Search

The study aims to comprehensively assess the negative impacts of various activities carried out by visitors to natural areas, including forest parks, on ecosystems. The research methodology included an analysis of forest park ecosystems Gotova-Dangel and Logara forest parks, monitoring ecosystem changes, which provided objective data on the impact of human activity. The study developed recommendations aimed at minimising the negative effects of these activities on the environment. The main results of the study demonstrated that walking leads to soil compaction, which in turn hurts water circulation and aeration of soil layers. This phenomenon can also cause damage to rare species of plants and trees that are vulnerable to changes in their natural environment. In addition, cycling causes soil erosion, which leads to the destruction of vegetation, which in turn negatively affects the environmental sustainability of the region. This can create conditions for the degradation of natural ecosystems and a decrease in biodiversity. Camping causes pollution of the area, including dumping garbage and other waste, which leads to a decrease in the number of animals living in forest environments, with serious consequences for the ecological balance and conservation of wildlife. The findings highlight the need to introduce clearly defined trails for pedestrian traffic, create specialised bicycle routes, and develop environmentally responsible camping practices. This will significantly reduce the negative impact on the forest ecosystem. The research is relevant for the conservation of biodiversity as well as for maintaining the ecological balance in forest parks, which is critical for the sustainable development of natural resources and the preservation of the environment for future generations. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The relevance of the study is determined by the need to preserve natural values, which are considered the heritage of all mankind, namely the primaeval forests and old-growth beech forests of the UNESCO World Natural Heritage. The aim of the research was to study the state and structure of the beech primaeval forest in the national nature park "Zacharovanyi Krai". For the study, a permanent sample plot of 1 ha (100×100 m) was laid down in the prevailing forest type - moist pure beech forest. This plot is located in the optimal forest-growing conditions for European beech (Fagus sylvatica L.) within the Vyhorlat-Hutyn volcanic ridge of the Ukrainian Carpathians. It was found that the beech forest stand on the plot is pure in composition and complex in form, characterised by different development phases (age groups by diameter): the first layer stand belongs to the mature age group (senile), the second layer - to the middle-aged group, and the third - to the pole (virginal). It was determined that 95% of the primaeval forest stock is the stock of the first layer, while the share of commercial trees of the first layer is 89% (66% of the total volume of stem wood of trees on the permanent sample plot). The main types of damage in the site are caused by abiotic factors. As a result of such damage, 43 m3‧ha-1 of deadwood was recorded, characterised by all 5 stages of decomposition. Under the canopy of the stand, 10,375 pcs‧ha-1 of undergrowth was recorded, of which the share of beech is 88%. Beech undergrowth is weakly differentiated by age groups: it was recorded only in the group of 7-year-olds and older and well-differentiated by height groups. By age group, undergrowth belongs to the juvenile-immature age state. The herbaceous cover is typical for nemoral forests. The presence of stationary research plots in the National Nature Park "Zakharovanyy Kray" makes it possible to constantly monitor the trends of natural development of the ecosystem - the beech primaeval forest. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The Covid-19 pandemic has transformed the needs of consumers of goods and services. As a result, there was an increase in the volume of BigTech activity. At the same time, BigTech took into account the expectations of consumers in obtaining complementary services. This led to the growth of BigTech's offerings of financial services to its clients. The purpose of the article is to clarify the place of financial services in the BigTech ecosystem and to identify the priority areas of activation of the provision of financial services by BigTech firms. The article describes the BigTech ecosystem from an institutional point of view. The study presents the composition of participants of the BigTech ecosystem, which are connected by a digital platform and the use of information technologies that contribute to the sale of goods and the provision of services, including financial ones. The technical, economic, legal, and marketing prerequisites for providing BigTech financial services have been identified. This made it possible to substantiate the influence of consumer needs on the formation of the policy of providing BigTech financial services. It has been confirmed that BigTech implements a policy of providing financial services that meet customer expectations. The weaknesses and strengths of BigTech financial services are identified. The threats and opportunities of providing BigTech financial services are substantiated. The conducted research made it possible to formulate geographical, product, and client directions for the development of the provision of BigTech financial services. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the development of theoretical foundations and practical mechanisms necessary for the creation and development of an innovation ecosystem in the agrarian sector of Ukraine, focusing on the key determinants that are decisive for the integration of new technologies into the industry. The purpose of the study is to substantiate the conceptual foundations of the formation of such an ecosystem, which would include a multi-level structure, where the central role is played by synergistic interaction between the State institutions, business, and scientific structures. In this context, the article proposes a multi-vector approach that takes into account the peculiarities of institutional support, private initiatives, as well as the impact of education and science on the development of agrarian innovations. Considerable attention is paid to the analysis of the report «European Innovation Scoreboard 2024: Country Profile Ukraine», which allows to identify specific trends and opportunities for further research and improvement of innovative approaches in the agrarian business of Ukraine. An analysis of the current challenges faced by agribusiness in the context of global economic and climatic fluctuations is presented, and strategic solutions to maintain the competitiveness of the Ukrainian agrarian business at the international level are proposed. Foreign experience is analyzed, in particular Israel’s success in introducing innovations in the agrarian sector, based on increased digitalization, environmental sustainability and new market strategies. The prospects for adapting these approaches to Ukrainian conditions to ensure sustainable development of the agricultural sector are also considered. An important aspect of the study is to identify areas that allow creating an integrated model of the innovation ecosystem, which takes into account the specifics of the agrarian sector and national characteristics. This mechanism will contribute to the effective implementation of innovations in the production processes of agribusiness, ensuring its sustainable development in the face of long-term fluctuations, in particular, such as war. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The object of the study is the territory that became the object of the influence of hostilities. The study is dedicated to finding ways to assess the state of ecosystems and ensure their stability in the conditions of military conflicts. The impact of military conflict on the environment is highlighted through the analysis of risks and losses in ecosystems. It has been studied that the intensity of armed conflicts determines the scale and degree of damage to ecosystems, and the use of destructive weapons leads to the direct destruction of natural environments and their components. It has been determined by an expert survey that the most significant changes in natural ecosystems are the biodiversity losses, deforestation, territorial changes and the destruction of natural objects (scores ≥9.0). Factors of low impact (score <6.75) are air pollution, erosion due to air pollution, biodiversity losses due to water pollution. The interrelationships between military actions and environmental pollution are studied for the importance of understanding these processes for effective management of environmental security during military conflicts. A mathematical and graphic model of material flows has been developed, which allows taking into account resource flows, pollution and losses in the ecosystem during armed conflicts. The model, tested in the Kyiv region, made it possible to determine the priorities of conservation and risk management. Analysis of 9,000 km2 revealed contaminated areas, in particular, in the southwestern and western directions. The practical use of the research results is in the development of strategies for minimizing and restoring the ecological consequences of armed conflicts. This can help improve the management of natural resources in the context of military operations and increase the resilience of ecosystems. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Стаття присвячена дослідженню ролі екосистем у формуванні та генерації цінностей у сучасному підприємництві. Розглянуто ключові фактори, що сприяють успішному функціонуванню підприємницьких екосистем, такі як комплементарність, модульність, інноваційність, гнучкість та стійкість. Особлива увага приділяється впливу цифрових технологій на розвиток екосистем та підвищення їхньої ефективності. Дослідження також акцентує на практичних рекомендаціях для підприємців щодо інтеграції сучасних технологій та створення взаємовигідних партнерств. Отримані результати роботи можуть бути корисними для менеджерів та підприємців, які прагнуть оптимізувати бізнес-процеси та забезпечити стійкий розвиток у мінливих ринкових умовах.

Обґрунтовано методи створення сенсорів для вимірювання концентрації викидів пилу та шкідливих речовин в атмосферу та водні середовища з використанням нових фізичних ефектів, які стали підставою для розроблення: лазерних концентратомірів забруднення повітря і води, оптогальванічних ефектів для створення інтегрованих сенсорів, які можна комплексувати системами вимірювання на підставі іонно-селективних сенсорів (ОКСИ 5М), що дає змогу підвищити рівень ефективності систем забезпечення екобезпеки. Сучасний етап розвитку виробництва електроенергії, хімічної, машинобудівної, поліграфічної продукції характерний тим, що використовується широка гама ресурсних компонентів – вугілля, нафта, газ, фарби, полімери, які є екологічно агресивними. Напружені виробничі режими, що диктуються ринком, призводять до різкого зростання споживання ресурсів для енергоактивних виробничих процесів, зумовлюючи збільшення концентрації викидів пилу і шкідливих газів і рідин в атмосферу й водне середовище, що спричиняє підвищення екологічного забруднення навколишнього середовища, стан якого не завжди можна оперативно оцінити в реальному часі за складності відбору даних стандартними методами. Вирішення завдання розроблення оптимальних стратегій управління технологічними режимами, які забезпечили б високу продуктивність і мінімізували шкідливі викиди, ґрунтується на сучасних системних і інформаційних технологіях, створенні нових типів сенсорів для інформаційно-вимірювальних систем. Опрацювання технологічних даних є основою для формування оцінки образу ситуації і стану прийняття рішень, та відбір додаткових даних, які повинні доповнюватися даними з залученням експертних знань. За умов техногенної ситуації, яка склалася на сучасному етапі функціонування виробництва, ще важливішою стала проблема розроблення комплексних систем екомоніторингу техногенного середовища, ґрунтів, водосховищ, рік, атмосферного повітря, як науково техногенних об'єктів, так і просторової структури областей і країв. Великі обсяги викидів пилу технологічних газів, викидів продуктів згорання транспорту, авіації, залізничної структури, будівельних компаній сировинного комплексу забруднюють величезні площі як у локальному, так і державному масштабах, що призводить до наростання ризиків забруднення життєвого простору, а також впливає на психологічний і ментальний стан суспільства, що може спровокувати соціальні протистояння та кризи. Рівень забруднення навколишнього середовища особливо зріс з розвитком теплових електростанцій і нафтохімічного комплексу, які стали агресивними забруднювачами. Воєнні дії першої і другої світових війн також зробили свій внесок. Атомна енергетика і реактивна авіація ще більше спричинили забруднення світового екологічного простору, а війна в Україні сформувала специфічний екологічний удар на екосередовище (вибухи снарядів і ракет), руйнування енергетичних комплексів і нафтових терміналів.

Статтю присвячено дослідженню стану право­вого забезпечення діджиталізації участі громад­ськості у процесі прийняття екологічно значимих рішень в Україні. Акцентовано увагу на значному потенціалі цифрових технологій для забезпечен­ня екологічної безпеки та сталого суспільного розвитку. Вказано, що діджиталізація відносин у галузі екології в Україні впливає на визначення основних напрямів національної екологічної політики. Повоєнне відновлення та розвиток еко­номіки потребуватимуть інтеграції до планів, програм та інших документів державного пла­нування, що пов'язані з відновленням держави, діджиталізованого екологічного блоку. Це актуа­лізує наукові дослідження правових засад участі громадськості у процедурах стратегічної еколо­гічної оцінки та оцінки впливу на довкілля. Здійснено системний аналіз правових норм, які є основою цифровізації стратегічної еколо­гічної оцінки та оцінки впливу на довкілля, ви­значено проблеми законодавчого врегулювання відносин у вказаній сфері. Загалом відзначаючи важливість широкого залучення громадськості до процесу прийняття екологічно значимих рішень як запоруку збалансованості, так і ефективності прийняття рішень та подальшого узгодженого їх впровадження у практику, вказуючи на позитивні новації, зроблено висновок про необхідність продовжити ро­боту над вдосконаленням процедури стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля. Підсумовано, що діджиталізація як одна із ви­значальних тенденцій розвитку людської цивілі­зації, формуючи інклюзивне суспільство і ство­рюючи умови для кращих механізмів управління, розширює доступ громадськості до екологічної сфери, підвищує якість довкілля та спектр пу­блічних послуг, розширює способи співпраці громадянського суспільства з суб'єктами владних повноважень та бізнесу, а також створює можли­вості у реалізації екологічних прав та задоволен­ні екологічних потреб громадян.

В статті доведено, що інжиніринг соціальних проєктів являє собою управлінську задачу, що включає: визначення мети проєкту, мотивації учасників проєкту, залучення та використання ресурсів для досягнення соціального блага. Запропоновано розглядати середовище соціального проєкту як екосистему (тобто сукупність учасників та стейкхолдерів соціального проєкту з визначеними ними взаємозв’язками, правилами взаємодії, що діють у законодавчому просторі країни та використовують наявні ресурси для досягнення соціальної цінності). Прикладом фінансової екосистеми соціального проєкту названо краудфандингову платформу. Виділено п’ять основних етапів, які дають змогу досягти ефективності процесу проектування соціального проекту: визначення потреб та формулювання мети соціального проекту; створення ініціативної групи (команди) для реалізації проекту; розвиток екосистеми соціального проекту; управління процесами та потоками; а також оцінювання та коригування.

The article examines the forest vegetation of the Vorskla River, addressing the issue of spatial differentiation, structure, and dynamics of changes in tree species. Scientific investigation demonstrates that the forest type and the stand’s structure are influenced by ecological factors such as soil type, climate, water regime, and flora and fauna. Within the Vorskla River valley, 27 forest formations with a total area of 72,353.2 hectares (12.8% forest cover) have been identified. Based on morphometric indicators, the forest formations are categorized as follows: 3 large formations, 6 medium-sized formations, 10 small formations, 6 tiny formations, and 1 local formation. The dominant formations are Pineta silvestris covering 34,970.3 hectares (48.33%), Querceta roboris covering 20,693.1 hectares (28.6%), and Alneto glutinosae covering 5,800.2 hectares. The formations with the smallest areas are Ulmeto laevis covering 13.8 hectares (0.02%), Ulmeta glabrae covering 57.09 hectares (0.08%), Saliceta fragilis covering 48.09 hectares (0.07%), Gleditsia triacanthos covering 19.9 hectares (0.03%), Carpineta betuli covering 14.8 hectares (0.02%), Acereta tatarici covering 41.2 hectares (0.06%), and Acerata pseudoplatani covering 18.5 hectares (0.03%). The Piceeta abietis local formation is covering 5.7 hectares (0.01%). [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Current issues of legal support for digitization of public participation in the process of making environmentally significant decisions in Ukraine are explored in the article. The significant potential of digital technologies to ensure environmental security and sustainable social development is emphasized. Digitization of relations in the field of ecology in Ukraine affects the determination of the main directions of the national environmental policy. Post-war recovery and development of the economy will require integration into the plans, programs and other documents of the state planning of the ecological block. This is connected with the restoration of the state. This actualizes scientific research on the legal basis of public participation in strategic environmental assessment and environmental impact assessment procedures. Systematic analysis of legal norms, which are the basis of digitalization of strategic environmental assessment and environmental impact assessment, is carried out in the article. The problems of legislative regulation of relations in the specified sphere are defined. The author notes the importance of broad public involvement in the process of making ecologically significant decisions, which is a guarantee of balance, and the effectiveness of decision-making and their further coordinated implementation in practice. Positive innovations are indicated. It is necessary to continue work on improving the procedure of strategic environmental assessment and environmental impact assessment, the conclusion is drawn. Digitization, as one of the defining trends in the development of human civilization, forms an inclusive society and creates conditions for better management mechanisms, expands public access to the environmental sphere, increases the quality of the environment and the range of public services, expands the ways of cooperation of civil society with subjects of power and business, and also creates opportunities in the implementation of environmental rights and satisfaction of the environmental needs of citizens. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article focuses on the study of the issue of transition from traditional business models. to ecosystems of the digital economy, which today is the basis of building a prosperous society. It was determined that the digital entrepreneurial ecosystem is a dynamic network, the participants of which are interdependent and interconnected within regional territorial economic systems. It has been proven that each ecosystem is unique and divided into two types - a solution ecosystem (which creates or provides goods or services by coordinating various market participants) and a transaction ecosystem (which connects independent producers of goods or services with customers through a single platform). During a comparative analysis of digital entrepreneurial ecosystems with other formal entities, it was determined that the ecosystem may not require a mandatory territorial community of participants, unlike a cluster and b usiness incubator, and is also the most flexible and dynamic, providing conditions for the creation and rapid growth participants based on their increased interaction and application of digital technologies. It was revealed that in the process of creating a new dynamic model, namely a digital entrepreneurial ecosystem, one should take into account the catalysts of economic activity: peculiarities of financing the entrepreneurial sphere; state business support programs; free business training; distribution channels of ecosystem research and development; openness of the market; formation of innovative, informational, financial, logistical, digital infrastructure, as well as compliance with cultural, social and environmental norms. It is noted that a rationally formed digital entrepreneurial ecosystem as a dominant form of joint economic activity enables participants, namely enterprises or individuals, to be adaptive, minimize their own costs, establish communication with consumers, individualize interaction with contact persons, more promptly implement the values of their activities for population - high-quality new products and services, expand the consumer base, receive regulatory, infrastructural and innovative support from state structures. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Environmental monitoring is an important component of environmental science and helps to collect information about environmental pollution, the state of natural resources and climate. This article examines the history of the development of environmental monitoring from the first observations to modern technologies and the use of historical and practical aspects of environmental monitoring research in the preparation of students in the field of ecology 101. Today, environmental monitoring has become more accurate and extensive thanks to modern technologies such as drones, satellites, sensors and other means of data collection. This allows collecting data on air, water, soil and climate pollution with greater accuracy and frequency. The information collected from environmental monitoring helps to make decisions about measures to protect the environment and reduce the impact of human activities on nature. Collecting information about the state of the environment allows you to monitor the risks associated with certain types of activities, such as production, transport, construction, etc. This helps reduce risks to human health and the environment. Information collected from environmental monitoring can be used for planning and management of natural environment resources. This may include determining optimal locations for installing wind farms, solar panels, and other types of energy devices. It can also be used to teach and educate people about the state of the environment and its impact on human health and nature. Information gathered from environmental monitoring can help students understand human impact on the environment and develop strategies to reduce that impact. Also, this data can help in identifying problems related to air, water and soil pollution and in developing plans to solve them. Students can use information from environmental monitoring to conduct research and projects on ecology and nature conservation. For example, they can investigate the effectiveness of different water treatment methods or study the effects of certain types of pollution on human health and the natural environment. In addition, information from environmental monitoring can be used for education and conscious consumption. For example, students can learn which products are more environmentally friendly and cost-effective, and make informed decisions when purchasing products. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Останні два десятиліття питання, пов’язані з екосистемами, їх концептуалізацією та розбудовою набули особливої уваги серед дослідників. Окреслене поняття стало ще одним конструктом у когорті взаємопов’язаних ідей про системи ̶̶ бізнес-моделей, платформ, мереж, хабів, ланцюгів, породивши, водночас, «білий простір» навколо цієї функціональної одиниці, її структури, меж, контекстів й застосовності. Сьогодні в Україні розбудовується декілька екосистем: підприємницька; інноваційна; екосистема вивчення та тестування рівня володіння англійською мовою; психологічної допомоги у сфері освіти; цифрових рішень у сфері освіти та науки, останні три сукупно мають сприяти розбудові єдиної освітньої екосистеми. У статті зроблено спробу дослідити особливості формування й розбудови екосистеми, зокрема її структури, в тому числі у сфері освіти України, подано науковий тезаурус проблеми розбудови екосистеми вищої педагогічної освіти, представлений такими поняттями, як: «екосистемний підхід», «структура екосистеми», «екосистемні актори», «екосистемна констеляція», «життєвий цикл екосистеми». Розкрито етимологію поняття «екосистема освіти». Представлено огляд досліджень, які аспектно розглядають проблему розбудови екосистеми, зроблено висновок щодо тенденцій розвитку екосистеми вищої педагогічної освіти в Україні, її можливої структури. Ключові слова: екосистема; екосистемний підхід; екосистема вищої педагогічної освіти; структура екосистеми; тенденції розвитку екосистеми вищої педагогічної освіти.

Біологічне різноманіття є одним з головних елементів у підтримці стабільності навколишнього середовища та базовим фактором оптимального функціонування екосистем. На сучасному етапі розвитку суспільства через інтенсивну господарську діяльність, забруднення довкілля, зміну клімату та виникнення інших негативних факторів біорізноманіття перебуває під загрозою різкого скоро­чення, що, безумовно, потребує вчинення невідкладних заходів з боку світової спільноти. Одним з таких заходів є впровадження оселищної концепції як важливого напряму збереження біологічного різноманіття, який акцентує увагу на ролі та взаємодії людей з природними екосисте­мами, сприяючи сталому розвитку та забезпеченню екологічної стійкості. Ця концепція ґрунтуєть­ся на усвідомленні важливості збереження природних середовищ і збалансованому існуванні всіх живих організмів на планеті. У статті здійснено історико-правовий аналіз формування оселищної концепції збереження біорізноманіття, який розкриває еволюцію правового підходу до збереження та управління природни­ми ресурсами. Завдяки взаємодії наукових, політичних та соціальних чинників цей процес викликав значущі зміни у регулюванні відносин між суспільством і природою. Також у статті надано визначення таких понять, як «оселище» та «оселищна концепція», проа­налізовано такі суміжні з «оселищем» поняття, як «ландшафт», «екосистема» та «біотоп». Запропо­новано авторське визначення поняття «оселище», під яким пропонується розуміти ділянки земної або водної поверхні, що визначаються біологічними, кліматичними та географічними ознаками та забезпечують умови існування видів рослин і тварин, як окремо, так і в їх сукупності. У підсумку наголошено, що оселищна концепція є ключовим інструментом для збалансованого розвитку, який поєднує потреби людей зі збереженням біологічного різноманіття та природних ре­сурсів.

Biodiversity conservation is one of the fundamental prerequisites for sustainable environmental development. This research aims to study the diversity of fungi in the Carpathian Mountains and their distribution across major biotopes, analyze the results of anthropogenic influence, and develop practical adaptation strategies. The study employed general scientific methods of cognition, including systematic analysis and synthesis, specification, deduction, generalization, abstraction, and formalization. This article critically synthesizes the species composition of fungi in the Ukrainian Carpathians, investigates the distribution of fungal species within their ranges, and assesses the current coverage of this topic in scientific literature. The research aimed to establish a system of regularities and peculiarities of the research object, such as the impact of climate change and anthropogenic pressure on fungal diversity in the Ukrainian Carpathians. The formalization method was employed to formulate priority vectors for stabilizing and optimizing mycocoenoses in the Ukrainian Carpathians and to document the research results for active practical implementation in the region's environmental optimization process. A system of preventive measures is proposed as part of the strategy for adapting the environment to anthropogenic-climatic dynamics. Key measures for optimizing the ecological situation in the field of mycology in the region have been developed. The practical significance of the obtained results lies in their potential use for studying the dynamics of fungal diversity in the Ukrainian Carpathians during periods of global climate change. This research also contributes to developing adaptation strategies at regional and national levels and forming a comprehensive approach to biodiversity preservation in protected areas. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The article is devoted to the determination of the main trends in the development of scientific research in the sphere of startups using the methods of bibliometric and content analyses. In accordance with the set goal, the dynamics of publication activity and the structure of publications in the direction of «startup» in the scientometric databases Scopus and Web of Science were analyzed; the sectoral structure of publication activity on the startup topics is studied; the TOP-5 of scientific publications by the number of citations in the scientometric databases Scopus and Web of Science have been formed; the geographical structure of affiliations of scientists with high publication activity on the startups issues, including individual institutions, is analyzed. In order to identify trends and key areas of research in the sphere of startups, a bibliometric analysis of scientific publications presented in the Scopus and Web of Science was carried out using VOSviewer software, and the main clusters of research were identified, along with the dynamics of their development. According to the results of the study, the author determined the following: 1 – the number of publications on startup topics has been gaining increasing popularity since the 90s of the twentieth century; 2 – the startup topics are of interdisciplinary nature; 3 – 9 clusters of key areas of the startup research (innovation, lean startups, productivity, management, innovative business model, knowledge, growth, ecosystem, business incubator) are identified; 4 – the leaders in the number of publications in this area are the USA, China, Germany; 5 – in 2017–2018 the vast majority of publications were aimed at modeling startups, while in 2018-2020 – innovation and entrepreneurship, and recently there have been studies that are mainly related to the startup ecosystem; 6 – the close relationship between the keywords «Startup» and «Ecosystem» is substantiated, which can be considered a promising direction for the development of scientific research in this area. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The regulation of anthropogenic load on the environment is an important problem in the modern world, since human activity significantly affects nature and can lead to serious environmental problems. In order to reduce the negative impact on the environment, it is necessary to establish norms and limits on the level of anthropogenic load. The moderation of anthropogenic load on the environment is an important topic for environmental students who study the impact of human activities on natural ecosystems. For environmental students, it is necessary to know the principles and methods of normalization of anthropogenic load, as well as to understand what types of activities can have a negative impact on the environment and how this impact can be reduced. They must be familiar with air, water, and soil quality standards, and know how to measure and monitor pollution levels. In addition, environmental students need to understand that the regulation of anthropogenic load is only one of the ways to reduce the negative impact of human activity on the environment. In order for the normalization of anthropogenic load to be effective, it is necessary to ensure many factors, such as types of damage, their sources, geographical and climatic conditions, and other factors that affect the distribution and concentration of pollutants in the environment. Therefore, the anthropogenic load should be regulated taking into account the specific conditions of the area and the type of activity. Limitation of anthropogenic load plays an important role in ensuring sustainable development and preservation of natural resources. The use of air, water and soil quality standards ensures the safety and health of the population, preserves biodiversity and natural ecosystems, and reduces the impact of human activity on the climate. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Biological diversity is one of the main elements which maintain the environmental stability and considered to be a basic factor of the optimal functioning of ecosystems. At the current stage of society's development, as a result of intensive economic activity, environmental pollution, climate change and emergence of other negatively influential factors, biodiversity has appeared to be under the threat of a sharp reduction, which, certainly, requires urgent measures from the world community. Introduction of the habitat concept as an important direction for the conservation of biodiversity, emphasizing the role and interaction of people with natural ecosystems, consequently contributing to sustainable development and ensuring environmental sustainability, is one of such measures. This concept is based on the awareness of the importance of conservation of natural environments and balanced existence of all living organisms on the planet. The article provides a historical and legal analysis of the formation of the habitat concept of biodiversity conservation, which outlines the evolution of the legal approach to the conservation and management of natural resources. Resulting from the interaction of scientific, political and social factors, this process has caused significant changes in the regulation of relations between society and nature. The article also provides definitions of such concepts as «habitat» and «habitat concept», and analyzes concepts related to «habitat», such as «landscape», «ecosystem» and «biotope». The author's definition of the concept «habitat» is proposed, promoting to scrutinize the areas of the earth or water surface that are determined by biological, climatic and geographical features and create conditions for the existence of plant and animal species, both individually and in general. Summarizing the research, the author emphasizes that the habitat concept is a key tool for the balanced development, which combines the needs of people with the conservation of biological diversity and natural resources. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The uniqueness of the Carpathian Mountain Forest ecosystems, a large part of which belongs to nature conservation areas, attracts a significant number of visitors annually. Intensive tourist flow on popular hiking trails leads to recreational digression, topsoil compaction, development of erosion processes and deterioration of forests. The research aims to determine the impact of recreation as an external mechanical impact on soil compaction by determining the soil penetration resistance under the canopy of predominant spruce stands. For this purpose, soil penetration resistance was measured with a penetrometer along two hiking trails within the root layer of the soil at four measuring sites at different distances from the hiking trail. In general, under the canopy of a forest stand, the soil cover is not homogeneous and the obtained penetration resistance values are characterised by considerable variability. It was revealed that for the “Zelene village – Uhorski skeli rocks” hiking trail in the areas close to the path (up to 20 m) there is a significant increase in soil penetration resistance compared to remote areas: at a depth of 10 cm itdoubles, at a depth of 20 cm – by 20-40%, but with further deepening, the penetration resistance level off. At the same time, for the more popular “To Mount Pip Ivan Chornohirskyi” hiking trail, in the area adjacent to the trailbed, the penetration resistance reaches 19.6 kg·cm-2 in the upper 10 cm layer, and at a depth of 30 cm, it peaks at 37.8 kg·cm-2 (over 3 MPa), which affects the root spatial distribution of spruce forests. Intensive erosion processes due to soil compaction with an increase in soil penetration resistance above 60 kg·cm-2 (~6 MPa) are observed on the trailbed. The practical significance of the results obtained, and the established patterns is to complement existing methods for assessing the degree of recreational digression in mountainous conditions and can be the basis for designing measures to regulate tourist flows and restore affected areas. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

У статті визначено особливості розвитку маркетингу в кіберспорті як невід’ємної частини сучасної віртуальної реальності. Оскільки кіберспорт є видом діяльності, який приваблює мільйони глядачів у всьому світі, його розвиток передбачає залучення спонсорів і донорів. Дане дослідження визначає важливість кіберспорту для просування та продажу товарів і послуг на віртуальних спортивних майданчиках. В статті досліджено учасників кіберспорту, їх взаємодію та структуру маркетингового екосередовища, яке вони утворюють. Запропонована нами екосистема кіберспорту розкриває можливості маркетингової діяльності компаній у цій сфері. На основі огляду попередньої літератури, галузевих публікацій, детальних напівструктурованих інтерв’ю спеціалістів-учасників та аналізу вторинних інформаційних джерел ми визначаємо структуру маркетингового екосередовища кіберспорту.

Концептуалізація поняття бізнес-модель, на основі викликів Індустрії 5.0 для забезпечення сталого розвитку, враховує соціальні, економічні та екологічні аспекти. Проведено комплексне дослідження феномена п’ятої промислової революції. Розглянуто різні трактування терміна “Індустрія 5.0”; виявлено та проаналізовано ключові характеристики попередніх промислових революцій. Описано вплив Індустрії 5.0 на формування бізнес-моделей за одночасного задоволення потреб та інтересів споживачів, а також забезпечення екологічної стійкості та економії ресурсів. Обґрунтовано, що Індустрія 5.0 складається з трьох основних елементів: людиноцентричності, стабільності та стійкості. Окреслено детермінанти прогресу бізнес-моделей відповідно до Індустрії 5.0. Встановлено, що стрімке поширення технологій Індустрії 5.0 обумовлюють формування дієвих бізнес-моделей на засадах інтелектуалізації, соціалізації та екологізації.

Copyright of Financial Space is the property of Cherkasy Institute of Banking, University of Banking of the National Bank of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)

Досліджено історичні засади становлення та розвитку екосистемного підходу в міжнародному екологічному праві від ідеї збереження природних екосистем до появи цілісної концепції в рамках Конвенції про охорону біологічного різноманіття. На підставі ґрунтовного аналізу ключових міжнародно-правових актів екологічного спрямування зроблено висновок про їх вплив на процес формування екосистемного підходу на міжнародному рівні.

Мета статті — проаналізувати культурологічні, екологічні та соціальні аспекти проєктної діяльності ландшафтного дизайнера. Методологія дослідження поєднує теоретичні й емпіричні підходи, а саме: метод спостереження, метод вивчення та узагальнення, метод аналізу, порівняння, синтезу в дослідженні тенденцій і перспектив ландшафтного дизайну. Результати. Встановлено, що ландшафтний дизайн як загальнокультурний і екологічний фактор впливає на соціокультурний аспект життя людини та безпеку її діяльності. Ландшафтний дизайн трансформується у феномен, що поєднує екологічну безпеку, економічну доцільність і естетичну виразність. Проаналізовані сучасні засоби створення проєктів ландшафтного дизайну. З допомогою ландшафтного дизайну в культурному просторі формуються нові цінності та норми, розширюються просторові орієнтації і форми суспільного розвитку. В глобальних проблемах людства визначена орієнтованість наукового і культурного векторів України на загальноєвропейські стандарти. Наукова новизна дослідження визначена тим, що ландшафтний дизайн розглядається у колі культурологічних, екологічних та соціальних проблем. Визначені головні тенденції та перспективи сучасного ландшафтного дизайну.

Статтю присвячено дослідженню правових засад упровадження екосистемного підходу в державну екологічну політику України. На підставі аналізу положень ключових політико-правових актів екологічного спрямування, як загальних, передусім Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», так і зорієнтованих на охорону та використання окремих природних ресурсів, об’єктів і комплексів, а також програмних документів з інших сфер суспільного життя, обґрунтовано, що всі вони прямо чи опосередковано торкаються питань збереження і відновлення природних екосистем та впровадження екосистемного підходу. Це дає можливість вести мову про тенденцію до поступової «екосистемізації» державної екологічної політики України, яка в майбутньому, на переконання автора, має продовжуватися та посилюватися.

Здійснено огляд наукової літератури з проблеми поширення фітоінвазій в Україні. Встановлено, що в межах Центрально-Придніпровської височинної області зростає 25 видів інвазійно активної деревної рослинності. Виявлено, що серед них найчастіше трапляються айлант найвищий, клен американський, акація біла, карагана деревовидна. Серед трав'яних інвазійних рослин найпоширенішими є борщівник Сосновського, золотушник канадський, амброзія полинолиста, ваточник сирійський. На території Козачанського лісництва ДП "Звенигородське лісове господарство", що є ключовою ділянкою в дослідженні, виявлено 4 види деревних і 12 видів трав'яних інвазійних рослин. Вони мають переважно задовільний стан поширення, що становить загрозу для екосистем. Зауважено, що деякі з інвазійних видів є трансформерами, які не тільки витісняють деякі аборигенні види, а й своєю життєдіяльністю змінюють умови довкілля. Наприклад, деякі рослини мають здатність змінювати хімічний склад ґрунту. Нові умови приваблюють інші невластиві цій місцевості види, і як наслідок, зазнає змін уся екосистема. Відзначено, що з усіх адвентивних видів, які ростуть у Центрально-Придніпровській височинній області, виділено п'ятнадцять таких, що несуть особливу загрозу лісовим культурам регіону. Частина проаналізованих видів у згаданому регіоні тепер перебуває у стадії експансії. Адвентивними видами рослин, що трапляються на деяких лісових ділянках у невеликій кількості, є амброзія полинолиста та ґринделія розчепірена. Наголошено, що ефективним засобом боротьби з фітоінвазіями є ретельний обробіток ґрунту під лісові культури та догляд за ним до змикання крон саджанців. Це істотно впливає на зменшення розростання трав'яних рослин та поліпшення мінерального живлення дерев, а отже – на ріст і продуктивність штучних насаджень. Зауважено, що в лісових насадженнях різного віку трав'яна рослинність є головним конкурентом деревних рослин за вологу та елементи мінерального живлення. Особливо це помітно в молодих лісових культурах, а з віком негативний вплив зменшується неістотно. Результати проведених досліджень свідчать про негативний вплив адвентивних трав'яних рослин на приживлюваність, ріст і розвиток, а також біологічну стійкість і продуктивність лісових культур Центрально-Придніпровської височинної області.

У статті розглянуто можливості формування нової бізнес-моделі – екосистеми як основи стійкості бізнесу. Виокремлено основні характеристики форми організації бізнесу. Зазначено, що екосистема включає сукупність елементів, які динамічно розвиваються, взаємодіють між собою для досягнення єдиної мети, наведено переваги та недоліки. На формування екосистеми впливає запровадження нових інноваційних знань. Цифровізація просуває ідею розвитку екосистем і дозволяє реалізувати її через використання цифрових платформ. Для виявлення тенденції розвитку необхідні відповідні індикатори розвитку, які підлягають вимірюванню. Аналіз і оцінка функціонування бізнес-екосистеми здійснюється за трьома параметрами: продуктивність, стійкість та інноваційність. Узагальнення параметрів функціонування екосистеми компаніїї та метрики для вимірювання результативності на середньо- та довгострокову перспективу дає можливість простежити чотири основні принципи побудови та організації таких систем: складність, самоорганізація, коеволюція та адаптація.

У статті досліджено особливості впровадження методів оцінювання екосистемних послуг у систему управління природними ресурсами для сталого розвитку територій. Визначено етапи формування алгоритму впровадження методів оцінювання екосистемних послуг та здійснено їх детальний аналіз. Розглянуто міжнародні підходи до впровадження методів екосистемного оцінювання; обґрунтовано зв’язок основних напрямів удосконалення чинного законодавства України з метою впровадження екосистемного підходу у систему природокористування з цілями сталого розвитку. Описано інституційне забезпечення оцінки екосистемних активів та послуг для управління природокористуванням і соціально-економічним розвитком. Запропоновано концептуальну схема розробки алгоритму впровадження методів оцінювання екосистемних послуг у систему управління природними ресурсами на місцевому рівні.

The paper is dedicated to modern ecological challenges of urban space, which are social and existential challenges to humanity. The prospect of biomorphic urbanism as the most ecological program of urban life in our era of continuous growth of urbanization and development of high technologies is revealed. It is emphasized that isolation from wildlife in the artificial structure of the city threatens environmental problems, reduces and automates the urban way of life, deprives it mentally. The following thought is substantiated that now it is necessary to focus on the preservation of urban flora and fauna, revitalization of industrial zones, promote the creation of new green areas, which today is metaphorically called the "green wave" of the future. The essence of biomorphic urbanism as a means of combining technological development of cities and preservation and development of wildlife potential in cities is revealed. Since the implementation of biomorphic programs involves social activity of citizens, obviously this problem can be explained in the context of sociophilosophical approach to urban problems. It is noted that today there is a lack of such research perspectives, and the achievements of social ecology are insufficient for a universal understanding of the meanings of biomorphic urbanism. Examples are given of successful implementation of biomorphic projects in the world's leading smart cities, and some review of futuristic models of biomorphic urban transformation. It has been shown that biomorphic urbanism has a deep philosophical meaning, as it returns modern human not only to the surrounding nature, but also to its own nature that making urban life more humane, harmonious, aesthetic that encouraging urban residents to social activity. The prospects of embodying the "synthetic" plant world in urban design as part of a biomorphic strategy are identified separately. Emphasis is placed on the need for collaboration of progressive forces of the city (government, urban planners, creative class, public assets) for the implementation of biomorphic urban projects. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Нова економіка та сучасні динамічні зміни генерують цілий ряд викликів для бізнесу щодо того як успішно розвиватись в умовах, коли лінійний підхід створення цінності не є достатньо ефективним. Не останню роль в цьому процесі відіграють нові методи інформаційного обміну між компаніями на ринку та інструментарій роботи з кінцевим покупцем товарів/послуг. В усіх сегментах ринку кожен день спостерігаються нові тренди комунікації та взаємовідносин, які викликані новими технологіями. В таких умовах бізнес шукає нові підходи як до побудови власної компанії та генерації нових цінностей/послуг/продуктів, так і до взаємовідносин між іншими учасниками ринку. В статті проаналізовано ряд теоретичних підходів щодо розуміння сутності сучасних бізнес-мереж з точки зору вихідного концепту біологічної та екологічної екосистеми. Узагальнено підходи авторів до визначення екосистем бізнесу, виділено їх невід’ємні та варіативні характеристики. Дано визначення поняттю «екосистема бізнесу».

В роботі розглянуто вирішення науково-практичної задачі розробки та дослідження системи контролю параметрів середовища штучної екосистеми, створення структурної та принципової електричної схеми системи, складання алгоритму її роботи. Дослідження полягає у статистичній обробці результатів прямих багаторазових вимірювань рівню розчинного кисню, pН, температури у акваріумі штучної екосистеми, аналізі похибок та сумарної стандартної невизначеності результатів вимірювань, побудові системи з нечіткою логікою для визначення впливу параметрів водного середовища на якість води у акваріумі. Система дає можливість вимірювати освітленість до 45000 Лк, температуру повітря у діапазоні від 12 до 42 0С, температуру води у діапазоні від 15 до 28 0С, рівень рН від 5 до 9, рівень розчиненого кисню від 5 до 10 мг/л, має датчик наближення, має змогу вмикати, при необхідності, обігріваючи, аерацію води, додаткові джерела світла. Похибка вимірювань по кожному з каналів не перевищує 2,5 %.Необхідність створення системи контролю виникла у зв’язку з тим, що є потреба забезпечення природнього розвитку рослин та риб в умовах штучної екосистеми, яка імітує середовище максимально схоже із природнім. Для того, щоб екосистема виконувала свої функції потрібен своєчасний контроль вказаних параметрів та швидка реакція на вихід параметрів за критичні значення. Ця задача може бути виконана тільки завдяки створенню системи контролю.

Здійснено комплексний аналіз процесу становлення та розвитку екосистемного підходу в міжнародному екологічному праві у рамках Конвенції про охорону біологічного різноманіття. На підставі дослідження положень Конвенції та огляду рішень нарад її керівного органу – Конференції Сторін – зроблено висновок про сучасний стан розроблення екосистемного підходу та перспективи його подальшого обговорення на майбутніх нарадах. Разом із тим, цілком очевидно, що ефективність цього підходу в питанні збереження біорізноманіття залежатиме передусім від його впровадження в державну екологічну політику та законодавство всіх країн-учасниць Конвенції та його практичної реалізації, що й має стати, на думку автора, одним із пріоритетних і стратегічних напрямів у сфері правового регулювання екологічних відносин в Україні.

Наша доба характеризується невпинним розвитком міст і виникненням проблем, пов'язаних із взаємовідношеннями природи і суспільства. Одна з цих проблем – суперечність між зростанням міст, з одного боку, і прагненням зберегти живу природу та зв'язок людини з нею в міських і приміських територіях – з іншого. Сьогодні здебільшого процес урбанізації у світі відбувається екстенсивним шляхом, що властивий для аграрних у минулому країн. Його особливостями є швидкі темпи збільшення міського населення і виникнення багатьох нових міст. За екстенсивного шляху розвитку урбанізації зростання міст і формування міських структур залежить насамперед від потреб матеріального виробництва і, зокрема, екстенсивного характеру розвитку продуктивних сил суспільства. Це зумовило зростання інтенсивності та масштабів антропогенного впливу на природне довкілля і наблизило до небезпечного рубежу локальних і регіональних екокриз, практично до повсюдного посилення загрози катастрофічного руйнування середовища життя людей. Під час вирішення проблем природокористування доводиться виходити з визнання неможливості повного запобігання сьогодні й у майбутньому антропогенного впливу на природне середовище навіть за умови вдосконалювання виробництва й інших сфер людської діяльності. Тому на перше місце варто висувати здійснення системи заходів, спрямованих на збереження і відновлення природних ресурсів і якості довкілля, що запобігають прямому чи непрямому впливу наслідків урбанізації на природу і здоров'я людини. У містах і міських індустріальних агломераціях найвиразніше зосереджені різні види діяльності людини й різні форми соціо-економічної активності, в них фокусується найсильніший антропогенний вплив на внутрішнє середовище біогеосфери. Оскільки обґрунтованої теорії техногенезу та урбогенезу досі не існує, запропоновано власне бачення суті технічних, технологічних та урбаністичних систем з позиції як екології (екоцентризму), так і антропоцентризму. Для вирішення проблеми адекватної оцінки генези проблем міського довкілля та захисту екосистем від техногенезу сформульовано засадничі визначення, що таке технічні системи, технологічні системи та екосистеми. Розуміння природи цих систем, мети їх створення та функціонування дає реальні, науково-обґрунтовані важелі керування процесами, що теоретично можуть бути засадами гармонізації зазвичай протилежних причин існування цих систем. Описано різноманітні впливи техносистем на екосистеми і, навпаки, екосистем, або їхніх окремих компонентів на техносистеми. Показано до чого може призвести втрата людиною керівної ролі у цих процесах. Доведено, що якість або параметричні особливості урбанізованого довкілля є емерджентним синергетичним результатом інтегрального впливу кожного з його технічних, технологічних, біотичних компонентів і самої людини на біогеосферу.

Здійснено класифікацію та стандартизацію хімічних джерел струму. Наведено результати паретто-аналізу показників небезпеки складу відпрацьованих алкалінових батарей. Реалізовано метод енергодисперсійного рентгенофлуоресцентного аналізу речовин. Відкориговано показники ступеня небезпеки з урахуванням частки (мас. %) кожного елемента досліджуваних батарейок та оцінено сумарні показники ступеня небезпеки поліелементного складу батарейок. Запропоновано новий підхід до оцінювання впливу не просто батарейки, як такої, а її полікомпонентного складу на стан довкілля, через визначення надійності екосистем, що дає змогу отримати кількісні показники стійкості та втрати природних екосистем, що можуть бути використані як індикатори стану довкілля, а відтак оцінки екологічної складової, важливої для визначення реального впливу поліелементного складу батарейок. В аспекті забезпечення переходу суспільства на засади сталого розвитку важливо оцінити ризики втрати, знищення екосистем, що тісно пов'язано з їхньою стійкістю. Стійкість екосистем розглянуто як здатність зберігати свою структуру і характер функціонування у просторі та часі за впливу змін умов зовнішнього середовища. На основі таких показників, які можна отримати за допомогою програмного забезпечення SimaPro, можливий розрахунок тих порогових величин, поза якими відбуваються негативні явища, прогнозування та моделювання ситуацій, картування джерел ризиків, моніторинг змін, а це дасть змогу виявити причини цих змін, або встановити чинники, що сповільнюють чи стримують наближення екосистем до критичного стану, тобто розробити превентивні заходи запобігання катастрофам. Використаний есо-індикатор 99 є одним із методів, який дає нам змогу прийняти одну оцінку для всього продукту – так званий екологічний індекс. Це сума всіх окремих еко-точок або часткових індексів для всіх процесів життєвого циклу. Обчислювальна процедура здійснюється шляхом підсумовування результатів зважування фаз життєвого циклу.

Сучасний прискорений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазової промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної…) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних ознак; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано і побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод розв'язання конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

У статті обґрунтовано поняття та необхідність формування екосистеми STEM-освіти за умов зміни ринку праці, ризиків, які несе світові четверта індустріальна революція, визначення її впливу на освітній процес в реаліях сьогодення. Авторами досліджено теоретичні основи поняття екосистема, міждисциплінарні підходи та особливості впровадження інтегрованої STEM-освіти в навчальний процес, проаналізовано складові освітньої екосистеми, доведено, що всі вони безпосередньо впливають на якість вивчення STEM-предметів. Проведено опитування для визначення шляхів розбудови складових екосистеми STEM-освіти, до участі в якому було залучено 105 респондентів, студентів педагогічних спеціальностей Київського університету імені Бориса Грінченка та вчителів закладів загальної середньої освіти різних регіонів України. Аналіз продемонстрував, що успішне впровадження STEM-освіти, із залученням всіх складових екосистеми, передбачає розвиток наукової освіти, зокрема впровадження дослідницько-пізнавального навчання (inquiry), методу навчальних проєктів в освітній процес та використання цифрових технологій в ньому. Описано навички організації наукового процесу (process skills), які формуються при застосуванні дослідницько-пізнавального навчання, подано приклади завдань для формування базових та інтегрованих навичок організації наукового процесу. Описано ознаки методу навчальних проєктів як одного з ключових для розвитку наукової освіти та визначено зміни в поведінці учнів при його застосуванні. На основі дослідження виділено групи цифрових інструментів, які необхідні для розвитку екосистеми та сприятимуть підвищенню ефективності освітнього процесу, допоможуть зробити навчання STEM цікавим та продуктивним; наведено приклади цифрових ресурсів та описана їх роль у розвитку екосистеми STEM-освіти.

Проаналізовано положення основних багатосторонніх і двосторонніх міжнародно-правових договорів України, спрямованих на збереження і відновлення природних екосистем та впровадження екосистемного підходу. Зроблено висновок, що ці питання є одними з найбільш важливих і актуальних на міжнародному рівні, а тому держава, взявши на себе відповідні зобов’язання у зазначеній сфері, має спрямувати свої зусилля на їх належне відображення у національному нормативно-правовому полі, а також їх практичну реалізацію.

У статті розглянуто перспективи впровадження вітчизняними страховиками екосистемного підходу. Охарактеризовано причини актуальності розбудови екосистем страховими компаніями. На основі дослідженого теоретичного матеріалу вітчизняних та зарубіжних авторів проаналізовано сутність поняття екосистема. Досліджено переваги використання екосистем споживачами страхових послуг. Надано характеристику основним передумовам та позитивним наслідкам впровадження страховиками екосистемного підходу. Визначено основні напрями трансформації бізнес-моделі страховиків в умовах впровадження екоситемного підходу. Рекомендовано найбільш перспективні для страхових компаній напрямки для розбудови екосистем. Сформульовано основні способи реалізації екосистемного підходу страховиками. Наведено приклади успішно діючих екосистем в страховій сфері.

Стаття присвячена питанням розвитку стартапів як драйверу інновацій та соціально-економічного розвитку. Дослідження проблематики стосовно інноваційного підприємництва та стартапів спирається на вивчення напрацювань в сфері розвитку кадрового потенціалу, підприємництва в різних сферах господарювання, територій, екосистем і, безпосередньо, стартапів. Аналіз наукового здобутку в сфері інноваційного підприємництва та стартапів показав, що імплементація кращих практик розвитку стартап-екосистеми лише починає набувати поширення. Саме тому, нагальною потребою під час формування локальної стартап-екосистеми є визначення факторів впливу та її учасників. В статті визначено стуність стартапів та їх відмінність від суб’єктів малого бізнесу; вивчено закордонний досвід щодо підтримки стартапів на локальному рівні (регіон, місто) та ідентифіковано фактори впливу на розвиток локальних стартап-екосистем; сформовано модель локальної стартап-екосистеми та описано її учасників.

На сучасному етапі розвитку екосистем усіх рівнів, найважливішою особливістю їх функціонування є великі обсяги інформації, які доводиться передавати, обробляти, інтерпретувати, фільтрувати та застосовувати найнеобхідніше. При цьому інформація, як продукт, дуже швидко втрачає свою цінність з плином часу, потребує витрат значних ресурсів для перевірки достовірності, а також потребує постійного оновлення. Тим не менш, саме доступність інформації – необхідна вимога часу для всіх. Саме її прозорість робить бізнес та його продукцію і послуги більш привабливими для споживачів, оскільки полегшує порозуміння, обізнаність про виробника, а також викликає довіру, яка є визначником довгої клієнтської історії. Саме тому важливість транспарентності як квінтесенції якісної інформації постійно підвищується. В статті виявлена сутність транспарентності будівельного підприємства як детермінанти довіри стейкхолдерів до його діяльності та одного з факторів формування напрямів сталого розвитку підприємства. В результаті підведення теоретичного підґрунтя, була сформована концепція транспарентного управління будівельним підприємств, ключовими особливостями якої є визначення ефекту транспарентності (як послідовного впливу транспарентності на формування позитивного іміджу підприємства, який, в свою чергу, прямо впливає на появу довіри стейкхолдерів) та прозора кадрова політика.

Розглядаються актуальні питання підвищення рівня техногенної і екологічної ситуації в Чорноморському басейні. Враховуються найважливіші завдання реалізації концепції сталого розвитку. Практично у всіх національних програмах відсутня або є незначним розділ, що стосується екологічних питань. Навіть ті галузеві програми, які мають екологічний розділ, не пов'язані зі стратегічними завданнями національної екологічної політики і відображають лише деякі аспекти поводження з відходами, енергоефективності та ресурсозбереження. Обґрунтовується необхідність інтегрованого екологічного управління, яке в свою чергу мало враховується в розвитку національного морегосподарського комплексу. Висвітлюються небезпечні ситуації в Чорноморському басейні в умовах реального економічного розвитку морського транспорту. У статті обґрунтовується пріоритетність проведення країн Чорноморського басейну екологізації енергетичної, транспортної, сільськогосподарської та промислової галузей для досягнення належного рівня техногенної та екологічної безпеки в даному регіоні.

На підставі аналізу низки міжнародно-правових документів екологічного спрямування обґрунтовано взаємозв’язок між правом людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля та необхідністю збереження й відновлення природних екосистем шляхом впровадження екосистемного підходу. Підкреслено, що активне розроблення цього підходу зумовило появу нової сфери наукових досліджень під назвою «ЕкоЗдоров’я», яка спрямована на вивчення наслідків змін в екосистемах Землі для життя і здоров’я людей. Наголошено, що в Україні зазначена проблематика ще не набула загального визнання, проте певні тенденції в цьому напрямку, які пов’язані передусім з перспективами впровадження екосистемного підходу для забезпечення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля, вже простежуються в Законі України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», відповідно до якого метою такої екологічної політики є досягнення доброго стану довкілля шляхом запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України для забезпечення права кожного громадянина на чисте та безпечне довкілля.

У статті проаналізовано доктринальні погляди на екосистему як об’єкт екологічного права та її місце серед інших об’єктів еколого-правового регулювання. Обґрунтовано думку про те, що впровадження екосистемного підходу передбачає трансформацію екологічного права на рівні об’єктного складу та визнання екосистеми його центральним об’єктом. Зробленоприпущення, що така зміна структурної організації екологічного права може в майбутньому суттєво вплинути на його подальший розвиток та кодифікацію його джерел.

Встановлено, що сучасний пришвидшений розвиток техногенних виробничих структур призвів до росту концентрації шкідливих викидів та їх об'єму в екосередовище (ґрунт, воду, атмосферу), зріс рівень забруднення сіл, міст, цілих регіонів. Ускладнення технологічних процесів, ріст виробничих потужностей теплових електростанцій, транспорту, нафтогазовій промисловості, у структуру яких входять енергоактивні об'єкти, ускладнив процеси управління, що призвело до зниження в певних галузях рівня безпеки їх функціонування та підвищило ризики аварій та катастроф. При цьому рівень ризиків аварій і техногенних катастроф залежить від багатьох факторів і компонент надійності систем: надійність і якість проектів техногенних систем, моделей і алгоритмів функціонування; якість конструкцій, агрегатів, комплектуючих, способу їх монтажу; відповідність побудованих структур до проектних вимог, методів їх налагодження та випробування для введення в експлуатацію; якість стратегій, алгоритмів опрацювання даних та прийняття управлінських рішень; якість підготовки (інженерної, знаннєвої, практичної тощо) виробничого й адміністративного персоналу, а також їхніх позитивних і негативних рис; підготовка ресурсів для виконання виробничого процесу та їх якості; здатність протистояти ресурсним та інформаційним атакам на техногенну систему; здатність протистояти інформаційним та ментально-психологічним атакам на оперативно-керуючий персонал при прийнятті управлінських рішень. Усі ці аспекти оцінки ризиків мають як стратегічний, так й ігровий характер і визначають динаміку процесів у техногенних системах, а також рівень і характер впливу на екологічне середовище. Для вирішення цієї проблеми виділено, розв'язано та розроблено такі задачі та методи: визначено та оцінено актуальність проблеми мінімізації ризиків техногенних систем на екологічне середовище; проаналізовано літературні джерела, в яких розглядають цю проблему; сформульовано мету дослідження та методи розв'язання задач; проаналізовано причини і фактори виникнення конфліктних ситуацій як технічного, так й інформаційного характеру; проаналізовано й побудовано ігрові моделі стратегій управління; розроблено метод вирішення конфліктів у техногенних системах; розроблено метод структуризації системи та її агрегації; розглянуто системну гру та спосіб її представлення; побудовано загальну схему взаємодії техногенних систем, які формують шкідливі викиди, з екологічним та соціальним середовищем, як основу вироблення координаційних стратегій екозахисту та технології глибинного перероблення відходів; виявлено нові техногенні характеристики та їхній характер і вплив на екологічне середовище.

Мета дослідження полягала у виявленні механізмів покращення земельного фонду Великобурлуцького району Харківської області. Предметом дослідження, розкритого в статті, стало впровадження екологоландшафтного землеустрою в межах визначеної території. Дослідження ґрунтується на екологоландшафтному та, в деякій мірі, на агроекологічному підходах. Проведене еколого-ландшафтне зонування території Хатнянської сільської ради. Були сформовані однорідні ділянки в ландшафтному плані, до яких прив’язано систему господарства, землеробства, природоохоронні заходи. Запроектовані організаційнотериторіальні заходи, що підвищують екологічну стійкість території. Проведений комплекс робіт, що включає: оцінку рельєфу місцевості з виділенням абсолютних і відносних висот, ступеня розчленування рельєфу; аналіз стану балкової мережі місцевості в розрізі урочищ; аналіз поширення ґрунтів; аналіз кліматичних особливостей тощо. Матеріали еколого-ландшафтного зонування було розширено виробничою класифікацією земель. Були відібрані та запропоновані найбільш доцільні та необхідні заходи щодо покращення земельного фонду досліджуваної території.

У статті розкрито глобальні наслідки антропогенного тиску на довкілля, аналіз стану якості водних об’єктів. Відзначено загострення існуючих проблем із якістю питної води та її вплив на стан здоров’я людини й своєрідний заклик не лише до констатації, а й до дії в інтересах удумливого, ощадливого користування природою, без нанесення їй серйозних травм. У цьому аспекті використовувалися спостереження та дослідження санепідемстанції, аналіз доступної новітньої спеціальної літератури.

Розглянуто поняття сукцесії та генези лісостанів. Викладено питання лісової типології з позицій забезпечення стабільності природного відбору в популяціях деревних видів та відповідного ведення лісового господарства. Проаналізовано особливості популяційного підходу до екозбалансованого лісогосподарювання. Підхід базується на тотожності сукцесійного і популяційного процесів лісостанів у просторі й часі. Розглянуто питання сукцесійних змін лісостанів для грабово-букових та дубово-букових типів лісу Закарпаття. Рекомендуючи лісовідновлення з використанням природного поновлення, формування насаджень розглянуто з лісокультурних позицій, для яких придатнішою є еколого-лісівнича типологія. Генезисний ряд об'єднано за типами лісорослинних умов для ведення певного типу лісового господарювання (гірське лісівництво, екологічно орієнтоване чи лісоексплуатаційне), які передусім враховують лісоексплуатаційний аспект та відповідне лісовідновлення. Популяційний підхід на типологічній основі дасть змогу прив'язати ці загальні положення до певних гірських територіальних комплексів. Для вирішення питання щодо поєднання результатів біологічних та екологічних досліджень в лісознавчу парадигму на типологічних засадах запропоновано сукцесію, як стадійний процес, розглядати в контексті розвитку типу лісу, його генези відповідної класифікації за стадіями.

Copyright of Cybernetics & Systems Analysis / Kibernetiki i Sistemnyj Analiz is the property of V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of NAS of Ukraine and its content may not be copied or emailed to multiple sites or posted to a listserv without the copyright holder's express written permission. However, users may print, download, or email articles for individual use. This abstract may be abridged. No warranty is given about the accuracy of the copy. Users should refer to the original published version of the material for the full abstract. (Copyright applies to all Abstracts.)