Search

Most publications justify that digitalization is a source of economic growth, to a greater extent in the countries with higher levels of economic development. However, some papers fail to find empirical evidence supporting this claim, attributing it to digitalization being in its initial stages or to the presence of the digitalization paradox. Economic literature exhibits a degree of ambiguity in its conclusions regarding the role of the digital economy in growth. Researchers employ different measures of digitalization, country and year samples, control variables in regression equation, as well as different regression methods, which can provoke ambiguous effects on the parameters of digital variables. The purpose of the article is to identify the role of digitalization in economic growth by justifying an economic growth model with the digitalization index and providing detailed discussions on our sample of countries over recent years, along with options for regression estimators. The article utilizes statistical data from the World Bank, European Commission, and Heritage Foundation. Methods such as system analysis, statistical analysis, and the regression estimator of panel data with fixed effects are implemented to identify the role of digitalization in economic growth. We have designed an economic growth model incorporating the Digital Economy and Society Index (DESI) of EU member states for the years 2017-2022, utilizing available data. The results reveal a positive and significant causal effect of digitization on gross output growth. Specifically, a 1% increase in the digitalization index results in GDP growth of almost 0.2%. Moreover, we observe the important roles of capital, labor, trade, human capital, and intellectual property rights in driving growth, consistent with the theory of endogenous growth. Proving the importance of digitalization for economic growth can be an argument for policies aimed at promoting digitalization. We suggest further research on the role of digitalization at a more disaggregated level of industries. However, our study does not demonstrate a statistically significant effect of research activity and institutional quality on gross output. We have discussed possible reasons for this and propose further research in these areas. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The paper aims to investigate the causal nexus of the parameters of financial and economic security and the development of priority sectors of the national economy (on the example of agriculture, industry, construction, and transport in Ukraine) in the years 2010-2021. The results of the causal analysis showed the greatest degree of variability in the development of Ukrainian industry from the production, economic, credit and debt components of its financial security; agriculture, forestry, and fisheries - the security of money circulation and the credit component of financial security; construction, transport, warehousing, postal and courier - all components of financial security, except investment. The practical significance of the research results lies in the development of tools for modelling the impact of policy measures of strengthening financial and economic security on the development of priority sectors of the national economy, which allows for predicting the consequences of the implementation of the state security policy in the field of structural and institutional changes. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The object of this study was the process of digitalization of the economy and society of the European Union. The task of researching the impact of digitalization on the economic growth of the European Union has been solved. The relevance of the chosen topic is due to the complexity of digital transformation processes taking place in the world economy and the economy of the European Union, in particular, the need to assess their directions and intensity. Four approaches to modeling the impact of digitalization on economic growth based on the neoclassical production function were proposed. The structure of the model was chosen, which makes it possible to evaluate the influence of various factors of digitalization on the key parameters of economic growth. A regression multivariate model for assessing the impact of digitalization on the economic growth of the European Union has been developed. To this end, a sequence of stages was performed: formation of the information base, grouping of digitalization factors, as well as their selection based on correlation analysis. With the help of regression analysis, the parameters of the production function were expressed through digitalization indicators. At the same time, due to the limitation of input data, the Elastic Net Regression method was used. This made it possible to ensure the quality of the new model, namely, to remove low-impact parameters, reduce the multicollinearity of factors, make the model statistically significant, and ensure the stability of coefficients to data changes. The resulting model is eleven-factor; it demonstrates a high predictive ability (the coefficient of determination is 0.987). It can be used as an analytical tool for assessing the impact of digitalization on the economic growth of the European Union. Practical use of the model will help governments and businesses make informed decisions about digital transformation policies [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Business dynamics have undergone a remarkable transformation in recent years, primarily driven by the digital revolution. Micro, Small, and Medium Enterprises (MSMEs) are recognized as the cornerstone of economic growth and development, and their adaptability to this digital era is paramount. This empirical investigation explores the complex relationship between entrepreneurs' awareness, perceptions, and intentions and their influence on the adoption of digitalization, with a focus on the digital initiatives of the Small Industries Development Bank of India (SIDBI), which aims to transform MSMEs digitally. Various constructs, such as entrepreneurs' awareness, perceptions, and intentions, are used to evaluate digital adoption in small businesses. By examining entrepreneurs' levels of awareness, perceptions, and intentions, we aim to uncover the fundamental factors that shape their strategic choices regarding digital adoption. This study employs structural equation Modeling (SEM) through AMOS and adopts an explanatory survey method. It involved engaging Indian MSMEs with a total of 300 participants. Of these, 220 successfully submitted fully filled-out questionnaires through Google Forms. It is noteworthy that the examination of the research model revealed promising results by meeting the thresholds of CFI, RMSEA, and other similar measures. Findings reveal that entrepreneurs' awareness and intention positively influence digital adoption in MSMEs, whereas entrepreneurs' perception has no significant influence on digital adoption in MSMEs. This study has significant practical implications for policy formulation, entrepreneurial decision-making, collaborative efforts, risk mitigation, and future research directions in the context of digitalization within the MSME sector. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose of the article is to analyze the state of innovative development of the economy of Ukraine and the countries of Central and Eastern Europe and to identify the problems of its provision in the conditions of martial law. The results of the study prove that factors of a military nature have an ambiguous effect on stimulating the innovative development of the country's economy. It has been established that economic evolution through innovation is a prerequisite for strengthening its competitiveness in countering modern challenges and threats. The results of the empirical study made it possible to find out that during the large-scale aggression of Russia on the territory of Ukraine in 2022, a decrease in the level of innovative economic development was also observed in the countries of Central and Eastern Europe. It was established that in 2023, the countries of the analyzed group managed to increase the indicators of innovative activity of business entities and the parameters of the innovative development of the economy. Important problems in ensuring economic progress through innovative activity have been identified: (1) shortcomings of the legislation regulating the innovation sphere; (2) lack of formation of a unified innovation infrastructure; (3) significant tax burden; (4) lack of an effective system of taxation and provision of tax benefits and preferences; (5) lack of effective investment mechanisms in the field of innovation; (6) low level of technological capacity of production facilities; (7) imperfection of the education system; (8) low level of financing of research activities; (9) focus on the export of raw materials and dependence on high-tech imports. In order to ensure sustainable innovative development of the country's economy, it is necessary to create appropriate conditions for the development of innovative potential, activate the creation of cross-border innovation clusters, and strengthen the country's investment attractiveness. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The process of digitizing businesses involves ongoing investments and additional costs, leading to the inevitable inquiry into the economic impact of digital transformation. Specifically, it's important to evaluate how this process contributes to the economic growth of nations. The article introduces a method for creating a ranking of European countries according to the economic benefits derived from digitalizing businesses of different scales. To achieve this, DEA models were developed to measure the effectiveness of digital adoption by small and medium-sized enterprises and larger corporations. For input variables, we selected metrics that reflect the extent of business digitalization, specifically, the proportion of SMEs (small and medium-sized enterprises) with a high digital intensity index (DII), the percentage of SMEs utilizing cloud technologies, and the contribution of SME turnover to the overall e-commerce turnover. The output variables chosen were metrics indicative of a country's economic health: GDP per capita, the ratio of exports to GDP, and the international investment position. The evidence demonstrates that due to significant differences in size, economic advancement, and digitalization levels among EU countries, the VRS model more adeptly accommodates these disparities. This approach permits the evaluation of each country's performance based on its unique situation and potential for development, without consideration of its economic magnitude. In 2022, Denmark, the Netherlands, Sweden, Finland, Malta, and Belgium emerged as the frontrunners in digital intensity among SMEs, with nearly 40% of businesses exhibiting a high degree of digital engagement. Among these leaders, only Malta and the Netherlands achieved the highest efficiency in leveraging digitalization for economic growth, as determined by the VRS model that considers variable returns to scale. It was shown, that the economic effect of digital transformation on large enterprises in EU countries is more substantial than on small and medium-sized enterprises [ABSTRACT FROM AUTHOR]

В статті досліджується імплементації євро­пейських вимог щодо регулювання держав­ної підтримки малого та середнього бізнесу в українське законодавство. Актуальність даної статті полягає в тому, що встановлені зобов’я­зання України щодо адаптації законодавства до європейських стандартів, які впливають на регулювання державної підтримки малого та середнього бізнесу, досі не сформувались оста­точно. Водночас, актуальність підтримки малого та середнього бізнесу у контексті Національної економічної стратегії до 2030 року та реформ дерегуляції відображається у стратегічних цілях розвитку підприємництва, які визначаються цими документами. Це підкреслює значення створення сприятливого бізнес-середовища для малого та середнього бізнесу, спрямованого на підвищення їхньої конкурентоспроможності та інновацій. Таким чином, імплементація європейських вимог та планування дій з удосконалення ме­ханізму державної допомоги підприємствам ві­дображають значимість теми, оскільки ці захо­ди спрямовані на забезпечення відповідності українського законодавства європейським стан­дартам та на підтримку розвитку малого та се­реднього бізнесу у контексті євроінтеграції. Україна прагне поглибити свої економічні зв’язки з Європейським Союзом, а для цього необхідним є і гармонізація законодавства до європейських стандартів. Зокрема, врегулюван­нядержавної підтримки малого та середнього бізнесу відповідно до європейських норм може полегшити доступ українських компаній до єв­ропейського ринку. Малий та середній бізнес в Україні відіграють важливу роль у формуванні економічного потенціалу країни. Імплементація європейських вимог щодо державної підтримки може сприяти зростанню цього сектору, створю­ючисприятливіші умови для розвитку підприєм­ництва,підвищення конкурентоспроможності та залучення інвестицій. В Україні запроваджуєть­ся перший проєкт Стратегії розвитку МСБ до 2027 року, спрямований на вирішення нагаль­них проблем сектору, таких як доступ до фінан­сування,логістика та кадровий дефіцит. Ця іні­ціатива відповідає вимогам Європейської Комісії та покликана забезпечити інтеграцію МСБ в єв­ропейський ринок та підвищення їх конкуренто­спроможності. Зміна українського законодавства у від­повідності до європейських вимог може сприяти узгодженню різних секторів економіки та підви­щити довіру як внутрішніх, так і зовнішніх інве­сторів до умов бізнесу в Україні.

Існування тіньової економіки в будь-якій державі завдає чимало проблем, вирішення яких має бути негайним і ефективним. Детінізація економіки має на меті впровадження новіт­ніх технологій, роботу з нормативно-правовою базою задля подолання нелегальної і напівле­гальної економічної діяльності, яка призводить до чималих втрат державного бюджету, спотво­рює конкурентне середовище та гальмує еконо­мічний розвиток. Зважаючи на це, правове за­безпеченнядетінізації економіки є досить акту­альним питанням в сучасному суспільстві. Будь-яка країна в процесі свого економіч­ного розвитку зіштовхується із незаконними чи напівзаконними способами ведення економіч­них справ. Європейський Союз не є винятком. Об’єднаний державами з різним рівнем економі­ки,він має багаторічний досвід у сфері бороть­би з тіньовою економікою. Досвід країн ЄС ши­роко застосовується для багатьох країн світу які ведуть боротьбу з тіньовою економікою, в тому числі й для України. Необхідність дослідження правового забез­печеннядетінізації економіки з урахуванням досвіду країн ЄС визначається складністю і ва­ріативність боротьби з цим явищем. Різні країни ЄС застосовують різноманітні підходи та законо­давчі ініціативи у боротьбі з тіньовою економі­кою.Порівняння цих підходів допомагає вияви­тинайбільш ефективні методи та адаптувати їх до умов власної економіки. Вивчення досвіду ЄС сприяє розробці уніфікованих підходів до пра­вового регулювання, сприяючи значному полег­шеннюміжнародного співробітництва у боротьбі з тіньовою економікою. Зважаючи на це, змен­шенняобсягів тіньової економіки сприяє збіль­шенню надходжень до державного бюджету, підвищенню рівня економічної стабільності та створенню сприятливого клімату для розвитку бізнесу. Таким чином, дослідження правового забезпечення детінізації економіки з урахуван­нямдосвіду країн ЄС є необхідним кроком для забезпечення ефективної економічної політики та стійкого економічного зростання не лише ок­ремихсекторів економіки, а й всієї економіки загалом. Досвід країн, які подолали цей бар’єр має стати прикладом для інших країн, які ще ве­дуть боротьбу з цим явищем.

Провідні економічні та фінансові системи світу сьогодні знаходяться під впливом макрофінансової нестабільності, зумовленої кризами світового масштабу: змінами геополітичної карти, економічним та фінансовим постковідним ефектом та невизначеністю перед мілітаризацією економік, а значить і зміни у фінансовій системі кожної країни. Національна економіка України вже тривалий час знаходиться під випливом суб’єктивних рішень органів державного управління або в очікуванні фінансової допомоги від країн-донорів, країн-партнерів, країн-бенефіціарів. Умови залишаються складними, а фінансування дефіциту бюджету невідворотнім. За таких умов досить очевидним є рішення використання фіскальних інструментів задля наповнення бюджету, зокрема, податків. Водночас їх зростання може призвести до тінізації економіки через податкове навантаження на суб’єктів господарювання. Тому в умовах обмежених часових ресурсів, необхідності альтернативного рішення щодо фінансування дефіцитності бюджету, глобальності кризи в контексті її впливу на загальну макрофінансову стабільність, фінансова підтримка від міжнародних фінансових організацій стає вирішальним рішенням для ситуації. Однак, фінансування через фонди міжнародних фінансових організацій має реалізуватися на засадах чітких макрофінансових індикаторів країни, які стають визначниками стабільності її фінансової системи. За таких умов можливе забезпечення максимальної ефективності між діями уряді країни-реціпієнта та міжнародної фінансової організації. Дослідження доводить необхідність врахування цілого комплексу макрофінансових індикаторів: стабільності (фіскальна та монетарна стабільність), безпеки (боргова та бюджетна безпека), ефективності (ефективність управління державними видатками, ефективність управління державними запозиченнями). Всі групи макрофінансових індикаторів пов’язані між собою, а на основі аналізу результатів їх розрахунків органами державного управління можуть прийматися рішення, що забезпечать узгодженість їх рішень та намірів міжнародних фінансових організацій щодо фінансової допомоги. Зокрема, така ситуація спостерігається в Україні та зумовлена хронічною недовірою та досить низькими значеннями макрофінансових індикаторів боргової безпеки, що спричиняє потенційний ризик для міжнародних фінансових організацій щодо тривалого боргового фінансування.

У статті досліджується вплив зовнішньоекономічної діяльності на економічне зростання трьох провідних економік Азії – Китаю, Індії та Туреччини. Особлива увага приділяється аналізу ключових показників міжнародної торгівлі, прямих іноземних інвестицій, валютного курсу та їх взаємозв'язку з ВВП і рівнем економічного розвитку цих країн. У роботі використовуються статистичні дані Світового банку та Міжнародного валютного фонду за останні три десятиліття, що дозволяє простежити динаміку змін та виявити закономірності у розвитку зовнішньоекономічної діяльності та її впливу на національну економіку. Порівнюється економічне зростання країн за такими параметрами, як номінальний ВВП, ВВП на душу населення, торговий баланс, надходження прямих іноземних інвестицій. Для кількісного аналізу факторів впливу на економічне зростання розроблено та застосовано регресійні моделі, що дозволяють виявити значимість окремих показників, таких як експорт товарів та послуг, валютний курс, індекс споживчих цін і прямі іноземні інвестиції. Дослідження показало, що зовнішньоекономічна діяльність відіграє важливу роль у розвитку економік Китаю та Індії, особливо через експорт товарів та послуг, тоді як економіка Туреччини виявилась більш вразливою до зовнішніх кризових факторів. Отримані результати можуть бути корисними для розуміння стратегії економічного розвитку країн, що розвиваються, а також для розробки рекомендацій щодо підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності.

In the era of digital transformation of the economy and globalization of economic processes, competition between countries takes on a new format and becomes digital. The rivalry is no longer only for natural, human, financial resources, the center of the struggle is information, innovative developments, advanced digital technologies. The purpose of the article is to study the dynamics and reasons for changing the rating of digital competitiveness of the countries of the world; monitoring of Ukraine’s position in the world ranking of digital competitiveness; outlining promising opportunities for strengthening Ukraine’s competitive power. The author found that in 2023, the USA, the Netherlands, and Singapore became the first in the overall ranking of digital competitiveness due to technological leadership, attention to increasing the level of knowledge in the country, and the development of strategic approaches to future development. As a result of the analysis of the digital competitiveness of Ukraine in 2019-2021, the author found out that the country had positive dynamics in all factors, and achieved the greatest progress in the “Knowledge” factor thanks to the support of talented young people in scientific research; deepening the orientation of education in educational institutions to European principles; creation of scientific centers of researchers to accelerate the exchange of ideas. The scientific novelty and practical value of the article lies in the provided recommendations for ensuring better digital competitiveness of Ukraine, in particular, in terms of strengthening the development of digital skills of citizens, improving the national system of cyber security and protection of personal data on the Internet, stimulating the improvement of the quality of scientific research. Thus, the author recommends creating a powerful technological framework of the country, strengthening the protection of intellectual property rights, strengthening the information protection, which in the complex will ensure the growth of trust and protection in the country. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the problems of determining the methodological bases for the development of the country’s tax policy. The institutional powers of the main regulators of tax policy are defined. These regulators, when interacting, must comply with the criteria of Nash equilibrium in order to ensure sustainable socioeconomic development. The principles of formation and implementation of tax policy are characterized, in particular, fiscal sufficiency, social justice, efficiency, effectiveness, stability, adaptability and neutrality in relation to the level of competitiveness of the payer. A two-stage algorithm for determining the efficiency and effectiveness of tax policy has been proposed. The specifics of planning and forecasting activities in the system of tax regulation of socioeconomic development are disclosed, the need for permanent improvement of the methodology of medium-term planning of tax revenues and introduction of scenario modeling is substantiated. The need to assess the financial solvency of taxpayers in order to build realistic forecasts and plans is emphasized. The reasons for the occurrence of transaction costs associated with the administration of taxes are disclosed, a methodical approach to their distribution into ex ante and ex post expenses is substantiated. The features of the formation of tax policy under the conditions of further implementation of the reform of fiscal decentralization and taking into account Samuelson’s «randomness theorem» are determined. The need to find optimal parameters for the distribution of revenues from the payment of national taxes between the State and local budgets is emphasized. The role of the information component in the environment of development and implementation of tax policy is defined. The basic characteristics of the architecture of effective tax administration are determined. Promising directions of digitalization of tax administration have been identified, taking into account the peculiarities of the architectonics of fiscal space. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The aim of this article is to provide a theoretical and methodological substantiation of the conceptions of economic growth and economic development in the context of their interconnection and differences. This is achieved through the prism of the dialectical approach, synergistic approach, normative approach, cyclical theory of economic development, economics of happiness, and theory of sustainable development. The main reasons why economic growth should not be considered as a process identical to economic development are highlighted. It is substantiated that economic development is a more expansive concept than economic growth, which is a component of economic development. Economic growth is perceived as a desirable outcome of economic activity, while economic development, due to its dialectical nature, is progressive and regressive, involving alternating stages of growth and decline. In cyclical theories, economic growth typically coincides with the upswing phase of constantly repeating cycles of economic development. The analysis indicates that there is no singular methodological approach to determining the level of economic development. In contrast, economic growth is typically assessed based on GNP and other metrics. Development economics employs a range of indicators, including life expectancy, poverty, unemployment, income inequality, education, healthcare, happiness, freedom, and others. From the perspective of sustainable development economics, an excessive focus on quantitative indicators of economic growth without considering the cumulative effects of economic activity can be described as "growth without development." This approach may jeopardize the long-term progress of humanity. It is substantiated that economic growth can be predicted within a certain time period, provided that the economic system maintains relative stability at the same level of development. Conversely, economic development is a challenging to predict process, dependent on random fluctuations that cannot be predicted. Consequently, the modeling of economic development necessitates the convergence of the exact and social sciences, interdisciplinary synthesis, which represents an important area for further research. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The purpose of this paper is to examine the effectiveness of monetary and fiscal policy instruments, to determine the level of influence of monetary and fiscal factors on economic growth, as well as to justify ways for improving the effectiveness of monetary and fiscal policy coordination. Insufficient coordination of monetary and fiscal policies entails devastating economic consequences. The critical analysis of scientific publications proved that today the coordination of monetary and fiscal policies depends on the degree of balanced regulation of interest rates and inflation control. The research uses a NARDL model to capture mainstream trends in the influence of monetary and fiscal factors, as well as in the empirical study of their coordination. According to the estimations it was established that the weighted average rate of NBU instruments is absorbed to a greater extent in the monetary component of coordination, the system of managing the internal public debt – in the fiscal component. The participation of monetary authorities in the management of the national internal debt remains a debatable issue today. It is proved that the process of coordination of monetary and fiscal policies is influenced by the state of Ukraine’s economy during the war. Despite the difficult political and economic situation in Ukraine, it is necessary to focus on improving the coordination of monetary and fiscal policies. In particular, the significant contribution of the NBU in financing the state budget deficit due to their purchase of government bonds needs to be resolved. Strengthening the role of macroprudential policy in the coordination of monetary and fiscal policies, one of the goals of which is to counter the emergence of a systemic crisis; formation of a clearly developed coordination strategy, which would be based on clearly defined goals, set tasks on the basis of selected methods and instruments for their achievement. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

In the paper, we explore the effects of monetary policy shock on the economic growth in systemically important countries such as the US, the Euro Area and China and their impact on Ukraine. Thus, the war in Ukraine and the rise of key policy rates by central banks to curb inflation have had a significant negative impact on economic activity. There has been both a significant decrease in trade activity and a slowdown in the services sector growth, which was the main engine of global economic growth at the beginning of 2023. Based on the vector autoregression model results, we demonstrated a slight initial decline of GDP growth with following stabilization in response to the rise of key policy rates in the US. In China, this decline is much bigger and constitutes 11% after the shock. In the Euro Area, we also observe a similar pattern as in the US with an initial decline up to 2% and a further return to equilibrium. Analyzing the results of the forecast error variance decomposition, we should note that GDP fluctuations in systemically significant economies are mainly explained by their own fluctuations. The key policy rate’s contribution ranges from 1% in the US to 11% in China. At the same time, economic growth in China is less vulnerable to inflation fluctuations, in the Eurozone we observe the most sustained one among the considered economies. In addition, the study shows that the key policy rate in the United States has a positive effect on the one in Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Information technologies play a crucial role in the modern economic system, acting as a driver for the development of the state. Information technologies are not only one of the most important factors stimulating economic growth but also contribute to the development of society, employment stimulation, and competition enhancement. The information technology market generates a significant portion of the GDP and export revenues. The analysis of the formation and development of the domestic information technology market is a key factor in understanding its importance in shaping the prospects of Ukraine as a digital state. The study analyses the dynamics of the development of the national information technology market, providing a comparative analysis of indicators between the Ukrainian market and several other countries. The article aims to analyse the macroeconomic impact of the information technology market on the development of the national economy, investigating correlation relationships between the rates of economic growth and various indicators both in Ukraine and in EU countries. The article explores the directions of the influence of the national information technology market on the dynamics of economic growth. Based on the conducted analysis, conclusions are drawn about the existence of a direct correlation between the growth of information technology export and GDP growth both in Ukraine and in European Union countries. The correlation between the increase in GDP and the growth of other important indicators in the information technology market, including the number of specialists and investments in scientific research, is analysed. Statistical methods reveal a relatively strong connection between the growth rates of investments in scientific research in the field of information technology and the GDP growth rate. At the same time, the correlation between the growth of the workforce in the information technology market and GDP is somewhat weaker. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена дослідженню впливу цифрового фінансового простору на розвиток економіки України. Мета дослідження – визначення ролі цифрового фінансового простору у забезпеченні економічного зростання України. Актуальність теми зумовлена стрімкою цифровізацією фінансового сектору та необхідністю оцінки її впливу на економічні показники країни. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що включає SWOT-аналіз та аналіз часових рядів. В якості інструментів для обробки даних використано мову програмування Python. В статті проаналізовано основні цифрові фінансові платформи та сервіси, які використовуються в Україні. Виявлено сильні та слабкі сторони, можливості та загрози цифрових фінансів в Україні. Показано, що збільшення обсягу безготівкових операцій має помірний позитивний вплив на ВВП. Встановлено, що стабільне зростання обсягів безготівкових операцій контрастує з циклічними коливаннями ВВП, що вказує на поступову, але стійку адаптацію ринку до цифрових платіжних систем. Проведено прогнозний аналіз ВВП та обсягів безготівкових операцій. Виявлено потенціал цифрових фінансів для стимулювання економічного зростання. Практична цінність статті полягає у наданні рекомендацій щодо розвитку цифрового фінансового простору в Україні. Результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегій розвитку фінансового сектору та формуванні державної політики у сфері цифрової економіки.

Досліджено роль циркулярної економіки як ключового інструменту досягнення цілей сталого розвитку. Проаналізовано основні принципи циркулярної економіки. Визначено необхідність реалізації циркулярної економіки на основі концепції 10R, що є більш ефективною у порівнянні зі стандартним підходом 3R. Зауважено, що перехід до циркулярної економіки вимагає комплексної модернізації виробничих процесів, розробки відповідної законодавчої бази та інтеграції інноваційних технологій. Розглянуто проблеми реалізації циркулярної економіки в Україні, зокрема впливу збройної агресії на економічну та екологічну ситуацію в країні, та запропоновано стратегічні рішення для подолання цих перешкод. Підкреслено важливість переходу до циркулярної економіки для забезпечення сталого розвитку, екологічної стабільності та економічного зростання, а також необхідність інтеграції екологічних критеріїв у державні закупівлі та бізнес-практики.

Розвиток крафтового виробництва набуває дедалі більшого значення в контексті сучасних викликів і можливостей диверсифікації економіки гірських територій. Відтак, метою статті є дослідження особливостей розвитку крафтового виробництва в гірських територіях та визначення його впливу на диверсифікацію місцевих економік. Аналіз особливостей розвитку крафтового виробництва на гірських територіях Закарпатської області дозволяє виокремити кілька ключових напрямків, які можуть сприяти диверсифікації їх економіки та підвищенню рівня життя населення. Розвиток таких секторів, як сироваріння, виготовлення молочних продуктів, меду, хліба, шоколаду, морозива, косметики, прикрас, декору, меблів, одягу, взуття, аксесуарів та іграшок, має потенціал стати важливим чинником економічного зростання та культурного відродження регіону.

The relevance of the study lies in the fact that in the realities of modern economic dynamics and the transformation of socio-economic systems of the EU countries, the legal framework of stimulus fiscal policy is becoming a key tool for restoring economic growth, supporting businesses, and ensuring sustainable social justice. The purpose of this study is to systematize and analyse the specific legal instruments and provisions that underpin stimulus fiscal policy in the EU. The methods used include analytical method, statistical method, functional method, system analysis method, deduction method, synthesis method and comparison method. The study examined various aspects of fiscal regulation aimed at supporting economic development and social stability in the EU. The study is based on the analysis of tax mechanisms, financial instruments and budgetary strategies used to stimulate certain aspects of the economy. In particular, the impact of tax exemptions and privileges on entrepreneurship and investment activity was examined, as well as the effectiveness of fiscal measures to support small and medium-sized enterprises in countries such as Ireland, Poland, and Germany. The latest EU initiatives to stimulate innovation and green technologies were also studied, considering their legal and financial aspects. The main challenges and obstacles that arise in the process of implementing stimulating fiscal policies are highlighted, and possible ways to overcome these difficulties are identified. The study also draws attention to the interaction between fiscal policy and other areas of legislation, such as social and environmental policy, in particular, in the context of achieving sustainable development goals. The practical significance of this study is to provide concrete recommendations for EU governments on how to optimize legal and fiscal instruments aimed at stimulating economic development, innovation, and social stability. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article states what the internal and external investments are, examines the essence of internal investment and reveals its main components. Considered the importance of shifting emphasis from outward foreign investment to inward investment for achieving economic stability and growth in the face of full-scale invasion. At the same time, the relationship between internal and external investment is presented. The main problems of domestic investment at the time of a full-scale invasion and possible ways to solve them are studied. It is indicated what kind of economic policy should be built in the period of constant threats and instability. The positive and negative features of investing in the economy of Ukraine and the impact of the war are revealed. In this work, it is described why Ukraine can be considered an attractive country for investment. The material also describes the justification of the importance of the allocation of domestic investments as a necessary direction in the economy of Ukraine, the definition of the necessary concepts, the definition of interrelationships and cause-and-effect problems in the matter of investments during a full-scale invasion. The article analyzes three types of domestic investments, namely state investments, investments at the expense of citizens' savings, and investments of large businesses. It is also revealed how each of these types can become key in the development of Ukraine in the economic sphere due to their involvement in the budget. It is also indicated what helped to save the situation in the country after the Russian full-scale invasion, namely, that Ukraine was set back 15 years in achieving its poverty reduction goals. The author describes how large and small businesses affect the economy of countries during wartime, as well as the problems that corporations face. The possibility of domestic investment through the country's citizens, the state budget and domestic Ukrainian business corporations is mentioned. The ways of attracting investment in the context of a full-scale invasion are indicated. The author describes how each type of domestic investment has suffered because of the invasion and how the war has affected each. The opportunities that the Ukrainian state can offer in response to inward investment are considered. The dynamics of the six-month dynamics of the investment climate is also presented. It is indicated how much the capital of direct investors in Ukraine decreased in the first half of 2022. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті узагальнено теоретико-методичні засади та еволюцію економічного розвитку. Встановлено, що визначальними етапами зростання були індустріалізація, деіндустріалізація, реіндустріалізація й неоіндустріалізація. Зазначено, що поява неоіндустріалізації змінила підходи до економічного розвитку, забезпечила появу нових технологій, які на тепер називають технологічними та навіть стратегічними галузями економіки. Встановлено, що для забезпечення переходу національної економіки до неоіндустріального типу розвитку в країні мають бути задіяними такі базисні чинники, як формування промислового капіталу, гарантування економічної безпеки процесів технологічної модернізації, зміцнення технологічної конкурентоспроможності, розвиток та розширення місткості внутрішнього ринку, нарощення й реалізація експортного потенціалу, посилення міжрегіональної, міжмуніципальної, галузевої та секторальної інтеграції.

У статті досліджується інноваційно-інвестиційний потенціал територіальних громад, а також розглядаються шляхи та інструменти для підвищення цього потенціалу. Проаналізовано вплив інноваційних процесів та інвестиційної активності на розвиток місцевих громад, а також розглядають можливості їх використання для стимулювання економічного зростання та соціального розвитку. Визначено ключові шляхи та інструменти, які можуть сприяти підвищенню інноваційного та інвестиційного потенціалу на місцевому рівні. Автор пропонує комплексний підхід, який включає вдосконалення нормативно-правової бази, стимулювання співпраці між місцевою владою, бізнесом та науковими установами, розвиток інфраструктури, а також впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. У статті розглядаються практичні приклади інноваційних ініціатив та інвестиційних проектів на рівні територіальних громад, а також надаються рекомендації щодо оптимальних стратегій управління для досягнення успішних результатів.

Стаття присвячена дослідженню сутності, значення, економічних функцій інтелектуальної власності в сучасній постіндустріальній економіці, а також ролі ринку інтелектуальної власності у забезпеченні прискореного відновлення економіки України як під час війни, так і у повоєнний період. Обґрунтовано важливе значення інтелектуальної власності у стимулюванні технологічного оновлення виробництва. Визначено функції інтелектуальної власності, зокрема розподілу, стимулювання, інноваційну та інституційну. Проаналізовано динаміку розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні в довоєнний період та під час повномасштабної війни. Розроблено економетричну модель, яка засвідчує позитивний вплив розвитку сфери інтелектуальної власності на динаміку ВВП країни. Ідентифіковано основні канали впливу інтелектуальної власності на відновлення економіки України.

Cтаття присвячена дослідженню існуючих підходів та критеріїв визначення ефективності системи фінансового моніторингу (ФМ). Ми звертаємо увагу на недосконалість підходу FATF, який недостатньо враховує категорію витрат, а також характеризується низьким рівнем визначення кількісного впливу ФМ на економічну систему. Це ж проявляється і у підході українських дослідників, які здебільшого розраховують ефективність системи ФМ за результатами діяльності Державної служби фінансового моніторингу. Ми визначаємо втрати економічного зростання як основний наслідок впливу відмивання коштів на економіку. Відповідно, ми пропонуємо використовувати показники необґрунтованого росту активів, приросту реального ВВП через вплив заходів ФМ на зменшення злочинних доходів та середньозваженої схильності до відмивання як додаткові критерії оцінки ефективності системи ФМ в рамках методології FATF.

Стаття присвячена актуальним питанням розвитку індустрії гостинності. Охарактеризовані основні ознаки послуг гостинності в залежності від сформованого запиту гостя – нематеріальну, матеріальну та змішану складові. Проаналізовано розвиток індустрії гостинності з позиції економічного розвитку та економічного зростання. Систематизовано роль сфери послуг через призму теорій структурних трансформацій економіки, які дали змогу виявити, що за рахунок домінування сфери послуг у період постіндустріального суспільства також відбувається і трансформація ролі послуг гостинності: від задоволення фізіологічних потреб гостя до статусу «отримання емоції», вільного міжособистісного спілкування. Досліджено основні еволюційні етапи індустрії гостинності як економічної категорії. Охарактеризовано основні концепції, на яких сьогодні функціонує сучасна індустрія гостинності.

Стаття присвячена дослідженню проблем молодіжного безробіття. Встановлено, що кризові процеси в економіці та негативна динаміка ВВП впливають на сферу зайнятості, спричиняючи зростання безробіття в усьому світі. Доведено, що молодіжне безробіття зростає більш високими темпами та має негативні соціально-психологічні наслідки для молодих людей. Визначені певні регіональні особливості молодіжного безробіття в контексті економічної ситуації в регіонах та субрегіонах, серед яких: низький рівень освіти, яка не відповідає потребам часу, великий прошарок молоді, яка не працює та не навчається тощо. Зазначено, що найбільш серйозні проблеми молодіже безробіття має для низки країн Азії та Африки, що спричиняє зростання еміграції та підвищення соціально-політичної напруги. Доведено, що в контексті глобальних соціальних трансформацій та нових геополітичних викликів, проблема молодіжного безробіття набуває особливої актуальності, розв’язання якої сприятиме зниженню соціальної напруженості в суспільстві.

У статті розглянуто проблеми розвитку освіти з позицій її впливу на економічний поступ і конкретно на економічну безпеку держави. Детально характеризується роль економіки в житті країни і суспільства. Розкриваються проблеми трансформаційного розвитку і сучасна економічна ситуація у зв’язку з повномасштабною агресією росії. Пояснюються основи теорії економічної безпеки, безпекова ситуація в Україні та завдання на майбутнє. Особливий акцент робиться на необхідності розбудови економіки знань та ролі в цьому людського капіталу. Підкреслюється, що безпеки держави можна досягти тільки якщо суспільство розвивається на базі знань як на ресурсі, який постійно зростає в процесі його використання. Робиться наголос на особливому значенні забезпечення економічної безпеки високоякісними кадрами. Підкреслюється і обґрунтовується роль вищої освіти у розбудовчих економічних процесах. Надаються пріоритетні напрямки розвитку вищої освіти, проблемні ситуації із прогнозуванням кількості спеціалістів та шляхи забезпечення ефективного освітнього процесу. Пропонуються висновки щодо опрацьованого матеріалу та перспективні напрямки досліджень.

Статтю присвячено проблемам детермінації ролі податкової політики в системі регулювання процесів соціально-економічного розвитку, враховуючи невизначеність та дію економічних шоків. Проаналізовано наукові підходи до визначення ролі й місця податкової політики в системі забезпечення стійкого економічного розвитку, детерміновано її вектори і пріоритети. Досліджено інституційний інструментарій здійснення податкової політики; розглянуто основні науково-практичні підходи до детермінації її компонентного складу, враховуючи фазу макроекономічного циклу. Визначено особливості реалізації заходів податкового регулювання в країнах з розвиненою і трансформаційною економікою. Проаналізовано композиційну структуру податкової систем країн ЄС–27 у 2008–2022 роках. Визначено взаємозалежність між домінуванням в структурі оподаткування партикулярної категорії податків та рівнем економічного розвитку відповідної держави.

Стаття присвячена проблемам поглиблення теоретико-методологічних положень формування і реалізації фіскальної політики як інструменту впливу на процеси економічного розвитку. Проаналізовано сучасні наукові підходи до визначення фіскальної політики як економічної категорії. Проаналізовано досвід формування заходів фіскальної політики в країнах з розвиненою і трансформаційною економікою. Детерміновано інструментарій реалізації фіскальної політики з огляду на комплекс ендогенних та екзогенних чинників та з урахуванням макроекономічної циклічності. Оцінено потенціал та передумови застосування відповідних інструментів для забезпечення стійкого економічного зростання та підвищення рівня добробуту суспільства. З’ясовано особливості реалізації фіскальної політики розвитку за умов дії соціально-економічних шоків, у фазах рецесії та посткризового відновлення економіки.

The aim of the article is to generalize and systematize the provisions on the formation of tax policy in the EU countries. The dynamics of the indicator of the ratio of tax revenues to GDP in 27 EU countries during the period 2013–2022 is studied. It is found that the average value of this indicator for the EU-27 is 37.0%. A rather significant differentiation of the tax burden in the context of European countries is recorded, the lowest value observed in Ireland – 24.0%, and the maximum – in France – 47.4%. In general, a moderate level of tax burden is observed in the sample of Central European and Baltic countries. Using the method of correlation and regression analysis, it is found that for the EU countries in 2013–2022, with an increase in the tax burden by 1 percentage point, the real growth rate of the economy slows down by 0.215 percentage points, and the stochastic dependence is significant, but not too strong. In further research, it is important to pay attention to other factors influencing the growth rate of the real economy. Tax service is a key institution in the field of public revenue mobilization, in the EU-27 countries 62% of the total State revenues are collected by the tax authorities. The article pays attention to the study of the compositional tax structure both in the context of taxation of factors of production and individual taxes. Labor taxes account for the highest share in the tax structure in the EU Member States, followed by consumption taxes, and capital taxes are the least fiscally important. The determinant of the formation of the tax policy of European countries is competition in the international market to attract the main factors of production – labor and capital, which necessitates the creation of favorable conditions for their taxation. In the EU countries, there are unified taxation rules that apply to both minimum tax rates (VAT, excise duty) and control procedures, the principles of production and circulation of excisable goods, etc. In the EU member states, a standard and reduced VAT rate is used, the latter is a fiscal tool for maintaining social stability in society. The priorities of the tax authorities in the EU countries are the improvement of administration procedures, the expansion and modification of digital taxpayer services, the implementation of the institutional model of the State tax risk management and scenario modeling. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The aim of the article is to substantiate the principles of conceptualization of public investment on the basis of foreign experience. The principles of conceptualization of public investment are defined. The tools of management at all levels within the framework of the principles of public investment are substantiated: investing, using an integrated strategy adapted to different places; implementing efficient tools for coordination between levels of management; coordinating the investment between all levels of government in order to invest at the appropriate scale; assessing the long-term consequences and risks of public investments in advance; engaging with stakeholders throughout the investment cycle; mobilizing private actors and financial institutions to diversify funding sources and build capacity; improving the skills of civil servants and representatives of institutions involved in the field of public investment; focusing on outcomes and promoting experiential learning; developing the fiscal policies adapted to investment objectives; requiring the sound and transparent financial management at all levels of government; promoting transparency and strategic use of public procurement at all levels of government; striving for the quality and consistency of regulatory systems between levels of management. For the implementation of effective governance, the Government of Ukraine is working on the following tasks: to form an effective public administration system capable of implementing a holistic and consistent policy aimed at adequately responding to internal and external challenges and sustainable social development; to create a modern system of local self-government that contributes to the dynamic development of regions and transfers the maximum possible amount of powers to the level closest to citizens – communities; to change the approach to public finance management for transparent and efficient use of budget funds; to introduce elements of e-government to improve the efficiency and quality of public services and minimize the petty corruption occurrences. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

his issue and a growing willingness to act. The effects of climate change have recently become more severe and have garnered international attention. Recent discussion has focused on carbon footprint as one of the most urgent global issues facing all nations. The tradeoff between carbon footprint and economic growth for credible climate change measures is still understudied in terms of rigorous economic causal analysis. To comprehend the magnitude and speed of the transition away from an agricultural-based economy, it is necessary to quantify and compare the levels of carbon footprint associated with the agricultural, industrial, and service sectors of the country. In order to understand each economic sector’s individual contributions to the overall carbon footprint and to assess the relationship between level of economic diversification and the levels of emissions, first identify the main factors and forces that have an impact on each sector’s carbon footprint and then consider how the country’s transition away from an agricultural-based economy has affected emissions in other economic sectors. This study investigates the impact of the economy’s transition away from cash crops on carbon footprint, analyzes the conversion-affecting variables, and quantifies the significance applying the environmental Kuznets curve (EKC), and then regress the model. It is found that there is an inverted U-shaped pattern in the association between carbon footprint and each of industry, service, and manufacturing value added; agriculture, however, shows insignificant inverted U-shaped pattern. In addition, we discovered that every dependent variable – aside from the GDP contribution of agriculture – has a positive correlation with carbon footprint. Analysis revealed that improving agriculture results in lower carbon dioxide emissions. While the economic contributions of agriculture are more environmentally friendly, those of industry, services, and manufacturing leave carbon footprints behind to achieve sustainability, agricultural policy subsidies and deregulation may function as driving factors for the expansion of the cash crop economy. On the one hand, tax policy may be an effective instrument for boosting low-carbon energy consumption in the sector. It is presumptive that environmental phenomena, such as earthquakes, tsunamis, and flues, have not had a significant impact on the economy. This article is pertinent to the nations now dealing with significant environmental problems. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Theoretically, fiscal decentralization is associated with growing up in the public administration's efficiency and fostering economic growth. But the mentioned things depend on numerous factors and strongly differ from country to country. This article aims to assess the efficiency of public services, provided by local governments, determine the role of fiscal decentralization in this process, and evaluate the fiscal decentralization impact on economic growth. We found that the highest level of public service quality was demonstrated in Estonia and Slovenia among the 15 counties of Central and Eastern Europe. There was no evidence that fiscal decentralization had strong interconnections with the efficiency of public services. The results showed that revenue decentralization harms the GDP per capita growth and expenditure decentralization has only a tiny positive impact on economic growth in Central and Eastern Europe over the 2010-2022 period. The authors concluded that the efficiency of the local budget's expenditures should be increased, cause the enhancement of the public expenditures-to-GDP ratio would have adverse effects without institutional improvement. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Ідентифіковано та оцінено виклики економічного поступу регіонів України в сучасних умовах, серед основних виокремлено такі: безпековий; поглиблення диференціації розвитку, втрати транзитного потенціалу; міграційна криза та євроінтеграційний курс України. Наголошено, що в умовах надмірної невизначеності важко вести мову про сценарії прогнозування розвитку чи відновлення регіонів України. «Реакція» на виклики лежить в площині врахування їх сили впливу, значимості для економіки та країни загалом і потребуватиме диференційованого втручання та скоординованих різних типів політик (фінансової, регіональної, галузевими). Аргументовано доцільність реагування та вирішення в рамках реалізації регіональної політики. Обґрунтовано орієнтири відновлення економічного зростання регіонів України. До таких запропоновано віднести: а)модернізацію структури економіки та відновлення інфраструктури, стимулювання економічної активності та сприяння інноваційному розвитку регіональних економік; б) розвиток системи багаторівневого врядування; в) узгодження та ефективна взаємодія систем управління регіональним розвитком в Україні та ЄС; г) формування нової державної регіональної політики розвитку різних функціональних типів територій. Наголошено на необхідності вибудовувати фінансову та регіональну політику таким чином, щоб, з одного боку, створювати правильні стимули та рівні умови для бізнесу, а отже і «запускати економіку» з врахуванням Маастрихтських критеріїв, з іншого – врахувати наслідки війни для розвитку територій, набуття Україною статусу кандидата на членство в ЄС тощо.

У даній статті зроблений аналіз масштабів переказів трудових мігрантів з України у глобальному контексті, оцінка їхніх наслідків для економіки та розрахунок параметрів статистичної моделі впливу грошових переказів на ВВП. За обсягом переказів трудових мігрантів у 2021 році Україна вийшла на 11-12 місці у світі, отримавши майже таку суму переказів як В’єтнам. Серед країн-сусідів ЄС Україна за цим показником займає друге місце після Єгипту. Частка переказів від ВВП досягла 9%, а співвідношення переказів до товарного експорту досягло 22,2% та майже зрівнялось з часткою експорту продукції металургійної галузі. Експорт праці набуває все більшого значення, а це посилює залежність від економічної ситуації в інших країнах та підвищує ризики для економіки України. Розраховані величини параметрів статистичної моделі вказують на дуже слабкий позитивний вплив грошових переказів на економічне зростання в Україні.

Проведення емпіричного дослідження різного впливу міжнародної торгівлі в періоди стабільної світової економіки, кризових явищ та посткризового відновлення вможливлює формування узагальнених засад зовнішньоторговельної політики, спрямованої на підвищення темпів економічного зростання. Метою роботи є визначення впливу факторів міжнародної торгівлі на економічне зростання за кожним із періодів економічного стану та обґрунтування гіпотези щодо доцільності адаптації міжнародної торгівлі до економічної ситуації в країні. У роботі використано інструмент нечітких нейронних мереж щодо просторових даних 82 країн світу за часовими інтервалами стабільності, кризи та посткризового відновлення, що дозволило знайти раціональний підхід до формування орієнтирів міжнародної торгівлі за різних макроекономічних умов. Результати дослідження показали, що в періоди стабільної економіки максимізація реально досяжних темпів економічного зростання (близько 10-20%) відбувається при середніх і порівняно однакових рівнях експорту та імпорту (від 30% до 60%). При цьому потенційний сплеск темпів економічного зростання може буде досягнутий шляхом скорочення рівня експорту при збереженні середнього рівня імпорту. Під час кризових явищ найбільш стабільними є країни, що обмежили імпорт і зберегли середній рівень експорту своєї продукції, а потенційні можливості нарощення темпів економічного зростання вбачаються в підвищенні імпорту до докризового рівня. У часи посткризового відновлення найбільші потенційні темпи економічного зростання досягаються при максимально можливому нарощенні експорту та скороченні рівня імпорту. Констатовано, що експорт високотехнологічної продукції є впливовим фактором економічного зростання. Проте його рівень доцільно адаптувати до макроекономічних умов і структури міжнародної торгівлі, орієнтуючись на теорію меркантилізму.

The empirical research on the various effects of international trade in periods of a steady world economy, crisis phenomena and post-crisis recovery enables the formation of generalized principles of foreign trade policy aimed at economic growth. The purpose of the paper consists in the determination of the impact of foreign trade factors on economic growth in each of the periods of the economic state and the substantiation of the hypothesis regarding the expediency of adapting foreign trade to the economic situation in the country. The authors of the paper use the tool of fuzzy neural networks for spatial data for 82 countries of the world at time intervals of stability, crisis and postcrisis recovery. This made it possible to find a rational approach to the formation of foreign trade guidelines under different macroeconomic conditions. The results of the research revealed that during periods of a steady economy, the maximization of realistically achievable rates of economic growth (about 10-20%) occurs at average and relatively equal levels of export and import (from 30% to 60%). At the same time, a potential surge in the rate of economic growth may be achieved due to a reduction in the level of exports while maintaining the average level of imports. During crisis phenomena, countries that have limited imports and maintained the average level of export of their products are the most stable, and the potential opportunities for increasing the rate of economic growth are seen in the increase of imports to the pre-crisis level. During post-crisis recovery, the greatest potential rates of economic growth are achieved with the maximum possible increase in exports and a reduction in the level of imports. It is determined that the export of high-tech products is an influential factor in economic growth. However, its level should be rationally adapted to the macroeconomic conditions and the structure of international trade, based on the theory of mercantilism. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті досліджено вплив корупції на економічне зростання в новому конструкті тінізації світової економіки. Показано, що корупція у світі має повільну тенденцію до зниження, але середньосвітове значення залишається в кластері країн, що сприймаються як більш корумповані. Для визначення щільності та кількісної оцінки впливу корупції на економічне зростання в новому конструкті тінізації світової економіки нами було застосовано кореляційно-регресійний аналіз та інтерпретація отриманих коефіцієнтів щодо взаємовпливу корупції з економічним зростанням, продуктивністю праці, високотехнологічним експортом та емісією вуглецю; побудова економетричної моделі щодо впливу корупції на продуктивність праці; проведення кореляційного аналізу та інтерпретація отриманих коефіцієнтів щодо взаємовпливу корупції та тіньової економіки на світовому рівні та у розрізі макрогеографічних регіонів та субрегіонів.

У статті представлено особливості управління публічними фінансами в Україні. Здійснено аналіз сучасної системи управління державними фінансами в Україні, виявлено основні проблеми та перешкоди, які не дозволяють досягти ефективного управління цим сектором економіки. У статті розглянуто також ключові положення та особливості регулювання державних фінансів в Україні, зокрема забезпечення фінансової стабільності, здійснення публічного контролю, реформування державного бюджету та інших аспектів управління публічними фінансами. На основі аналізу світового досвіду та вітчизняної практики запропоновано рекомендації щодо покращення управління публічними фінансами в Україні, з метою забезпечення стійкого економічного зростання та розвитку держави в цілому. Результати дослідження будуть корисними для державних органів, місцевих влад, бізнес-структур, які мають інтереси в сфері державних фінансів.

Проаналізовано сучасні економічні підходи до розуміння впливу диспропорцій на економічний розвиток регіонів України. Дослідження проводили з використанням елементів теорії конвергенції. Основою дослідження було обрано валовий регіональний продукт (ВРП) на душу населення та коефіцієнт Джині у розрізі регіонів за період 2004–2019 рр. Методичною основою обрано абсолютну конвергенцію. Для визначення тенденції зближення економічних показників між регіонами застосовано методи сигма та бета конвергенції. Протестовано динаміку нерівності розвитку регіонів України у період 2004–2019 рр.: роки у яких регіональну політику проводили за відсутності стратегічного планування (2004–2005 рр.) та з його використанням (2006–2019 рр.). Встановлено, що протягом аналізованого періоду не спостерігалися процеси сигма конвергенції, про що свідчить висхідний тренд значень розрахованого коефіцієнта варіації та коефіцієнта Джині. Достовірність отриманих результатів підтверджена даними, отриманими з інших джерел інформації (Регіональний індекс людського розвитку, дані Міністерства розвитку громад та територій України). Розрахунок прогнозного коефіцієнта Джині до 2027 р. не підтвердив зменшення диференціації регіонів України у прогнозному періоді. Проведені розрахунки засвідчили, що середньостатистичному регіону для подолання половини відстані, яка відділяє його від стаціонарного стану, потрібно 14,6 років, що відповідає швидкості конвергенції 3,37 % на рік. З’ясовано, що у сучасній регіональній політиці виявлені у дослідженні тенденції і розроблені прогнозні показники не враховано, що ускладнює досягнення мети, сформульованої у Державній стратегії регіонального розвитку до 2027 р. Виявлено, що отримані результати не дозволяють зробити висновки щодо ефективності регіональної політики. Тому необхідними є подальші дослідження, зокрема визначення і розрахунок змінних, що відображають вплив регіональної політики на регіональні диспропорції. Також доцільними є врахування і перевірка наявності «клубної» конвергенції, тобто за групами регіонів всередині країни.

У статті автори здійснили спробу оцінки соціально-економічних наслідків російської повномасштабної агресії на території України. Визначено основні проблеми, з якими стикнулася наша економіка, зокрема: відтік іноземного і внутрішнього капіталу з країни; руйнування логістичної інфраструктури; кілька мільйонів біженців, які змушені були емігрували або до інших країн, або до інших регіонів всередині країни, та втратили роботу – головне джерело своїх доходів, вони випали з економічного кругообігу країни, оскільки такі громадяни не мають можливості споживати і виробляти продукти і послуги, сплачувати податки тощо; інфляція, падіння купівельної спроможності національної валюти, необхідність державного фінансування соціальних виплат для населення та фінансування збройних сил України, що провокує посилення дефіциту державного бюджету країни, який через війну поповнюється значно нижчими темпами. Описані прогнозні явища, з якими стикнеться економіка нашої держави через російську агресію та масштабні руйнування. Визначено, що аналог “Плану Маршалла”, який сприяв майже повному відновлення економік європейських країн за часів після Другої світової війни, може стати базовим стартовим майданчиком для швидкого відновлення нашої держави. Цей комплексний план має передбачати відновлення зруйнованого господарства, модернізацію державних структур та максимальне прискорення розвитку України. Проаналізовано основні фактичні та прогнозні показники щодо оцінки рівня втрат національної економіки внаслідок бойових дій на території України. Виокремлено основні етапи для успішної економічної трансформації в нашій країні, зокрема: розробка та впровадження сучасної інноваційної концепції трансформації економіки із врахуванням реально встановленої геополітичної ситуації; реалізація розробленої та погодженої вітчизняними вченими, дослідниками, науковцями та урядом стратегії відновлення та розвитку територій, які перебували під окупацією або були пошкоджені в результаті ракетних обстрілів; ідентифікація пріоритетних галузей економіки.

Мотивацією війни завжди стають економічні міркування, війною керують за допомогою економіки, економічні фактори чинять вагомий вплив на результат конфлікту, і, звісно, війна має глибокі та стійкі економічні наслідки. Стаття присвячена питанням повоєнного економічного відновлення. Перемога після Другої світової війни в Європі поклала край безпрецедентним руйнуванням і жертвам. Наступна чверть століття також відома як найвидатніший період економічного зростання та соціального прогресу в Європі, і цей парадокс можна пояснити трьома факторами: міцні основи економічного відновлення, принаймні в Західній Європі; План Маршалла забезпечив життєво важливу підтримку для реконструкції європейської торгівлі та співробітництва; а відродження німецької економіки підтримували союзники, на відміну від періоду Першої світової війни.

This article examines the role of the startup industry in Ukraine as a catalyst for post-war economic recovery and the strengthening of monetary transmission. The study highlights the significance of supporting innovation and attracting foreign investment to foster economic growth, drawing upon the analysis of the Ukrainian startup ecosystem across diverse sectors, including defense, healthcare, and technology. To quantitatively assess the relationship between the number of startup projects and the prevailing macroeconomic conditions, the author employs a multifactor regression model incorporating variables such as the short-term bank lending rate with a lag of one, past foreign direct investments, real wage index, differences in the National Bank of Ukraine's policy rate with a lag of two, and economic agents' inflation expectations for the next 12 months. To approximate the number of startups, the proxy variable of registered patents and inventions is used. The analysis underscores the comparative advantages of Ukrainian startups, particularly in terms of accessing talented IT professionals, and emphasizes the need for supporting the promotion of young innovative entrepreneurs. Ultimately, the research reveals that the growth of the startup industry can contribute to the strengthening of monetary transmission and reduce dependence on traditional sectors, enhancing the economy's resilience to external shocks. Furthermore, Ukraine possesses significant potential for developing the startup business sector, driven by the successful resistance to Russian aggression, which has led to new initiatives by war veterans in drone manufacturing, improving the technical specifications of various weapons, and integrating into the global investment landscape. This, coupled with the country's growing reputation as a new geopolitical investment hub for foreign investors, contributes to the increasing popularity of Ukraine in the global investment space. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article examines the dynamics of accumulated foreign direct investment in the economy of Ukraine in 2010–2021 and analyzes the reasons for the significant decrease in FDI inflows to the economy of Ukraine, the withdrawal of significant amounts of capital by foreign investors in periods of deepening economic crisis. The structural changes of foreign direct investment in the Ukrainian economy by types of economic activity and by industry for the period 2015–2021 are analyzed. With the help of regression analysis, modeling of the dependence of economic growth of Ukraine on changes in the volume of foreign direct investments was carried out under the condition that the war ends in 2023. To build a linear regression model, data on the GDP of Ukraine, GDP per capita, the volume of accumulated FDI in the economy and their annual revenues, the volume of FDI in the main sectors of the economy in 2010–2021 and the forecast values of these indicators in 2023–2025. The results of the study confirmed the importance of increasing both the total volume of FDI and the volume of investment involved in high-tech industries industry, to restore the economy of Ukraine after the end of the war. Regression analysis made it possible to reveal a direct connection between the economic growth of Ukraine and the volume of accumulated FDI in the economy and their annual inflow. Based on the model of linear dependence of Ukraine's economic growth on foreign direct investments, forecast scenarios of changes in Ukraine's GDP in actual prices and GDP per capita in 2023 were developed, provided that the volume of accumulated FDI in the economy increases. As a result of the study, no statistically significant dependence of the economic growth of Ukraine on the volume of accumulated FDI in the metallurgical industry and in the in the field of information and telecommunications sector was found. The regression analysis confirmed the significant direct dependence of Ukraine's economic growth on the volume of FDI involved in the machine-building industry, which proves their important role in the implementation of post-war economic recovery projects of Ukraine. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Modern innovation processes taking place around the economic system of Ukraine in the current conditions of ecological require scientific and technological development. It is impossible without the implementation of significant and effective investment projects and ensuring adequate funding. The development of the national economy requires the implementation of large-scale and effective eco-projects and the concentration of financial resources. Such a process, especially eco-project implementation has a significant impact on accelerating the modernization of the economy, increasing its competitiveness and investment attractiveness for the successful ecological post-war recovery and future sustainable economic and investment development in Ukraine. In the article, the main theoretical and methodological principles of green project financing as a driver for the economic development of Ukraine in the condition of uncertainty are presented. In the scope of researched issue bibliometrics analysis of the essence of the terms "green finance" and "project financing" was held. The current situation of innovation projects financing the role and place of investment projects in the conditions of instability was investigated. With the help of the economical-mathematical analysis, the level of financial support of innovation activity and the correlation between the sources of project financing was analyzed. Additionally, the recommendations for eco-project financing implementation in Ukraine in the situation of instability were proposed. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

В статті проведено огляд сучасних теорій економічного розвитку територій, доцільність врахування яких дасть змогу скоротити розрив між практичною спрямованістю смарт-спеціалізації та її теоретично обґрунтованою концепцією. Метою статті є дослідження еволюції теорій у постулатах економічних шкіл, які формують теоретичний базис смарт-спеціалізації регіонів. Застосування методів логічного узагальнення, аналізу та історичного підходу дало змогу стверджувати, що теоретичне підґрунтя смарт-спеціалізації формують ідеї теорії ендогенного зростання, теоретичні постулати нерівномірного розвитку, окремі позиції теорії креативного класу, інформаційного суспільства, низка положень теорії колективних дій тощо. З’ясовано, що формування теоретичного концепту смарт-спеціалізації регіонів на сучасному етапі пов’язано із актуалізацією теорії ендогенного зростання, ключова ідея якої базується на орієнтації на внутрішні чинники та механізми технологічного прогресу, які в сукупності здатні забезпечити саморозвиток і самовідтворення цілісних соціально-економічних систем. Збалансоване поєднання державного втручання, протекціонізму та стратегічних інвестицій - визначальні детермінанти економічного поступу прихильників теорії «економічного націоналізму», яка переконливо доводить, що тільки завдяки індустріалізації можна досягнути добробуту. Аргументовано, що з кожним роком традиційні чинники економічного зростання втрачають свою вагу, натомість більшого значення набуває креативний клас, а відкритість і спільне використання стають новітніми принципами розвитку соціально-економічних систем. Спільним вираженням аналізованих концепцій є розбудова взаємозв’язків між стейкхолдерами, розбудова і посилення багатостороннього партнерства, комунікації із зовнішніми мережами, формування і просування унікальності регіону. Саме такі домінанти, синергія яких гарантуватиме підприємницьке відкриття та конкурентну перевагу регіону набувають особливої актуальності в існуючих умовах. Проведене дослідження вказує на необхідність застосування ключових положень даних теоретичних концепцій при обґрунтуванні теоретико-методологічного ядра смарт-спеціалізації.

Determination of the tax impact on economic growth is of particular importance in the face of exacerbation of socio-economic, technological, environmental and other problems. Property taxes, as less distorting economic behavior, are attracting more and more attention of many researchers and are considered from the standpoint of a potential fiscal policy instrument in ensuring positive dynamics of economic development. The purpose of the article is to summarize modern approaches and research results on the impact of real estate tax on economic growth in order to identify opportunities for using tax instruments to stimulate economic development. It has been established that foreign researchers are studying the impact of taxes on real estate from the standpoint of distorting the distribution of resources in the economy, changing the decisions of economic agents on investment issues, growth rates of the housing stock, leveling income inequality, increasing the stability of tax systems to external shocks, etc. It was revealed that most authors consider the real estate tax as one of the most non-distorting, which, with a properly designed taxation mechanism, has practically no negative impact on economic activity, and therefore little hinders economic growth, helping to reduce income inequality, increase employment and income, efficient use of land. As a local tax, it is most often seen in terms of financing local budgets and is a useful tool for raising revenues and managing public finances, since raising effective rates and broadening the property tax base can offset cuts in other taxes that are more distortive of economic behavior. In Ukraine, the attention of the authors is focused on increasing the role of property taxes in providing income to local jurisdictions and strengthening their financial stability. There is a significant lack of domestic research on the impact of real estate tax on economic growth in Ukraine. Further research on the functioning of the real estate tax in the new conditions of changing paradigms of economic development and international relations, and on the impact of the real estate tax on economic growth in Ukraine could reveal new aspects of its use in the domestic tax system. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to defining the influence of monetary policy on the development of national production and substantiating the prospects for its monetary regulation. It has been established that in recent years the monetary policy of Ukraine has been unfavourable for the industrial development in Ukraine. The NBU, which adheres to the monetary regime of inflation targeting, pursues a relatively strict policy, in particular, maintaining the real key rate at a level above neutral and low growth rates of the real money supply. As a result, for many years the national industry has been operating in conditions of a chronic shortage of working capital and investments, which exacerbates the problems of its development. To establish the nature and strength of the influence of monetary factors on long-term economic growth in Ukraine, a new economic and mathematical model based on production functions has been developed. Its parameterization showed that national output directly depends on the increase in invested labour, and vice versa - on the increase in Hryvnia exchange rate to U.S. Dollar (discourages exports) and U.S. Dollar Index (worsens the foreign economic situation). The impact on the increase in the real money supply can also have a positive impact on the economy, but its strength depends on the growth rate of broad money (with controlled inflation). At moderate rates, typical for the basic scenario of long-term development of the Ukrainian economy, investments are not increasing as vigorously as it is necessary for accelerated growth of real GDP and incomes of citizens. An increase in the growth rate of the real money supply (up to about 15% per year), set forth in the accelerated development scenario, can provide better results. It is proved that despite the importance of monetary variables, the key factors influencing the links in the chain "real money supply - investment - industrial growth" should be sought outside the monetary sphere proper. Stable expansion of the monetary base and growth of the real money supply do matter, but they are not able to solve the fundamental problems of modernization of economic institutions, structural restructuring of the economy and overcoming technological gaps with industrialized countries. It follows from this that in Ukrainian economy in the long run it is important for the regulator to maintain stable growth of the real money supply and controlled inflation, but this will be of fundamental importance for solving the accumulated problems only if the policies of the regulator and the government are coordinated, which should create favourable conditions and form appropriate institutions to reduce the dependence of the economy on raw material exports, accelerate national technical and technological development and increase its overall level. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

На основі аналізу оцінок сукупного багатства глобального світу на довгостроковому проміжку 1995-2018 рр. виокремлено важливі тренди зростання його рівня, а також окремих складових та багатства на душу населення. Підкреслено важливість збільшення у структурі багатства частки людського капіталу, як ключової детермінанти економічного розвитку. Порівняльний аналіз структури багатства України із середніми значеннями по окремим країнам та групам привертає увагу до тренду щодо збереження невисокої частки людського капіталу у національному багатстві, що обмежує потенціал зростання. Побудовані регресійні моделі підтвердили гіпотези щодо наявності позитивного впливу людського капіталу на формування багатства й економічну динаміку України. Наведено негативні ефекти впливу COVID-19 на зменшення людського капіталу в глобальному світі та погіршення добробуту населення України.