Search

У статті проаналізова-но історію функціонування інституту цивільного губернатора – імперського місцево-го органу влади в українських губерніях у складі Російської імперії, визначено історичніумови формування управлінської інституції впродовж першої половини ХІХ ст. На осно-ві архівних матеріалів та опублікованих нормативно-правових актів Російської імпе-рії авторами охарактеризовано історико-правові аспекти діяльності цивільного губер-натора, зміну його службових повноважень відповідно до внутрішньополітичного ста-новища країни. Під час дослідження авторами встановлено що одним із основних норма-тивно правових актів, що розширював та визначав повноваження цивільного губерна-тора впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. став «Загальний наказ цивільнимгубернаторам» (1837 р.). «Наказ» (1837 р.) значно розширив повноваження та владу ци-вільного губернатору у різних сферах життя краю: політико-адміністративній, контр-олю за органами місцевого самоврядування та представницькими органами дворянства,економічній, культурно – освітній і цензури, медико-санітарній, тощо. У ході досліджен-ня автори прийшли до висновку, що юридичне й законодавче закріплення зростаючогокола функціональних повноважень цивільного губернатора, у першій половині ХІХ ст.,поліпшило діяльність губернської адміністрації, посиливши її виконавчі повноваженняй важелі впливу в системі імперських органів влади й управління губерніального рівня.

Being based on a wide source material the article defines the social status of abandoned children in the Russian Empire in the late nineteenth – early twentieth centuries (on the example of Volyn province). The causes of the occurrence of abusers are analyzed, their number is calculated, the role of the state and the public in solving the orphanage problem is shown. The author pays considerable attention to the functioning of the Zhytomyr Orphanage, shows the algorithm of caring for the abandoned children in it. The article contains valuable statistical material on the number of children abandoned and killed in Volyn province, which demonstrates the dynamics of this phenomenon in the early twentieth century. The turn of the nineteenth and twentieth centuries was a time of rapid development of the processes of modernization and urbanization, which also determined a significant transformation of marital and family values, and the Institute of the Family itself underwent dramatic changes. Unemployment, low pay, poor living conditions combined with excessively high expectations of urban lifestyles have led to an increase in the number of illegitimate and abandoned children and the spread of child loss. Orders for public care and zemstvos were taken to solve the urgent problem of orphans' appearance, orphanages and shelters were run by the latter. The problem was solved by the media, which constantly informed the public about the cases of the abduction of children, published brief reports on their activities. The article makes a comparative analysis of the functioning of educational establishments and Zemsky institutions in the territory of the Russian Empire. Much attention is paid to the high mortality rate (70–100%), which is associated with the existence of a long bureaucratic procedure for the registration of infants. The author analyzes the soundness of the existence of “windows of life” in the provincial public institutions, which, on the one hand, managed to save the life of a kid, but on the other – these nurseries pushed women to throw their own children in order not to participate in their upbringing., У статті на широкому джерельному матеріалі визначено соціальний статус підкинутих дітей у Російській імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Волинської губернії). Проаналізовано причини появи підкидьків, зроблено підрахунок їхньої чисельності, показано роль держави і громадськості в розв’язанні проблеми сирітства. Автор приділяє значну увагу функціонуванню Житомирського сирітського будинку, показує алгоритм догляду за підкинутими дітьми в ньому. Стаття містить цінний статистичний матеріал щодо чисельності підкинутих і вбитих дітей у Волинській губернії, який демонструє динаміку зростання цього явища на початку ХХ ст. Межа ХІХ і ХХ століть була часом швидкого розвитку процесів модернізації та урбанізації, що визначали й суттєву трансфор- мацію шлюбно-сімейних цінностей, сам інститут сім’ї теж зазнавав кардинальних змін. Безробіття, низька оплата праці, незадовільні побутові умови сукупно з надміру високими очікуваннями від міського способу життя спричинили зростання чисельності позашлюбних і підкинутих дітей і поширення дітозгубництва. Вирішити нагальну проблему появи сиріт узявся Наказ громадського піклування та земства, у підпорядкуванні якого опинилися сирітські будинки і притулки. До розв’язання проблеми долучалися засоби масової інформації, які постійно інформували громадськість про випадки підкидання дітей, публікували короткі звіти про їхню діяльність. Зроблено порівняльний аналіз функціонування виховних будинків і земських установ на території Російської імперії. Значна увага приділена високій смертності підкидьків (70–100%), що пов’язано з існуванням довгої бюрократичної процедури з оформлення немовляти. Автор аналізує слушність існування «вікон життя» при громадських установах губерній, завдяки яким, з одного боку, вдавалося зберегти життя підкидька, з іншого – ці ясла штовхали жінок до підкидання власних дітей, аби не брати подальшу участь у їхньому вихованні.

У статті на широкому джерельному матеріалі визначено соціальний статус підкинутих дітей у Російській імперії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. (на прикладі Волинської губернії). Проаналізовано причини появи підкидьків, зроблено підрахунок їхньої чисельності, показано роль держави і громадськості в розв’язанні проблеми сирітства. Автор приділяє значну увагу функціонуванню Житомирського сирітського будинку, показує алгоритм догляду за підкинутими дітьми в ньому. Стаття містить цінний статистичний матеріал щодо чисельності підкинутих і вбитих дітей у Волинській губернії, який демонструє динаміку зростання цього явища на початку ХХ ст. Межа ХІХ і ХХ століть була часом швидкого розвитку процесів модернізації та урбанізації, що визначали й суттєву трансформацію шлюбно-сімейних цінностей, сам інститут сім’ї теж зазнавав кардинальних змін. Безробіття, низька оплата праці, незадовільні побутові умови сукупно з надміру високими очікуваннями від міського способу життя спричинили зростання чисельності позашлюбних і підкинутих дітей і поширення дітозгубництва. Вирішити нагальну проблему появи сиріт узявся Наказ громадського піклування та земства, у підпорядкуванні якого опинилися сирітські будинки і притулки. До розв’язання проблеми долучалися засоби масової інформації, які постійно інформували громадськість про випадки підкидання дітей, публікували короткі звіти про їхню діяльність. Зроблено порівняльний аналіз функціонування виховних будинків і земських установ на території Російської імперії. Значна увага приділена високій смертності підкидьків (70–100%), що пов’язано з існуванням довгої бюрократичної процедури з оформлення немовляти. Автор аналізує слушність існування «вікон життя» при громадських установах губерній, завдяки яким, з одного боку, вдавалося зберегти життя підкидька, з іншого – ці ясла штовхали жінок до підкидання власних дітей, аби не брати подальшу участь у їхньому вихованні. Being based on a wide source material the article defines the social status of abandoned children in the Russian Empire in the late nineteenth – early twentieth centuries (on the example of Volyn province). The causes of the occurrence of abusers are analyzed, their number is calculated, the role of the state and the public in solving the orphanage problem is shown. The author pays considerable attention to the functioning of the Zhytomyr Orphanage, shows the algorithm of caring for the abandoned children in it. The article contains valuable statistical material on the number of children abandoned and killed in Volyn province, which demonstrates the dynamics of this phenomenon in the early twentieth century. The turn of the nineteenth and twentieth centuries was a time of rapid development of the processes of modernization and urbanization, which also determined a significant transformation of marital and family values, and the Institute of the Family itself underwent dramatic changes. Unemployment, low pay, poor living conditions combined with excessively high expectations of urban lifestyles have led to an increase in the number of illegitimate and abandoned children and the spread of child loss. Orders for public care and zemstvos were taken to solve the urgent problem of orphans' appearance, orphanages and shelters were run by the latter. The problem was solved by the media, which constantly informed the public about the cases of the abduction of children, published brief reports on their activities. The article makes a comparative analysis of the functioning of educational establishments and Zemsky institutions in the territory of the Russian Empire. Much attention is paid to the high mortality rate (70–100%), which is associated with the existence of a long bureaucratic procedure for the registration of infants. The author analyzes the soundness of the existence of “windows of life” in the provincial public institutions, which, on the one hand, managed to save the life of a kid, but on the other – these nurseries pushed women to throw their own children in order not to participate in their upbringing.

The paper analyzes the scientific research on the topic of urban governance of the Ukrainian lands in the Russian Empire in late ХІХ – early ХХ1 centuries. Ideas and practice of local government have had a long tradition since veche meetings of Kiev Rus, the introduction of Magdeburg rights, institutions of Cossack’s democracy, the functioning of urban doom, provincial and district institutions, the rural meetings while Ukraine was a part of the Russian Empire, rural, burghs, township authorities, county and provincial commissioners, dooms in times of UPR as well as in modern terms. In particular the author emphasizes that Ukrainian historiography of the first half of the nineteenth century, while studying state features of the Hetman period, is looking for syntheses in the form of general researches on the history of Ukraine, and espesially local government. D.Bantysh-Kamensky’s scientific papers give a systematic overview of the history of Ukraine from earlier times to the end of the eighteenth century, paying more attention to the Cossack self-government. At the same time Ukrainian historiography puts into focus the people’s life and motion in the age of Romanticism. Romantic fascination ethnic group then develops into compassion for the social and economic distress of the masses, mainly - the peasantry. Exploring the ukrainians as the subject of history, Ukrainian historiography puts it at the head of Ukrainian historical process. In certain cases, at different times and in different researchers populist trend characterizes all Ukrainian historiography of the middle and second half of the nineteenth century, and reviews its influence even in the first decades of the twentieth century. Populist trend is the most clearly evident in the researches of M.Maksymovych, P. Kulish, O.Lazarevsky and others who have dedicated their works mainly to the results of Cossack’s history and its management. The paper examines the views of revolutionary populists, who bowed to the rule of the will of the people, which was the basis for all levels of government. In the program principles of public government emphasized the democratic traditions of rural communities. Advancing the general democratic slogans of the sovereign right of nations to develop, they were not referring to a federation of equal nations, but a federation of communities united in regions and subordinated to the local regional management, and in the center-the central government. But populists did not give answers to life’s questions, practical recommendations concerning national problems. Central Council demonstrated its commitment to the institution of local government. However, not all of the documents announced the subordination of local governments to the central government. The Constitution of 1918 brings some clarity and perspectives of local government in the Ukrainian People’s Republic. The system of local government had to include the lands, provinces and communities, and their relationship with the state anticipated in the form: «Without prejudice to its single power, UPR provides land, townships and communities with the right of wide government, keeping to the principle of decentralization.» And in the civil war, those intentions were realized.

У статті автором розкрито окремі аспекти досвіду проведення екзаменів як підсумкових форм контролю за рівнем знань учнів у різних типах шкіл України в другій половині XIX століття і початку ХХ століття; висвітлено історичні умови, за яких виникали ті чи інші організаційні форми, методи навчання і виховання учнів, запровадження форм контролю за їхніми навчальними досягненнями, на що вказують історичні джерела, офіційні законодавчі документи, зокрема, «Предварительные правила народного просвещения» (1803 р.), «Уставы гимназий и прогимназий» (1828, 1864, 1871 рр.), «Положение о женских гимназиях и прогимназиях Министерства народного просвещения» (1870 р.), а також періодичні видання «Русская школа», «Журнал Министерства народного просвещения», «Вопросы истории», «Педагогика» й ін. У запровадження екзаменів у освітніх закладах України зробив великий внесок педагог, методист, діяч у галузі народної освіти Микола Олександрович Корф.

У статті подано аналіз роботи Центральної адміністративно- територіальної комісії при ВУЦВК щодо здійснення реформування адміністративно-територіального устрою УСРР в 20-ті рр. ХХ ст. Особливу увагу приділено ліквідації губернського поділу, районуванню та національному районуванню. В статье проанализирована работа Центральной административно- территориальной комиссии при ВУЦИК по осуществлению реформирования административно-территориального строя УССР в 20-е гг. ХХ в. Внимание уделено ликвидации губернского деления, районирования, национальному районированию. The article gives an analysis of the work of the Central administrative-territorial commission of the All-Ukrainian Central Executive Committee concerning the implementation of the reform of the administrative-territorial structure of the Ukrainian Socialist Soviet Republic in the 20-th of the XXth century. The spontaneous changes of 1919-1920; the transition to a three-tier system of governance under the following scheme - region, district, village in 1922- 1925; transformation into a two-tier system of governance, according to the scheme district, village - in 1930; the return to the principles of the division witch were laid in the days of the pre-revolutionary provincial division in 1932 were analyzed. Particular attention was paid to the elimination of the provincial division, zoning and national regionalization that are: the activities of the All-Ukrainian Central Executive Committee and local administrative commissions on the introduction of the district division of 1923, the detection of mistakes and their leveling in 1924; the formation of national districts in Katerynoslavsky, Donetsk and Odesa provinces (german) and the Autonomous Moldavian Socialist Soviet Republic within the Ukrainian Socialist Soviet Republic (1924).

Розглянуто проблему моделювання регіональної управлінської політики Російської імперії на теренах Степової України періоду інтенсивної інкорпорації та колонізації регіону. Концептуально викладено специфічні риси формування структур державного управління в регіоні, дана періодизація еволюції регіональних управлінських моделей., Рассмотрена проблема моделирования региональной управленческой полити-ки Российской империи на территории Степной Украины периода интенсивнойинкорпорации и колонизации региона. Концептуально изложены специфическиечерты формирования структур государственного управления в регионе, данапериодизация эволюции региональных управленческих моделей., The problem of design of regional administrative policy of the Russian empire is consideredon territory of Steppe Ukraine in the period of intensive incorporation and colonizationof this region. The specific lines of forming of structures of state administration inthe region are conceptually expounded; a division into periods of evolution of regionaladministrative models is given.

У статті досліджується процес перерозподілу земель на півночі і південному сході сучасної України у середині 20-х рр. XX ст. з сусідніми радянськими республіками, формування II державного кордону. В результаті аналізу основних груп джерел колективного походження з історії україно-російських та україно-білоруських відносин цього періоду виділено їхні характерні етапи та особливості, визначені основні фактори адміністративного, економічного та етнографічного характеру, завдяки яким владі вдалося провести виправлення кордонів шляхом взаємної передачі окремих територій на кордонах УСРР, РСФРР та БСРР. Разом з тим, виявлено основні недоліки і протиріччя у вирішення питання прикордонних територій сусідніх республік., В статье исследуется развитие взаимоотношений между УССР, РСФСР и БССР по вопросам урегулирования этнических и административных границ в середине 1920-х гг. ХХ ст. Выявлены экономические, политические и социальные причины решения этой проблемы, освещаются малоизвестные страницы истории формирования внешних границ Украины и последствия этих преобразований., This article examines the development of relations between the Ukrainian SSR, USSR and BSSR on the settlement of ethnic and administrative boundaries in the mid -1920s twentieth century. There are economic, political and social causes to solve this problem, highlights the unknown pages of the formation of the external borders of Ukraine and the consequences of these transformations.

Вивчення досвіду протипожежної діяльності органів місцевого управління Південної України другої половини ХІХ ст. сприятиме виявленню позитивних і негативних аспектів роботи в галузі пожежної безпеки місцевого самоврядування та дасть змогу сформулювати рекомендації щодо їх врахування у подальшому реформуванні пожежно-рятувальної служби держави., Изучение опыта противопожарной работы органов местного управления Южной Украины второй половины ХІХ в. способствует выявлению положительных и отрицательных аспектов работы в отрасли пожарной безопасности местного самоуправления и дает возможность сформулировать рекомендации относительно их учета в дальнейшем реформировании пожарной службы страны., The study of experience of fire-prevention activity of organs of local government of South Ukraine of the second half of ХІХ с. item will be instrumental in the exposure of positive and negative aspects of work in industry of fire safety of local self-government and enable to formulate recommendations in relation to their account in subsequent reformation of fire-rescue service of the state.

The development of rent on the church lands of the South of Ukraine is explored in comparison with monastery ones. Features of rent relations on privately owned lands of ecclesiastics are examined. The factors influencing the rent prices are defined., Исследовано развитие аренды на церковных землях Юга Украины по сравнению с монастырскими; установлены особенности арендных отношений на частновладельческих землях духовных лиц; определены факторы, влияющие на арендные цены., Досліджено розвиток оренди на церковних землях Півдня України у порівнянні з монастирськими; встановлено особливості орендних відносин на приватновласницьких землях духовних осіб; визначено фактори, що впливали на орендні ціни.

Изучение опыта противопожарной деятельности органов местного управления Южной Украины второй половины XIX в. будет способствовать выявлению положительных и отрицательных сторон работы в области пожарной безопасности местного самоуправления и позволит сформулировать рекомендации по их учету в дальнейшем реформировании пожарно-спасательной службы государства., Вивчення досвіду протипожежної діяльності органів місцевого управління Південної України другої половини XIX ст. сприятиме виявленню позитивних і негативних сторін роботи в галузі пожежної безпеки місцевого самоврядування і дозволить сформулювати рекомендації по їх обліку в подальшому реформуванні пожежно-рятувальної службидержави., A study of the experience of firefighting activities of local government Southern Ukraine in the second half of the XIX century. Will help to identify Positive and negative aspects of work in the field of fire Security of local self-government and will allow to formulate recommendations On their account in the further reform of the fire-rescue service State.

Проаналізовано міжнародні наукові зв’язки деяких навчальних закладів українських губерній Російської імперії у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в окремих напрямах. One of the most essential ways of learning and knowledge exchange between scientists from different countries are academic study tours. The purpose of this article is to analyze features of foreign academic trips during the 19th - early 20th cent. organized by selected academic institutions of Naddniprianshchyna, and to find out their role and impact in establishing connections with international scientists. Partly academic trips solved the problem of internships and trainings for the beginning researchers. Internships were substantially important for establishing connections between Ukrainian academics and international educational institutions. As a result, new scientific and technical directions appeared the system of education was modernized. This remains a foundation of scientific and technical progress of our state. Проанализированы международные научные связи некоторых учебных заведений украинских губерний Российской империи во второй половине ХІХ - начале ХХ вв. в отдельных направлениях.

У статті зроблено спробу проаналізувати умови діяльності та повноваження таких поліцейських чиновників, як станові пристави, які функціонували з 1837 р. у повітах Російської імперії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18072 В статье предпринята попытка проанализировать условия деятельности и полномочия таких полицейских чиновников, как становые приставы, которые функционировали с 1837 г. в уездах Российской империи. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18072 The author made an attempt to analyze work conditions and powers of such officials as stans (an administrative-police unit) policemen, who were functioning since 1837 at povits of Russian Empire. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/18072

Визначено причини виникнення казенних палат, їх функції, роль у державному управлінні Російської імперії. Охарактеризовано структуру казенних палат та їх діяльність у ході історичних подій.