Вступ. В останні два десятиріччя серед різноманітних міжнародних ініціатив, спрямованих на підвищення якості медичної допомоги, найбільше їх число спрямоване на покращення ситуації з безпекою пацієнта. Наукові джерела свідчать, що серйозні відворотні несприятливі події ускладнюють до 15% усіх госпіталізацій, серед яких приблизно до 0,7-0,9% випадків можуть призвести до смерті. Вважається, що в перинатальній практиці помилки рідше призводять до несприятливих подій та шкоди, зважаючи на більш здоровий контингент пацієнток та сучасну парадигму підтримки нормальних і фізіологічних процесів, а не хвороб. Проте, за даними літератури, до 1-4% пологів ускладнюються несприятливими подіями, з яких до 2/3 можна вважати запобіжними. Мета. Визначити змістовне наповнення основних сучасних організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині.Матеріали і методи. Проведено контент-аналіз наукової медичної і методичної літератури, спрямований на ідентифікацію ключових характеристик та змістовного наповнення організаційних інструментів з ідентифікації та реєстрації медичних помилок в перинатальній медицині.Результати дослідження. Контент-аналіз друкованих матеріалів та електронних інтернет-ресурсів дозволив визначити основні вимоги до системи інцидент-звітування. Об’єктом аналізу можуть стати будь-які інциденти з безпеки пацієнтів: медична помилка і несприятлива подія. Огляд літератури дозволив виявити еволюцію організаційних інструментів реєстрації несприятливих подій в перинатальній медицині. На нижчому рівні знаходиться аналіз усіх випадків смертей матерів, плодів і новонароджених, на другому рівні – реєстрація всіх несприятливих подій з нанесенням шкоди пацієнту; на третьому рівні – реєстрація незавершених подій, перелік яких керівництво підрозділу/закладу може особисто розробляти, адаптуючи вже відомі інструменти до своїх умов і до рівня існуючої культури безпеки пацієнтів; на четвертому рівні – реєстрація так званих «тригерів», виявлення яких у медичній документації є підставою для детального її аналізу з метою виявлення несприятливої події, що настала під час лікування пацієнта, і, нарешті, на п’ятому рівні – добровільна звітність про медичні помилки, що трапляються у відділенні. Наступним, більш високим рівнем реєстрації несприятливих подій та медичних помилок у перинатальній медицині є ідентифікація та реєстрація так званих незавершених, своєчасно відвернутих несприятливих подій. Огляд літератури засвідчив, що більшість країн запровадили акушерський інструмент ВООЗ на національному рівні. Але зазначено, що основним недоліком цього інструменту є відсутність реєстрації незавершених несприятливих подій, асоційованих з новонародженим. Стандартом для виявлення несприятливих медичних подій була добровільна система інцидент-звітування. Але ці системи в значній кількості випадків не виявляють фактичну частоту несприятливих подій. Дослідники громадської охорони здоров’я встановили, що медичний персонал добровільно звітує лише про 10-20% помилок, з яких від 90 до 95% не завдають ніякої шкоди пацієнтам. Тому лікарням потрібен більш ефективний спосіб виявлення подій, які завдають шкоди пацієнтам, щоб кількісно оцінювати їх ступінь і важкість, а також визначати ефективність запроваджуваних заходів з поліпшення безпеки пацієнта під час лікувально-діагностичного процесу. В цьому аспекті найбільш ефективним може стати Глобальний тригерний інструмент (Global Trigger Tool), який був розроблений Інститутом удосконалення охорони здоров’я, США (Institute for Healthcare Improvement) для оцінювання безпеки надання медичної допомоги в стаціонарах. Ця методологія представляє собою список тригерів (підказок), які визначені для цільового пошуку їх в медичній паперовій/електронній документації. Перинатальний тригер включає 8 індикаторів, які можуть свідчити про виникнення несприятливої події, асоційованої з вагітністю та пологами На сьогодні глобальна тригерна методологія передбачає проспективний моніторинг за чітко визначеними індикаторами в режимі онлайн при застосуванні електронних історій хвороб та ретроспективний моніторинг – при аналізі медичної документації після виписка пацієнта із стаціонару.Висновки. Останні світові тенденції в організації надання медичної допомоги, а саме акцент на безпеці пацієнтів, вимагають нових підходів до вирішення проблеми медичних помилок та несприятливих подій у перинатальній медицині. Система інцидент-звітування та вкрай необхідна для їх успішного функціонування культура безпеки пацієнтів, повинні стати ключовими складовими усіх систем безпеки пацієнтів, що запроваджуються на госпітальному, регіональному та національному рівнях., Введение. В последние два десятилетия среди различных международных инициатив, направленных на повышение качества медицинской помощи, многие направлены на улучшение ситуации с безопасностью пациента. Научные источники свидетельствуют, что серьезные отвратимые неблагоприятные события осложняют до 15% всех госпитализаций, среди которых в 0,7-0,9% случаев они могут привести к смерти. Считается, что в перинатальной практике ошибки реже приводят к неблагоприятным событиям, учитывая более здоровый контингент пациенток и современную парадигму поддержания нормальных и физиологических процессов, а не болезней. Однако, по данным литературы, 1-4% родов осложняются неблагоприятными событиями, из которых до 2/3 можно считать предотвратимыми.Цель. Определить содержательное наполнение основных современных организационных инструментов по идентификации и регистрации неблагоприятных событий и медицинских ошибок в перинатальной медицине.Материалы и методы. Проведен контент-анализ научной медицинской и методической литературы, направленный на идентификацию ключевых характеристик и содержательного наполнения организационных инструментов по идентификации и регистрации медицинских ошибок в перинатальной медицине.Результаты исследования. Контент-анализ печатных материалов и электронных интернет-ресурсов позволил определить основные требования к системе инцидент-отчетов. Объектом анализа могут быть любые инциденты по безопасности пациентов: медицинская ошибка и неблагоприятное событие. Обзор литературы выявил эволюцию организационных инструментов регистрации неблагоприятных событий в перинатальной медицине. На низшем уровне находится анализ всех случаев смертей матерей, плодов и новорожденных, на втором уровне - регистрация всех неблагоприятных событий с нанесением вреда пациенту; на третьем уровне - регистрация незавершенных событий, перечень которых руководство подразделения/учреждения может разрабатывать, адаптируя известные инструменты к своим условиям и уровню существующей безопасности пациентов; на четвертом уровне - регистрация так называемых «триггеров», выявление которых в медицинской документации является основанием для детального анализа с целью выявления неблагоприятного события, наступившего во время лечения, и, наконец, на пятом уровне - добровольная отчетность о медицинских ошибках, которые случаются в отделении. Следующим, более высоким уровнем регистрации неблагоприятных событий и медицинских ошибок в перинатальной медицине является идентификация и регистрация так называемых незавершенных, своевременно предупрежденных неблагоприятных событий. Обзор показал, что большинство стран ввели акушерский инструмент ВОЗ на национальном уровне. Но указано, что основным недостатком этого инструмента является отсутствие регистрации незавершенных неблагоприятных событий, ассоциированных с новорожденным. Стандартом для выявления неблагоприятных медицинских событий была добровольная система инцидент-отчетов. Но эта системы не выявляют фактическую частоту неблагоприятных событий. Исследователи общественного здравоохранения установили, что медицинский персонал добровольно отчитывается только о 10-20% ошибок, из которых 90-95% не наносят вреда пациентам. Поэтому больницам нужен более эффективный способ выявления событий, которые вредят пациентам, чтобы оценивать их степень и тяжесть, а также определять эффективность внедряемых мероприятий по улучшению безопасности пациента во время лечебно-диагностического процесса. В этом аспекте наиболее эффективным может стать Глобальный триггерный инструмент, который был разработан Институтом усовершенствования здравоохранения США для оценки безопасности оказания медицинской помощи в стационарах. Эта методология представляет собой список триггеров (подсказок), определенных для целевого поиска их в медицинской бумажной/электронной документации. Перинатальный триггер включает 8 индикаторов, которые могут свидетельствовать о возникновении неблагоприятного события, ассоциированного с беременностью и родами На сегодня глобальная триггерная методология предусматривает проспективный мониторинг по четко определенным индикаторам в режиме онлайн при применении электронных историй болезней и ретроспективный мониторинг - при анализе медицинской документации после выписка пациента из стационара.Выводы. Последние мировые тенденции в организации оказания медицинской помощи, а именно акцент на безопасности пациентов, требуют новых подходов к решению проблемы медицинских ошибок и неблагоприятных событий в перинатальной медицине. Система инцидент-отчетности и необходимая для их успешного функционирования культура безопасности пациентов должны стать ключевыми составляющими системы безопасности пациентов, что внедряются на госпитальном, региональном и национальном уровнях., Introduction. In the past two decades, among the various international initiatives aimed at enhancing the quality of medical care, the greatest number of them is aimed at improving the patient's safety situation. Scientific sources suggest that severe evadable adverse events complicate up to 15% of all hospitalizations, of which approximately 0.7-0.9% of cases can lead to death. It is considered that in perinatal practice, mistakes less frequently lead to adverse events and harm, due to a healthier contingent of patients and the modern paradigm of support for normal and physiological processes, instead of diseases. However, according to scientific literature, up to 1-4% of births are complicated by adverse events, of which up to 2/3 can be considered as preventative.The aim of the research is to determine the content of the major modern organizational tools for identification and registration of adverse events and medical errors in perinatal medicine.Materials and methods. We conducted the content analysis of scientific medical and methodological literature, aimed at identifying the key characteristics and content of organizational instruments for identification and registration of medical errors in perinatal medicine.Research results. Content analysis of printed materials and electronic Internet resources allowed us to determine the main requirements for incident reporting system. The subject of analysis can be any incident of patient safety: a medical error and an adverse event. The review of literature allowed us to reveal the evolution of organizational instruments for registration of adverse events in perinatal medicine. At the lower level, there is the analysis of all cases of deaths of mothers, fetuses and newborns, at the second level – registration of all adverse events with causing harm to the patient; at the third level –registration of near-misses events, the list of which can be personally developed by the department / institution management, adapting the already known tools to their own conditions and to the level of the existing patient safety culture; at the fourth level – registration of the so-called triggers, identification of which in the medical documentation is the basis for its detailed analysis in order to identify the adverse event that occurred during the treatment of patient, and, finally, the fifth level – voluntary reporting of medical errors, occurring at the department. The next, higher level of registration of adverse events and medical errors in perinatal medicine is identification and registration of the so-called uncompleted, timely prevented adverse events. The literature review has shown that most countries have implemented the WHO Maternal Near Miss Tool at the national level. However, it is noted that the main disadvantage of this tool is the lack of registration of uncompleted adverse events associated with the newborn. The standard for detecting adverse medical events was a voluntary incident-reporting system. Yet, these systems in a large number of cases do not reveal the actual frequency of adverse events. Public health researchers found that medical staff volunteered to report only 10-20% of errors, of which from 90 to 95% did not cause any harm to patients. Therefore, hospitals need a more effective way of detecting events that harm patients in order to quantify their degree and severity, as well as determine the effectiveness of the measures taken to improve the patient's safety during the treatment and diagnostic process. In this aspect, the Global Trigger Tool, developed by the Institute for Healthcare Improvement (USA), could be the most effective in assessing the safety of in-patient care provision. This methodology represents a list of triggers (prompts) that are defined for their purpose-oriented search in medical paper / electronic documentation. Perinatal trigger tool includes 8 indicators that may indicate an adverse event associated with pregnancy and childbirth. Currently, the global trigger methodology provides for prospective monitoring of clearly defined indicators online in the application of electronic medical documentation, and retrospective monitoring – in the analysis of medical records after the patient's discharge from the hospital.Conclusions. The latest global trends in the provision of medical care, namely the emphasis on patient safety, require new approaches to address the problem of medical errors and adverse events in perinatal medicine. Incident-reporting systems and the culture of patient safety, essential for their successful operation, should be the key elements of patient safety systems, which are implemented at the hospital, regional and national levels.