму, установлені клінічно-анамнестичні та імунологічні особливості захворювання у хворих за різного ацетиляторного фенотипу. Показано, що при недостатній ефективності стандартної базисної терапії астми в дітей із повільним ацетиляторним фенотипом зростає значення нейтрофільного запального процесу в бронхах, що супроводжується виразнішою тяжкістю захворювання та вимагає корекції лікувальних заходів, наприклад, препаратами метилксантинового ряду. На противагу цьому, за швидкого ацетиляторного фенотипу виразнішою є роль еозинофільного характеру запалення, тому корекція лікування може досягатися комбінацією з антигістамінними препаратами останнього покоління.

Aim. To investigate the influence of acetylation processes on the emergency treatment peculiarities of asthma attacks in school-aged patients with signs of exercise-induced asthma.Materials and methods. The 1st and 2nd degree comprehensive clinical and immunological examination of 84 children with asthma has been performed. The genetic marker, namely the type of acetylation by V.M. Prebsting — V.I. Gavrilova method in Tymofeyeva's modification, was determined in all children. Two clinical groups were formed: the first group included 41 children with exercise-induced asthma phenotype (EIAP) and the II group was comprised of 43 patients with asthma without exercise-induced bronchoconstriction (AWEIB).Results. In patients with EIAP the risk of preserving severe bronchial obstruction on the third day of asthma attack treatment was lower in the children with fast acetylation type. Moreover, the most effective was the initial therapy of asthma attack that included a combination of systemic corticosteroids with quickrelief β2-agonists and/or theophylline derivatives in case of fast acetylation phenotype. In contrast, in the patients with AWEIB the reverse trend has occurred with preserve of the severity of attack and the need in combination therapy of attack in case of slow acetylation phenotype.Conclusions. In children with EIAP the emergency treatment of asthma attacks was effective in the patients with fast acetylation phenotype, whereas the efficacy of emergency treatment in the patients with AWEIB was observed in cases of slow acetylators., Цель: исследовать влияние характера ацетиляторных процессов на особенности неотложной терапии приступов бронхиальной астмы у больных школьного возраста с признаками фенотипа астмы физического напряжения.Пациенты и методы. Проведено комплексное клинико-иммунологическое обследование I–II уровня 84 детей, страдающих бронхиальной астмой. Всем детям определяли генетический маркер — тип ацетилирования по методу В.М. Пребстинг — В.И. Гаврилова в модификации Тимофеевой. Сформированы две клинические группы: I группа — 41 ребенок с признаками фенотипа бронхиальной астмы физического напряжения (БАФН), II группа — 43 больных без бронхоспазма физической нагрузки (БСФН).Результаты. Установлено, что у больных с БАФН риск сохранения выразительной обструкции бронхов на третий день лечения приступа астмы был меньше у быстрых ацетиляторов. При этом наиболее эффективной была стартовая терапия приступа астмы, которая предусматривала сочетание системных ГКС с β2-агонистами короткого действия и/или производными теофиллина при наличии быстрого ацетиляторного фенотипа. Зато у больных без признаков БСФН выявлялась обратная тенденция к сохранению тяжести приступа и необходимости назначения комбинированной терапии приступа при наличии медленного ацетиляторного фенотипа.Выводы. Среди детей с признаками БАФН неотложная терапия приступов астмы оказалась наиболее эффективной у больных с быстрым ацетиляторным фенотипом, зато у пациентов с БСФН — при наличии медленного ацетиляторного фенотипа., Мета: дослідити вплив характеру ацетиляторних процесів на особливості невідкладної терапії нападів бронхіальної астми у хворих шкільного віку з ознаками фенотипу астми фізичної напруги.Пацієнти і методи. Проведено комплексне клінічно-імунологічне обстеження І–ІІ рівня 84 дітей, що страждають на бронхіальну астму. Усім дітям визначали генетичний маркер — тип ацетилювання за методом В.М. Пребстинг — В.І. Гаврилова у модифікації Тимофеєвої. Сформовано дві клінічні групи: І група — 41 дитина з ознаками фенотипу бронхіальної астми фізичної напруги (БАФН), ІІ група — 43 хворих без бронхоспазму фізичного навантаження (БСФН).Результати. Встановлено, що у хворих із БАФН ризик збереження виразної обструкції бронхів на 3-й день лікування нападу астми був меншим у швидких ацетиляторів. При цьому найбільш ефективною була стартова терапія нападу астми, що передбачала комбінацію системних глюкокортикостероїдів з β2-агоністами швидкої дії та/або похідними теофілінів за наявності швидкого ацетиляторного фенотипу. Натомість у хворих без ознак БСФН траплялася зворотна тенденція до збереження важкості нападу і необхідності призначення комбінованої терапії нападу за повільного ацетиляторного фенотипу.Висновки. У дітей з ознаками БАФН невідкладна терапія нападів астми виявилася ефективнішою у хворих зі швидким ацетиляторним фенотипом, натомість у пацієнтів із БСФН — за наявності повільного ацетиляторного фенотипу.

Possible pathogenetic paralelli andinterdepenencies of genetic and ecological factors in the formation of airway hyperresponsiveness and bronchial asthma phenotypes in children have been discussed on the basis of literaturereview. Modern scientific trends were shown, disputed issueswere focused on., На основании анализа данных литературы об­суждены возможные патогенетические паралелли и взаимо­связи генетических и экологических факторов в формирова­нии гиперреактивности дыхательных путей и фенотипа брон­хиальной астмы у детей. Показаны современные научные тенденции, сделано акценты на спорные моменты., На підставі аналізу даних наукових першоджерел, обговорені можливі патогенетичні паралелі та взаємозв 'язки генетичних (зокрема, активності ацетиляторних процесів і генетичного поліморфізму гену N-ацетилтрансферази) та екологічних чинників у формуванні гіперреактивності дихальних шляхів та фенотипу бронхіальної астми в дітей. Показані сучасні наукові тенденції, зроблено акценти на суперечливих моментах.