Search

This article examines theoretical and applied issues that arise in tourism activities when using innovative technologies of virtual reality. The position is argued that virtual tourism is an additional tool and cannot replace the real tourist experience, but can create new impressions, even those that are impossible under normal conditions. The subtleties of the boundary that exists between real and virtual tourism depends on the psycho-emotional attitude and perception of the tourist (user) of the tourist experience using virtual reality technologies. The purpose of the research is: analysis of positive and negative qualities of virtual tourism based on a comprehensive review of experimental research by foreign scientists in this field; study of the importance and impact of virtual tourism on the development of the tourism industry in general as a necessary element of the stage of rejuvenation of this sector of the economy; identifying the further place of virtual tourism in the field of tourist activity as an additional tool for providing tourist services, or the main one, which will depend on the attitude of tourists to this technology. Within the framework of our research, attention is paid to the positive and negative aspects of virtual tourism. Among the positive ones, such as saving money and time, the possibility of obtaining a tourist experience for persons with limited physical capabilities, receiving tourist services anywhere and at any time, improving the ecological situation in the world by minimizing the impact on the environment and ensuring the sustainability of the environment are highlighted environment Among the negative features of virtual tourism, one can highlight such as the lack of personal contact and the necessary human interaction, the limited view provided by virtual tours, which does not allow users to move freely or explore certain areas of interest, which leads to a narrower vi ew of the area. In any case, the development of virtual tourism is useful and necessary not only as a successful marketing solution, but also for the rejuvenation of the touris m sector. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Формулювання проблеми. Масове впровадження цифрових технологій, таких як хмарні та веб-сервіси, штучний інтелект і імерсивні рішення, сприяє підвищенню доступності освіти, покращенню якості навчального процесу та комунікації, розвитку інклюзивних та персоналізованих середовищ. Упродовж останніх років спостерігається стрімкий розвиток і поширення імерсивних технологій, їх поступове перетворення на важливий складник сучасної освіти. Поєднання змішаного навчання з імерсивними технологіями надає учням доступ до різноманітних ресурсів і стимулює їхню активну участь. Такий підхід створює інтерактивне середовище, де учні занурюються у віртуальні сценарії, відчуваючи себе частиною процесу. Матеріали і методи. Застосовано теоретичні методи науково-педагогічного пошуку. Зокрема, аналіз дослідницьких робіт вітчизняних і закордонних дослідників, експертів. У результаті синтезу, узагальнення аналітичної роботи здійснено порівняльний аналіз специфічних особливостей використання імерсивних технологій у традиційному та змішаному навчання в закладах загальної середньої освіти. Це дозволить краще зрозуміти сутність, переваги і відмінності використання цих технологій у різних моделях навчання, що сприятиме подальшому проєктуванню освітнього процесу з урахуванням цих особливостей. Результати. Визначено параметри для порівняння особливостей використання імерсивних технологій у традиційному та змішаному навчанні в ЗЗСО: контекст використання, взаємодія між учнем і вчителем, індивідуалізація навчання, гнучкість та доступність технологій, соціалізація та співпраця, навчальне середовище, мотивація учнів, оцінювання знань, ресурсна забезпеченість, технічна підтримка, інтерактивність освітнього процесу, розвиток навичок саморегуляції, роль батьків у навчанні, педагогічний підхід, розвиток навичок саморегуляції. Здійснено порівняльний аналіз особливостей використання імерсивних технологій у традиційному та змішаному навчанні в ЗЗСО за визначеними параметрами. Розглянуті особливості використання імерсивних технологій в традиційному та змішаному навчанні в ЗЗСО узагальнено у вигляді таблиці. Висновки. Аналіз особливостей використання імерсивних технологій в традиційному та у змішаному навчанні в ЗЗСО за багатьма параметрами показав, що основні відмінності стосуються гнучкості їх застосування, рівня індивідуалізації освітнього процесу, взаємодії між учнем та вчителем, а також доступності та можливостей розвитку навичок саморегуляції, автономії, соціалізації. У змішаному навчанні ці технології забезпечують більшу автономність учня, адаптивність до індивідуальних потреб і розширюють доступ до навчальних ресурсів. Водночас традиційне навчання надає перевагу безпосередньому контролю з боку вчителя та підтримці соціальної взаємодії в класі. Виявлені особливості використання імерсивних технологій в традиційному та у змішаному навчанні в ЗЗСО важливо враховувати при плануванні уроку, доборі засобів навчання для досягнення дидактичних цілей.

Education in Ukraine faces many challenges. This is a rapid technological progress that changes both subjects of study and educational technologies. The war forced teachers and students to master all forms of distance and blended learning. Distance education and new technologies have made digitization the main trend of modern education. On the one hand, the percentage of students who want to get higher education has increased; on the other hand, there is fierce competition between universities for applicants, which encourages the search for more modern and attractive educational programs. Part of the students is abroad and considers the proposed educational programs through the prism of employment in foreign companies. All these challenges can be taken into account integrally, if you compare the topic of diploma design with the main areas of Industry 4.0 and Education 4.0. The development of industry takes place in the direction of expanding the use of computers, technologies, electronic devices and taking into account the psychological characteristics of a person. Self-driving electric cars are being used. Driving the car taking into account the real road situation is carried out with the help of artificial intelligence. In some cases, the car can be controlled remotely in accordance with the ideology of the Internet of Things. Such a car can be considered as a mobile robot. These innovations are difficult to implement in the subject of diploma design in the field of knowledge Mechanical Engineering. A certain area has been found that enables to connect the topic of diploma design with part of the Industry 4.0 directions. These are CAD/CAE/CAM systems that are part of Industry 3.0, but have acquired a different meaning. Online CAE services implement the idea of remote engineering laboratories. CAD and CAM are components of reverse engineering and are necessary for 3D-printing technology. The development of CAD turned drawings of nodes and parts into objects of virtual reality. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Метою статті є аналіз впливу імерсивних технологій (віртуальна реальність (VR), доповнена реальність (AR), змішана реальність (MR)) на освітній процес, зокрема у вивченні гуманітарних дисциплін. У статті розглядаються переваги використання цих технологій для розвитку практичних навичок, підвищення залученості студентів та глибшого розуміння навчального матеріалу. Дослідження також аналізує використання імерсивного мультифункціонального хабу у Західноукраїнському національному університеті, що відкриває нові можливості для міждисциплінарної співпраці та адаптації освітнього процесу до індивідуальних потреб здобувачів освіти. Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, використовуючи як кількісні, так і якісні методи збору даних. Було застосовано методи аналізу наукової літератури, анкетування, спостереження та експериментальні методи, що включають використання імерсивних технологій в освітніх середовищах. Джерельна база дослідження включає сучасні академічні публікації та емпіричні дані. Наукова новизна дослідження полягає у впровадженні імерсивних технологій як інструменту для покращення навчальних результатів при вивченні гуманітарних дисциплін. Показано, що ці технології можуть значно підвищити залученість здобувачів, їхню мотивацію та спроможність до критичного мислення. Також було виявлено, що VR і AR можуть бути використані для адаптації освітнього процесу до індивідуальних потреб студентів. Основні висновки. Результати дослідження свідчать, що впровадження імерсивних технологій сприяє підвищенню якості освітнього процесу, роблячи його більш інтерактивним і зорієнтованим на практику. Ці технології забезпечують не лише глибше розуміння матеріалу, але й відкривають нові можливості для міждисциплінарного навчання та дослідницької діяльності.

Метою статті є дослідження перспектив застосування імерсивних технологій у діяльності бібліотек України в цифрову добу. Методи дослідження. Використано комплекс методів наукового пізнання (об’єктивності, зв’язку теорії і практики), методи аналізу та синтезу, узагальнення, структурнофункціональний, когнітивний, метод інформаційної діагностики (експрес-аналіз), пiзнaвaльнi мoжливocтi яких сприяли глибинному, структурному вивченню й аналізу об’єкта і предмета дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми використання імерсивних технологій, що включають у себе доповнену (augmented reality (AR), віртуальну (virtual reality, VR) та змішану (мixed reality, MR) реальності, а також застосування нейронних мереж, зокрема, моделей штучного інтелекту. Основні висновки. Виклики, які постали перед бібліотеками України останнім часом, доводять їх здатність до адаптації в різних умовах, зокрема, ефективно працювати дистанційно і максимально повно забезпечувати інформаційні, освітні, соціокультурні та дозвіллєві потреби користувачів, переорієнтовуючи основні напрямки діяльності бібліотек відповідно до вимог сучасного суспільства. В цих умовах кіберпростір імерсивних технологій не повинен бути проігнорований бібліотекою як соціально-культурним закладом із гуманістичним підходом. Прагнення адаптувати, поліпшити та поглибити місію, значення бібліотек, застосовуючи сьогочасні технологічні відкриття, масштабується у креативних інсайтах, стартап-проєктах, архетипі візії установи «Бібліотека 4.0». XR включно із VR, AR і MR сприятиме не лише іміджу бібліотеки (різноформатність надання відповіді на запит), а й зацікавленості в індивідуальності та індивідуальних підходах до кожного, а також оперативності і якості інформаційного обслуговування завдяки е-інфраструктурі, оцифрування заради збереження культурного надбання держави тощо.

Objective. The objective of this study was to conduct a bibliometric analysis of augmented reality and virtual reality studies in the field of sports and physical education using the Scopus database from 2019 to 2024. The analysis has focused on research productivity, document types, journal rankings, popular papers, commonly cited keywords, and co-authorship trends. Materials and methods. Bibliometric analysis was used as a research method for carrying out the study. Research stage (1) identified data using the Scopus database for the Boolean keywords “augmented reality” AND “virtual reality” AND “sports education” or “physical education”. Stage (2) of the search considered original data from articles, conferences, and English language books. Stage (3), initial identification, yielded 1,174 documents, which were then filtered to produce 27 documents suitable for further inquiry. The techniques for collecting and analyzing data included using Mendeley, VosViewer, and Excel. Results. In 2022, research productivity increased rapidly, with the number of documents 8 (30%), the most common document type being original articles containing 19 documents (70%) falling into this category. The Scopus quartile 1 journal had the most articles with a total of 11 documents (41%), including Soltani and Morice’s paper receiving 103 citations, while the trending keywords that appeared frequently were physical education and virtual reality. Regarding researchers who often engage in collaborative endeavours, it was found that there were 18 scientists working on the same topic. Conclusions. Based on these findings, research subjects on sports education using augmented and virtual reality are still needed to improve knowledge. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This study aimed to compare between the impact of virtual reality and mirror therapy on balance, muscle strength and quality of life in unilateral cerebral palsy children. Materials and methods This study involved 36 children of both sexes with unilateral cerebral palsy. Their ages ranged between 6 to 10 years and their motor function ability fell between levels I and II on Growth Motor Functional Classification System (GMFCS). Their grade of spasticity on Modified Ashworth scale was from 1+ to 2. They were allocated to one of two study groups (A and B). A designated physical rehabilitation program was given to both groups. furthermore, group A received a wii fit virtual reality-based program while, group B received mirror therapy. Children in both groups received treatment for three consecutive months, three days per week, 60 minutes per day. Balance, muscle strength and quality of life were assessed using biodex balance system, lafayette hand-held dynamometer and pediatric quality of life inventory cerebral palsy Module respectively for each child in two groups pre and post treatment program. Results Children in the two groups demonstrated a noticeable improvement in the post-treatment average scores of all evaluated outcomes (p 0.001) when compared to pre-treatment average scores. By comparing posttreatment values of both groups, group A showed a noticeably greater improvement than group B (p 0.05). Conclusions Both virtual reality and mirror therapy may be recommended to enhance balance, muscle strength and quality of life in children with unilateral cerebral palsy. Virtual reality is more beneficial in enhancing balance, muscular strength and quality of life among those children. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The modern development of science and new technologies has led to the emergence and spread of new phenomena such as digitalization and virtual reality. Virtualization, as a process of saturating the information and communication space of a digitized society and the objective world of humans with modern technological innovations, virtual images, and simulacra, is perceived ambiguously. Therefore, the study of human existence in the sociocultural space of a digital society, with its new challenges and problems, becomes relevant. The purpose of the article is a sociophilosophical analysis of the phenomenon of virtual reality and its impact on human existence and the processes of social alienation. The methodology of the research is based on the principles of worldview and methodological pluralism, comprehensive study of the multifaceted phenomenon of virtualization; principles of historicism, complexity, objectivity, specificity, systematization, and determinism. General scientific, interdisciplinary, and specific scientific methods are also used. Conclusions and prospects for further research. The article reveals the essence of virtualization and the phenomenon of virtual reality. It is substantiated that in the era of digitalization and global virtual development of the world, the spread of the latest information and communication technologies fundamentally transforms individual and social existence, the structure of modern society, and introduces new forms of social connections, practices, and lifestyles. It is proven that for an increasing number of people, virtual space and virtual reality become more important and significant than physical (real) space and physical reality. The problem of the functioning of the segment of virtual reality related to the sphere of social interaction within so-called virtual communities is described. It is noted that the intensive virtualization of modern society has led to the emergence of fundamentally new methods of human communication, knowledge acquisition, influence on public consciousness, and the search for one's own identity in virtual space. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

This article reveals the theoretical and practical issues of using virtual reality technologies in the field of providing tourist services. The position is argued that innovative technologies, which are currently involved in all aspects of our lives, whether it is a commercial sphere or a service sphere, have not bypassed the tourism industry. Such technological development has become very effective in the national economy of any country in the world, as new technologies can overcome obstacles related to space and time barriers, pandemic outbreaks, etc. In the scientific literature, virtual tourism has become a rather promising phenomenon for the research of lawyers, marketers, sociologists and psychologists. The peculiarities of the application of virtual reality technologies in the tourism field have been the subject of research by many foreign scientists for several years. The largest number of publications on this issue is in Asian countries, in particular China and Indonesia, where the tourism sector has been most affected due to the outbreak of the COVID-19 pandemic and travel restrictions. Their experimental studies reveal the main positive and negative aspects of the use of virtual reality technologies in the tourism sector. Within the framework of our research, attention is paid to the specifics of the application of certain types of virtual and augmented reality technologies in the field of providing tourist services. In particular, we characterized tourism using the system of immersive virtual reality technologies, photorealistic 360-degree virtual tours, travel blogs, live broadcasts. Although this is not an exclusive list, virtual tourism can be supplemented with technologies of augmented reality, panoramic online tour, 3D photos, videos, etc. It was found that the application of virtual reality technologies in tourism is indispensable for the creation of a new travel industry. It can enable users to visualize a virtual world by responding to visual, moving and audio cues, creating a sense of presence without having to leave their home or comfort zone. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У даній статті досліджуються теоретичні та прикладні питання, що виникають у туристичній діяльності при застосуванні інноваційних технологій віртуальної реальності. Аргументується позиція, що віртуальний туризм є додатковим інструментом і не може замінити реальний туристичний досвід, але може створити нові враження, навіть ті, що за звичайних умов є неможливими. Тонкості межі, що існує між реальним та віртуальним туризмом залежить від психоемоційного ставлення та сприйняття туристом (користувачем) туристичного досвіду за допомогою технологій віртуальної реальності. Метою дослідження є: аналіз позитивних та негативних якостей віртуального туризму на основі комплексного огляду експериментальних досліджень зарубіжних науковців у цій сфері; дослідження значення та впливу віртуального туризму на розвиток туристичної індустрії загалом як необхідного елемента стадії омолодження даного сектору економіки; виявлення подальшого місця віртуального туризму у сфері туристичної діяльності як додаткового інструменту надання туристичних послуг, або основного, яке залежатиме від ставлення туристів до даної технології. У рамках нашого дослідження звертається увага на позитивні та негативні аспекти віртуального туризму. Серед позитивних виокремлюються такі як економія коштів та часу, можливість отримання туристичного досвіду для осіб з обмеженими фізичними можливостями, отримання туристичних послуг у будь-якому місці та в будь-який час, покращення екологічної ситуації у світі шляхом мінімізації впливу на довкілля та забезпечення стійкості навколишнього середовища. Серед негативних рис віртуального туризму можна виділити такі як відсутність особистого контакту та необхідної людської взаємодії, обмеженість огляду, яку надають віртуальні тури, що не дає користувачам вільно пересуватися чи досліджувати певні області інтересів, що призводить до вужчого огляду місцевості. У будь-якому разі, розвиток віртуального туризму є корисно-необхідним не тільки як успішне маркетингове рішення, а й для омолодження туристичної сфери.

Мета дослідження – визначити потенціал використання технологій віртуальної та доповненої реальності в сценічному просторі для виявлення впливу імерсивних технологій на мистецький простір. У статті проаналізовано технологічні проблеми впровадження технологій віртуальної та доповненої реальностей у сценічному просторі та шляхи їх вирішення. Методологія дослідження являє собою поєднання кількох методів: аналітичного – для опрацювання літератури, систематизації джерел та виявлення ключових тенденцій; теоретико-концептуального – для аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження та виявлення специфіки впровадження VR- та AR-технологій у культурно-мистецьку практику; порівняльно-типологічного – для порівняння AR- та VR-технологій, огляду результатів попередніх досліджень і визначення загальних закономірностей; методу систематизації – для узагальнення отриманих результатів. Наукова новизна полягає у визначенні можливостей застосування технологій віртуальної та доповненої реальності, творчих методів для створення інтерактивного та захопливого досвіду з метою оптимізації досвіду практичного застосування в сценічному просторі. Висновки. Проникнення VR та AR у художнє вираження не позбавлене викликів. Потрібні дослідження для подолання апаратних обмежень, складної розробки програмного забезпечення та етичних питань. Доповнена реальність є сучасним інструментом дизайн-проєктування, що дає змогу оптимізувати різні етапи роботи в загальному процесі. Завдяки активному розвитку цифрових технологій можливості моделювання та візуалізації 3D-об’єктів постійно розширюються, технологія стає доступнішою широкому загалу. Автор наголошує на необхідності більш детального розгляду можливостей використання доповненої реальності безпосередньо в проєктній роботі дизайнера, оскільки моделювання в такому ракурсі дає змогу швидше ухвалювати рішення – розроблювати та оцінювати різні варіанти. Отже, технологія доповненої реальності має значні переваги перед віртуальною реальністю та має всі шанси на панування в просторі дизайн-проєктування інтер’єрів.

This article explores the theoretical and practical aspects of problem-based learning (PBL) in higher education. It investigates the content, requirements, and methods for creating problem scenarios, outlining the criteria, stages, and forms of PBL. The study examines the role of key components in PBL and how to effectively integrate them into the educational process. It also analyzes the characteristics, principles, and structural elements of PBL in the context of specialist training. Additionally, the article proposes a classification of problem scenarios and highlights the differences between PBL and traditional learning approaches. The research emphasizes the importance of incorporating integrative technology, virtual reality, and digital educational resources into PBL. An experimental study was conducted to investigate educators' perspectives on the feasibility of implementing PBL in higher education and to examine the impact of a PBL program on students' knowledge acquisition. The findings suggest that PBL is a promising approach for enhancing the learning process and fostering the development of competent specialists. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article analyses the possibilities of using modern technologies in the tactical and specialised training of police officers under martial law. Martial law creates emergency situations when police officers have to work in conditions of increased danger and instability. In such circumstances, the use of modern technologies in tactical and specialised training of police officers becomes extremely important in order to ensure their safety, efficiency and success in performing their tasks. The article outlines the benefits of using technologies such as virtual reality, augmented reality, unmanned aerial vehicles, robotic systems and artificial intelligence. Thus, the main areas of application of modern technologies in the tactical and special training of police officers are: the use of virtual reality and augmented reality to develop practical skills, in particular for training in combat operations, which ensures more effective training of police officers; the use of unmanned aerial vehicles to monitor and obtain information about the situation on the ground without risking the lives of police officers; the use of robotic systems to perform dangerous or difficult tasks, in particular tasks of search and rescue; the use of virtual reality and augmented reality to develop practical skills, in particular for training in combat operations, which ensures more effective training of police officers; the use of virtual reality and augmented reality to develop practical skills, in particular for training in combat operations, which ensures more effective training of police officers. It is noted that the use of modern technologies can increase the effectiveness of police training, reduce the risk to their lives and improve the safety of citizens. The author concludes that the use of modern technologies is an integral part of the tactical and specialised training of police officers under martial law. Technology helps police officers to effectively counter threats, provide security and be successful in their work. The development and improvement of these technologies is an important area for improving the effectiveness of police work under martial law. The introduction of modern technologies in tactical and specialised training of police officers is an important task that will increase the effectiveness of police activities under martial law. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The global trend of innovative development of society positions virtual reality (VR) technologies as an integral tool in the management process. The study aims to analyse the potential of using immersive technologies in the system of forest fire prevention and management. The research was conducted using special scientific methods -- experimentation and statistical methods descriptive and inferential statistics. The study determined that immersive technologies are now rapidly developing from the position of innovation to a practical range of tools. The study established that their implementation in the paradigm of environmental management policy is positioned as a prospective necessity and a factor in intensifying the quality of preventive environmental protection. The essence of the phenomenon of immersive technologies is specified, and their components, in particular, objective, virtual and augmented reality, are described. The potential of immersive technologies in the concept of expanding the toolkit of a modern industry specialist is investigated. The study proved that the use of VR applications has a significant potential for a positive impact on reducing the number of forest fires and improving the state of forest ecosystems. The specifics of the use of immersive technologies in the concept of forest fire prevention and management were analysed in the study. An example of the use of virtual reality technologies in the process of modelling the situation of fire prevention in a certain forest area using a VR application in the educational environment is presented. In the process of studying the features of virtual reality technologies in environmental modelling, the advantages and risks of their integration are highlighted. The results of the study can be effectively used in the practical process of implementing the concept of ensuring a sustainable environment in terms of forest fire prevention [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose of the work is to analyse the phenomenon of personal virtualisation as a manifestation of modern technological society, to identify the indicators of self-construction of a virtual personality, and to explore the consequences of internetisation for a modern individual, who can simultaneously inhabit both physical and digital environments. The research methodology involved the use of analysis and synthesis methods to establish the influence of Internet technologies on individual self-identification; a synergistic approach was employed to trace the socio-cultural dynamics of the spread of the phenomenon of personal virtualisation and the formation of new value orientations; the psychological method was utilised to reveal the motivation of modern individuals to virtualise their "self". The scientific novelty of the article lies in its substantiation of personal virtualisation as a cultural phenomenon that shapes the further development of digital society. Conclusions. The phenomenon of personality virtualisation emerges as a consequence of the virtualisation of reality, which stands as a significant cultural factor prompting modern individuals to experiment with their identities, multiplying their "self" and realising them across various contexts an infinite number of times. The artificially created virtual space fulfils individuals' needs for acquiring new knowledge, experiencing heightened emotions, and serves as an online platform for creative self-discovery and expression. The continuous production of virtual iterations of oneself impacts the psychological and cognitive attributes of individuals, alters their perception of the real socio-cultural environment, and engenders an alternative virtual worldview. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Health Sport Rehabilitation is the property of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Online education is a significant part of the educational process in Ukraine, particularly with the onset of the COVID-19 pandemic and, in 2022, a full-scale war, which determines the relevance of research on the regulatory framework to ensure the quality, accessibility and inclusiveness of distance education. The study aimed to address and evaluate the legislative regulation of distance learning in higher education institutions. The study analysed regulatory documents and statistical data from education authorities in Ukraine. The study determined that the existing legislation does not fully meet the requirements of the 21st century and needs to be updated and integrated with new provisions that consider the specifics of digital education. The study established that the existing legal norms do not guarantee equal access to educational resources for all students, especially in the context of distance learning. This underscores the need for legislative changes to ensure that all students have equal access to the necessary materials and technology, regardless of their socio-economic status or place of residence. For instance, the Law of Ukraine No. 2145-VIII "On Education" does not contain sufficiently clear provisions that would oblige educational institutions to provide technical support for distance learning. The analysis of the Law of Ukraine No. 2145-VIII "On Education" shows that the regulatory framework does not include quality standards adapted to distance learning. The results of the study highlight the need to develop comprehensive legislation that would cover all aspects of distance and online learning. This includes harmonisation of national regulations with international standards, introducing flexible quality control mechanisms, and supporting equal access to educational technologies. For instance, the experience of Germany, with its regional laws that detail general federal requirements, can serve as an example for the development of such regulations in Ukraine. The practical significance of the study is to develop recommendations for improving the legislative framework for online and distance learning in higher education institutions. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті проаналізовано можливості застосу­вання сучасних технологій у тактико-спеціаль- ній підготовці поліцейських в умовах воєнного стану. Воєнний стан створює надзвичайні ситу­ації, коли поліцейським доводиться працювати в умовах підвищеної небезпеки й нестабіль­ності. У таких обставинах застосування сучас­них технологій у тактико-спеціальній підготовці поліцейських стає надзвичайно важливим для забезпечення їхньої безпеки, ефективності та успішності виконання завдань. Обґрунтовано переваги використання таких технологій, як віртуальна реальність, доповне­на реальність, безпілотні літальні апарати, ро­ботизовані системи та штучний інтелект. Так, основними напрями застосування сучасних тех­нологій у тактико-спеціальній підготовці полі­цейських є: використання віртуальної реально­сті та доповненої реальності для відпрацювання практичних навичок, зокрема для відпрацюван­ня бойових дій, що забезпечує більш ефективне навчання поліцейських; використання безпілот­них літальних апаратів для спостереження та отримання інформації про обстановку на місце­вості без ризику для життя поліцейських; вико­ристання роботизованих систем для виконання небезпечних або важких завдань, зокрема за­вдань з розмінування чи завдань з огляду місць масових захоронень з можливими мінами-пастками; використання штучного інтелекту для оптимізації роботи поліції у складних ситуаціях. Встановлено, що застосування сучасних тех­нологій дозволяє підвищити ефективність нав­чання поліцейських, зменшити ризик для їхньо­го життя та покращити безпеку громадян. У зроблено висновок, що застосування су­часних технологій є невід’ємною складовою тактико-спеціальної підготовки поліцейських в умовах воєнного стану. Технології допомагають поліцейським ефективно протистояти загрозам, забезпечують безпеку та допомагають досягати успіху виконання завдань. Розвиток і вдоскона­лення цих технологій є важливим напрямом для підвищення ефективності поліцейської роботи в умовах воєнного стану. Впровадження сучасних технологій у такти- ко-спеціальній підготовці поліцейських є важ­ливим завданням, яке дозволить підвищити ефективність діяльності поліції в умовах воєн­ного стану.

Статтю присвячено дослідженню можливостей технологій віртуальної реальності в бібліотеках й аналізу перешкод на шляху їх запровадження. Розкрито поняття імерсивних технологій та їх видів; окреслено перспективні напрями використання цих технологій у діяльності сучасних бібліотек; проаналізовано та структуровано проблеми запровадження технологій віртуальної реальності, представлено можливі способи їх мінімізації чи подолання. Основним внеском є аналіз поточного стану застосування VR у бібліотечній сфері, визначення переваг та недоліків цієї технології для користувачів і бібліотекарів, а також розроблення рекомендацій щодо оптимального використання VR з метою поліпшення доступу до інформації та вдосконалення послуг бібліотек, оскільки такий аналіз допоміг виявити нові можливості й перспективи впровадження VR у бібліотечну практику та сприяти подальшому розвитку цієї галузі.

На сьогодні стрімко зростає індустрія комп’ютерних ігор, збільшується кількість користувачів цих ігор (гравців). Усе це впливає на сучасне суспільство. Розробка нових комп’ютерних ігор передбачає постійну еволюцію, що відбувається в таких напрямах, як технологічні інновації, розвиток жанрів ігор, аналіз ринкових тенденцій у сфері розваг. Розвиток штучного інтелекту та його застосування в розробці комп’ютерних ігор сприяють динамічній зміні ландшафту, розширенню простору та жанрів ігор. Метою статті є дослідження та аналіз стану сучасної індустрії комп’ютерних ігор з урахуванням основних жанрів і трендів використання штучного інтелекту під час їх розробки та формування відповідного простору ігор, оцінка технологічних інновацій, аналіз ринку й прогнозування майбутнього розвитку game-індустрії. Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби штучного інтелекту для розробки комп’ютерних ігор і формування відповідного простору ігор. Такими методами, зокрема, є системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей комп’ютерних ігор різних жанрів та видів, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю і опитування експертів з game-індустрії. Новизною проведеного дослідження є комплексний аналіз сучасних технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту, їх використання в розробці комп’ютерних ігор і тенденцій щодо формування простору таких ігор. Висновки. Виявлено основні тенденції розвитку комп’ютерних ігор. Визначено фактори, що впливають на їхній ринок, та зроблено прогнози щодо майбутнього розвитку цієї галузі. У роботі проведено аналіз використання штучного інтелекту, зокрема генеративного, під час розробки комп’ютерних ігор (для оптимізації створення ігор та зменшення бюджетів) та формування відповідного ігрового простору, генеративний штучний інтелект відкрив нову еру розробки простору комп’ютерних ігор. Визначено вплив штучного інтелекту на баланс між інтеграцією та зануренням у реальний світ. Проаналізовано поточний стан ігор у віртуальній реальності з їх досягненнями та проблемами, що має вирішальне значення для уявлення про їхню майбутню траєкторію розвитку. Розглянуті нові тенденції та технології вказують на майбутнє простору комп’ютерних ігор.

Технології доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності все частіше використовуються в освіті для створення інтерактивного та захоплюючого досвіду навчання. Проте, більшість додатків не використовують повною мірою потенціал технологій AR/VR для адаптивного та персоналізованого навчання. Ця стаття аналізує п'ять нещодавно запропонованих концептуальних моделей, які інтегрують адаптивні методики в освітні системи AR/VR, щоб визначити їх основні компоненти та можливості. Всі проаналізовані моделі включають профіль користувача, сховище контенту, дані про взаємодію, представлення середовища та компоненти пристроїв. Збирається детальна інформація про користувача, включаючи демографічні дані, рівень знань, когнітивні характеристики, сенсорно-моторні здібності та емоційно-мотиваційні чинники. Це дозволяє адаптувати контент AR/VR до індивідуальних потреб, стилів та станів здобувачів вищої освіти. У всіх моделях було визначено два ключові компоненти впливу на адаптацію - середовище та механізм адаптації користувача на основі моделі користувача. Додаткові компоненти залежать від рівня обслуговування та особливостей пристрою. Для мобільних додатків хмарні обчислення дозволяють оптимізувати обробку даних про об'єкти, місце розташування та людину. У дослідженні визначено, що ці моделі забезпечують ґрунтовну концептуальну основу для адаптивних систем навчання AR/VR. Проте, необхідні подальші дослідження для розробки універсальної структури з урахуванням специфіки предметної області. Слід застосовувати онтологічний підхід, щоб дозволити адаптацію для конкретних освітніх контекстів. Це могло б значно покращити стан адаптивних систем навчання AR/VR. Існуючі концептуальні моделі включають багатообіцяючі методики, але не мають цілісних структур, адаптованих до освітніх галузей. Розробка таких структур є важливою для просування досліджень та практики адаптивного навчання AR/VR. Представлений аналіз та результати закладають фундамент для майбутніх досліджень у проектуванні та оцінці адаптивних освітніх систем AR/VR.

Мета статті — визначити роль віртуальних музеїв у збереженні історичної пам’яті та культурної спадщини під час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Результати дослідження ґрунтуються на узагальненні конкретних фактів запровадження віртуальних музеїв в Україні напередодні й під час повномасштабної війни, аналізі онлайн-ресурсів, зокрема сайтів віртуальних музеїв. Визначено особливості й тенденції розвитку віртуальних музеїв в умовах війни. Основними є такі: практично усі новостворені віртуальні музеї підпорядковані темі війни, їх об’єднує мета, з одного боку, збір і збереження інформації про події війни, факти знищення культурної спадщини, злодіяння росіян; з іншого — донесення правди про події війни для всього світу; деякі віртуальні музеї виконують функції благодійних аукціонів, на сайті яких відбувається продаж артефактів для залучення коштів на підтримку ЗСУ і постраждалого населення під час війни тощо. Наукова новизна одержаних результатів полягає в систематизації фактичного матеріалу щодо появи та діяльності віртуальних музеїв в Україні (насамперед з використанням технологій віртуальної реальності), виявленні особливостей і тенденцій функціонування віртуальних музеїв в умовах війни, уведенні в науковий обіг інформаційних матеріалів щодо новостворених віртуальних музеїв. Висновки. Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що з початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну (з 24 лютого 2022 р.) запроваджено низку віртуальних музеїв, хоча на сьогодні в Україні є невелика кількість музеїв, які працюють тільки в режимі онлайн. Вони відрізняються структурною та функціональною різноманітністю, проте завжди перебувають у віртуальному просторі та, якщо порівнювати з традиційними музеями, пропонують багато переваг насамперед щодо збереження інформації про російсько-українську війну, привернення уваги всього світу до подій в Україні. В умовах війни віртуальні музеї не лише важливі, але й необхідні, оскільки є потужним інструментом не тільки збору та збереження артефактів війни, а й доступу до цих артефактів в будь-який час з будь-якої точки світу. Роль віртуальних музеїв України як засобів збереження історичної пам’яті незамінна.

У даній статті розкриваються теоретико-прикладні питання застосування технологій віртуальної реальності у сфері надання туристичних послуг. Аргументується позиція, що інноваційні технології, які на даний час залучені у всі аспекти нашого життя, будь це комерційна сфера чи сфера послуг, не оминула індустрію туризму. Такий технологічний розвиток став дуже ефективним у національній економіці будь-якої країни світу, оскільки нові технології можуть долати перешкоди, пов’язані з просторовими та часовими бар’єрами, пандемічними спалахами тощо. У науковій літературі віртуальний туризм став доволі перспективним явищем для досліджень правників, маркетологів соціологів та психологів. Особливості застосування технологій віртуальної реальність у туристичній сфері вже декілька останніх років є предметом дослідження багатьох зарубіжних науковців. Найбільша за чисельністю кількість публікацій з даної проблематики припадає на країни Азії, зокрема Китай та Індонезія, де внаслідок спалаху пандемії COVID-19 і обмежень на поїздки та подорожі найбільше постраждала туристична сфера. Їх експериментальні дослідження дозволяють виявити основні позитивні та негативні аспекти застосування технологій віртуальної реальності у туристичній сфері. У рамках нашого дослідження звертається увага на особливості застосування окремих видів технологій віртуальної та додаткової реальності у сфері надання туристичних послуг. Зокрема, ми охарактеризували туризм із застосуванням системи технологій імерсивної віртуальної реальності, фотореалістичні 360-градусні віртуальні тури, блоги про подорожі, прямі трансляції. Хоч це й не виключний перелік, і віртуальний туризм може бути доповнений технологіями доповненої реальності, панорамного онлайн-туру, 3D-фотографіями, відео тощо. Виявлено, що застосування технологій віртуальної реальності у туризмі є неодмінним для створення нової індустрії подорожей. Вона може надавати користувачам можливість візуалізувати віртуальний світ, реагуючи на візуальні, рухомі та звукові підказки, що створює почуття присутності без необхідності покидати будинок або свою зону комфорту.

Представлено поняття віртуальної VR (англ. Virtual Reality) та доповненої реальності AR (англ. Augmented Reality), детально розглянуто їхні ключові властивості, технічні можливості та широкий спектр застосування в сучасному світі. Проведено докладне порівняння VR та AR, в якому вказано на унікальні переваги та обмеження кожної з технологій. VR надає користувачам повністю іммерсивний досвід, транспортуючи їх у повністю нові, цифрово створені світи, тоді як AR розширює реальний світ, накладаючи на нього цифрові елементи, що відкриває безмежні можливості для інтерактивної взаємодії. Визначено, що застосування цих технологій охоплює широкий діапазон сфер, від ігрової індустрії та розваг до архітектури, освіти та медицини, де їх використовують для розроблення тренажерів, реалістичних моделювань та навчальних програм, що підвищують ефективність навчання та практичної підготовки. У сфері охорони здоров'я, VR та AR сприяють розробленню симуляційних тренувань для хірургів, а також використовують для реабілітації пацієнтів. Запропоновано технічний аналіз, розглянуто соціальні, етичні та психологічні особливості використання цих технологій, а також їх вплив на повсякденне життя і професійну діяльність людей. Проаналізовано поточні тренди та здійснено спробу передбачити майбутні напрями удосконалення VR та AR, зокрема прогнози щодо нових інтерфейсів, більшої інтеграції з іншими технологіями та підвищення доступності для споживачів. Розглянуто потенційні технічні вдосконалення, які можуть зробити VR та AR більш реалістичними та зручними для користувачів. Розкрито також потенціал AR та VR для революціонізації способів, якими користувачі взаємодіють з даними та цифровим контентом, пропонуючи нові варіанти візуалізації та маніпуляції інформацією, що можуть кардинально змінити сфери дизайну, освіти, науки та інженерії. Проілюстровано, як такі технології можуть сприяти кращому засвоєнню складного матеріалу та розширенню творчих можливостей. Висвітлено важливість розуміння соціокультурних впливів VR та AR, зосереджено увагу на потребі розроблення цілісних нормативних меж, які б забезпечували безпеку та приватність користувачів, з одночасним стимулюванням інновацій та підтримкою економічного зростання. З'ясовано важливість етичних особливостей розроблення та використання цих технологій для забезпечення відповідального підходу до удосконалення та реалізації потенціалу доповненої (AR) та віртуальної реальностей (VR), які відкривають нові можливості в багатьох сферах людської діяльності. Встановлено, що майбутнє VR та AR прогнозовано буде динамічним, пропонуючи широкі функціональні можливості для інновацій та змін у різноманітних областях нашого життя.

This article thoroughly examines the primary technologies for effectively implementing innovative activities in enterprises and regions directly or indirectly involved in the development of tourism and hospitality. Future innovators will benefit from further exploring the topics provided in the proposed material. Innovations in social-cultural services and tourism, based on the analysis of domestic and international research, as well as the peculiarities of using VR and AR technologies, are elucidated. The features of innovative processes and their evolutionary changes in relevant fields are highlighted. The functions and management of innovation activity in the tourism and hospitality sector, the principles of sustainable tourism development, and methods for evaluating innovation effectiveness are investigated. Additionally, the impact of scientific and technological progress in related industries on innovations in the tourism sector is analyzed. The materials provided comprehensively illuminate the theoretical foundations and practical tools for the functioning of the tourism industry, taking into account national and global experiences. Due to the significant importance of information technology application in tourism and hospitality sectors and the lack of studies reviewing recent events in this field, this work aims to analyze the use of IT technologies published in leading tourism and hospitality journals. It analyzes current trends in the implementation of these innovative technologies in the hotel industry and tourism business. The main advantages and challenges faced by enterprises when applying virtual and augmented reality are highlighted. Special attention is given to the impact of these technologies on enhancing customer experience, improving marketing strategies, and optimizing operational processes. The research results demonstrate that the use of virtual and augmented reality opens new opportunities for the development and competitiveness of enterprises in the service sector. This analysis will be beneficial for researchers to better understand the latest trends in IT application in tourism and hospitality from various perspectives. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article explores the current aspects of social engineering in the digital age. Social engineering is considered as a strategic technology of constructing new meanings, principles, rules and facts of social interaction. The socio-philosophical concepts of K. Popper, P. Sorokin, and R. Silverstone are analyzed in the context of constructive proposals of social engineering. The application of historical and philosophical intellectual constructs to the practices of social transformations is described in the article. The article reveals the possibilities and limitations of digital technologies in social engineering. The risks of creating new tools and algorithms for manipulation, disorientation of users of virtual technologies by social engineering methods are shown within the framework of the digital security problem. The diversity of views on the essence of social engineering and the analysis of its spheres of application problematize the interpretation of its social role and meaning. The methods of constructing social events and interfering in people's lives require critical evaluation. The implementation of AI in social engineering developments leads to the new risks, which are systematized in the article. They are related to the manipulation of public consciousness, distortion of identification and personalisation methods, financial fraud, and violation of human security [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Health Sport Rehabilitation is the property of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article reveals the meaning of the concept of artificial intelligence and proves the necessity of its application in the educational space. The purpose of the article is to show the importance of artificial intelligence as an educational and entertainment tool in higher education. The methodological concept is aimed at ensuring the effectiveness of students' education with the help of artificial intelligence. The research results show the types (weak and strong), directions, functions of artificial intelligence; the importance of edutainment in higher education and its main principles are revealed. Artificial intelligence is presented as a toolkit of edutainment in higher education and the importance of using artificial intelligence functions for edutainment in US higher education to improve human skills and abilities is shown. The significance of the avatar and virtual teacher in the educational process is revealed. During the research and experimental work, we singled out the leading factors of the actualization of the ideas of artificial intelligence as an educational and entertainment toolkit in the modern theory and practice of training students of higher education. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article highlights the main features of the virtual educational environment, the advantages and formats of using virtual reality in learning a foreign language. The purpose of the article is to study the role and possibilities of virtual reality as a necessary component in learning a foreign language. The methodological concept is aimed at shaping the role and capabilities of virtual reality as a necessary component in foreign language learning. The results of the study show the importance of the main modules of the multimedia virtual environment for learning cultures and languages in institutions of higher education; the technology of writing a pedagogical script for a computerized course is proposed for the design of distance courses for learning a foreign language, the construction of a high-quality virtual language environment, and the methods of using virtual reality tools are presented. The experimental work was devoted to the study of the role and possibilities of virtual reality as a necessary component in learning a foreign language; the degree of change in the memory of students of higher education, operational characteristics of thinking, perception in the process of using virtual reality educational programs. The change of attention, which is closely related to the functioning of cognitive processes, was also studied. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Extended reality combines the real and digital worlds. This technology has found applications in all fields of medicine, including cardiac surgery and interventional cardiology. The paper describes the application of three types of extended reality, namely virtual, augmented and mixed realities. The aim. To explain the principles of operation of various types of extended reality using non-medical and medical applications as examples; to analyze the data from specialized publications in the field of cardiac interventions. Materials. Articles from the Pubmed database. Results. The article highlights important details of the heart and blood vessels image creation technique with which users operate. Primary data is obtained from imaging modalities like tomography or ultrasound, then it is segmented and processed for the virtual viewing. In virtual reality, three-dimensional (3D) images of the heart defects are analyzed in depth, and virtual manipulations can be performed that simulate the course of the operation. Virtual reality includes printing the heart on a 3D printer with subsequent executions on physical models, both diagnostic dissections and therapeutic surgical or endovascular simulations. In augmented reality, the created image of the internal anatomy of the defect is present near the surgeon, without interfering medical manipulations. In mixed reality, a virtual image is superimposed on the patient’s body, creating a detailed navigation map. Conclusions. Extended reality application deepens the understanding of anatomy due to stereoscopic visualization of the structure of the heart and blood vessels. Creating a model of a patient’s heart defect and simulating an operation on it shortens the “learning curve”, improves the professional skills of surgeons and cardiologists, and also allows for surgical and endovascular interventions individualization. Planning interventions in cardiac surgery and interventional cardiology with extended reality technologies influences decision-making and reduces the duration of operations.

Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій призвів до серйозних змін у традиційних освітніх концепціях, освітніх моделях і навіть системі освіти. Формулювання проблеми. Поступово привертає увагу освіта, що не підпорядковується традиційній концепції та звільняє учасників процесу навчання від обмежень у часі та просторі, забезпечуючи багатство викладацьких та навчальних ресурсів. Особливого значення при цьому набувають технології віртуальної та доповненої реальностей. При впровадженні цих технологій в освітні програми, що мають дистанційний еквівалент, необхідним є аналіз взаємодії учасників навчального процесу із використанням віртуальної та доповненої реальностей. Аналіз педагогічної, методичної літератури та результатів вітчизняного і зарубіжного досвіду щодо використання технологій віртуальної та доповненої реальностей в освітньому процесі, дозволив виокремити основні особливості моделей взаємодії учасників освітнього процесу закладу загальної освіти з використанням віртуальної та доповненої реальностей. Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження ми використовували такі методи: систематичний та порівняльний аналіз педагогічних, психологічних, філософських, соціологічних праць, методичної та спеціальної літератури; аналіз педагогічного досвіду використання технології віртуальної та доповненої реальностей для навчання в закладах загальної середньої освіти; опитування вчителів про їхній досвід використання технології віртуальної та доповненої реальностей у навчальному процесі, виявлення проблем для створення спеціальних вебінарів та курсів з метою розвитку цифрової компетентності вчителя; інтерпретація результатів дослідження. Дослідження виконувалося в межах дослідної роботи «Проєктування навчального середовища з використанням засобів доповненої та віртуальної реальностей в закладах загальної середньої освіти» (ДР №0121U107689) Інституту цифровізації освіти НАПН України. Результати. Встановлено, що взаємодія учасників освітнього процесу із застосуванням технології віртуальної реальностї потребує удосконалення, методичних рекомендацій та досліджень щодо організації цього середовища для різних цілей, як, наприклад, дослідження учнями нового навчального матеріалу, виконання лабораторної роботи, сумісна робота учнів над дослідженням, інструкцій для діяльності вчителя у роботі з учнями у віртуальному навчальному середовищі та ін.; взаємодія учасників освітнього процесу із застосуванням доповненої реальності найбільш зрозуміла вчителями і учнями, ними використовуються як готові технології доповненої реальності, так і створені особисто. Висновки. Визначено, що модель взаємодії учасників освітнього процесу закладу загальної освіти з використанням віртуальної та доповненої реальностей загалом охоплює такі блоки: діяльність вчителя щодо організації взаємодії учасників освітнього процесу у віртуальній та доповненій реальностях; організація взаємодії учнів із вчителем за допомогою віртуальної та доповненої реальностей; основні види взаємодії учасників цього процесу з використанням віртуальної та доповненої реальностей; діагностика результативності взаємодії у навчальному проєкті з віртуальною та доповненою реальностями. При цьому, модель взаємодії учасників освітнього процесу із використанням віртуальної реальності має врахувати особливості простору призначеного для використання цієї реальності та наближеного до максимальної площі відносно центру навчального класу.

Стаття спрямована на глибокий аналіз та обґрунтування сучасного стану ринку туристично-рекреаційних послуг в Україні. Зокрема, розглядається вплив глобального середовища на розвиток готельного бізнесу в умовах стрімкого розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. В сучасному світі, де домінують інформаційні технології, туристично-рекреаційний ринок стає все більш динамічним і конкурентним. Глобалізація вносить свої корективи, вимагаючи від учасників ринку постійної адаптації та вдосконалення. В цьому контексті, технологічні інновації виступають ключовим фактором, що визначає подальший розвиток галузі. Одним із важливих аспектів розгляду є питання сталого розвитку туристичних та готельних підприємств. Сталість розвитку не лише сприяє підвищенню ефективності економіки країни, але й є ключовим елементом для будь-якої держави, особливо в умовах економічних криз та несприятливих обставин, які включають пандемію COVID-19 та військові конфлікти. Зазначено, що Україна пережила важкі економічні кризи, включаючи внутрішні та зовнішні фактори, що призвели до серйозного спаду економіко-соціального стану в країні в 2022 році. У таких умовах, важливо розглянути сценарії використання технологічних драйверів для впровадження та вдосконалення послуг українського туризму. Один з потенційних шляхів підвищення конкурентоспроможності туристичної галузі - використання мобільних застосунків. Розробка зручних та інтуїтивно зрозумілих додатків може сприяти покращенню взаємодії туристів та постачальників послуг. Мобільні застосунки можуть об'єднати інформацію про готелі, транспорт, екскурсії та інші види розваг у зручний для користувача формат. Віртуальна реальність може стати іншим потужним інструментом для залучення туристів. Вона дозволяє створювати вражаючі віртуальні тури та іммерсивні враження, що сприяють прийняттю рішення про подорож. Використання віртуальної реальності може відкрити нові можливості для маркетингу туристичних об'єктів та підвищити інтерес до регіону. Блокчейн, з своєю надійністю та прозорістю, може забезпечити безпеку та відстеження туристичних транзакцій, а також сприяти розвитку системи лояльності для постійних клієнтів. Враховуючи труднощі економічного відновлення та постійні зміни в глобальному середовищі, інтеграція технологічних рішень може стати важливим кроком для підтримки та розвитку туристично-рекреаційної галузі в Україні. Такий підхід дозволяє адаптуватися до сучасних реалій, забезпечуючи ефективність та конкурентоспроможність українського туризму в умовах глобального ринку.

У статті визначено істотні ознаки поняття «цифровізація», яка неоднозначно оцінюється дослідниками, акцентована увага на позитивних та негативних наслідках цифровізації, означено тенденції розвитку цифрового суспільства. Серед безперечних переваг цифровізації виділяються: розширення можливостей задоволення потреб як духовного так і матеріального характеру, суттєве покращення якості життя, збільшення можливостей інтелектуального та творчого розвитку, підвищення здатності до кар’єрного зростання та можливостей для самореалізації і саморозвитку. Наголошується на можливостях, які відкриваються перед людьми з інвалідністю, обмеженими можливостями до працевлаштування, забезпечується інклюзія у соціальне життя тих осіб, які в звичайних умовах в силу різних причин не могли проявляти активну соціальну позицію. Небезпечність цифровізації - розмивання кордонів між публічним та приватним життям, особливо це проявилося під час пандемії, коли значна частина населення змушена була перейти до роботи та навчання он-лайн; втручання у приватне життя; поляризація суспільства як наслідок цифрової нерівності, яка має тенденцію поглиблюватися. Доведено, що наслідком цифровізації стає створення нового образу суспільства – цифрового суспільства, де нівелюється межа між реальністю та віртуальністю, панує власна система знаків, утворюється нова система цінностей та норм. Значна увага приділена феномену «цифрової людини», яка існує у вітруальному просторі, створює та перетворює інформаційні взаємозв’язки, сприймає світ як симуляційну ігрову модель, переконана в своїй здатності керувати цифровим світом, але в той же час є заручницею альтернативної реальності, породженої процесом цифровізації.

Метою дослідження є аналіз сучасних імерсивних технологій і можливості їх застосування в розвитку електронних бібліотек у контексті запровадження технологій віртуальної, доповненої та змішаної реальностей, а також використання технологій штучного інтелекту. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, а також системний підхід. Що дало змогу проаналізувати особливості застосування імерсивних технологій в електронних бібліотеках і визначити переваги впровадження таких технологій під час створення сучасного інформаційного простору бібліотек. Наукова новизна полягає в аналізі імерсивних технологій в розрізі їх імплементації до сучасних електронних бібліотек. Аналіз ролі штучного інтелекту, технологій доповненої та віртуальної реальності у створенні сучасного інформаційного простору в бібліотеках показав як переваги, так і недоліки цифровізації в бібліотеках. Проаналізовано етичні проблеми, пов’язані з інклюзивністю в користуванні інформаційними ресурсами та захистом і збереженням особистих даних користувачів. Запропоновано рекомендації та підходи для успішного впровадження зазначених технологій в електронних бібліотеках. Висновки. Імерсивні технології набувають все більшого поширення, і їх використання в бібліотеках розширюється. Етичні та правові проблеми під час використання віртуальної реальності та доповненої реальності неминуче виникнуть у майбутньому. На сьогодні західний світ більше використовує обидві технології, хоча вони безкоштовні, а в деяких випадках і менш дорогі, ніж раніше. У статті розглянуто трансформаційний перетин нових технологій і цифрових бібліотек, висвітлено шлях до збагаченого та доступного ландшафту знань. Зосереджуючись на штучному інтелекті (AI), машинному навчанні (ML), обробці природної мови (NLP), доповненій реальності (AR) і віртуальній реальності (VR), досліджено, як ці технології переосмислюють роботу цифрових бібліотек. Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання дають змогу інтуїтивно зрозуміло керувати контентом і надавати рекомендації, змінюючи спосіб взаємодії користувачів із цифровими ресурсами. NLP усуває розрив між людською мовою та цифровими системами, розширюючи функції пошуку. AR накладає цифрову інформацію на фізичний світ, розширюючи можливості інтерактивного навчання, тоді як VR занурює користувачів у віртуальні сфери, революціонізуючи освітні парадигми. У статті розглянуто інтеграцію цих технологій до цифрових бібліотек не тільки задля збереження величезних обсягів знань, а й задля представлення інформації в привабливих і доступних форматах. Завдяки створенню метаданих на основі штучного інтелекту та позначенню тегами вмісту цифрові бібліотеки систематично організовуються та збагачуються, підвищуючи точність пошуку. Ці інновації не тільки зберігають минуле, але й висвітлюють майбутнє, де знання є загальнодоступними, сприяючи допитливості, навчанню та дослідженню. У статті досліджено потенціал цих технологій, а також описано очікування користувачів бібліотек від забезпечення орієнтованого на них підходу у формуванні цифрових бібліотек майбутнього. Використання імерсивних технологій робить значний внесок в еволюцію цифрових бібліотек, прокладаючи шлях до інклюзивного та захопливого досвіду здобуття знань для різноманітних користувачів у всьому світі.

Мета статті – вивчити впровадження та вплив технологій віртуальної реальності (VR) у сучасних бібліотечних середовищах, зокрема в контексті медіатизації суспільства. У дослідженні розкрито шляхи адаптації бібліотек до динамічного цифрового середовища та переваги VR-технологій, які можна запропонувати бібліотекам і користувачам. Методи дослідження. Усебічний огляд літератури, аналіз прикладів успішного впровадження віртуальної реальності в бібліотеках. Для збору наукових статей і дослідницьких публікацій, присвячених сучасним університетським бібліотекам і впливу цифрових медіа на їх роль і функції, використано вітчизняні та міжнародні бази даних. Ця всеохопна методологія дослідження дала змогу скласти повну картину трансформацій, що відбуваються в сучасних університетських бібліотеках, і впливу цифрового медіапростору на їхні ролі та функції. За допомогою контент-аналізу ретельно проаналізовано нормативні документи та керівні принципи розробки політики щодо університетських бібліотек і цифрового медіапростору. Наукова новизна статті полягає в дослідженні практичного застосування віртуальної реальності в бібліотечному середовищі, оцінці потенційних переваг і проблем, а також у розгляді ширших наслідків медіатизації для бібліотечних практик і послуг. Висновки. Дослідження демонструє, що впровадження VR-технологій у бібліотечне середовище може підвищити залучення користувачів, сприяти навчанню, а такожд оптимізувати різні бібліотечні процеси. До того ж підкреслено необхідність в адаптації бібліотек до медіатизації суспільства через інтеграцію передових цифрових інструментів і послуг, таких як VR, щоб залишатися актуальними та доступними для користувачів у епоху цифрових технологій.

Мета цього дослідження – визначити глобальні інноваційні тенденції у комунікаціях та їхній вплив на розвиток маркетингових і PR-комунікацій. Задля цього застосовано один із сучасних методів прогнозування – аналіз трендів, що ґрунтується на вивченні вторинних джерел та новинних публікацій і дає змогу виявити слабкі інформаційні сигнали з різних ринків, спираючись на згадування про цифрові інновації, завдяки яким компанії конструюють нову реальність для стейкхолдерів, удосконалюють способи взаємодії з ними, формують власний сприятливий корпоративний імідж і позиціювання брендів. Автори дослідження виокремили шість трендів, які матимуть вплив на розвиток комунікацій у найближчі десятиріччя: машинне навчання; big data; технології віртуальної реальності; цифрова гейміфікація; блокчейн та NFT; мігрування у метавсесвіт. Зроблено висновок, що ці цифрові інновації збагачуватимуть інструментарій просування, а також формуватимуть новий соціокомунікаційний вимір і креативно-смисловий контекст. Зокрема стверджується, що VR-технології заохочуватимуть подальше проникнення реклами й PR у сферу інтегрованих віртуальних комунікацій. Гейміфікація дедалі глибше вкорінюватиметься в усі напрямки маркетингової та PR-діяльності, урізноманітнюватиме взаємодію зі стейкхолдерами, збільшуватиме її результативність завдяки новизні, емоційності, залученості користувачів. NFT ставатимуть символом інновацій в іміджевому ракурсі. Також у статті окреслено можливості та особливості маркетингу та PR у метавсесвіті

The nature of the interaction of the human body with virtual reality has been studied. The role of the body and its virtual avatar in the context of the coexistence of reality and virtual reality is defined. The circle of problems and risks for the anthropological project caused by the development of virtual reality is outlined. Goal. To understand the role of the body in interaction with virtual reality and outline the range of problems caused by the existence and development of this phenomenon. Methods. The analytical-synthetic method, abstraction, generalization, comparative and systematic methods, as well as the principles of scientificity: historicism, comprehensiveness, contradiction, objectivity and concreteness are used. Conclusions. The role of the body in reality is secondary, its reflection – the avatar, under the condition of authorization is primary in the virtual reality derivative, because it provides the functions of personalization and selfexpression. However, it should be noted that with the development of virtual reality technologies and under the condition of increased immersiveness in the user experience, problems with blurring of identity, a decrease in the level of socialization and information expansion are possible. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Copyright of Health Sport Rehabilitation is the property of H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

The article offers an author's search for a model of integration of marketing research with virtual reality technologies. It has been confirmed that marketers are adding the capabilities of artificial intelligence tools to their search activities. An analysis of foreign publications was carried out regarding the possibility of using big data about the previous experience of the client's search queries. The contribution of Ukrainian researchers to the research methodology of artificial intelligence technologies in marketing was also noted. The directions of the flow of information in the «machine-human» system for the collection of big data have been revealed. It has been established that virtual reality reflects the client's experience of being in a simulated environment. A semantic search for terminology related to virtual reality technology was carried out. It has been established that most of the global brands use augmented reality. Less often – virtual reality technology, as it is a model of a completely digital environment. This technology requires additional sensor devices. Conclusions were made about the change in consumer behavior during the period of isolation due to covid-19. It was found that today it is already necessary to focus on a qualitatively different model of the client profile. It is proposed to use virtual reality technology in marketing research to obtain data for building a consumer portrait based on artificial intelligence. The methods of marketing research, which are necessary for collecting structured and unstructured data about the consumer's experience with interaction with virtual reality technologies are substantiated. It was found that for further analysis it is worth using observations to collect data on the client's geolocation, the reaction of the limbs and eyes to interaction with virtual objects. The data generated by embedded platform analytics is also highlighted. It has been established that such data will be useful for customer segmentation. It was concluded that the emotions received in computer games are important to the consumer. Therefore, virtual reality technologies are necessary for brands to study consumer behavior in conditions that he perceives as recreation. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Мета статті — дослідити вплив імерсивних технологій на сприйняття мистецтва в контексті трансформацій сучасного артринку. Результати дослідження. Твори мистецтва із застосуванням імерсивних технологій розглядаються як перспективний напрям для розвитку артринку з огляду на їх переваги (нівелювання дистанції між митцем та публікою, збереження ринку мистецтва під час світової пандемії) та обмеження (відсутність критеріїв для підтвердження оригінальності твору мистецтва та ін.). Розглянуто роль імерсивних технологій крізь призму створення, споживання, регулювання та поширення творів мистецтва; підтверджено їх інноваційні способи презентації у галереях, музеях, художніх ярмарках, бієнале. Аналіз останніх виставок у провідних музеях і галереях («Alienarium 5», «3х3х6», «ULTRAMARIN — An Immersive Exhibition», «Ukraine: Land of the Brave», «Імерсивний світ Тараса Шевченка» та ін.) та аукціонах (Sotheby’s, Christie’s) показав, що ефект занурення стає важливим чинником трансформації сприйняття мистецтва. Аукціонні доми та галереї почали включати захопливі твори мистецтва у свої заходи, щоб залучити міленіалів як нову групу колекціонерів і стимулювати нові продажі. Наукова новизна полягає в дослідженні впливу імерсивних технологій на сприйняття мистецтва та трансформацію артринку, зокрема на формування нової культурної моделі функціонування творів мистецтва, що обумовлено пандемією COVID-19. Висновки. Дослідження показало, що імерсивні технології, які надають художникам нові можливості, розширюють культурний досвід та оновлюють класичні твори мистецтва, впливають на сприйняття мистецтва. Визначено, що мистецькі виставки з ефектом занурення мають потенціал для трансформації сфери культури та мистецтва через залучення нових колекціонерів та формування нової екосистеми функціонування мистецтва, яка враховує економічні та символічні аспекти артринку.

The purpose of the article is to trace the main changes in modern scientific research of music education, taking into account its technological and informational diversification. The research methodology involves the complex use of a number of methods and approaches integrated from art history, pedagogy, informatics, and other sciences. General scientific research methods are also used, in particular analysis, synthesis, system, and generalisation. Methods of processing textual information, bibliographic method and content analysis of scientific information resources are significant. The scientific novelty consists in drawing attention to the reorientation of music education research as an important component model of the modern concept of intellectual education in an interdisciplinary direction based on technological developments. Conclusions. Traditional music education is gradually giving way to various new types of learning involving information technologies - digital devices, computer games, virtual reality, various simulations and network learning platforms, artificial intelligence, automatic control systems, and applications. Thus, the latest technologies break the traditional model of music education, contribute to its development and expand human opportunities for acquiring quality knowledge. In addition, the involvement of the latest technologies in the learning process requires changes not only in the content, methods, and process of learning, but also in the very theory of music education. In general, all these processes improve the quality of music education and ensure its sustainable development within the latest progressive concepts. Therefore, it is not surprising that based on the analysis of a number of foreign publications of modern researchers the following conclusion can be drawn: most of the research on music education is aimed to understand how to combine traditional learning with modern technological achievements, in particular, informational ones. This, in particular, refers to the understanding of the need to conceptualise a number of concepts of modern music education along the lines of interdisciplinary research traditions, including those mediated by the significant influence of informational and technical disciplines. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The nature of human interaction with virtual reality has been studied. The risks and negative consequences of using virtual reality are analyzed. An assessment of the nature of human and virtual reality coexistence has been formed. Goal. To investigate the interaction and mutual influence of a person and virtual reality, to outline and rethink the range of problems caused by the existence of this phenomenon. Methods. The analytical-synthetic method, abstraction, generalization, comparative and systematic methods, as well as the principles of scientificity: historicism, comprehensiveness, contradiction, objectivity and concreteness are used. Conclusions. Negative factors of influence on human consciousness, such as: immersiveness, absorption of reality by hyperreality, loss of identity, decrease in the level of socialization, accumulation of simulacra and expansion of simulation in the plane of virtual reality are reinterpreted with the help of physiological needs, «anxiety», spatio-temporal parameters, mortality/birth rates and prototypes available in virtual reality. It is necessary to re-evaluate virtual reality as an additional space of the human habitat, which will lose its negative connotations if the manifestations of information expansion are eliminated. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Мета статті — визначити статус мистецтва в контексті формування сучасного цифрового простору. Об’єктом дослідження є візуальне мистецтво. Предмет — трансформація та диверсифікація системи образотворчого мистецтва на тлі впровадження в неї сучасних цифрових технологій. Актуальність статті полягає в необхідності осмислення змін, які відбулися в системі образотворчого мистецтва в умовах формування діджитальної культури сучасного суспільства, що в кінцевому результаті надасть нам розуміння статусу мистецтва в сучасному цифровому просторі. Методологія теоретичного аналізу базується на використанні підходів цілого ряду гуманітарних дисциплін, перш за все мистецтвознавства, культурології, соціальних комунікацій і філософії. Задіяно: – інформаційний підхід, цінність якого полягає в тому, що він реалізує метод наукового пізнання об’єктів та процесів. Згідно з ним виявляються і аналізуються найбільш характерні інформаційні аспекти, що визначають їх функціювання і розвиток, як-от у нашому дослідженні система мистецтва актуалізується в контексті викликів цифрового суспільства; – структуралізм, установки якого з виявлення та аналізу структур — символічних цілісностей, що зберігають стійкість при перетвореннях і трансформаціях, якнайкраще можуть бути застосовані в дослідженні цифрового мистецтва; – соціокультурний підхід, що дозволив уникнути фактографічного опису на користь багатофакторного підходу до вивчення предмету дослідження, обґрунтувати закономірності становлення і функціонування цифрового простору в аспекті його соціальної й культурної складових, підкреслити значення явища, що вивчається, у процесі збереження й трансляції сучасної культури. Результати. Дослідження статусу мистецтва в цифровому просторі ґрунтується на вивченні технологічно детермінованих змін за трьома основними векторами діяльності системи: виробництво, споживання та обіг мистецтва. У статті проаналізовано більше десяти прикладів синергії мистецтва і сучасних технологій, що допомогло вивчити предмет дослідження в різних об’єктивних аспектах. Визначено зміни, що спостерігаються в процесі художнього виробництва, котрі охарактеризовано як творчий експеримент аматорів та професіоналів на тлі розвитку цифрових технологій. Описано нові споживацькі можливості та переваги цифрових технологій у культурному секторі. Розглянуто приклади, які демонструють реакцію традиційного артринку на технологічні впровадження та засвідчують, що з появою блокчейну починається новий виток в історії художнього ринку. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше висвітлюється питання визначення статусу мистецтва в сучасному цифровому просторі в контексті аналізу змін, які відбулися в системі образотворчого мистецтва на трьох ключових рівнях — виробництво, споживання та обіг. Практичне значення статті полягає в тому, що проведений науковий аналіз дозволяє виявити актуальні тенденції у світовій галузі образотворчого мистецтва.

The article analyzes modern virtual reality and augmented reality algorithms and ways of their implementation using neural networks. As a result, a classification of current virtual reality tasks is presented, the advantages and disadvantages of algorithms are identified, and the use of convolutional neural networks is proposed. As part of the study, a qualitative analysis of modern convolutional neural network architectures was carried out and their individual disadvantages when used in virtual reality systems were shown. As a result of the study, the optimal ways of applying neural networks in various tasks of identification, generativity and support in augmented and virtual reality systems were established. The functional and structural description of convolutional neural networks, the optimal structure and parameters for initialization and training of a convolutional neural network suitable for solving virtual reality problems are presented. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The dynamics of the development of modern society and the rapid breakthrough of the technological component led to the need to interact with fast-changing and client-oriented information in real time. This need is met through the use of augmented reality technology, which allows users to interact in real time with both the real physical and virtual digital worlds. The rapid digitization of human existence has provoked an exponential increase in the amount of existing data, thereby posing new challenges to the scientific community. At the same time, the technology of deep learning, which is successfully applied in various fields, has a rather large potential. The purpose of this study is to present the potential of combining technologies of augmented reality and deep learning, their mutual improvement and further application in the development of modern highly intelligent programs. The work briefly provides an understanding of the concepts of augmented and mixed reality and also describes the technology of deep learning. Based on the literature review, relevant studies on the development of augmented reality applications and systems using these technologies are presented and analyzed. After discussing how the integration of deep learning into augmented reality increases the quality and efficiency of applications and facilitates the daily life of their users, conclusions and suggestions for future research are provided. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття є актуальною оскільки питання імерсивних технологій, які є інноваційними для готельного бізнесу, не мають широкого висвітлення в науковій вітчизняній літературі. Метою є аналіз використання імерсивних технологій як інноваційної складової в готельному бізнесі, орієнтуючись на дозвіллєвий аспект їх впровадження. В роботі використано методику бізнес-кейсів, системно-структурний підхід та метод узагальнення. Розкрито суть та роль імерсивних технологій в дозвіллєвій діяльності готелів, охарактеризовано основні підходи щодо їх використання. Розкрито дозвіллєвий аспект використання імерсивних технологій в готельному бізнесі. Зроблено висновок, що впровадження імерсивних технологій може розглядатись як «цифрова інновація», а впровадження цих технологій в готельному бізнесі дає змогу успішно діяти в таких сферах: маркетинг; дозвілля; навчання. Результати роботи можуть бути використані при розробці управлінських рішень щодо впровадження імерсивних технологій в діяльність готелів.

Метою дослідження є огляд можливого застосування технологій доповненої реальності в сучасних медіатеках й аргументація доцільності використання інноваційних розробок у створенні оновленого інформаційного простору бібліотек. Методологія дослідження базується на аналізі наявних інноваційних технологій, що використовуються в бібліотеках для осучаснення медіапростору, зокрема шляхів застосування доповненої реальності під час трансформації інформаційних центрів у медіатеці. Наукова новизна. У роботі представлено огляд наявних шляхів застосування технології доповненої реальності в організації інформаційного простору сучасних медіатек, а також запропоновано нові технологічні шляхи розвитку бібліотек і наведено приклади застосування AR. Висновки. Використання технології доповненої реальності в розвитку медіатек не є абсолютно новою тенденцією. Усім давно знайомі книги доповненої реальності, казки, навчальні матеріали. Також не є абсолютною інновацією використання AR в наукових дослідженнях. Приймаючи виклики сьогодення, бібліотека не має залишатися звичним для всіх книгосховищем, єдиною інновацією, де є застосування сучасних цифрових технологій для доступу до ресурсів книгозбірні. Викликана прогресом інформаційного суспільства трансформація бібліотеки в медіатеку передбачає створення кардинально нового інформаційного простору, де забезпечуватимуться різноманітні інформаційні потреби користувачів: від освітніх до планування подорожей. Такий підхід неминуче вимагає застосування цифрових технологій, зокрема технологій віртуальної та доповненої реальності. У статті розглянуто різноманітні шляхи застосування AR-технологій, а також наведено результати опитування студентів щодо створення інноваційного бібліотечного простору.

This study examines augmented reality, which imposes on the world around us virtual objects, characters, filters, or other effects through a special camera. Currently, augmented reality is considered potential for pedagogical programs and it is beginning to gain momentum and be actively used. The use of augmented reality technology opens up new opportunities that increase productivity and efficiency in various industries, improve communication and knowledge transfer and make distance learning more comfortable and realistic. However, the factor of reducing the cost of production or the educational process due to the introduction of augmented reality is not yet fully disclosed and requires a detailed analysis, part of which is conducted in this paper. The existing types of augmented, virtual and mixed reality technologies were analyzed, their comparison was made, the current place in the market was determined, as well as their influence and role in modern education. The paper presents examples of the use of augmented reality technology in various fields, including in production, which demonstrates a significant increase in efficiency and confirms the relevance. An overview of the premises and laboratories, which now use virtual and augmented reality technologies for the educational process. The article also describes the shortcomings of the educational process, which can be corrected by introducing augmented reality technology. The economic benefit of using augmented reality in the educational process on a real example was calculated, due to which the expediency of this implementation was proved. Elements of the educational process are considered, the replacement of which with augmented reality will make education cheaper, and this means more accessible. An example of markers used for an augmented reality application in the field of aircraft construction is given. The tendency of the application of augmented reality and use in the educational process for the next years is analyzed, the branches in which it can be applied are considered and the expediency of its use is confirmed.

Copyright of Electronics & Control Systems is the property of National Aviation University and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Мета статті – дослідження поняття віртуального образу, створеного в уяві художника і його відповідності матеріальному інваріанту. Методологія дослідження базується на системному підході аналізу віртуального виміру мистецтва. У статті аналітичний метод застосовується для аналізу філософської, художньої, історико-культурної літератури за темою дослідження. Теоретично-концептуальний метод використовується для характеристики концептуально-термінологічної дослідницької системи, порівняльно- типологічний метод – для з’ясування відповідності віртуального образу, який формується в уяві людини, зі знайденими матеріальними артефактами. У роботі висвітлено концепцію Платона «про специфіку створення образів та симулякрів», положення «про категорію віртуальності» Фоми Аквінського та концепцію «психологічної ультраструктури мистецтва» С. Безклубенка (2015). Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено відмінності між віртуальним зображенням і його матеріальним інваріантом, використовуючи приклади робіт Людвіга ван Бетховена, Леонардо да Вінчі і Рембрандта ван Рейна. Висновки. Доведено, що процес створення твору мистецтва починається з формування віртуального образу (проєкту) в уяві творця і завершується уречевленою формою первісного плану. Виробництво художнього твору, з моменту, коли його зображення народжується в уяві художника, до його втілення (матеріалізації) в певний продукт, а потім пошук його завершення у свідомості споживачів є складною психологічною ультраструктурою мистецтва. На прикладах відомих творів мистецтва з’ясовано, що кінцевий результат творчості часто не відповідає запланованому віртуальному проєкту.