Search

Purpose. To study of yield formation and protein content in the grain of different ripening varieties of soft winter wheat under the condition of using various types and doses of fertilizers. Methods. Field and laboratory (determination of protein content), calculation (collection of protein), mathematical and statistical. Results. It was found that different fertilization systems reliably increased the grain yield of soft winter wheat. The use of N75 increased this indicator by 1.2 times and N150 by 1.4 times in the varieties studied, compared with the no-fertilizer variant. Yield with incomplete return of phosphorus-potassium fertilizer was only 2–3% lower than with complete mineral fertilizer. With the nitrogen-phosphorus and nitrogen-potassium fertilization systems, the yield was 5–7% higher than with the nitrogen system. At the same time, this indicator was 6% lower than in the full mineral fertilizer version of the trial. The use of 75 kg/ha nitrogen fertilizer per year increased the protein content to 13.5%, or by 10% compared to the control. In the double dose nitrogen fertilizer variant, the protein content increased to 14.2% or by 15%. The use of nitrogen fertilizers with phosphorus-potassium only contributed 2–4% to the increase of this indicator. Cultivation of winter wheat under the condition of application of N75 increased the collection of protein up to 724 kg/ha or by 33%, and with a double dose of nitrogen fertilizer – up to 848 kg/ha or by 55% compared to the option without fertilizer. In the N75P30K40 variant, protein yield increased by 10% compared to the nitrogen system. The application of a complete mineral fertilizer (N150P60K40) increased this indicator by 12%. Conclusions. It was found that the use of N75P30K40 increased the grain yield of soft winter wheat by up to 5.9 t/ha, or 7%, compared to the option where only 75 kg/ha of nitrogen fertilizer was applied. Yield development in soft winter wheat varies considerably from variety to variety. For example, this indicator was 35% higher in the ‘KWS Emil’ variety than in the ‘Prino’ line. In addition, the grain yield of both varieties is reliably influenced by the weather conditions during the growing season. The protein content of soft winter wheat varies considerably depending on the variety and the weather conditions. When growing soft winter wheat varieties, the protein content can vary by 12.8–15.1%. Weather conditions during the growing season can change this indicator by 13.1–14.7%. The protein content index in the grain of the ‘Prino’ line is significantly higher than that of the ‘KWS Emil’ variety. According to the protein yield per hectare indicator, the ‘KWS Emil’ variety (896 kg/ha) has a significant advantage over the ‘Prino’ line (774 kg/ha)., Мета. Вивчити формування врожайності та вмісту білка в зерні різностиглих сортів пшениці м’якої озимої за умови використання різних видів і доз добрив. Методи. Польовий і лабораторний (визначення вмісту білка), розрахунковий (збір білка), математично-статистичні. Результати. Встановлено, що різні системи удобрення достовірно збільшували врожайність зерна пшениці м’якої озимої. Так, застосування N75 підвищувало цей показник у досліджених сортів у 1,2 рази, а N150 – у 1,4 рази порівняно з варіантом без добрив. Урожайність з неповним поверненням фосфорно-калійних добрив була лише на 2–3% меншою порівняно з повним мінеральним добривом. За умови застосування азотно-фосфорної та азотно-калійної систем удобрення урожайність була на 5–7% більшою ніж при використанні азотної системи. Водночас цей показник був на 6% меншим порівняно з варіантом досліду, де використовували повне мінеральне добриво. Застосування 75 кг/га д. р. азотних добрив підвищувало вміст білка до 13,5% або на 10% порівняно з контролем. У варіанті з подвійною дозою азотних добрив вміст білка зростав до 14,2% або на 15%. Застосування азотних добрив із фосфорно-калійними сприяло зростанню цього показника лише на 2–4%. Вирощування пшениці озимої за умови застосування N75 збільшувало збір білка до 724 кг/га або на 33%, а за подвійної дози азотних добрив – до 848 кг/га або на 55% порівняно з варіантом без добрив. У варіанті N75P30K40 збір білка збільшувався на 10% порівняно з азотною системою. Застосування повного мінерального добрива (N150P60K40) збільшувало цей показник на 12%. Висновки. Встановлено, що застосування N75P30K40 збільшує врожайність зерна пшениці м’якої озимої до 5,9 т/га або на 7% порівняно з варіантом, де використовували лише 75 кг/га д. р. азотних добрив. Формування врожайності пшениці м’якої озимої достовірно змінюється залежно від сорту. Так, у сорту ‘КВС Еміл’ цей показник був на 35% достовірно більший ніж у лінії ‘Пріно’. Крім цього, на врожайність зерна обох сортів достовірно впливають погодні умови вегетаційного періоду. Вміст білка достовірно змінюється залежно від сорту пшениці м’якої озимої та погодних умов. При вирощуванні сортів пшениці м’якої озимої вміст білка може змінюватись на 12,8–15,1%. Погодні умови вегетаційного періоду можуть змінювати цей показник на 13,1–14,7%. Показник вмісту білка у зерна лінії ‘Пріно’ достовірно вищий ніж у сорту ‘КВС Еміл’. За показником збору білка з гектара сорт ‘КВС Еміл’ (896 кг/га) має достовірну перевагу над лінією ‘Пріно’ (774 кг/га).

Purpose. To determine the biochemical indicators of seed quality of winter rape varieties grown under different conditions. Methods. During the research, the following methods were used: laboratory, calculation and statistical, to prepare conclusions – analysis and synthesis. Results. According to the results of laboratory studies, biochemical indicators of the quality of seeds of winter rape varieties, grown in different conditions, were established, namely: the content of oil, “crude protein” and glucosinolates. Meteorological conditions during the vegetation period of plants of the corresponding soil and climate zone have a significant influence on the quality indicators of seeds. Based on the results of the research, it was established that in 2022, compared to 2020, the biochemical indicators of winter rapeseed were higher. The increase in yield by 1.6 t/ha in the Steppe zone, 1.1 t/ha – Forest-Steppe, 1.4 t/ha – Polissia ensured an increase in oil content by 2.4% – Steppe, 6.6% – Forest-Steppe, 6.7% – Polissia and oil collection per hectare by 0.74 t/ha – Steppe and Polissia, 0.62 t/ha – Forest-Steppe. For the content of “crude protein”, a decrease in the index was observed, namely: by 3.1% in the Steppe zone, 5.8% in the Forest-Steppe and 5.0% in the Polissia in 2022 compared to 2020. Meteorological conditions of the research years in the corresponding soil and climatic zones had an influence on the content of glucosinolates. For the Steppe and Forest-Steppe zones, the indicators were identical and amounted to 0.7%, 0.8% (Polissia), while in 2021, for the Steppe and Polissia zones, the content of glucosinolates in rapeseed was 0.8% and 0.9% more, compared to the indicators obtained in other years of research. Conclusions. It was established that, on average, for 2020–2022, the total oil content in seeds of rape was 46.2% – Steppe, 47.5% – Forest-Steppe, 47.8% – Polissia; “crude protein” content – 19.6% – Steppe, 18.4% – Forest-Steppe, 17.9% – Polissia; the content of glucosinolates was 0.7% in the Steppe and Forest-steppe zones, 0.8% in the Polissia; oil collection in the Steppe zone 1.31 t/ha, Forest-Steppe – 1.16 t/ha, Polissia – 1.33 t/ha; protein collection per hectare is 0.54 t/ha in Steppe, 0.44 t/ha in Forest-Steppe and 0.48% in Polissia. Growing conditions over the years of research in the corresponding zone affect the formation of biochemical indicators of winter rapeseed., Мета. Визначити біохімічні показники якості вирощуваного у різних умовах насіння сортів ріпаку озимого. Методи. У процесі досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. За результатами лабораторних досліджень визначили біохімічні показники якості вирощуваного в різних умовах насіння сортів ріпаку озимого типу розвитку, а саме: вміст олії, «сирого протеїну» та глюкозинолатів. Значний вплив на показники якості насіння мають метеорологічні умови впродовж вегетаційного періоду рослин відповідної ґрунтово-кліматичної зони. Встановлено, що у 2022 р. біохімічні показники насіння ріпаку озимого були вищими ніж у 2020 р. Зростання урожайності на 1,6 т/га у зоні Степу, 1,1 т/га – Лісостепу, 1,4 т/га – Полісся забезпечило підвищення вмісту олії на 2,4, 6,6 та 6,7% відповідно. Збори олії з гектара збільшилися на 0,74 т/га у зонах Степу та Полісся, 0,62 т/га – Лісостепу. У 2022 р., порівнюючи з 2020, спостерігали зниження показника «сирого протеїну»: на 3,1% у зоні Степу, 5,8% – Лісостепу та 5,0% – Полісся. На вміст глюкозинолатів впливали умови років досліджень у відповідних ґрунтово-кліматичних зонах. Степ і Лісостеп мали ідентичні показники – 0,7%, Полісся – 0,8%, тоді як у 2021 р. для зони Степу та Полісся вміст глюкозинолатів у насінні ріпаку був на 0,8 та 0,9% більшим, порівнюючи з показниками, отриманими в інші роки досліджень. Висновки. Встановлено, що в середньому за 2020–2022 рр. загальний вміст олії в насінні ріпаку становив 46,2% (Степ), 47,5% (Лісостеп) і 47,8% (Полісся); вміст «сирого протеїну» – 19,6% (Степ), 18,4% (Лісостеп) і 17,9% (Полісся); вміст глюкозинолатів – 0,7% (Степ та Лісостеп) і 0,8% (Полісся). Збір олії в зоні Степу мав показник 1,31 т/га, Лісостепу – 1,16 т/га, Полісся – 1,33 т/га. Збір білка з гектара становив 0,54 т/га для Степу, 0,44 т/га – Лісостепу та 0,48 т/га – Полісся. Умови вирощування за роки досліджень у відповідній зоні впливають на формування біохімічних показників насіння ріпаку озимого.

Purpose. To study the effect of mineral nutrition on yields and quality of soybean varieties.Material and methods. The basic field experiments were carried out in the Department of Plant Production and Variety Investigation of the Plant Production Institute named after V.Ya. Yuriev of NAAS of Ukraine in 2016–2018. Soil – deep weakly leached granular chernozem. The experimental data were statistically processed by analysis of variance.Result and discussion. The period of 2016–2018 had rather difficult weather conditions for the growth and development of soybean compared to the multi-year average. It was characterized by water deficit during the crucial phases (anthesis, grain setting and filling), especially in combination with high air temperatures.Varieties ES Mentor, ES Senator, Muza, Oleksandryt, Krasunia tended to give rather high yields due to the natural fertility of soil without fertilizers. Over 2.00 t/ha of seeds were obtained. The seed yields of other soybean varieties under these conditions ranged from 1.28 t/ha in variety Pysanka to 1.93 t/ha in variety Melodiia.On organic mineral nutrition, the highest yields were produced by the same varieties as in the control and by variety Korada (2.04–2.44 t/ha). The yields of other varieties on such mineral nutrition ranged 1.18 t/ha in variety Sloboda to 1.91 t/ha in varieties Adamos and Raiduha.During the study period, the maximum protein collection was from ES Mentor - 1.727 t/ha in the control and 1.650 t/ha with application of 30 t/ha of manure + N30P60K60 as the basic fertilizer. The protein collection was sufficiently high (1.503 t/ha and 1.060 t/ha) from ES Senator, when it was grown on the respective mineral nutrition backgrounds.Conclusions. In 2016–2018, the average yield of soybean was 1.82 t/ha, with fluctuations from 1.18 t/ha to 2.44 t/ha, depending on the experimental factors. ES Mentor (2.38 t/ha), ES Senator (2.23 t ha), Oleksandryt (2.14 t/ha), and Muza (2.11 t/ha) gave the highest yields. ES Mentor, ES Senator, Muza, Oleksandryt, and Krasunia tended to give rather high yields due to the natural fertility of the soil, without fertilizers - more than 2.00 t/ha of seeds.The maximum protein collection of 1.727 t/ha in the control and of 1.650 t/ha with application of 30 t/ha of manure + N60P60K60 as the basic fertilizer was from ES Mentor; sufficiently high (1.503 t/ha and 1.06 t/ha, respectively) this parameter was in ES Senator.Thus, it is recommended to grow soybean varieties ES Mentor, ES Senator, Krasunia, and Oleksandryt, which produce 1.401 – 1.717 t/ha of protein., Целью исследований было изучить влияние фонов минерального питания на уровень урожайности и показатели качества сортов сои.Материалы и методы. Основные полевые исследования проводили в период 2016–2018 гг. в отделе растениеводства и сортоизучения Института растениеводства им. В.Я. Юрьева НААН Украины. Почва – мощный слабовыщелоченный чернозем с зернистой структурой. Статистическую обработку полученных экспериментальных результатов проводили методом дисперсионного анализа.Обсуждение результатов. Рост и развитие сои в условиях 2016–2018 гг. происходили в достаточно сложных погодных условиях в сравнении со средними многолетними. Характерной была недостаточная влагообеспеченность в критический период (цветение, формирование и налив зерна), особенно на фоне повышенных температурах воздуха.Отмечена тенденция сортов ES Ментор, ES Сенатор, Муза, Олександрит, Красуня к формированию достаточно высокого уровня урожайности за счет естественного плодородия почвы без применения удобрений. При их выращивании получено свыше 2,00 т/га семян. Уровень урожайности других сортов сои на данном фоне был в пределах от 1,28 т/га у сорта Писанка до 1,93 т/га у сорта Мелодия.Среди сортов на органическом фоне минерального питания максимальный уровень продуктивности получен у тех же сортов, что и на контрольном варианте, а также у сорта Корада – от 2,04 до 2,44 т/га. Урожайность других сортов на данном фоне минерального питания была в пределах от 1,18 т/га у сорта Слобода до 1,91 т/га у сортов Адамос и Радуга.За период исследований, максимальные показатели сбора белка – 1,727 т/га на контрольном варианте и 1,650 т/га при применении 30 т/га навоза + N60P60K60 в основное удобрение получены при выращивании сорта ES Ментор. Довольно высокие значения данного показателя – 1,503 и 1,060 т/га соответственно фонов минерального питания получены при выращивании сорта ES Сенатор.Выводы. За 2016–2018 гг. средняя урожайность сои составила 1,82 т/га с колебаниями в зависимости от экспериментальных факторов от 1,18 до 2,44 т/га. Среди сортов более высокий уровень урожайности обеспечили сорта ES Ментор (2,38 т/га), ES Сенатор (2,23 т/га), Олександрит (2,14 т/га), Муза (2,11 т/га). Отмечена тенденция сортов ES Ментор, ES Сенатор, Муза, Олександрит, Красуня к формированию достаточно высокого уровня урожайности за счет естественного плодородия почвы.Максимальный сбор белка – 1,727 т/га на контрольном варианте и 1,650 т/га при применении 30 т/га навоза + N60P60K60 в основное удобрение получены при выращивании сорта ES Ментор, довольно высокие значения данного показателя – 1,503 и 1,060 т/га соответственно фонов минерального питания получено при выращивании сорта ES Сенатор.Таким образом, к выращиванию рекомендованы сорта сои ES Ментор, ES Сенатор, Красуня и Александрит, обеспечивающие сбор белка от 1,401 до 1,717 т/га., Установлено особливості формування врожайності та якості сортів сої залежно від фонів мінерального живлення. Виявлено сортову реакцію сої на фони живлення. Відмічено тенденцію деяких сортів формувати досить високу врожайність за рахунок природної родючості грунту без внесення добрив. Установлено сортові особливості сої по формуванню якісних показників та за збором білка з одиниці площі залежно від фону мінерального живлення.