Search

The aim of the research is to develop an assessing methodology for the Real Body Mass of female candidates for admission to higher military educational institutions with different body constitutions. Methods: theoretical analysis and generalization; pedagogical experiment; anthropometry; the method of least squares; regression analysis. Material. The coefficient of determination and the average error of approximation in percent were used to determine the accuracy of body weight correction taking into account the body constitution of women. Body weight and the norm, obtained at 5% deviation from its optimal value, were obtained using the Body Mass Index, BMI = 21.4 kg/m2, with the correction for the body constitution of women. The Real Body Mass of female students was estimated (n = 116). The results. The regression equation, according to which the correction for the body constitution of women was calculated, was selected as successfully as possible (D = 100%) and has high accuracy (Ā = 0.002%). The difference between the three standards for assessing the body weight of women has been clarified. Conclusions. The proposed formula for calculating the optimal body weight and its norm is well consistent with the body weight requirements of the US Army female servicemen aged 17÷20 years and better takes into account the individual morphological features of female candidates than the average level of somatic women’s health., Мета – розробка методики оцінювання реальної маси тіла кандидаток до вступу у вищі військові навчальні заклади з різною конституцією тіла. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення; педагогічний експеримент; антропометрія; метод найменших квадратів; регресійний аналіз. Матеріал. За коефіцієнтом детермінації та середньою похибкою апроксимації у відсотках визначили точність поправки маси тіла з врахуванням конституції тіла жінок. Масу тіла та норму, отриманою за 5% відхиленням від її оптимального значення, одержали за індексом маси тіла, ІМТ=21,4кг/м2 з поправкою на конституцію тіла жінок і оцінили реальну масу тіла студенток (n=116). Результати. Рівняння регресії, за яким вирахувана поправка на конституцію тіла жінок, підібрано максимально вдало (D=100%) і має високу точність (Ā=0,002%). Встановлена різниця між нормами оцінювання маси тіла жінок. Висновки. Запропонована формула обчислення оптимальної маси тіла та її норма добре узгоджується з вимогами до маси тіла військовослужбовців-жінок 17÷20 років Сухопутних військ Збройних сил США і краще враховує індивідуальні морфологічні особливості жінок, ніж оцінювання за середнім рівнем їхнього соматичного здоров’я.

The purpose of the study was to develop a methodology for assessing male real body weight taking into account their body constitution. The research methods were as follows: theoretical analysis and generalization; pedagogical experiment; anthropometry; method of least squares; regression analysis. Material. The optimal students’ body weight was calculated and its real values were estimated based on BMI – 23.4 kg/m2 and body constitution coefficient (n=142). Results. The quality of the body constitution coefficient, which was obtained by the regression equation, was determined by the coefficient of determination and the average error of approximation in percent. The differences between various methods of calculating of optimal body weight and its norms has been clarified. Conclusions. The correction of the optimal body weight, which takes into account the body constitution of men, is most successfully selected (D=100%) and has a high accuracy (Ā=0.002%). The proposed formula for calculating the optimal body weight and its norm ensures individualization of the assessment of the real body weight of male students., Мета: розробка методики оцінювання реальної маси тіла у чоловіків з урахуванням їхньої конституції тіла. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення; педагогічний експеримент; антропометрія; метод найменших квадратів; регресійний аналіз. Матеріал: за ІМТ– 23,4кг/м2 і поправкою на конституцію тіла розрахували оптимальну масу тіла і оцінили її реальні значення у студентів (n=142). Результати: якість поправки на конституцію тіла, що отримана за рівнянням регресії, була визначена за коефіцієнтом детермінації і середньою похибкою апроксимації у відсотках. З’ясована різниця між різними способами розрахунку оптимальної маси тіла та її нормами. Висновки: поправка оптимальної маси тіла, що враховує конституцію тіла чоловіків, максимально вдало підібрана (D=100%) і має високу точність (Ā=0,002%). Запропонована формула обчислення оптимальної маси тіла та її норми забезпечує індивідуалізацію оцінювання реальної маси тіла студентів.

In recent decades, there has been a steady increase in the prevalence of obesity in children around the world. The low prevalence of obesity in children in Ukraine indicates the underdiagnosis of this disease by doctors. In addition to the generally accepted indicators - body weight, body mass index, for the diagnosis of obesity and prediction of complications is promising to use the data of waist circumference and waist-to-height ratio. Purpose - to study and evaluate the indicators of body weight, height, body mass index, waist circumference and waist-to-height ratio in children in Kyiv at the present stage. Materials and methods. An analysis of the results of the survey of 784 children aged 3 to 18 years. Height, body weight, body mass index and waist circumference were estimated using standard centile tables. To estimate waist-to-height ratio, the limit value was considered to be 0.5. Statistical data processing was performed using MedStat v 5.2 and EZR v1.35. Results and conclusions. The height rates of 56.5% of the surveyed children in Kyiv ranged from 15 to 85 percentiles, 27.3% had excessive height rates and 12.8% exceeded 97 percentiles. Significant short stature was observed in only 0.5% of respondents. Body weight over 97 percentiles was almost twice as common in boys than in girls (p, В последние десятилетия регистрируется непрерывный рост распространенности ожирения у детей в мире. Невысокий уровень распространенности ожирения у детей в Украине свидетельствует в пользу гиподиагностики данного заболевания врачами. Кроме общепринятых показателей (масса тела, индекс массы тела - ИМТ), для диагностики ожирения и прогнозирования осложнений перспективно применение данных окружности талии и соотношение окружности талии к росту. Цель - изучить и оценить показатели массы тела, роста, ИМТ, окружности талии и соотношение окружности талии к росту у детей г. Киева на современном этапе. Материалы и методы. Проведен анализ результатов обследования 784 детей в возрасте от 3 до 18 лет. Рост, масса тела, ИМТ и окружность талии оценены с помощью общепринятых центильных таблиц. Для оценки соотношения окружности талии с ростом предельным значением принято 0,5. Статистическая обработка данных выполнена с помощью программ «MedStat v 5.2» и «EZR v1.35». Результаты и выводы. Показатели роста у 56,5% обследованных детей в городе Киеве были в пределах от 15 до 85 перцентиля, у 27,3% наблюдались чрезмерные показатели роста, у 12,8% показатели превышали 97 перцентиль. Выраженная низкорослость наблюдалась только у 0,5% обследованных. Масса тела более 97 перцентиля почти в 2 раза чаще встречалась у мальчиков, чем у девочек (р, Протягом останніх десятирічь реєструється невпинне зростання поширеності ожиріння в дітей у світі. Невисокий рівень поширеності ожиріння в дітей в Україні свідчить на користь гіподіагностики цього захворювання лікарями. Крім загальноприйнятих показників (маса тіла, індекс маси тіла - ІМТ), для діагностування ожиріння та прогнозування ускладнень перспективним є застосування даних обводу талії та співвідношення обводу талії до зросту. Мета - вивчити та оцінити показники маси тіла, зросту, ІМТ, обводу талії та співвідношення обводу талії до зросту в дітей м. Києва на сучасному етапі. Матеріали та методи. Проведено аналіз результатів обстеження 784 дітей віком від 3 до 18 років. Зріст, масe тіла, ІМТ та обвід талії оцінено за допомогою загальноприйнятих центильних таблиць. Для оцінки співвідношення обводу талії до зросту граничним значенням прийнято 0,5. Статистичну обробку даних виконано за допомогою програм «MedStat v 5.2» та «EZR v1.35». Результати та висновки. Показники зросту в 56,5% обстежених дітей міста Києва були в межах від 15 до 85 перцентиля, у 27,3% спостерігалися надмірні показники зросту, у 12,8% показники зросту перевищували 97 перцентиль. Виражена низькорослість спостерігалася тільки в 0,5% обстежених. Маса тіла більше 97 перцентиля майже в 2 рази частіше зустрічалась у хлопчиків, ніж у дівчаток (р

Introduction. Mathematical modeling of various processes of morphological, functional and physical development is a promising area of impact analysis of physical education of female students. The purpose of the article is to develop the assessment methodology of the quality of the regression equation, using which the optimal body weight of female students has been obtained. The methods of the research are as following: theoretical analysis and generalization; pedagogical experiment; anthropometry; least squares method; regression analysis. Material. The accuracy of the optimal body weight correction of female students (n = 116) taking into account their constitution, age and height is determined using the basis of mathematical modelling. Results. It was found that the quality of the optimal body weight corrections of female students could be established relative to the reference formulas by the coefficient of determination and the approximation average error in percent. Originality. It is determined that the formula of women optimal body weight in the presented digital format is characterized by high accuracy and gives values that will be the same as the formula of optimal body weight up to 2-3 decimal places. This is quite enough to calculate the individual and group values of body weight of female students. Conclusions. It was found that the regression equations that correct the optimal value of body weight of female students taking into account their body constitution, age and height have the most successful selection (D = 100%) and have a high accuracy of corrections (Ā = 0%). In further researches it is planned to determine the scale accuracy of estimating of female optimal body weight by regression equation., Цель: разработка методики оценивания качества уравнения регрессии, за которым получили оптимальную массу тела студенток. Методы: теоретический анализ и обобщение; педагогический эксперимент; антропометрия; метод наименьших квадратов; регрессионный анализ. Материал: На основе математического моделирования определили точность коррекции оптимальной массы тела студенток (n=116) с учетом их конституции, возраста и роста. Результаты: выяснено, что качество поправок оптимальной массы тела студенток можно определить относительно опорных формул по коэффициенту детерминации и средней ошибке аппроксимации в процентах. Выводы: поправки на конституцию, возраст и рост студенток имеют максимально удачный подбор(D=100%) и обеспечивают коррекцию оптимального значения массы тела с высокой точностью(Ā=0%)., Мета: розробка методики оцінювання якості рівняння регресії, за яким одержали оптимальну масу тіла студенток. Методи: теоретичний аналіз та узагальнення; педагогічний експеримент; антропометрія; метод найменших квадратів; регресійний аналіз. Матеріал: На основі математичного моделювання визначили точність корекції оптимальної маси тіла студенток (n=116) з урахуванням їхньої конституції, віку і зросту. Результати: з’ясовано, що якість поправок оптимальної маси тіла студенток можна встановити відносно опорних формул за коефіцієнтом детермінації і середньою похибкою апроксимації у відсотках. Висновки: поправки на конституцію, вік і зріст студенток мають максимально вдалий підбір (D=100%) і забезпечують корекцію оптимального значення маси тіла з високою точністю(Ā=0%).

Study objective: to determine the most important maternal factors for the pre-eclampsia (PE) prediction, which are used in screening of women when registered for pregnancy.Materials and methods. A prospective cohort study included 91 pregnant women in their first trimester; study period 2018–2020. The main group included 56 (61.54%) women with a number of maternal factors for PE development, and 35 (38.46%) were healthy females in the control group. Subgroups of women formed for females with and without PE – 28.57% and 71.43%, respectively.Results. Statistically significant values in the study of maternal factors were observed between subgroups of patients with and without PE for body mass index (BMI) prior to pregnancy (26.83 ± 1.29 and 26.03 ± 1.05) and height of pregnant women (163.35 ± 1.26 cm and 167.23 ± 1.02 cm), p 35 years was associated with PE (p = 0.008).During IVF PE developed in combination with such factors as BMI 30 kg/m2 and the interval between pregnancies over 10 years, 1.1% females had no other factors. History of renal disease and the age >35 years had an impact on the PE development in patients with anti-phospholipid syndrome. Analysis of the odds ratio of the isolated maternal factor showed the following indicators: PE during previous pregnancy – 6, multiple pregnancy – 2.56, anti-phospholipid syndrome – 2.56, first pregnancy – 1.83, in vitro fertilization – 1.72, obesity >30 kg/m2 – 1.65, PE in the mother – 1.57, age >35 years – 1.08, history of renal disease – 1, interval between pregnancies >10 years – 0.77 and chronic hypertension – 0.18.Conclusion. Thorough monitoring of maternal risk factors for PE should focus on PE during previous pregnancy. The second position is occupied by multiple pregnancy and anti-phospholipid syndrome. PE risk is increased for a combination of factors, especially with chronic renal disease and/or elevated BMI., Цель исследования: определить наиболее значимые материнские факторы прогнозирования преэклампсии (ПЭ), которые используются в скрининге женщин при постановке на учет по беременности.Материалы и методы. В 2018–2020 годах было проведено проспективное когортное исследование 91 беременной женщины в І триместре гестации. Основную группу составили 56 (61,54%) женщин, у которых был выявлен ряд материнских факторов, способствующих развитию ПЭ, и 35 (38,46%) здоровых женщин, составивших контрольную группу. В дальнейшем были сформированы две подгруппы: женщины с ПЭ и женщины без ПЭ – 28,57% и 71,43% соответственно.Результаты. Статистически значимые средние показатели при исследовании материнских факторов наблюдались между подгруппами женщин с ПЭ и без ПЭ при анализе индекса массы тела (ИМТ) до беременности (26,83 ± 1,29 и 26,03 ± 1,05) и роста беременных (163,35 ± 1,26 см и 167,23 ± 1,02 см), р < 0,05. Среди факторов риска, которые привели к ПЭ, статистически значимые результаты наблюдались при ассоциации первой беременности с болезнями почек в анамнезе (p = 0,033) и рецидивной ПЭ с ПЭ у матери (p = 0,011). Влияние хронической артериальной гипертензии на развитие ПЭ отмечено при длительности заболевания более 5 лет. Интервал между беременностями 10 и более лет в развитии ПЭ связан с возрастом беременной старше 35 лет (p = 0,008). При экстракорпоральном оплодотворении ПЭ развилась в сочетании с такими факторами, как ИМТ < 30 кг/м2 и интервал между беременностями больше 10 лет, у 1,1% женщин не было других факторов. Антифосфолипидный синдром у женщин с ПЭ сочетался с заболеванием почек в анамнезе и с возрастом старше 35 лет. При анализе отношения шансов изолированного материнского фактора были получены следующие показатели: ПЭ во время предыдущей беременности – 6, многоплодная беременность – 2,56, антифосфолипидный синдром – 2,56, первая беременность – 1,83, экстракорпоральное оплодотворение – 1,72, ожирение (ИМТ > 30 кг/м2) – 1,65, ПЭ у матери – 1,57, возраст 35 лет или старше – 1,08, заболевания почек в анамнезе – 1, интервал между беременностями > 10 лет – 0,77 и хроническая артериальная гипертензия – 0,18.Вывод. При тщательном мониторинге материнских факторов риска ПЭ в нашем исследовании наиболее значимым является ПЭ во время предыдущей беременности. Вторую позицию занимает многоплодная беременность и антифосфолипидный синдром. Однако при сочетании факторов, особенно с хроническими заболеваниями почек и/или повышенным ИМТ, риск развития ПЭ увеличивается., Мета дослідження: визначити найбільш вагомі материнські фактори прогнозування прееклампсії (ПЕ), які використовуються у скринінгу жінок під час постановки на облік за вагітністю.Матеріали та методи. У 2018–2020 роках було проведене проспективне когортне дослідження 91 вагітної жінки у І триместрі гестації, з яких основну групу склали 56 (61,54%) жінок, у котрих було виявлено ряд материнських факторів щодо розвитку прееклампсії, та 35 (38,46%) здорових жінок, котрі склали контрольну групу. В подальшому сформовано підгрупи жінок з ПЕ та жінок без ПЕ – 28,57% та 71,43% відповідно. Результати. Статистично значимі середні показники при дослідженні материнських чинників спостерігались між підгрупами з ПЕ та без ПЕ при аналізі індексу маси тіла (ІМТ) до вагітності (26,83 ± 1,29 та 26,03 ± 1,05) та зросту вагітних (163,35 ± 1,26 см та 167,23 ±1,02 см), р < 0,05. Серед факторів ризику, що призвели до ПЕ, статистично значимі результати спостерігалися при поєднанні першої вагітності з хворобами нирок в анамнезі (p = 0,033). Рецидивна ПЕ спостерігалася при поєднанні з ПЕ у матері (p = 0,011). Вплив хронічної артеріальної гіпертензії на розвиток ПЕ відзначено при тривалості захворювання понад 5 років. Інтервал між вагітностями 10 та більше років у розвитку ПЕ пов’язаний з віком вагітної старше 35 років (p = 0,008). При екстракорпоральному заплідненні ПЕ розвинулась у поєднанні з такими факторами, як ІМТ > 30 кг/м2 та інтервал між вагітностями більше 10 років, а 1,1% жінок не мали інших чинників. Захворювання нирок в анамнезі та вік вагітної старше 35 років мали вплив на розвиток ПЕ при антифосфоліпідному синдромі. При аналізі відношення шансів ізольованого материнського чинника були отримані наступні показники: ПЕ під час попередньої вагітності – 6, багатоплідна вагітність – 2,56, антифосфоліпідний синдром – 2,56, перша вагітність – 1,83, екстракорпоральне запліднення – 1,72, ожиріння (ІМТ > 30 кг/м2 ) – 1,65, ПЕ у матері – 1,57, вік 35 років або старше – 1,08, захворювання нирок в анамнезі – 1, інтервал між вагітностями >10 років – 0,77 та хронічна артеріальна гіпертензія – 0,18.Висновок. При ретельному моніторингу материнських факторів ризику ПЕ в нашому дослідженні найвагомішим чинником є ПЕ під час попередньої вагітності. Другу позицію займає багатоплідна вагітність та антифосфоліпідний синдром. Проте при поєднанні факторів, особливо з хронічними захворюваннями нирок та/або підвищеним ІМТ, ризик розвитку ПЕ збільшується.

Исследовали эффективность выгонки петрушки (Petroselinum tuberosum) под светодиодным излучением. Выявлено, что при равноэнергетическом спектре (S1) растения имели более крепкий вид, большее количество листьев в розетке, сырую и сухую массу, чем при спектре, приближенном к относительной спектральной эффективности фотосинтеза (S2). Энергоемкость выгонки при S1 на 12 % меньше, чем при S2., Досліджували ефективність вигонки петрушки (Petroselinum tuberosum) під світлодіодним випромінюванням. Виявлено, що при равноенергетіческом спектрі (S1) рослини мали більш міцний вид, більша кількість листя в розетці, сиру і суху масу, ніж при спектрі, наближеному до відносної спектральної ефективності фотосинтезу (S2). Енергоємність вигонки при S1 на 12% менше, ніж при S2., Light-emitting diodes (LEDs) are a potential irradiation source for plant culture system due to ability to control the spectral composition in red (R), green (G) and blue (B) bands of photosynthetically active radiation (PAR). To evaluate the energy efficiency of LEDs with different light quality in this study, we measured the growth and photomorfogenesis of root varieties of parsley (Petroselinum tuberosum). All plants were grown for 36 days at 50 mmol.m–2.s1 photosynthetic photon flux with 8 hour photoperiod. The light quality of the flux was characterized by the ratio of the emission intensity of three spectral bands of PAR: , , . One part of the plants were grown under the spectrum S1 closed to the equal dozes of the energy flow in the bands of PAR (=32,4 %, =34,2 %, = 33,2 %). The other part of the plants were grown under the spectrum S2 closed to the standart relative spectral efficiency of photosynthesis in a green plant leaf (=15,7 %, =9,8 %, =74,2 %). It was revealed that under the S1 spectrum the parsley had a stronger view, a greater number of leaves in the rosette, bigger wet mass of leaves and dry matter content. An increasind in the overall length of the leaves of parsley plants grown under S2 spectrum occurs by the stem elongating while maintaining the proportions of the remainder part of the leaf. The energy consumption of the forcing under S1 spectrum was 12 % lower than under S2 spectrum. The obtained results allow us to conclude that recommended by some manufacturers the irradiation systems for plant culture, consisting only of a blue and red LEDs combination (with a higher proportion of red radiation) are not optimal for use when parsley forcing.

Objective: to determine the parameters of stature and bone age in girls with Turner syndrome (TS) in Ukrainian population depending on the age and karyotype, the final height compared with healthy girls, as well as the state of somatotropic pituitary function in girls with TS.Materials and methods. A retrospective analysis of 502 registration cards of girls with TS aged 11 months to 17 years inclusively has been carried out for a period from 2004 to 2014. In-depth examination was conducted in children who underwent outpatient or inpatient treatment in National children’s specialized hospital «Mother and child healthcare» and Ukrainian scientific and practical centre for endocrine surgery, transplantation of endocrine organs and tissues. We have determined physical development of a child, bone age, presence of growth failure, level of insulin-like growth factor 1 (IGF-1). To compare growth performance of children with TS and healthy girls in the general population, we used the results of a survey of the physical development of 525 somatically healthy girls with normal female karyotype aged 10 months to 17 years inclusively (the control group).Results. The difference in height in girls with TS and somatically healthy girls with normal female karyotype was significant (p < 0.05) in all the age groups older than one year, increased with age, the maximum was in adolescence. The degree of growth retardation in girls with TS averages –3.1 ± 1.1 SD with maximum delay in 14 years. Bone age in girls with TS is delayed in all age groups, with a maximum difference with real age in 17 years. No significant difference in indicators of growth, bone age, level of stimulated growth hormone and IGF-1in girls with the TS with different karyotype (p > 0.05) is observed, which indicates that the karyotype formula does not affect these figures. Most of the girls with TS have a normal somatotropic function, but 35.7 % have a partial or complete deficiency of growth hormone., Цель исследования: определение показателей роста и костного возраста у девочек с синдромом Шерешевского — Тернера (СШТ) в украинской популяции в зависимости от возраста и кариотипа, конечного роста по сравнению со здоровыми девочками, а также определение состояния соматотропной функции гипофиза у девочек с СШТ.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ за период с 2005 по 2014 год 502 регистрационных карт девочек с СШТ в возрасте от 11 месяцев до 17 лет включительно. Углубленное обследование проводилось детям, которые проходили амбулаторное или стационарное лечение в НДСБ «ОХМАТДЕТ» и Украинском научно-практическом центре эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей. Определяли физическое развитие, костный возраст, наличие соматотропной недостаточности, уровень инсулиноподобного фактора роста 1 (ИФР-1). Для сравнения показателей роста детей с СШТ и здоровых девочек в общей популяции мы использовали результаты обследования физического развития 525 соматически здоровых девушек из нормальном женским кариотипом в возрасте от 10 месяцев до 17 лет включительно (контрольная группа). Результаты. Разница показателей роста у девочек с СШТ и соматически здоровых девушек с нормальным женским кариотипом была достоверной (p < 0,05) во всех возрастных группах старше одного года, увеличивается с возрастом, максимальная в пубертатном возрасте. Степень задержки роста у девочек с СШТ в среднем составляет –3,1 ± 1,1 SD с максимальной степенью задержки в 14 лет. Костный возраст у девочек с СШТ задержан во всех возрастных группах с максимальной разницей с паспортным возрастом в 17 лет. Отсутствует достоверная разница показателей роста, костного возраста, уровня стимулированного СТГ и уровня ИФР-1 у девочек с СШТ с различным кариотипом (p > 0,05), что свидетельствует о том, что формула кариотипа не влияет на эти показатели. Большинство девочек с СШТ имеют нормальную соматотропного функцию, однако в 35,7 % отмечается частичный или полный дефицит соматотропного гормона., Мета дослідження: визначення показників зросту та кісткового віку дівчаток із синдромом Шерешевського — Тернера (СШТ) в українській популяції залежно від віку та каріотипу, кінцевого зросту порівняно зі здоровими дівчатами, а також визначення стану соматотропної функції гіпофіза дівчаток із СШТ.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз за період з 2005 по 2014 рік 502 реєстраційних карт дівчаток із СШТ, віком від 11 місяців до 17 років включно. Поглиблене обстеження проводилось дітям, які проходили амбулаторне чи стаціонарне лікування в НДСЛ «ОХМАТДИТ» та Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин. Визначали фізичний розвиток дитини, кістковий вік, наявність соматотропної недостатності, рівень інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1). Для порівняння показників зросту дітей із СШТ та здорових дівчаток загальної популяції ми використовували результати обстеження фізичного розвитку 525 соматично здорових дівчаток із нормальнім жіночим каріотипом віком від 10 місяців до 17 років включно (контрольна група). Результати. Різниця показників зросту в дівчаток із СШТ та соматично здорових дівчаток з нормальним жіночим каріотипом була вірогідною (p < 0,05) в усіх вікових групах старше одного року, збільшується з віком, максимальна в пубертатному віці. Ступень затримки зросту в дівчаток із СШТ у середньому становить –3,1 ± 1,1 SD з максимальним ступенем затримки в 14 років. Кістковий вік у дівчаток із СШТ затриманий в усіх вікових групах з максимальною різницею з паспортним віком у 17 років. Відсутня вірогідна різниця показників зросту, кісткового віку, рівня стимульованого СТГ та ІФР-1 у дівчаток із СШТ з різним каріотипом (p > 0,05), що свідчить про те, що формула каріотипу не впливає на ці показники. Більшість дівчаток із СШТ мають нормальну соматотропну функцію, однак у 35,7 % наявний частковій або повний дефіцит соматотропного гормона.