Search

The rapid spread of COVID-19 among the human population and the occurrence of complications of the disease, including sexual function, lead to the relevance of researches among the medical and scientific community. The results of epidemiological studies indicate that COVID-19 more often affects men than women. Also, among the significant factors for the development of complications are the age and presence of comorbidities, among which diabetes, hypertension and obesity play an important role. Erectile dysfunction (ED) in men today is considered as a marker of endothelial dysfunction and systemic inflammation caused by the background disease, and the presence of comorbidities. Modern views on the pathogenesis of the development of ED in men who had COVID-19, and the features of development of sexual function in the presence of comorbidities are presented in the article. According to modern positions, one of the main mechanisms of penetration of the SARS-CoV-2 virus is its interaction with angiotensin-converting enzyme 2 and transmembrane serine protease 2. Immunohistochemical studies have established a high expression of these enzymes in the endothelial cells of testicular tissue in men, which is currently considered by researchers as a direct damaging factor for the normal functioning of Leydig and Sertoli cells. Subclinical hypogonadism, psychological distress and impaired pulmonary hemodynamics cause the potential development of ED. Also, in the pathogenesis of ED development in men who have been ill with COVID-19, important attention is paid to the role of systemic inflammation caused by the disbalance of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines. The relevant problem of today is the influence of coronavirus on the reproductive function of men. It is known that now male infertility has been diagnosed more often than before. In addition, there are enough reasonable factors to expect the effects of the negative effects of the COVID-19 not only on reproductive health but also on sexual and cardiovascular health of men, both in the short-term and in the long-term perspective., Стрімке поширення COVID-19 серед людської популяції та виникнення ускладнень від перенесеного захворювання, в тому числі з боку статевої функції, зумовлюють актуальність проведення досліджень серед медичної та наукової спільноти. Результати епідеміологічних досліджень свідчать, що COVID-19 частіше вражає чоловіків, ніж жінок. Також вагомими факторами розвитку ускладнень є вік та наявність супутніх захворювань, серед яких ключову роль відіграють цукровий діабет, гіпертонічна хвороба та ожиріння. Еректильна дисфункція (ЕД) у чоловіків сьогодні розглядається як маркер ендотеліальної дисфункції та системного запалення, спричиненого основним захворюванням та наявністю супутніх захворювань. Представлено сучасні погляди на патогенез розвитку ЕД у чоловіків, які перехворіли на COVID-19, та особливості розвитку порушення статевої функції за наявності супутніх захворювань. За сучасними уявленнями, одними з основних механізмів проникнення вірусу SARS-CoV-2 є його взаємодія з ангіотензинперетворювальним ферментом 2 і трансмембранною протеазою серину 2. Імуногістохімічними дослідженнями встановлена висока експресія цих ферментів в ендотеліальних клітинах тестикулярної тканини у чоловіків, що наразі розглядається дослідниками як прямий пошкоджувальний фактор нормального функціонування клітин Лейдіга та Сертолі. Субклінічний гіпогонадизм, психологічний дистрес та порушення легеневої гемодинаміки спричинюють потенційний розвиток ЕД. Також у патогенезі розвитку ЕД у чоловіків, які перехворіли на COVID-19, важливу увагу приділяють ролі системного запалення, спричиненого дисбалансом прозапальних та протизапальних цитокінів. Актуальною проблемою сьогодення став вплив коронавірусу на репродуктивну функцію чоловіків. Відомо, що чоловіче безпліддя останнім часом діагностують частіше, ніж раніше. Крім того, існує достатньо обґрунтованих підстав очікувати вплив негативних наслідків COVID-19 на сексуальне та репродуктивне здоров’я чоловіків як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі. Еректильна функція, як маркер серцево-судинного здоров’я, також може розглядатися як швидка та недорога оцінка серцево-судинних ускладнень для тих, хто переніс COVID-19.

Erectile dysfunction (ED) and cardiovascular disease (CVD) are highly prevalent in men and share common risk factors and pathophysiological associations, such as endothelial dysfunction, inflammation, and low plasma testosterone. ED is an independent and early predictor of future CVD. One of the classes of antihypertensive drugs associated with an increased risk of ED is beta-blockers, so the question of which beta-blocker has a lower risk of ED is relevant. The results of 6 well-controlled studies with a total of 1578 participants who received therapy with 5 different beta-blockers - atenolol, bisoprolol, carvedilol, metoprolol and nebivolol - were analyzed. The risk of ED when using the non-vasodilating non-cardioselective beta-blocker carvedilol was assumed to be 1. Based on the results of the analysis, it was found that nebivolol has the lowest risk factor for ED compared to other beta-blockers., Эректильная дисфункция (ЭД) и сердечно-сосудистые заболевания (ССЗ) очень распространены среди мужчин, имеют общие факторы риска и патофизиологические связи, такие как эндотелиальная дисфункция, воспаление и низкий уровень тестостерона в плазме. ЭД является независимым и ранним предсказателем будущих ССЗ. Одним из классов антигипертензивных средств, прием которых связан с повышением риска ЭД, являются бета-блокаторы, поэтому актуален вопрос, какой из бета-блокаторов имеет более низкий риск ЭД. Проанализированы результаты 6 хорошо контролируемых исследований с общим количеством 1578 участников, получавших терапию 5 разными бета-блокаторами – атенололом, бисопрололом, карведилолом, метопрололом и небивололом. Риск возникновения ЭД при применении невазодилатационного некардиоселективного бета-блокатора карведилола был принят за 1. По результатам проведенного анализа выяснилось, что небиволол имеет самый низкий коэффициент риска ЭД, по сравнению с другими бета-блокаторами., Еректильна дисфункція (ЕД) і серцево-судинні захворювання (ССЗ) дуже поширені серед чоловіків, мають спільні фактори ризику та патофізіологічні зв’язки, такі як ендотеліальна дисфункція, запалення та низький рівень тестостерону в плазмі. ЕД є незалежним і раннім провісником майбутніх ССЗ. Одним із класів антигіпертензивних засобів, прийом яких пов’язаний з підвищенням ризику ЕД, є бета-блокатори, тому актуальним є питання, який з бета-блокаторів має нижчий ризик ЕД. Проаналізовано результати 6 добре контрольованих досліджень із загальною кількістю 1578 учасників, які отримували терапію 5 різними бета-блокаторами – атенололом, бісопрололом, карведилолом, метопрололом та небівололом. Ризик виникнення ЕД при застосуванні невазодилатаційного некардіоселективного бета-блокатора карведилолу був прийнятий за 1. За результатами проведеного аналізу з’ясувалося, що небіволол має найнижчий коефіцієнт ризику ЕД, порівняно з іншими бета-блокаторами.

The quality of life and self-esteem of a modern man are largely determined by the appearance and functional state of his genitals. The quite high demand for improving the morpho-functional properties of the penis is the driving force of progress in the field of penile surgery. Despite the positive meaning of the surgical arsenal diversity for meeting the needs of the patient, the latter puts additional requirements for standardization, safety assessment and development of algorithms for their selection. Under these circumstances, there is a significant need for publications that inform specialist with the practical aspects of external genital surgery in men. The objective: to analyze modern algorithms for managing patients with various pathologies / defects of the penis (penile dysmorphophobia, erectile dysfunction, Peyronie’s disease, congenital deviation, priapism, cavernous fibrosis, trauma and tumors) and methods of their surgery. Materials and methods. Bibliosemantic material that covers current aspects and trends of genital surgery over the past 10 years, and case reports of patients who applied to the Department of Sexopathology and Andrology of the Institute of Urology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine with penile pathology that required surgical correction. Results. It is demonstrated that the algorithm of managing a patient with anatomical defects of the penis, should include: analysis and correction of deformation based on geometric principles; increase in size and / or elongation of the short side (small curvature); minimization of complications (loss of sensitivity, hematoma, necrosis); preservation or restoration of erectile function; restoration of the urethra (length and caliber), normalization of the urination, restoration of a full sexual life with adequate psychological adaptation. It has been shown that severe erectile dysfunction, which is not amenable to therapeutic correction, requires the penile implantation. On the other hand, penile implantation is contraindicated in uncompensated diabetes mellitus, decompensation of the cardiovascular system, late-stage cancer, acute inflammatory processes of various localizations, mental illness, skin lesions of various etiologies in the area of the scrotum and penis, in patients with a high frequency of repeated endoscopic procedures, tissue defects in the area of operation with the predicted inability to stretch, hypersensitivity to silicone, the mismatch of the size of the corpora cavernosa to the size of the selected type of implant. It has been proven that ligamentotomy and corporoplasty prevent the loss of penis length after implantation, but increase the likelihood of complications. Complications of penile implantation include: prosthesis-associated infection, erosions, migration or extrusion of the prosthesis, migration of proximal tips, mechanical failure of the prosthesis, tissue and / or allergic reaction, acute urinary retention, pain, hematoma, edema, edema and lymphoma intraoperative perforation of the urethra or corpora cavernosa. Clinical cases of certain complications and methods of their elimination are given. The choice of method of correction of penile deviation is determined by the state of erectile function, the length of the penis, the angle of curvature, the wishes of the patient. Grafting (short penis, angle of curvature> 60 °, presence of deformities) or plication (sufficient length of the penis, angle of curvature, Качество жизни и самооценка современного мужчины в значительной степени определяются внешним видом и функциональным состоянием его полового органа. Весьма высокий спрос на усовершенствование морфофункциональных свойств полового члена является движущей силой прогресса в сфере пенильной хирургии. Несмотря на положительную роль разнообразия арсенала оперативных методик для удовлетворения потребностей пациента, последнее накладывает дополнительные требования по стандартизации, оценке безопасности и разработке алгоритмов их выбора. В этих обстоятельствах существует значительная потребность в публикациях, знакомящих специалиста с практическими аспектами хирургии наружных половых органов у мужчин. Цель исследования: провести анализ современных алгоритмов ведения пациентов с различными патологиями/дефектами полового члена (пенильной дисморфофобией, эректильной дисфункцией, болезнью Пейрони, врожденной девиацией, приапизмом, кавернозным фиброзом, травмами и опухолями) и методик их хирургической коррекции. Материалы и методы. Библиосемантический материал, освещающий современные аспекты и направления развития генитальной хирургии за последние 10 лет, и данные историй болезней пациентов, обратившихся в отдел сексопатологии и андрологии ГУ «Институт урологии НАМН Украины» по поводу патологических процессов коррекции полового члена. Результаты. Продемонстрировано, что при ведении пациента с анатомическими дефектами полового члена алгоритм действий специалиста должен включать анализ и коррекцию деформации на основе геометрических принципов; увеличение размеров и/или удлинение короткой стороны (малой кривизны); минимизация осложнений (утрата чувствительности, гематома, некроз); сохранение или восстановление эректильной функции; восстановление мочеиспускательного канала (длины и калибра), приведение уродинамических показателей в норму для осуществления полноценного мочеиспускания, восстановление полноценной сексуальной жизни с адекватной психологической адаптацией. Показано, что тяжелые формы нарушений эрекции, не поддающиеся терапевтической коррекции, требуют установки пенильных имплантов. С другой стороны, пенильная имплантация противопоказана при декомпенсированном сахарном диабете, декомпенсации сердечно-сосудистой системы, онкологических заболеваниях на поздних стадиях, острых воспалительных процессах различной локализации, психических заболеваниях, поражениях кожных покровов различной этиологии в зоне мошонки, инфекциях, пациентам с высокой частотой повторных эндоскопических процедур, дефектами тканей в зоне операции с прогнозируемой несостоятельностью их при натяжении, гиперчувствительностью к силикону, несоответствием размеров кавернозных тел размерам выбранного типа импланта. Доказано, что лигаментотомия, корпоропластика позволяют предотвратить потерю длины полового члена после имплантации, однако увеличивают вероятность развития осложнений. Среди осложнений пенильной имплантации отмечены: протез-ассоциированная инфекция, эрозии, миграция или экструзия протеза, миграция проксимальных наконечников, механическая несостоятельность протеза, тканевая и/или аллергическая реакция, острая задержка мочи, болевой синдром, гематома, отек и лимфостаз, гангрена полового члена, интраоперационная перфорация мочеиспускательного канала или кавернозных тел. Приведены клинические случаи осложнений и методы их устранения. Выбор методики коррекции девиации полового члена определяется состоянием эректильной функции, длиной полового члена, углом искривления, пожеланиями пациента. При сохранении эректильной функции или эффективности фармакотерапии может проводиться графтинг (короткий половой член, угол искривления >60°, наличие деформаций) или пликация (достаточная длина полового члена, угол искривления, Якість життя та самооцінка сучасного чоловіка значною мірою визначаються зовнішнім виглядом та функціональним станом його статевого органа. Досить високий попит на удосконалення морфофункціональних властивостей статевого члена є рушійною силою прогресу у сфері пенільної хірургії. Попри позитивне значення різноманіття арсеналу оперативних методик для задоволення потреб пацієнта, останнє накладає додаткові вимоги щодо стандартизації, оцінки безпечності та розробки алгоритмів їх вибору. За цих обставин існує значна потреба у публікаціях, які б знайомили спеціаліста з практичними аспектами хірургії зовнішніх статевих органів у чоловіків. Мета дослідження: проаналізувати сучасні алгоритми ведення пацієнтів із різними патологіями/дефектами статевого члена (пенільною дисморфофобією, еректильною дисфункцією, хворобою Пейроні, вродженою девіацією, пріапізмом, кавернозним фіброзом, травмами та пухлинами) та методики їхньої хірургічної корекції. Матеріали та методи. Бібліосемантичний матеріал, що висвітлює сучасні аспекти та напрямки розвитку генітальної хірургії за останні 10 років, та данні історій хвороб пацієнтів, що звернулися у відділ сексопатології та андрології ДУ «Інститут урології НАМН України» з приводу патологічних процесів статевого члена, що потребували хірургічної корекції. Результати. Продемонстровано, що при ведені пацієнта з анатомічними дефектами статевого члена, алгоритм дій спеціаліста має включати аналіз і корекцію деформації на основі геометричних принципів; збільшення розмірів і/або подовження короткої сторонни (малої кривизни); мінімізація ускладнень (втрата чутливості, гематома, некроз); збереження або відновлення еректильної функції; відновлення сечівника (довжини і калібру), приведення уродинамічних показників у норму для здійснення повноцінного сечовипускання, відновлення повноцінного сексуального життя з адекватною психологічною адаптацією. Показано, що важкі форми порушень ерекції, які не піддаються терапевтичній корекції, вимагають встановлення пенільних імплантів. З іншого боку, пенільна імплантація протипоказана при декомпенсованому цукровому діабеті, декомпенсації серцево-судинної системи, онкологічних захворюваннях на пізніх стадіях, гострих запальних процессах різної локалізації, психічних захворювання, ураженнях шкірних покривів різної етіології в зоні калитки і статевого члена, активних урогенітальних інфекціях, пацієнтам з високою частотою повторних ендоскопічних процедур, дефектами тканин в зоні операції з прогнозованою неспроможністю їх при натягу, гіперчутливістю до силікону, невідповідністю розмірів кавернозних тіл розмірами обраного типу імпланта. Доведено, що лігаментотомія, корпоропластика дозволяють запобігти втраті довжини статевого члена після імплантації, однак збільшують вірогідність розвитку ускладнень. Серед ускладнень пенільної імплантації відзначено: протез-асоційована інфекція, ерозії, міграція або екструзія протеза, міграція проксимальних наконечників, механічна неспроможність протеза, тканинна і/або алергічна реакція, гостра затримка сечі, больовий синдром, гематома, набряк і лімфостаз, гангрена статевого члена, інтраопераційна перфорація сечівника або кавернозних тіл. Наведені клінічні випадки певних ускладнень та методи їх усунення. Вибір методики корекції девіації статевого члена визначається станом еректильної функції, довжиною статевого члена, кутом викривлення, побажаннями пацієнта. За умов збереження еректильної функції або ефективності фармакотерапії може проводитись графтінг (короткий статевий член, кут викривлення >60°, наявність деформацій) або плікація (достатня довжина статевого члена, кут викривлення

As early as in the middle of the twentieth century, obesity became one of the most important medical and social problems in the world, especially among the population of developed countries due to its high prevalence and the enormous cost of overcoming its consequences. One of the complications of obesity is sexual dysfunction in men. The objective: to evaluate the effectiveness of udenafil in the form of 200 mg tablets in the treatment of erectile dysfunction in obese patients. Materials and methods. The clinical efficacy of udenafil PDE-5 inhibitor in 125 patients with ED and obesity was studied. The mean age of the patients was 47.4±6.7 years. When dividing patients into groups in order to objectively assess the results of different types of therapy, the groups were homogeneous in age, severity of obesity and ED, and then randomized patients into groups. Group I included 37 patients with ED and obesity who received therapy to normalize erectile function (healthy lifestyle, modification of individual risk factors, local negative pressure therapy, phosphodiesterase type 5 inhibitor udenafil) and obesity treatment aimed at weight loss; diet therapy, physical therapy, pharmacotherapy according to the indications, adequate level of physical activity). Group II – 56 patients with ED and obesity who received similar therapy to normalize erections. Group III 32 patients with ED and obesity treated with obesity without the use of phosphodiesterase type 5 inhibitors. The follow-up was 12 weeks. Criteria for assessing the clinical effectiveness of treatment: the dynamics of the International Erectile Function Index (ICEF). The diagnosis of ED was established by the total of points in the answers to questions 1–5, 15; which is 26 or less. The severity was assessed as severe – 1–10 points, moderate – 11–16 points, mild – 17–25 points; assessment of changes in cavernous hemodynamics according to Doppler data of cavernous vessels; assessment of body mass index and waist circumference; dynamics of lipid parameters (total cholesterol, triglycerides and atherogenic factor); dynamics of hormonal background indicators (testosterone, estradiol, LH, FSH, prolactin); Characteristics of the rate of onset of the effect of maximum erection and duration of action of udenafil. Statistical data processing was performed using the application package Statistica for Windows v. 6.0. Results. After 3 months, the following results were obtained. In group I, the average total ICEF score (questions 1–5, 15) increased from 17.3±3.8 to 26.7±5.3 points, ie 1.54 times (p0.05). BMI decreased in group I from 38.7±4.7 kg/m2 to 35.3±3.8 kg/m2 (p>0.05); in the second group of patients – from 36.4±4.3 kg/m2 to 35.0±3.9 kg/m2 (p>0.05); in group III BMI also did not undergo significant changes. (decrease from 36.4±4.3 kg/m2 to 32.4±3.4 kg/m2) (p>0.05) As a result of treatment, the indicators of total cholesterol, triglycerides, atherogenic coefficient and HDL levels improved, especially in patients of groups I and III, but they did not acquire signs of reliability. The increase in testosterone levels also did not achieve a statistically significant difference. In the study of cavernous blood flow, peak systolic velocity increased from 24.3±2.2 cm/s to 32.3±2.6 cm/s in the penis during erection (1.5-fold increase) in patients of the first group. p0.05). Conclusions. According to the patients from the first and second groups taking udenafil, 74 (79.6%) of 93 patients rated the effectiveness of the drug as «excellent», 12 (12.9%) of 93 patients as «good», 4 (4.3%) as «satisfactory». The final evaluation of the effectiveness of therapy revealed «excellent» and «good» results in 95.7% of patients. Changes of indicators such as BMI, total cholesterol, triglycerides and atherogenic factor, testosterone levels, did not achieve a statistically significant difference because the observation period was too short. Udenafil can be considered a first-line drug in the treatment of erectile dysfunction in obese patients., Еще в середине ХХ века ожирение стало одной из важнейших медико-социальных проблем в мире, особенно у населения развитых стран в связи с высокой распространенностью и огромными затратами на преодоление его последствий. Одним из осложнений ожирения является нарушение сексуальной функции у мужчин. Цель исследования: оценка эффективности препарата уденафил в форме таблеток по 200 мг в лечении нарушений эректильной функции у пациентов с ожирением. Материалы и методы. Изучали клиническую эффективность ингибитора фосфодиэстеразы (ФДЭ) 5-го типа уденафила у 125 пациентов с эректильной дисфункцией (ЭД) и ожирением. Средний возраст у пациентов составил 47,4±6,7 года. С целью объективной оценки результатов различных видов терапии пациенты были рандомизированы в группы, однородные по возрасту, степени тяжести ожирения и ЭД. В I группу были включены 37 больных с ЭД и ожирением, получавших терапию для нормализации эректильной функции (здоровый образ жизни, модификации индивидуальных факторов риска, терапия локальным отрицательным давлением, ингибитор ФДЭ 5-го типа уденафил по 200 мг за час до полового акта) и лечение ожирения, направленное на снижение массы тела (психотерапия, диетотерапия, лечебная физкультура, фармакотерапия по показаниям, адекватный уровень физической активности). Во II группу вошли 56 больных с ЭД и ожирением, получавших аналогичную терапию для нормализации эрекции. В III группу включены 32 больных с ЭД и ожирением, проходивших лечение ожирения без использования ингибиторов ФДЭ 5-го типа. Продолжительность наблюдения составляла 12 нед. Критерии оценки клинической эффективности лечения: динамика показателей опросника Международного Индекса Эректильной Функции (МИЭФ). Диагноз ЭД устанавливали при сумме баллов в ответах на вопросы 1–5, 15, что равно 26 и менее. Степень тяжести оценивали как тяжелую – 1–10 баллов, средней тяжести – 11–16 баллов, легкую – 17–25 баллов; оценка изменений кавернозной гемодинамики по данным допплерографии кавернозных сосудов; оценка показателя индекса массы тела и окружности талии; динамика показателей липидов (общего холестерина, триглицеридов и коэффициента атерогенности); динамика показателей гормонального фона (тестостерон, эстрадиол, ЛГ, ФСГ, пролактин); характеристика скорости наступления эффекта максимальной эрекции и длительности действия уденафила. Статистическую обработку данных выполняли с помощью пакета приложений Statistica for Windows v. 6.0. Результаты. Через 3 мес получены следующие результаты. В I группе средний суммарный балл МИЭФ (вопросы 1–5, 15) увеличился с 17,3±3,8 до 26,7±5,3 балла, то есть в 1,54 раза (р0,05). ИМТ снизился в I группе с 38,7±4,7 кг/м2 до 35,3±3,8 кг/м2 (р>0,05); во ІІ группе больных – с 36,4±4,3 кг/м2 до 35,0±3,9 кг/м2 (р>0,05); в ІІІ группе ИМТ тоже не претерпел значительных изменений (снижение с 36,4±4,3 кг/м2 до 32,4±3,4 кг/м2 (р>0,05). В результате лечения улучшились показатели общего холестерина, триглицеридов, коэффициент атерогенности и уровень ЛПВП, особенно у пациентов I и III групп, но они не приобрели признаки достоверности. Увеличение уровня тестостерона тоже не достигало статистически достоверной разницы. При изучении показателей кавернозного кровотока пиковая систолическая скорость увеличилась с 24,3±2,2 см/с до 32,3±2,6 см/с в половом члене во время эрекции (увеличение в 1,5 раза) у пациентов І группы (р0,05) соответственно. Заключение. По оценке пациентов І и ІІ групп, принимавших препарат уденафил, 74 (79,6%) из 93 больных расценили эффективность препарата как «отличную», 12 (12,9%) из 93 пациентов как «хорошую», 4 (4,3%) больных как «удовлетворительную». Заключительная оценка эффективности терапии выявила «отличный» и «хороший» результат у 95,7% пациентов. Изменения таких показателей, как ИМТ, концентрация общего холестерина, триглицеридов и коэффициент атерогенности, уровень тестостерона, не достигли статистически достоверной разницы, поскольку срок наблюдения был слишком коротким. Препарат уденафил может рассматриваться как препарат первого ряда в терапии расстройств эрекции у пациентов с ожирением., Ще в середині ХХ ст. ожиріння стало однією з найважливіших медико-соціальних проблем у світі, особливо у населення розвинутих країн у зв’язку з високою поширеністю та величезними витратами на подолання його наслідків. Одним з ускладнень ожиріння є порушення сексуальної функції у чоловіків. Мета дослідження: оцінка ефективності препарату уденафіл у формі таблеток по 200 мг у лікуванні порушень еректильної функції у пацієнтів з ожирінням. Матеріали та методи. Вивчали клінічну ефективність інгібітору фосфодіестерази (ФДЕ) 5-го типу уденафілу у 125 пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) та ожирінням. Середній вік пацієнтів становив 47,4±6,7 року. З метою об’єктивної оцінки результатів різних видів терапії пацієнтів було рандомізовано на групи, однорідні за віком, ступенем тяжкості ожиріння та ЕД. До I групи були включені 37 хворих з ЕД та ожирінням, які отримували терапію для нормалізації еректильної функції (здоровий спосіб життя, модифікації індивідуальних факторів ризику, терапія локальним від’ємним тиском, інгібітор фосфодіестерази 5-го типу уденафіл по 200 мг за годину до статевого акту) та лікування ожиріння, що спрямоване на зниження маси тіла (психотерапія, дієтотерапія, лікувальна фізкультура, фармакотерапія за показами; адекватний рівень фізичної активності). До ІІ групи увійшли 56 хворих з ЕД та ожирінням, які отримували аналогічну терапію для нормалізації ерекції. До III групи включені 32 хворих з ЕД та ожирінням, які проходили лікування ожиріння без використання інгібіторів ФДЕ 5-го типу. Тривалість спостереження становила 12 тиж. Критерії оцінювання клінічної ефективності лікування: динаміка показників опитувальника Міжнародного Індексу Еректильної Функції (МІЕФ). Діагноз ЕД встановлювали при сумі балів у відповідях на запитання 1–5, 15, що дорівнює 26 і менше. Ступінь тяжкості оцінювали як тяжку – 1–10 балів, середньої тяжкості – 11–16 балів, легку – 17–25 балів; оцінка змін кавернозної гемодинаміки за даними доплерографії кавернозних судин; оцінка показника індексу маси тіла та окружності талії; динаміка показників ліпідів (загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнт атерогенності); динаміка показників гормонального фону (тестостерон, естрадіол, ЛГ, ФСГ, пролактин); характеристика швидкості настання ефекту максимальної ерекції та тривалості дії уденафілу. Статистичне оброблення даних виконували за допомогою пакета прикладних программ Statistica for Windows v. 6.0. Результати. Через 3 міс отримано такі результати. У І групі середній сумарний бал МІЕФ (запитання 1–5, 15) збільшився із 17,3±3,8 до 26,7±5,3 бала, тобто в 1,54 раза (р0,05). ІМТ знизився в І групі з 38,7±4,7 кг/м2 до 35,3±3,8 кг/м2 (р>0,05); у ІІ групі хворих – з 36,4±4,3 кг/м2 до 35,0±3,9 кг/м2 (р>0,05); у ІІІ групі ІМТ теж не зазнав значних змін (зниження з 36,4±4,3 кг/м2 до 32,4±3,4 кг/м2 (р>0,05). У результаті лікування покращилися показники загального холестерину, тригліцеридів, коефіцієнт атерогенності та рівень ЛПВЩ, особливо у пацієнтів І та ІІІ груп, але вони не набули ознак достовірності. Збільшення рівня тестостерону теж не досягало статистично достовірної різниці. При вивченні показників кавернозного кровотоку пікова систолічна швидкість збільшилася з 24,3±2,2 см/с до 32,3±2,6 см/с у статевому члені під час ерекції (збільшення в 1,5 раза) у пацієнтів І групи (р0,05) відповідно. Заключення. За оцінкою пацієнтів І та ІІ груп, які приймали препарат уденафіл, 74 (79,6%) із 93 хворих розцінили ефективність препарату як «відмінну», 12 (12,9%) із 93 пацієнтів як «хорошу», 4 (4,3%) хворих як «задовільну». Заключна оцінка ефективності терапії виявила «відмінний» і «хороший» результати у 95,7% пацієнтів. Зміни таких показників, як ІМТ, концентрація загального холестерину, тригліцеридів та коефіцієнт атерогенності, рівень тестостерону, не досягли статистично достовірної різниці, тому що строк спостереження був занадто коротким. Препарат уденафіл може розглядатися як препарат першого ряду в терапії розладів ерекції у пацієнтів з ожирінням.

Metabolic syndrome is a symptom complex that combines abdominal obesity, insulin resistance, hyperglycemia, dyslipidemia and arterial hypertension. One of the complications of metabolic syndrome is sexual dysfunction in men. The objective: is to evaluate the efficacy and tolerability of udenafil 200 mg in the treatment of erectile dysfunction in patients with metabolic syndrome. Materials and methods. The clinical efficacy of the IV generation PDE-5 inhibitor medicine udenafil in 76 patients with erectile dysfunction of mixed origin and with metabolic syndrome in dynamics was studied. The average age was 51,6±8,2 years. The observation period was 12 weeks, but the control of metabolic syndrome parameters (anthropometry, review, biochemical blood tests) and the assessment of erectile function were carried out for 6 months. Results. After 12 weeks, patients achieved positive results in weight loss, BMI and waist circumference, although not significantly. It is necessary to note the positive changes in the indicators of the cardiovascular system. The downward trend was demonstrated by such indicators as heart. Diet therapy and taking statins have improved the indicators of fat metabolism. Correction of metabolic disorders in patients was accompanied by an increase in total and free testosterone. However, there was no statistically significant difference in the degree of increase in the concentration of androgens. Correction of metabolic disorders in patients was accompanied by an increase in total and free testosterone. During treatment, almost all integrative indices of IIEF increased. Specifically, the index «erectile function» improved 2,26 times (p, Метаболический синдром (МС) является симптомокомплексом, сочетающим в себе абдоминальное ожирение, инсулинорезистентность, гипергликемию, дислипидемию и артериальную гипертензию. Одним из осложнений МС является нарушение сексуальной функции у мужчин. Цель исследования: оценка эффективности и переносимости уденафила по 200 мг в лечении нарушений эректильной функции у пациентов с МС. Материалы и методы. В клинике изучалась клиническая эффективность ингибитора ФДЭ-5 IV поколения уденафила у 76 пациентов с эректильной дисфункцией (ЭД) смешанного генеза и при наличии у больных МС в динамике. Средний возраст составляет 51,6±8,2 года. Продолжительность наблюдения составила 12 нед, но контроль показателей МС (антропометрия, обзор, биохимические исследования крови) и оценку эректильной функции проводили в течение 6 мес. Результаты. Через 12 нед пациенты добились положительных результатов в снижении массы тела, индекса массы тела и уменьшении окружности талии, хотя недостоверно. Необходимо отметить положительные изменения в показателях деятельности сердечно-сосудистой системы. Тенденцию к уменьшению продемонстрировали такие показатели, как ЧСС, САД, ДАД. Диетотерапия и прием статинов позволили улучшить показатели жирового обмена. Коррекция метаболических нарушений у больных сопровождалась увеличением общего и свободного тестостерона. Однако по степени увеличения концентрации андрогенов не выявлено статистически достоверной разницы. Коррекция метаболических нарушений у больных сопровождалась увеличением общего и свободного тестостерона. При лечении достоверно выросли практически все интегративные показатели Международного индекса эректильной функции, а именно: показатель «эректильная функция» улучшился в 2,26 раза (p, Метаболічний синдром (МС) є симптомокомплексом, що поєднує в собі абдомінальне ожиріння, інсулінорезистентність, гіперглікемію, дисліпідемію та артеріальну гіпертензію. Одним із ускладнень МС є порушення сексуальної функції у чоловіків. Мета дослідження: оцінювання ефективності і переносимості уденафілу по 200 мг у лікуванні порушень еректильної функції у пацієнтів з МС. Матеріали та методи. У клініці вивчалася клінічна ефективність інгібітору ФДЕ-5 IV покоління уденафілу у 76 пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) змішаного генезу та при наявності у хворих МС в динаміці. Середній вік пацієнтів становив 51,6±8,2 року. Тривалість спостереження становила 12 тиж, але контроль показників МС (антропометрія, огляд, біохімічні дослідження крові) та оцінку еректильної функції проводили протягом 6 міс. Результати. Через 12 тиж пацієнти досягли позитивних результатів у зниженні маси тіла, індексу маси тіла та зменшення обхвату талії, хоча недостовірно. Необхідно відзначити позитивні зміни в показниках діяльності серцево-судинної системи. Тенденцію до зменшення продемонстрували такі показники, як ЧСС, САТ, ДАТ. Дієтотерапія та прийом статинів дозволили покращити показники жирового обміну. Корекція метаболічних порушень у хворих супроводжувалася збільшенням рівня загального та вільного тестостерону. Однак за ступенем збільшення концентрації андрогенів не виявлено статистично достовірної різниці. Корекція метаболічних порушень у хворих супроводжувалася збільшенням рівня загального та вільного тестостерону. Під час лікування достовірно зросли практично всі інтегративні показники Міжнародного індексу еректильної функції, а саме: показник «еректильна функція» покращився у 2,26 разу (p

Erectile dysfunction (ED) is today considered one of the most common disorders in middle-aged and older men and one of the most pressing problems from both a medical and social point of view. The objective: to compare the main methods for diagnosing pathological conditions of the cavernous basin of the penis, leading to the development of ED. Materials and methods. The study involved 62 patients (main group) aged 38 to 55 years, who applied to the clinic «Avration», with a diagnosis of ED and the presence of cardiovascular pathology. The control group included 50 healthy men. The main methods of patient examination were dynamic cavernosography and ultrasound of the penile cavity system. Evaluation of men with ED included a thorough history and physical examination. Results. The results of the study indicate that the prevalence of ED in persons without somatic pathology is 20.0 ± 8.9%, in the presence of concomitant cardiovascular diseases – 77.4 ± 5.3%. The data obtained during dynamic cavernosography make it possible to reliably classify the etiology of ED and propose methods for its treatment. Analysis of the respondents’ answers made it possible to assess their sexual life, clearly demonstrated the main problems characteristic of the sexual life of patients with ED. Conclusion. The main pathologies of the cavernous basin of the penis leading to ED are pathological venous leakage (74.2 ± 7.8% of cases), pathological shunts between the glans penis and the corpora cavernosa (35.6 ± 8.6% of cases), sclerosis of the cavernous bodies of the penis (29.0 ± 8.1% of cases). Dynamic cavernosography is a method for diagnosing pathological conditions of the cavernous basin of the penis, leading to erectile dysfunction, which is more effective than the method of ultrasound diagnostics., Эректильная дисфункция (ЭД) на сегодня считается одним из самых распространенных расстройств у мужчин среднего и старшего возраста и одной из наиболее актуальных проблем как с медицинской, так и с социальной точки зрения. Цель исследования: сравнение основных методов диагностики патологических состояний кавернозного бассейна полового члена, приводящих к развитию ЕД. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 62 пациента (основная группа) в возрасте от 38 до 55 лет, обратившихся в клинику «Аврация», с диагнозом ЭД и наличием сердечно-сосудистой патологии. В контрольную группу вошли 50 здоровых мужчин. Основными методами обследования пациентов были динамическая кавернозография и УЗИ системы каверн полового члена. Обследование мужчин с ЭД включало тщательный сбор анамнеза и физикальное обследование. Результаты. Результаты исследования свидетельствуют, что распространенность ЭД у лиц без соматической патологии составляет 20,0±8,9%, при наличии сопутствующих кардиоваскулярных заболеваний – 77,4±5,3%. Данные, полученные при проведении динамической кавернозографии, позволяют достоверно классифицировать этиологию ЭД и предлагать методы ее лечения. Анализ ответов респондентов позволил оценить их сексуальную жизнь, наглядно продемонстрировал основные проблемы, характерные для сексуальной жизни у пациентов с ЭД. Заключение. Основными патологиями кавернозного бассейна полового члена, приводящие к ЭД, является патологическая венозная утечка (74,2±7,8% случаев), патологические шунты между головкой полового члена и кавернозными телами (35,6±8,6% случаев), склероз кавернозных тел полового члена (29,0±8,1% случаев). Динамическая кавернозография – метод диагностики патологических состояний кавернозного бассейна полового члена, приводящих к эректильной дисфункции, который является более эффективным по сравнению методом ультразвуковой диагностики., Еректильна дисфункція (ЕД) на сьогодні вважається одним з найбільш поширених розладів у чоловіків середнього і старшого віку та однією з найбільш актуальних проблем як з медичної, так і з соціальної точки зору. Мета дослідження: порівняння основних методів діагностики патологічних станів кавернозного басейну статевого члена, що призводять до розвитку ЕД. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 62 пацієнти (основна група) віком від 38 до 55 років, які звернулися в клініку «Аврація», з діагнозом ЕД і наявністю серцево судинної патології. До контрольної групи увійшли 50 здорових чоловіків. Основними методами обстеження пацієнтів були динамічна кавернозографія та УЗД системи каверн статевого члена. Обстеження чоловіків з ЕД включало ретельний збір анамнезу та фізикальне обстеження. Результати. Результати дослідження засвідчили, що поширеність ЕД в осіб без соматичної патології становить 20,0±8,9%, за наявності супутніх кардіоваскулярних захворювань – 77,4±5,3%. Дані, отримані під час проведення динамічної кавернозографії, дозволяють достовірно класифікувати етіологію ЕД і пропонувати методи її лікування. Аналіз відповідей респондентів дозволив оцінити їхнє сексуальне життя, наочно продемонстрував основні проблеми, що характерні для сексуального життя у пацієнтів з ЕД. Заключення. Основними патологіями кавернозного басейну статевого члена, що приводять до еректильної дисфункції (ЕД), є патологічний венозний витік (74,2±7,8% випадків), патологічні шунти між головкою статевого члена і кавернозними тілами (35,6±8,6% випадків), склероз кавернозних тіл статевого члена (29,0±8,1% випадків). Динамічна кавернозографія – метод діагностики патологічних станів кавернозного басейну статевого члена, що призводять до ЕД, який є більш ефективним порівняно з методом ультразвукової діагностики.

Every year, the number of patients with chronic prostatitis (CP) in the world is increasing and improving the effectiveness of treatment of this pathology is becoming a priority topic in modern urology. One of the complications of CP is sexual dysfunction, primarily premature ejaculation, as well as erectile dysfunction (ED). Treatment of CP and its sexual complications is an individual and complex complication. It is undeniable that sildenafil citrate plays an important role in the treatment of ED as a complication of CP. The hypothetical mechanism of the effectiveness of PDE-5 in CP is mediated by the relaxation of the smooth muscles of the ducts of the software, the effect of increasing the drainage of the components that are formed due to reflux in the interstitial tissue. The above phenomenon can suppress inflammation and cause a reduction in prostatic symptoms. Increased activity of NO-synthetase and PDE-5 in the tissues of PO promotes the formation of muscle relaxant effects, drainage of the acinus, reduced activity of the autonomic nervous system and activation of vascular circulation in the PVC and structures of the lower urinary tract. Current scientific evidence indicates that PDE-5 inhibitors can improve lower urinary tract symptoms by relaxing bladder smooth muscle fibers and PO, by signaling NO / cGMPc, or by improving RhoA / Rho kinase. Some results suggest that in addition to the effects of reducing the hyperactivity of the autonomic nervous system, dilation of cavernous vessels and antiproliferative effect, PDE-5 have a direct anti-inflammatory effect, increasing the level of cGMP. The accumulation of the latter can inhibit inflammation and can be a potential mechanism for preventing the development of diseases in which inflammation plays a central role. Given that inflammation is a major factor in the progression of CP, sildenafil citrate is able to restore PO function because they act as potent anti-inflammatory drugs. Thus, PDE-5 inhibitors can not only mediate smooth muscle relaxation, but can also directly reduce inflammation in the software by increasing cGMP levels. Based on theoretical data on the positive effect of sildenafil on the erectile component and symptoms of the lower urinary tract in persons with CP with complications such as ED, it can be considered that the inclusion of sildenafil citrate in sequential standard therapy for CP reduces indicators of erectile function. The appointment of sildenafil citrate in patients with complications of CP in the form of ED improves the quality of erections in patients, and also has a positive effect on various other indicators of male sexual function (enhances orgasm, increases the duration of sexual intercourse)., С каждым годом количество пациентов с хроническим простатитом (ХП) в мире увеличивается, повышения эффективности лечения этой патологии становится приоритетной темой современной урологии. Одним из осложнений ХП является нарушение половой функции, в первую очередь это преждевременная эякуляция, а также эректильная дисфункция (ЭД). Лечение ХП и его сексуальных осложнений является индивидуальным и комплексным. Неоспоримым фактом является то, что важное место в терапии ЭД, как осложнения ХП, занимает силденафила цитрат. Гипотетическим механизмом эффективности действия PDE-5 при ХП считается опосредованное расслабление гладкой мускулатуры протоков предстательной железы (ПЖ), эффект увеличения дренирования составляющих, которые образуются из-за рефлюкса к интерстициальной ткани. Вышеуказанный феномен способен подавлять воспаление и вызывать редукцию простатических симптомов. Повышение активности NO-синтетазы и PDE-5 в тканях ПЖ способствует формированию миорелаксирующего влияния, дренированию ацинусов, снижению активности вегетативной нервной системы и активации сосудистого кровообращения в ПВК и структурах нижних мочевых путей. Современные научные данные указывают на способность ингибиторов PDE-5 улучшать симптомы нижних мочевых путей благодаря расслаблению гладкомышечных волокон мочевого пузыря и ПЖ, что реализуется с помощью сигнализации NO/cGMPc или за счет улучшения RhoA/Rho-киназы. Некоторые результаты свидетельствуют о том, что кроме эффектов снижения гиперактивности вегетативной нервной системы, расширения кавернозных сосудов и антипролиферативного эффекта, PDE-5 оказывают прямой противовоспалительный эффект, повышая уровень цГМФ. Накопление последнего способно тормозить воспаление и может стать потенциальным механизмом профилактики развития заболеваний, при которых воспаление играет центральную роль. Учитывая, что воспаление является основным фактором прогрессирования ХП, силденафила цитрат способен восстанавливать функцию ПЖ, поскольку он действует как мощный противовоспалительный препарат. Таким образом, ингибиторы PDE-5 могут не только опосредовать расслабление гладких мышц, но и непосредственно уменьшить воспаление в ПЖ за счет повышения уровня цГМФ. Основываясь на теоретических данных о положительном влиянии силденафила на эректильную составляющую и симптомы нижних мочевых путей у лиц с ХП, имеющих осложнения в виде ЭД, можно считать, что включение силденафила цитрат в последовательную стандартную терапию лечения ХП позволяет уменьшить его клиническую симптоматику и нормализовать показатели эректильной функции. Назначение силденафила цитрат больным с осложнением ХП в виде ЭД способствует улучшению качества эрекции у пациентов, а также положительно влияет на различные другие показатели сексуальной функции мужчины (усиливает оргазм, увеличивает продолжительность полового акта)., З кожним роком кількість пацієнтів із хронічним простатитом (ХП) у світі збільшується, підвищення ефективності лікування цієї патології стає пріоритетною темою сучасної урології. Одним із ускладнень ХП є порушення статевої функції, насамперед це передчасна еякуляція, а також еректильна дисфункція (ЕД). Лікування ХП та його сексуальних ускладнень є індивідуальним та комплексним. Незаперечно, що важливе місце в терапії ЕД, як ускладнення ХП, посідає силденафілу цитрат. Гіпотетичним механізмом ефективності дії PDE-5 при ХП вважається опосередковане розслаблення гладкої мускулатури протоків передміхурової залози (ПЗ), ефект збільшення дренування складових, які утворюються через рефлюкс до інтерстиціальної тканини. Зазначений вище феномен здатен пригнічувати запалення і викликати редукцію простатичних симптомів. Підвищення активності NO-синтетази та PDE-5 у тканинах ПЗ сприяє формуванню міорелаксуючого впливу, дренуванню ацинусів, зниженню активності вегетативної нервової системи та активації судинного кровообігу в ПВК та структурах нижніх сечових шляхів. Сучасні наукові дані свідчать про здатність інгібіторів PDE-5 покращувати симптоми нижніх сечових шляхів завдяки розслабленню гладком’язових волокон сечового міхура та ПЗ, що реалізується за допомогою сигналізації NO/cGMPc або за рахунок поліпшення RhoA/Rho-кінази. Деякі результати свідчать про те, що крім ефектів зниження гіперактивності вегетативної нервової системи, розширення кавернозних судин та антипроліферативного ефекту, PDE-5 мають прямий протизапальний ефект, підвищуючи рівень цГМФ. Накопичення останнього здатне гальмувати запалення і може стати потенційним механізмом профілактики розвитку захворювань, при яких запалення відіграє центральну роль. Враховуючи, що запалення є основним фактором прогресування ХП, силденафілу цитрат здатен відновлювати функцію ПЗ, оскільки він діє як потужний протизапальний препарат. Отже, інгібітори PDE-5 можуть не тільки опосередковувати розслаблення гладких м’язів, але й безпосередньо зменшити запалення в ПЗ за рахунок підвищення рівня цГМФ. Ґрунтуючись на теоретичних даних про позитивний вплив силденафілу на еректильну складову та симптоми нижніх сечових шляхів в осіб із ХП, що мають ускладнення у вигляді ЕД, можна вважати, що включення силденафілу цитрат в послідовну стандартну терапію лікування ХП дозволяє зменшити його клінічну симптоматику та нормалізувати показники еректильної функції. Призначення силденафілу цитрат хворим із ускладненням ХП у вигляді ЕД сприяє поліпшенню якості ерекції у пацієнтів, а також позитивно впливає на різні інші показники сексуальної функції чоловіка (посилює оргазм, збільшує тривалість статевого акту).

Hypertension has long ceased to be a disease exclusively of the elderly, now more and more often it affects young and middle-aged people. Therefore, the prescribed treatment should take into account all possible complications during therapy. This is especially true for antihypertensive treatment in men, as there is evidence of adverse effects of some groups of drugs for the treatment of hypertension on erectile function. This leads to a significant reduction in the quality of life and the patient’s commitment to treatment. Nebivolol has vasodilating properties and promotes the release of nitric oxide and its bioavailability. It has been experimentally proven that nebivolol, leading to an increase in endothelial nitric oxide, is able to promote endothelium-dependent relaxation of the corpora cavernosa of the penis. Such positive effects have not been demonstrated in studies with other beta-blockers (metoprolol, atenolol), which makes it the drug of choice in young/middle-aged patients, as it not only does not have a negative effect on sexual function, but also can improve it., Гипертоническая болезнь давно перестала быть болезнью исключительно пожилых людей, все чаще она поражает молодых и лиц среднего возраста. Поэтому при назначении терапии следует учитывать все возможные ее осложнения. Особенно это касается гипотензивного лечения мужчин, поскольку, как свидетельствуют доказательные данные, некоторые группы препаратов для лечения артериальной гипертензии негативно влияют на эректильную функцию. Это приводит к значительному снижению качества жизни и приверженности пациента к лечению. Небиволол имеет вазодилатационные свойства и способствует повышению высвобождения оксида азота и его биодоступности. Экспериментально доказано, что небиволол, приводя к повышению эндотелиального оксида азота, способен содействовать эндотелийзависимой релаксации кавернозных тел полового члена. Такие положительные эффекты не обнаружены в исследованиях с другими бета-блокаторами (метопролол, атенолол), что делает небиволол препаратом выбора для лечения пациентов молодого/ среднего возраста, ведь он не только не оказывает негативного влияния на половую функцию, но и способен ее улучшить., Гіпертонічна хвороба давно перестала бути хворобою виключно людей похилого віку, все частіше вона вражає молодих і осіб середнього віку. Тому при призначенні терапії слід враховувати всі ймовірні її ускладнення. Особливо це стосується гіпотензивного лікування чоловіків, оскільки, як свідчать доказові дані, деякі групи препаратів для лікування артеріальної гіпертензії негативно впливають на еректильну функцію. Це призводить до значного зниження якості життя та прихильності пацієнта до лікування. Небіволол має вазодилатаційні властивості й сприяє підвищенню вивільнення оксиду азоту та його біодоступності. Експериментально доведено, що небіволол, приводячи до підвищення ендотеліального оксиду азоту, здатен сприяти ендотелійзалежній релаксації кавернозних тіл статевого члена. Такі позитивні ефекти не виявлені в дослідженнях з іншими бета-блокаторами (метопролол, атенолол), що робить небіволол препаратом вибору для лікування пацієнтів молодого/середнього віку, адже він не лише не чинить негативного впливу на статеву функцію, а й здатен її покращити.

Изучена клиническая эффективность препарата Эротон в терапии расстройств эрекции у 60 пациентов с сахарным диабетом (СД). Контроль эффективности осуществляли с помощью анкетирования по шкале МИЭФ и допплерографии. Эффективность применения препарата Эротон у пациентов с эректильной дисфункцией (ЭД) и СД в дозе 50 мг составила 26,7 %, а принимавших Эротон в дозе 100 мг – 63,3 %, поэтому при наличии у пациента ЭД и СД необходимо назначать препарата Эротон в дозе 100 мг изначально. При сравнении эффективности Эротона с оригинальным препаратом было установлено, что при его применении в дозе 50 мг эффективность составила 31,5 %, а при использовании его в дозе 100 мг – 68,5 %. Как видно из вышесказанного, клиническая эффективность препарата соответствует клинической эффективности оригинального препарата., Вивчено клінічну ефективність препарату Еротон у терапії розладів ерекції у 60 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД). Контроль ефективності здійснювали за допомогою анкетування за шкалою МІЕФ і допплерографії. Ефективність застосування препарату Еротон у пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД) і ЦД у дозі 50 мг становила 26,7 %, а у тих, хто приймав Еротон у дозі 100 мг – 63,3 %, тому за наявності у пацієнта ЕД і СД необхідно призначати препарат Еротон у дозі 100 мг від самого початку. При порівнянні ефективності Еротону з оригінальним препаратом було встановлено, що при застосуванні його в дозі 50 мг ефективність становила 31,5 %, а при використанні препарату в дозі 100 мг – 68,5 %. Отже, клінічна ефективність препарату Еротон відповідає клінічній ефективності оригінального препарату., The clinical efficacy of the drug Eroton in the treatment of erectile dysfunction in 60 patients with diabetes mellitus (DM) was studied. Performance monitoring was carried out using questionnaires on the ICEF scale and Dopplerography. The effectiveness of the use of the drug Eroton in patients with ED and diabetes at a dose of 50 mg was 26.7 %, and those who took Eroton in a dose of 100 mg – 63.3 %, therefore, if the patient has ED and diabetes, it is necessary to prescribe the drug Eroton in a dose of 100 mg initially. When comparing the effectiveness of Eroton with the original drug, it was shown that when using it at a dose of 50 mg, the effectiveness was 31.5 %, and when using it at a dose of 100 mg – 68.5 %. As can be seen from the above, the clinical effectiveness of the drug Eroton is not significantly inferior to the comparison drug.

The clinical efficacy and safety of Eroton in the treatment of erectile dysfunction in a group of 86 patients with ED of mixed origin was studied. Performance monitoring was carried out using questionnaires on the ICEF scale and Dopplerography. A significant improvement in sexual function was established according to the ICEF as a result of the course intake of Eroton. The clinical efficacy of Eroton is 90.7 %., Изучена клиническая эффективность и безопасность препарата Эротон в терапии расстройств эрекции на группе из 86 пациентов с эректильной дисфункцией смешанного генеза. Контроль эффективности осуществляли с помощью анкетирования по шкале МИЭФ и допплерографии. Установлено достоверное улучшение сексуальной функции по данным МИЭФ в результате курсового приема Эротона. Клиническая эффективность препарата Эротон составляет 90,7 %., Вивчено клінічну ефективність і безпечність препарату Еротон у терапії розладів ерекції на групі з 86 пацієнтів з еректильною дисфункцією змішаного генезу. Контроль ефективності здійснювали за допомогою анкетування за шкалою МІЕФ і допплерографії. Встановлено достовірне поліпшення сексуальної функції за даними МІЕФ у результаті курсового прийому Еротону. Клінічна ефективність препарату Еротон становить 90,7 %.

Актуальність. Серцево-судинні захворювання та цукровий діабет (ЦД) залишаються переважаючими супутниками еректильної дисфункції (ЕД), причому ендотеліальна дисфункція відіграє надзвичайно важливу роль у механізмах розвитку ЕД у чоловіків. Мета. Дослідження ролі судинного чинника в патогенезі ЕД у чоловіків з ЦД та можливостей ранньої діагностики судинних порушень. Матеріали та методи. Для вивчення показників кровотоку нами обстежено 45 чоловіків, хворих на ЦД та ЕД, віком 22–58 років. Допплерівську ультрасонографію статевого члена виконували на апараті Аloka-SSD 5000 Pro Sound (Японія) у стані спокою та в динаміці переходу до стану ригідної ерекції після введення вазоактивного препарату на 5, 15, 30-й хвилині. Результати. Зниження пікової систолічної швидкості кровотоку зі збільшенням приросту показників тонусу артеріальної стінки та периферичного опору є наслідком порушень мікроциркуляції, тканинної проникності, що спостерігається у хворих на ЦД. Зниження кровонаповнення статевого члена та сповільнення виведення радіофармпрепарату у чоловіків з ЦД та ЕД, встановлені при проведенні радіонуклідної ангіографії статевого члена, вказують на розлади мікроциркуляції в кавернозних тілах (мікроангіопатії). Висновки. Малоінвазивні спеціалізовані методи обстеження хворих на ЦД та ЕД дозволяють отримати фізіологічно адекватну оцінку загального ступеня васкуляризації кавернозних тіл в динаміці виникнення ерекції, взаємодоповнюють один одного і дають можливість оцінити феномен виникнення ерекції за різними об’єктивними показниками., Background. Cardiovascular diseases and diabetes mellitus (DM) remain the main comorbidities in erectile dysfunction (ED), and endothelial dysfunction plays an extremely important role in the mechanisms of ED development. The purpose of the study is to investigate the role of the vascular factor in the pathogenesis of ED in men with DM and the possibility of early diagnosis of vascular disorders. Materials and methods. To study the blood flow, 45 men with DM and ED aged 22–58 years were examined. Penile Doppler ultrasonography was carried out using Aloka­SSD 5000 ProSound (Japan) device at rest and in dynamics of transition to a rigid erection after administration of a vasoactive drug at the 5, 15, and 30th minutes. Results. Reduction of peak systolic blood flow velocity with increased indices of arterial wall tone and peripheral resistance is a consequence of microcirculatory disorders, tissue permeability observed in patients with DM. Decreased blood supply to the penis and slowing the washout of tracer in men with DM and ED established during the radionuclide angiography of the penis indicate microcirculation disorders in the cavernous bodies (microangiopathy). Conclusions. Minimally invasive specia­lized methods for the examination of patients with DM and ED allow us to obtain a physiologically adequate assessment of the overall degree of vascularization of cavernous bodies in the dynamics of erection, complement each other and make it possible to evaluate the phenomenon of erection by various objective indicators., Актуальность. Сердечно­сосудистые заболевания и сахарный диабет (СД) остаются преобладающими спутниками эректильной дисфункции (ЭД), причем эндотелиальная дисфункция играет чрезвычайно важную роль в механизмах развития ЭД у мужчин. Цель. Исследование роли сосудистого фактора в патогенезе ЭД у мужчин с СД и возможностей ранней диагностики сосудистых нарушений. Материалы и методы. Для изучения показателей кровотока нами обследованы 45 мужчин, больных СД и ЭД, в возрасте 22–58 лет. Допплеровскую ультрасонографию полового члена выполняли на аппарате Аloka­SSD 5000 Pro Sound (Япония) в состоянии покоя и в динамике перехода в состояние ригидной эрекции после введения вазоактивного препарата на 5, 15, 30­й минуте. Результаты. Снижение пиковой систолической скорости кровотока с увеличением прироста показателей тонуса артериальной стенки и периферического сопротивления является следствием нарушений микроциркуляции, тканевой проницаемости, что наблюдается у больных СД. Снижение кровонаполнения полового члена и замедление вывода радиофарм­препаратов у мужчин с СД и ЭД, установленные при проведении радионуклидной ангиографии полового члена, указывают на расстройства микроциркуляции в кавернозных телах (микроангиопатии). Выводы. Малоинвазивные специализированные методы обследования больных СД и ЭД позволяют получить физиологически адекватную оценку общей степени васкуляризации кавернозных тел в динамике возникновения эрекции, взаимодополняют друг друга и дают возможность оценить феномен возникновения эрекции по разным объективным показателям.

An erection disorder is the most frequently observed phenomenon in sexual practice, the frequency of which increases with age and is associated with conditions such as partial age related immunodeficiency, diabetes mellitus, depression, atherosclerosis, dyslipidemia, endothelial failure and stress.The objective: to study the efficiency and safety of Kamavit®-forte in the treatment of erectile dysfunction and male infertility.Materials and methods. We examined 60 patients aged 23 to 62 years with ED lasting from 1 to 8 years. The study was conducted for 3 months, patients of the main group (MG) took Kamavit®-forte 1 tablet 3 times a day for 90 days.Results. Before treatment, the testosterone level was 3,1±0,5 ng/ml, after – 6,9±0,3 ng/ml. Thus, after treatment, a significant (p, Расстройство эрекции – наиболее часто наблюдаемый в сексологической практике феномен, частота которого увеличивается с возрастом и ассоциируется с такими состояниями, как частичный возрастной иммунодефицит, сахарный диабет, депрессия, атеросклероз, дислипидемия, эндотелиальная недостаточность и стресс.Цель исследования: изучение эффективности и безопасности применения Камавит®-форте в лечении эректильной дисфункции (ЭД) и мужского бесплодия.Материалы и методы. Было обследовано 60 пациентов в возрасте от 23 до 62 лет с эректильной дисфункцией (ЭД) продолжительностью от 1 до 8 лет. Исследование проводили в течение 3 мес. Больные основной группы (ОГ) принимали Камавит®-форте по 1 таблетке 3 раза в день в течение 90 дней.Результаты. До лечения показатель уровня тестостерона составил 3,1±0,5 нг/мл, после – 6,9±0,3 нг/мл. Таким образом, после лечения наблюдалось достоверное (p, Розлади ерекції – найбільш поширений у сексологічній практиці феномен, частота якого збільшується з віком і асоціюється з такими станами, як частковий віковий імунодефіцит, цукровий діабет, депресія, атеросклероз, дисліпідемія, ендотеліальна недостатність та стрес.Мета дослідження: вивчення ефективності та безпеки застосування Камавіт®-форте у лікуванні еректильної дисфункції (ЕД) та чоловічого безпліддя.Матеріали та методи. Було обстежено 60 пацієнтів віком від 23 до 62 років з ЕД тривалістю від 1 до 8 років. Дослідження проводили протягом 3 міс. Хворі основної групи (ОГ) приймали Камавіт®-форте по 1 таблетці 3 рази на день протягом 90 днів.Результати. До лікування показник рівня тестостерону становив 3,1±0,5 нг/мл, після – 6,9±0,3 нг/мл. Отже, після лікування спостерігалося достовірне (p

The presented review of modern literature on Avanafil in the treatment of erectile dysfunction and its accompanying certain pathologies of the male reproductive system indicates the promise of the use of this drug in sexological patients, given its high efficiency and safety., Представленный обзор современных литературных источников по аванафилу в терапии эректильной дисфункции и сопутствующих ей некоторых патологий мужской половой системы указывает на перспективность применения данного препарата у сексологических пациентов, учитывая его высокую эффективность и безопасность., Представлений огляд сучасних літературних джерел з аванафілу в терапії еректильної дисфункції та супутніх їй деяких патологій чоловічої статевої системи свідчить про перспективність застосування даного препарату в сексологічних пацієнтів, з огляду на його високу ефективність і безпеку.

The objective: evaluation of the effectiveness of shock-wave therapy (SWT) in the complex treatment of men with a non-inflammatory form of chronic pelvic pain syndrome (CPPS) (category IIIB by NIH), complicated by erectile dysfunction.Materials and methods. 27 patients were examined with a non-inflammatory form of chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome (category IIIB accordingto NIH), complicated by erectile dysfunction inage from 28 to 45 years. The patients were divided in to two groups: the main group – men who, during the month in addition to the standard treatment, used low-dose shock-wave therapy (SWT) for the perineum area (14 people) using the BTL-6000 SWT TOPLINE device in the mode: frequency – 8 Hz, pressure – 2-3 bar and the control group – men, who were used during the month standard therapy (13 people). Standard therapy for ChP / CPS included: non-steroidal anti-inflammatory drugs, alphablockers, antidepressants or anti-epileptic drugs in standard dosages and regimens.Results. Patients of the main group showed significant changes after treatment and 2 months after treatment the following indicators: the score on the NIH-CPSI scale decreased by 19,07% and 62,88%; the score according to the ICEF-5 questionnaire increased by 24,54% and 35,79%; the score on the IPSS scale decreased by 10,26% and 43,89%; the volume of the prostate gland decreased by 17,82% and 31,47%, respectively. Patients of the control group showed significant changes after treatment and 2 months after treatment only on the following indicators: the score on the NIH-CPSI scale decreased by 15,16% and 42,83%; the score ont he IPSS scale decreased by 18,68% and 27,21%, respectively; the volume of the prostate gland after therapy and 2 months after treatment decreased by 9,92% and 14,49%. Thus, 2 months after treatment in patients of both groups the manifestations of pain syndrome became slightly pronounced; only in patients of the main group, a violation of erectile function was not detected. A significant decrease in the volume of the prostate gland was observed in patients of the main group.Conclusion. When using SWT, there was not a single case of significant adverse effect or adverse event. The use of SWT in the complex treatment of men with non-inflammatory form of ChP/CPS complicated by erectile dysfunction is an effective, non-invasive and safe method of physiotherapy., Цель исследования: оценка эффективности ударно-волновой терапии (УВТ) в комплексном лечении мужчин с невоспалительный формой синдрома хронической тазовой боли (СХТБ) (категория IIIB по NIH), осложненной эректильной дисфункцией.Материалы и методы. Обследованы 27 пациентов с невоспалительной формой хронического простатита/синдрома хронической тазовой боли (категория IIIB по NIH), осложненной эректильной дисфункцией, в возрасте от 28 до 45 лет. Пациенты были рандомизированы на две группы: основная группа – 14 мужчин, которым в течение месяца дополнительно к стандартному лечению применялась ударно-волновая терапия (УВТ) на область промежности с использованием аппарата BTL-6000 SWT TOPLINE в режиме: частота – 8 Гц, давление – 2–3 бар и группа контроля – 13 мужчин, которым в течение месяца применяли стандартную терапию. Сеансы УВТ выполнялись два раза в неделю (курс – восемь процедур). Стандартная терапия ХП/СХТБ включала: нестероидные противовоспалительные препараты, альфа-адреноблокаторы, антидепрессанты или противоэпилептические препараты в стандартных дозах и схемах приема.Результаты. У больных основной группы выявлены существенные изменения после лечения и через 2 мес после лечения следующих показателей: сумма баллов по шкале NIH-CPSI уменьшилась на 19,07% и 62,88%; сумма баллов по данным вопросника МИЭФ-5 увеличилась на 24,54% и 35,79%; сумма баллов по шкале IPSS уменьшилась на 10,26% и 43,89%; объем предстательной железы уменьшился на 17,82% и 31,47% соответственно. У больных группы контроля были выявлены значительные изменения после лечения и через 2 мес после лечения только по следующим показателям: сумма баллов по шкале NIH-CPSI уменьшилась на 15,16% и 42,83%; сумма баллов по шкале IPSS уменьшилась на 18,68% и 27,21% соответственно; объем предстательной железы после терапии и через 2 мес после лечения уменьшился на 9,92% и 14,49%. Таким образом, через 2 месяца после лечения у пациентов обеих групп проявления болевого синдрома стали незначительно выраженными; только у пациентов основной группы нарушение эректильной функции не выявлено. Достоверное уменьшение объема предстательной железы было более выражено у больных основной группы.Заключение. При применении ударно-волновой терапии (УВТ) не было ни одного случая значимого побочного действия или нежелательного проявления. Использование УВТ в комплексном лечении мужчин с невоспалительный формой ХП/СХТБ, осложненной эректильной дисфункцией, является эффективным, неинвазивным и безопасным методом физиотерапии., Мета дослідження: оцінювання ефективності ударно-хвильової терапії (УХТ) у комплексному лікуванні чоловіків з незапальною формою синдрому хронічного тазового болю (СХТБ) (категорія IIIB по NIH), ускладненою еректильною дисфункцією.Матеріали та методи. Було обстежено 27 пацієнтів з незапальною формою хронічного простатиту/синдрому хронічного тазового болю (ХП/СХТБ) категорія IIIB по NIH), ускладненою еректильною дисфункцією, у віці від 28 до 45 років. Пацієнти були розподілені на дві групи: основна група – 14 чоловіків, яким протягом місяця додатково до стандартного лікування застосовували ударно-хвильову терапію (УХТ) на ділянку промежини з використанням апарату BTL-6000 SWT TOPLINE у наступному режимі: частота – 8 Гц, тиск – 2–3 бар; група контролю – 13 чоловіків, яким застосовували протягом місяця стандартну терапію. Сеанси УХТ виконували два рази на тиждень (курс – вісім процедур). Стандартна терапія ХП/СХТБ включала: нестероїдні протизапальні препарати, альфа-адреноблокатори, антидепресанти або протиепілептичні препарати у стандартних дозах і схемах вживання.Результати. У хворих основної групи виявлені суттєві зміни після лікування та через 2 міс лікування наступних показників: сума балів за шкалою NIH-CPSI зменшилася на 19,07% й 62,88% відповідно; сума балів за даними опитувальника МІЕФ-5 збільшилася на 24,54% й 35,79% відповідно; сума балів за шкалою IPSS зменшилася на 10,26% й 43,89% відповідно; обсяг передміхурової залози зменшився на 17,82% й 31,47% відповідно. У хворих групи контролю були виявлені значні зміни після лікування та через 2 міс лікування тільки за наступними показниками: сума балів по шкалі NIH-CPSI зменшилися на 15,16% й 42,83%; сума балів за шкалою IPSS зменшилася на 18,68% й 27,21% відповідно; об’єм передміхурової залози зменшився на 9,92% й 14,49% відповідно. Отже, через 2 міс лікування у пацієнтів обох груп прояви больового синдрому стали незначно вираженими, порушення еректильної функції не діагностували тільки у пацієнтів основної групи. Достовірне зменшення обсягу передміхурової залози було більш вираженим у хворих основної групи.Заключення. Під час застосування ударно-хвильової терапії (УХТ) не було відзначено жодного випадку значущої побічної дії або небажаного явища. Використання УХТ у комплексному лікуванні чоловіків з незапальною формою ХП/СХТБ, ускладненою еректильною дисфункцією, є ефективним, неінвазивним і безпечним методом фізіотерапії.

The article provides an overview of the use of drugs of the phosphodiesterase inhibitor type 5 for the treatment of patients with erectile dysfunction., В статье представлен обзор применения препаратов группы ингибиторов фосфодиэстeразы 5-го типа для лечения пациентов с эректильной дисфункцией., У статті представлений огляд застосування препаратів групи інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу для лікування пацієнтів з еректильною дисфункцією.

EAU наголошує на важливості моніторингу стану сексуальної функції при лікуванні сексуальноактивних чоловіків із симптоматичною доброякісною гіперплазією передміхурової залози (сДГПЗ). Фотоселективна лазерна вапоризація передміхурової залози (ФСЛВП) має порівняну з ТУРП ефективність, але меншу тривалість відведення сечі катетером та госпіталізації. Відомі дослідження не розкривають механізмів впливу ФСЛВП на сексуальну функцію, та характеризуються деякими методологічними недоліками (використання короткого опитувальника IIEF5, сумарного балу IPSS)., EAU подчеркивает важность мониторинга состояния сексуальной функции при лечении сексуальноактивных мужчин с симптоматической доброкачественной гиперплазией предстательной железы (сДГПЗ). Фотоселективная лазерная вапоризация предстательной железы (ФСЛВП) имеет сравнимую с ТУРП эффективность, но меньшую продолжительность отвода мочи катетером и госпитализации. Известные исследования не раскрывают механизмов влияния ФСЛВП на сексуальную функцию, и характеризуются рядом методологических недостатков (использование короткого опросника IIEF5, суммарного балла IPSS)., The EAU emphasizes the importance of monitoring the state of sexual function in the treatment of sexually active men with symptomatic benign prostatic hyperplasia (SDGP). The photoelectric laser vaporization of the prostate gland (FSLVP) has a comparable efficacy with TURP, but less duration of urinary catheter and hospitalization. Some studies do not disclose the mechanisms of the effect of FSLVs on the sexual function, and are characterized by a number of methodological shortcomings (using the short questionnaire IIEF5, the total score of IPSS).

Цель исследования: оценка эффективности и безопасности использования гормональной заместительной терапии тестостероном в сочетании с иФДЕ-5 (уденафилом) при лечении эректильной дисфункции (ЭД) мужчин с андрогенным дефицитом на фоне сахарного диабета (СД) 2-го типа.Материалы и методы. В исследование вошли 20 пациентов с СД 2-го типа и признаками ЭД на фоне вторичного гипогонадизма. Перед началом лечения пациенты прошли стандартное общеклиническое обследование в условиях урологического стационара, после чего были распределены поровну на две группы с помощью «подброшенной монеты». Пациенты I группы (n=10) в течение 12 недель получали ГЗТ тестостероном в дозе 50 мг/сут, больные II группы (n=10) применяли ЗГТ тестостероном в сочетании с уденафилом (100–200 мг/сут дважды и более раз в неделю) также в течение 12 недель.Результаты. Доказано, что после 12 недель терапии уровень общего тестостерона в группе комбинированной терапии повысился с 6,6±1,3 до 17,1±4,2 нмоль/мл, в то время как в группе монотерапии изменения были менее выраженными – с 5,6±1,2 до 13,3±2,3 нмоль/мл. Важный показатель для больных с СД 2-го типа – уровень глюкозы – также демонстрировал существенные изменения в группе комбинированной терапии: с 10,2±2,7 до 6,9±1,6 ммоль/л сравнительно с результатами группы монотерапии: с 9,9±2,4 до 8,1±1,5 ммоль/л.Заключение. Терапия эректильной дисфункции у мужчин с андрогенным дефицитом на фоне сахарного диабета 2-го типа с помощью гормональной заместительной терапии тестостероном в комбинации с ингибитором фосфодиэстеразы-5 (уденафилом) может быть эффективной альтернативой традиционной гормональной заместительной терапии, но нужны дальнейшие исследования в этом направлении., Мета дослідження: оцінювання ефективності та безпеки використання гормональної замісної терапії тестостероном у комбінації з іФДЕ-5 (уденафілом) при лікуванні еректильної дисфункції (ЕД) у чоловіків з андрогенним дефіцитом на тлі цукрового діабету (ЦД) 2-го типу.Матеріали та методи. У дослідження було залучено 20 пацієнтів з ЦД 2-го типу та ознаками ЕД на тлі вторинного гіпогонадизму. Перед початком лікування пацієнти пройшли стандартне загально-клінічне обстеження в умовах урологічного стаціонару, після чого були розподілені порівну на дві групі за допомогою «підкинутої монети». Пацієнти І групи (n=10) протягом 12 тижнів отримували ГЗТ тестостероном у дозі 50 мг/добу, хворі ІІ групи (n=10) застосовували ГЗТ тестостероном у комбінації з уденафілом (100–200 мг/добу двічі та більше разів на тиждень) також протягом 12 тижнів.Результати. Доведено, що після 12 тижнів лікування рівень загального тестостерону у групі комбінованої терапії підвищився з 6,6±1,3 до 17,1±4,2 нмоль/мл, у той час як в групі монотерапії зміни були менш вираженими – з 5,6±1,2 до 13,3±2,3 нмоль/мл. Важливий показник для хворих на ЦД 2-го типу – рівень глюкози – також демонстрував суттєві зміни в групі комбінованої терапії: з 10,2±2,7 до 6,9±1,6 ммоль/л порівняно з результатами групи монотерапії: з 9,9±2,4 до 8,1±1,5 ммоль/л.Заключення. Терапія еректильної дисфункції у чоловіків з андрогенним дефіцитом на тлі ЦД 2-го типу за допомогою гормональної замісної терапії (ГЗТ) тестостероном у комбінації з інгібітором фосфодіестерази-5 (уденафілом) може бути ефективною альтернативою традиційній ГЗТ, але потрібні подальші дослідження у цьому напрямку., The objective: to evaluate the efficacy and safety of using hormone replacement therapy with testosterone in combination with iFDE-5 (udenafil) in the treatment of erectile dysfunction (ED) in men with androgen deficiency associated with type 2 diabetes mellitus (DM).Materials and methods. The study involved 20 patients with type 2 diabetes and signs of ED on the background of secondary hypogonadism. Before treatment, patients underwent a standard clinical examination in a urological hospital, after which they were equally divided into two groups using a «tossed coin». Patients of group I (n = 10) received testosterone HRT at a dose of 50 mg / day for 12 weeks, patients of group II (n=10) used testosterone hormone combined with udenafil (100–200 mg/day twice and more than once a week) also for 12 weeks.Results. It was proved that after 12 weeks of therapy, the level of total testosterone in the combination therapy group increased from 6.6±1.3 to 17.1±4.2 nmol/ml, while in the monotherapy group the changes were less pronounced – from 5,6±1.2 to 13.3±2.3 nmol/ml. An important indicator for patients with type 2 diabetes – glucose level – also showed significant changes in the combination therapy group: from 10.2±2.7 to 6.9±1.6 mmol/l compared with the results of the monotherapy group: from 9,9±2.4 to 8.1±1.5 mmol/l.Conclusion. Erectile dysfunction therapy in men with androgen deficiency in patients with type 2 diabetes with hormone replacement therapy with testosterone in combination with phosphodiesterase-5 inhibitor (udenafil) can be an effective alternative to traditional hormone replacement therapy, but further research is needed in this direction.

На двух группах (n=10; 1:1) половозрелых крыс-самцов линии Вистар массой 160–180 г с индуцированной гипергликемией (>8 ммоль/л) проведено сравнительное исследование влияния четырех интракавернозных инъекций (1×106 клеток один раз в неделю) нативных стволовых клеток (СК) и клеток с интегрированными в мембрану молекулами SYT1/SYT2 (СК-м-SYT1/SYT2) на сократительную и фосфатазную активность пещеристой ткани. Установлено, что по окончании ИКИ в группе животных, получавших СК-м-SYT1/SYT2, медиана амплитуды сокращений была в 1,6 раза больше (р, На двох групах (n=10; 1:1) статевозрілих щурів-самців лінії Вістар масою 160–180 г з індукованої гіперглікемією (>8 ммоль/л) проведено порівняльне дослідження впливу чотирьох інтракавернозних ін’єкцій (1×106 клітин один раз на тиждень) нативних стовбурових клітин (СК) і клітин з інтегрованими у мембрану молекулами SYT1 / SYT2 (СК-м-SYT1 / SYT2), на скоротливу і фосфатазну активність печеристої тканини. Встановлено, що по закінченню ІКД у групі тварин, які отримували СК-м-SYT1 / SYT2, медіана амплітуди скорочень була в 1,6 разу більше (р, A comparative study of the effect on the contractile and phosphate activity of the cavernous tissue of four intracavernous injections (ICI) (1×106 cells once a week) of native stem cells (SC) and cells, with SYT1/SYT2 molecules, integrated into the cell membrane (SC-m-SYT1/SYT2), was performed in two groups (n=10; 1:1) of sexually mature Wistar rats weighing 160-180 gwith induced hyperglycemia (>8 mmol/l). It was found that, at the end of the ICI in the group of animals receiving SC-m-SYT1/SYT2, the median amplitude of contractions was 1.6 times greater (P

Актуальність. Статеві розлади — одні з найпоширеніших ускладнень цукрового діабету (ЦД). Найчастіше у чоловіків із ЦД спостерігається еректильна дисфункція (ЕД). Мета. Дослідження впливу судинних і гормональних чинників на розвиток ЕД у чоловіків із ЦД. Матеріали та методи. Обстежені чоловіки (n = 491), хворі на ЦД. Імуноферментним методом визначали концентрацію фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів, загального тестостерону. Проводилося анкетування з використанням опитувальника «Міжнародний індекс еректильної функції». Виконано допплерівську ультрасонографію судин статевого члена. Результати. У пацієнтів із ЦД 2-го типу спостерігалася вікова залежність частоти ЕД, яка у чоловіків віком до 40 років становила 6,3 %, у віковій групі 41–50 років — 25,4 %, в осіб старше 60 років — 36,1 %. В той же час у чоловіків із ЦД 1-го типу найбільша частка пацієнтів із порушенням статевої функції була у віковій групі 41–50 років (35,6 %). При проведенні допплерівської ультрасонографії виявлено зниження пікової систолічної швидкості кровотоку в a. dorsalis penis у чоловіків, хворих на ЦД, порівняно з контролем. Резистентний і пульсаційний індекси у хворих на ЦД також були вірогідно нижчими. Реакція на введення вазоактивного препарату інтракавернозно у хворих на ЦД була менш інтенсивною порівняно з контролем. У чоловіків із ЦД 2-го типу виявлено вірогідне зниження рівнів тестостерону порівняно з контрольною групою. Висновки. Патогенез ЕД у хворих на ЦД є багатокомпонентним і переважно зумовлений васкулогенними, а у хворих на ЦД 2-го типу — і гормональними чинниками., Background. Sexual disorders are one of the most common complications of diabetes mellitus (DM). Often, men with diabetes mellitus have erectile dysfunction (ED). The purpose of the study was to investigate the influence of vascular and hormonal factors on the development of erectile dysfunction in men with DM. Materials and methods. A survey of 491 men with DM was conducted. Using immune enzyme method, we determined the concentration of follicle­stimulating hormone, luteinizing hormone, total testosterone. A questioning was conducted using the International Index of Erectile Function. Penile Doppler ultrasonography was carried out. Results. In patients with type 2 DM, there was age dependence of the frequency of ED, which in men up to 40 years old was 6.3 %, in the age group of 41–50 years — 25.4 %, and in persons over the age of 60 — 36.1 %. At the same time, among men with type 1 DM, the majority of patients with impaired sexual function were aged 41–50 years (35.6 %). Doppler ultrasonography revealed a decrease in peak systolic velocity in a.dorsalis penis in men with DM as compared to the controls. Resistance and pulsatility indices in patients with diabetes were also significantly lower. The response to intracavernous administration of vasoactive substance in patients with DM was less intense than in controls. In men with type 2 DM, a significant decrease in testosterone levels was observed as compared to the control group. Conclusions. Pathogenesis of ED in patients with DM is multicomponent and, predominantly, predetermined by vasculogenic factors, and in patients with type 2 DM — by hormonal factors, as well., Актуальность. Половые расстройства — одни из самых распространенных осложнений сахарного диабета (СД). Чаще всего у мужчин с СД наблюдается эректильная дисфункция (ЭД). Цель. Исследование влияния сосудистых и гормональных факторов на развитие ЭД у мужчин с ЦД. Материалы и методы. Обследованы мужчины (n = 491), больные СД. Иммуноферментным методом определяли концентрацию фолликулостимулирующего и лютеинизирующего гормонов, общего тестостерона. Проводилось анкетирование с использованием опросника «Международный индекс эректильной функции». Выполнена допплеровская ультрасонография сосудов полового члена. Результаты. У пациентов с СД 2­го типа наблюдалась возрастная зависимость частоты ЭД, которая у мужчин в возрасте до 40 лет составляла 6,3 %, в возрастной группе 41–50 лет — 25,4 % и у лиц старше 60 лет — 36,1 %. В то же время у мужчин с СД 1­го типа наибольшая часть пациентов с нарушением половой функции была в возрастной группе 41–50 лет (35,6 %). При проведении допплеровской ультрасонографии выявлено снижение пиковой систолической скорости кровотока в a. dorsalis penis у мужчин, больных СД, по сравнению с контролем. Резистентный и пульсационный индексы у больных СД также были достоверно ниже. Реакция на введение вазоактивного препарата интракавернозно у больных СД была менее интенсивной по сравнению с контролем. У мужчин с СД 2­го типа выявлено достоверное снижение уровней тестостерона в сравнении с конт­рольной группой. Выводы. Патогенез ЭД у больных СД является многокомпонентным и преимущественно определяется васкулогенными, а у больных СД 2­го типа — и гормональными факторами.

Синдром простатической боли (СПБ) характеризуется как персистирующая или рецидивирующая эпизодическая боль, ассоциируемая с негативными когнитивными, поведенческими, половыми или эмоциональными последствиями, а также с симптомами нижних мочевых путей (СНМП) и сексуальной дисфункцией.Цель исследования: оценить характер и различия половых расстройств у пациентов с хроническим небактериальным простатитом/тазовой болью (ХНП) и мужчин с СНМП.Материалы и методы. Обследованы 80 амбулаторных пациентов: 47 – с ХНП, в группу сравнения вошли 33 мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Простато-специфическую симптоматику оценивали с помощью опросников I-PSS и NIH-CPSI, характер половых нарушений – с помощью опросника IIEF. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента.Результаты. Средний балл I-PSS значительно преобладал в группе ДГПЖ. По шкале NIH-CPSI средний показатель был достоверно выше в основной группе. В 29,8% пациентов с ХНП обнаружено эректильную дисфункцию, тогда как больных с ДГПЖ – у 72,8%. Нарушение эякуляции наблюдалось у более 80% обследованных больных, данные практически не отличались между группами. Лишь 12,8% пациентов с ХНП констатировали удовлетворительное либидо (группа ДГПЖ – 57,6%), удовлетворенность половой жизнью подобно отличалась между группами: 10,6% против 42,4% респондентов соответственно.Заключение. Хронический небактериальный простатит, независимо от типа, ассоциировался со значительно более тяжелыми нарушениями. Необходимы дальнейшие исследования для выяснения причин таких различий., Синдром простатичного болю (СПБ) характеризується як персистуючий чи рецидивуючий епізодичний біль, що асоціюється з негативними когнітивними, поведінковими, статевими або емоційними наслідками, а також із симптомами нижніх сечових шляхів (СНСШ) та сексуальною дисфункцією. Термін «хронічний простатит», як і раніше, прирівнюється до СПБ.Мета дослідження: оцінювання характеру та відмінностей статевих розладів у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом/тазовим болем (ХНП) та чоловіків із СНСШ, що виникли на тлі доброякісної гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ).Матеріали та методи. Обстежено 80 амбулаторних пацієнтів: 47 – з ХНП, у группу порівняння увійшли 33 чоловіків з ДГПЗ. Простато-специфічну симптоматику оцінювали за допомогою опитувальників I-PSS та NIH-CPSI, характер статевих порушень – за допомогою опитувальника IIEF. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.Результати. Середній бал I-PSS значно переважав у групі пацієнтів з ДГПЗ. За шкалою NIH-CPSI достовірно вищим був середній показник в основній групі. Серед досліджуваних пацієнтів із ХНП явища еректильної дисфункції були присутні у 29,8%, тоді як при ДГПЗ – у 72,8 % хворих. Про порушення еякуляції повідомляли понад 80% обстежених хворих, при цьому дані достовірно не відрізнялися між групами. Інші порушення були значно більш виражені у пацієнтів з ХНП – лише 12,8% з них констатували відсутність порушень лібідо (група ДГПЗ – 57,6%), а задоволеність статевим життям відзначали 10,6% пацієнтів з ХНП проти 42,4% респондентів відповідно.Заключення. Хронічний небактеріальний простатит, незалежно від типу, асоціювався зі значно важчими порушеннями більшості сексуальних функцій, ніж СНСШ/ДГНЗ. Подальші дослідження можуть допомогти пояснити причину таких відмінностей., Prostatic Pain Syndrome (SPB) is characterized as persistent or recurrent episodic pain associated with negative cognitive, behavioral, sexual or emotional effects, as well as symptoms of lower urinary tract and sexual dysfunction.The objective: evaluation of sexual disorders differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis/pelvic pain (CNP) and men with lower urinary tract symptoms.Materials and methods. 80 patients were examined (outpatient setting): 47 with CNP and a control group of 33 men with benign prostatic hyperplasia (BPH). The evaluation of prostate-specific symptoms was performed using I-PSS and NIH-CPSI questionnaires. Sexual disorders evaluated by IIEF questionnaire. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student’s criterion.Results. The I-PSS average score was significantly higher in the BPH group. The NIH-CPSI average score was significantly higher in the main group. Erectile dysfunction was detected in 29.8% of patients with CNP and in 72,7% of patients with BPH. Ejaculation disorders were reported by over 80% of the examined patients, no significant difference between groups found. Only 12.8% of CNP patients reported satisfactory libido (57.6% in BPH group). Overall sexual satisfaction was similar between the groups: 10.6% versus 42.4% of respondents respectively.Conclusions. Chronic non-bacterial prostatitis, regardless of type, was associated with significantly more severe disorders. Additional studies need to be planned to found the reasons for that discrepancies.

Проведено пятилетнее пролонгированное во времени исследование пациентов с корпоральной венооклюзивной эректильной дисфункцией, для лечения которых применялся Маджик Стафф Форте с периодичностью приема 2 мес 2 раза в год с равными интервалами. В результатах отображена эффективность данной схемы приема., Проведено п’ятирічне пролонговане у часі дослідження пацієнтів із корпоральною венооклюзивною еректильною дисфункцією, для лікування яких використовували Маджик Стафф Форте з періодичністю застосування 2 міс двічі на рік з рівномірними інтервалами. У результатах відображено ефективність наведеної схеми лікування., A five-year, prolonged-time study of patients with corporal venoocclusive dysfunction, for treatment of which was used by Magic Staff Forte, was performed with a frequency of 2 months twice a year at even intervals. The results show the effectiveness of the treatment schemes presented.

The objective: to compare the results of the clinical study of the efficacy of the combined therapy of the phytotherapeutic complex Adolix and the phosphodiesterase type 5 inhibitor in patients with urinary disorders and sexual dysfunction against the background of the metabolic syndrome.Materials and methods. The study involved 60 men of reproductive age. As a result of the screening, a number of concomitant nosoforms worsen the general somatic symptoms the quality of urination and the sexual function of the patient was revealed.Results. It was found according to the immediate and long-term results that the using of complex therapy can improve the patient’s life quality and has a positive effect on the dynamics of urological and sexological characteristics.Conclusions. The phytotherapeutic complex Adolyx (1 capsule twice a day) and phosphodiesterase-5 inhibitor (25 mg per day) combination therapy is a perspective direction of the treatment of urinary disorders and sexual dysfunction considering their high prevalence among patients with a comorbid metabolic syndrome., Цель исследования: сравнить результаты клинического исследования эффективности комбинированной терапии фитотерапевтического комплекса Адоликс и ингибитора фосфодиэстеразы 5-го типа у пациентов с расстройствами мочеиспускания и сексуальной дисфункцией на фоне метаболического синдрома.Материалы и методы. В исследовании принимали участие 60 мужчин репродуктивного возраста. В результате скрининга выявлен ряд сопутствующих нозоформ, ухудшающих общесоматические показатели, качество мочеиспускания и сексуальной функции пациента.Результаты. По данным непосредственных и отдаленных результатов, применение комплексной терапии позволяет повысить качество жизни пациентов и благоприятно сказывается на динамике урологических и сексологических показателей.Заключение. Комбинированная терапия фитотерапевтическим комплексом Адоликс в дозе по 1 капсуле два раза в сутки и ингибитором фосфодиэстеразы 5-го типа по 25 мг в сутки является перспективным направлением терапии расстройств мочеиспускания и сексуальной дисфункции с учетом высокой распространенности у больных с коморбидным метаболическим синдромом., Мета дослідження: порівняти результати клінічного дослідження ефективності комбінованої терапії фітотерапевтичного комплексу Адолікс та інгібітору фосфодіестерази 5-го типу у пацієнтів з розладами сечовипускання та сексуальною дисфункцією на тлі метаболічного синдрому.Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 60 чоловіків репродуктивного віку. У результаті скринінгу виявлено низку супутніх нозоформ, що погіршують загальносоматичні показники, якість сечовипускання та сексуальної функції пацієнта.Результати. За даними безпосередніх та віддалених результатів, застосування комплексної терапії дозволяє підвищити якість життя пацієнтів і сприятливо позначається на динаміці урологічних та сексологічних показників.Заключення. Комбінована терапія фітотерапевтичним комплексом Адолікс у дозі по 1 капсулі двічі та інгібітором фосфодіестерази 5-го типу по 25 мг на добу є перспективним напрямком терапії розладів сечовипускання та сексуальної дисфункції з урахуванням значної поширеності у хворих з коморбідним метаболічним синдромом.

Цель исследования: оценка эффективности и безопасности комбинированной терапии L-аргинина и ингибиторов ФДЭ-5 при эректильной дисфункции (ЭД).Материалы и методы. В исследовании приняли участие 34 пациента в возрасте от 20 до 45 лет с проявлениями ЭД от легкой до средней степени тяжести. Пациенты принимали L-аргинин ежедневно в течение 30 дней и через день ингибиторы ФДЭ-5. Критерием терапевтической эффективности препарата являлась динамика качества эрекции.Результаты. После курса комбинированной терапии способными к проведению полового акта оказались 28 (82,3%) больных, которые могли осуществлять интимную близость при достаточной эрекции. При этом у 4 (11,7%) пациентов эрекция восстановилась полностью, что указывает на высокую эффективность данных препаратов.Заключение. Комбинированная терапия L-аргинином и ингибитором ФДЭ 5 при эректильной дисфункции оказывает положительное влияние на выраженность эрекции., Мета дослідження: оцінювання ефективності та безпеки комбінованої терапії L-аргініну та інгібіторів ФДЕ-5 при еректильній дисфункції (ЕД).Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 34 пацієнти віком від 20 до 45 років з проявами ЕД від легкої до середнього ступеня тяжкості. Пацієнти приймали L-аргінін щодня протягом 30 днів і через день інгібітори ФДЕ-5. Критерієм терапевтичної ефективності препарату була динаміка якості ерекції.Результати. Після курсу комбінованої терапії здатними до про ведення статевого акту виявилися 28 (82,3%) хворих, які могли здійснювати інтимну близькість при достатній ерекції. При цьому у 4 (11,7%) пацієнтів ерекція відновилася повністю, що свідчить про високу ефективність даних препаратів.Заключення. Комбінована терапія L-аргініном та інгібітором ФДЕ-5 при еректильній дисфункції позитивно впливає на вираженість ерекції., The objective: evaluation of the efficacy and safety of combination therapy of L-arginine and PDE-5 inhibitors in erectile dysfunction.Materials and methods. The subject of the study was 34 patients with erectile dysfunction aged 20 to 45 years, with the presence of manifestations of erectile dysfunction from mild to moderate severity. Patients took L-arginine daily for 30 days and a day later PDE-5 inhibitors. The criterion of therapeutic effectiveness of the drug was the dynamics of the quality of erection.Results. After the course of combination therapy, 28 patients (82,3%) could have intimate proximity with a sufficient erection, and in 4 (11,7%) patients the erection recovered completely, which indicates the high effectiveness of these drugs.Conclusion. Combined therapy with L-arginine and an inhibitor of PDE-5 type in erectile dysfunction has a positive effect on the severity of erections.

Цель исследования: анализ эффективности имплантации протезов полового члена в лечении эректильной дисфункции (ЭД) с акцентом на удовлетворенность обоих половых партнеров.Материалы и методы. В исследовании приняли участие 80 пар (мужчинам была диагностирована ЭД тяжелой степени органической формы), впоследствии мужчинам была проведена пенильная имплантация. Пациенты были разделены на две группы: 1-я группа – 40 пар, в которых мужчинам был установлен пластический имплант; 2-я группа – 40 пар, в которых мужчинам был установлен гидравлический имплант. Для диагностики органической формы ЭД использовали допплерографию сосудов полового члена, тест с локальным отрицательным давлением, динамическую кавернозографию ангиографию.Результаты. После проведенного оперативного вмешательства у 5,0% пациентов 1-й группы и у 12,5% 2-й группы отмечали незначительные осложнения, которые не требовали замены импланта. Половая жизнь возобновлялась не ранее чем через 6 нед. В результате исследования было выявлено, что частота половых актов в подгруппах 1а и 2а составила в среднем 10±2,2 раза в месяц, в подгруппах 1б и 2б – всего 4±1,2 раза в месяц.Заключение. Психологическое консультирование повышает возможности межличностной адаптации сексуальных партнеров после пенильной имплантации с 65% до 95%., Мета дослідження: аналіз ефективності імплантації протезів статевого члена у лікуванні еректильної дисфункції (ЕД) з акцентом на задоволеність обох статевих партнерів.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 80 пар (чоловікам була діагностована ЕД важкого ступеня органічної форми), згодом чоловікам була проведена пенільна імплантація. Пацієнти були розподілені на дві групи: 1-а група – 40 пар, в яких чоловікам було встановлено пластичний імплант; 2-а група – 40 пар, в яких чоловікам було встановлено гідравлічний імплант. Для діагностики органічної форми ЕД використовували допплерографію судин статевого члена, тест з локальним негативним тиском, динамічну кавернозографію, ангіографію.Результати. Після проведеного оперативного втручання у 5,0% пацієнтів 1-ї групи і у 12,5% 2-ї групи відзначали незначні ускладнення, які не вимагали заміни імпланта. Статеве життя поновлювалося не раніше ніж через 6 тиж. У результаті дослідження було виявлено, що частота статевих актів у підгрупах 1а і 2а становила у середньому 10±2,2 разу на місяць, у підгрупах 1б і 2б – усього 4±1,2 разу на місяць.Заключення. Психологічне консультування підвищує можливості міжособистісної адаптації сексуальних партнерів після пенільної імплантації з 65% до 95%., The objective: analysis of the effectiveness of implantation of the prosthesis of the penis in the treatment of erectile dysfunction (ED) with an emphasis on the satisfaction of both sex partners. Materials and methods. The study involved 80 couples (men were diagnosed with ED of severe degree of organic form), later men underwent penile implantation. Patients were divided into two groups: 1st group - 40 pairs, in which the male was implanted with a plastic implant; 2nd group - 40 pairs, in which the male was fitted with a hydraulic implant. To diagnose the organic form of ED, dopplerography of the penis vessels, a test with local negative pressure, dynamic cavernosography, angiography was used.Results. After the surgical intervention, 5.0% of the patients of the 1st group and 12.5% of the 2-nd group had minor complications that did not require replacement of the implant. Sexual life was resumed no earlier than 6 weeks later. As a result of the study, it was found that the frequency of sexual acts in subgroups 1a and 2a averaged 10 ± 2.2 times a month, in subgroups 1b and 2b – only 4 ± 1.2 times a month.Сonclusion. Psychological counseling increases the possibility of interpersonal adaptation of sexual partners after penile implantation from 65% to 95%.

Мета дослідження: оцінювання ефективності і переносимості препарату уденафіл (Зидена), таблетки по 100 мг у лікуванні порушень еректильної функції порівняно з ефективністю і переносимістю препарату порівняння (силденафіл).Матеріали та методи. Вивчено клінічну ефективність і безпеку препарату Зидена у терапії розладів ерекції у клінічній групі з 35 пацієнтів з еректильною дисфункцією змішаного генезу. У контрольну групу увійшли 30 пацієнтів, які отримували терапію препаратом силденафіл. Контроль ефективності здійснювали за допомогою анкетування за шкалою МІЕФ і допплерографії.Результати. Відмінний ефект терапії препаратом уденафіл відзначили у 26 хворих (74,3%), хороший – у 8 пацієнтів (22,8%), у 1 пацієнта (2,9%) ефект був розцінений як задовільний. Заключна оцінка ефективності терапії виявила «відмінний» і «хороший» результати у 97,1% пацієнтів.Заключення. Призначення препарату Зидена хворим з еректильною дисфункцією (по 100 мг) сприяє достовірному збільшенню інтеграційних параметрів у 2–2,5 разу, що в 1,15–1,25 разу більше ніж у пацієнтів, які використовували препарат силденафіл. Клінічна ефективність препарату Зидена становить 97,1%. За тривалістю дії препарат Зидена переважає референтний препарат у 2,38 разу., Цель исследования: оценка эффективности и переносимости препарата уденафил (Зидена), таблетки по 100 мг в лечении нарушений эректильной функции по сравнению с эффективностью и переносимостью препарата сравнения (силденафил).Материалы и методы. Изучена клиническая эффективность и безопасность препарата Зидена в терапии расстройств эрекции в клинической группе из 35 пациентов с эректильной дисфункцией смешанного генеза. В контрольную группу вошли 30 пациентов, получавших терапию препаратом силденафил. Контроль эффективности осуществляли с помощью анкетирования по шкале МИЭФ и допплерографии.Результаты. Отличный эффект терапии препаратом уденафил отметили у 26 больных (74,3%), хороший – у 8 пациентов (22,8%), у 1 пациента (2,9%) эффект был расценен как удовлетворительный. Заключительная оценка эффективности терапии обнаружила «отличный» и «хороший» результаты у 97,1% пациентов.Заключение. Назначение препарата Зидена больным с эректильной дисфункцией (по 100 мг) приводит к достоверному увеличению интеграционных параметров в 2–2,5 раза, что в 1,15–1,25 раза больше, чем у пациентов, которые использовали препарат силденафил. Клиническая эффективность препарата Зидена составляет 97,1%. По продолжительности действия препарат Зидена эффективнее референтного препарата в 2,38 раза., The objective: to evaluate the efficacy and tolerability of the drug udenafil (ZYDENA), 100 mg tablets in the treatment of erectile dysfunction compared with the efficacy and tolerability of the reference drug (Sildenafil).Materials and methods. The clinical efficacy and safety of the ZYDENA drug in the treatment of erectile dysfunction in a clinical group of 35 patients with ED of mixed origin was studied. The control group included 30 patients who received Sildenafil therapy. Efficiency monitoring was carried out using the questionnaire on the scale of ICEF and dopplerography.Results. The excellent effect of therapy with udenafil was noted in 26 patients (74.3%), good – in 8 patients (22.8%), in one patient (2.9%) the effect was considered satisfactory. The final evaluation of the therapeutic efficacy showed «excellent» and «good» results in 97.1% of patients.Conclusions. The prescription of ZYDENA drug to patients with erectile dysfunction (100 mg) leads to a significant increase in integration parameters in 2 2.5 times, which is 1.15 1.25 times higher than in patients who used the drug Sildenafil. The clinical efficacy and safety of Zydena in the treatment of erectile dysfunction on a group of 35 patients with ED of mixed origin was studied. The control group consisted of 30 patients receiving therapy with Sildenafil. The effectiveness was monitored using a questionnaire on the ICEF scale and dopplerography. Purpose of the drug ZYDENA patients with erectile dysfunction (100 mg each) leads to a significant increase in integration parameters in 2 2.5 times, which is 1.15 1.25 times higher than in patients who used the drug Sildenafil. The clinical efficacy of ZYDENA is 97.1%. According to the duration of the action, ZYDENA is more effective than the reference preparation 2.38 times

A study of the effectiveness and comparative evaluation of the use of shock wave therapy in 205 patients with vasculogenic erectile dysfunction as a monotherapy or in combination treatment with selective inhibitors of phosphodiesterase type 5 was conducted., Проведено исследование эффективности и сравнительная оценка применения ударно-волновой терапии у 205 больных с васкулогенной эректильной дисфункцией в виде монотерапии и в комбинации лечения с использованием селективных ингибиторов фосфодиэстеразы 5-го типа., Проведено дослідження ефективності та порівняльне оцінювання застосування ударно-хвильової терапії (УХТ) у 205 хворих з васкулогенною еректильною дисфункцією як монотерапії, так і в комбінації з використанням селективних інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу.

Цель исследования: проверить предположение, что стволовые клетки (СК) с модифицированными адгезивными свойствами (СК-м-SYT1/SYT2) должны более выражено, чем нативные СК, восстанавливать фосфатазную и сократительную активность пещеристой ткани, поврежденной в результате гипергликемии.Материалы и методы. На двух группах (n=10; 1:1) половозрелых крыс-самцов линии Вистар массой 160–180 г с индуцированной гипергликемией (>8 ммоль/л) проведено сравнительное исследование влияния четырех интракавернозных инъекций (1106 клеток один раз в неделю) нативных СК и клеток с интегрированными в мембрану молекулами SYT1/SYT2 (СК-м-SYT1/SYT2), на сократительную и фосфатазную активность пещеристой ткани.Результаты. Установлено, что по окончании интракавернозных инъекций (ИКИ) в группе животных, получавших СК-м-SYT1/SYT2, медиана амплитуды сокращений была в 1,6 раза больше (р, The objective: check the assumption that stem cells with modified adhesive properties (SC-m-SYT1/SYT2) should be more pronounced than native SCs, restore the phosphatase and contractile activity of cavernous tissue damaged by hyperglycemia.Materials and methods. A comparative study of the effect on the contractile and phosphate activity of the cavernous tissue of four intra-cavernous injections (ICI) (1106 cells once a week) of native stem cells (SC) and cells, with SYT1/SYT2 molecules, integrated into the cell membrane (SC-m-SYT1/SYT2), was performed in two groups (n=10; 1:1) of sexually mature Wistar rats weighing 160-180 g with induced hyperglycemia (>8 mmol/L).Results. It was found that, at the end of the ICI in the group of animals receiving SC-m-SYT1/SYT2, the median amplitude of contractions was 1.6 times greater (р, Мета дослідження: перевірити припущення, що стовбурові клітини (СК) з модифікованими адгезивними властивостями (СК-м-SYT1/SYT2) повинні більш виражено, ніж нативні СК, відновлювати фосфатазну та скоротливу активність печеристої тканини, ушкодженої внаслідок гіперглікемії.Матеріали та методи. На двох групах (n=10; 1:1) статевозрілих щурів-самців лінії Вістар масою 160–180 г з індукованої гіперглікемією (>8 ммоль/л) проведено порівняльне дослідження впливу чотирьох інтракавернозних ін’єкцій (1106 клітин один раз на тиждень) нативних СК і клітин з інтегрованими у мембрану молекулами SYT1/SYT2 (СК-м- SYT1/SYT2) на скоротливу і фосфатазну активність печеристих тканини.Результати. Встановлено, що, по закінченні інтракавернозних ін’єкцій (ІКІ) у групі тварин, які отримували СК-м-SYT1/SYT2, медіана амплітуди скорочень була в 1,6 разу більше (р

The objective: to assess the efficacy and tolerability of Strondex spray (sildenafil) in patients with erectile dysfunction (ED) in the open study. Patients and methods. 30 men with erectile dysfunction (total EF-IIEF score, Цель исследования: оценка эффективности и переносимости спрея Строндекс (силденафил) у пациентов с эректильной дисфункцией (ЭД). Материалы и методы. В исследование были включены 30 мужчин с нарушениями эрекции (суммарный бал EF-IIEF, Мета дослідження: оцінювання ефективності та переносимості препарату Строндекс (силденафіл) у пацієнтів з еректильною дисфункцією (ЕД). Матеріали та методи. У дослідження були включені 30 чоловіків з порушеннями ерекції (сумарний бал EF-IIEF

У статті показано, що уденафіл (ТМ Зидена) є одним із лікарських засобів групи селективних інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу. Клінічні властивості уденафілу характеризуються відносно швидким початком дії, тривалим ефектом та безпечністю застосування, що пояснюється фармакокінетичним профілем препарату. Уденафіл ефективний і добре переноситься при лікуванні еректильної дисфункції (ЕД), у тому числі для лікування ЕД, пов'язаної з цукровим діабетом та іншими захворюваннями. Одночасне застосування антигіпертензивних засобів або альфа-1-адреноблокаторів не впливає на ефективність і безпеку застосування уденафілу. Завдяки високому профілю безпечності, уденафіл може бути рекомендованим для щоденного регулярного застосування., В работе показано, что уденафил (ТМ Зидена) является одним из лекарственных средств группы селективных ингибиторов фосфодиэстеразы 5-го типа. Клинические свойства уденафила характеризуются быстрым началом действия, продолжительностью эффекта и безопасностью применения, что объясняется фармакокинетическим профилем препарата. Уденафил эффективный, хорошо переносится пациентами при лечении эректильной дисфункции (ЭД), в том числе ЭД, связанной с сахарным диабетом и другими заболеваниями. Одновременное применение антигипертензивных средств или альфа-1-адреноблокаторов не влияет на эффективность и безопасность уденафила. Благодаря высокому профилю безопасности уденафил может быть рекомендован для ежедневного регулярного применения., The work shows that Udenafil (ТМ Zydena) is one of the drugs of the selective IFE-5 group. The clinical properties of Udenafil are characterized by a relatively rapid onset of action and duration of the effect, which is explained by the pharmacokinetic profile of the drug. Udenafil is effective and well tolerated by patients in the treatment of ED, including ED associated with diabetes and other diseases. The drug is well tolerated and most side effects do not require drug withdrawal. Simultaneous use of antihypertensive agents or alpha-1-blockers does not affect the effectiveness and safety of Udenafil. Due to high safety profile, Udenafil can be recommended for daily regular use.

Мета дослідження: оцінювання переносимості та впливу дієтичної добавки (ДД) Тестостам на показники еректильної функції за умови застосування протягом 30 днів по 2 капсули на день. Матеріали та методи. Проведено відкрите дослідження ефективності та переносимості ДД Тестостам (1 капсула 500 мг: 350 мг екстракту Tribulus terrestri та 150 мг екстракту Pausinystalia yohimbe), яку застосовували по 1 капсулі 2 рази на день протягом 30 днів. У дослідженні взяли участь 30 пацієнтів віком 53±5 року з помірною еректильною дисфункцією (вихідний EF-IIEF = 18,0±0,09 бала). Результати. Встановлено, що ДД Тестостам клінічно значущо і статистично достовірно збільшує середні сумарні значення доменів, що характеризують ерекцію (на 11 балів), статевий потяг (на 3 бали), оргазм (на 6 балів) і задоволеність статевим актом (на 5 балів). ДД Тестостам добре переноситься: небажані реакції виникли у 5 (16,7%) пацієнтів, включаючи 2 випадки транзиторного підвищення артеріального тиску (менше 150/95 мм рт.ст.) і 3 випадки рідкого випорожнення. Усі зареєстровані побічні ефекти мали легкий ступінь тяжкості і не вимагали відміни ДД. Заключення. Дієтична добавка Тестостам може використовуватися в урологічній практиці для корекції сексуальних розладів у чоловіків., Цель исследования: оценка переносимости и влияния диетической добавки (ДД) Тестостам на показатели эректильной функции при условии применения в течение 30 дней по 2 капсулы в день. Материалы и методы. Проведено открытое исследование эффективности и переносимости ДД Тестостам (1 капнула 500 мг: 350 мг экстракта Tribulus terrestri и 150 мг экстракта Pausinystalia yohimbe), которую принимали внутрь по 1 капсуле 2 раза в день в течение 30 дней. В исследовании приняли участие 30 пациентов в возрасте 53±5 года с умеренно выраженной эректильной дисфункцией (исходный EF-IIEF =18,0±0,09 балла). Результаты. Установлено, что ДД Тестостам клинически значимо и статистически достоверно увеличивает средние суммарные значения доменов, характеризующих эрекцию (на 11 баллов), половое влечение (на 3 балла), оргазм (на 6 баллов) и удовлетворенность половым актом (на 5 баллов). ДД Тестостам обладает хорошей переносимостью: нежелательные реакции возникли у 5 (16,7%) пациентов, включая 2 случая транзиторного повышения артериального давления (менее 150/95 мм рт.ст.) и 3 случая послабления стула. Все зарегистрированные нежелательные явления имели легкую степень тяжести и не требовали отмены ДД. Заключение. Диетическая добавка Тестостам может использоваться в урологической практике для коррекции сексуальных расстройств у мужчин., The objective: assessment of tolerability and effect of dietary supplement (DS) Testers on the parameters of erectile function provided that within 30 days, 2 capsules per day. Patients and methods. An open study of the effectiveness and tolerability of the DS Testostam (1 capsule of 500 mg: 350 mg of the Tribulus terrestri extract / 150 mg of the Pausinystalia yohimbe extract), ingested 1 capsule twice a day for 30 days, in 30 patients aged 53±5 years with moderate erectile dysfunction (initial EF-IIEF = 18,0±0,09 points). Results. It was established that the DS Testostam clinically and statistically significantly increases the average total values of domains characterizing the erection (by 11 points), sexual desire (3 points), orgasm (6 points) and satisfaction with sexual intercourse (5 points). DS Testostam has good tolerance: 5 (16,7%) patients experienced undesirable reactions, including 2 cases of transient increase in blood pressure (less than 150/95 mm Hg) and 3 cases of stool loosening. All registered adverse events were mild and did not require the abolition of DS. Conclusion. DS Testostam can be used in urological practice to correct sexual disorders in men.

Стаття присвячена проблемі діагностики та лікування хронічного простатиту, поєднаного з еректильною дисфункцією. Наводяться сучасні методи діагностики та лікування таких пацієнтів, а також аналізуються розбіжності між підходами до діагностики та лікування, викладеними у рекомендаціях Європейської асоціації урологів та реальною клінічною практикою. Зроблено висновок щодо врахування особливостей клінічних проявів, у тому числі наявності еректильної дисфункції, під час визначення тактики лікування та необхідності більш диференційованого підходу до таких пацієнтів., Статья посвящена проблеме диагностики и лечения хронического простатита, сопровождающегося эректильной дисфункцией. Приводятся современные методы диагностики и лечения таких пациентов, а также анализируются разногласия в подходах к диагностике и лечению, приведенных в рекомендациях Европейской ассоциации урологов и реальной клинической практикой. Сделан вывод касательно учета особенностей клинических проявлений, в том числе наличия эректильной дисфункции при определении тактики лечения и необходимости более дифференцированного подхода к таким пациентам., The article is devoted to the problem of diagnosis and treatment of chronic prostatitis, accompanied by erectile dysfunction. Modern methods of diagnostics and treatment of such patients are presented, as well as analyzes the differences in the approaches to diagnosis and treatment given in the Guidelines of the European Association of Urology and real clinical practice. It is concluded that it is necessary to take into account the peculiarities of clinical manifestations, incl. the precense of erectile dysfunction, in determining the treatment options and the necessity of more differentiated approach to such patients.

Статья посвящена диагностике и лечению вено-окклюзивной формы эректильной дисфункции (ЭД), которая все чаще встречается у молодых мужчин. Цель исследования: улучшение эффективности лечения венозной формы ЭД путем выявления механизма нарушений венозной гемодинамики пузырно-простатического сплетения, сосудов полового члена, совершенствование их диагностики и разработки новых подходов к лечению венокорпоральной формы ЭД. Материалы и методы. На базе областного клинического центра урологии и нефрологи имени В.И. Шаповала с 2015 по 2017 гг. были обследованы и пролечены 64 пациента с вено-окклюзивной формой ЭД и 18 пациентов с целью контроля. Результаты. Пациентам были проведены обследования гемодинамики полового члена, выявление венозной недостаточности полового члена с помощью УЗИ в режиме допплерографии и кавернозографии. Выполнено оперативное лечение пациентов с вено-окклюзивной формой ЭД, проведена сравнительная характеристика параметров эректильной функции с пациентами, которым было проведено консервативное лечение. По итогам оперативного лечения было установлено, что субъективная оценка эректильной функции (по шкале МИЭФ-5) через 2 нед возросла на 7,6 балла, что в 2,5 раза эффективнее консервативного лечения (показатели МИЭФ-5 выросли на 3,1 балла). Заключение. Эффективным лечением венозной недостаточности полового члена является ограничение патологического сброса крови из кавернозных тел путем проведения модифицированной операции Мармара с лигированием патологических шунтов., Стаття присвячена діагностиці та лікуванню вено-оклюзивної форми еректильної дисфункції (ЕД), яка все частіше зустрічається у чоловіків молодого віку. Мета дослідження: покращення ефективності лікування венозної форми ЕД шляхом виявлення механізму порушень венозної гемодинаміки міхурово-простатичного сплетіння, судин статевого члена, вдосконалення їхньої діагностики та розроблення нових підходів до лікування венокорпоральної форми ЕД. Матеріали та методи. На базі обласного клінічного центру урології і нефрології імені В.І. Шаповала з 2015 по 2017 роки були обстежені і проліковані 64 пацієнта з вено-оклюзивною формою ЕД та обстежені 18 пацієнтів з метою контролю. Результати. Пацієнтам були проведені дослідження гемодинаміки статевого члена, виявлення венозної недостатності статевого члена за допомогою УЗД в режимі допплерографії і кавернозографія. Виконано оперативне лікування пацієнтів з вено-оклюзивною формою ЕД і проведена порівняльна характеристика параметрів еректильної функції з пацієнтами, яким було проведено консервативне лікування. За підсумками оперативного лікування було встановлено, що суб’єктивна оцінка еректильної фунцкії (за шкалою МІЕФ-5) через 2 тиж зросла на 7,6 бала, що у 2,5 разу ефективніше консервативного лікування (показники МІЕФ-5 зросли на 3,1 бала). Заключення. Ефективним лікуванням венозної недостатності статевого члена є обмеження патологічного скидання крові з кавернозних тіл шляхом проведення модифікованої операції Мармара з лігуванням патологічних шунтів., The article is devoted to the diagnosis and treatment of veno-occlusive form of ED, which is increasingly found in young men. The objective: improving the effectiveness of treatment of the venous form of ED by identifying the mechanism of violations of venous hemodynamics of the vesicouteric plexus, the vessels of the penis, improving their diagnosis and developing new approaches to the treatment of venous coronary ED. Patients and methods. Based on the Regional Clinical Center of Urology and Nephrology them. V.I. Shapoval during the period from 2015 to 2017, 64 patients with a vein-occlusive form of erectile dysfunction were examined and treated and 18 patients were examined for control. Results. Patients underwent haemodynamic studies of the penis, detection of venous insufficiency of the penis by ultrasound in the regime of dopplerography and cavernosography. The operative treatment of patients with veno-occlusive form of ED was performed and a comparative characteristic of the parameters of erectile function was performed with patients who underwent conservative treatment. According to the results of surgical treatment, it was found that subjective assessment of erectile function (on the scale of IIEF-5) after 2 weeks increased by 7.6 points, which is 2.5 times more effective than conservative treatment (IIEF-5 indicators increased by 3.1 points). Conclusions. Effective treatment of venous insufficiency of the penis is to limit the pathological discharge of blood from the cavernous bodies by performing a modified Marmara operation with ligation of pathological shunts.